«Документ має допомогти освітнім осередкам зрозуміти процедуру верифікації, а педагогам – отримати готові орієнтири та навчальні матеріали для роботи з українськими дітьми за кордоном», – пояснили у МОН.

«Для нас важливо, щоб українські діти, незалежно від країни проживання, зберігали зв’язок з Україною, українською мовою, культурою та історією. Саме тому ми створюємо зрозумілу й прозору процедуру верифікації освітніх осередків, а також пропонуємо вчителям готові навчальні матеріали, адаптовані до умов навчання за кордоном. Водночас важливо не перевантажувати дітей, які паралельно навчаються у школах країн перебування», – зазначила заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова.

Отже, як українському освітньому осередку за кордоном пройти верифікацію

📌 Верифікація є добровільною. Її можуть проходити закордонні освітні осередки, які надають неформальну освіту українським дітям.

📌 Документи подає уповноважена особа — громадянин або громадянка України — через автоматизований комплекс АІКОМ (Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту) за цим посиланням.

📌 Після розгляду документів комісія може взяти осередок на облік:

• з визнанням результатів навчання – якщо осередок відповідає встановленим вимогам і може викладати українознавчий компонент;
• без визнання результатів навчання – якщо осередок проводить культурні, освітні, виховні або гурткові заняття, спрямовані на підтримку української мови, культури та ідентичності.

Перелік верифікованих осередків оприлюднюватимуть і регулярно оновлюватимуть на платформі АІКОМ. https://aikom.iea.gov.ua/

Осередки, які пройшли верифікацію, мають щороку до 20 вересня оновлювати інформацію про діяльність в АІКОМ.

Які предмети входять до українознавчого компонента

Відомо, що для роботи з українськими дітьми за кордоном МОН спільно з Державною установою «Український інститут розвитку освіти» та громадською організацією «Вчися» розробило адаптовані навчальні матеріали. Вони відповідають Типовій освітній програмі, затвердженій наказом МОН № 1119.

Для учнів 1–4 класів передбачено інтегрований курс, що охоплює:

• українську мову;
• літературне читання;
• громадянську та історичну складові курсу «Я досліджую світ».

Для учнів 5–11 класів передбачено вивчення:

• української мови;
• української літератури;
• історії України;
• громадянської освіти.

Готові конспекти уроків, презентації та завдання розміщено на платформі «Всеукраїнська школа онлайн».

Учителі можуть використовувати матеріали повністю або адаптувати їх відповідно до віку, рівня підготовки та потреб дітей.

Як організувати навчання без перевантаження

У рекомендаціях окрему увагу надано тому, як підтримати дитину та не створювати для неї надмірного навчального навантаження. Педагогам рекомендують використовувати формувальне оцінювання. Його мета – не лише перевірити знання, а насамперед підтримати дитину, показати її поступ і допомогти зрозуміти наступні кроки в навчанні.

Під час дистанційного навчання рекомендовано поєднувати синхронні та асинхронні заняття, а також уникати тривалого перебування дітей перед екраном.

Для оцінювання можна використовувати:

• учнівські портфоліо;
• творчі проєкти;
• рефлексивні есе;
• практичні та дослідницькі завдання;
• конструктивний зворотний зв’язок.

Зворотний зв’язок рекомендовано будувати за принципом: підтримка дитини, визначення зони подальшого розвитку та конкретний наступний крок.

Для дітей з особливими освітніми потребами навчальні матеріали можна адаптувати або модифікувати. Також рекомендовано застосовувати принципи універсального дизайну в навчанні та травмочутливий підхід.

Повний текст Методичних рекомендацій, роз’яснення щодо визнання результатів навчання, а також пам’ятки для батьків і педагогів доступні на офіційному сайті МОН у розділі «Освіта українських дітей за кордоном» за цим посиланням.

Раніше ми повідомляли, що перші чотири суботні й недільні українські школи в Італії пройшли верифікацію МОН України.

Перша зустріч відбудеться 2 лютого за участю заступниці міністра освіти і науки України Надії Кузьмичової. Про це інформує пресслужба МОН України.

«Під час зустрічей ми говоритимемо про можливості та переваги верифікації суботніх і недільних шкіл, а також про те, які освітні сценарії вона відкриває для українських дітей за кордоном», – йдеться у повідомленні МОН України.

Відомо, що ці зустрічі організовуються для:

• керівників суботніх і недільних шкіл за кордоном;
• вчителів та педагогічних команд освітніх осередків;
• представників українських громадських та освітніх ініціатив за кордоном, які планують або проходять верифікацію.

Також відомий план онлайн-зустрічей на лютий. Представникам українських суботніх і недільних шкіл в Італії варто звернути увагу на три таких зустрічі:

1. 2 лютого о 17:00 — зустріч із неверифікованими суботніми та недільними школами (за участю заступниці міністра — Надії Кузьмичової);
2. 13 лютого о 17:00 — зустріч із неверифікованими суботніми та недільними школами Італії (а також Іспанії, Португалії, Греції, Мальти);
3. 25 лютого о 17:00 — зустріч із неверифікованими суботніми та недільними школами всіх країн.

Зареєструватися на всі зустрічі можна за цим посиланням.

За словами організаторів, мета цих зустрічей —  сформувати сталий діалог між освітніми осередками та МОН України та підсвітити переваги верифікації для осередків.

«Під час зустрічей ми розповідаємо про можливість верифікації суботніх і недільних шкіл за кордоном та про те, які переваги вона дає дітям, учителям і самим освітнім осередкам», – йдеться у запрошенні на зустрічі.

Слід врахувати, що дату і час зустрічі буде зафіксовано відповідно до країни вашого перебування. Тривалість зустрічі: 1 година. Формат – онлайн у Zoom.

«Покликання буде надіслано усім зареєстрованим учасникам в день проведення зустрічі», – пояснили організатори заходів.

Перелік уже верифікованих освітніх осередків в Італії можна побачити за цим посиланням.

Раніше ми повідомляли, що перші чотири суботні й недільні українські школи в Італії пройшли верифікацію МОН України.

Також читайте: Українців в Італії закликають створювати нові українські школи.

Відомо, що в Італії першими такими школами, які пройшли верифікацію МОН України, стали чотири освітніх осередки:

1. Парафіяльний освітній центр свв. Віри, Надії, Любові та Софії (регіон Кампанія, провінція Казерта).
2. Українська школа Марміроло МН ”З Україною у серці” (регіон Ломбардія, провінція Мантуя).
3. Українська суботня школа «Барвінок» (регіон Венето, столиця провінції Падуя).
4. Українська Парафіяльна Школа «Покров» (регіон Кампанія, метрополійне місто Неаполь).

В МОН України пояснили, що навчання в суботніх і недільних школах (освітніх осередках) відбувається очно — у вихідні дні.

«Це не лише уроки, а й живе спілкування з однолітками, участь у творчих і культурних заходах, відчуття українського середовища та спільноти», – йдеться у повідомленні.

Крім цього, наголошується, що українська мова є обов’язковою для всіх учнів. У 1–4 класах до української мови додається інтегрований курс «Я досліджую світ», а з 5 класу окремо вивчаються українська література та історія України. Залежно від класу також додаються географія, громадянська освіта та «Захист України».

«Осередки використовують навчальні матеріали, затверджені МОН України, що забезпечує відповідність українським освітнім стандартам і дає можливість офіційно визнавати результати навчання в Україні», – зазначають в МОН України.

ДОВІДКОВО:

• Верифікація суботніх і недільних шкіл — це офіційне підтвердження, що заклад відповідає критеріям МОН і має право організовувати навчання за програмою українознавчого компонента. Результати навчання, здобуті в таких школах, визнаватимуть в Україні — це дасть змогу дітям після повернення в Україну легко продовжити навчання в школі або вступити до закладу професійної чи вищої освіти тощо.
• Верифікація освітніх осередків — спільна ініціатива Міністерства освіти і науки України та Міністерства закордонних справ України, спрямована на підтримку дітей за кордоном і збереження їхнього зв’язку з українською освітою та культурою.

До теми: До уваги батьків українських школярів, які навчаються за кордоном.

Також читайте: Україна визнаватиме результати навчання дітей за кордоном.

Одним із ключових оновлень і стала можливість участі в них юних українців, які тимчасово перебувають за кордоном. Вони можуть зареєструватися на участь в тій чи іншій олімпіаді до 14 листопада. Про це розповіли у Міністерстві освіти та науки України.

«Цього року учнівські олімпіади та турніри проходять за оновленими, більш гнучкими й справедливими правилами, що відкривають учням нові можливості. Зараз багато українських дітей вимушено перебувають за кордоном, і МОН прагне створити для них умови зберегти зв’язок з Україною – долучитися до великої спільноти олімпіадного та турнірного руху, розвинути свій потенціал і здібності в Україні. Для нас це серед важливих пріоритетів», – заявив перший заступник міністра освіти та науки України Євген Кудрявець.

За інформацією міністерства, ті українські учні, які продовжують навчання в українських закладах загальної середньої, професійної або фахової передвищої освіти, зможуть долучитися до II етапу олімпіад у дистанційному форматі — у складі закордонного округу (за аналогією з областю).

Як долучитися?

1. Бути не молодшим/-ою за клас (курс), ніж клас (курс) навчання в закладі освіти, відповідно до вікових груп для кожного предмета.
2. До 14 листопада 2025 року (включно) заповнити онлайн-форму реєстрації на обрану олімпіаду👇

• астрономія: https://forms.gle/xNASKVEuSw2mtWmQ8   
• біологія: https://forms.gle/dpwMfNXYWPUMMtzz7  
• географія: https://forms.gle/cobNYXSbxoJsLVDw6  
• інформатика: https://forms.gle/cbYrak7kozYguvaw9  
• інформаційні технології: https://forms.gle/yNqt8MKtRyKNSLme6
• історія: https://forms.gle/kBUjD5y7GSyZ3Qns8  
• математика: https://forms.gle/b7hVPosufo433Dva7  
• правознавство: https://forms.gle/59LGQ5NQcEfD5cLZA  
• українська мова і література: https://forms.gle/eQQq7wLQo6b1FBs97  
• фізика: https://forms.gle/eJpJ7pTyUHberA469  
• хімія: https://forms.gle/pGPXyTrnF1KVu4VC9  

До реєстраційної форми потрібно додати:

• сканкопію оригіналу заявки на участь у II етапі для закордонного округу (та її текст у форматі Word);
• сканкопію згоди на обробку персональних даних неповнолітнього учасника (підписану одним із батьків або законним представником);
• сканкопію згоди на знімання та використання зображення неповнолітнього учасника.

👀 Приклади всіх документів можна побачити за цим посиланням.

«Учні, які зареєструються, отримають інструкції учасника за тиждень до проведення олімпіади — на зазначену електронну адресу. В інструкції буде детальна інформація про організацію робочого місця, апеляції, строки оголошення результатів тощо», – пояснили в міністерстві.

ДОВІДКОВО:

📌 Наказ про умови проведення дистанційного II етапу для закордонного округу за цим посиланням.

📌 Нове Положення про олімпіадний і турнірний рух за цим посиланням.

До теми: До уваги батьків українських школярів, які навчаються за кордоном.

Раніше повідомлялося, що Україна для своїх дітей за кордоном скоротила освітні програми.

Також читайте: Уряд України запровадив зміни у паспортній сфері.

«Міністерство освіти і науки затвердило зміни до Типової освітньої програми, яка передбачає вивчення українознавчого компонента для дітей, що проживають за кордоном і відвідують місцеві школи», – йдеться у повідомленні.

Відомо, що зміни до Типової освітньої програми для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти країни перебування та України, були внесені на підставі наказу МОН №1119 від 7 серпня 2025 року.

«Зміни, внесені до програми, нададуть учням і ученицям можливість, окрім обов’язкових предметів українознавчого компонента, обирати додаткові дисципліни відповідно до власних освітніх потреб — наприклад, для підготовки до НМТ. Це можуть бути математика, фізика, англійська мова або інші предмети», – пояснили в МОН України.

Також відомо, що Типова освітня програма містить:

• перелік предметів й інтегрованих курсів навчального плану типових освітніх програм України, вивчення яких не передбачено навчальними планами закордонних закладів освіти;
• рекомендований розподіл кількості навчальних годин на тиждень для вивчення предметів навчального плану;
• вимоги до осіб, які можуть здобувати освіту відповідно до цієї програми;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу;
• опис інструментарію оцінювання.

Українознавчий компонент — це скорочена освітня програма для українських школярів, які тимчасово перебувають за кордоном. Вона дає змогу зменшити навчальне навантаження до 5-8 годин на тиждень, продовжити навчатися дистанційно, зберігаючи зв’язок з українською системою освіти.

Дізнатися більше про цю програму, а також подати заявку можна на сайті МОН України за цим посиланням.

До теми: До уваги батьків українських школярів, які навчаються за кордоном.

Також читайте: Україна визнаватиме результати навчання дітей за кордоном.

«Дату подання документів буде повідомлено додатково. Очікується у вересні-жовтні», – зауважила Любов Любчик.

Згідно з пам’яткою, верифікація (облік) освітнього осередку – це офіційне підтвердження відповідності українських освітніх осередків за кордоном встановленим критеріям та стандартам Міністерства освіти і науки України. Пройшовши верифікацію, осередок отримує статус, який дозволяє офіційно визнавати результати навчання дітей.

Як і коли відбувається подання документів?

Уповноважена освітнім осередком особа, що має українське громадянство, подає документи через систему АІКОМ (автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту) і фіксує заявку цифровим підписом. Дату подання буде повідомлено додатково

Які документи потрібно підготувати для верифікації?

Уповноважена особа має підготувати такі дані:

• повне найменування,
• рік заснування / утворення;
• власника та/або засновника;
• найменування держави за місцем (місцями) реєстрації та/або провадження освітньої діяльності;
• наявність чи відсутність реєстрації у державі провадження освітньої діяльності;
• організаційно-правову форму;
• кількість осіб, які здобувають неформальну освіту;
• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• освітні програми суб’єкта освітньої діяльності, зокрема ті, що складені на основі типових освітніх програм;
• інформацію про реалізацію в таких програмах українознавчого компонента, утвердження української національної та громадянської ідентичності;
• партнерські відносини (договори, меморандуми про співпрацю) з міжнародними організаціями, іноземними закладами та установами освіти, та/або закладами та установами освіти України (у разі наявності);
• дані про наявність та площу приміщень, що використовуються для провадження освітньої діяльності, підстави та строки їх використання;
• контактні дані номери телефону, адреса електронної пошти, адреса офіційної сторінки в Інтернеті (за наявності).

До теми: До уваги батьків українських школярів, які навчаються за кордоном.

Раніше ми повідомляли, що в Римі відкрився новий український освітній центр «Родовід».

Про це інформують у Міністерстві освіти і науки України. Також акцентують на викликах для дітей, які навчаються за кордоном:

• втрата зв’язку з українською мовою, культурою та історією;
• подвійне навантаження: учні змушені навчатися в іноземній школі та паралельно в українській школі онлайн;
• графіки в українській дистанційній школі та іноземній часто збігаються, тому учні обирають ходити до місцевої школи й не навчатися дистанційно в українській;
• учні обирають залишатися в іноземних школах та вступати в іноземні ЗВО через низьку якість дистанційки та велике навантаження;
• складнощі з реінтеграцією до української освітньої системи.

Задля допомоги українським дітям за кордоном, запрацювала платформа для реєстрації на Українознавчий компонент від Міністерства освіти і науки України. Йдеться про скорочену програму для дітей, які навчаються за кордоном, яка дозволяє дітям:

1. Зменшити навчальне навантаження до 5-8 годин на тиждень.
2. Продовжити здобувати українську освіту дистанційно.
3. Водночас навчатися очно у місцевій школі.

«Це рішення допомагає дітям залишатися частиною української освіти – без перевантаження та без втрати зв’язку з Україною», – зауважують у МОН України.

Відомо, що в межах Українознавчого компонента вивчаються наступні предмети:

• українська мова;
• українська література;
• історія України;
• географія;
• основи правознавства;
• захист України;

Решту предметів, які дитина вивчає у місцевій школі за кордоном, перезараховуються, а розклад адаптується відповідно до часових поясів і потреб родини конкретної дитини.

МОН створило шкалу переведення оцінок для визначеного переліку країн, де проживають українські школярі. Рекомендації щодо перезарахування оцінок із закордонних шкіл можна дізнатися за цим посиланням.

Щоб подати заявку на навчання за Українознавчим компонентом, потрібно зробити наступне:

1. Перейдіть на платформу ukrainian.studies.mon.gov.ua.
2. Авторизуйтесь через інтегровану систему електронної ідентифікації ID.GOV.UA.
3. Створіть профіль дитини та оберіть школу і клас.
4. Створіть заявку для дитини.
5. Очікуйте на відповідь від школи протягом 5 робочих днів.

Якщо у батьків виникли запитання, можна залишити їх у спеціальній гугл формі. Команда Українознавчого компонента обіцяє оперативно їх опрацювати та сконтактувати з родиною, в якій навчається дитина. Посилання на гугл форму тут.

Додамо, що Українознавчий компонент від МОН України діє в рамках «Школа офлайн»  — це комплексна політика МОН України, яка реалізується у співпраці з профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим.

До теми: Україна визнаватиме результати навчання дітей за кордоном.

Нагадаємо, що у травні 2024 року Україна для своїх дітей за кордоном скоротила освітні програми.

Також читайте: Педагогам, які працюють за кордоном, в Україні зарахують цей час до педстажу.

Раніше ми розповідали, що в Турині відкрилася перша українська суботня школа.

До цього часу робота за кордоном українським педпрацівникам теж зараховували до педагогічного стажу для виплати надбавки за вислугу років, але… Але якщо це передбачали міжнародні угоди. Тому що є країни, з якими Україна не має таких угод.

«Водночас після початку повномасштабної війни коло країн, у яких працевлаштовані українські педагогічні та науково-педагогічні працівники, значно розширилося», – зауважили в Міністерстві освіти і науки України.

Дотепер, коли після повернення в Україну педпрацівники працевлаштувалися в заклади освіти на педагогічні чи науково-педагогічні посади, не мали права зарахувати час роботи за кордоном до стажу для виплати надбавки за вислугу років.

Наразі в МОН України запевнили, що український уряд своїм рішенням врегулював це питання, а також навели практичний приклад👇

Також в МОН України нагадали розміри щомісячної надбавки за вислугу років залежно від педстажу:

✔️ понад 3 роки – 10% посадового окладу (ставки заробітної плати);

✔️ понад 10 років – 20%;

✔️ понад 20 років – 30%.

«Час роботи за кордоном зарахують до стажу педагогічної роботи в разі надання підтверджувальних документів (трудового договору, угоди тощо). Це правило діятиме під час воєнного стану та впродовж одного року після його припинення», – пояснили в міністерстві.

Також зазначили, що до педстажу зарахують і той час, коли педагоги фактично не працювали, але за ними зберігалося місце роботи (посада) та/або заробітна плата (повністю або частково).

«Ми чекаємо повернення наших педагогів додому», – йдеться в повідомленні МОН України.

Раніше ми повідомляли, що в Турині відкрилася перша українська суботня школа.

Нагадаємо, що українська суботня школа в Мілані одержала нове приміщення.

Також читайте: Україна для своїх дітей за кордоном скоротила освітні програми.

Зокрема, це програми з української мови, української літератури, історії України та географії для закладів загальної середньої освіти.

Важливо! Якщо дитина перебуває за кордоном і навчається за скороченими програмами, то вона має право на зарахування оцінок з інших предметів, отриманих за кордоном.

За інформацією МОН України, наразі за кордоном перебувають майже 400 тисяч українських школярів. Вони навчаються дистанційно, за сімейною або екстернатною формами в українських школах і одночасно мають відвідувати школи в країнах перебування.

«Це може бути складним завданням для дитини. Тому вивчення українознавчих предметів за скороченою програмою допоможе школярам подолати освітні втрати без подвійного навантаження. Окрім цього, це важливий інструмент для збереження зв’язку з Україною», – зазначив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

У міністерстві пояснили, що модифіковані програми можна використовувати для тих учнів, які пропустили навчання або тривалий час не вчилися за українськими освітніми програмами. Зокрема, діти за кордоном і діти, які вимушено перебувають на тимчасово окупованих територіях.

«Зміст скорочених програм побудовано таким чином, що діти здобуватимуть основні знання з визначених предметів, які допоможуть їм безперешкодно продовжувати навчання в українських школах», – зауважили в МОН.

Такі програми орієнтовані на школярів 5–11 класів, які потребують додаткових занять, щоб опанувати матеріал з основних предметів і надолужити те, що пропустили через війну.

Також ці програми можуть використовувати організації та установи, які займаються надолуженням освітніх втрат під час перебування дітей у таборах та/чи в недільних школах. Вчителі, які організовують навчання, можуть адаптувати програми з урахуванням потреб та інтересів своїх учнів.

Завантажити скорочені програми та рекомендації щодо їхнього використання у закладах загальної середньої освіти можна за цим посиланням.

Нагадаємо про те, як зараховуватимуть дітей до шкіл після повернення в Україну.

Раніше йшлося про те, що Україна для своїх школярів за кордоном вводить нову освітню програму.

Також читайте: В Україні стартував проєкт щодо повернення українців з Європи додому.

«Це рішення посприяє інтеграції України в європейський простір вищої освіти, відновить можливість усім студентам брати участь у програмах академічної мобільності, що дасть змогу здобувати нові знання і досвід», – зазначили у міністерстві.

ДОВІДКОВО: Академічна мобільність – це можливість для студентів тимчасово виїхати за кордон для навчання чи стажування, щоб здобути нові знання та досвід. Для університетів — це також спосіб зміцнити партнерства з іноземними закладами.

Отже, щоб взяти участь у програмі академічної мобільності українські студенти-чоловіки мають:

• бути віком від 18 до 22 років;
• не підлягати призову на військову службу під час мобілізації;
• навчатися на денній формі в закладах вищої освіти України державної або комунальної форми власності;
• здобувати освітній ступінь бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування);
• стати учасником академічної мобільності строком на 1 семестр.

Щоб перетнути кордон для навчання під час воєнного стану, чоловікам-студентам необхідно при собі мати:

• довідку від закладу вищої освіти України щодо направлення учасника програми академічної мобільності для навчання в іноземному закладі освіти із зазначенням: підстави співробітництва, а також строку навчального семестру за кордоном;
• відсутність за результатами двох останніх семестрів (півріч) негативних оцінок і фактів перескладання заліків і екзаменів;
• підтвердження рівня знання мови викладання в іноземному закладі освіти;
• копію договору академічної мобільності, засвідчену закладом освіти України;
• е-квиток студента, перевіреного засобами порталу «Дія»;
• військово-облікові документи з відповідними позначками районного, міського ТЦК та соціальної підтримки.

«Жодних особливих дозволів міністерство освіти і науки України не видаватиме», – наголосили в пресслужбі МОН.

Нагадаємо, як військовим виїхати у відпустку за кордон.

До теми: Українці за кордоном мають стати на військовий облік у дипустановах.

Раніше ми повідомляли, що з 1 квітня завезти гуманітарку в Україну з-за кордону можна буде тільки автоматизовано.