Чи давно згадували давньогрецький міф про Нарциса, який закохався у власне відображення в дзеркалі води?

Одразу згадаєте про нього, коли побачите 78 (!) культових світлин, авторами яких є 35 найвидатніших міжнародних фотографів XX та  XXI століть – від Саймона Аннанда, Єви Арнольд, Джан Паоло Барб’єрі, Роберта Капи, Лізетти Кармі, Інге Морат, Філіпа Морійона, Гельмута Ньютона та інших.

Усі ці фотографії свідчать про зв’язок людини з її зображенням у дзеркалі в різні часи та культури.

Виставковий проєкт створений Спеціальним наглядовим управлінням Риму під керівництвом Даніели Порро та організований компанією «Electa». Про це розповіли в Спеціальному управлінні археології, образотворчого мистецтва та ландшафту Риму.

Грандіозна фотовиставка розділена на три зони – дві криті, які мають вихід у тренажерний зал і кімнату відпочинку. Третя зона знаходиться безпосередньо на території Термів Каракалли.

«Деякі світловідбивальні панелі, розміщені в центрі виставкових просторів, роблять виставку ще більш зануренішою у семантичну та фізичну гру світла, до якої залучені всі відвідувачі», – зазначили організатори.

Відомий розклад роботи фотовиставки до 31 серпня: з 9.00 до 19.15, останній вхід о 18.00. Вартість квитка: повна – 13 євро, зі знижкою – 7 євро.

Раніше ми розповідали, що в Термах Каракалли встановили архітектурну інсталяцію «Дзеркало води» / «Specchio d’acqua».

Також читайте про комплекс лазень Капо ді Бове в Римі.

Ця археологічна пам’ятка знаходиться в Римі за адресою Via Appia Antica, 222 на території Археологічного парку Аппія Антика / Parco Archeologico dell’Appia Antica. Саме його персонал і проводитиме екскурсію, яка триватиме з 16:30 до 17:30.

У 1302 році цю територію придбав племінник папи Боніфація VIII кардинал Франческо Каетані. Відомо, що в XVII столітті тут була лікарня, а в XIX столітті цими землями розпоряджався монастир, розташований в базиліці Святого Павла за мурами.

У ХХ столітті зона комплексу Капо ді Бове була у приватній власності й використовувалася для вирощування винограду. А в 2002 році цю нерухомість придбав уряд Італії, користуючись правом переважної купівлі, враховуючи археологічний інтерес до цієї території. Відтоді розпочалось «нове життя» цієї пам’ятки.

У саду Капо ді Бове були проведені розкопки, під час яких було виявлено термальні лазні, що датуються серединою II століття. Вони використовувалися принаймні до IV століття і ймовірно були призначені для приватного відвідування.

У термальних лазнях археологи знайшли грецькі написи, що свідчить про грецьке походження Герода Аттичного. Також є кілька мозаїк, які добре збереглися завдяки високоякісним давнім будівельним матеріалам.

Подачу води забезпечували дві великі цистерни. Експерти припускають, що для лазень використовувалися звичайні кімнати, різні за призначенням:

🔸 калдаріум (гаряча лазня);

🔸 тепідарій (тепла лазня);

🔸 фригідарій (холодна лазня).

«Десятки кімнат залишилися від лазень, мозаїчна та кольорова мармурова підлоги, гідравлічні ванни, теракотові труби, каналізаційна система та залишки покриття з мармурових плит і пофарбованої штукатурки», – інформують у міністерстві культури Італії.

Головна будівля, колись призначена для житлового використання, наразі адаптована під офіси, та зал для конференцій, виставок, інших культурних та освітніх заходів. Там же розташовані архів і бібліотека Антоніо Седерна, батька екологічного руху в Італії, який завзято боровся за захист Via Appia Antica.

Прилеглу будівлю, меншу за розмірами, перетворено на пункт приймання відвідувачів, який обладнаний туалетами й автоматами з продажу напоїв. Сад також переоблаштували – висадили нові дерева, проклали пішохідні доріжки й встановили ефективну систему освітлення.

До комплексу Капо ді Бове можна дістатися громадським транспортом через лінію метро A, зупинка Arco di Travertino, звідки можна продовжити шлях автобусом №660 або №118 (Villa dei Quintili/Centro Storico).

Нагадаємо, що в Римі до 22 жовтня відкритий для відвідувачів Муніципальний трояндовий сад.

Також читайте про осінній «День катакомб» у Римі.

Раніше ми розповідали про римські статуї, які розмовляють.