За словами організаторів, це буде чудова нагода послухати українських музикантів, які представляють розкол реальності тієї нації та діаспори, яка привела в Італію багатьох художників, музикантів, поетів.

До речі, організовує цей захід українська волонтерська організація «Надія ОДВ» / Nadiya ODV – Organizzazione di Volontariato Ucraina за підтримки муніципалітету П’яченци, Посольства України в Італії, а також Мережі асоціацій NAU.

«Це буде тепла і зворушлива подія, де українські музиканти та поети через музику й слово поділяться історіями сили, болю і любові свого народу», – обіцяють організатори заходу.

Також зазначається, що поетичні тексти Вікторії Амеліної, Оксани Стоміної, Ії Ківи, Юлії Мусаковської у поєднанні з музикою Giorgio Bernabò створюють простір, який зворушує, надихає і єднає.

Музика, написана композитором Джорджо Бернабо, стала результатом його співпраці з поетами та значною мірою натхненна їхніми поетичними текстами.

Організатори заходу зауважили, що музика автора пропонує різноманітну та потужну виразну палітру, яка ставить під сумнів, надихає та зворушує нас.

«Тексти пісень та музика ведуть слухачів у подорож, де досвід окупованого українського народу торкається наших сердець і розмиває наші межі, доки ми всі не відчуємо себе ближчими», – йдеться в анонсі цієї культурної події заходу.

Відомо, що особливою гостею заходу буде поетеса з Маріуполя Оксана Стоміна. Саме вона своїм віршем надихнула на перший музичний твір, з якого і народився весь проєкт «Resiste un canto di libertà».

Крім цього відомо, що до програми заходу увійшли виступи:

• Світлана Мельник – мецо-сопрано
• Олександр Пузанков – скрипка
• Дарія Малахова – фортепіано
• Алла Назімок – фортепіано
• Мануела Стінго – оповідач
• Надія Марченко, Кароліна Мільї – читці
• Джорджо Бернабо – автор музики та проєкту
• Дитячий хор «Дзвіночки», диригент Наталія Кампо

Раніше повідомлялося, що в Італії стартує третій тур української поетеси Оксани Стоміної.

Про це повідомили в Мережі Асоціацій за Україну (НАУ) / Network Associazioni per Ucraina (NAU), що є організатором туру за інформаційної спонсорської допомоги Посольства України в Італії.

«Оксана Стоміна була свідком перших тижнів облоги Маріуполя та трагедій Драматичного театру і металургійного заводу «Азовсталь». Її поетичний голос тісно пов’язаний з українською соціальною та політичною реальністю», – зауважують в NAU.

За словами організаторів туру, у книзі «Невідправлені листи», виданій видавництвом Gilgamesh Edizioni, поетеса пропонує потужне та зворушливе свідчення, поєднуючи особистий досвід із колективним виміром сучасної української історії.

«Оксана Стоміна вперше приїхала до Італії у 2022 році разом зі своїми колегами Бельченком та Кивою. З цієї зустрічі народилася ідея створення книги, виданої в Італії видавництвом Gilgamesh Edizioni. На прохання численних культурних організацій авторка повернулася до Італії для презентаційного туру восени 2023 року (10 дат) та ще одного навесні 2024 року (15 дат)», – пояснили в NAU.

Відомо, що на відміну від попередніх турів, у турі 2025 року Оксана Стоміна зустрінеться з читачами в регіонах Південної Італії – у Трані, Барі, Бішеллі, Неаполі та, нарешті, у Беневенто. Також відомо, що зустрічі відбудуться ще й у Кремі, П’яченці, Венеції, Ріміні, Сенігаллії, Портогруаро, Дезенцано-дель-Гарда, Азолі та Ремеделло.

«Відбудуться зустрічі зі студентами університетів та шкіл, а також концерт, на якому звучатимуть пісні, натхненні віршами Стоміної та інших сучасних українських поетів. Ініціатива має на меті сприяти діалогу та презентувати культуру народу, який навіть у воєнний час боровся не лише за свободу своїх територій, а й за захист своєї ідентичності», – йдеться у Facebook на офіційній сторінці NAU.

Щоб отримати більше інформації, напишіть Марині Соріній або Andrea Garbin Poesia.

«Одна подорож закінчується, інша починається. Цього разу в Україну поїдемо не ми, а Україна приїде до нас в особі Оксани Стоміної, яка багато чого разом: поетеса, письменниця, активістка, мати та дружина, яка бореться за повернення чоловіка з російського полону. Що символізує цей соняшник? Скоро дізнаємося разом», – пообіцяла Марина Соріна у соцмережі.

Додамо, що перша зустріч туру Оксани Стоміної «Невідправлені листи – 2025» відбудеться сьогодні о 18:00 у приймальній залі муніципалітету Крема на площі Дуомо, інформують у NAU.

«На ній будуть присутні авторка Оксана Стоміна та куратор серії, поетеса Andrea Garbin Poesia. Це буде третя та заключна зустріч серії «Людський опір поезії», куратором якої є Альберто Морі (Circolo Poetico Correnti) за патронажу Comune di Crema та Cultura Crema. Вхід вільний», – повідомили організатори.

Нагадаємо: В Італії переклали вірші поетеси з Маріуполя, презентацію влаштують у 10 містах.

До теми: Маріуполь – моє місце сили: інтерв’ю з поетесою Оксаною Стоміною.

Раніше ми розповідали, що Рим відзначив Всесвітній день поезії, Україну представляла Оксана Стоміна.

Також читайте статтю Оксана Стоміна: «Я вся тепер – про війну…».

Нині Оксана Стоміна знову їздить Італією, продовжуючи доносити своїм поетичним словом правду про те, що відбувається в Україні. Зокрема, днями маріупольська поетеса була учасницею культурного заходу «Європа у віршах» з нагоди Всесвітнього дня поезії в Римі.

Там ми й зустрілися з нею, щоб записати це інтерв’ю.

Усім відомо, що Ви є поетесою з Маріуполя. Це Ваше рідне місто?

Оксана Стоміна: Так, я народилася в Маріуполі й усе життя жила в цьому місті. Хоча багато подорожувала, але завжди поверталася в Маріуполь, тому що, напевне, це моє місце сили. Я дуже любила і люблю своє рідне місто. В мене з ним були ніжні, глибокі стосунки. Я його досліджувала та відкривала для себе і для інших: писала про нього, робила різні проєкти, проводила дитячі та дорослі екскурсії.

Яким пам’ятаєте своє дитинство?

Оксана Стоміна: Я пам’ятаю себе в дитинстві з дуже-дуже раннього віку. Мабуть, пам’ятаю майже усе, окрім свого народження. Я була дуже щасливою дитиною, бо в мене була любляча родина та повний набір бабусь і дідусів, які були просто ідеальні. Вони приділяли онукам велику увагу і передали багато любові. Саме у них я навчилася любити, і завдяки їм я вірю в любов, тому що я бачила цю любов з дитячих років. Зараз у мене лише приємні спогади про дитинство. Наприклад, мама писала мені дитячі вірші. А ще я дуже любила, коли вона читала мені книжки. Це було наче таке таїнство. Загалом, я з сім’єю багато подорожувала в дитинстві, бо мої батьки дуже любили подорожі.

Чи мали в дитинстві якісь мрії про доросле життя?

Оксана Стоміна: Мені згадалося, що вже у дорослому віці в мене було кілька віршів про старість. Я завжди шанобливо ставлюсь до поважного віку і до людей поважного віку. Тобто, якщо людина гідно живе – то в кінці, як результат життя, як нагороду, вона має отримати гідну старість. Але насправді це працює не завжди так. Я мріяла про щасливу, затишну старість, проте зараз, у зв’язку з війною, я стільки всього втратила, що не знаю, що буде завтра, і вже точно не розумію, якою буде моя старість. Ось про це в мене промайнула думка.

Де пройшли Ваші студентські роки?

Оксана Стоміна: Навчалася я в Білгороді ще за радянських часів. Це був єдиний раз, коли в студентські роки я тимчасово поїхала з рідного міста. Там нас навчалося двоє студентів з Маріуполя. Нам тоді казали, що ми наче з різних міст, бо інша дівчина була «просто з якогось Маріуполя», а Оксана – «з найкращого міста у світі – Маріуполя». Я завжди так закохано розповідала про своє місто. В мене було багато студентських друзів, з якими ми все життя спілкувалися, вони дуже часто приїжджали до мене в гості. Зустрічі нашої великої студентської компанії ми проводили в Україні, тому що друзі дуже любили до нас приїжджати. Кожного року ми обирали якесь місто в Україні і їхали туди. Це був Маріуполь, Харків, Полтава, Київ, Одеса, Львів… Їм завжди дуже подобалося у нас. Все було добре до 2014 року. Тоді їм по телебаченню сказали, що ми (Україна і росія, – прим. автора) вороги. Після цього, ми ще деякий час сперечалися: вони розповідали, що у нас тут нацисти в Україні. Я ж намагалася апелювати до їхнього здорового глузду і нагадувати, що їм у нас завжди було дуже комфортно: «Чому ви не вірите власним очам, не вірите своїй подрузі, а довіряєте незрозуміло кому?». Відтоді у нас контакти майже перервались саме через ставлення росії до України. Потім, десь у 2020 році, вони почали потихеньку повертатися, писати мені. Я вважала, що це визнання їхніх помилок, але насправді цього не було. Коли у 2022 році відбувся повномасштабний наступ росії на Україну знову ніхто з моїх білгородських друзів не написав, знаючи що моє місто майже стерли з лиця землі. Навіть ніхто не поцікавився чи я жива. Тому ця історія про дружбу зі студентських років є для мене досить болючою.

Чи можете пригадати, коли і як відкрили в собі здатність до написання віршів?

Оксана Стоміна: Так, я чудово пам’ятаю, коли почала писати вірші. Це було в дитинстві. Я вже тут згадувала, що мама писала для мене дитячі вірші. Власне, в поезії я і росла. Найбільше мені подобаються римовані вірші, бо, на мою думку, в них є найбільше гармонії. В мене таке враження, що я ввібрала це з молоком матері. І вже в 1-2 класі початкової школи почала писати власні вірші. Досі навіть пам’ятаю про що вони були, я писала їх на уроках.

А як саме Ви створюєте свої вірші? Як вони народжуються?

Оксана Стоміна: Я не створюю вірші, вони просто приходять. Здатність, тяжіння до поезії – це подарунок неба, долі. Це величезне задоволення писати вірші. Я щаслива й відчуваю радість, коли приходить вірш – він просто звідкись з неба падає, наче ти отримуєш подарунок.

Чи маєте інші захоплення, окрім поезії?

Оксана Стоміна: У мене багато захоплень, а найбільше захоплююсь життям, бо я дуже життєлюбна людина. Мені цікаво все різне спробувати. Із задоволенням поділяю інтереси свого чоловіка. Найбільше люблю подорожувати, кататися на лижах, грати у великий теніс, люблю море і все, що з ним пов’язано. Також мені подобається театр, кіно, музеї, книжки, мистецтво, музика, яка звучить у мене постійно. Люблю дивитись, як танцюють люди. Насправді, якщо так можна сказати, я дуже вдячний споживач культури та різного культурно-мистецького продукту. Мені цікавою є риболовля, спорт, за яким слідкую та вболіваю. Словом, я більше люблю, аніж не люблю. Щодо останнього можу віднести війну, поганих людей, зраду та злочинців.

Які асоціації викликає у Вас слово «війна»?

Оксана Стоміна: Для мене війна – дорівнює злочин. Я категорично на цьому наполягаю. Людина, яка розв’язала війну – це злочинець. Перетнути чужий кордон, окупувати чужу землю, анексувати чужу територію, вбити людину – це все злочинно і іншої думки тут бути не може. Злочинець має відповідати за свої злочини. А щодо асоціацій з цим словом, їх дуже багато і тепер стало ще більше, ніж будь-коли – кров, біль, гучні вибухи, страх, втрати, горе…

У листопаді 2023 року Ви вже були в Італії у багатьох містах з презентаціями своєї книги. Ваш нинішній тур триватиме до 5 квітня й охопить ще понад 10 міст. За якими критеріями обирали міста для творчих зустрічей?

Оксана Стоміна: За цей тур по Італії я дуже вдячна людям, які, власне, ним займаються. Здебільшого це Марина Соріна – як моя перекладачка, менеджерка та організатор цього туру, а також Андреа Гарбін – як видавець моєї книги. Вони організовували цей тур. Я не обирала міста, в яких відбуваються презентації, це все робили вони – розглядали запрошення та відповідали на них. Можу лише сказати, що у нас вже зараз є запрошення на третій тур. Адже ще є дуже багато інших міст, відвідати які нам в цьому турі просто не вистачає часу.

Окрім книги «Ненадіслані листи», чи є у Вас інші видання віршів чи прози?

Оксана Стоміна: Саме цю збірку віршів, написаних після початку повномасштабного вторгнення, я в Україні не видавала. Але в мене були й інші видання, починаючи з 2014 року. В принципі, я і займалась тим, що видавала збірки, книжки. Зокрема, в мене була збірка про війну росії проти України, називалася вона «По живому». Там було зібрано тексти письменників, поетів, журналістів, які знаходились на територіях, що були в епіцентрі подій – в Криму, на Донбасі та у Приазов’ї. Ця книга вийшла у 2016 році і з нею ми багато їздили по різних куточках України. Вона була перекладена англійською та литовською мовами. Згодом, вийшла ще одна окрема книга німецькою мовою, назва якої перекладається українською як «Війна приходить без запрошення». З цією книжкою ми їздили в Німеччину і робили там заходи. А зараз в мене буде ще одна прозова книга про війну, про події в Маріуполі. Вона вже готова і в даний час перекладається кількома мовами, зокрема, італійською. Тож, сподіваюсь, що скоро вона вийде і в Італії.

Чи можливо повернутися в минуле і щось там виправити?

Оксана Стоміна: На мою думку, в минуле повернутися не можна, але я і не схильна насправді до таких рефлексів. Я не з тих, хто шкодує про якісь свої вчинки. Я просто намагаюся не робити таких речей, про які ти потім шкодуєш.

Ким би хотіли бачити себе через 10 років?

Оксана Стоміна: Я хочу стати бабусею і бачити, як мої внуки ростуть у вільній та мирній Україні. Хочу бути щасливою і робити щасливими людей навколо себе. Мені здається, що це головне і найбільш правильно.

А якою б хотіли бачити Україну через ті самі 10 років?

Оксана Стоміна: Однозначно я хочу бачити Україну через 10 років цілісною – в межах кордонів 2013 року. Хочу, щоб всі анексовані території повернулися, щоб Україна була мирною, відбудованою, красивою країною, яка розвивається.

Нагадаємо, що наразі в Італії продовжується літературний тур Оксани Стоміної з презентаціями її двомовної збірки віршів «Невідправлені листи» / «Lettere non spedite». Творчі зустрічі триватимуть до 5 квітня включно. Нижче вміщено актуальні дати заходів, міста та адреси👇

• 24/03 АНКОНА – Spazio Presente, via Buoncompagno, – ore 17:00;
• 26/03 П’ЯЧЕНЦА – Auditorium Santa Margherita, via Sant’Eufemia, 12/13 – ore 18:00;
• 27/03 БРЕШІЯ – Spazio Illich, via dei Mille, 22 – ore 20.30;
• 28/03 ПІНЕРОЛО (TO) – Бібліотека Alliaudi – ore 17:30;
• 31/03 ВЕРОНА – Casa di Ramia – ore 15:30;
• 02/04 ВЕРОНА – Palazzo Scaligero, piazza dei Signori – ore 16:00;
• 03/04 ВЕНЕЦІЯ – Circolo ARCI Franca Trentin Baratto – ore 18:00;
• 04/04 ВІТТОРІО – ВЕНЕТО – (TV) – Palazzo Todesco – ore 20:30;
• 05/04 ПАДУЯ – Patronato San Girolamo – ore 18:30.

До теми: Рим відзначив Всесвітній день поезії, Україну представляла Оксана Стоміна.

Також читайте: «Я вся тепер – про війну…» – Оксана Стоміна.

Раніше ми повідомляли, що в Італії переклали вірші поетеси з Маріуполя Оксани Стоміної, презентацію влаштують у 10 містах.

Організаторами культурної події виступили Римський кластер EUNIC (Instituti di Cultura Nationali dell`Unione European Union) у співпраці та за підтримки FUIS (Італійської унітарної федерації письменників) за патронату Європейської комісії та Національної комісії Італії у справах ЮНЕСКО.

Учасниками заходу «Європа у віршах» стали поети з 16 європейських країн, запропонованими їхніми дипломатичними представництвами чи культурними інститутами. Йдеться про Україну, Австрію, Болгарію, Чехію, Фландрію, Італію, Литву, Польщу, Португалію, Румунію, Сербію, Словаччину, Словенію, Іспанію, Швейцарію, Угорщину. Кожен поет читав свої вірші мовою оригіналу з одночасним екранізованим перекладом на італійську мову.

Україну на цьому заході представила поетеса, письменниця та волонтерка з Маріуполя Оксана Стоміна. Наразі вона більше як тиждень перебуває в Італії з туром, презентуючи свою поетичну збірку «Невідправлені листи» / «Lettere non spedite», видану двома мовами.

Італійський переклад віршів зробила письменниця та перекладачка Марина Соріна.

Відомо, що Оксана Стоміна до 16 березня 2022 року перебувала в рідному Маріуполі під постійними обстрілами загарбницьких військ московії. Перебуваючи понад 20 днів у майже повністю оточеному місті, вона працювала як волонтерка, надаючи допомогу пораненим та іншим потребуючим.

За словами поетеси, у ті страшні дні вона не могла спати та їсти, але писала. Писала вночі, на колінах, просто на папірцях, на якихось серветках. Також відомо, що чоловік пані Оксани вже близько двох років перебуває у полоні московитів.

На заході «Європа у віршах» в Римі авторка виступила з кількома віршами. Своїм емоційним виконанням вона прагнула донести до присутніх правдиву інформацію про війну в Україні.

Зокрема, у виконаному нею вірші «Досвітанкове» є такі рядки:

Вони прилітають додому, вони вбивають.

Просто вбивають! Дорослих, старих, малечу…

Вони прилітають зранку або під вечір,

Іноді по обіді і серед ночі…

Ти ж не для цього крила придумав, Отче ?

Після закінчення заходу до Оксани Стоміної підходило багато людей, в тому числі представників з інших країн. Всі вони висловлювали своє співчуття у зв’язку з подіями в Україні й дякували за її мужність та стійкість.

Вдалося поспілкуватися з пані Оксаною також і нам. Тож незабаром очікуйте публікацію інтерв’ю з нею, де йтиметься про життя, творчість і тур, з яким вона зараз перебуває в Італії.

Нагадаємо, що протягом останнього тижня це був уже третій поетичний захід, в якому взяла участь Оксана Стоміна в рамках туру Італією з презентацією своєї двомовної збірки віршів «Невідправлені листи» / «Lettere non spedite». Творчі зустрічі з нею продовжаться до 5 квітня включно й відбудуться в таких містах👇

• 22/3 МІЛАН – Circolo Filologico Milanese, via Сlerici, 10 – ore 18:00;
• 23/03 РАВЕННА – Бібліотека Classense, via Alfredo Baccarini, 3 – ore 17:00;
• 24/03 АНКОНА – Spazio Presente, via Buoncompagno, – ore 17:00;
• 26/03 П’ЯЧЕНЦА – Auditorium Santa Margherita, via Sant’Eufemia, 12/13 – ore 18:00;
• 27/03 БРЕШІЯ – Spazio Illich, via dei Mille, 22 – ore 20.30;
• 28/03 ПІНЕРОЛО (TO) – Бібліотека Alliaudi – ore 17:30;
• 31/03 ВЕРОНА – Casa di Ramia – ore 15:30;
• 02/04 ВЕРОНА – Palazzo Scaligero, piazza dei Signori – ore 16:00;
• 03/04 ВЕНЕЦІЯ – Circolo ARCI Franca Trentin Baratto – ore 18:00;
• 04/04 ВІТТОРІО-ВЕНЕТО – (TV) – Palazzo Todesco – ore 20:30;
• 05/04 ПАДУЯ – Patronato San Girolamo – ore 18:30.

Раніше ми повідомляли, що в Італії переклали вірші поетеси з Маріуполя Оксани Стоміної.

До теми: «Я вся тепер – про війну…» – Оксана Стоміна.

Україну на цьому заході представляла українська поетеса та волонтерка з Маріуполя Оксана Стоміна, яка приїхала до Італії з туром по багатьох містах у рамках презентації своєї поетичної збірки «Невідправлені листи» / «Lettere non spedite». Це двомовне видання, італійський переклад віршів зробила Марина Соріна, яка супроводжує пані Оксану на всіх зустрічах в Італії та декламує її вірші італійською.

Виступ Оксани Стоміної розпочався близько 16:30 і тривав пів години. Поетеса від самого початку зауважила, що цей захід є для неї «не про вірші, а про можливість говорити про головне…».

«Поки ми тут з вами читаємо вірші, росіянами в Україні був скоєний жахливий теракт в Одесі, від якого, станом на зараз, вже загинуло 14 та поранено 46 людей», – повідомила присутнім пані Оксана.

Відомо, що після початку повномасштабної збройної агресії московії проти України Оксана Стоміна трохи більше ніж 20 днів ще залишалася в Маріуполі та продовжувала працювати як волонтерка, допомагаючи своєму місту. Вірші, які зачитувала поетеса на заході «Portraits of Poetry», були написані нею вночі, в підвалі, у темряві, на колінах – в оточеному з усіх боків московитами Маріуполі.

«Я не могла спати, не могла їсти, але я писала… просто на папірцях, на якихось серветках», – ділилася своїми переживаннями поетеса.

Розповідаючи про свою збірку, Оксана Стоміна підкреслила всім слухачам, щоб вони сприймали її вірші, як римовані репортажі, в яких немає жодного слова неправди.

Чоловік пані Оксани з перших днів масштабного вторгнення московитських військ в Україну пішов на війну. До травня 2022 року він перебував у повністю оточеному Маріуполі на металургійному комбінаті «Азовсталь». Разом з іншими нашими захисниками при виході з останньої фортеці міста він потрапив у полон.

Пані Оксана повідомила, що згідно з тодішніми перемовинами, термін перебування в неволі наших військових мав тривати 4 місяці. Проте вже минуло майже 2 роки, як її чоловік знаходиться там, а в неї відсутня будь-яка інформація про нього.

«Це не вірші, а справжні віршовані листи, які я складаю в стіл і чекаю, коли мій чоловік повернеться з полону і їх прочитає», – сказала поетеса.

Зворушливе та емоційне виконання власних поезій пані Оксаною стало своєрідним свіжим ковтком повітря для італійської публіки. Воно додало ще більше правди й розуміння щодо загарбницької війни московії проти України.

Наступного дня, 16 березня, в муніципальному археологічному музеї Риму «Drugstore Gallery Portuense» знову відбулася творча зустріч з  Оксаною Стоміною. Захід пройшов за ініціативи та сприяння асоціації «Ucraina CreAttiva APS», а також підтримки «Soprintendenza Speciale Roma».

Цього разу у вступному слові пані Оксана розповіла присутнім про жахіття війни в Україні, про страшні події, свідком яких вона була в Маріуполі. Йшлося про самогубства людей, які не могли витримати всіх страждань, про новонароджених дітей, які потребували підключення спеціальних апаратів, але за відсутні світла були позбавлені права на життя.

Представниця музею Паола Карамадре запитала авторку збірки про те, чому вона обрала саме таку назву для цієї збірки. Відповідаючи на запитання, Оксана Стоміна зауважила, що в ній є вірші, які адресовані її чоловікові, з яким бачилась востаннє на сходах у підвал свого будинку рівно два роки тому, 16 березня 2022-го, коли їй вдалося вибратися з окупованого Маріуполя. Саме тому цей день для неї – особлива дата й особливі спогади та переживання.

Пані Оксана також розповіла, що сприймає такі творчі зустрічі як можливість подякувати й допомогти Україні, розповісти про війну всю правду, яка має звучати в Європі гучніше за російську пропаганду.

«У своїх віршах я намагаюся використовувати небагато метафор, щоб люди чітко розуміли, про що тут йдеться: де тут добро, де тут зло, а де тут я», – резюмувала поетеса.

Під час заходу звучала музика українських композиторів Миколи Лисенка, Мирослава Скорика, Жанни Станкович, Дениса Бонковського, Платона Майбороди, Данила Крижанівського у прекрасному живому виконанні скрипальки Оксани Тютюник та піаністки Жанни Станкович.

На завершення заходу президентка асоціації «Ucraina CreAttiva APS» Вікторія Шевченко подякувала Оксані Стоміній, Марині Соріній й усім присутнім за цю зустріч, а також висловила впевненість у тому, що українці, які проживають в Італії, і надалі робитимуть усе від них залежне, щоб сприяти наближенню нашої перемоги.

«Життя вимірюється не роками, а обіймами. Несіть любов. Ми так близько», – підсумувала захід Оксана Стоміна. 

Додамо, що італійський тур Оксани Стоміної з книгою «Невідправлені листи» / «Lettere non spedite» продовжується. Відомо, що він триватиме до 5 квітня включно в різних містах Італії 👇

Раніше ми повідомляли, що в Італії переклали вірші поетеси з Маріуполя, презентацію влаштують у 10 містах.

Також читайте: В Італії вийшов журнал у пам’ять загиблої української письменниці.

Ініціатором перекладу, видання й презентації в Італії книги Оксани Стоміної став італійський поет Андреа Гарбін. Він розповів, що познайомився з маріупольською поетесою рік тому на одному із культурних заходів у Вероні та був вражений історією життя й поезією цієї української поетеси.

Оксана Стоміна та її поезія є безпосередніми свідками того, що відбувається в Україні. Адже народившись у Маріуполі й живучи неподалік від нині сумновідомого театру, Оксана пережила ранні етапи російського вторгнення в місто, а її чоловік, один із захисників заводу «Азовсталь», і досі перебуває в російському полоні.

Андреа Гарбін вирішив, що поетичний голос Оксани Стоміної не може залишитися непочутим і що її вірші потрібно перекласти й опублікувати.

Завдяки співпраці з перекладачкою Мариною Соріною та когортою інших небайдужих людей в Італії, Андреа Гарбіну вдалося організувати тур поетеси з Маріуполя в десяти містах на півночі Італії.

• 3 листопада – Верона (18:00)
• 4 листопада – К’ярі (15:15)
• 5 листопада – Ґацольдо дельї Іпполіті (16:00)
• 7 листопада – Форлі (19:30)
• 8 листопада – Болонья (18:00)
• 9 листопада – Венеція (17:00)
• 10 листопада – Горіція (18:00)
• 12 листопада – Мілан (16:00)
• 13 листопада – Падуя (18.30)
• 15 листопада – Кастель Гоффредо (21:00)

Відомо, що збірка віршів «Lettere non spedite» вийшла друком в Італії ще влітку, а обкладинку за портретом дівчини з Маріуполем в очах намалював італійський художник Енді Толедо. Про це тоді розповіла у соцмережі сама поетеса.

«Вже кілька днів тому в Італії вийшла книжка моїх віршів, а в мене рука не підіймається написати про це, коли на передовій гинуть люди, коли атакують столицю… Втім про книжку потрібно також. Тому що видання її – це насамперед прояв підтримки Україні. Це важливо. Це є цінним. Це дорогого варте», – зазначила Оксана Стоміна.

Також вона висловила бажання, щоб ця книжка була присвятою всім – кожному, хто захищав, захищає та захищатиме українську землю і незалежність України на передовій.

Додамо, що крім італійського поета Андреа Гарбіна та української письменниці й перекладачки Марини Соріної, до складу команди організаторів італійського туру маріупольської поетеси Оксани Стоміної входять президентка асоціації «Ucraina Più – Milano APS» Ірина Луць, письменниця і перекладачка Піна Пікколо, а також викладачка кафедри усного та письмового перекладу університету Болоньї, професорка Рафаелла Бакколіні.

Нагадаємо, що в Італії вийшов журнал у пам’ять загиблої української письменниці.

Раніше ми повідомляли, що до Італії з концертами їде команда українських артистів, щоб допомогти ЗСУ.

Тур українських поетес розпочався 18 листопада й триватиме до 24 листопада включно. Зустрічі відбулися вже в Абано-Терме (18 листопада) та Болоньї (19 листопада). А сьогодні, 20 листопада, поетеси виступають у Вероні в Центрі для жінок-мігранток «Casa di Ramia». Попереду ще Тренто, Мілан і Рим.

Про це інформує міжнародна команда з міцними зв’язками в Україні та Італії «ForzaUcraina.it».

Зустріч у Тренто відбудеться у вівторок, 22 листопада, з 18.00 до 19.30. Українські поетеси стануть гостями книгарні «Due Punti» (via San Martino, 78). У Мілані захід проведуть у середу, 23 листопада, з 18.30 до 20.00 у «Жіночому домі» (via Marsala, 8/10).

Завершиться тур у четвер, 24 листопада, в Римі зустріччю, що запланована на час з 18.00 до 19.30 у відеогалереї MAXXI Національного музею мистецтв XXI століття (via Guido Reni, 4a). Доречі, в Римі до трьох українських поетес долучиться ще одна – Еліна Свенцицька.

Тур «Посадити квітку у випалену землю» – це своєрідний майданчик для голосів трьох українських поетес, чиї твори здобули міжнародні відзнаки. Його заходи покликані надати можливість спілкування Наталії Бельченко, Ії Ківі та Оксані Стоміній з громадськістю для інформування як про ситуацію людей, які перебувають в Україні, так і про тих, хто є біженцями за кордоном.

Своїми віршами поетеси намагатимуться «посадити квітку у випалену землю» України після дев’яти місяців війни. Водночас вони розмірковуватимуть про те, що означає писати під час війни, обговорюватимуть як змінюються способи, стилі та теми поезії – особливо коли все відбувається наживо, у дуже швидкий час нових технологій і соціальних медіа.

Формат зустрічей поєднує читання поезій українською та італійською мовами, інтерв’ю з поетесами, діалог із глядачами.

Координатор туру Піна Пікколо, проекції образів із України з кадрами зроблені письменницею та фотографом Заріною Забріською і письменницею та перекладачем Мариною Соріною з асоціації «Malve di Ukraine».