Однак реальна чисельність громадян України, які перебувають в Італії, може перевищувати 1 мільйон – з огляду на постійні потоки біженців і мігрантів, а також тих, хто не зареєструвався офіційно.

«Ці мігранти переважно зайняті в сільському господарстві, будівництві, а також у сфері послуг, пов’язаній із доглядом за літніми людьми та дітьми. Українці, наприклад, після початку війни 2022 року, становлять значну частку працівників у сфері домашнього догляду», – зазначають в «Experts Club».

Також аналітики «Experts Club» вважають, що одним із головних викликів для Італії залишається інтеграція мігрантів в економіку. Адже в деяких секторах спостерігається нестача кваліфікованих кадрів, тоді як інші стикаються з проблемою надлишкової робочої сили, особливо серед молоді.

«Найближчими роками уряд продовжить впроваджувати програми, спрямовані на підтримку інтеграції та навчання молодих фахівців, а також на скорочення бюрократичних бар’єрів для створення нових робочих місць», – інформують експерти.

Загалом на початок 2024 року в Італії проживало близько 5 мільйонів мігрантів – це майже 9% від усього населення країни. Основні національності серед мігрантів:

• румуни – близько 1,2 млн;
• албанці – приблизно 500 тис.;
• марокканці – близько 450 тис.;
• українці – близько 250 тис. офіційно (неофіційно понад 1 млн).

Аналітики «Experts Club» проаналізували основні тенденції в італійській економіці, ситуацію на ринку праці та становище громадян України, які перебувають на території Італії.

Відомо, що мінімальна заробітна плата в Італії, як і раніше, не встановлена на національному рівні. Питання про введення мінімальної заробітної плати обговорюється в країні вже давно, однак станом на зараз умови оплати праці регулюють колективні договори, укладені профспілками та роботодавцями в різних галузях.

«У середньому мінімальна заробітна плата за договорами становить близько 8-9 євро на годину, що при повній зайнятості відповідає приблизно 1,3-1,5 тис. євро на місяць», – пояснюють в «Experts Club».

Крім цього, експерти повідомляють, що зарплати в Італії варіюються залежно від регіону, кваліфікації та галузі. Нижче наведено розміри середніх зарплат за основними секторами економіки Італії:

• ІТ і технології: Середня зарплата для програмістів і фахівців з кібербезпеки становить від 30 тис. до 50 тис. євро на рік. У великих компаніях рівень оплати може досягати 70 тис. євро для досвідчених фахівців.
• Виробництво та інженерія: Зарплати інженерів коливаються від 25 тис. до 45 тис. євро на рік, залежно від регіону та досвіду.
• Туризм і готельний бізнес: Працівники готелів і ресторанів отримують у середньому близько 20 тис. євро на рік. У пікові сезони спостерігається зростання тимчасової зайнятості, особливо в туристичних регіонах.
• Охорона здоров’я: Лікарі та медичні фахівці отримують у середньому від 35 тис. до 60 тис. євро на рік, залежно від спеціалізації та регіону.
• Освіта: Викладачі шкіл та університетів отримують від 25 тис. до 40 тис. євро на рік. В університетах зарплати професорів можуть сягати 60 тис. євро і більше.

Аналітики визначили основні тенденції у сфері зайнятості Італії:

1.   Зростання попиту на фахівців у сфері ІТ. Сектор інформаційних технологій продовжує швидко зростати, особливо в таких галузях, як кібербезпека, розробка програмного забезпечення та хмарні технології.

2.   Демографічна криза і старіння населення. Унаслідок скорочення чисельності молодого населення в Італії спостерігається дефіцит кваліфікованої робочої сили. Це особливо помітно в будівництві, охороні здоров’я та догляді за літніми людьми.

3.   Зростання гнучких форм зайнятості. В умовах відновлення після пандемії спостерігається збільшення кількості контрактів із гнучким графіком роботи, включно з частковою зайнятістю і тимчасовими контрактами.

4.   Інтеграція мігрантів. Мігранти продовжують відігравати важливу роль в економіці, особливо в сільському господарстві, будівництві та догляді за літніми людьми.

«Таким чином, ринок праці в Італії в першому півріччі 2024 року показує як позитивні, так і негативні тенденції. Економіка потребує кваліфікованих працівників, особливо в технологічному та медичному секторах, тоді як сектор послуг продовжує залежати від мігрантів, які відіграють важливу роль у вирішенні демографічних проблем країни», – констатували в центрі «Experts Club».

До теми: Чи всі українські біженці після війни повернуться з інших країн?

Раніше ми повідомляли, що в Італії почалися нові пропагандистські дії рф, спрямовані на українських біженців.

Також читайте: Українці в Італії – це голос тих, хто залишається в Україні й виборює її незалежність.

Про це інформує пресслужба Української Греко-Католицької Церкви з посиланням на Товариство «Свята Софія». До речі, очолює це товариство о. Марко-Ярослав Семеген, який водночас є директором відділу «Мігрантес» Апостольського екзархату для українців-католиків в Італії.

«Згідно з останніми даними, за останні 10 років показник внутрішньо переміщених осіб сягнув найвищої точки – 28,3 мільйона людей, 60 % з яких становлять саме українці», – повідомляють у Товаристві «Свята Софія».

Основою цьогорічного видання імміграційного звіту, що є вже 32-м за рахунком, стало обговорення питання вибору мігрантів – покинути країну свого походження. Також йшлося про проблеми соціальної імміграції, зокрема про інтеграцію мігрантів в Італії.

«Погляд на міжнародний контекст показує, що міграційні потоки стають усе складнішими, зокрема через повернення війни в Європу. Початок війни в Україні відкрив новий фронт вимушеної міграції в Європу, збільшивши загальну кількість біженців і переміщених осіб до 108,4 мільйона», – йдеться у звіті.

Стало відомо, що станом на кінець травня 2023 року від війни в Україні втекли до Європи 8,3 мільйона українців. З них понад 5 мільйонів отримали тимчасовий захист.

Додамо, що італійська церковна фундація «Мігрантес» активно допомагає численним мігрантам і біженцям в Італії, а зокрема, у співпраці з Апостольським Екзархатом, вимушено переселеним особам з України.

Нагадаємо, що в Україні стартував проєкт щодо повернення українців з Європи додому.

До теми: Міграція українців за кордон є найбільшим викликом для держави – Воскобойник.

Він закликав зупинити втрату ідентичності в української діаспори за кордоном, назвавши це стратегічним питанням, до якого Україні слід ставитися серйозно.

«Одного заклику президента повертатися додому буде замало. Цю проблему можна розділити на світоглядну та технічну частини», – зазначив Воскобойник.

Світоглядний аспект проблеми

За словами Василя Воскобойника, коли українці потрапляють за кордон, вони не цінують свою приналежність до України й прагнуть, щоб їхні власні діти швидше стали схожими на типових представників країни перебування. Тобто там діти українців, скоріш за все, вже не будуть знати української мови, а саму Україну вважатимуть міфологічною землею своїх предків.

Щоби завадити цьому, Воскобойник наголосив на необхідності налагодження міцних культурних і ділових зв’язків із українцями за кордоном. Однак, аби так було насправді, члени української діаспори мають довіряти представникам української влади.

Натомість, влада України повинна не давати порожніх і нездійснених обіцянок, а має працювати на розвиток та підтримку українських громад за кордоном.

«Тільки після встановлення атмосфери довіри можна буде казати про повернення українців додому, про інвестиції успішних українців з інших країн в українську економіку та їхню роль представників нашої держави в інших суспільствах», – зауважив Василь Воскобойник.

Технічний аспект проблеми

На думку президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, Україні необхідно ухвалити закон про подвійне громадянство. Це потрібно для того, щоб українець не позбавлявся свого українського паспорту, коли їде за кордон на постійне місце перебування.

«Крім цього, потрібно розробити чіткий та зрозумілий механізм захисту українців за кордоном. І тут не потрібно вигадувати велосипед. Достатньо подивитися на приклади роботи зі співвітчизниками в Україні американського, британського чи німецького посольств», – сказав Воскобойник.

Також він констатував, що ця робота в Україні, на жаль, системно не ведеться й українці продовжують поступово зникати з мапи світу.

Нагадаємо, що недавно Василь Воскобойник назвав міграцію українців за кордон найбільшим викликом для України.

Раніше Василь Воскобойник закликав усіх українців не ображати людей, які їдуть працювати за кордон, і називати їх не заробітчанами, а трудовими мігрантами.

До теми: «Роби Україну там, де ти є», – Тамара Позднякова з Італії.

Він нагадав, що згідно з Біблією, пророк Мойсей вивів євреїв з єгипетського полону до Палестини та водив їх пустелею сорок років, аби вмерли ті, хто пам’ятав принижене становище в Єгипті.

«Український вихід відбувається зворотним чином – наші громадяни активно виходять з батьківщини», – зауважив Василь Воскобойник.

За його словами, «пророки», які кличуть українців іти за кордон, це стабільність і заможність. А «живуть» ці пророки в країнах Західного світу – в Європі та Сполучених Штатах Америки.

Найгіршим пан Воскобойник вважає те, що активна частина українського суспільства не бачить майбутнього в себе вдома. Тому значна частина батьків мріє, щоб їхні діти виїхали за кордон та влаштовували своє життя в успішніших країнах.

Наслідком цього є стрімке зменшення чисельності населення України.

«Залишаються на місці старі люди та неактивна частина населення з корумпованою верхівкою влади зверху. Народжуваність продовжує падати а найкращі та найперспективніші їдуть за кордон, де швидко розчиняються, перетворюючись у другому поколінні на «поляків», «італійців», «німців», «британців», «канадців» тощо», – наголосив Василь Воскобойник.

Такий поступовий вихід населення президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування назвав найбільшим викликом для існування України, на який в українських еліт поки що немає відповіді. 

Нагадаємо, що Василь Воскобойник закликав усіх українців не ображати людей, які їдуть працювати за кордон, і називати їх не заробітчанами, а трудовими мігрантами.

До теми: За кодоном працює від трьох до п’яти мільйонів українців.

Раніше ми повідомляли, що Василь Воскобойник виступив проти подвійного оподаткування грошей трудових мігрантів.

Про таке розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

За його словами, трудова міграція триває, бо українська держава не може створити умови, коли наші громадяни зможуть спокійно заробляти гідні кошти, достатні для життя у себе вдома. Саме тому багато хто з наших співвітчизників змушений залишати свої родини та їхати на заробітки за кордон.

Водночас від представників української влади лунають пропозиції про оподаткування коштів трудових мігрантів, зароблених ними за кордоном. І це – попри те, що вони вже один раз сплатили податки в країні, де працювали.

«Я виступаю проти того, аби з грошей, які заробляють українці за кордоном, знімалися хоч якісь податки. Ні! Ви з початку (ті, хто хочуть ввести таку систему)наведіть лад в Україні), зробіть все, щоб людям було нецікаво кудись їхати, а потім починайте замислюватись над тим, з кого ви хочете взяти податки», – зауважив Василь Воскобойник.

У Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування прогнозують, що друга хвиля пандемії COVID-19, яку очікують восени, не зупинить українців від поїздок на роботу за кордон.

Людям потрібні гроші, щоб годувати свої родини, тому економічні наслідки карантину суттєво не зменшили обсягів української трудової міграції.

«Маємо демографічну катастрофу всередині країни – на 100 померлих тільки 42 новонароджених. Крім того, багато громадян розчарувалися, бо очікували швидких змін в Україні. Тому разом із сім’ями виїжджають жити в інші країни», – констатував Василь Воскобойник.

Сальвіні звинувачують у перевищенні повноважень через інцидент, що стався ще у липні 2019 року. Тоді він був міністром внутрішніх справ і наполягав на закритті портів для мігрантів.

Зокрема, він нібито не дозволяв висадку 131 мігранта з борту судна «Gregoretti» італійської берегової охорони. Їх підібрали з двох човнів, коли вони намагалися переправитися з Лівії до Європи. Понад 10 пасажирам, які потребували медичної допомоги, дозволили зійти на берег. А решті після прибуття в порт довелося близько тижня очікували дозволу зійти на берег – аж поки низка країн ЄС погодилася їх прийняти в себе.

Якщо провина Сальвіні буде доведена, його можуть позбавити волі на термін до 15 років, а ще можуть заборонити займатися політичною діяльністю на термін до восьми років.

У середу в сенаті відбулося голосування – 152 проти 76 сенаторів проголосували за зняття з Маттео Сальвіні депутатської недоторканості та дозвіл судити його. Натомість сам він під час прес-конференції заявив, що сам хоче постати перед судом, аби довести, що його міграційна політика «врятувала десятки тисяч життів».

– Я абсолютно спокійний і гордий від того, що я зробив. І буду робити те ж саме, як тільки повернуся в уряд, – зазначив Сальвіні.