За переказами, тут були ув’язнені апостоли Петро і Павло, і саме тут вони доживали останні дні перед мученицькою смертю. Стовідсоткових доказів цього факту немає, однак в’язницю знають найперше завдяки цьому факту.

Вже в VII столітті тюремні підземелля було перетворено на храм. У пам’ять про те, що святі апостоли провели тут останні дні, над Мамертинською в’язницею було збудовано храм Сан-Джузеппе-деї-Фаленьямі.

Згодом це місце стало орієнтиром для вірян, а також місцем їхнього поклоніння та паломництва. Зараз це місце є відвідуваним музеєм, який належить Вікаріату Риму.

Чому Мамертинська в’язниця відома ще й як Тулліанська? Напевно тому, що від початку ця споруда з’явилася як священне місце для захисту підземного джерела води – Тулліанум (від «tullus» – фонтан води). Воно мало стосунок до хтонічних культів, тобто релігійних культів, пов’язаних з божествами землі, підземного світу, потойбіччя. І вже після цього стала першою державною в’язницею Стародавнього Риму.

Походження назви «Мамертинум» або «Мамертинське підземелля» досі достеменно невідоме. Ймовірно, воно походить із Середньовіччя.

Мамертинська в’язниця, якій вже понад 2700 років, розташована у північній частині підніжжя Капітолійського пагорба перед величними руїнами Римського Форуму. Вона з`єднувалася підземним каналом з Великою клоакою – римською каналізацією, куди, за легендою, скидали трупи померлих ув’язнених. Адреса цього музею: Via della Salara Vecchia, 5-6.

Минулого разу ми розповідали про сучасний інструмент для вивчення пам’яток Вічного міста.

Нагадаємо про безплатний доступ до музейної системи Риму на цілий рік.