Про це інформують у Карпатському біосферному заповіднику.

«З радістю повідомляємо, що «червона рута» розпочала своє цвітіння. Цим видовищем можна буде насолодитися у найближчі два тижні – саме стільки приблизно триває період цвітіння», – йдеться в Facebook на сторінці заповідника.

Червону руту можна зустріти тільки у високогір’ї. Масове цвітіння цієї легендарної рослини нині спостерігається на схилах Чорногірського, Свидовецького та Марамороського масивів. Наразі видається, що всі гори полум’яніють.

Саме ця рослина дала назву славнозвісній пісні Володимира Івасюка «Червона рута», яку в Україні не знають хіба немовлята.

Науковці та природоохоронці називають червону руту рододендроном східнокарпатським, або рододендроном миртолистим та рододендроном Кочі. В Україні росте лише в Карпатському регіоні.

Ця рослина занесена до Червоної книги України через те, що площі та кількість особин мають тенденцію до зменшення.

Пурпурові квіти зібрані в суцвіття на сланких гнучких пагонах, які ніби туляться до землі. Насправді така форма гілок, за словами природоохоронців, пов’язана з природно-кліматичними умовами високогір’я – постійними вітрами, важким сніговим покривом узимку.

«Цвітіння не залишає байдужим нікого, хто хоч один раз бачив його на власні очі. А якщо ще й в променях заходу сонця!…», – захоплюються працівники заповідника.

Про це стало відомо від режисера цієї стрічки Зази Буадзе, який днями на своїй сторінці у Facebook розмістив світлину, зроблену в останній знімальний день.

«Umbrella Sky. Останній знімальний день. Вілла Грок. Імперія, Лігурія, Італія», – підписав фото Заза Буадзе.

«Umbrella Sky» – міжнародна повнометражна кінострічка, зйомки якої відбулися в Україні та в Італії.

Цей фільм про те, як в Італії помираюча українка заповідає своєму синові Мікеле (у виконанні Сімоне Коста) розвіяти свій прах на вежі в її рідному селі в Карпатах. Та коли він приїхав туди, побачив, що вежа давно вже зруйнована.

Тож, щоб виконати останню волю матері, молодик взявся відновлювати вежу. До того ж, з’ясувалося, що в цьому українському селі живе його дід Михайло (у виконанні Богдана Бенюка) – колишній клоун на ім’я Буба.

Стосунки Мікеле та Михайла супроводжуються низкою дивних подій, що перетворюють серйозні справи на трагікомедію і назавжди об’єднують колись розділені долі діда та онука.

Спершу кінострічку знімали в Україні – на Верховинщині, а завершили на півночі Італії – між Генуєю та Імперією в регіоні Лігурія.

Фільм «Umbrella Sky» є копродукцією між Insightmedia Group (Україна) та Saturnia Pictures Srl (Італія). Асоційоване виробництво – Magic Fair LlC від Ксенії Волочковської та Меланії Далла Коста як креативного продюсера, яка також розробила копродукцію України та Італії. Асоційованими продюсерами є Ксенія Волочковська, Меланія Далла Коста та Валентина Калабро.

Через незаконні вирубування лісів на значній території цієї унікальної гірської системи опинилося під питанням існування в майбутньому її ландшафтів, прадавньої краси і навіть містичної енергії.

Саме тому відома українська співачка Руслана Лижечко й ініціювала соціальну кампанію «Карпати. Місце Сили» – за підтримки та участі екологічної організації «Товариство охорони птахів», міжнародного благодійного фонду «Український Світанок» і Франкфуртським зоологічним товариством.

Руслана заявила, що Карпати перебувають у серйозній небезпеці через вирубування, корупцію та кримінальні схеми. Вона додала, що одним із наслідків варварського поводження із природою є затоплення тисяч будинків під час катастрофічних повеней цього літа.

«Карпатські ліси зникатимуть не тому що злочинці та їх замовники будуть творити безлад, а тому що ми робитимемо вигляд, що ми цього не помічаємо. Жадоба одних та байдужість інших зроблять злочин здійсненим», – зазначила Руслана на своїй сторінці у Facebook.

Також Руслана закликала українців надсилати на її сторінку фото, відео та точні місця вирубок, які виглядають злочинними.

Соціальна кампанія стартувала відеороликом «Спасіння» – він є першим у трилогії «Карпати. Місце Сили». У такий спосіб організатори намагаються привернути увагу до гострої проблеми і розповісти, яка страшна загроза нависла над українськими Карпатами.

«Нелегальна та недбала вирубка лісів, забруднення навколишнього середовища, нищення автентичної флори і фауни мають бути зупинені. Як мають бути зупинені невігластво та корупція там, де мали б дбати про захист та процвітання Карпатського краю, природних ресурсів всієї України», – розповідають творці соціального відео.

Українців закликають до рішучих дій, аби не втратити один з найбільших природних скарбів України, її зелений щит та серце, могутнє дерево нашого роду, великої історії та культури – Карпати. Натомість пропонують розширити там національні парки і створити природоохоронні території за кращими взірцями світового рівня.

«Ми звертаємось до всіх активістів, ентузіастів, екологів, небайдужих людей надавати нам інформацію щодо вирубок та запобігання масштабним екологічним злочинам», – йдеться у повідомленні прес-служби Руслани Лижечко.

Організатори соціальної кампанії «Карпати. Місце Сили» готують ініціативу із заліснення місць вирубок автентичною лісовою флорою. Оголосять про неї згодом і запрошують в якості партнерів «Українське товариство охорони птахів», національні парки, екологічні організації та всіх небайдужих, хто в стані знайти ресурси для відновлення унікальної карпатської природи.

«Ми повертатимемо дерева, висаджуючи їх там, де вони росли віками. Ми віримо, що разом зможемо втілити багато із запланованого», – зазначили у прес-службі Руслани Лижечко.

Раніше ми повідомляли про наймасштабнішу повінь за 12 років у Карпатському регіоні.

Нагадаємо, що наразі у Карпатському регіоні триває повінь – наймасштабніша за останні 12 років. За останні кілька днів у Карпатах випала місячна норма опадів, що спричинило повінь. Українці пов’язують її з нерегульованою вирубкою карпатських лісів, внаслідок чого і порушилась екологічна система.

Натомість, у Державному агентстві лісових ресурсів України заявили, що повені в Карпатах спричинені не вирубкою лісів, а природними факторами.

Зокрема, голова Держлісагентства Андрій Заблоцький зазначає, що ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які зараз спостерігаються в Карпатах.

«Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки – це маніпуляція та популізм», – прокоментував Андрій Заблоцький.

Він заявив, що останніми роками рубок лісу відбувається значно менше. Також зазначив, що у порівнянні з 2019 роком обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%, а за останні п’ять років обсяг заготівлі деревини в Карпатському регіоні зменшився на 20%.

«Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових видів рубки», – пояснив Андрій Заблоцький.

У Держлісагентстві також посилаються на висновки академічних інститутів, від яких отримало «незалежну оцінку причин паводків та ролі лісового господарства в цих причинах». Йдеться про Інститут екології Карпат, Інститут гірського лісівництва та Львівський національний лісотехнічний університет.

За інформацією прес-служби Держлісагентства, причинами паводків науковці назвали наступні:

• Природні глобальні причини – циклічність коливання пониженої та підвищеної водності.
• Природні регіональні причини – густота річкової сітки. Тільки в Івано-Франківській області протікає майже 8,5 тис. річок.  А всього у Карпатах протікає до 28 тис. малих річок – із них 18 тис.  на північному схилі та 10 тис. на південному схилі. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом.
• Знищення заплави річок – спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Таким чином знищено місця, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років.

«Основні причини паводків – надмірно висока кількість опадів. Лісові насадження при нульовій вологості ґрунту можуть поглинути до 135-140 мм опадів, або як говорять в горах «одна смерека – 1 тонна води», – йдеться у повідомленні прес-служби Держлісагентства.

Між тим, видання «BBC News Україна» також оприлюднила висновки екологів та науковців – чи дійсно лісове господарство та нелегальний промисел деревини стали головними причинами катастрофічного паводка?

Оксана Марискевич, провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАНУ:

Ліс – це один з чинників паводку, але не основний. Повінь ніхто б не міг скасувати, але її наслідки могли б бути набагато меншими. Наприклад, якщо хоча б частково виконали державні програми протипаводкового захисту басейнів річок, ухвалені після попередніх великих паводків, таких як 2008 року.

Поганий стан берегів і лісових доріг – одні з чинників, які призвели до катастрофічної повені. Загалом же окрім величезної кількості опадів, коли випало дві місячні норми за короткий час, тут вплинув комплекс чинників.

Наприклад, стан лісових доріг – їхня щільність надто низька, щоб розосередити стік. Лісові дороги одразу перетворюються на потоки й одна справа, коли стік йде єдиним шляхом, й зовсім інша, коли він розосереджений. У європейських країнах лісових доріг значно більше.

Інші причини: несанкціонований відбір гравію з гірських річок (я не чула, щоб за це когось карали), спрямлення русел, поганий стан берегів, забудова у захисних зонах біля гірських річок та непотрібне цементування.

Треба додати і те, що не спорудили сухі водоутримувальні ємності. Їх будують досить високо у долинах, щоб перехопити верхню хвилю, яка формується в горах. Тільки по програмі Тиси мало бути 52 таких ємності. Наскільки мені відомо, до цієї цифри не підійшли й близько.

У нас завжди так виходить, що замість фінансування державних програм ми потім витрачаємо кошти з резервного фонду Кабміну на наслідки повеней.

Ще вплинуло шалене засмічення річок, у чому винні і місцеві мешканці, і місцева влада, адже не у всіх гірських селах налагоджений збір побутових відходів.

Без сумніву, вирубування лісів також впливає. Якщо є природний незайманий ліс, то масштаби змиву, водної ерозії, на порядок нижчі. Але коли говорять лише про «лисі Карпати», як головну причину повені, то не може одна сфера бути винною у всьому.

Не вести лісове господарство неможливо. У будь-якому разі ліс не в змозі взяти на себе таку кількість води.

Юрій Дебринюк, професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету:

Нинішні повені не пов’язані з вирубкою лісів. Ліси рубалися завжди і значно більше, ніж зараз. Сьогодні обсяги вирубки менші, ніж були раніше – я працював у Карпатах у 1980-ті роки, й тоді обсяги вирубки були набагато більші. А повені все одно траплялися, вони є зараз та будуть в майбутньому.

Річ у тім, що лісовий ґрунт має певну водоутримувальну здатність. Якщо дощ буде лити безперервно кілька днів чи тижнів, то ніякий ліс з таким навантаженням не справиться.

Вода або просто стікає, або ж з нею все сповзає вниз – коли близько до поверхні є водостійкий пласт, утворюється прошарок води між пластами й тоді відбувається зсув. Тому не можна говорити, що вирубка лісів стала причиною цьогорічних повеней, хоча ліс і відіграє велику водорегулювальну роль.

Головна причина – величезна кількість опадів протягом дуже малого часу. Зараз розподіл опадів у часі різко змінився – фактично річна сума опадів може випасти протягом червня, а далі маємо посуху. В останні роки повеней не було, тому що не було багато опадів. Але ось вода вилилася за два тижні – отримали повінь.

Людська діяльність також негативно впливає, але цього уникнути неможливо – ліси рубають усюди й повені бувають усюди. Польща і Німеччина, наприклад, вирубують набагато більше лісів, ніж Україна.

А у нас обсяги вирубки зменшилися, тому що деревину зараз ніхто не скуповує й великі лісгоспи на ладан дихають.Незаконної вирубки також стало менше. Ніхто не рубає, тому що просто немає куди ліс реалізувати.

Анатолій Павелко, еколог організації «Дунайсько-Карпатська програма»:

Катастрофічні паводки, як правило, викликані низкою чинників, й говорити, що причиною є лише через стан лісового господарства, не можна.

Перший чинник – кліматичні зміни. Три останні роки були дуже посушливі. Далі цього року була маловодні зима й початок весни. А потім сталося так, що за кілька днів у Карпатах випадає місячна норма опадів. Зрозуміло, що природна система стоку не справляється. Але насправді катастрофічні наслідки спричинив поганий стан господарства. Багатьма речами тут просто знехтували, а норми не змінювали відповідно до кліматичних змін.

Друга проблема – забудова річкових заплав, що робилося в маловодні роки. В Україні найдорожчі ділянки – по берегах річок, бо всі хочуть мати доступ до води. Тому й виходить, що кожні 10-12 років таку нерухомість затоплює. Природні ділянки річок треба відновлювати, а різні перешкоди для них, такі як греблі, в умовах зміни клімату критично важливо прибрати.

Третя причина – поганий догляд за господарськими системами. У містах не прочищені каналізації, а під мостами накопичується сміття, яке часто накидають місцеві мешканці. Це утворює додаткові затори для води.

Що ж до лісового господарства, то воно справді має несталі шкідливі практики. У першу чергу це стосується суцільних вирубок на великих площах, коли екосистема вже не здатна поглинати воду й вона з підземного стоку швидко переходить у поверхневий.

Якщо ж рубати правильно і, скажімо, не вирізати повністю ліс на якійсь горі, то можна заготовляти аналогічні обсяги деревини з меншою шкодою для природи.

Інша проблема тут – відсутність відвідних каналів, через що лісові дороги перетворюються на такі собі річища, по яких несеться вода, а внизу виникає повінь. Крім того, деревину з лісосік все ще перевозять водотоками, руйнуючи їх. Частина деревини просто там залишається, і захаращує водотоки. Зараз це одне з найбільш поширених порушень лісового законодавства.

Зрештою, впливає і те, що у нас відсутні плани реагування на такі проблеми – влада виїжджає і намагається латати те, що розвалилося. В інших країнах є плани адаптації до кліматичних змін, а вони вже відбулися. Й Україні потрібно будувати своє господарство, соціальну та природоохоронну сфери з урахуванням кліматичних прогнозів.

Вже зрозуміло, що нам треба бути ще ощадливішими та акуратнішими, ще більше берегти природні екосистеми. Треба побудувати таку інфраструктуру, яка могла б витримувати такі навантаження від злив і розлиття річок.

І варто розуміти, що навіть якщо зараз припинили великі суцільні та незаконні вирубки, то це не означає, що на наступний рік ситуація покращиться. Питання лісу – це питання десятків, а часом і сотень років.

Усе почалося з дощових злив, що майже місяць гостюють на заході України. За цей час ґрунт так наситився вологою, що тепер після кожного дощу вода тисячами струмків стікає у річки, які й виходять із берегів. Це вже повінь, від неї особливо постраждали Івано-Франківська та Чернівецька області.

Ще 22 червня у Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що рівень води у гірських річках піднявся до 2 м. Тоді ж з’явилася інформація про перші руйнування та потребу в евакуації людей. Наразі рятувальні роботи продовжуються.

Через погіршення погодних умов на Прикарпатті та Буковині оголосили «червоний» рівень небезпеки. Потерпають навіть великі міста – обласні центри Івано-Франківськ і Чернівці.

Між тим, виходять із берегів річки не лише у цих двох областях. Таке спостерігається й у інших місцевостях Карпатського регіону. Ситуація ускладнюється тим, що найближчими днями на заході України знову прогнозують потужні зливи і нову хвилю повені.

Наразі, за даними Міністерства внутрішніх справ України, зруйновано 110 км автодоріг, 1 850 м берегоукріплень та 90 мостів у Івано-Франківській області.

Пошкоджено 429,7 км автодоріг та 130 мостів в Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях. Порушено транспортне сполучення із 34 населеними пунктами.

Так, Державне агентство водних ресурсів України повідомляє з посиланням на Укргідрометцентр, що через сильні опади 24 та 25 червня на річках Карпатського регіону очікується формування високого дощового паводка. Підйом рівня води на Дністрі, приміром на ділянці Галич-Заліщики, прогнозують до 2,5-3,5 м.

До ліквідації наслідків стихії долучилися Кабінет міністрів та авіація Міністерства внутрішніх справ України. Сьогодні, 24 червня, здійснено обліт найзатопленіших територій Івано-Франківської області з метою моніторингу наслідків негоди. Крім цього, заплановане засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

«Удар стихії в Івано-Франківській області прийняли Верховинський, Косівський, Рожняківський райони. Фактично випало до 70% місячної норми опадів. Це спричинило потужні потоки, які на своєму шляху руйнували, дамби, мости і переходи. Дністер розлився майже на 7 м – це рівень стихії 2008 року», – повідомляє прес-служба МВС із посиланням на очільника міністерства.

В Івано-Франківській області  загинуло три людини від стихії. Одна – зникла безвісти. Наразі підтоплених населених пунктів – понад 200, а до 29 селищ взагалі немає проїзду. Для надання допомоги людям вже завантажений продуктами харчування та необхідним обладнанням вертоліт.

До затоплення доріг і цілих населених пунктів призводить не лише глобальне потепління, погіршення погодних умов, а й особливо старі екологічні проблеми. Користувачі соцмереж про це нагадують у коментарях.

Inna Dzhanmirsobaeva: – Треба ж було з 2008 року нічого не робити, щоб тепер таку біду мати. Одна надія на Господа тільки тепер!

Dimas Batumas: – Може вже пicля цього люди зрозумiють, що не потрiбно вирiзувути українськi Карпати, а також не вибирати з рiчки Черемош гравiйно-пiщану сумiш.

Юра Мавчук: – Може тепер зрозуміють, що русло треба чистити, а не забруднювати.

Олександра Мечева: – Нагадування людям: ліси та ріки мають дарувати життя .. Ми ж врізаємось в енергетичне поле річок, позбавляємо дому птахів, тварин, плазунів, риб, комах. Отож отримуємо те, що заслужили.

Liudmila Liuda: – Страшно, але самі люди собі біди наробили. А природа не шуткує. Рубали ліс, бо їм платили, а за наслідки не думали. Тепер нас топить .

Будівництво стартувало після затвердження державної програми розвитку Карпат. Зводять містечко прості люди власним коштом і на приватній території.

На першому етапі було заплановано збудувати 20 хатинок, тобто гобітських криївок. Наразі жителі містечка вже завершили другу чергу будівництва й перші десять помешкань прийматимуть гостей із 15 червня. Зведення ще десятьох осель планують закінчити до 15 липня.

Окрасою міста стане озеро з форелями та осетрами. Третю чергу будівництва хочуть розпочати восени.

Одним із творців казкового поселення в Карпатах є Андрій Боєчко, якому ця ідея свого часу наснилася.

Чоловік називає себе верховинним війтом Гобітхіла та зауважує, що це – не готельний комплекс і не турбаза.

«Там будуть стояти будиночки гуцульських гобітів, пастися овечки і корівки, в потоці плескатиметься струмкова королівська форель, а у вуликах карпатські бджоли чаклуватимуть над чудодійним гірським медом», – пояснює Андрій Боєчко на своїй сторінці у Facebook.

Андрій Боєчко розповів, що Гобітхіл – не бутафорське кіношне поселення, а справжнє. Воно є екологічним, енергозберігаючим, сучасним й одночасно казковим містечком. Тут прагнуть поєднати культуру і традиції казкової Гобітаніі та реальної Гуцульщини.

«Це містечко – столиця казкової української країни, яку ми прагнемо побудувати в столиці Гуцульщини – Верховині», – заявив Андрій Боєчко.

Усі хатинки Гобітхілу є унікальними – як зовні, так і всередині. Кожна з них має свого власника, який сам і вирішує – здавати свою хатинку в оренду чи ні. Але вже відомо, що кілька мешканців Гобітхілу житимуть там постійно.

У казковому містечку працюватиме колиба, три траси – санна, лижна та для зорба, тарзанка, багато атракцій для дітей. А ще трохи згодом там працюватимуть майстерні традиційних карпатських ремесел – гончарська, ковальська, килимарська та різьбярська.

У містечку встановлюють сучасну систему септиків і вводять обов’язкове сортування сміття. До речі, поліетиленові пакети там використовувати заборонено. Також продаватимуть екологічно чисті продукти.

Верховинний війт наголосив, що Гобітхіл – це не держава, а казкова країна. Він мріє, що в неї будуть власні герб, гімн, прапор, символи, валюта і навіть шрифт, конституція та «Декларація про Незалежність від орків». Також тут має бути своя обрана влада, митниця, жандармерія, військо, суд, преса і пошта.

«Кожен мешканець Гобітхіла матиме паспорт гуцульського Гобіта. Єдиною домінуючою релігією Гобітхіла є любов до України, збереження та відтворення традицій жителів карпатських гір та віра в добро», – зазначив Андрій Боєчко.

Очікується, що всі робітники казкового містечка працюватимуть легально, сплачуючи податки державі. Передбачено, що вибори війта відбуватимуться двічі на рік – щоби кожен мешканець мав можливість долучитися до його розбудови.

«Як верховинний війт, клянуся нікому і ніколи не давати хабарів, не брати хабарів від інших, працювати чесно і відкрито», – поклявся Андрій Боєчко.

Також він заявив, що разом зі своїми однодумцями відгукнувся на заклик української влади щодо повернення на Батьківщину заробітчан. Тому має надію на те, що чинна влада не перешкоджатиме у будівництві.

«Допомоги чи грошей від влади ми не просимо. Ми дуже хочемо показати всьому світові, що чудеса бувають, що Україна – це не склад робочої сили для Європи, а велика держава. І найголовніше: Карпати – це найкращі гори світу! Пам’ятайте про це», –  зауважив Андрій Боєчко.

Якою на справі виявиться доля казкового містечка в Карпатах, поки що невідомо. Адже в його мешканців уже зараз виникли труднощі та непорозуміння з деякими особами, в тому числі з колишніми й чинними посадовцями. Про це можна дізнатися на сторінці поселення у Facebook.

Ми ж додамо, що від 13 червня до Гобітхілу запускатимуть лише офіційні туристичні групи, які нестимуть відповідальність за своїх туристів. Туркомпанії уже зараз запрошують 100 грн. з одного екскурсанта, але діти до 12 років можуть відвідати містечко безкоштовно.

Очевидці у соцмережах пишуть, що град був розміром із м’яч для пінг-понгу. Місцевий люд бідкається, що городи знищено.

Зокрема, користувачка Facebook Надія Медведєва розповіла, що потрапила у самий епіцентр стихії.

«Машину побило – 70 вм’ятин на капоті та даху. Дах побило трохи менше, а на капоті немає живого місця. Скло ціле. Ми в шоці. Шкода людей, які там живуть, у них побило будинки, дахи й вікна», – написала Надія Медведєва.

Злива з градом пронеслася у Сколівському районі не лише над Коростівом, а й над селами Гребенів і Тухля. Також падав град у Долинському та Старосамбірському районах. Зокрема, у Старому Самборі град був розміром із вишню.

Між тим, через град на Львівщині у соцмережах розгорнулася дискусія. Люди пов’язують такі стихійні лиха із вирубування м карпатських лісів. Для прикладу наводимо кілька коментарів користувачів Facebook.

Vitaliy Domaratskiy: – Вирубка лісів безслідно не пройде!

Jenevje Nazar: – У Коростові гора «Слон» лиса стала за 2 роки. А в селі проходять турніри між місцевими на кращого лісоруба.

Дмитро Поляков: – Рубайте ліси й далі… Ще не таке пожнете… Ви місцеві всі і прекрасно знаєте, хто ріже…та мовчите!!!

Stepan Brukhal: – Рубаєм, рубаєм і будем рубати. Малувато вирубали, ще дорубайте і будете на воді в лотках жити. Якщо ці закарпатці не розуміють, так і треба. Чогось їх у 80-90 роки не топило, як почали різати так зразу, а потім «поможіть, поможіть»! Дерева – це легені Землі, які є регулятором клімату й які тримають вологу, вітер тощо.

Елена Речинська: – Ви хочете сказати, що місцеві князьки своїми руцями їх рубають? Певно, що місцевий люд заробляє як може, але голову ж мають на плечах, то повинні самі думати, до чого все те призведе!

Василь Геник: – Думаєте, що то простий вирізає? То команда з верхушки і ти нічого не вдієш. Я живу близько біля лісу, то всі бригади лісорубів  інших районів і немає права щось сказати, тому що тобі серйозні люди рота скоро закриють!!!

Brilyova Tanya: – Мене вражають коментарі людей «більше ліси вирубуйте», ніби це їх не стосується. Це стосується кожного! Не треба дистанціювати себе від цих проблем, це – наша спільна біда. І люди в окремому селі не зможуть побороти це все самостійно. Ті, хто від цього далеко, просто не розуміє, яка мафія в цьому працює. Вони просто вбивають тих, хто йде проти них, або просто годують обіцянками і потім вночі возять.

Христина Рашкевич: – Люди своїми руками нищать природу, а вона їм безпощадно віддячує.

Світлини вчорашнього граду на Львівщині – з відкритих джерел 👇