Відомо, що концерт влаштують у вівторок, 10 лютого, у кафедральному соборі Сан Сабіно (Cattedrale di San Sabino). Початок о 10.00.

Додамо, що для просування української культури та збору коштів на гуманітарну допомогу українцям Посольство України при Святому Престолі регулярно організовує подібні культурні та благодійні заходи в Італії. Зазвичай це робиться у співпраці з місцевими організаціями та українськими колективами.

Нагадаємо, що Посла України при Святому Престолі нагородили Великим хрестом Ордену Пія IX.

Раніше ми повідомляли, що Посол України при Ватикані прокоментував слова Папи Франциска про переговори з росією.

В цей день о 10:35 у Львові декількома пострілами підступно, підло, по-злодійськи зі спини був вбитий Андрій Парубій. Український політичний і державний діяч, народний депутат 6-7-8-9 скликань, націоналіст-патріот, захисник України, колега по парламенту.

У політичній діяльності Парубій поєднав у собі Степана Бандеру та Ірину Фаріон, продовжуючи боротьбу за утвердження національної незалежної української Держави і української мови як єдиної державної мови в Україні.

Висловлюю щирі співчуття особисто і від нашої офіцерської організації дружині Андрія — Уляні, його донечці — Ярині та рідним і близьким Андрія…

На жаль, з дружиною і донькою Андрій не встиг мене познайомити. Світла і вічна пам’ять тобі, Андрію… Ти залишишся у моїй пам’яті таким, як я тебе знаю і пам’ятаю…  

Андрій Парубій все життя був націоналістом-патріотом, для якого гасло «Україна понад усе!» ніколи не було пафосним. Він був мужнім сміливим політичним бійцем за незалежність, волю і свободу України! Мав неординарні організаторські здібності.

З Андрієм Парубієм, не дивлячись на різницю у віці 20 років, ми були добрими приятелями і колегами по парламенту. Познайомилися з ним ще до обрання Андрія народним депутатом. Особисте знайомство відбулося влітку 1996 після прийняття Конституції України.

Я тоді був головою Комітету ВР з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю, діючим офіцером СБУ. Разом з членами нашого Комітету Іваном Біласом, Анатолієм Єрмаком, Михайлом Ратушним, Романом Круциком, Миколою Петренком я був у Львові на зустрічі з виборцями. Зустріч проходила у драматичному театрі ім. Івана Франка.

Там і познайомилися. Андрій на той час був депутатом Львівської міської ради і керівником організації «Патріот України» — Товариство сприяння Збройним Силам та Військово-Морського Флоту України.

Запам’яталася розмова про розбудову армії і флоту. Серед нашої групи  четверо були члени Спілки офіцерів України (я, Іван Білас, Анатолій Єрмак, Микола Петренко).

Обговорили питання про співпрацю нашої Спілки і його організації «Патріот України».

Андрій запам’ятався з того часу рішучою і впевненою у собі молодою людиною, з глибокими націоналістичними переконаннями. Пам’ятаю, він розповів, що його дід воював у галицькій армії, а рідні дядьки воювали в УПА, а родина була вислана до Сибіру.

У 1991 році Андрій разом з Олегом Тягнибоком був одним з засновників Соціал-національної партії України (СНПУ), перейменованої потім, у 2004 році у партію «Свобода».

На першій зустрічі Андрій ще запам’ятався своєю скороговіркою.

Близько познайомилися з Андрієм під час Помаранчевої революції, де проявилися його великі організаторські здібності. Він приїхав зі Львова і став одним із самих активних учасників «Помаранчевої революції». Пам’ятаю, що на той час він був головою Львівської обласної ради. З ним прибула група молодих юнаків. 

Під час буремних подій з 22 листопада по 26 грудня 2004 року Андрій був комендантом Українського дому в Києві і створив Громадське об’єднання «Український дім», яке у 2005 році реорганізував у партію «Народний союз Українці» і став її головою.

Ми тоді з Андрієм жили на адреналіні всі ці дні. Спали по 2-4 години на добу. Зустрічалися з працівниками міліції, співробітниками спецназу «Альфи». На його прохання я, будучи в той час діючим полковником СБУ, допоміг йому зі своїми людьми організувати контррозвідувальні заходи, щоб виявляти і не допустити агентів-провокаторів банди Януковича для вчинення протиправних дій в Українському домі і на Майдані Незалежності. Все обійшлося без ексцесів, провокацій, підпалів, вибухів і насильницьких дій.

Регіонали і особливо Янукович лютою ненавистю ненавиділи Андрія Парубія з часів Помаранчевої революції. Декілька разів попереджав Андрія, що маю інформацію загрозливого характеру щодо нього, яка йде від оточення Януковича. Проінформував про це керівників СБУ, яким довіряв. Декілька моїх колег з контррозвідки непомітно страхували Андрія Парубія під час Помаранчевої революції.

Дуже тісно співпрацювали з Андрієм з 2007 по 2012 рік, коли були обрані народними депутатами 6-го скликання. Він представляв блок «Наша Україна–Народна Самооборона». Андрій Парубій був членом Комітету ВР у закордонних справах, а я -— членом української делегації в ПАРЄ. Часто контактували для узгодження міжнародних питань.

З 2010 по 2012 роки ми були членами політичної ради партії «Наша Україна», очолюваною третім президентом України Віктором Ющенком.

Запам’яталися на все життя буремні події у зв’язку з підписанням 21 квітня 2010 року Президентами України (Янукович) та росії (Медведєв) так званих “Харківських угод” і їхньою ратифікацією ВР 27 квітня.

Щоб не допустити зради національних інтересів регіонами, комуністами і блоком Литвина, депутати від опозиції вийняли свої картки для голосування і закидали голову ВР Литвина яйцями, а Андрій Парубій кинув димову шашку. В парламенті відбувалися сутички і бійки між прихильниками та противниками Харківських угод. В центрі Києва в цей час проходили масові акції протесту проти ратифікації угод.

Проте 236 проросійських депутатів (підніжки, грязь Москви, як писав Т. Шевченко і українські гниди, як зазначав С. Петлюра) ратифікували Харківські Угоди, що продовжило перебування Чорноморського флоту РФ у Криму на 25 років в обмін на знижку на газ.

Суверенітет і незалежність України проросійський президент Янукович і 236 «українських гнид» продали за дешевий московський газ. Поіменний список зрадників України ви можете прочитати в інтернеті.

Після ратифікації Харківських угод я мав розмову з Андрієм. Обговорювали, що робити далі.

Я підготовив і зареєстрував проєкт постанови ВР про усунення Януковича з поста президента України в порядку імпічменту за вчинення державної зради і звернувся письмово з депутатським зверненням, а потім і депутатським запитом до голів фракцій з проханням визначити членів для ТСК ВР.

Голови фракцій боялися Януковича та його банди і тому відмовили виділити до складу ТСК депутатів від фракцій і груп. ТСК не була створена.

Тоді, в червні 2010-го, я направив Генеральному прокурору депутатське звернення про порушення кримінальної справи проти президента України Януковича за вчинення державної зради (ст. 111 ККУ).

Від заступника генпрокурора отримав відписку, що генпрокуратура не здійснює нагляд за законністю дій президента України.

У 2012 році я завершив депутатську діяльність. Восени 2012 року Андрій Парубій був обраний народним депутатом України 7-го скликання від партії «Батьківщина».

Під час Євромайдану і Революції Гідності (з 21 листопада 2013-го по 21 лютого 2014 року) Андрій Парубій координував щоденне функціонування мирного протестного руху.

Він став фактичним комендантом і очільником наметового містечка на Майдані Незалежності в Києві та керівником загонів Самооборони Майдану.

В ніч на 22 лютого загони Самооборони під керівництвом Парубія взяли під контроль урядовий квартал в Києві — будівлі ВР, АП, КМ і МВС.

Під час Революції Гідності бачилися з Андрієм декілька раз, узгоджували спільні дії. Спілка офіцерів України брала активну участь у Революції Гідності. Головою Спілки в той час був капітан 1-го ранку Євген Лупаков, а я одним із його заступників.

У середині грудня 2013 року у будинку профспілок ми провели позачерговий з’їзд СОУ, на якому одностайно висловили недовіру президенту і верховному головнокомандувачу Януковичу, потребували його відставки і відставки уряду Азарова, а також проведення дострокових президентських і парламентських виборів.

Рішення з’їзду було оголошено головою СОУ капітаном 1-го рангу Євгеном Лупаковим зі сцени Майдану. Після нашого з’їзду Андрій Парубій сказав, що тепер, разом з українськими офіцерами вистоїмо і усунемо від влади Януковича і його банду.

21 лютого 2014 року зрадник і вбивця Янукович разом зі своєю кривавою бандою втік з Києва до росії і 1 березня звернувся до путіна з проханням ввести окупаційні війська в Україну для «відновлення правопорядку».

Подальші події загально відомі, про них ви можете прочитати в інтернеті.

Нагадаю лише, що 17 березня 2014 року Парубій добровільно склав депутатські повноваження у зв’язку з призначенням на посаду секретаря РНБО і почав організовувати разом з в. о. президента України, головою ВР Олександром Турчиновим оборону України. В яких важких і критичних ситуаціях все це робилося, може зрозуміти лише той, хто в той час, хоч щось робив для порятунку України…

За тиждень до призначення Андрія секретарем РНБО, 9 березня 2014 року я направив Генеральному прокурору Махніцькому заяву про порушення кримінальної справи проти путіна і Януковича за розв’язання воєнної агресії проти України. Заява була опублікована у ЗМІ. Копію заяви і публікацію передав Андрію на одній із зустрічей…

ІСТОРІЯ МОСКОВСЬКОГО ТЕРОРИЗМУ ПРОТИ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ

25 травня 1926 року в Парижі агент НКВС Самуїл Шварцбард застрелив Симона Петлюру —українського військового, політичного та державного діяча, голову Директорії та головного отамана військ Української Народної Республіки (УНР). Він був одним із фундаторів українських збройних сил, ініціатором українізації війська та займав посаду Генерального секретаря військових справ УНР. Мій земляк, полтавець…

23 травня 1938 року було вбито голову Проводу українських націоналістів Євгена Коновальця. Теракт був організований радянськими спецслужбами, які вбачали в Коновальцеві загрозу для існування СРСР. Перший голова ОУН не давав спокою, а ні польській владі на Галичині та Волині, а ні радянській на інших окупованих територіях України.

15 жовтня 1959 року у Мюнхені московський агент КДБ Богдан Сташинський убив Степана Бандеру — керівника Організації Українських націоналістів.

Комуно-більшовицький режим на чолі з диктатором Сталіним цілеспрямовано нищив українську інтелігенцію, національних провідників через політичні репресії, що увійшли в історію як «Розстріляне відродження».

Ці репресії сягнули кульмінації у 1930-х роках, особливо під час «Великого терору» 1937-1938 років, спричинивши масові арешти, страти та ув’язнення діячів культури, науки та мистецтва, а також ліквідацію цілого покоління талановитих українців.

Так, 3 листопада 1937 року на Соловках було розстріляно понад 100 представників української інтелігенції, зокрема Леся Курбаса, Миколу Куліша, Валер’яна Підмогильного та багатьох інших. 

В Академії наук України було репресовано близько 250 осіб, включаючи 19 академіків. 

За неповними даними, було знищено близько 500 письменників, 212 примушено замовкнути, 64 заслано. 

Також було знищено значну частину вищого військового керівництва України. 

У грудні 1933 року пленум Всеукраїнського комітету спілки працівників мистецтв оголосив кобзу та бандуру «класово ворожими», після чого почалося викорінення цих інструментів та явища кобзарства, а багатьом з лірників комуністичною владою було інкриміновано «жебрацтво».

За усними свідченнями очевидців енкаведисти зігнали і розстріляли під Харковом до 1234 українських кобзарів.

5 вересня 2004 року за наказом путіна агенти ФСБ отруїли діоксином кандидата в президенти України Віктора Ющенка, який виступав за українізацію і вступ України в ЄС і НАТО та встановлення історичної правди про Голодомор-геноцид в Україні в 1932-1933 роках.

Нагадаю, що сталінський режим голодною смертю вбив 10,5 млн українців, з них 4 млн дітей, щоб зламати національно-визвольний дух у боротьбі за незалежність України.

13 січня 2010 року Апеляційний суд Києва визнав Голодомор 1932-1933 років на території України актом ГЕНОЦИДУ української національної групи, організованого керівництвом більшовицького тоталітарного режиму в СРСР — Сталіним Й. В., Молотовим В. М., Кагановичем Л. М., Постишевим П. П., Косіором С. В., Чубарем В. Я. і Хатаєвичем М. М.

19 липня 2024 року у Львові пострілом в голову була вбита Ірина Фаріон, українська мовознавиця, освітянка, політична, державна і громадська діячка, мовна активістка, публіцистка та блогерка.  Доктор філологічних наук, професор, народний депутат 7-го скликання. Член Політради партії «Свободи».

Якщо Степан Бандера був генетичним символом національно-визвольних змагань української нації за самостійність України як суверенної незалежної держави, то Ірина Фаріон — це символ генетичного коду української МОВИ, як єдиний природній ідентифікатор української нації.

30 серпня 2025 року о 10:35 у Львові декількома пострілами був підступно, по злодійські, зі спини вбитий Андрій Парубій, який у політичній діяльності поєднав у собі Степана Бандеру і Ірину Фаріон, продовжуючи боротьбу за утвердження національної незалежної Держави Україна і української мови як єдиної державної мови в Україні.

ЦЕ НЕ ПРОСТО ЧЕРГОВЕ ПОЛІТИЧНЕ ВБИВСТВО!

Це продовження московського терору проти провідників України — українців-націоналістів-патріотів.

Цей терор триває з царських часів росії. Його продовжили більшовики-комуністи Ленін, Троцький, Сталін, Свердлов, Дзержинський та їхні соратниками, які захопили у жовтні 1917 року владу і встановили криваву диктатуру пролетаріату за допомогою каральних органів — ВЧК, ОДПУ, НКВС, КДБ і ГУЛАГУ.

Терор-геноцид проти України і українців продовжує чинити фашистський путінський режим, який за чверть століття вбив понад 1 млн українців.

Мета московії — посіяти СТРАХ серед українських патріотів, національно свідомих українців, які сповідують ідею:

• побудови національної Держави України,
• повного звільнення від колоніального гніту москальської імперії — «Геть від Москви!»,
• утвердження української мови як єдиної державної, як генетичного коду української нації,
• духовне звільнення від сатанинської москальської церкви (т. з. МП),
• розвінчання столітніх москальських міфів, що українці і москалі — «єдиний братній слов’янський народ».

Хто наступний?

Під версію «російський слід» і «рука Москви» РОЗПРАВУ з націоналістами-патріотами і політичними опозиціонерами можуть вчиняти і внутрішні вороги, які ненавидять Україну. Не приведи Господи, до цього скотиться Зеленський і почне віддавати накази на знищення осіб, які представляють загрозу у викритті його злочинної діяльності. Незаконне кримінальне переслідування неугодних і опозиціонерів йде повним ходом.  

Добре знаю як злочинний авторитарний режим президента Кучми розправлявся з опозиційними депутатами, громадськими діячами, журналістами кривавими руками МВС (міністр Юрій Кравченко і «його орли») і СБУ (голова Леонід Деркач). Кучма пов’язав свій режим кров’ю.

Викрадення і вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, вчинене на замовлення президента Кучми і глави його офісу В. Литвина (підбурювач вчинення злочину) підлеглими очільника МВС Кравченка.

Замах на життя народного депутата Олександра Єльяшкевича, який замовив Кучма і виконали підлеглі  Деркача.

Жорстоке побиття громадського активіста Олексія Подольського, вчинене працівниками міліції за наказом Кравченка.

Президент Кучма віддав наказ голові СБУ Деркачу знищити мене і мого побратима народного депутата, офіцера СБУ Анатолія Єрмака, який загинув в ДТП 11 лютого 2003 року. На мене було підготовлено декілька замахів на життя…

Вбивство В’ячеслава Чорновіла під виглядом ДТП 25 березня 1999 року — в рік президентських виборів, коли Кучма шляхом масової фальсифікації, підкупу виборців і застосуванням адмінресурсу вдруге став президентом України…

Очолювана мною офіцерська організація прийняла рішення провести незалежне  розслідування обставин вбивства Андрія Парубія.  Для мене — це особисте. Я не довіряю заявам Зеленського і його керівникам правоохоронних органів.

Ми не будемо публічно оприлюднювати ніяких версій вбивства. Не будемо вкидати в інформаційний простір або надавати журналістам ексклюзивну, сенсаційну, інсайдерську інформацію. Ми будемо тихо вести приватне розслідування і відслідковувати хід досудового слідства правоохоронних органів (НП, СБУ і ОГПУ).

Зроблю лише одне професійне зауваження, як слідчий в минулому. Для встановлення істини у справі (всіх обставин вчинення злочину) необхідно встановити істинні мотиви вчинення злочину, психологічний портрет і психотип всіх співучасників злочину –  замовника, підбурювача, організатора, виконавця, співвиконавця і пособника.

Маю єдине прохання до керівників ОГПУ, НП і СБУ — не вкидайте у ЗМІ ніякої інформації про встановлені докази, свідчення, відео матеріали, про затриманих «підозрюваних», як ви це робили у справі про вбивство Ірини Фаріон.

Чому знову у соціальні мережі попали відео вбивства Андрія Парубія,  фото його тіла і фото ймовірного вбивці на мопеді?

Панове керівник правоохоронних органів, до чого ви скотилися і на що ви стали схожі? Вам не соромно? Де ви вчилися і як ви вчилися?

У зверненні про вбивство Андрія Парубія Зеленський заявив: «Злочин був, на жаль, ретельно підготовлений. Але робиться все для розкриття цього злочину.  Доручив невідкладно представляти нашому суспільству перевірену інформацію».

Зеленський також висловив «співчуття рідним та близьким, друзям Андрія Парубія. Вічна памʼять!».

Добре, що Зеленський висловив співчуття. Але б краще, якби Зеленський приніс вибачення дружині і доньці покійного, за недоречні, цинічні жарти його «95-го Кварталу» над природніми дефектами мови Андрія Парубія. Не можна жартувати над людиною, яка має дефекти мови, зору, слуху або іншої інвалідності. Виправдання, що ці жарти були гумором є ідіотизмом. Це чорний і гріховний гумор.

Володимире, попроси вибачення у родини Андрія Парубія. Справедливо і заслужено буде, якщо ти присвоїш Андрію Парубію звання Героя України з орденом Держави.

Володимире, скільки тебе ще треба вчити, щоб ти не ліз в розслідування злочинів і не давав ніяких доручень органам досудового слідства? Це не твоя парафія, ти не маєш ніяких конституційних повноважень щодо розслідувань!

Невже тебе нічого не навчила пресконференція 25 грудня 2020 року за участі міністра внутрішніх справ Авакова і генпрокурора Рябошапки, які повідомили тобі і журналістам про затримання п’ятьох осіб, які обґрунтовано підозрюються у вбивстві журналіста Павла Шеремета?

Нагадаю всім, що після заслуховування інформації правоохоронців Зеленський на пресконференції зауважив, що у нього багато емоцій. Він нагадав, що декілька місяців тому зустрічався з представниками правоохоронних органів і наголошував, що кримінальна справа щодо вбивства Павла Шеремета є однією з пріоритетних і має бути розкрита.

Зеленський подякував за роботу слідчим і прокурорам, міністру внутрішніх справ Авакову і Генеральному прокурору Рябошапці.

«Ймовірні вбивці сьогодні були затримані. Ми з вами одержали дуже багато відповідей – ви самі це бачили. Але є ще одне питання – хто замовник. Упевнений, що на це питання обов’язково знайдеться відповідь наступного разу. Я хочу вірити, що це буде третя й остання зустріч стосовно цієї дуже гучної справи щодо вбивства Павла Шеремета», – зазначив Зеленський і «висловив упевненість, що після затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета правоохоронні органи невдовзі знайдуть і замовників цього резонансного злочину».

На думку експертів, Аваков і Рябошапка підставили президента України Зеленського тим, що дали йому бути присутнім і виступити на брифінгу щодо справи вбивства Павла Шеремета.

Наприклад, економіст, голова експертно-аналітичної ради українського аналітичного центру Борис Кушнірук заявив: «Я переконаний, що справу Шеремета у такому вигляді зробили саме для того, щоб підставити Зеленського. Аваков фактично зробив його своїм заручником. Якби сам голова МВС проводив пресконференцію, чи потім навіть прийшов до президента і доповідав би йому – це виглядало би, як красивий піар, але не більше того».

Правники справедливо відзначили, що коли у цій пресконференції бере участь президент України – це показує дуже низький рівень політичної культури і правових знань Зеленського. Бо він отримував свою юридичну освіту між репетиціями КВНу. Тому він просто не усвідомлює, що його підставили. При чому тут є питання щодо “на 100% його людини” Рябошапки. Він або настільки безграмотний, що не пояснив президенту, що цього робити не можна, або є учасником цієї підстави”.

Нагадаю Зеленському, що убивство Павла Шеремета до цього часу не розкрито…

Чекаємо на результати розслідування справи про вбивство Андрія Парубія…

Українці, не боїмося, не зраджуємо, не мовчимо. Пам’ятаємо. Не забудемо. Ворогам не простимо, не вибачимо. Відплатимо! Відплата ворогам буде без пощади і жалю!

Світла і вічна пам’ять тобі, Андрію…

Також читайте: Замовники вбивства журналіста Георгія Гонгадзе відомі, але не покарані й досі – генерал Омельченко.

«Серед рекордсменів є чимало дітей, які встановили свій перший рекорд на Говерлі. І чим менша дитина, тим більшу частину маршруту її несуть на руках», – зауважила пані Вєтрова.

Але це – не про Регіну. Її рекорд був зафіксований 26 липня 2025 року. До нього дівчинка готувалася як до польоту в космос. Відомо, що тренерка Оксана Хандога посилила їй щоденні тренування, більше навантаження зробили на м’язи ніг, робили забіги на різні дистанції.

«І в результаті, юна рекордсменка подолала маршрут сходження на Говерлу першою з групи, і вже на вершині чекала на маму та тренерку», – розповіла керівниця Національного реєстру рекордів України.

За словами Лани Вєтрової, в процесі підготовки до сходження на Говерлу харчування Регіні Абрамовій не коригували, бо воно в неї і так, як в олімпійської чемпіонки: м’ясо, каші, горіхи. Дитина ще жодного разу в житті не їла фастфудівську їжу, різні булочки, круасани чи тістечка, не п’є солодкі газовані напої і соки з пакетів…

«Іноді їй мама дозволяє морозиво, але тільки якісне», – додала Лана Вєтрова.

Відомо, що 5-річна Регіна займається спортивною гімнастикою у Комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі №1 міста Львова. За рік тренувань вона виконала аж три спортивні розряди.

«Юна рекордсменка вихованка Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №1. Окрім гімнастики, дівчинка бере участь у численних бігових змаганнях і вже має понад 20 стартів. Щиро вітаємо Регіну, її батьків і тренерів із неймовірним досягненням! Львівщина пишається вами», – привітали у Львівській ОДА.

Довідково: Говерла — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України. Її висота становить 2 061 м над рівнем моря, а за віком вона приблизно 25 млн років.

Раніше ми розповідали про ще один рекорд України: Фраза легендарного морпіха про російський корабель стала рекордною.

Нагадаємо, як в Україні на Різдво встановили рекордний Тризуб із дідухів.

Також читайте: У нескореному Харкові на Великдень намалювали рекордну писанку.

«Використання правильних назв українських міст – це не лише правопис, це повага та визнання української ідентичності та історії», – акцентують в МЗС.

У міністерстві запрошують користуватися правильними формами назв українських міст:

• Kyiv, not Kiev
• Kharkiv, not Kharkov
• Chernihiv, not Chernigov
• Chornobyl, not Chernobyl

… and more.

«Ці назви мають значення. Вони відображають мову, культуру та право на самоідентифікацію. Такі невеликі зміни допомагають нам рухатися до кращого розуміння та точності. І вони дійсно мають значення», – зазначають в МЗС України.

За повідомленням хорової капели, заходи відбудуться з 24 червня по 5 липня.

«З нагоди Ювілею 28 червня хорова капела «Дударик» співслужитиме в Архиєрейській Божественній Літургії в базиліці Св. Петра у Ватикані під проводом Отця і Глави УГКЦ, Верховного архієпископа Києво-Галицького, Митрополита Київського Блаженнішого Святослава, за участі архієпископів, духовенства, монашества і мирян УГКЦ з різних країн та репрезентуватиме українську хорову спадщину та ідентичність не лише для українських паломників, але й для прочан інших національностей», – йдеться у повідомленні.

Відомо, що перший сольний концерт капела «Дударик» проведе цього ж дня, 28 червня, у рамках музичного проєкту «Stand with Ukraine» у храмі святого Варнави у місті Римі.

Також відомо про ще два заплановані благодійні сольні концерти «Stand with Ukraine». Під час їхнього проведення здійснюватиметься збір коштів на підтримку захисників України у боротьбі проти російської агресії.

Далі у гастрольному графіку хорової капели співслужіння в Архиєрейській Божественній Літургії у прокатедральному храмі Святої Софії у Римі.

Після завершенні літургії «Дударик» проведе свій другий концерт «Stand with Ukraine» — тепер вже для парафіян храму та прочан з України, які прибули до Ватикану для участі у заходах з відзначення Ювілейного року УГКЦ. Цей захід відбудеться 29 червня.

Свій третій концерт у рамках музичного проєкту «Stand with Ukraine» хорова капела проведе 1 липня у місті Брешія — спеціально для української громади та мешканців міста.

«Загалом ці ініціативи дозволять підтримати українську діаспору в Італії та представити іноземцям українську культуру та духовність, що є особливо важливим у період повномасштабної російської збройної агресії супроти України», – пояснили в «Дударику».

Очікується, що крім відповідальних концертів учасники хорової капели матимуть час для перепочинку — екскурсії у Маріборі, Брешії, Римі та Ватикані й зустрічі з українськими громадами.

А зараз же капеляни наполегливо працюють на репетиціях, аби гідно представити українське хорове мистецтво в Італії.

До теми: Як Закарпатський народний хор виступив в Італії з благодійними концертами.

Також читайте: У Бергамо відбувся концерт Дмитра та Назарія Яремчуків.

Йдеться про унікальну історичну подію – повернення реліквії у вигляді крісла митрополита Андрея, яке вважали втраченою багато років.

«Під час визволення окупованих територій Харківщини і Сумщини, поблизу Курщини, військові знайшли старовинне крісло у реставратора, який розповів його історію», – розповіли сьогодні у Львівській Єпархії УГКЦ.

Виявилося, що в 1980-х роках митрополит російської православної церкви Никодим Руснак незаконно вивіз цю реліквію зі Львова. У 1983 році він став архієпископом, а з 1985 по 1989 рік – митрополитом Львівським. Перед від’їздом він вивіз багато речей, серед яких і це крісло.

З Харківщини (поблизу Курщини) крісло привезли українські військові. Завдяки контактам із легіоном і його лейтенантом Юрієм цю реліквію вдалося повернути в Україну. Наразі крісло потребує реставрації та відновлення втрачених деталей.

«Крісло митрополита Андрея з митрополичих палат повернулося до Львова з Курщини у 160-ліття митрополита Андрея завдяки воїнам ЗСУ і капеланам! Воно було викрадене наприкінці 80-х тодішнім митрополитом РПЦ Никодимом Руснаком», – повідомив Юстин Бойко.

Митрополит і архієпископ Львівський Ігор підтвердив автентичність знахідки та її зв’язок із митрополитом Андреєм Шептицьким.

Тепер духовенство разом з істориками та меценатами розв’язуватиме питання реставрації й збору коштів. Попередньо планують передати крісло до Музею митрополита Андрея Шептицького.

Віднайти та повернути реліквію в Україну вдалося завдяки зусиллям українських військових і духовенства. На цьому наголосив старший пастор протестантської громади «Гетсиманія» Валерій Марченко.

«Це вдалося зробити зокрема й завдяки зусиллям нашого капелана Юрія, який служив у Третьому інтернаціональному легіоні. Разом із побратимами він допоміг повернути крісло митрополита Андрея Шептицького», – зазначив Валерій Марченко.

Також стало відомо, що капелан Юрій п’ять років тому виїхав до Барселони, але з початком повномасштабного вторгнення росії повернувся в Україну та став до лав захисників. Він брав участь у боях на Харківщині, Сумщині, Курщині.

Старший пастор протестантської громади «Гетсиманія» додав, що недавно капелан Юрій отримав поранення і проходить лікування в Барселоні, проте зв’язок із побратимами він не втрачає.

Раніше ми повідомляли, що в Італії надали титул Праведника українському митрополиту Андрею Шептицькому.

Угоду про партнерство підписали мер Львова Андрій Садовий і мер Турину Стефано Ло Руссо у присутності Генерального консула України в Мілані Андрія Картиша та Почесного консула України в Турині Даріо Арріготті.

«Від сьогодні Турин і Львів – міста-побратими», – повідомили в четвер у Генеральному консульстві України в Мілані.

Відомо, що початкова тривалість угоди про партнерство між Турином і Львовом становить три роки. Вона спрямована на просування спільних цінностей, таких як демократія, свобода, верховенство права, права людини та соціальна інтеграція, а також заохочення конструктивного діалогу між відповідними спільнотами.

Мер Турину Стефано Ло Руссо зазначив, що Турин і Львів об’єднані бажанням просувати спільні цінності – свободу, демократію та мир. Водночас обидва міста прагнуть побудувати для своїх спільнот стале, інклюзивне й відкрите, сповнене добробуту майбутнє.

«Ця угода є одночасно символом дружби та взаємного зобов’язання працювати разом у багатьох секторах, на додаток до діяльності та проєктів, які пов’язували наші два міста протягом багатьох років. Особлива думка з цього приводу про український народ, який уже понад тисячу днів переживає драму війни. Сьогоднішній підпис також свідчить про солідарність і близькість – Турин з вами», – сказав мер Ло Руссо.

Своєю чергою львівський міський голова Андрій Садовий зауважив, що Турин став 31-м містом-побратимом Львова.

«Турин – колиска шоколаду, Львів – столиця кави. Ми не могли не запартнеритись. Попри жарти, нас, звісно, цікавить наукова спадщина наших нових партнерів. Один із найбільших і найстаріших університетів Італії розташований саме тут. Турин також є промисловим та інноваційним центром, де виготовляють автомобілі Fiat. Львів, як місто, що завжди шукає нових викликів, дуже зацікавлений у цій співпраці», – розповів мер Львова.

Раніше ми розповідали, що в італійському Турині діти й дорослі майстрували українські мотанки.

Також читайте: У Турині зібрали понад 1300 євро для військових ЗСУ.

До теми: У Турині для українських біженців організують навчання для домашньої роботи.

День італійського дизайну 2024 в Україні буде присвячено кухні – не лише як місцю для приготування їжі, а і як центру домашнього спілкування. Тому логічно, що гаслом заходу стала ідея «Кухня – центр тяжіння домашнього всесвіту»,

«Існує спорідненість між італійськими та українськими традиціями, які будуть детально досліджені під час зустрічі-розмови з експертами галузі, визначеними серед архітекторів, дизайнерів, соціологів, істориків, кухарів у присутності архітекторів, професіоналів меблевої галузі, дизайнерів», – зазначили в італійському посольстві.

Початок Дня італійського дизайну 2024 у Львові о 17:00. Уже відомі теми для дискусій під час заходу:

• Дизайн
• Традиції
• Технології
• Інклюзивність
• Сталість
• Смак

Організаторами Дня італійського дизайну 2024 у Львові виступають Посольство Італії в Україні, відділ розвитку торговельного обміну – ICE / ITA та Італійський інститут культури. Модератором заходу стала Олександра Герасімова.

За інформацією «Gerasimova Agency», до списку спікерів-учасників дискусій увійшли наступні експерти:

• Карло Мотроні, Сімоне Лаззаротті (архітектори, студія архітектури та дизайну Lazzarotti&Associati)
• Лучіо Скіароллі (підприємець, дистриб’ютор італійських меблів в Україні)
• Володимир Непийвода (дизайнер, засновник YOD Group)
• Марко Савицький (архітектор, засновник майстерні Savytskyy Design)
• Маріанна Душар (антропологіня їжі, Інститут народознавства НАНУ, Інститут Галицької Кухні)
• Стефано Антоніоллі (бренд-шеф готелю BankHotel Lviv)

Участь у заході – за особистим запрошенням ICE/ITA після реєстрації. Зареєструватися можна за цим посиланням.

Нагадаємо, як у Львові пройшов День італійського дизайну 2023.

Раніше ми розповідали, як у грудні 2021 році в Києві відкривали Тиждень італійської кухні.

Делегація у складі представників двох міністерств Італії, закордонних справ та охорони здоров’я, а також посольства Італії в Україні відвідала у Львові медичні заклади та реабілітаційні центри «Superhumans», «Unbroken» і «Галичина».

Італійці приїхали для розвитку проєкту, який розпочинається для підтримки центрів «Superhumans» і «Unbroken», а також інших закладів для лікування військовослужбовців і цивільних осіб, які отримали поранення внаслідок військових дій в Україні. Тож у складі делегації були й технічні фахівці Національного інституту страхування від нещасних випадків на виробництві INAIL та Червоного Хреста Італії.

Про початок реалізації цього проєкту, що здійснюватиметься під керівництвом італійського МОЗ, інформує пресслужба посольства Італії в Україні.

«Проєкт розроблено в рамках зобов’язань, які Італія взяла на себе щодо відновлення України за результатами візиту голови Ради Міністрів Італійської Республіки Джорджії Мелоні в лютому 2023 року», – зауважили в посольстві.

Йдеться про активну співпрацю Італії та України в галузі протезування, реконструктивної хірургії та реабілітації військовослужбовців та цивільних осіб з пораненнями внаслідок військових дій.

Головними напрямками проєкту є:

1. Медична допомога, як на місці, так і з переміщенням складних випадків до Італії
2. Навчання для українського медичного персоналу.
3. Розширення інфраструктурного та технологічного потенціалу для створення локальних центрів передового досвіду за  італійським зразком.

За інформацією глави МОЗ Італії Ораціо Скіллачі, допомогу в галузі протезування та реабілітації українців надаватимуть італійські фахівці таких установ:

• Центр протезування Національного інституту страхування від нещасних випадків на виробництві INAIL
• Червоний Хрест Італії
• Ортопедичний інститут Rizzoli у Болоньї (Istituto Rizzoli)
• Дитяча лікарня «Бамбіно Джезу» (Ospedale pediatrico Bambino Gesù)
• Фонд Санта-Лючія (Fondazione Santa Lucia) у Римі.

Відомо, що візит до Львова італійської делегації відбувся за підтримки МЗС Італії, посольства Італії в Україні та Італійської агенції з питань співпраці з метою розвитку (AICS).

Під час візиту Італійці зустрілася з начальником Львівської обласної військової адміністрації Максимом Козицьким, а також представниками МОЗ України, керівниками, лікарями та пацієнтами українських установ, залучених до проєкту.

Раніше ми повідомляли, що Джорджія Мелоні пояснила, чому Італія продовжуватиме підтримувати Україну.

Скульптура велетня, який чи то підпирає, чи то штовхає Львівський театр опери та балету, називається «Mr. Arbitrium» / «Містер Арбітріум».

До речі, слово «аrbitrium» на латині означає «вибір», тому стає зрозумілим, чому скульптура має таку назву. Адже людина, яка споглядає цей мистецький витвір, сама має зробити вибір – штовхає будівлю чи підтримує «Містер Арбітріум».

Ця скульптура має висоту 5,4 метра і була створена у 2021 році. Привертають до себе увагу фірмові окуляри велетня – це постійна ознака робіт скульптора Джаннеллі.

Відомо, що «Містера Арбітріума» придбав швейцарський професіонал-будівельник. Він будує село в Цюриху, де й хоче встановити цю скульптуру. Проте будівництво села мало завершитися лише через два роки, тому Джіанеллі скористався моментом і возив два роки велетня по всій Італії.

В усіх італійських містах, де встановлювали «Містера Арбітріума», він привертав до себе величезну увагу місцевих жителів. І все через свою дуальність – споглядальники скульптури сперечалися: він таки штовхає будівлі чи підтримує?

І от нарешті славнозвісний «Містер Арбітріум» прибув до України. У Львові скульптура пробуде до жовтня, а сталося це завдяки мисткині Розі Фонтана. Вона працює з українськими установами близько 20 років і вважає важливим підтримати українців за допомогою мистецтва. Про це повідомили у Львівській міській раді.

«Майже вісім місяців тому я подумала про культурний проєкт, який міг би принести важливе послання моїй дорогій Україні, тож мені одразу прийшов на думку «Містер Арбітріум» – символ сили та стійкості. Цим проєктом я обіймаю всіх українців і кажу їм: ми з вами, мистецтво і культура підтримують вас», – сказала Розі Фонтана.

За словами кураторки проєкту, скульптура має стати великим посланцем миру. Пані Розі висловила сподівання, що присутність «Арбітріума» стане розрадою для всіх українців.

У пресслужбі Львівської міськради зазначили, що за свою особливість водночас і штовхати, і тримати «Містер Арбітріум» несе Україні послання надії, підтримує народ і державу в цей час скорботи і страждання, відштовхуючи війну та даючи простір миру й відбудові.

«Я дуже радий, що «Містера Арбітріума» встановили поруч зі Львівською оперою. Мені приємно усвідомлювати, що ця скульптура підтримуватиме українське мистецтво, історію та культуру. Окрім цього, я прагну, щоб мій проєкт став реальною підтримкою всіх художників, музикантів, акторів і діячів культури та мистецтва України – я думаю про тих українських митців, які загинули, страждають, або не можуть працювати над своїми культурними проєктами, даруючи красу думки своїй державі та всьому світу», – зазначив скульптор Емануеле Джіаннеллі.

Автор «Арбітріума» висловив надію на якнайшвидше приєднання України до Європейської спільноти і своє прагнення, щоб його почули не як митця з Італії, а як митця з Європи. Також Джіаннеллі радіє, що його велетень є символом підтримки, яку весь світ хоче надати українцям.

Міський голова Львова Андрій Садовий зауважив, що скульптура з’явилась у Львові саме на День Конституції, як символ підтримки українського народу.

За словами Садового, на цей проєкт не було витрачено жодної бюджетної гривні. «Арбітріум» тимчасово стоятиме біля оперного театру, а потім буде подорожувати світом.

«З одного боку світ підтримує нас в цій важкій боротьбі, а з іншого боку – ми захищаємо світ. Сьогодні Україна захищає європейські демократичні цінності, а цей «Арбітріум» символізує силу і захист. Довкола цієї скульптури будуть дискусії, але мистецтво й існує для цього діалогу, для того, щоб спонукати нас думати», – сказав Андрій Садовий.

Раніше ми повідомляли, що у Києві встановили скульптуру італійського митця Паоло Койя.

Нагадаємо, що у 2022 році в Італії вперше побачили мармурові роботи українських дизайнерів.