Зокрема, президент України Володимир Зеленський у своїй вечірній промові 10 березня зазначив: «Коли російське зло 24 лютого розпочало цю війну, усі українці стали на захист. Християни, мусульмани, юдеї – всі. І я дякую кожному українському капелану, які – з армією, в Силах оборони. Там, на передовій. Захищають життя й людяність. Підтримують і молитвою, і розмовою, і справою. Ось що таке церква – з людьми. А не за дві з половиною тисячі кілометрів – десь там займатись віртуальним посередництвом між тим, хто хоче жити, і тим, хто хоче тебе знищити».

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України: «Найсильніший той, хто у битві добра зі злом стає на бік добра, а не намагається зрівняти їх, назвавши це «переговорами». Що стосується білого прапора, то з історії першої половини XX століття нам відома ця стратегія Ватикану. Закликаю не повторювати історичних помилок і послідовно підтримувати Україну та її народ у справедливій боротьбі за власне життя. Наш прапор – синьо-жовтий. Під ним ми живемо, помираємо та перемагаємо. Ми не підніматимемо інших прапорів. Ми вдячні Його Святості Папі Франциску за постійні молитви за мир і продовжуємо сподіватися, що після двох років нищівної війни в серці Європи він знайде можливість здійснити Апостольський візит в Україну, щоб підтримати понад мільйон українців-католиків, понад пʼять мільйонів греко-католиків, усіх християн і всіх українців».

▶️Додано 12.03.2024 року – Заява Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій: «Ми, члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, чиї вірні, які боронять сьогодні  свободу і саме життя на передовій, змагаються за людську гідність і майбутнє вільного світу на фронті і в тилу, категорично заявляємо, що ніхто і ніколи не примусить наш народ капітулювати. Україна стікає кров’ю, але стоїть за Правду, за право бути самою собою. Стоїть мужньо і непереборно. І якби вона капітулювала, то  Європа, можливо увесь світ відразу відчули би це. Відчули би і здригнулися. Бо – це повторення злочинів Бучі й Ірпеня, це подальші руйнування міст і сіл, причому майже напевно – не лише українських, це діти, які назавжди залишилися дітьми, це ще десятки й сотні закатованих священників, які проповідують Божі заповіді, а не «Русскій мір», це торжество зла на цілій планеті. Ми щоденно молимося за мир. За повернення наших бійців з фронту, заручників з полону, біженців з чужини. За порозуміння між народами і зцілення ран, нанесених війною. Але, здатися на милість цього ворога – це не про мир. Це про перемогу рабства над свободою, мороку над світлом, про зверхність права сильного над силою права. Ми це гірко і неодноразово досвідчили впродовж минулих століть. Капітулювати перед торжествуючим злом рівнозначно крахові загальнолюдського задуму про справедливість, зрадою фундаментальних настанов, заповіданих нам у великих духовних традиціях. Тому ми благословляємо і благословлятимемо наших вірних на захист своєї країни, молитимемося за Перемогу над ворогом і справедливий мир, простягатимемо руку всім людям доброї волі, які підтримують Україну в цей вирішальний час. Ми віримо і знаємо, що ніколи не залишимося у цьому наодинці. «Бо Господь любить справедливий суд і вірних Йому не покине. Вони будуть збережені навіки» (Пс.36:28)».

Оксана Забужко, відома українська письменниця: «Яка ж погань цей єзуїт, прости Господи (Ігнатій Лойола, либонь, давно в труні перевернувсь зо стиду). Таке враження, наче свідомо репетирує роль Папи-Антихриста. Співчуваю католикам – навіть мені неприємно, що руку йому тисла. Тим більше, що прочитала цей шмат його інтерв’ю зараз після того, як мені розповіли про притулок для неповносправних діток-переселенців під Львовом – тих дітей (інтернатських хроніків) наші позбирали на лінії вогню, куди орки їх привезли самоскидом і вивернули на землю просто з кузова – як картоплю. (Не розстрілювали, правда, – мабуть, пожаліли бойових патронів). І тут мені Хорхе Берґольйо вилізає в стрічці – майте, каже, мужність підняти білий прапор! Спитав би в нього вже нарешті хто: слухай, чуваче, чисто ради інтересу – а ти сам-то в Бога віруєш?.. Час на нову Реформацію, чи що?»

Брати Капранови, відомі українські письменники і кобзарі: «Римський папа дарує нам шанс здолати розкол 1596 року і відновити єдину Українську Церкву».

Не можемо також не показати, як на слова Папи Франциска про «білий прапор» відреагував дуже відомий український художник, ілюстратор і плакатист Нікіта Тітов, роботи якого українці називають геніальними 👇

До теми: Папа Франциск сказав, що Україна має підняти білий прапор.

Також читайте: Українці Італії різко відреагували на слова Папи Франциска про білий прапор.