Цього разу йтиметься про Фонтан Черепах / Fontana delle Tartarughe, зведений за проєктом Джакомо делла Порта зі скульптурами флорентійця Таддео Ландіні. Розташований на П’яцца Маттеі, в районі Сант-Анджело в Римі.

В основі Фонтану Черепах / Fontana delle Tartarughe – великий квадратний басейн із сірого африканського мармуру. З його кутів виступають чотири масивні мушлі, на яких стоять чотири бронзові юнаки. Вони мають неймовірно живий вигляд: атлетичні тіла, напружені м’язи, кучеряве волосся.

Кожен юнак однією ногою спирається на голову бронзового дельфіна, наче приборкуючи стихію. Вгорі – чаша з темно-рожевого мармуру, яку тримають юнаки. І кожний з них підтримує чашу піднятою рукою й ніби підштовхує маленьку бронзову черепаху, допомагаючи їй перелізти через край верхньої чаші, щоб напитися води. Юнаків чотири і черепах так само чотири.

Якщо придивитися до фігур юнаків, можна побачити неймовірну динаміку, характерну для маньєризму (стилю, що передував бароко) – він характеризується відмовою від реалізму та природності на користь вишуканості, штучності та суб’єктивному баченню митця.

А що з черепахами? Виявляється, спочатку їх не було! Зате дельфінів було більше – не лише внизу, а й угорі. Справа в тому, що за проєктом тут мали б бути ще й верхні дельфіни, яких і повинні були тримати руками юнаки. Однак через низький тиск води у водогоні верхні дельфіни виглядали б жалюгідно, тому їх прибрали, залишивши руки юнаків порожніми. Лише через 70 років, під час реставрації 1658 року, великий Джованні Лоренцо Берніні (за однією версією, або Андреа Саккі за іншою версією) вирішив «заповнити» прогалини маленькими бронзовими черепахами.

Сталося це за часів понтифікату Олександра VII (1655-1667), про що згадують написи на чотирьох мармурових картушах.

Композиція фонтану – це застигла філософія. Поєднання дельфінів (символу швидкості) та черепах (уособлення повільності) ілюструє відомий крилатий вислів Festina Lente / «Поспішай повільно». Це наче нагадує кожному про важливість балансу в житті.

Згідно з історичними свідченнями, будівництво фонтану тривало сім років: з 1581-го по 1588-й. Додамо, що спокій цього фонтану часто порушували. Черепахи настільки подобались мисливцям за сувенірами, що їх викрадали тричі (!): у 1906, 1944 та останній раз у 1979 році. Після останньої зухвалої крадіжки міська влада вирішила більше не ризикувати – вцілілі оригінали перенесли до Капітолійських музеїв, а на площі встановили бездоганні копії.

На відміну від галасливого фонтану Треві, П’яцца Маттеї зберігає атмосферу старого Рима. Тут немає натовпів, лише тихий плескіт води та відчуття, що час справді може зупинитися. Це ідеальне місце для ранкової кави, де можна відчути справжній дух Вічного міста, яке нікуди не поспішає.

Нагадаємо: Вхід до фонтана Треві у Римі став платним.