Українці сприйняли цей фільм і як образу, і як яскравий приклад небезпечної російської пропаганди. Українські кіномитці, дипломати, громадські діячі активно виступили з відповідними заявами.

Зокрема, кінопродюсерка та голова індустрійної платформи міжнародного фестивалю «Docudays UA» Дар’я Бассель, яка на власні очі переглянула стрічку «Росіяни на війні» під час його фестивального показу в секції «Поза конкурсом», одразу висловилася з цього приводу на своїй сторінці у Facebook.

«Цей фільм може ввести вас в оману, вважаючи, що це антивоєнний фільм, який ставить під сумнів нинішній режим в Росії. Проте, те, чому я стала свідком, є яскравим прикладом чистої російської пропаганди», – заявила Дар’я Бассель, а потім детально «розклала по поличках» пропагандистські прийоми, використані в цьому фільмі.

Завуальованою російською пропагандою, яка намагається зобразити агресорів як жертв, назвали фільм «Росіяни на війні» у Державному агентстві України з питань кіно. І наголосили, що ця кінострічка є небезпечним інструментом маніпуляції громадською думкою та має на меті перекласти відповідальність за злочини, вчинені російськими військовими, на інші сторони. Подібні дії не лише спотворюють реальність, але й загрожують міжнародному правопорядку та сприяють поширенню дезінформації.

«Ми закликаємо організаторів Венеційського кінофестивалю переглянути своє рішення та виключити цей фільм з програми, щоб не надавати платформу для пропаганди, яка виправдовує агресію. Ми також звертаємося до міжнародної кіноспільноти з проханням приєднатися до  засудження цього фільму та будь-яких інших спроб використання кіно як інструменту пропаганди», – заявили у ДержКіно України.  

Посольство України в Італії теж відреагувало на небезпечний інцидент з показом пропагандистського фільму на міжнародному Венеційському кінофестивалі.

7 вересня на ім’я президента La Biennale di Venezia Пʼєрпаоло Буттафоко було надіслано офіційного листа посла України в Італії Ярослава Мельника про неприпустимість фестивальної демонстрації проросійської стрічки в контексті кривавої цинічної війни, яку веде рф проти України.

«Нас вразило рішення журі кінофестивалю обрати у секції «Поза конкурсом» фільм «Росіяни на війні» російсько-канадської режисерки Анастасії Трофімової. Проте ми вважаємо цей вибір недоречним і образливим для українського народу», – зазначається у листі.

Український посол пише, що в цьому фільмі «щодо так званої людської сторони» війни росії проти України немає жодного слова «щодо людської сторони» російського терору, якого Україна зазнає щодня.

«Для будь-якого українця спроба режисерки Трофимової виправдати дії нападника виглядає цинічною, коли лише за останні кілька тижнів під градом російських ракет у Полтаві, Львові та Одесі загинули десятки мирних жителів, у тому числі дітей. Під градом російських ракет, випущених російськими «хлопцями» по мирному українському населенню, жінкам і дітям, старим і молоді», – наголосив Ярослав Мельник.

Дипломат констатував, що головна історія режисерки Трофімової, яка має історію особистої співпраці з найвідомішим російським пропагандистським каналом «Russia Today», насправді має неабияк стурбувати європейську культурну спільноту.

«Це ще одна спроба маніпулювати відданістю європейців принципам гуманності. Підміною понять режисер змушує глядача повірити, що її фільм «дає слово російським солдатам», – пояснив Мельник.

Зрештою посол України в Італії звернувся до президента Венеційського міжнародного кінофестивалю з проханням засудити використання мистецтва для пропаганди та не допустити участі фільмів, які відкрито пропагують війну росії проти України й відбілюють злочини кремлівського режиму. Відповіді поки що немає.

Своєю чергою в Міністерстві закордонних справ України також підкреслили, що фільм «Росіяни на війні» є інструментом російської пропаганди, який спотворює реальність агресії росії.

«Ми вимагаємо припинити спроби надання Росії міжнародної культурної сцени, яку РФ використовує для відбілювання своїх злочинів. Російські солдати, які вчиняють звірства в Україні, мають отримувати слово не на престижних кінофестивалях, а на лаві підсудних», –  йдеться у заяві МЗС України.

Додамо, що презентація пропагандистської стрічки Анастасії Трофімової планується незабаром ще й на TIFF – міжнародному кінофестивалі в Торонто (Канада).

В МЗС України прокоментували, що запланована прем’єра в Торонто – це образа жертв війни, розв’язаної росією проти України, а документальний фільм «Росіяни на війні» викривлює реальність російської агресії та слугує для кремля інструментом пропаганди.

Тим часом Генеральний консул України у Торонто Олег Ніколенко закликав організаторів фестивалю скасувати показ. Він звинуватив режисерку в тому, що вона навмисно спотворює реалії війни росії проти України.

«Ми рішуче проти спроби використати Міжнародний кінофестиваль в Торонто TIFF для відбілення злочинів російських солдат в Україні», – заявив Генконсул України.

За словами Ніколенка, зображення російських солдатів як простих «пішаків», а вторгнення росії в Україну як «нечестиву гру» додає довіри російським пропагандистським наративам, які применшують тяжіння та страждання, спричинені військовими діями росії.

«Існують тисячі задокументованих випадків, коли російські війська ґвалтують, катують, вбивають та дегуманізують. Тим, хто вступає до російської армії, пропонують велику грошову компенсацію або помилування з судимості, і вони приймають це рішення з повним розумінням своїх дій в Україні», – зазначив Олег Ніколенко.

Також він акцентував та тому, що режисерка пропагандистського фільму Трофімова грубо порушила українське законодавство. Оскільки вона не отримала згоди від українського уряду на виїзд на окуповану росією територію, її перетин міжнародно визнаного кордону України був незаконним.

«Враховуючи дуже обмежений доступ та значний час, який вона провела на передовій, наївно вважати, що російські військові або уряд не були причетні до її подорожі», – зауважив Генконсул України у Торонто.

Додамо, що вже завтра, 10 вересня, у Торонто відбудеться акція протесту проти показу фільму «Russians at War» на кінофестивалі TIFF. Цей захід проти російської пропаганди організовують українські громадські діячі в Канаді.

«Закликаємо всіх на протест проти показу російського фільму «Russians at War», що розповсюджує російську пропаганду та приховує реальні злочини російської армії в Україні», – йдеться на сторінці майбутньої акції.

До теми: В італійському підручнику з географії – російські наративи.

Нагадаємо, як у Модені італійці та українці масово виступили проти російської пропаганди.

Раніше ми повідомляли, що на 81-му Венеційському кінофестивалі Україна представляє два фільми.

Серед учасників кінофестивалю, які змагатимуться за головний приз «Золотий лев», є видатні режисери Педро Альмодовар, Джанні Амеліо, Лука Гуаданьїно, Тодд Філліпс та багато інших. Також на фестивалі будуть представлені два українських фільми. Про це повідомили в Державному агентстві України з питань кіно.

Насамперед йдеться про світову прем’єру психологічної кінодрами «Медовий місяць» української режисерки Жанни Озірної. Показ відбудеться 2 вересня в програмі «Biennale College Cinema».

«Медовий місяць» – це перший повнометражний фільм Жанни Озірної. Дія стрічки відбувається в квартирі у маленькому містечку поблизу Києва, де мешкає пара 30-річних закоханих. Вони проводять першу ніч у своїй новій квартирі, а на світанку їх будять вибухи. Подружжя опиняється у пастці окупації в будинку без електрики, води та мобільного зв’язку. Протягом наступних п’яти днів герої стрічки досліджуватимуть чорну безодню справжньої інтимності між двома людьми у ситуації смертельної загрози.

«Це історія мого знайомого, який живе у передмісті Києва. Зрештою, це історія багатьох наших знайомих, а для когось – і особиста. Я відчула потребу адаптувати цю історію до того, як особисто я проживаю цю війну – до викликів, з якими зараз стикається моє покоління, і до виборів, які ми змушені робити. До переосмислення життєвої системи цінностей», – розповіла режисерка стрічки Жанна Озірна.

Крім цього, на кінофестивалі «La Biennale di Venezia» відбудеться ще одна світова прем’єра – документального фільму «Пісні землі, що повільно горить» / «Songs of Slow Burning Earth» української кінорежисерки Ольги Журби. Показ заплановано на 4 вересня у межах офіційної програми в секції «Поза конкурсом – нон-фікшн».

У команді творців цієї документальної стрічки об’єдналися фільммейкери з України, Швеції та Данії. Поєднання різних культурних контекстів і світоглядів допомогло створити цей фільм про війну в Україні, що відгукується людям по всьому світу. Про це йдеться на офіційній сторінці стрічки «Пісні землі, що повільно горить».

«Пісні землі, що повільно горить», складений з місць, людей, рідкісних діалогів, виразних звуків і тиші, що поволі оприявнюють трагічну хронологію нормалізації відчуття війни в суспільстві. На тлі колективної катастрофи нове покоління українців прагне уявити майбутнє», – розповіли творці фільму.

Детальніше про стрічку «Пісні землі, що повільно горить» читайте за цим посиланням.

Додамо, що на підтримку України в рамках фестивалю «La Biennale di Venezia» пройде «Український день».

За інформацією ДержКіно України, на заході відбудеться важлива дискусія за участі ключових представників української та міжнародної кіноіндустрії.

Нагадаємо, як на Венеційському кінофестивалі у 2023 році влаштували «Український день».

Раніше ми повідомляли, що на 81-му Венеційському кінофестивалі влаштують світову прем’єру фільму про війну в Україні.

Про це повідомили в міжнародному центрі сучасного мистецтва ПінчукАртЦентрі / PinchukArtCentre.

Цьогорічна Венеційська бієнале проходить під гаслом «Іноземці скрізь». На виставці, що відкрилась сьогодні, виставлені роботи 22 художників і художниць, а також художніх колективів. З них 15 представляють Україну: Катерина Алійник, Олег Голосій, Анна Звягінцева, Дана Кавеліна, Нікіта Кадан, Ніколай Карабінович, Жанна Кадирова, Яна Кононова, Антон Саєнко, Олексій Сай, Федір Тетянич, Роман Хімей та Ярема Малащук, Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський, а також Катерина Лисовенко (Україна/Австрія) та Леся Хоменко (Україна/США).

«З України: Сміливі мріяти» презентували PinchukArtCentre разом з Фондом Віктора Пінчука. Під час презентації її куратор Бйорн Гельдхоф зазначив, що ця виставка є не лише спільною платформою, яку Україна розділяє з митцям із різних континентів, зокрема Африки, Південної Америки та Азії.

«Ми активно намагаємось уявити краще майбутнє, добре розуміючи та завжди усвідомлюючи жорстоку реальність, в якій ми проживаємо зараз», – сказав пан Гельдхоф.

Окрім Бйорна Гельдхофа, виставку України курують Ксенія Малих та Олександра Погребняк, асистує їм Оксана Чорноброва.

Виставка «З України: Сміливі мріяти» працюватиме до 1 серпня за адресою: Palazzo Contarini Polignac, Sestiere Dorsoduro, 874, Венеція, Італія. Відвідати її можна в будь-який день (крім понеділка) з 10:00 до 18:00.

Відкриття виставки можна переглянути в цьому відео👇

Додамо, що 18 квітня в Італії у межах 60-ї Венеційської бієнале сучасного мистецтва національний павільйон України відкрився проєктом «Плетіння сіток». Через те, що темою бієнале є «Іноземці скрізь», український павільйон реалізує тему інакшості через особистий досвід війни, еміграції, адаптації в нових суспільствах та трансформації мови під тиском російської агресії. Про це розповіли у МКіП.

Комісаром національного павільйону став заступник міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.

«Українська культура є частиною європейської культури. Україна є частиною Європи, частиною глобальної культури та її проблем. У цей важливий час, я дуже радий, що існує це місце, де художники можуть спілкуватись та обмінюватись досвідом, де вони можуть демонструвати свої культурні продукти. Саме для цього і існує цей великий простір. Щоб через мистецтво створювати нові можливості та об’єднувати нас», – сказав Тарас Шевченко.

Відомо, що загалом у національному павільйоні України наявні чотири проєкти – інсталяція «Робота» Олександра Бурлаки, фільм «Цивільні. Вторгнення» Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського, інсталяція «Щирі вітання» Каті Бучацької та відео «Сomfort work» Андрія та Лії Достлєвих.

До теми: Голос українських митців на Венеційській бієнале 2022.

Урочисте відкриття Венеційського кінофестивалю відбулося вчора, 30 серпня, а триватиме він упродовж 10 днів – до 9 вересня.

Відомо, що в офіційному відборі кінофестивалю представлять 82 нових художніх фільми. Серед них – три кінострічки, які цьогоріч представляє Україна 👇

«Тіні забутих предків» / «Shadows of Forgotten Ancestors» (1965) всесвітньо відомого українського режисера Сергія Параджанова – у категорії «Venice Classics».

Фільм був знятий на київській студії імені Олександра Довженка 1964 року, але в прокат вийшов роком пізніше. За оцінками експертів, визнаний найважливішим в історії українського кіно та одним із найкращих в історії світового кіно, а самого Сергія Параджанова – самородком та генієм кіно, який поклав початок українському поетичному кіно.

«Доба Перша» / «First Day» (2023) режисера Валерія Коршунова – у категорії «Biennale College Cinema – VR».

Це повноцінний імерсивний VR-досвід від першої особи. Стрічка переміщає глядача у ситуацію першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну, дозволяючи спробувати пережити внутрішню трансформацію, через яку пройшли українці 24 лютого 2022 року.

Проєкт засновано на історіях реальних людей. Глядачі зможуть побачити зруйновані снарядами окупантів будівлі українських міст Бородянки та Бучі, які були скановані й відтворені у віртуальному просторі.

«Ми розуміємо відповідальність, яку несемо, піднімаючи таку тему і перетворюючи її в занурюючу історію, яку вперше покажемо на Венеційській бієнале», – зазначила Марія Тінтул, член делегації проєкту «Перший день».

«Назавжди-назавжди» / «Nazavzhdy-nazavzhdy» / «Forever forever» (2023) режисерки Анни Бурячкової – у категорії «Orizzonti Extra».

«Цей фільм – пісня про кохання загубленим підліткам кінця 90-х, які виросли серед руїн радянського режиму і яким було сказано правило: якщо тебе ніхто не любить, ти не заслуговуєш на те, щоб вижити. Шукаючи любові та підтвердження в чиїхось інших очах, ми жили в компрометувальних насильствах і несправедливості, щоб привернути більше уваги», – розповіла Анна Бурячкова.

За словами режисерки, ця стрічка має робочу назву «Коли нам було 15» і присвячена людям, які згодом навчилися обирати себе, захищати власні кордони як у особистому, так і в суспільному житті, а головне – на рівні країни та нашої незалежності.

Додамо, що 6 вересня з 10.00 до 12.00 на Венеційському кінофестивалі відбудеться «Український день» в рамках ініціативи про становище української кіноіндустрії в трагічному контексті країни та її населення.

Нагадаємо, що недавно в Італії на кінофестивалі «Giffoni» підліткове журі нагородило український фільм.

До теми: На Венеційському кінофестивалі в 2022 році Україна представляла два фільми.

Нагадаємо, що Венеційська бієнале – міжнародна художня виставка. Цьогоріч її попереднє відкриття відбудеться 20, 21 та 22 квітня, для широкої публіки вона діятиме з 23 квітня по 27 листопада. Інавгурацію виставки та церемонію нагородження проведуть 23 квітня.

Презентація роботи «Без жінок» авторства Zinaida відбудеться в рамках Паралельної програми Венеційської бієнале Collateral Events.

Це філософська відеоінсталяція, створена українкою на цікавому дослідженні про те, як чоловіки по чотири місяці живуть на полонині без жінок, випасаючи корів та овець. А їхні жінки весь цей час залишаються вдома, самотужки виконуючи роботу по господарству.

Хоч назва картини начебто й виключає жіночу тему, насправді вона розповідає саме про жінку. Через свою роботу Zinaida прагне «розповісти про цінність нашої людської природи».

Додамо, що сама Zinaida позиціонує теми своїх проєктів як дослідження міфологем, національних та архаїчних образів. Завдяки такому наративу передачі актуальних змістів, художниця винаходить мову, якою звертається до світу розповідаючи про унікальність України.

«В першу чергу я говорю як митець, всі мої роботи це завжди діалог з культурою та традиціями, тим духовним, що народжує матеріальне. Духовне та матеріальне – це ресурс нашої країни», – вважає мисткиня.

Відомо, що Zinaida фокусується на самобутній творчості жінок, які є носіями сакральних знань і ніколи не перебували в контексті сучасних методів презентації художнього доробку.

Zinaida працює в таких суміжних медіа, як відеоінсталяція, перформанс, кіно, декоративно-прикладне мистецтво.

«Багатьом проєктам художниці передують безпосередня участь у культурологічних та етнографічних дослідженнях, знайомство й спілкування з носіями давньолітніх знань й практик», – йдеться на офіційній сторінці Zinaida.Аrt в Facebook.

Цікавий факт: Zinaida народилася 24 серпня, коли Україна відзначає День Незалежності. Тому примітно, що саме Україні художниця присвячує всі свої роботи, створені в минулому, майбутньому й зараз.

«Я й надалі робитиму усе для нашої країни, як і робила, незалежно від її статусу. На ті процеси, на які я не можу вплинути, наприклад політичні чинники, я можу робити на рівні творчої простої людини, яка в змозі примножити й надати фокус на цінності нашої Землі», – зазначила Zinaida.