«Робоча група щодо підготовки до відновлення функціонування аеропортів України утворена з метою розроблення пропозицій для керівництва Мінрозвитку щодо вжиття заходів з відновлення польотів цивільної авіації у повітряному просторі України та захисту критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації», – йдеться у Положенні про «Робочу групу».

За інформацією Міністерства розвитку громад та територій України, до складу робочої групи увійшли представники Міністерства розвитку громад та територій України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Повітряних сил Збройних Сил України, Державної авіаційної служби, Державної авіаційної служби з питань цифрового розвитку та цифрових трансформацій і цифровізації, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, Головного управління розвитку спроможностей авіації Міністерство оборони України, Служби безпеки України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), а також керівники Міжнародного аеропорту «Бориспіль», Міжнародного аеропорту імені Ігоря Сікорського (Жуляни) та Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького.

Ми заглянули у Facebook на офіційні сторінки трьох українських аеропортів і побачили дещо цікаве👇

✈️ Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського (Жуляни)

На сторінці цього аеропорту (КИЙ АВІА) кілька днів тому розміщена реклама… подорожей в рамках «Фестивального сезону 2026» у різних країнах Європи та Азії.

«Фестивальні поїздки варто бронювати завчасно. Обирайте свій ритм у 2026 з КИЙ АВІА», – йдеться у рекламі.

Зверніть увагу на дати фестивалів – будете здивовані, принаймні заінтриговані.

✈️ Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

На сторінці цього аеропорту зовсім недавно розміщено фотоколаж зі світлинами пасажирських літаків іноземних авіакомпаній і хештегом #kbp_memories. Це можна сприймати як натяк на польоти, які незабаром розпочнуться (у поєднанні з фотоколажем). Або ж як символ ностальгії за мирним небом. Оскільки авіасполучення в Україні наразі призупинене, цей хештег також вважається символом віри у майбутнє відновлення польотів.

Крім цього, 11 березня там з’явився допис про те, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» обговорив із UNODC та японськими партнерами співпрацю у сфері авіаційної безпеки. Прочитати його можна за цим посиланням.

✈️ Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького

Поки що на цій сторінці відносне «затишшя», остання інформація датується 24 лютого 2026 року. У ній ідеться про участь команди аеропорту в 22-му міжнародному авіаційному форумі CONNECT Route Development Forum 2026, який проходив у Любліні, Польща.

Відомо, що під час заходу команда Міжнародного аеропорту «Львів» провела зустрічі з партнерами – авіакомпаніями: WizzAir, Air Baltic, Lot, Sky up, Supernova, які серед перших планують відновити польоти до України, як тільки питання безпеки буде вирішено. Окремо відбулися зустрічі із представниками аеропортів: Кракова, Вроцлава, Любліна, Жешова, Мемінгема, Риги та інших.

«Нашою метою на даному заході було заявити про присутність на авіаційному ринку в ці тяжкі часи. Підтвердити нашу операційну готовність. Зустрітися з партнерами, обговорити подальшу співпрацю й підтримку. Приємно, що у цей складний для української авіації час, нашою стійкістю та професіоналізмом захоплюються й надихаються», – розповіли в аеропорту «Львів».

Ось такі новини в контексті підготовки до відновлення функціонування аеропортів України, а висновки – кожен зробить сам.

Раніше ми розповідали, що Міжнародна рада аеропортів вивчала досвід України на асамблеї в Італії (2022 р.).

До теми: Лоукост Wizz Air відкрив базу у Львові й планує прямі рейси в Італію (2020 р.).

Також читайте: Італія заборонила ручну поклажу в літаках: що можна взяти до салону (2020 р.).

Аеропорт носить ім’я всесвітньо відомого італійського Леонардо да Вінчі – художника, математика, науковця, винахідника, письменника, музиканта, одного з найвеличніших представників мистецтва Високого Відродження, який був яскравим прикладом «універсальної людини».

Аеропорту Ф’юмічіно вже понад 60 років – офіційне відкриття відбулося 15 січня 1961 року. Від початку там було лише дві злітно-посадкові смуги, потім їхня кількість збільшилась. У 1990-ті роки аеропорт модернізували, зокрема в 1991-му з’явився термінал з 12 телескопічними трапами для рейсів внутрішніми маршрутами Італії. В 1995-му збудували пірс із 10 телескопічними трапами, а у 1999 році – з 11.

У 2000-х роках у рамках програм з модернізації аеропорту Ф’юмічіно було відкрито нові термінали. Також у 2005 році там встановили спеціальну систему радіомаякового інструментального типу для заходу на посадку. У 2007-му аеропорт знову удосконалили, що дозволило збільшити кількість зльотів та посадок щогодини та в умовах густого туману.

Цей аеропорт називають воротами до Риму та Італії. Його концепція – місце, де подорож уже почалася. Проте тут турбуються не лише умовами для подорожей, а й культурою.

Тому прагнуть зробити не просто місцем для пасажирів, а й сценою для вражень від італійської культурної спадщини та мистецтва в усіх його формах. Тож роблять багато для того, щоб аеропорт був справжнім музеєм.

Минулого разу ми розповідали про Палаццо Кіджі.

Також читайте про Бджолиний фонтан.

Його спеціально запросили виступити на Асамблеї Міжнародної ради аеропортів Airports Council International (ACI Europe), що відбулась у Римі в міжнародному аеропорту Ф’юмічіно і тривала з 22 по 24 червня. Про це інформує пресслужба Міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Асамблея ACI Europe об’єднує всю європейську спільноту аеропортів разом із їхніми галузевими партнерами, вищими посадовими особами Європейського Союзу, ЄВРОКОНТРОЛЮ, EASA, ECAC.

Цьогоріч високе зібрання пройшло під гаслом «Формуємо нашу нову нормальність» і було присвячене європейському ринку авіаперевезень та викликам, з якими зіткнулася авіа галузь через COVID-19 та російську воєнну агресію проти України.

Виступаючи перед міжнародною аудиторією, гендиректор Міжнародного аеропорту «Бориспіль» розповів про виклики і проблеми, які має цивільна авіація України під час війни.

Зокрема, він навів факти руйнації українських аеропортів внаслідок обстрілів російським агресором. Це потягнуло за собою втрати життів мирного населення, руйнування житлових будинків і, звісно, знищення критичної інфраструктури цивільної авіації України.

Йшлося також про безпосередні рішення, які втілювались протягом чотирьох місяців війни для збереження інфраструктури аеропорту «Бориспіль», який є головними повітряними воротами України. Адже до війни він зосереджував 60% національного пасажиропотоку й 85% вантажопотоку.

Олексій Дубревський зупинився на двох напрямках:

• відновлення інфраструктури та авіаційна безпека;
• стратегічне бачення післявоєнного розвитку авіаційної галузі України.

Окрім цього, пан Дубревський запропонував напрямки забезпечення подальшої співпраці з міжнародними партнерами щодо комплексного відновлення галузі та інфраструктури, яка постраждала внаслідок воєнних дій в Україні.

«Після перемоги України над окупантом нам усім доведеться дуже багато працювати для відновлення галузі. І українська, і європейська авіація повинні будуть подолати чимало викликів. Потрібні співробітництво та консолідована підтримка міжнародної спільноти для відновлення постраждалої інфраструктури України, а також вдосконалення систем безпеки та протиповітряної безпеки», – зазначив гендиректор «Борисполя».

За його словами, після настання перемоги, роль Міжнародного аеропорту «Бориспіль» стане ще вагомішою. Насамперед це стосується повернення українських біженців, доставки гуманітарних вантажів, обладнання, медикаментів, обслуговування громадян тих регіонів, в яких аеропорти постраждали суттєвіше й не зможуть швидко запуститися.

Організатори Асамблеї ACI Europe вручили Олексію Дубревському картину відомого сучасного італійського художника Марко Лодоли. Полотно під назвою «DETI» художник створив після потрясіння бомбардуванням російськими військами Маріупольського драматичного театру.

«Картина виконана в кольорах прапора миру та нагадує про численні страждання, спричинені тривалою війною. Один із головних елементів – знаменитий голуб Пабло Пікассо. Наразі картини художника займають центральне місце в Aeroporti di Roma», – зазначили у пресслужбі аеропорту «Бориспіль».

Його висіяли ще навесні насінням кукурудзи на полі площею понад п’ять гектарів, що знаходиться на полігоні аграрних інновацій Digital Field у селі Велика Олександрівка Київської області.

Рекордний герб України має розміри 138 метрів на 245,3 метрів. Загальна площа проєкту – 195 метрів на 275 метрів. Поле, де висіяний велетенський тризуб, знаходиться на відстані всього лише 12 кілометрів від аеропорту «Бориспіль».

«Герб добре видно з вікон літаків, які пролітають над ним», – повідомила керівниця Національного Реєстру Рекордів України Лана Вєтрова.

Сучасні інноваційні технології точного землеробства перетворили звичайне поле на витвір мистецтва.

«Це не просто наймасштабніший, а найінноваційніший герб, адже створений за допомогою технологій точного землеробства», – повідомили в прес-службі Digital Field.

Для висівання цього тризуба використали 406 270 насінин гібриду кукурудзи, стійкого до посухи, холоду та хвороб, із нормою висіву 70 тисяч штук на один гектар.

Також було застосовано найсучасніші ресурси – техніку, добрива та систему захисту, що дозволяє рослинам розвиватися і залишатися зеленими довший час.

«Інноваційний потенціал вітчизняного агросектору видно і з літаків, і зі супутників. Україно, любимо тебе безмежно!», – йдеться у Facebook на сторінці міжнародного центру з точного землеробства AgriLab.

Реалізація проєкту стала можлива завдяки компаніям AgriLab – розробка карти-завдання посіву кукурудзи, LG Seeds Ukraine – підбір гірбиду, Precision Planting – точний висів, DEFENDA – захист посівів, Binfield – система живлення.

Реєстрація нового національного рекорду відбулася 8 липня. Перед цим представники Національного Реєстру Рекордів України провели заміри і підтвердили рекордні розміри герба, заявлені полігоном аграрних інновацій Digital Field.

«Мета була дуже проста – до 30-ї річниці Незалежності України. Однією з цілей було поєднати інновації з патріотизмом, з мистецтвом», – розповів офіційний представник міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні Ярослав Бойко.

«Незважаючи на кризу авіакомпанії поступово відновлюють перельоти зі Львова», – повідомили у прес-службі аеропорту.

Також зазначається, що лоукости Wizz Air, Ryanair та SkyUp відновлюють близько 20 напрямків зі Львова. Серед них є кілька, що з’єднують Італію та Україну.

SkyUp:

Львів – Неаполь. Рейс – 20 грудня, з 18 січня – по понеділках і п’ятницях.

Wizz Air:

Львів – Рим Чампіно. Рейси – з 23 грудня по середах.

Мілан – Мілан Мальпенса. Ррейси – з 19 грудня по вівторках і суботах. 

Ryanair:

Болонья – Львів. Рейси – 18 та 28 грудня, а з 24 грудня – щочетверга.

Зазначимо, що Кабінет міністрів України запровадить локдаун з 8 до 24 січня, однак роботи транспорту це не торкнеться. Одначе під час авіаподорожей закордон слід обов’язково перевірити умови в’їзду/виїзду, встановлені Італією для українських громадян.

Між тим, з’явилася інформація, що з березня 2021 року лоукост Ryanair відкриє нове авіасполучення між Україною та Італією. Йдеться  про новий рейс із Києва до Венеції.

Перший рейс Київ – Венеція (Тревізо) запланований на 30 березня 2021 року. Польоти відбуватимуться двічі на тиждень – щовівторка та щосуботи. Виліт з Києва о 11.15, повернення з Венеції о 7.15. Тривалість польоту 2 години 25 хвилин.

«Квитки вже у продажі на офіційному сайті Ryanair», – йдеться у повідомленні в телеграм-каналі авіакомпанії.

А ми нагадуємо, що в’їзд в Італію для українців з туристичною метою заборонено на невизначений термін. Право в’їзду мають лише певні категорії громадян, які мають дозволи на проживання в ЄС, а також із документами на роботу, навчання та інше.

Також урядовці дозволили в’їзд іноземцям, які не є громадянами країн зі значним поширенням COVID-19 та не перебували на території таких держав протягом останніх 14 днів.

Таке рішення уряд ухвалив через те, що з 15 червня в Україні відновлюється міжнародне регулярне пасажирське авіасполучення. Про це інформує урядова прес-служба.

«Прерогатива у відкритті кордонів залишатиметься для країн з розвиненим туристичним напрямом і сприятливою епідеміологічною ситуацією. Ми поступово відкриваємо небо, але безпека та захист наших громадян залишаються в пріоритеті», – пояснив міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

У свою чергу, в міністерстві охорони здоров’я України нагадали, які правила будуть діяти для іноземців та громадян України при перетині державного кордону. Інфографіка «Правила в’їзду до України під час карантину» з’явилася сьогодні сторінці МОЗ у Facebook.

Згідно з цими правилами, після 15 червня обов’язкову 14-добову обсервацію мають проходити іноземні та українські громадяни, які в’їжджають в Україну з країн, де кількість активних випадків захворювання COVID-19 становить понад 40 на 100 тисяч населення.

Також для іноземців ще однією умовою перетину українського кордону буде наявність поліса страхування витрат, пов’язаних із лікуванням COVID-19 та обсервацією.

Між тим, головний державний санітарний лікар і заступник міністра охорони здоров’я України Віктор Ляшко 10 червня розповів, що показник захворюваності в самій Україні на той момент становив 33 на 100 тисяч населення.

Однак упродовж 11 та 12 червня в Україні суттєво зросла кількість захворювань, спричинених COVID-19:

• станом на 11 червня – за добу зафіксовано 689 нових випадків;
• станом на 12 червня – за добу зафіксовано 683 нові випадки.

«Такої кількості нових хворих не було від самого початку епідемії», – зазначили в МОЗ України.

До того ж, останню інформацію про обмеження для українських громадян, які вирушать за кордон на літаках, у своєму каналі Telegram оприлюднив міністр інфраструктури Владислав Криклій:

• без обмежень на кордоні й без тестування приймають українців Албанія та США;
• без обмежень, але з обов’язковим тестуванням приймає українців Туреччина;
• за умови 14-денного карантину після прибуття приймає українців Велика Британія;
• за умови тестування в аеропорту прийматиме українців Туніс, але тільки з 27 червня.