Онлайн-книгарня об’єднала в одному місці літературу для дітей та дорослих, сучасну українську прозу, класику, навчальні видання, книги з психології, бізнесу, саморозвитку та багато інших популярних жанрів. Завдяки зручному каталогу кожен читач може швидко знайти потрібне видання та замовити його онлайн.

Однією з головних переваг платформи є доставка по всій Європі. Незалежно від того, чи проживаєте ви в Німеччині, Польщі, Франції, Італії, Іспанії чи будь-якій іншій європейській країні, українські книги можна отримати прямо до дверей.

Метою проєкту є підтримка української культури та популяризація читання серед українців за кордоном. Платформа регулярно оновлює асортимент, додаючи новинки від провідних українських видавництв і бестселери, які користуються попитом серед читачів.

Нова онлайн-книгарня — це можливість легко замовляти якісну українську літературу, відкривати для себе нових авторів та зберігати зв’язок з українською мовою незалежно від місця проживання.

Обирайте улюблені книги, оформлюйте замовлення та насолоджуйтеся читанням українською мовою, де б ви не були.

Офіційний сайт тут.

Іnstagram книгарні тут.

 Facebook книгарні тут.

У 2010 році вона закінчила Рівненський державний гуманітарний університет за напрямом документальних комунікацій та менеджменту. Професійний шлях розпочався ще під час навчання — з роботи секретарем у будівельній компанії MSBUD у Києві. Згодом вона продовжила кар’єру в банківській сфері, працюючи в «Брокбізнесбанку».

У 2014 році життя Олени кардинально змінилося: вона переїхала до Мілана, де почала працювати в приватній стоматологічній клініці як SMM-спеціаліст та асистент. Саме цей період став для неї точкою входу в цифрові комунікації та нове професійне середовище.

«Імміграція дозволила мені подивитися на себе по-іншому, спробувати нові ролі та відкрити можливості, про які раніше навіть не думала», — розповідає вона.

У 2016 році Олена переїхала до регіону Лаціо, до Коллеферро, де почала новий етап життя разом із майбутнім чоловіком. Вже за рік вона відкрила свій перший B&B — невеликий готель формату «ліжко та сніданок». У 2025 році з’явився ще один заклад.

Підприємницький досвід став для неї логічним продовженням попередньої кар’єри. В управлінні бізнесом їй допомогли організованість, комунікаційні навички та особисті якості — емпатія, відкритість і вміння працювати з людьми з різних культур.

Окреме місце в її житті займає Україна.

«Україна — це мій дім і моя ідентичність. Там моя родина, хоч і розділена обставинами. І це місце, куди я завжди хочу повертатися», — говорить Олена.

У 2026 році її життєвий шлях отримав новий вимір — політичний. Міський голова Коллеферро запропонував їй долучитися до Демократичної партії (PD) та балотуватися до місцевої ради. Для Олени це стало продовженням її громадської позиції та досвіду життя в італійському суспільстві.

Своє рішення вона пояснює ціннісним вибором:

«Я знайшла в Демократичній партії підтримку України та її боротьби за свободу і демократію. Для мене важливо бути частиною політичної сили, яка послідовно виступає за права людини та європейські цінності. Рішення приєднатися до Демократичної партії (PD) у Коллеферро не було для мене формальністю чи випадковим кроком. Це було внутрішнє рішення, яке визрівало поступово — через мій досвід життя, імміграції та глибоке відчуття відповідальності за громаду, в якій я живу.

Коли ти залишаєш свою країну і починаєш будувати життя заново, ти інакше дивишся на слово «громада». Воно перестає бути абстракцією. Це люди, вулиці, школи, лікарні, сусіди, з якими ти щодня перетинаєшся. І з часом ти або залишаєшся осторонь, або стаєш частиною цього життя по-справжньому. Для мене важливо саме друге.

Я обрала Демократичну партію, тому що знайшла в ній цінності, які мені близькі: повагу до людини, захист прав, солідарність і відкритість. Але є ще один дуже особистий аспект — ставлення до України. У момент, коли моя країна переживає війну, я відчуваю, наскільки важливо бачити політичні сили, які не залишаються байдужими, а чітко підтримують Україну на європейському рівні. Це для мене має не політичне, а людське значення.

У Коллеферро я також побачила, що ці цінності не залишаються лише словами. Я зустріла людей, які реально допомагали українським жінкам і дітям, які були змушені покинути свої домівки. Допомагали не тільки речами чи організаційно, а й людяністю — увагою, підтримкою, відчуттям, що ти не одна. І в цей момент я зрозуміла: я не хочу бути просто спостерігачем. Я хочу бути частиною цього процесу».

Вона також підкреслює важливість інтеграції та участі мігрантів у житті громади:

«Люди іноземного походження — це не проблема, а ресурс. Я хочу показати, що ми можемо бути активною частиною суспільства і робити внесок у його розвиток».

Сьогодні Олена бачить свою місію у створенні мостів між культурами та посиленні соціальної згуртованості. Серед її пріоритетів — підтримка українських сімей в Італії, полегшення доступу до освіти, медицини та працевлаштування, а також допомога в бюрократичних процесах, пов’язаних із тимчасовим захистом.

«Політика — це участь. І якщо ти живеш у громаді, ти не можеш бути осторонь її проблем. Окремо для мене дуже важливо питання людей іноземного походження. Часто нас сприймають як «гостей» або як тимчасовий елемент суспільства. Але роки життя тут показали мені інше: ми вже є частиною цієї країни, її економіки, її повсякденного життя, її майбутнього. І я хочу, щоб цей внесок був визнаний і почутий. Саме тому я вступила до PD — не лише як до політичної сили, а як до простору, де можна діяти, пропонувати, змінювати. Для мене це спосіб перетворити мій досвід — як українки, як матері, як підприємниці — на конкретні ініціативи для громади. Я не вірю в політику на відстані. Я вірю в політику участі. І сьогодні, живучи в Коллеферро, я відчуваю, що це також моє місто. Його проблеми — це мої проблеми. Його майбутнє — це частково і моє майбутнє», — підсумовує вона.

Серед гостей були сенаторка Марія Нокко, професор і посол Уго Патроні Гріффі, бригадний генерал Томмазо Гаргалло ді Кастель Лентіні, політик та адвокат Пʼєрфранческо Віті, а також сам автор книги Еліо Дальто. Присутні обговорювали не лише історичне значення видання, а й його зв’язок із сучасними гуманітарними та військовими ініціативами.

Книга відкриває читачеві унікальний погляд на дев’ять століть служіння Ордену Мальти, поєднуючи історичні факти з особистим досвідом автора. Дальто має доступ до архівів Ордену, а його служба у Військовому корпусі була затверджена Президентом Італійської Республіки за поданням Міністра оборони, що надає книзі документальної ваги та особистого звучання.

Презентація особливо виділила історичні фігури Ордену, від князя Маріо Кіджі Альбані делла Ровере, засновника ACISMOM у 1877 році, до воїна Еудженіо делла Масса. Також була згадка Таранто у перекладі булли Pie Postulatio Voluntatis (1113), що підкреслює регіональний зв’язок Ордену. Подія стала майданчиком для обговорення ролі ACISMOM та CISOM у сучасній Італії, їхніх рятувальних та гуманітарних місій, а також значення добровільної служби у військовій структурі.

Книга вже привертає увагу міжнародного читача і незабаром буде доступна по всьому світу, розширюючи розуміння історії та сучасної місії одного з найшанованіших лицарських орденів Європи. Презентація у Сенаті засвідчила, що історія Ордену живе й сьогодні завдяки людям, які продовжують його традиції відданості та служіння.

У документі наголошується, що з початку повномасштабної війни тисячі українських дітей були незаконно вивезені з території України, розлучені зі своїми родинами та піддані примусовій асиміляції. Такі дії міжнародна спільнота розцінює як воєнні злочини.

Резолюція Флоренції стала одним із перших інституційних рішень в Італії, повністю присвячених цій проблемі. Вона виносить питання депортації українських дітей у центр політичного порядку денного як на національному, так і на європейському рівнях.

У міській раді підкреслили, що права дітей не можуть ставати інструментом війни.

«Кожна дитина має право на сім’ю, ідентичність і безпеку. Ми не можемо мовчати, коли ці права знищуються», — зазначено в резолюції.

Окремо у документі відзначено роль громадянського суспільства. Міська рада висловила подяку асоціації LILEA APS та її президентці, адвокатці Юлії Муць, за активну діяльність у сфері захисту прав українських дітей, документування злочинів та інформаційної роботи.

Флоренція звернулася до ключових інституцій Італії та Європейського Союзу, зокрема уряду Італії, парламенту, Міністерства закордонних справ, а також до Європейської Комісії та Європейського парламенту із закликом посилити дипломатичний тиск на Росію, забезпечити повернення всіх депортованих дітей, вимагати повної прозорості щодо списків вивезених дітей, запровадити санкції проти причетних осіб та підтримувати постійну міжнародну увагу до цієї проблеми.

У міській раді наголосили, що Флоренція й надалі демонструватиме солідарність з українським народом і підтримуватиме боротьбу за справедливість, свободу та дотримання прав людини.

Світовий рекорд команди пейсерів

Однією з головних новин стало встановлення рекорду Гіннеса командою пейсерів — спортсменів, які допомагають учасникам тримати темп і дійти до фінішу.

У марафоні взяли участь 252 пейсери (з них 89 жінок) із 26 країн світу. Вони представляли всі регіони Італії та міжнародну спільноту бігунів. Це дозволило встановити новий світовий рекорд за найбільшою кількістю пейсерів у межах одного марафону.

Організатори впровадили нові формати підтримки: 

fit-walking пейсери — для учасників, які долають дистанцію швидкою ходьбою; 

buddy pacer — індивідуальний супровід бігунів; 

супровід останніх учасників до фінішу навіть у межах максимального часу.

Це зробило марафон більш інклюзивним і комфортним для всіх — від професіоналів до новачків.

«Кубок останніх» — нагорода за людяність

Окрім рекорду, команда пейсерів отримала ще одну важливу відзнаку — «Кубок останніх», який вручається за підтримку тих, хто фінішує не першим, але не здається.

Нагороду передали представники організації Athletica Vaticana. Вона символізує: солідарність, взаємопідтримку та повагу до кожного учасника.

Цьогорічний трофей має символічну назву «Невидимий фініш». Його ідея — відзначити не швидкість, а витривалість і силу характеру. Це своєрідний виклик сучасному світу, де часто цінують лише переможців.

Українці на марафоні

Цього року серед учасників було чимало українців, які долучилися до забігу разом із представниками інших країн. Багато з них бігли дистанцію з українськими прапорами, демонструючи єдність, силу духу та підтримку своєї країни на міжнародній арені.

Їхня участь стала важливим символом незламності та нагадуванням про те, що навіть у складні часи українці продовжують рухатися вперед — як у спорті, так і в житті.

Соціальна місія марафону

Пейсери вже кілька років беруть участь не лише у спортивних подіях, а й у благодійних ініціативах. Зокрема, вони допомагають у роботі їдальні для малозабезпечених у Римі.

Таким чином марафон виходить за межі спорту і стає платформою для соціальної підтримки та єдності.

Натхнення року: 93-річний фінішер

Особливу увагу привернув 93-річний учасник Антоніо Рао, який успішно подолав дистанцію 42 км за 7 годин 9 хвилин.

Це не перший його марафон. У 2023 році він встановив рекорд у своїй віковій категорії, у наступні роки стабільно фінішував, демонструючи неймовірну витривалість. 

За словами самого спортсмена, дійти до фінішу йому допомогла саме команда пейсерів, яка підтримувала його протягом усієї дистанції.

Марафон у Римі 2026 року є вже не просто змаганням на швидкість, а подія про взаємодопомогу, витривалість і силу духу. І саме такі цінності сьогодні формують нову культуру світового спорту.

Найбільша команда пейсмейкерів у світі

Цьогоріч на дистанцію вийдуть 252 пейсмейкери, які сформують так званий World Pacer Team — безпрецедентну команду, що допомагатиме тисячам учасників досягти своїх цілей. Пейсмейкери — це досвідчені бігуни, які задають стабільний темп, допомагають правильно розподілити сили та психологічно підтримують учасників.

У Римі вони вестимуть марафонців до фінішу з різними результатами від 2 годин 50 хвилин до 6 годин 30 хвилин.

Загалом у марафоні очікується близько 36 тисяч учасників, і саме пейсмейкери стануть ключовою опорою для багатьох із них.
До складу World Pacer Team входять: представники 26 країн світу, 111 іноземних спортсменів, 89 жінок-пейсмейкерів

Координаторкою команди стала досвідчена італійська марафонка Федеріка Романо, яка працювала на провідних марафонах світу — зокрема в Нью-Йорку, Чикаго, Лондоні та Празі. Вона впровадила нові формати підтримки учасників: fit-walking pacer — для тих, хто поєднує біг і ходьбу, buddy pacer — персоналізована підтримка, «пейсери-замикальники» — супровід останніх учасників до фінішу

Ідея створення настільки масштабної команди привернула міжнародну увагу. Організатори подали офіційну заявку до Guinness World Records, і під час забігу працюватимуть спеціальні інспектори.
Вони перевірять кількість пейсмейкерів, зафіксують їхню участь і фініш, підтвердять відповідність умовам рекорду.

У разі успіху команда отримає титул найбільшої групи пейсмейкерів у світі. Після фінішу всіх учасників World Pacer Team запросять на сцену для урочистого нагородження, де їм вручать спеціальні пам’ятні медалі.

Інновація: метод Galloway Run-Walk-Run

Ще однією новинкою стане впровадження методу Run-Walk-Run, розробленого американським олімпійцем Джеффом Гелловеєм.
Суть методу: чергування бігу та ходьби, зниження фізичного навантаження та кращий контроль витривалості.

Це дозволяє: швидше відновлюватися, уникати перевантаження та комфортніше долати довгі дистанції.

Acea Run Rome The Marathon уже давно став не лише спортивною подією, а й справжнім святом єдності, сили духу та людських можливостей. Рим знову доведе: марафон — це не лише про дистанцію, а й про спільну мету, підтримку і віру в себе.

Показ пройде в кінотеатрі CityLife Anteo. Початок сеансу запланований на 19:30.

Фільм розповідає теплу, зворушливу та водночас кумедну історію про любов, сепарацію та незмінні сімейні цінності. У центрі сюжету — знайомі багатьом ситуації з життя, коли діти кажуть: «Мааам, ну не починай!», але мама все одно продовжує хвилюватися, навіть якщо між вами тисячі кілометрів.

Комедія поєднує гумор і щирі емоції, показуючи особливий зв’язок між батьками та дітьми і ті «суперсили», які дозволяють мамам відчувати, що з їхніми дітьми щось не так.

Фільм демонструватимуть українською мовою з англійськими субтитрами. Для глядачів передбачена вільна розсадка.

Квитки на подію доступні лише онлайн через сторінку організатора UA Film World.

Подія відбулася в Ассізі — місті, нерозривно пов’язаному з постаттю Святий Франциск Ассізький, якого вважають символом миру, смирення та духовної гармонії. Особливого значення молитві надало те, що вона проходила перед відкритими мощами святого, які вперше виставлені для публічного вшанування з часу їхнього віднайдення у 1818 році. Виставлення реліквій триватиме з 22 лютого до 22 березня і приурочене до 800-річчя від дня смерті святого.

Заклик до миру та справедливості

Святу Месу очолив Маттео Марія Дзуппі, президент Італійська єпископська конференція та спеціальний представник Святий Престол з питань України.

У своїй проповіді кардинал засудив війни, спрямовані на свідоме знищення міст і мирного населення, наголосивши, що такі дії є злочином проти Бога та людства. Він підкреслив, що сучасний світ особливо потребує світла, надії та справедливості.

За словами кардинала, мир, який нав’язується силою, не може бути справжнім. Він закликав до припинення насильства, зупинення бомбардувань і відкриття шляхів для діалогу, де буде почуто голос народів.

Спільна молитва за Україну

Участь у богослужінні взяли численні представники українського духовенства. Серед них — апостольський адміністратор Апостольський екзархат Української греко-католицької церкви в Італії Григорій Комар, протоархимандрит Василіянський чин Святого Йосафата Роберт Лисейко, а також віцеректор Папська українська колегія Святого Йосафата Йосиф Микитин.

До молитви долучився також декан Римського деканату та душпастир української громади у Перуджа Василь Гушуватий разом із численними вірянами.

Серед учасників була й делегація Сестри служебниці Непорочної Діви Марії на чолі з генеральною настоятелькою Софія Лебедович.

На запрошення українського дипломатичного представництва до Ассізі прибули також представники дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі, зокрема посли Гани, Гватемали, Гондурасу, Італії, Словенії та Уругваю, а також дипломати посольств Бельгії, Парагваю та Гаїті.

До події долучилися й друзі української громади — зокрема ректор римської Базиліка Сант-Андреа делла Валле Жоао Маркос Боранеллі та священник Феліче Лупо, організатор Європейських тижнів підтримки України в Палермо.

Також у богослужінні взяла участь велика група паломників з Івано-Франківськ. Загалом у молитві та Причасті взяли участь майже п’ятсот осіб.

Символічні подарунки та вшанування святині

Після завершення Літургії представники української дипломатичної місії передали кардиналові Маттео Дзуппі та настоятелю францисканської спільноти Марко Мороні пам’ятні подарунки — картини української художниці Світлана Дуденко.

Одна з робіт присвячена Ювілейному року, проголошеному Папа Франциск, який обрав своє папське ім’я на честь Святого Франциска Ассізького. Інша символічно присвячена Папа Лев XIV та силі молитви за мир у світі.

Після Меси учасники отримали можливість спуститися до нижнього храму базиліки, де зберігаються мощі Святого Франциска і де вони нині виставлені для публічного вшанування.

Богослужіння відбудеться 11 березня (середа) о 15:30 за римським часом.

Місцем проведення обрано місто Ассізі (регіон Умбрія, провінція Перуджа), яке розташоване приблизно за 179 км від Рим. Подорож автомобілем займає близько 2 годин 40 хвилин.

Чому Меса відбудеться саме в Ассізі

Місце проведення має особливе символічне значення. Святий Престол проголосив 2026 рік роком Святий Франциск Ассізький, оскільки цього року минає 800 років від дня його смерті.

Святий Франциск є покровителем Італія, засновником Орден францисканців та однією з найшанованіших постатей у християнстві.

Особливою подією для паломників стане можливість побачити та помолитися біля мощей Святого Франциска, які відкриті для вірян лише на дуже короткий період — з 22 лютого до 22 березня.

Історично ці святині майже ніколи не виставляються для публічного поклоніння. До цього їх відкривали лише один раз — у 1978 році, і лише протягом одного дня для обмеженої кількості людей.

Святу Месу очолить Кардинал Маттео Дзуппі — Президент Єпископська конференція Італії та спеціальний посланник Папа Франциск у місії повернення українських військовополонених, цивільних осіб та дітей, незаконно вивезених під час війни.

Через обмежену кількість місць участь у богослужінні можлива лише за попередньою реєстрацією.

Для цього необхідно подати список осіб, які планують бути присутніми на Месі.

Папська Базиліка Святого Франциска в Ассізі — одна з найважливіших християнських святинь Європи. Вона була збудована у XIII столітті і поєднує романський стиль та французьку готику.

Стіни базиліки прикрашають знамениті фрески великого італійського художника Джотто — митця, якого часто називають передвісником епохи Відродження. Його роботи вважаються справжніми шедеврами світового мистецтва.

Комплекс базиліки разом із історичним центром Ассізі входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Розкажіть особливості цьогорічного конкурсу і чому він проходить у Римі? 

Наш конкурс The Continental Pageants Europe © сам по собі є особливим і, по суті, унікальним. У нас немає жодних обмежень за віком, зростом чи параметрами фігури, для нас це принципова позиція. Ми шукаємо жінок, які надихають, кожна по-своєму успішна і реалізована у своїй сфері. Серед наших учасниць – бізнесвумен, відомі артистки, багатодітні мами, лікарі, ветерани, жінки з дуже різними життєвими історіями.

У різні роки в нас перемагали жінки абсолютно різного віку. Королеви у віці не тільки 25- 30 років, а і 50+, і 60+, що ще раз підтверджує: справжня краса та сила не мають вікових рамок. Щороку головний фінал конкурсу приймає різна європейська країна, адже наші учасниці – це представниці не лише всієї Європи, а й світу.

Рим був обраний невипадково. У нас уже є дві королеви з Італії, і саме ця країна неодноразово запрошувала нас провести конкурс у себе. Тож у 2026 році вперше конкурс відбудеться саме у Рим. Це буде по-справжньому незабутня подія, фінал якої відбудеться 5 червня у готелі Hotel Villa Pamphili, в атмосфері історії, краси та жіночої сили.

Хто стане учасницями цьогорічного конкурсу?

Щороку конкурс зростає і розширює свої кордони, до нас приєднуються нові країни, континенти та нові історії. Учасниці цьогорічного конкурсу – це жінки – представниці різних культур і країн. Кожна з них – делегат від своєї країни – представлять свої національні костюми, розкажуть світу власну історію успіху.

Усіх їх об’єднує високий соціальний вплив і активна життєва позиція. Кожна учасниця реалізує себе в різних сферах, працює над власними проєктами, має свою унікальну історію, інколи непросту, але таку, про яку важливо говорити вголос. Ці жінки не бояться заявляти про себе і свої цінності на весь світ. І за цим неймовірно цікаво спостерігати.

Які сюрпризи для глядачів?

Для глядачів ми готуємо справді особливу подію, таку, якої в Римі ще не було. 5 червня у готелі Villa Pamphili о 17:30 подія розпочнеться відкриттям червоної доріжки, де зберуться гості не лише з Італії, а й з різних країн Європи, Америки, Канади, Азії. Це буде вечір живого спілкування, знайомств і нетворкінгу, зустрічей із партнерами, медіа та учасницями конкурсу. Для гостей буде створена розкішна фотозона, де кожен зможе стати частиною цієї атмосфери та зафіксувати момент.

Після червоної доріжки розпочнеться фінальний концерт конкурсу, яскраве шоу з міжнародним журі, до складу якого увійдуть експерти з різних куточків світу. На сцену вийдуть учасниці різного віку, професій, типажів і параметрів, але всіх їх об’єднуватиме одне – харизма, впевненість і неймовірна подача. Глядачів чекають три ефектні дефіле: у національних костюмах, у купальниках та у вечірніх сукнях.

Окремим сюрпризом стануть виступи яскравих артистів.

Що отримає переможниця?

Тут мова не іде за грошовий приз чи коштовну корону. Хоча – наші корони є унікальними витворами ручної роботи.

Справжнім подарунком для наших учасниць стають вони самі – нові, впевнені, такі, які змогли вийти на свій новий рівень у сильному оточенні. Наші королеви будують бізнеси, кар’єри, створюють родини, балансують між родиною і бізнесом, реалізують проєкти, надихають інших, але часто забувають, що вони просто – ніжні жінки. Усе це ніби живе всередині, але не завжди має простір вийти назовні.

Наш конкурс саме про це – про розкриття жінки. Навіть якщо вона вже багато чого досягла, їй все одно важливо відчути себе королевою, дозволити собі жіночність, впевненість, прийняття, живе спілкування з такими ж сильними і реалізованими жінками. І, найголовніше, – заявити про свою історію на весь світ. Адже можна бути надзвичайно успішною, але якщо про це ніхто не знає, цей голос так і залишиться непочутим.

Переможниця конкурсу отримує не лише корону і титул, а й потужну медійну підтримку: широке міжнародне медіаохоплення, публікації у відомих журналах, рекламні інтеграції, співпрацю з брендами та нові професійні можливості. І цей вплив не закінчується разом із конкурсом, він лише починається.

Окрім цього, переможниця отримує можливість представляти свою країну та цілий континент на міжнародних конкурсах і подіях по всьому світу, стає бажаною гостею топових світських і закритих заходів. Наша корона і титул мають високу міжнародну репутацію та визнаються у професійних і світських колах, відкриваючи для учасниць нові двері, нові горизонти і новий рівень впливу.

Яка мета конкурсу в загальному сенсі?

Головна мета нашого конкурсу – бути платформою, де голос жінки справді чують. Не лише як експертки, підприємниці чи публічної особистості, а як людини з власною історією, досвідом і позицією. Для нас важливо, щоб світ дізнавався не тільки про бізнеси чи проєкти наших учасниць, а й про ті теми, про які часто мовчать.

Конкурс має глибоку соціальну місію. Серед історій наших учасниць є складні й болючі – зокрема, пов’язані з насильством над жінками, дискримінацією, неприйняттям. Про це не можна мовчати, про це потрібно говорити вголос і привертати увагу суспільства. Саме тому під час конкурсного тижня ми проводимо конференції та відкриті дискусії, де жінки мають простір і час, щоб розповісти свою історію та підняти важливі соціальні теми.

Ми свідомо руйнуємо застарілі кліше індустрії конкурсів краси. У нас не вимірюють талію, не зважають на зріст чи вік. Ми створюємо середовище, де кожна жінка може відчути свою цінність, красу і силу, зрозуміти, що вона здатна на набагато більше, ніж їй часто нав’язує суспільство.

Важливою частиною нашої місії є благодійність. Ми не відокремлюємо конкурс від реального життя і реальних потреб. Зокрема, у 2024 та 2025 роках під час проведення конкурсу у Варні (Болгарія) ми відвідали реабілітаційний центр для дітей із важкими діагнозами та зібрали кошти на його підтримку. Для нас це ще один спосіб показати, що краса, вплив і успіх мають продовжуватися конкретними діями.

Чому конкурси краси залишаються актуальними сьогодні?

Конкурси краси залишаються актуальними і сьогодні, але вже в зовсім іншому сенсі, ніж це було раніше. Світ змінюється, і разом із ним змінюється саме поняття краси. Сьогодні мають значення не стандарти, а особистість, не параметри, а зміст, не ідеальна картинка, а справжня історія. Саме тому актуальними залишаються лише ті конкурси, які руйнують застарілі кліше й не обмежують жінку рамками.

Сучасний конкурс – це простір можливостей, де кожна учасниця може проявитися незалежно від віку, зовнішності чи життєвого досвіду. Там, де є справедливе та об’єктивне оцінювання, прозоре голосування і повага до особистості.

Наш конкурс відповідає запиту часу, адже він дає жінкам шанс бути почутими, заявити про себе, свої цінності та проєкти. Це не про корони заради корон, а про визнання сили, зрілості, жіночності та внутрішнього світла. Саме в такому форматі конкурси краси не втрачають актуальності, а навпаки стають ще більш потрібними сучасному суспільству.

Краса сьогодні — це не тільки зовнішність, а й…

Краса сьогодні – це не тільки зовнішність. Красива жінка – а в нашому розумінні – це Королева – це не тільки доглянута зовнішність, а й сміливість, впевненість, жіночність. Це сміливість вийти на сцену навіть вперше у своєму житті, і довести, що справжня цінність жінки не вимірюється параметрами 90-60-90.