Символ пам’яті

Для участі в ХХV зимових Олімпійських іграх команда Гераскевича розробила і створила «шолом пам’яті». У ньому спортсмен планував виходити на офіційні старти, щоб вшанувати пам’ять українських спортсменів, які загинули через війну.

За офіційними даними, внаслідок повномасштабної агресії росії:

• загинули понад 650 українських спортсменів і тренерів;
• сотні українських спортсменів більше ніколи не зможуть брати участь у міжнародних змаганнях;
• знищено понад 800 спортивних об’єктів, серед яких понад 20 олімпійських, паралімпійських і дефлімпійських навчальних центрів.

Ідея «шолома пам’яті» народилася як особистий жест. У ньому не було гасел чи закликів — лише обличчя тих, хто вже ніколи не вийде на старт. Тому він мав стати промовистим нагадуванням про ці втрати на головній спортивній арені світу.

Хронологія протистояння

9 лютого 2026 року Владислав Гераскевич вийшов на офіційне тренування у спеціальному шоломі. Після цього International Bobsleigh and Skeleton Federation (IBSF) повідомила про ситуацію Міжнародний олімпійський комітет (МОК). Подальші події розгорталися стрімко:

• 9 лютого — представники МОК зустрілися з тренером спортсмена Михайлом Гераскевичем та делегацією НОК України. Було заявлено, що шолом не відповідає вимогам Правила 50 Олімпійської хартії (щодо заборони політичних заяв на змаганнях).
• 10 лютого — Національний олімпійський комітет України звернувся до МОК із проханням дозволити виступ у «шоломі пам’яті». У відповідь МОК залишив заборону чинною, запропонувавши альтернативу — чорну стрічку.
• 11 лютого — під час зустрічі в Кортіні-д’Ампеццо МОК знову підтвердив заборону, запропонувавши демонструвати шолом до і після заїздів. Гераскевич відмовився від компромісу, наголосивши, що планує стартувати саме у «шоломі пам’яті».
• 12 лютого — після зустрічі з президенткою МОК Кірсті Ковентрі було остаточно підтверджено заборону. Перед стартом спортсмена дискваліфікували.

Пресконференція в Мілані

12 лютого ввечері в Генеральному консульстві України в Мілані відбулася пресконференція за участі Владислава Гераскевича, його батька і тренера Михайла Гераскевича, міністра молоді та спорту України Матвія Бідного та президента НОК України Вадима Гутцайта.

Десятки журналістів із різних країн отримали можливість поставити питання спортсмену після рішення про дискваліфікацію. Гераскевич підтвердив свою позицію: для нього це було питання пам’яті, гідності та права говорити про втрати своєї країни.

Відеозапис пресконференції можна переглянути за цим посиланням.

Орден Свободи — за позицію

Цього ж дня, 12 лютого, Указом Президента України №119/2026 Владислава Гераскевича було нагороджено орденом Свободи — за самовіддане служіння українському народові, громадянську мужність і патріотизм у відстоюванні ідеалів свободи та демократичних цінностей. Ця відзнака стала визнанням не лише спортивного шляху, а й громадянської позиції спортсмена.

«Це відзнака не лише за спортивний шлях. Це — за позицію. За сміливість бути голосом України. За вірність пам’яті та принципам, навіть коли ціна висока. Владе, ми пишаємося тобою. Україна з тобою», – зауважили в НОК України.

Спорт і пам’ять

Історія Владислава Гераскевича на ХХV зимових Олімпійських іграх є прикладом того, як спорт перетинається з реальністю війни. Для одних це питання дотримання регламентів і «нейтральності» спортивних арен. Для інших — моральний обов’язок нагадувати світові про загиблих і зруйноване життя.

«Шолом пам’яті» поки що так і не з’явився на старті Олімпіади. Але сама історія навколо нього стала гучнішою за будь-який символ — як свідчення того, що пам’ять і принципи інколи мають вищу ціну, ніж спортивний результат.

Додамо, що Після дискваліфікації Владислав Гераскевич і його команда офіційно подали апеляцію до Спортивного арбітражного суду (CAS) з вимогою скасувати рішення МОК і дозволити йому стартувати або принаймні провести контрольований заїзд. Hearingss заплановано в Мілані вже сьогодні, 13 лютого.

Це означає, що Гераскевич не відмовився від боротьби за свою позицію: він юридично оскаржує дискваліфікацію, посилаючись на те, що не порушив правил, і просить вищу спортивну інстанцію переглянути рішення МОК. До того ж після рішення МОК українські спортсмени та посадовці заявляли, що планують продовжити боротьбу за права спортсменів і пам’ять загиблих, зокрема через офіційні звернення до міжнародних органів.

Також додамо, що Владислав Гераскевич добре відомий активною підтримкою України під час війни. Зокрема, на Іграх-2022 у Пекіні він виступив із плакатом «No War in Ukraine», а у 2026 році публічно підтримав міжнародні протести проти участі російських спортсменів у змаганнях, закликаючи атлетів «не боятися висловлювати свою позицію».

До теми: МОК проти «шолома пам’яті» — Гераскевич назвав рішення несправедливим, українська громадськість в Італії виступила із заявою.

При цьому МОК послався на Правило 50 Олімпійської хартії, яке забороняє будь-яку політичну пропаганду та вимагає «нейтральності».

Натомість МОК запропонував українському спортсмену лише чорну пов’язку на знак жалоби, що є винятком із правил. Також була озвучена пропозиція продемонструвати «шолом пам’яті» лише у мікс-зоні (місці для інтерв’ю) після виступу, але не під час самих змагань чи офіційних тренувань.

Своєю чергою Гераскевич назвав це рішення таким, що «розбиває серце» та звинуватив МОК у подвійних стандартах, навівши приклади інших атлетів, які використовували національну символіку без санкцій. Попри офіційну заборону, станом на 11 лютого 2026 року, він продовжував виходити на тренувальні заїзди у цьому шоломі.

Додамо, що днями Владислав Гераскевич опублікував відео з розповіддю про шолом пам’яті, в якому він збирався виступати на Олімпійських іграх.  

«На шоломі намальовані спортсмени які були вбиті під час війни, а точніше лише маленька їх частина. Це несправедливо й ці люди не мали б йти від нас в такому ранньому віці. Цим я хочу віддати данину цим людям та їх родинам. Світ має знати ціну Української свободи», – сказав Владислав Гераскевич.

Ситуація викликала значний резонанс в Україні та світі. Зокрема, Національний Конгрес українських асоціацій в Італії підготували та надіслали офіційне звернення до: 

• Міжнародного олімпійського комітету (IOC) 
• Національного олімпійського комітету Італії (CONI) 
• Національного олімпійського комітету України

У зверненні висловлюється протест проти цього рішення та наголошується, що вшанування пам’яті загиблих спортсменів є актом людяності, а не політичним жестом. Також НКУАІ закликав українські громадські організаціі в Італії підтримати цей протест та приєднатися до спільної позиції щодо захисту пам’яті загиблих українських спортсменів.

«Це важливо не лише для спортивної спільноти, а й для всієї української громади за кордоном. Пам’ять – не злочин. Повага до тих, хто віддав своє життя, захищаючи свої рідних та Батьківщину – не політика, а наш обов’язок», – переконані в НКУАІ.

До Міжнародного олімпійського комітету (International Olympic Committee)

Національний Конгрес українських асоціацій в Італії висловлює свій рішучий протест проти заборони українському спортсмену Владиславу Гераскевичу використовувати під час змагань шолом із портретами загиблих українських спортсменів — жертв збройної агресії Російської Федерації проти України.

Ми з глибоким занепокоєнням сприйняли офіційну позицію Міжнародного олімпійського комітету, згідно з якою вшанування пам’яті загиблих спортсменів визнано таким, що нібито суперечить принципу «нейтральності спорядження» та положенням Олімпійської хартії.

Наголошуємо: вшанування пам’яті загиблих — не є політичним жестом, не містить закликів, гасел чи символів ненависті та не спрямоване проти жодної держави чи народу. Це — фундаментальний акт людської гідності, співчуття та поваги до життя, яке було насильницьки обірване.

Заборона на такий жест солідарності фактично прирівнює пам’ять про загиблих до «небажаного меседжу», що є неприйнятним і суперечить самим засадам олімпійського руху, який декларує повагу до людської гідності, миру та взаєморозуміння між народами.

Пропозиція замінити персоналізоване вшанування пам’яті безіменною чорною стрічкою або пов’язкою є знеціненням жертви конкретних людей — спортсменів, які були частиною світової олімпійської спільноти і загинули внаслідок війни.

Окремо звертаємо увагу, що рішення МОК виглядає особливо дисонансним на тлі численних прикладів толерування символів і наративів, які мають значно більш виражений політичний контекст, у тому числі з боку представників держав-агресорів.

Національний Конгрес українських асоціацій в Італії:

• вимагає перегляду рішення щодо заборони використання шолома пам’яті Владиславом Гераскевичем;
• закликає МОК чітко відмежувати гуманітарні та меморіальні жести від політичних проявів;
• наполягає на тому, що пам’ять про загиблих спортсменів не може і не повинна бути предметом заборон чи цензури.

«Олімпійський рух не може залишатися нейтральним до втрати людських життів. Нейтральність не означає мовчання перед трагедією», – заявляють в НКУАІ.

Раніше ми писали про XXV зимові Олімпійські ігри в Італії: Де та коли вболівати за українців.

Також читайте: Напередодні Олімпіади в Італії росія посилила гібридні атаки.

Екс-тренер збірної України з футболу побував в Ірпені ще восени й тоді ж пообіцяв міському голові допомогти з реконструкцією стадіону.

«Шевченко згуртував світову та українську футбольну спільноту навколо відбудови стадіону, на якому культовий український нападник грав ще дитиною», – йдеться в повідомленні.

Також стало відомо, що зібрати необхідну суму Андрію Шевченку допомогли футбольні клуби «Шахтар» (Україна) «Мілан» (Італія), Серія А та компанія Parimatch Ukraine. Збір коштів проводився під час благодійного вечора UNITED FOR UKRAINE у Мілані.

За інформацією міністерства молоді та спорту України, благодійний захід відбувся під патронатом самого Андрія Шевченка, який є амбасадором благодійної платформи United24.

Збір коштів підтримали всесвітньо відомий модельєр Джорджіо Армані, італійські футбольні гравці та функціонери, політичні та громадські діячі.

Під час події до її учасників звернувся президент України Володимир Зеленський. У відеозверненні він подякував італійському народу і всім, хто допомагає Україні. Зокрема, йшлося й про футбольний клуб «Мілан» та команди.

Головним лотом благодійного аукціону став прапор України з підписом президента Володимира Зеленського. Цей прапор, який Андрій Шевченко привіз з Києва, придбала Ліга футбольних клубів Серії А за 110 тисяч євро. Тепер він є символом їхньої єдності в підтримці України.

«Загалом на благодійному вечорі зібрали 150 тисяч євро на відбудову розгромленого росіянами стадіону в Ірпені. Його відновленням опікується Андрій Шевченко», – розповіли у комітеті молоді та спорту ВР України.

Додамо, що на початку лютого цього року Андрій Шевченко закликав Міжнародний олімпійський комітет не допускати до змагань російських та білоруських спортсменів, доки не закінчиться війна в Україні.

«Немає ніякого спорту поза політикою. Спортивні змагання рівня Олімпіади – це можливість транслювати будь-яке послання одразу до усіх людей на землі. І якщо спортсмени з рф чи білорусі виходять на арену з прапорами чи без них, для всього світу це послання від Олімпійського комітету однозначне – війна завершена, можна все пробачити й усе забути», – сказав Шевченко.

Видатний футболіст наголосив, що війна не завершена. Вона щодня знищує українські міста, калічить дитинство українських дітей, забирає життя найкращих українських людей. Світ має пам’ятати про це й знати, що боротьба за мир та свободу триває.

Раніше ми повідомляли, що Андрій Шевченко залучив італійський ФК «Мілан» до відбудови стадіону в Ірпені.

Нагадаємо, що днями Андрій Шевченко в Італії отримав нагороду «Ключ до Європи» / «La chiave d’Europa».