Цей ліміт діятиме лише на вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.

В НБУ наголосили, що ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою про порядок роботи та звітності волонтерів.

Також ліміт не застосовується до рахунків осіб, щомісячні доходи яких перевищують суму 150 тис. грн, але мають підтверджені джерела. Крім цього, в разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та до переказів юридичних осіб.

Водночас зазначається, що операції за реквізитами IBAN не обмежуються.

«За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність», – офіційно інформують в Нацбанку.

Головною метою нововведення, за словами пресслужби НБУ, є мінімізація використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності. Зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки.

«Запроваджений період обмеження строком на шість місяців буде використаний для напрацювання спільних рішень, спрямованих на вирішення цієї проблеми. Це у подальшому  дасть змогу Національному банку України за умови дієвості вжитих заходів відмовитися від запроваджених лімітів», – пояснили в НБУ.

ДОВІДКОВО:

«Дропи» – це люди, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. 

До теми: В Україні запускають фінансовий моніторинг грошових переказів.

Нагадаємо, що Україна вирішила проблему з реєстрацією автівок, ввезених як гуманітарна допомога.

Раніше ми повідомляли, що в Італії бізнесмен із волонтерами організували допомогу Україні.

До початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україні проживало понад сім мільйонів дітей. Багатьох із них окупанти позбавили щасливого дитинства, рідної домівки, найдорожчих людей.

«У маленьких долоньках наших дітей – наше завтра, а в наших руках – їхнє сьогодення. Саме за це зараз бореться Україна! За свободу дітей, які народжуються в нашій країні», – зазначають в НБУ.

Монету «Народжений в Україні» урочисто презентували напередодні Міжнародного дня захисту дітей під час конференції «Війна. Недоспівана колискова» / «War. Unsung lullaby». Вона відбулася в Києві 31 травня й була присвячена захисту прав дітей у зв’язку з військовою агресією росії.

За даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, з 2014 року до початку повномасштабного збройного вторгнення росії загинуло внаслідок воєнних дій 152 українські дитини. А від 24 лютого 2022 року – 483. Ще 989 дітей отримали поранення, а 19 501 – депортовані на територію країни-агресора.

«Росія робить це цілеспрямовано та унеможливлення повернення дітей додому. Це воєнний злочин та геноцид!», – наголосив Дмитро Лубінець під час конференції, на якій презентували нову монету.

У Нацбанку України зазначають, що в кожного маленького українця мрія зараз одна – наша Перемога. А всі дорослі об’єднані спільною вірою, що Україна-мати відродиться з руїн, і зростатимуть нові щасливі покоління народжених у вільній, незалежній Україні.

Отже, якою є монета «Народжений в Україні»? На її аверсі розміщено: угорі малий Державний Герб України, ліворуч і праворуч від якого написи півколом – «УКРАЇНА». Також зазначено рік карбування монети «2023», номінал «П’ЯТЬ ГРИВЕНЬ». У центрі зображено картину Олега Шупляка «Колиска», на якій втілено один з найдорожчих архетипів українців – батьківська хата в оточенні мальв та рушника, яка є водночас колискою та гніздечком, що символізує продовження роду.

На реверсі монети зображено картину Олега Шупляка «Зв’язок»: на тлі стилізованого всесвіту – малюк-космонавт, який нерозривно пов’язаний пуповиною з матір’ю-Україною (карта України вгорі). Ліворуч півколом розміщено дзеркальний напис «НАРОДЖЕНИЙ В УКРАЇНІ».

Раніше ми повідомляли, що в педіатричній лікарні Ватикану перебувають поранені діти з України.

До теми: Фотовиставка «Діти у війні» у Римі.

Йдеться про обмін готівкової гривні на євро в межах ліміту до 10 тисяч гривень на одну особу. Обмін здійснюватиметься у філіях італійського центробанку та відділеннях комерційних банків-партнерів (понад 400 відділень по всій країні).

Реалізація програми обміну здійснюватиметься в межах угоди Національного банку України та Банку Італії.

Також повідомляється, що скористатися цим обміном можуть всі громадяни України, які отримали дозвіл на тимчасове перебування в Італії чи яким надано міжнародний захист.

До цієї категорії громадян входять і неповнолітні. У випадку переміщених неповнолітніх осіб без супроводу дорослих такі обмінні операції мають здійснювати їхні законні опікуни.

У свою чергу, Банк Італії повідомляє, що обмінний курс може змінюватися щотижня і будь-які зміни будуть опубліковані на цій сторінці із зазначенням дати набуття чинності.

«З 21 червня 2022 року і до подальших повідомлень встановлений курс становить 0,03 євро за 1 гривню (33,333 гривні за 1 євро)», – інформує Банк Італії.

Мінімальний номінал українських банкнот, який прийматимуть до обміну, становить 100 гривень.

Максимальна сума, яку може обміняти кожна уповноважена особа, становить 10 000 гривень, як того вимагає Рекомендація Ради ЄС та угода, укладена з Національним банком України.

Обмін також можна здійснити кількома операціями та в різних пунктах обміну в межах установленого ліміту.

Перевірка відповідності цьому ліміту здійснюватиметься безпосередньо оператором відділення, до якого надходить запит про обмін. Надавати документацію щодо попередніх операцій не потрібно.

Актуальний перелік відділень, уповноважених обмінювати євро/гривні, розміщено на сайті Банку Італії. Список містить адреси (вони відстежуються в Google Maps) і години роботи відділень, а також уповноважених для здійснення обміну української готівкової гривні.

Наразі це стосується відділень в Abruzzo, Basilicata, Calabria, Campania, Emilia-Romagna, Friuli Venezia Giulia, Lazio, Liguria, Lombardia, Marche, Molise, Piemonte, Puglia, Sardegna, Sicilia, Toscana, Trentino-Alto Adige, Umbria, Valle d’Aosta, Veneto.

Здійснити обмін може особа, яка має право на дозвіл на тимчасове перебування та захист, або особа, яка отримала визнання міжнародного захисту.

Для ідентифікації особи при собі необхідно мати дійсний паспорт або, в разі його відсутності, свідоцтво, що посвідчує особу, видане консульством.

У разі звернення неповнолітніх без супроводу, окрім паспорта (чи посвідчення особи) неповнолітнього, необхідно також пред’явити документ, що посвідчує особу опікуна та документ, який засвідчує його призначення.

Для неповнолітніх у супроводі батьків також знадобиться документ, що посвідчує особу одного з батьків (паспорт або посвідчення особи, видане консульством).

«Витрат на проведення операцій не передбачено, відкривати поточний рахунок також не потрібно», – пояснили в Банку Італії.

Важливо! Дозволено обмінювати лише ті банкноти, які є непошкодженими або мають пошкодження внаслідок нормального зносу. Недозволені до обміну банкноти повертатимуться пред’явнику. Потерті банкноти та банкноти з незначними пошкодженнями обміну також підлягають.

Не підлягатимуть обміну банкноти зі значними пошкодженнями, наприклад:

– які складаються з фрагментів, що належать до різних купюр;

– які складаються з трьох і більше частин (навіть якщо вони належать до однієї купюри);

– з брудом, плямами, написами, штампами, що займають площу, яка дорівнює або перевищує 400 кв. мм;

– які залиті чорнилом системою запобігання використання пограбованих коштів;

– без одного або декількох елементів захисту.

Якщо серед банкнот, наданих для обміну, будуть виявлені екземпляри, підозрювані у фальсифікації, їх обов’язково вилучать для передачі компетентним органам після видачі квитанції.

Якщо згодом банкноти визнають справжніми, пред’явнику виплатять грошовий еквівалент.

Якщо ж банкноти визнають підробленими, про це поінформують пред’явника.

Про це стало відомо 30 серпня з інформації Національного банку України.

Випередили Італію лише США (19%) та Ізраїль (13%). Відстають від трійки країн-лідерів Росія (7%) та Німеччина (6%).

Також зазначається, що за цей же період із України найбільше переказали коштів до Росії (29%), Грузії (17%), Туреччини (5%), Азербайджану (5%) та Польщі (4%).

Усі ці дані не включають інформацію про грошові перекази, здійснені через банки, карткові платіжні системи та поштові відділення.

Йдеться лише про діяльність систем переказу коштів в Україні.

«Україна залишається країною-реципієнтом транскордонних переказів. Впродовж 1 півріччя 2021 року сума коштів, отриманих в Україні з використанням міжнародних систем переказу коштів, майже у п’ятеро перевищує суму коштів, відправлених за її межі», – йдеться у повідомленні прес-служби Нацбанку.