«Ми вирішили інтерпретувати цю подію як ще один знак солідарності Італії до України та поділитися нашою досконалістю тут у цей складний момент», – зазначив Посол Італії в Україні Карло Формоза.

Карло Формоза наголосив, що італійська кухня є потужним соціальним та емоційним явищем, яке виходить за межі харчування і перетворює їжу на засіб для створення зв’язків, вираження любові, побудови спільноти та зміцнення єдності через ритуал спільного споживання.

«Італійська кухня є зразком здорового, збалансованого та сталого харчування: сьогодні ми відзначаємо її включення до Списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, що є престижним визнанням, яке сповнює нас гордістю», – додав пан Посол.

В італійському посольстві розповіли, що провідну роль у заходах, що відбулися в Україні, відіграв шеф-кухар Морено Чедроні.

Удостоєний двох зірок Мішлен, засновник ресторану «La Madonnina del Pescatore» у Сенігаллії, він є досконалим уособленням динамічного та інтернаціонального духу Італії.

«Подолавши довгу та логістично складну подорож, шеф прибув до Києва, щоб провести шоу-кукінг для широкої публіки і приготувати гала-вечерю для представників інституцій та підприємницьких кіл», – зауважили у Посольстві Італії в Україні.

Своєю чергою глава Міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Антоніо Таяні відзначив вписання італійської кухні до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

«Наша кухня – це ідентичність, традиції, зростання та інновації», – зауважив Антоніо Таяні.

За словами глави МЗС Італії, це визнання, присуджене свого часу під час конференції ЮНЕСКО, є престижним досягненням, яке віддає шану традиціям і територіям Італії та відображає щоденне прагнення до зміцнення та просування італійської агропродовольчої спадщини та ланцюга постачання, а також командної роботи між установами, асоціаціями, шеф-кухарями та виробниками разом з італійськими посольствами та консульствами по всьому світу.

До теми: Українська мова поповнюється кулінарними італізмами.

День італійського дизайну 2024 в Україні буде присвячено кухні – не лише як місцю для приготування їжі, а і як центру домашнього спілкування. Тому логічно, що гаслом заходу стала ідея «Кухня – центр тяжіння домашнього всесвіту»,

«Існує спорідненість між італійськими та українськими традиціями, які будуть детально досліджені під час зустрічі-розмови з експертами галузі, визначеними серед архітекторів, дизайнерів, соціологів, істориків, кухарів у присутності архітекторів, професіоналів меблевої галузі, дизайнерів», – зазначили в італійському посольстві.

Початок Дня італійського дизайну 2024 у Львові о 17:00. Уже відомі теми для дискусій під час заходу:

• Дизайн
• Традиції
• Технології
• Інклюзивність
• Сталість
• Смак

Організаторами Дня італійського дизайну 2024 у Львові виступають Посольство Італії в Україні, відділ розвитку торговельного обміну – ICE / ITA та Італійський інститут культури. Модератором заходу стала Олександра Герасімова.

За інформацією «Gerasimova Agency», до списку спікерів-учасників дискусій увійшли наступні експерти:

• Карло Мотроні, Сімоне Лаззаротті (архітектори, студія архітектури та дизайну Lazzarotti&Associati)
• Лучіо Скіароллі (підприємець, дистриб’ютор італійських меблів в Україні)
• Володимир Непийвода (дизайнер, засновник YOD Group)
• Марко Савицький (архітектор, засновник майстерні Savytskyy Design)
• Маріанна Душар (антропологіня їжі, Інститут народознавства НАНУ, Інститут Галицької Кухні)
• Стефано Антоніоллі (бренд-шеф готелю BankHotel Lviv)

Участь у заході – за особистим запрошенням ICE/ITA після реєстрації. Зареєструватися можна за цим посиланням.

Нагадаємо, як у Львові пройшов День італійського дизайну 2023.

Раніше ми розповідали, як у грудні 2021 році в Києві відкривали Тиждень італійської кухні.

Цьогорічна українська програма, що називається «Смак миру», розроблена асоціацією «Communitas Toscana» для молодих українців, особливо з числа внутрішньо переміщених осіб. Вони матимуть можливість отримати цінні професійні навички й збагатити власний соціальний досвід.

Як розповіли у міністерстві закордонних справ і міжнародної співпраці Італії, для проведення чотирьох майстер-класів до України з Італії  прибув «шеф-піцайоло» і автор книги «Революція піци» Стефано Каноші. Він приїхав для того, щоб передати свої найкращі професійні навички молодим професіоналам.

При цьому відомий італійський піцайоло пропонує економічні прості рецепти на основі інгредієнтів, які можна знайти за умови обмеженої доступності продуктів.

В МЗС Італії зазначають, що «Смак миру» є ініціативою асоціації «Communitas Toscana» та посольства Італійської Республіки в Україні. Це проєкт солідарності та підтримки України, щоб висловити близькість до українського народу завдяки використанню італійської кулінарної культури.

«У світлі драматичного контексту російської агресії та сильного бажання українського народу повернутися до нормального життя, у Києві ми трактуємо цьогорічну тему з соціальної точки зору: благополуччя зі смаком», – заявив посол Італії в Україні П’єр Франческо Дзадзо.

За словами посла, італійська кухня втілює в собі геній знання того, як створити вишуканий смак на основі простих і звичайних інгредієнтів. У цьому криється секрет успіху італійської кухні в усьому світі, а також ключ до стійкості, яку Італія з гордістю поширює в Україні, ще більше демонструючи велику солідарність.

Відомо, що завершальний захід Тижня італійської кухні під назвою «Смаки миру – зцілення смаком» відбудеться в Києві у приміщенні головного медичного центру міністерства внутрішніх справ МВС. Саме там лікуються до сотні українських бійців, поранених на війні.

Очікується, що на цьому кулінарному заході будуть присутні посол Італії в Україні та апостольський нунцій в Україні разом із групою волонтерів.

Додамо, що цьогорічний Тиждень італійської кухні у світі є восьмим і проходить під гаслом «За столом з італійською кухнею: благополуччя зі смаком», щоб підкреслити взаємозв’язок між харчуванням і благополуччям.

Про це заявив глава віцепрем’єр-міністр і глава МЗС Італії Антоніо Таяні в інтерв’ю для видання «Gambero Rosso».

«Ми хочемо вдосконалити середземноморську дієту як здоровий спосіб життя та модель збалансованого харчування, доступну для всіх. Але ми також хочемо поговорити про важливість захищених і контрольованих найменувань продуктів, боротьбу з явищем італійського звучання та валоризацію італійських сіл та їхніх традиційних кулінарних продуктів», – зауважив Антоніо Таяні.

ДОВІДКОВО: Перший Тиждень італійської кухні у світі відбувся в 2016 році. Це подія, яка спрямована на популяризацію італійської культури харчування та вина у світі, як національної спадщини, яку потрібно зберегти та примножити. У 2023 році уряд Італії представив кандидатуру італійської кухні на включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Нагадаємо, як у 2021 році в Києві урочисто відкрили Тиждень італійської кухні.

До теми: Українська мова поповнюється кулінарними італізмами.

Днями представники асоціації UCM провели в українських вишах серію майстер-класів «Культура приготування та подачі традиційних італійських страв».

Українські студенти під керівництвом шеф-кухаря й голови UCM Паоло Брешіа власноруч готували пасту та соуси, вчилися визначати кількість тих чи інших інгредієнтів, робили презентацію страв та влаштовували дегустацію.

Зокрема, вчора такий майстер-клас пройшов у Вінницькому кооперативному інституті. Перед його проведенням представники UCM розповіли студентам багато цікавої інформації щодо практики, яка має відбутися вже цього літа. Після цього Паоло Брешіа взявся навчати майбутніх практикантів основам середземноморської кухні.

«Ми щиро вдячні нашим італійським партнерам та особисто сеньйору Паоло за майстер-клас та надані можливості для наших студентів», – подякували в інституті.

Відомо, що такі ж майстер-класи відбулися і в Дніпровському державному аграрно-економічному університеті, і в Університеті ім. Альфреда Нобеля та Дніпровському транспортно-економічному фаховому коледжі, і в Житомирському державному університеті ім. Івана Франка, і в Таврійському національному університеті ім. Володимира Вернадського, а також у Харківському державному біотехнологічному університеті.

Сьогодні майстер-клас «Культура приготування та подачі традиційних італійських страв» проходить у Хмельницькому торговельно-економічному коледжі Київського національного торговельно-економічного університету.

Додамо, що в рамках проєкту UCM – «Progetto inclusione cucina Italiana» / «Проєкт інклюзії італійської кухні» українські студенти опановують професійні та мовленнєві навички, які знадобляться їм під час проходження практики.

Кращі студенти, які по закінченні підготовки успішно підтвердять свої навички, зможуть пройти 3-місячне оплачуване стажування у закладах ресторанної галузі південної Італії на посаді помічника кухаря. Після практики студенти отримають сертифікат італійської кулінарної школи.

Раніше ми повідомляли, що в Дніпрі відкрився українсько-італійський центр.

До теми: Майбутні фахівці туризму України практикуватимуться в Італії.

Його відеоролики з фронту мають стільки позитиву, що кожний, хто їх переглядає, не може стримати усмішку.

Ярослав Гулак – воїн, тож насамперед він виконує воєнні завдання, а кухарство – то вже додатковий обов’язок. Готує їжу на відділення, а це приблизно десять бійців – виходить як наче вдома для однієї чималенької родини.

Переглядаючи блог героя нашої розповіді, ми звернули увагу, що з його вуст часто звучать назви страв італійської кухні. Наприклад, класичний п’ємонтський ризотто та традиційний тосканський хлібний салат панцанела.

А наступне відео про ще одну італійську страву – chicken diavolo. Йдеться про ароматну смажену курку з гострим перцевим характером.

Ми запитали в Ярослава Гулака, чи дійсно його побратимам смакують італійські страви?

«У них немає вибору, але якщо серйозно, то дуже смакує. В нас навіть є хлопець, який з Італії приїхав воювати. Він українець, але п’ять років живе там. Йому теж подобаються ці страви», – розповів блогер.

Знаємо, що побратимам Ярослава, яких він годує на передовій, полюбилася паста карбонара. Тому вже не один раз просили його приготувати цю італійську страву.

Проте якщо потрібних інгредієнтів італійського виробництва немає, а відповідний настрій у Ярослава є, то італійська паста карбонара може перетворитися на «пасту карбонара по-українськи». І таке бувало.

Та не одними італійськими стравами харчуються побратими Ярослава. Серед наїдків, які він готує, хлопці, звісно ж, полюбляють борщ, смажену картоплю та інші хоч і прості, але поживні страви.

Готувати їжу на фронті – непроста справа. Це відкрите вогнище, польові умови, навколо пил, а то і бруд, тому важливо ще й дотримуватися правил санітарії та гігієни, постійно наводити чистоту. А ще ж треба постаратися, щоби їжа була корисною і смачною.

В Ярослава це виходить, хоча професії кухаря він не має, та й ніколи не працював на такій посаді.

У мирному житті Ярослав Гулак закінчив Київський національний торговельно-економічний університет за фахом Restaurant Manager, проте ніколи ним не працював. До війни впродовж восьми років трудився адміністратором у ресторанному відділі однієї італійської круїзної компанії.

Нині Ярослав із гумором характеризує себе як людину з дуже бурхливим минулим, яка запроваджує результати свого досвіду на військовій кухні.

Переглядаючи блог, ми переконалися, що він готує для побратимів такі страви, якими не кожна господиня може похизуватися й у мирному житті.

Ідея ведення такого блогу з’явилася в нашого героя випадково, коли вперше зафільмував одним дублем короткий відеоролик і виклав його в інтернет. Побачивши, скільки переглядів він набрав, Ярослав виклав ще кілька подібних відео, потім ще. Ось так і з’явився блог ІaroslavGulak.

Побратими спершу з подивом поставилися до такого захоплення, а потім, побачивши як це подобається людям, почали й самі допомагати Ярославу – порадами, а подекуди і зйомками. Наразі ставляться до блогу дуже позитивно.

Відомо, що ситий воїн – сильний воїн. Якщо військові нагодовані, тоді вони менше мерзнуть і не мають зайвого на думці, тож здатні добре зосередитися на виконанні бойового завдання. Тому роль фронтового кухаря насправді є дуже відповідальною. Ярослав це розуміє і прагне якнайкраще годувати побратимів, заодно підбадьорює позитивом їх і себе.

Зичимо Ярославу Гулаку та його товаришам, а також усім захисникам України сил і наснаги для Перемоги. Дякуємо, що бороните рідну землю від російських загарбників!

Раніше ми писали про італійські канікули української тревел-блогерки.

Серед широковідомих італізмів мовознавці називають наступні – аварія, банда, банк, казино, мафія, папараці, паста, туфля, темп, фонтан.

Також зазначають, що багато слів, запозичених з італійської, означають військові реалії – батальйон, бригада, калібр, каземат, капітан, кавалер, пістолет, солдат, цитадель. З-поміж слів на позначення мистецьких явищ українці давно використовують такі італізми – акварель, арія, карикатура, комедія, новела, опера, серенада, соната, сопрано, фортеп’яно та інші.

Між тим, є в українській мові сфера, що активно поповнюється італізмами й у наші дні. Це гастрономічно-кулінарна тема.

«Здебільшого це назви страв та напоїв, а також продуктів, з яких ці страви готуються. І це зрозуміло: смачнюща італійська кухня дотепер активно завойовує українські (і не тільки) терени», – зазначили в Інституті мовознавства імені O.O. Потебні НАН України.

Окрім відомих слів вермішель, макарони, пармезан, спагеті, увагу українців мовознавці звернули й на інші.

Вони навіть підготували спеціальну добірку кулінарних італізмів, що з’явилися в українській мові порівняно недавно:

• АМЕРИКАНО «алкогольний коктейль-аперитив на основі червоного вермуту й кампарі» (< americano).
• БОЛОНЬЄЗЕ «м’ясний соус для італійської пасти родом з Болоньї» (< ragù alla bolognese).
• БРОКОЛІ «однорічна овочева рослина родини капустяних, підвид цвітної капусти» (< broccoli, букв. «маленькі пагони»).
• БРУСКЕТА «гарячий і хрусткий хліб, натертий часником і присмачений оливковою олією» (< bruschetta < bruscare «запікати на вуглях»).
• ГОРГОНДЗОЛА «м’який сир з пліснявою та гострим смаком» [< Gorgonzola (містечко в Ломбардії)].
• ГРАПА «виноградна горілка» (< grappa «китиця винограду»).
• ГРИСИНІ «хлібні палички, розміром трохи більші за олівець» (< grissini).
• КАРБОНАРА «спагеті зі шматочками  бекону, змішані із соусом та приправами» (<  pasta alla carbonara).
• КАРПАЧО «тонкі шматочки сирої яловичини, приправлені оливковою олією з оцтом і лимонним соком» (< carpaccio, за прізвищем венеційського художника Vittore Carpaccio).
• ЛАЗАНЬЯ «страва, приготована з шарів тіста (листів лазаньї) разом із шарами начинки, залитими соусом» (< lasagne).
• ЛІМОНЧЕЛО «лимонний лікер» (< limoncello).
• МАСКАРПОНЕ «кисломолочний вершковий сир» (<  mascarpone).
• МОКАЧИНО «різновидом лате з додаванням шоколаду» (< mocaccino).
• МОЦАРЕЛА «молодий м’який сир з буйволячого або коров’ячого молока» (< mozzarella).
• ПАНІНІ «накладанець, начинений сумішшю шматочків м’яса, сиру, овочів» (< panini, букв. «булочка»).
• ПАСТА «макаронні вироби з висушеного або свіжого тіста» (< pasta).
• ПЕСТО «холодний соус на основі оливкової олії, семен пінії, базиліка та сиру» (< pesto, букв. «товчений, молотий»).
• ПІЦА «запечений круглий корж, покритий томатною пастою, сиром, яловичиною, овочами тощо» (< pizza від італ. pizzicare — «бути гострим»).
• РАВІОЛІ «невеликі квадратної або овальної чи круглої форми вироби з тіста з начинкою» (< ravioli).
• РИЗОТО «страва з рису, з м’яким, вершковим смаком» (< risotto «дрібний рис»).
• РИКОТА «сир з молочної сироватки, що залишається після готування моцарели чи інших сирів» (< ricotta).
• САЛЯМІ «сиров’ялена ковбаса зі спеціями» (< salame «ковбаса»).
• ТАЛЬЯТЕЛЕ «довгі пласкі стрічки завширшки у 0,6–1 см., різновид локшини» (< tagliatelle < tagliare «різати»).
• ТИРАМІСУ «багатошаровий десерт на основі сиру маскарпоне з доданими печивом савоярді, яйцями, кавою та какао» (< tiramisù, букв. «підніми мене»).
• ФОКАЧА «пшеничний корж, спечений на основі тіста з оливковою олією» (< focaccia < лат. panis focacius, букв. «хліб, запечений у вогнищі»).
• ЧІАБАТА «білий хліб, виготовлений з пшеничного борошна та дріжджів» (< ciabatta).

Нагадаємо, що місяць тому в Києві урочисто відзначили VI Тиждень італійської кухні.

Раніше ми повідомляли, що у Львові з успіхом відбулися майстер-класи італійської кухні.

У рамках цього масштабного заходу його організатори влаштували пресконференцію «Традиції італійської кухні та сталий розвиток їжі». Тоді ж стало відомо, що для популяризації в Україні аутентичних італійських продуктів Агентство зовнішньої торгівлі Італії (ІСЕ) та Посольство Італії в Україні уклало угоду з великою українською мережею супермаркетів «Сільпо».

Надзвичайний і Повноважний Посол Італії в Україні П’єр Франческо Дзадзо зазначив, що українці вже багато років захоплюються італійською кухнею та італійськими продуктами. Для того, щоб і надалі популяризувати їх в Україні, і було укладено цю угоду.

«Завдяки цій угоді українці матимуть можливість купувати справжні якісні італійські продукти, а ми, у свою чергу, – підвищувати обізнаність щодо італійської культури та боротися з таким явищем, як «італійське звучання», – зауважив П’єр Франческо Дзадзо.

Стало відомо, що в рамках угоди Агентство зовнішньої торгівлі Італії та «Сільпо» співпрацюватимуть для:

• просування як уже наявних, так і нових для українців італійських брендів та товарів;
• просування продуктів Made in Italy та боротьби з явищем «італійського звучання»;
• підвищення обізнаності щодо італійських продуктів.

За даними Італійського інституту статистики (Італстат), у 2020 році імпорт італійських продуктів харчування в Україну, включаючи напої, зріс на 27%, або на 208 мільйонів євро, порівняно з 2019 роком. У загальному імпорті італійських товарів в Україну продукти харчування на сьогодні становлять 12,3%. Про це розповів директор офісу ICE Київ Тоні Коррадіні.

«Смак Італії дедалі більше відчувається в Україні», – сказав пан Коррадіні.

У мережі супермаркетів «Сільпо», що є в Україні  однією з кращих компаній сфери роздрібної торгівлі, пишаються, що стали партнером проведення з популяризації аутентичних італійських продуктів. Про це заявила керівниця департаменту Власного імпорту Світлана Щегрикович.

«Маємо значний досвід у розвитку гастрономічних смаків українців. У наших гостей надзвичайно вишуканий смак, тож вони зможуть оцінити італійську продукцію якнайкраще. До того ж ми вже давно є провідником вишуканої італійської кухні. Наш ресторан Positano щороку отримує найвищі нагороди в Україні та Європі, а найгостинніший бренд-шеф Марко Черветті та знаменитий піцайоло Енцо Конча тішать гостей вишуканою неаполітанською кухнею», – сказала Світлана Щегрикович.

Додамо, що 15 грудня журі конкурсу маркетингових комунікацій Effie  Ukraine визнали «Сільпо» найефективнішим брендом 2021 року. Ця мережа супермаркетів отримала сім нагород, серед них:

• золото в номінації «PR, Корпоративна репутація»;
• золото в номінації «Разове залучення»;
• срібло в номінації «Single-Retailer Program. NEW»;
• срібло в номінації «Кампанії з короткостроковим ефектом»;
• бронза в номінації «Роздрібна торгівля».

«Корпоративний серіал «ТрохиТролі» також отримав бронзу в номінації «Малобюджетні кампанії» та увійшов до фіналу номінації «Брендований контент та послуга», – додали в пресслужбі «Сільпо».

Під час пресконференції «Традиції італійської кухні та сталий розвиток їжі» Надзвичайний і Повноважний Посол Італії в Україні П’єр Франческо Дзадзо констатував, що українці вже багато років захоплюються італійською кухнею та італійськими продуктами.

«Дуже часто у світі італійські рецепти змінюють і тому справжня італійська страва не виходить. Саме через це ми проводимо різні навчальні тренінги, майстер-класи, щоб навчити людей закордоном готувати справжні італійські страви зі справжніх італійських продуктів», – зазначив П’єр Франческо Дзадзо.

Директор офісу ICE в Київі Тоні Коррадіні також зауважив, що смак Італії дедалі більше відчувається в Україні.

«За даними Італійського інституту статистики, у 2020 році імпорт італійських продуктів харчування в Україну, включаючи напої, зріс на 27%, або на 208 мільйонів євро, порівняно з 2019 роком. У загальному імпорті італійських товарів в Україну продукти харчування на сьогодні становлять 12,3%», – повідомив Тоні Коррадіні.

На відкритті VI Тижня італійської кухні в Києві, крім експортерів найякісніших італійських продуктів, було багато гостей.

Зокрема, на запрошення Посольства Італії в Україні на заході побував і президент Ukraine Lobby and Bussines Club / Українське Лоббі та Бізнес Клуб (Рим) Михайло Вовчик.

За словами пана Михайла, завдяки цьому блискучому заходу від Посольства Італії в Україні та ІСЕ, Італія вкотре продемонструвала «eccellenza italiana».

«Окрім всесвітньо відомих італійських брендів були представлені багато нових виробників італійської продукції – пасти, просекко, вина, сиру, прошуто, солодощів, консервантів та інших різноманітних харчових продуктів.  Було би чудово, якщо б і Україна в Італії також зробила щось схоже. Адже нам теж є чим пишатися, не вистачає лише правильного державного маркетингу», – поділився враженнями Михайло Вовчик.

Відкриття центру відбулося урочисто з участю поважних гостей із Італії. Окрім пана Паоло Брешіа, на церемонію приїхали мер італійського міста пані Розето-Валфолторе пані Лучіла Парісі разом із своїм чоловіком паном Антоніо Джіаніні.

«Ініціатором відкриття став президент Асоціації кухарів південної Італії пан Паоло Брешіа, який у своєму привітальному слові вказав на необхідність зближення двох народів саме через культуру та гастрономічні можливості обох країн», – розповіли в пресслужбі УМСФ.

На урочистому відкритті українсько-італійського центру були присутні радник міського голови міста Дніпра пан Олег Тупиця та відомі місцеві ресторатори, Почесний консул Федеративної Республіки Бразилія пан Олег Василенко, Почесний консул Казахстану пані Інна Медяник, а також представники турецької, грецької, палестинської делегацій.

Директором українсько-італійського центру в місті Дніпро призначили відомого ресторатора Дмитро Подопригору – власника гостерії «Хата Подопригора» та італійського ресторану «Giannivino».

На заході була присутня очільниця селища Петриківка пані Наталя Коваленко. І це не випадково, бо під час відкриття українсько-італійського центру було підписано договір про побратимство між селищем міського типу Петриківка та містом Розето-Валфолторе.

Це стало першою цеглинкою у фундаменті тісних взаємовідносин та першою знаковою подією новоствореного центру.

Другою важливою подією, що відбулася на святі відкриття центру, стало вручення сертифікатів про проходження практики на півдні Італії студентам УМСФ.

Під час практичного навчання вони підтвердили свої знання італійської мови та набули нових навичок як у спілкуванні, так і в професійній діяльності.

«Захід проходив із дотриманням карантинних норм, всі гості мали підтверджуючий документ щодо вакцинації та/або ПЛР-тест, зроблений не пізніше ніж за 72 години до заходу», – зауважили в УМСФ.

Додамо, що напередодні офіційного відкриття українсько-італійського центру в УМСФ відбувся майстер-клас із приготування страв італійської кухні. Його провів Паоло Брешіа для представників університетської освітньої програми «Готельно-ресторанна справа» – викладачів і студентів, які планують поїхати на виробничу практику до Італії.

Також на майстер-класі були присутні гості з Петриківської громади – діти, позбавлені батьківської опіки, та їхні вихователі. Вони завітали на запрошення керівництва університету.

Президент Асоціації кухарів південної Італії Паоло Брешіа навчав учасників майстер-класу готувати піцу, пасту та інші італійські страви. Завдяки цьому українці дізнались більше про культуру та звичаї Італії, занурилися в атмосферу Адріатичного узбережжя.

Нагадаємо, що можливість попрактикуватися в Італії отримали недавно і студенти Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара.

Про свою поїздку до Італії Клопотенко сам повідомив у соцмережах, зазначивши, що став краще розмовляти італійською.

«Я в Італії. Кожного ранку молюся богу пасти, щоб він дав мені сили з‘їсти якомога більше пасти. У планах: їжа, риболовля, їжа, виноробня, їжа, виробництво оливкової олії, їжа, їжа», – жартома сповістив Євген 16 жовтня на своїй сторінці у Facebook.

Український гуру кулінарії повідомив, що приїхав за враженнями, які розширять його свідомість. А ще – повзаємодіяти з їжею трохи по-іншому та набратися ідей.

Свій блог у соцмережі Євген Клопотенко перетворив на щоденник і звітувався, чому навчився в Італії, а також писав про свої плани наперед.

«З’їв багато місцевих консервацій. Звісно, найкраще привезу до України», – пообіцяв Євген.

Також він розповів, що навчився робити оливкову олію на італійській фермі Badolato Slow Village – Experience Calabria. Пройшов навчання за всіма етапами – від збирання оливок до їхнього пресування.

«Там, де збирав оливки, був божественний родинний ресторан. Володіють ним такі дуже італійські бабуся та дідусь», – пояснив українець.

А ще в Італії Євген Клопотенко ловив тунця, якого місцеві жителі називають tonnetto alletterato.

«Витягнув 50 штук (це десь 30 кг). Чесно, я вперше у житті піймав так багато риби. Відчуваю шок, збудження, радість і заздрість до самого себе. А, і ще втому. Але я на ту втому не ведуся і мариную всього тунця. Хочу привезти його додому, бо йшов до цього моменту 2 роки. Виявилося, це так не ізі. Але навіть маленькі цілі, які нічого суттєвого у житті не відіграють, надихають», – поділився Євген.

Окрім цього, він познайомився з новим поколінням піци, яка наберає обертів в Італії, і дуже вподобав італійську каву еспресо.

«Місяць не буду пити нічого, крім еспресо. Ціль: знайти саме таку обсмажку, з якої мені робили каву в Італії», – поклявся собі Клопотенко.