Серед широковідомих італізмів мовознавці називають наступні – аварія, банда, банк, казино, мафія, папараці, паста, туфля, темп, фонтан.

Також зазначають, що багато слів, запозичених з італійської, означають військові реалії – батальйон, бригада, калібр, каземат, капітан, кавалер, пістолет, солдат, цитадель. З-поміж слів на позначення мистецьких явищ українці давно використовують такі італізми – акварель, арія, карикатура, комедія, новела, опера, серенада, соната, сопрано, фортеп’яно та інші.

Між тим, є в українській мові сфера, що активно поповнюється італізмами й у наші дні. Це гастрономічно-кулінарна тема.

«Здебільшого це назви страв та напоїв, а також продуктів, з яких ці страви готуються. І це зрозуміло: смачнюща італійська кухня дотепер активно завойовує українські (і не тільки) терени», – зазначили в Інституті мовознавства імені O.O. Потебні НАН України.

Окрім відомих слів вермішель, макарони, пармезан, спагеті, увагу українців мовознавці звернули й на інші.

Вони навіть підготували спеціальну добірку кулінарних італізмів, що з’явилися в українській мові порівняно недавно:

• АМЕРИКАНО «алкогольний коктейль-аперитив на основі червоного вермуту й кампарі» (< americano).
• БОЛОНЬЄЗЕ «м’ясний соус для італійської пасти родом з Болоньї» (< ragù alla bolognese).
• БРОКОЛІ «однорічна овочева рослина родини капустяних, підвид цвітної капусти» (< broccoli, букв. «маленькі пагони»).
• БРУСКЕТА «гарячий і хрусткий хліб, натертий часником і присмачений оливковою олією» (< bruschetta < bruscare «запікати на вуглях»).
• ГОРГОНДЗОЛА «м’який сир з пліснявою та гострим смаком» [< Gorgonzola (містечко в Ломбардії)].
• ГРАПА «виноградна горілка» (< grappa «китиця винограду»).
• ГРИСИНІ «хлібні палички, розміром трохи більші за олівець» (< grissini).
• КАРБОНАРА «спагеті зі шматочками  бекону, змішані із соусом та приправами» (<  pasta alla carbonara).
• КАРПАЧО «тонкі шматочки сирої яловичини, приправлені оливковою олією з оцтом і лимонним соком» (< carpaccio, за прізвищем венеційського художника Vittore Carpaccio).
• ЛАЗАНЬЯ «страва, приготована з шарів тіста (листів лазаньї) разом із шарами начинки, залитими соусом» (< lasagne).
• ЛІМОНЧЕЛО «лимонний лікер» (< limoncello).
• МАСКАРПОНЕ «кисломолочний вершковий сир» (<  mascarpone).
• МОКАЧИНО «різновидом лате з додаванням шоколаду» (< mocaccino).
• МОЦАРЕЛА «молодий м’який сир з буйволячого або коров’ячого молока» (< mozzarella).
• ПАНІНІ «накладанець, начинений сумішшю шматочків м’яса, сиру, овочів» (< panini, букв. «булочка»).
• ПАСТА «макаронні вироби з висушеного або свіжого тіста» (< pasta).
• ПЕСТО «холодний соус на основі оливкової олії, семен пінії, базиліка та сиру» (< pesto, букв. «товчений, молотий»).
• ПІЦА «запечений круглий корж, покритий томатною пастою, сиром, яловичиною, овочами тощо» (< pizza від італ. pizzicare — «бути гострим»).
• РАВІОЛІ «невеликі квадратної або овальної чи круглої форми вироби з тіста з начинкою» (< ravioli).
• РИЗОТО «страва з рису, з м’яким, вершковим смаком» (< risotto «дрібний рис»).
• РИКОТА «сир з молочної сироватки, що залишається після готування моцарели чи інших сирів» (< ricotta).
• САЛЯМІ «сиров’ялена ковбаса зі спеціями» (< salame «ковбаса»).
• ТАЛЬЯТЕЛЕ «довгі пласкі стрічки завширшки у 0,6–1 см., різновид локшини» (< tagliatelle < tagliare «різати»).
• ТИРАМІСУ «багатошаровий десерт на основі сиру маскарпоне з доданими печивом савоярді, яйцями, кавою та какао» (< tiramisù, букв. «підніми мене»).
• ФОКАЧА «пшеничний корж, спечений на основі тіста з оливковою олією» (< focaccia < лат. panis focacius, букв. «хліб, запечений у вогнищі»).
• ЧІАБАТА «білий хліб, виготовлений з пшеничного борошна та дріжджів» (< ciabatta).

Нагадаємо, що місяць тому в Києві урочисто відзначили VI Тиждень італійської кухні.

Раніше ми повідомляли, що у Львові з успіхом відбулися майстер-класи італійської кухні.