Хоч він і має «бджолину» назву, але був збудований для… коней. Знаходиться ця пам’ятка в центральній історичній частині міста – неподалік площі Барберіні на розі вулиць Сан-Базілліо та Вітторіо-Венето, біля кутового будинку.

Фонтан бджіл з’явився в Римі в середині XVII століття для громадського користування, а також слугував водопоєм для коней. Попри скромність розмірів, його композиція та багата історія завжди привертають увагу туристів.

Цей фонтан був збудований за проєктом архітектора Джана Лоренцо Берніні в 1644 році – у період, коли у Римі проводилася активна робота з будівництва нових фонтанів. Керував проєктами папа римський Урбан VIII.

Джан Берніні створив Фонтан бджіл у вигляді величезної мушлі молюска, нижня стулка якого стала басейном. Для свого проєкту майстер вибрав один із найякісніших та найдорожчих матеріалів – каррарський мармур.

На верхній стулці мушлі видний напис, що повідомляє хто є його головним замовником і творцем. Мушля знаходиться на постаменті у вигляді каменю, якого не торкалася рука майстра. Через це витончені та лаконічні лінії мушлі ще більше впадають в око.

Особливою прикрасою та головною архітектурною перлиною фонтану стали три бджоли, які нібито туди присіли вгамувати свою спрагу. Проте насправді вони самі роздають воду всім охочим, пускаючи тонкі водяні струмені в мушлю.

Образ корисних працелюбних бджіл був обраний не випадково, адже саме ці комахи прикрашали фамільний герб папи Урбана VIII Барберіні.

Фонтан бджіл від початку розташовувався біля монументального Фонтану Тритона – на розі Палаццо Содеріні, між площею Барберіні та вулицею Сістіна.

Наприкінці XIX століття у Римі розпочалась реконструкція площ і вулиць у зв’язку з активним розвитком системи міських доріг. Внаслідок цього Фонтан бджіл, розташований на одній із вулиць Вічного міста, став перешкодою для дорожнього трафіку. У 1865 році влада ухвалила рішення знести фонтан і відправити на зберігання до одного з муніципальних складів.

Відновити його вирішили лише через 60 років, але на той час більша частина фрагментів, на жаль, була безслідно втрачена. Від оригінального фонтану до наших днів дійшла лише центральна частина композиції, а також фрагменти кількох бджіл.

Відновлення Фонтану бджіл розпочалося в 1915 році, над його проєктом працював італійський скульптор Адольфо Аполлоні. Для нового фонтану використали дешевший матеріал – травертин, а також обрали нове місце розташування – на початку віа Венето, недалеко від площі Барберіні. Урочисто відкрили відновлений фонтан 28 січня 1916 року.

Додамо, що у XXI столітті Фонтан бджіл двічі пережив втручання – у 2000 році заплановану реставрацію, а у 2004 році, коли вандали відбили голову в однієї бджоли, її замінили на копію.

Нагадаємо нашу розповідь про Жаб’ячий фонтан у Вічному місті.

Минулого разу ми розповідали про Фонтан Наяд в Римі.

До теми: Nasoni – маленькі питні римські фонтани.