Як повідомили у дипломатичному представництві України, кількість місць обмежена, тому для бронювання місця слід надіслати листа на ел.пошту vilena.kholiavytska@mfa.gov.ua.

«Ім’я Тайри добре відоме багатьом. Вона – доброволиця, парамедик, психолог, офіцер корпусу НГУ «Хартія». Жінка, яка пройшла полон – і змогла записати вірші з того боку вічності», – зазначили у Посольстві України.

Також розповіли, що у збірці поезій Тайри йдеться про війну, полон, тортури, госпіталь у вогні і крові Маріуполя, живих і мертвих.

«Це тексти, написані між евакуацією поранених, любов’ю і катівнями, між перельотами континентами. Поезія, яка не просить співчуття. Вона – дух епохи. Тайра попри все каже не «досить», а «далі буде», – анонсували презентацію в Посольстві України в Італії.

Додамо, що сама Юлія Паєвська понад пів року тому пояснила, що вірші у збірці «Наживо» за великим рахунком не про війну і навіть не про неї.

«Це мова, якою говорить досвід, досвід якому зазвичай відбирає мову в умовах війни. Це набагато глибше ніж “естетика болю” чи документ – свідчення і я не сприймаю це як сповідь. Це інструмент, ліки для одужання, терапія і травматологія втілена в слово. Для мене це алгоритм відновлення функціонування особистості і здатності мислення під тиском досвіду, коли все інше вже практично знищено. Моя мова тут не естетська прикраса, вона покликана тримати вертикаль», – поділилася Юлія Паєвська.

Також вона додала, що в психології є поняття «посттравматичного зростання» і вона сама сприймає цю збірку ще глибше – як перепрошивку особистості після катастрофи, коли людина відроджує себе не всупереч болю, а завдяки йому.

Тайра розповіла, що збірка «Наживо» виникла зі специфічного натхнення, з необхідності перезаписати себе рядками, віднайти сенс буття. Тож вірші у цій збірці – мова її нервової системи, що пройшла через тортури, смерть, тишу безнадії, бачила кінець світу і знайшла спосіб відродитися сильнішою.

«Я писала ці тексти для нас – тих, кого намагались випалити, так само як росіяни палять українські книги в містах, куди заходять, звичайно якщо в цих зруйнованих обійстях ще лишається щось, що може палати», – повідала Юлія Паєвська.

Для Тайри цей шлях – не лише особистий біль, а спільна доля всіх, хто пізнав гіркоту втрат, хто шукає зниклих чи чекає рідних із полону. Вона говорить від імені тих, хто гоїть рани в госпіталях або готує руки до надважливої роботи: чи то керування дроном, чи то порятунок життя під крапельницею, чи то написання слів, що стають цвяхами в труну імперії ворога.

Юлія переконана, що українці відроджуються, мов Фенікси, стаючи в тисячу разів сильнішими. З попелу спалених книжок та зруйнованих міст, де ворог намагався знищити саму нашу душу, натомість народилася бездоганність – справжній філософський камінь нації.

Тайра свідчить: вони вижили там, де це здавалося неможливим, і стали голосами, які більше ніхто не зможе змусити замовкнути. Для неї важливо, щоб її чули – і можливо сприймали навіть не як поезію, а як доказ того, що після повного знищення можливо встати і вивести слово на висоту усвідомлення і повної присутності в цьому житті.

«Я тримаю в руках цю збірку як знак того, що ми по суті безсмертні. Форма вірша для мене лише спосіб. Суть – у самому акті бути. Це і є Фенікс. Це ми. По великому рахунку це не література. Це ми. Наживо», – написала Тайра на своїй сторінці у Facebook.

До теми: Українці Риму зустрілися з легендарною Тайрою.

Незадовго до Дня Героїв у Посольстві України при Святому Престолі приймали шановану гостю – героїчну військовослужбовицю, парамедикиню та волонтерку Юлію Паєвську з позивним «Тайра», яка пережила три місяці російського полону. Про це розповів Посол України при Святому Престолі Андрій Юраш.

«Такі гості – це завжди честь і виняткова приємність для нашого Посольства України при Святому Престолі та Мальтійському Ордені: легендарна Тайра, Юлія Паєвська – справжній боєць, парамедикиня, яка пройшла і гідно витримала всі тортури російського полону, завжди у нас як вдома. Раді новій можливості обняти і проговорити наступні спільні кроки до спільної та великої Перемоги!», – поділився Андрій Юраш.

Також із героїчною Юлією Паєвською зустрілися представники української громади Риму. Зустріч, яку організувало релігійне Товариство «Свята Софія», відбулась 18 травня у стінах прокатедрального собору Святої Софії в Римі, де діє гуманітарна місія, що регулярно надає допомогу Україні (а це наразі є важливим елементом підтримки України). Про це повідомили у Святій Софії в Римі.

На заході Юлія Паєвська поділилася своїм досвідом та переживаннями з присутніми – волонтерами, духовенством, парафіянами та представниками української діаспори в Італії. Загалом учасниками зустрічі стали близько 40 людей.

«На початку зустрічі о. Марко-Ярослав Семеген, президент Товариства, привітав важливу гостю, подякував за її присутність і відкритість до щирого діалогу. У своєму вступному слові він наголосив на важливості особистих свідчень у час війни, що відкривають серця і формують відповідальність, заохочують відстоювати правду,  зміцнюють солідарність та кличуть до служіння ближньому. Починаючи з короткої розповіді про себе та свої випробування, Юлія надала можливість кожному присутньому поставити питання», – розповіли організатори.

Також зазначили, що зустріч мала характер відкритого діалогу, під час якого представники української громади Риму змогли почути не лише про жахи війни, а й про внутрішній опір, який допоміг героїні витримати тортури та надтяжкі умови полону.

«Пані Юлія акцентувала, що важливою частиною боротьби є здатність зберігати ментальну стійкість і знаходити сили у найскладніші моменти. Окрім цього вона підкреслила, що кожен має знаходити свій спосіб долучитися до підтримки України», – зауважили у Святій Софії.

Також наголосили, що особливої уваги заслуговує звернення Юлії Паєвської до вихованців католицької школи «Свята Софія». Адже легендарна Тайра наголосила на тому, що кожен внесок, навіть написані українські вірші, пісні або зусилля в освіті, є так само участю в боротьбі України проти російської загарбницької війни.

«Присутні на заході мали змогу відчути атмосферу єдності, солідарності та відчули глибоку повагу до сили духу та незламності Юлії Паєвської – живого свідка війни. Враження, що виникли під час зустрічі, було важко описати словами, але загальна атмосфера передавала відчуття спільної боротьби за справедливість і мир», – поділилися організатори зустрічі.

За словами організаторів, для громади ця зустріч стала джерелом натхнення, зміцнила почуття спільної відповідальності та віри у спільну справу. Вона об’єднала присутніх навколо спільних цінностей – віри, гідності та служіння.

«І хоча наразі нових подібних подій не передбачається, пережите під час цієї зустрічі залишиться з кожним з учасників як гучний заклик до дії та духовної стійкості», – йдеться у Facebook на сторінці Святої Софії в Римі.

Нагадаємо, що недавно відбулась зустріч міністра національної єдності України з представниками української громади Італії.

Також читайте: У Римі пройшла зустріч глави МЗС України з представниками української громади в Італії.

У майже повністю заповненому залі засідань Палати парламентських груп Італії, де відбувався показ фільму, були присутні багато представників українських асоціацій, журналістів, діаспори, а також депутатів італійського парламенту, небайдужих італійських друзів та інших уповноважених осіб. Показ відбувся за сприяння Посольства України в Італії і Палати депутатів Італії.

Перед показом фільму до глядачів звернувся голова окупованого міста Маріуполь Вадим Бойченко. За його ловами, в результаті 86-денної оборони міста і під час наступальних дій путінських окупантів, було знищено понад 50% всієї інфраструктури міста, практично кожен другий будинок зруйновано, а десятки тисяч громадян вбито.

Маріуполь обстрілювали зі всіх можливих систем залпового вогню. І досі у полоні на московії залишається дуже багато українських захисників, які знаходячись на металургійному комбінаті «Азовсталь» – останній фортеці міста, в повному оточенні до останнього наказу тримали героїчну оборону.

«Це фільм про трагедію, яку неможливо пробачити», – підкреслив пан Вадим Бойченко.

Він зазначив, що завдяки неймовірним подвигам українських захисників 6 березня 2022 року Указом Президента України Маріуполю було присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».

Головна місія фільму, як зазначає його автор Мстислав Чернов, це розповісти світові не тільки про те, що було в Маріуполі, але й про те, що відбувається в Україні просто зараз. Від початку окупації московією Криму та Севастополя минуло 10 років, а повномасштабна війна триває вже 735 днів.

Крім мера Маріуполя Вадима Бойченка, з української сторони фільм представляла українська військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка Юлія Паєвська (псевдо «Тайра»), яка нагороджена відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», орденом «Народний Герой України», медалями «За сприяння Збройним Силам України» та «Захиснику Вітчизни», нагрудними знаками «Знак пошани» та «За заслуги перед Збройними Силами України».

Відомо, що 16 березня 2022 року, під час облоги Маріуполя, Юлія потрапила у полон до московії й була звільнена через три місяці – 17 червня 2022 року. 

«Це нагадування і пересторога для інших країн Європи, кордон якої проходить зараз не там, де закінчуються кордони Італії чи Польщі, а там, де проходить лінія зіткнення…», – такими словами завершила свій виступ Тайра.

Фільм «20 днів у Маріуполі» уже отримав понад 20 різноманітних нагород, зокрема, премію британської академії кіно і телевізійних мистецтв «BAFTA» у номінації «Найкращий документальний фільм». У цій же категорії стрічка номінована на премію «Оскар», церемонія нагородження якої відбудеться 11 березня цього року в Голлівуді.

«Я прокинулася зранку і зрозуміла, що це війна», – говорить у фільмі маленька дівчинка, перебуваючи у підвалі будинку в перший день повномасштабної війни. Реальні жахливі кадри тих подій, що задокументовані у цьому фільмі, важко дивитися без сліз та ненависті до окупантів. Всі звірства, які чинили путінські найманці в Маріуполі, будуть ще довгий час стояти перед очима всього світу.

Цей фільм допомагає ще більше відкрити очі на всю сутність загарбницького наступу московії, мета якого – не просто знищити Україну й усе українське, а зробити це в якомога жахливіший і відверто диявольський спосіб.

Наївністю є також думати, що Україною агресор здатен задовольнити свої імперські амбіції. Мета у путіна набагато масштабніша та давно вже всім відома. І єдине, що заважає йому в досягненні цієї мети – це волелюбність української нації, яка героїчністю та жертовністю своїх кращих синів і дочок тримає удар та є своєрідним «щитом Європи».

Варто завжди пам’ятати, якою ціною дається Україні кожен день такого стримування ворога, і робити все залежне, щоб допомогти Україні не лише вистояти у цій війні, а й відвоювати всі свої території та відновити свою потужність, в першу чергу військову.

Отже, фільм «20 днів у Маріуполі» – це також заклик і прохання про допомогу до всього вільного світу, акцент якого полягає в тому, що допомагаючи нам, ви допомагаєте, в першу чергу, собі. Тому, якщо ви хочете, щоб кадри з цієї стрічки так і залишилися лише у вас на екранах, а не стали реальністю у ваших містах, потрібно робити все від вас залежне для допомоги Україні.

Також, хотілося б подякувати Італії, що вона є однією з тих свідомих країн, яка активно підтримує, допомагає та сприяє зміцненню військової та економічної потуги України та підтримує українців, які тимчасово проживають на її території.

По завершенні фільму, глядачі ще тривалий час перебували під мовчазним враженням та зі сльозами на очах. І лише Гімн України, який хором заспівали усі присутні, дозволив відновити стан натхненності та гордості за свій народ та свою Батьківщину.

Завершимо розповідь про цю подію словами Ліни Костенко: «А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни!»           

Слава Героям України! Слава Україні!

Нагадаємо, що в Італії скасували дозвіл на пропагандистську виставку росіян про Маріуполь.

Раніше ми повідомляли, В Італії показали документальний фільм про Маріуполь.

Також чиайте: В Італії переклали вірші поетеси з Маріуполя, презентацію влаштують у 10 містах.