Відповідно, всі етноси, що народилися на цій землі, є українськими. Зокрема, українськими є етноси, що тут народилися після Великого Потопу в 5500-х роках до н. е. 

Ці етноси створювали прадавні українські держави: Аратта, Кімерія, Скіфія, Сарматія, Антський союз, Русь, Козацька держава і сучасна Україна.

Кожен з цих українських етносів мав свою самоназву, серед яких найвідомішими є арії, сармати, пеласги, кімерійці (кімери), скіфи (сколоти), анти, русини, козаки, українці.

Всі вони пов’язані між собою як дід, батько, син, внук, правнук, тобто належать до того ж самого Роду (етносу). 

З 2012 року почався Новий Сонячний планетарний цикл, який називається Великим Світотворчим колом і являється циклом започаткування Нової цивілізації.

Його Провідником знов являється Україна, на території якої народилася європейська біла раса.

Справжня мета цієї цивілізаційної війни полягає у швидкому формуванні нової української нації — носія передового світогляду та передової соціальної організації. 

Місія України бути Духовним і Інтелектуальним Наставником нової епохи, Центром об’єднаної Європи. 

Отже, війна припиниться тоді, коли процес творення нової української нації стане незворотним. 

З цього випливає, що ключ до завершення війни — в руках самих українців. 

Світоглядна та організаційна трансформація України — це те, що ніхто за нас не зробить. Це виключно наше Божественне завдання. Жодна зовнішня допомога не зупинить війну, якщо ми самі не здійснимо те, що нам призначено Творцем.

Ми самі повинні створити «Новий світ», здолавши як внутрішніх, так і зовнішніх ворогів.

З початком російсько-української війни у 2014 році, яка з самого початку мала цивілізаційний характер, Україна перетворилася на планетарне місце, в якому відбувається найстрімкіший духовний розвиток у світі. 

Отже, наближається час появи на світ нового українського етносу: духовного, сміливого, сильного, просвіченого, радісного, самодостатнього, в якому домінуватимуть вільні творчі люди, згуртовані в сильну неповторну і непереможну націю.

Символ нового українського етносу — Сварга, символ Творця Всесвіту. Це символ людини нової ери, яка усвідомлює себе втіленою божественною сутністю і знає, що володіє великим прихованим потенціалом.

Прапор нового українського етносу — ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ (а не синьо-жовтий!) — Сонце над блакиттю. Він символізує домінування творчого Духу над пасивною матерією. Дух — це дія. Ми самі творимо Новий світ. 

Наш Герб — не «тризуб» (цю зневажливу назву він одержав з “вуст” московського історика Миколи Карамзіна), а — Триглав, Трисил, Трисуття!

Триглав, Трисил, Трисуття є тією Космічною Силою, що нищить світи старі, і творить нові й кращі, досконалі.

Наскільки український народ, символом якого є Триглав, Трисил, Трисуття, сповнюється Незламним Духом і Вільною Волею, Тілесною Стійкістю, тобто потрійною Владою (Силою), настільки він є Руками і Духом Творця на Землі в часи хаосу і випробувань.

Маємо, продовжуючи справу наших предків, прокладати й далі СОНЯЧНО-БЛАКИТНИЙ шлях крізь руйнівні енергії хаосу.

Сила тієї чи іншої символіки не в красі її знаків чи барв, а в її енергетиці і в тих реаліях, які символіка репрезентує, та в тих ідеях, які ці реалії виражають. 

Яким би могутнім не був народ, він здатен на еволюцію і безсмертя лише тоді, коли усвідомлює правильний світогляд, визначає на його основі правильні цілі і символи, що входять у резонанс з творчими енергіями космосу.

Українська національна символіка — знак Трійці — Трисил, Триглав, Трисуття і барва Трійці СОНЯЧНЕ ЗОЛОТЕ сяйво, вогненної батьківської іпостасі та БЛАКИТНЕ вологої материнської, поєднані РАзОМ — створюють ЖИТТЯ нових світів. 

Ірина Омельченко ОМІРА, вчитель відичних знань, поетеса, письменниця

Ірина Омельченко ОМІРА запрошує до свого Телеграм-каналу “УКРАЇНСЬКІ ВОЛХВИ”.

До теми: Перемога під Божественним жовто-блакитним стягом УкРАїни.

Також читайте: Протистояння УкРАїни і вселенського зла – Ірина Омельченко.

Пізнаєш Істину —

і ввійде Сонце в кров твою,

І відродиться в серці Світло Роду,

Як Сонце вічні ми, непереможні у бою,

І це наш ген, який немає переводу

(ОМІРА)

Глядачі, які дивляться мої відео на ютуб каналах і бачать за моєю спиною ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ прапор, нерідко запитують, чому мій прапор «перевернутий»?

Абсолютна більшість глядачів на це запитання у своїх коментарях відповідають, що прапор у генерала розміщений правильно, «перевернутим» є Державний прапор України. Його таким зробили «комуняки». Такі коментарі мене радують — глядачі освічені. Адже наш споконвічний, історичний, рідний, етнічно-національний СТЯГ України — ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ.

Саме з таким розташуванням кольорів — жовте вгорі і блакитне внизу, а не навпаки — повинен бути Державний прапор України! Такий прапор мала Українська Народна Республіка —  ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ.

Окрім того, жовто-блакитний колір — це Космічний символ Українського Роду, Етносу, Нації! 

ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ національний прапор України є сакральним символом Української національної Держави. Він був державним прапором Української Народної Республіки. Є прапором Організації Українських Націоналістів.

Кольори цих прапорів захищають мене і моїх побратимів, тримають наш ДУХ НЕЗЛАМНИМ у боротьбі з зовнішніми і внутрішніми ворогами України. Це символи захисту і перемоги України!

У мене вдома над глобусом розташований жовто-блакитний національний прапор України (див. фото внизу). Він символізує, що українці єдині у світі, які здатні знищити планетарне зло — московську імперію і врятувати цивілізацію від ядерної пожежі, яку погрожує розпалити божевільний з ядерною кнопкою, воєнний злочинець, терорист, вбивця, викрадач українських дітей кровожерливий кремлівський фюрер путін.

Дев’ять років потому в газеті «Україна молода» я вперше написав про неминучість великої війни з росією.

Зачитаю декілька речень із статті (цитую): «Українці, ми повинні раз і назавжди запам’ятати, що поки росія існує як імперія, вона була, є і буде ворогом України і всього українського…

Ми вистоїмо у війні з російським агресором і здобудемо перемогу над путінським фашизмом. Українська нація врятує світ від ядерної пожежі.

Майбутнє України — бути духовним та інтелектуальним центром об’єднаної Європи від Ла-Маншу до Уралу. Ми цього варті!».

Повний текст статті «Генетика рабів-загарбників…» можете прочитати в інтернеті за цим посиланням.

Значення кольорів на метафізичному рівні

Давайте разом розкриємо таємницю нашого Українського Національного Прапору і метафізичну суть його жовто-блакитного кольорів. Поєднання Божественного (сонячного, жовтого) кольору вверху і блакитного (голубого, синього) кольору внизу — це Вселенський (Космічний) СИМВОЛ народження життя!

Це КОСМІЧНИЙ ЗАКОН — «Розвиток в гармонії Духовного і Матеріального».Розташування цих кольорів навпаки (синє вгорі, а жовте внизу) — це Космічний закон «Занепаду» (руйнування, затухання і погибель).

СОНЯЧНЕ (жовте) — це Творець, Дух, Вогонь!

БЛАКИТНЕ (голубе, синє) — це матерія, земля, вода.

Вчитель відичних знань, поетеса, письменниця Ірина Омельченко (ОМІРА) зазначає: «Відичні знання стверджують, що з ВОГНЮ І ВОДИ був сотворений СВІТ. СОНЦЕ НАД БЛАКИТЮ — це символ природовідповідного ладу: Сонце зігріває Воду, разом вони народжують ЖИТТЯ. Сонячно-блакитний — це прапор Життя, Щастя, Радості, Перемоги, Процвітання. СОНЦЕ — ВГОРІ! Бо як на небі — так і на землі!»

Нам не раз доводилося чути або читати  фразу «Символи управляють світом» або «Знаки та символи правлять світом, а не слово і закон». Фраза приписується китайському філософу Конфуцію, який жив приблизно 551–479 рік до н. е.

Зауважу, що знання про Космічні символи належать нашим далеким предкам аріям-трипільцям, які жили 7-5 тисяч років тому на території, яка сьогодні називається Україна. Назва Трипільської цивілізації походить від назви села Трипілля на Київщині. Поселення трипільців дивіться на карті, воно позначено яскраво жовтим кольором.

За відичними знаннями наших предків, символи мають глибокий вплив на людське сприйняття та поведінку, формуючи наше розуміння світу та слугуючи своєрідною мовою спілкування.

Вчення підкреслює, що символи, які охоплюють все — від природних явищ до державних прапорів та візуальних логотипів — є первинними засобами пізнання та керування, аніж формальні закони чи слова людей.

СИМВОЛИ є тією архаїчною мовою, якою розмовляє з нами Творець (Бог). І люди навчились відповідати Творцеві (Богові) його мовою — писати листи у Всесвіт на пташиних яйцях, вишивати їх на сорочках і рушниках. Тому й писанка зветься писанкою, це ж бо «письмо».

А ще гуцули кажуть «писати сорочку» — тобто вишивати лист-звернення найдавнішою абеткою, що відома людству, — геометричними візерунками.

Символи — це креслення, за якими збудовано наш Світ, ескізи, залишені нам у спадок Великим Архітектором (Творцем, Богом).

Досліджуючи цей первісний архів знань, ми отримуємо шанс прочитати, знайти прихований сенс буття нашої планети Земля, пізнати людей, що на ній живуть.

Увесь наш Всесвіт — це система символів: від конфігурації галактик і сніжинок до мови й дорожніх знаків. Є символи сакральні і державні. Символами можуть бути рослини і тварини. Ба, навіть їжа може  слугувати символом певної країни. Наприклад, борщ — це Україна (страва включена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО). Італія — піца і паста, Японія — суші…

Вселенський символ Сварга  — «хрест із гаками» («сонце, що котиться»), який походить від аріїв-трипільців, є головним для індоєвропейців.

Знак Сонця вишивали на сорочках, випікали на весільних короваях, вирізьблювали на скринях і сволоках, малювали на писанках.

Наша галактика — Чумацький Шлях — також має форму сварги, а Сонячна система причаїлась в одному з її відрогів.

Алатир — восьмикутна зірка, знак Бога-Творця, око Бога. Утворюється накладанням двох хрестів — прямого (чоловіче начало) і косого (жіноче). Знак ідеального Порядку і Рівноваги— зв’язує всі сторони світу в стійку й досконалу форму.

Символ Різдва — чудесного народження Сонця (нового Бога).

Сутність фрази «Символи управляють світом» або «Знаки та символи правлять світом, а не слово і закон» полягає в наступному:

• Вплив на свідомість: Символи є “кресленнями”, за якими збудовано світ, і вони впливають на наші думки та емоції глибше, ніж суто раціональні закони. 
• Архаїчна мова: Символи виступають як давня, універсальна мова, яка дозволяє людям взаємодіяти зі світом на фундаментальному рівні, передаючи приховані сенси та знання. 
• Приклади в житті: Навіть такі повсякденні речі, як дорожні знаки, візерунки на вишиванках, писанках, а також унікальні національні символи (наприклад, ієрогліфи Китаю, Японії, Кореї) та бренди, є прикладами символів, що впливають на наше життя і допомагають інтерпретувати навколишній світ. 

Як символи правлять світом:

• Розуміння світу: Через символи ми розуміємо та інтерпретуємо світ, від конфігурації галактик до мови. 
• Комунікація: Символи слугують візуальним вираженням слів, ідей та концепцій, роблячи їх більш зрозумілими та запам’ятовуваними. 
• Ідентичність: Державні символи, такі як прапор, герб і гімн, є розпізнавальними знаками країни, а народні символи (наприклад, вишиванка, шаровари, писанка, вінок) виражають культурну ідентичність народу. 

Зауважу, що у релігійних традиціях «жовто-блакитний» колір має одне і те ж саме значення. З точки зору метафізичної гармонії Всесвіту саме жовтий колір повинен бути зверху. Духовне стоїть над матерією. Дух є первинним. Матерія — вторинна. Це основа Світобудови Творця. Жовтий — це колір вогню, сонця (це енергія). Блакитний — це колір води (це інформація).

Історичний аспект Українського національного прапору

У березні 1917 року над будівлею Педагогічного музею в Києві Центральна Рада здійняла жовто-блакитний прапор. Національний прапор України мав вітати Михайла Грушевського, який 13 березня повернувся в столицю з російського заслання.

Педагогічний музей 20 листопада 1917 року став місцем проголошення Української Народної Республіки, прийняття IV Універсалу про незалежність в ніч з 24 на 25 січня 1918 року.

В цій будівлі (нині Будинок вчителя) 27-28 липня 1991 року відбувся Перший установчий з’їзд українських офіцерів, які створили Всеукраїнську патріотичну організацію «Спілка Офіцерів України» (СОУ). З’їзд проходив під  ЖОВТО-БЛАКИТНИМ прапором. Я був одним із 320 делегатів з’їзду, який ухвалив резолюцію про створення національних ЗСУ. Був обраний заступником голови СОУ. З’їзд підтримав мою пропозицію, щоб присутні на з’їзді народні депутати Лук’яненко, Хмара, Ємець та інші поставили на сесії Верховної Ради питання про проголошення Акту Незалежності або відновлення державності України…

Національний український прапор як державний символ УНР був започаткований істориком Михайлом Грушевським. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі — Вищу Духовність. Блакитне — це все земне (матерія, вода).

22 березня 1918 року Українська Народна Республіка (УНР) встановила Державним прапором ЖОВТО-БЛАКИТНЕ полотнище (жовта смуга вгорі, а під нею — блакитна).

Професор Володимир Сергійчук у своїй праці «Національна символіка України» зазначає (цитую):

«Підкреслимо, що перший прапор УНР — жовто-блакитний. І це відповідало вимогам геральдики. І не тільки тому, що золотий тризуб і львівський лев накладалися на синє поле, а відтак цей колір мав бути зверху. При виборі кольорів спеціалісти враховували те, що згідно з законами геральдики барви герба (золотого тризуба) розміщувалися у верхній (жовтій), а барви щитового поля в нижній (блакитній) смугах. Але вже до цього само по собі склалося, що, створюючи різні емблеми як державного, так і масового вжитку, їх автори постійно зображували тризуб золотим у блакитному полі.

Треба сказати, що такий порядок кольорів — жовто-блакитний — на державному прапорі Української Народної Республіки сприймався не всіма. Знайшлися прихильники синьо-жовтого прапора, котрі піднімали на щит свою концепцію — символіка синього неба на Україні над її золотими пшеничними полями. Навіть у середовищі Центральної Ради вони знайшли тоді своїх однодумців. Але цю дискусію припинив М. Грушевський, закріпивши вже прийняту порядковість своїм високим науковим авторитетом» (Сергійчук Володимир. Національна символіка України. — Київ: “Веселка”, 1992, с. 83).

Під жовто-блакитним прапором молоду Українську Народну Республіку боронив мій земляк Симон Петлюра український державний, військовий та політичний діяч — Головний отаман військ та флоту УНР, який проводив політику українізації війська. Після поразки УНР емігрував за кордон, де продовжив боротьбу проти московських більшовиків.

Керівництво радянської росії на чолі з Леніним особливо непокоїла діяльність провідника українського визвольного руху Симона Петлюри, змушеного перебувати в еміграції.

За свідченням Султан-Галієва на засіданні ЦК РКП(б) у 1922 році Ленін, зокрема, сказав: Ніякі Денікіни, Юденичі нам не страшні, бо їхні програми застаріли. Нам, більшовикам, страшний лише один лідер — Петлюра, програма якого небезпечна для нас. І до того часу, доки житиме Петлюра, доти не закінчиться рух повстань проти нас, ми не можемо чекати спокою на Півдні. Тому Петлюру необхідно вбити. Доручаю Сталіну як представникові партії, а Дзержинському й Триліссеру по лінії ЧК виконати це завдання».

Симон Петлюра був убитий 25 травня 1926 року в Парижі агентом радянської спецслужби (ОДПУ). Про те, що знищення Петлюри було саме операцією радянських спецслужб, свідчив працівник КДБ СРСР Петро Дєрябін, який з 1954 року перейшов на бік американців. Він розповів про це під час виступу в Конгресі США.

Похований Петлюра у Парижі на цвинтарі Монпарнас. Коли буваю у Франції, завжди відвідую могилу Симона Петлюри і колумбарій паризького цвинтаря Пер-Лашез, де  зберігається прах Нестора Махна. Світла і вічна їм пам’ять. Вони боролися за вільну Україну…

У квітні 1918 року німці захопили Київ. Скориставшись цим, вищий офіцер російської імператорської армії генерал-лейтенант Павло Скоропадський при підтримці німців розігнав Центральну Раду УНР, захопив владу і взяв під варту Симона Петлюру, який знаходився під арештом як політв’язень з 27 липня по 12 листопада 1918 року (утримувався в Лук’янівській в’язниці м. Києва).

29 квітня Скоропадський був проголошений Гетьманом Української Держави замість УНР і перебував на цій посаді лише вісім місяці — до 14 грудня 1918 року.

У Софіївському соборі єпископ Никодим здійснив миропомазання Гетьмана, а на Софійському майдані відслужили урочистий молебень. Тоді ж було опубліковано «Грамоту до всього українського народу», де Гетьман заявляв, що тимчасово взяв на себе всю повноту влади. Відповідно до цього документу, Центральна Рада й усі земельні комітети розпускалися, міністрів та їх товаришів звільняли з посад, а рядовим державним службовцям належало продовжувати роботу.

Скоропадський оголосив про встановлення Української Держави замість Української Народної Республіки. Нова держава ґрунтувалася як на республіканських, так і на монархічних засадах. Згідно з Законами, уся влада, зокрема й законодавча, зосереджувалася в руках Гетьмана. За формою це була диктаторська влада з атрибутами національної традиції, за політичною суттю — авторитарним режимом консервативної частини населення.

У спогадах Павла Скоропадського описано навіть випадок, коли російський церковний ієрарх Антоній, митрополит Київський і Галицький, пропонував гетьману помазання на царство, а Україна могла стати європейською монархією.

Помер Скоропадський 26 квітня 1945 року у Баварії (Німеччина), похований в місті Оберстдорф.

Історична довідка. У 1849 році австрійський імператор подарував Галичині синьо (вгорі)-жовтий (внизу) прапор провінції Австрії Нижня Австрія. Цим жестом Галичині, яка входила до складу імперії, був наданий статус обмеженої автономії. Це було перше офіційне впровадження цих кольорів на західних українських територіях, контрольованих Австрійською імперією. 

Синьо-жовта символіка поширилася на всій території західної України, де відбувалося українське національне відродження. 

На догоду німцям, які допомогли захопити владу в Києві, Скоропадський поміняв місцями кольори Державному прапору УНР — синій став верхнім, а жовтий — внизу, щоб він був ідентичний прапору провінції Австрії Нижня Австрія.

Австрійське коріння прапору Західної України повністю проявилося в сучасному Державному прапорі України. Прапор провінції (землі) Австрії Нижня Австрія — синьо-жовтий (синє зверху, а жовте знизу).

За розташуванням синьо-жовтого кольорів Державний прапор України повністю ідентичний цивільному прапору землі Австрії Нижня Австрія. Звертаю увагу, що прапор цих кольорів (синьо-жовтий) землі Нижньої Австрії існував ще за часів Австро-Угорської імперії.

Як видно на світлинах — прапор землі Нижньої Австрії складається з двох рівнозначних горизонтальних смуг синього (зверху) та жовтого (знизу) кольорів, як Державний прапор України — вони ідентичні як близнята!

9 серпня 1954 року парламент землі Австрії Нижня Австрія затвердив синьо-жовтий прапор як цивільний прапор і з гербом — як офіційний  прапор своєї землі.

Більше про прапори і герби земель Австрії дивіться за цим посиланням.

Не соромно, українці?

Затверджений 28 січня 1992 року Верховною Радою Державний прапор незалежної України є ідентичною копією цивільного прапору землі Австрії Нижня Австрія. Ці прапори за кольорами і місцем їх розташуванням — близнюки!

Це слугує приводом московським пропагандистам глузувати з українців і говорити, що вони не здатні навіть придумати свій прапор, що українці опустилися до провінційного рівня, привласнили (вкрали) прапор однієї з провінцій Австрії і зробили його державним прапором України.

Українці, не соромно? Дожилися… «Доборолась Україна до самого краю…» (Тарас Шевченко).

Ще раз підкреслює, що в сучасній Україні синьо-жовті кольори Державного прапору розташовані невірно. Український національний жовто-блакитний прапор навмисно був перевернутий комуністами до гори дригом з перспективою занепаду і втрати незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Комуністи розумілися на символах і знали, як вони управляють світом…

Державний прапор України повинен бути жовто-блакитним, яким був в УНР — жовта полоса зверху і блакитна (не синя) знизу. Це відповідає Космічним символам (метафізиці), історії України, правилам геральдики та Гербу України і вексилології (науці про прапори). Тоді він не буде ідентичним прапору австрійської провінції і таким, як його нам нав’язали комуністи за вказівкою Москви.

Для довідки: Нижня Австрія (нім. Niederösterreich, словац. Dolné Rakúsko) — федеральна земля на північному сході Австрії. Є найбільшою провінцією Австрії. Столиця і найбільше місто — Санкт-Пельтен.

***

Першим прапором УРСР, за керування Леніна, став кровавий червоний стяг із маленьким жовто-блакитним прапорцем у верхньому лівому куті (на фото внизу).

Та в 1919 році, з ідеологічних міркувань більшовиків, прапор УСРР став мати тільки кривавий червоний колір з абревіатурою назви республіки, облямованою золотою рамкою.

У березні 1919 року ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад офіційно затвердив червоний прапор УРСР із золотими ініціалами «УСРР» (УССР – російською) у верхньому лівому куті замість маленького жовто-блакитного прапорця, який був на попередньому прапорі. 

Історична довідка

Сесія першого скликання Верховної Ради УРСР почала свою роботу 15 травня 1990 року. Головою Верховної Ради УРСР обрано першого секретаря ЦК КПУ Володимира Івашка, але він обіймав цю посаду лише місяць.

Вибори керівництва Верховної Ради у червні 1990 року та політичне протиборство, що спалахнуло при цьому, викликали появу опозиції.

Комуністи у Верховній Раді розділились на 2 фракції: Демократичну платформу КПУ і так звану “групу 239” (депутатський блок “За радянську суверенну Україну”). Кількісний склад обох цих фракцій складав понад 300 народних депутатів, абсолютна більшість з яких була явного проросійського спрямування.

Лідером комуністичної більшості було обрано Олександра Мороза. У парламенті було сформовано опозицію — “Народної Рада”. Її члени відмовлялися від участі в керівництві парламентом вище рівня постійних комісій та від роботи в уряді. До Народної Ради увійшло 125 осіб, які представляли регіональні депутатські групи 21 області та м. Києва.

16 липня 1990 року Верховна Рада Української PCP ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР проголосила Акт Незалежності України. Народні депутати, які представляли Народний рух України і  національно-демократичні партії, на чолі з лідером Народного руху В’ячеславом Чорновілом внесли у сесійну залу ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ національний прапор України, тримаючи його жовтим вверх!  

Див. відео за цим посиланням.

4 вересня 1991 року над Верховною Радою України вперше замайорів ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ прапор. Проте 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України, яка була представлена абсолютною промосковською комуністичною більшістю на чолі з головою Верховної Ради Леонідом Кравчуком, своєю Постановою «Про прапор України» надала національному жовто-блакитномупрапору України статус офіційного прапора України, але перевернутими кольорами — синій вгорі, а жовтий — внизу.

З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, складати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

Нагадаю, що 30 серпня 1991 року президія Верховної Ради заборонила діяльність Комуністичної партії України. Проте її депутати залишилися у парламенті і складали абсолютну більшість разом з так званою «групою 239», що давало можливість блокувати будь-яке рішення національно-патріотичної опозиції, до складу якої входило лише 125 депутатів.

Подібне сталося і з депутатами забороненої проросійської партії ОПЗЖ, які, створивши різні депутатські групи, сьогодні обслуговують офіс президента Зеленського. Голосують за його законопроекти, оскільки парламентська більшість фракції «Слуга народу» (230 депутатів) фактично перестала існувати. Без голосів колишніх регіоналів і опезежистів ОП не може ухвалювати вигідні їм закони.

28 січня 1992 року парламент України прийняв постанову Про затвердження державним прапором України Національного прапора (хоча і далі діяла стара Конституція УРСР, де як державні описувалися символи колишньої УРСР).

В ній зазначається: “Державний Прапор України «являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».

Нагадаю, що парламентська фракція забороненої компартії УРСР, очолювана Олександром Морозом, становила більшість — так звана «група 239» депутатів. В ультимативній формі комуністи категорично заявили, що вони проти того, щоб державний прапор України був ЖОВТО-БЛАКИТНИМ і голосувати за нього не будуть. Оскільки жовто-блакитний прапор УНР, комуністи вважали «петлюрівським», «бандерівським», прапором «українських буржуазних націоналістів».

Термін «петлюрівці», що є похідним від прізвища Симона Петлюри, активно використовували в радянській пропаганді, а пізніше — компартійною владою незалежної України і російськими пропагандистами для позначення членів армії «буржуазних націоналістів» та «ворогів народу».

Нагадаю, що згідно довідки Академії наук УРСР від 10 березня 1967 року про походження жовто-блакитного прапора та гербу УНР, підписаної науковим співробітником Інституту історії АН УРСР, кандидатом історичних наук О. Щусь, зазнача (цитую): «Своє походження жовто-блакитний прапор українських буржуазних націоналістів веде з 1848 року, коли галицька Головна Центральна Рада у Львові прийняла за національне знамено жовтого лева, що спирається на скелю на синьому фоні. В 1914 році галицько-буковинські стрільці виступали під жовто-блакитними прапорами. На прапорі флоту УНР в 1918 р. блакитна барва була вгорі» (фото довідки вгорі).

Нагадаю, в 1918 році  Українська Центральна Рада ухвалила Закон про державний прапор, де жовта смуга була над блакитною.

З великими трудом комуністи погодилася на компроміс — на синьо-жовтий прапор України як державний. Синя смуга прапору УРСР стала верхньою (головною) частиною Державного прапору незалежної України, а червона смуга прапору УРСР була замінена на жовту, яку розмістили внизу під синьою смугою.

Так ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ український національний прапор, який був державним прапором УНР (а також офіційними прапорами ОУН і УПА) був «перевернутий вверх ногами» промосковськими антиукраїнськими силами, яких у Верховній Раді була абсолютна конституційна більшість.

Я був очевидцем тих буремних політичних баталій. В той час я працював науковим консультантом Комісії ВР з питань оборони і державної безпеки і спостерігав за подіями в парламенті з гостьової ложі.

Пам’ятаю, що лише окремі народні депутати першого скликання Віктор Шишкін, Валерій Івасюк та інші відстоювали, щоб Державний прапор був жовто-блакитним, тобто жовтий колір вгорі, блакитний внизу, як прапор УНР.

Послухайте спогади Віктора Шишкіна, як ухвалювали Державний прапор України.

Жаль, що українські радянські письменники і поети, які тоді були депутатами і головними радниками президента Кравчука з питань державного будівництва, не відали і не хотіли знати про Вселенські символи і знаки, які управляють світом.

Народні депутати України, чи то не розуміючи, чи не знаючи, а швидше за все, навмисно, виконуючи вказівку Москви — споконвічного ворога української нації, затвердили своєю Постановою «перевернутий» Державний Прапор із розрахунком на те, що за «Законом занепаду» це призведе до розпаду України і втрати її суверенітету і незалежності.

Депутати не звертали уваги на історичні факти, що  українська революція 1917 року в Києві, українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під ЖОВТО-БЛАКИТНИМИ, а не синьо-жовтими прапорами. І що саме це сполучення барв голова Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував для основного символу Української Народної Республіки і 22 березня 1918 року УНР встановила Державним прапором ЖОВТО-БЛАКИТНЕ полотнище (жовта смуга вгорі, а під нею — блакитна).

Парламентарі не вчили або забули дружнє посланіє Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні», в якому він писав українцям:

«Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

А то залізете на небо:

«І ми не ми, і я не я…»

Рекомендую всім, особливо Зеленському і депутатам прочитати це безсмертне посланіє Великого кобзаря Тараса Шевченка.

На початку 1992 року професорка тюркських мов, поетеса китаянка Мао Мао (1964 р. н.) на одному мистецькому заході в Києві публічно просила Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб у щойно посталій самостійній Україні насамперед змінили розміщення барв на головному державному символі — синьо-жовтому прапорі.

Адже синє зверху і жовте знизу, за словами професорки Мао Мао та інших вчених, утворюють гексаграму «Пі», яка означає «Занепад», «Руйнація», «Загибель».

Згідно з класичною китайською Книгою перемін «і-цзин», — синьо-жовтий кольори — це одна з чотирьох найгірших комбінацій.

І розшифровують її так: «Будьте пильними й передбачливими. Не беріться за жодну важливу справу, бо вона швидше не збудиться, ніж збудиться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без будь-яких підстав сваритеся зі своїми друзями».

Якщо він і далі зоставатиметься таким самим, то під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, зрештою, крах.

Тоді як обернене розміщення барв, коли ЖОВТЕ (Божественне, Духовне) розташоване вгорі, а синє — внизу, утворює цілковито іншу гексаграму «Тай», яка означає: «Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток».

У 1993 році китайська професорка Мао Мао на особистій зустрічі переконувала президента Кравчука, чому необхідно змінити розташування кольорів на Держаному прапорі України — жовте вверху, синє внизу.

Однак Кравчук, якого нардепи (поети і письменники) переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне голубе небо і золоту українську пшеницю під ним, тоді віджартувався: що корисне, мовляв, для китайців, те для українців — погане і навпаки.

Застереження китаянки Мао Мао не забарилося. Україна опинилися на межі соціальних бунтів. У 1993 році гіперінфляція сягнула до 10 155%, що призвело до знецінення купівельної спроможності населення. Почалися масові мітинги гірників з політичними вимогами. Щоб уникнути соціальної революції, яку підігрівали комуністи, були призначені дострокові вибори парламенту і президента на весну і літо 1994 року.

Комуністи, обрані до парламенту в 1994 році на хвилі економічної кризи, при прийнятті у червні 1996 року Конституції України, коли затверджувалися державні символи, вели себе як і їх попередники. Вони категорично настояли на тому, щоб державний прапор України залишився синьо-жовтим.

Як народний депутат і член Президії Верховної Ради я брав участь у роботі парламентської Комісії, яка готувала Конституцію України, ухвалену 28 червня 1996 року.

Під час обговорення проекту Конституції на засіданнях конституційної комісії я доказував, що український державний прапор повинен бути ЖОВТО—БЛАКИТНИМ, що розташування у такому порядку кольорів (жовтий вверху і синій внизу) повністю відповідає нашому золотому Гербу і геральдиці (науці про герби) та вексилології (науці про прапори) і, що саме таким був державний прапор УНР.

Я приводив аргументи відичного, природничого (метафізичного) характеру, наукові дослідження українських і зарубіжних вчених. Проте мене не хотіли слухати. Мої аргументи для них були горохом об стіну. Хоч кілок на голові теши! Комуністи і окремі поети-письменники-демократи стояли на «смерть: голубе — це небо, а жовте — це пшеничні поля».

Дослідник української символіки Тадей Скотинськийконстатує, що «при горизонтальному поділі щита на два поля геральдичний закон приймає горішнє поле за перше, більше почесне, а долішнє поле за друге, побічне. Тим-то в горішньому полі, або в горішній смузі українського прапору, мусить бути барва жовта, а в другому, в долішньому — блакитна» (Скотинський, Тадей. Український герб та прапор. — Львів: Накладом Т-ва ”Просвіта”, 1935, с. 33, у книзі подано зображення правильного жовто-блакитного прапора).

Фракція комуністів на чолі із зрадником Симоненком навіть погрожувала заблокувати ухвалення Конституції, якщо будемо наполягати на ЖОВТО-БЛАКИТНОМУ прапорі. Без голосів комуністів ухвалити Конституцію незалежної України було не можливо. Кожна стаття і Конституція в цілому повинні були проголосовані не менше, ніж 300 голосами «за». Тому депутати національно-демократичних сил, які були у меншості, змушені були піти на цей компроміс і проголосувати за синьо (вверху)-жовтий (внизу) Державний прапор України.

Додам, Москва була зацікавлена в тому, щоб Незалежна Україна не мала Конституції. У квітні 1996 року президенти росії і Білорусі Єльцин і Лукашенко почали процес створення Союзної держави. Ідея належала Лукашенко, який сучасні прапор і герб Білорусі залишив майже такими, якими вони були у БРСР. Планувалося, що до Союзної держави приєднається і Україна. З політичним керівництво України з цього питання велися таємні переговори.

У квітні 1997 року Єльцин і Лукашенко підписали міжнародний договір між росією і Білоруссю про утворення Союзної Держави. Договір передбачав, що до Союзної Держави можуть приєднуватися й інші країни-члени ООН, які поділяють цілі і принципи Союзної Держави.

«Діалектичний матеріалізм»

Комуністи добре засвоїли, що основою марксистського “діалектичного матеріалізму” є вчення, що первинною є матерія, а свідомість (духовність) — вторинною, тобто похідною від матерії.

Комуністична бездуховна ідеологія передбачала шляхом насильства і терору встановити диктатуру пролетаріату на всій планеті Земля під кривавим червоним прапором, який був головним символом СРСР.

Нагадаю, що герб Радянського Союзу, встановлений Конституцією СРСР, був зображенням серпа і молота (знаряддя вбивства) на тлі земної кулі, в променях сонця і в обрамленні колосів, з написом мовами союзних республік: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!».

У верхній частині герба — п’ятипроменева зірка — символ смерті, руйнації, знак «лівої руки» і лівих течій марксизму-ленінізму, які сповідують насильство, диктатуру, репресії, примирення зі злом, а не супротив йому.

П’ятипроменеву зірку (пентаграма Люцифера — один із найстрашніших символів людства) комуністи-більшовики росії зробили символом влади у травні 1918 році. За цим стояв Лев Давидович Троцький (при народженні Бронштейн), який був окультистом і кабалістом.

Він використав символ Місячної епохи Калі-Юги — червона п’ятикутна зірка, перевернута догори (зірка Люцифера). Комуністи прийняли цю зірку за свою відзнаку у травні 1918 році. Саме така зірка вкладалася в його систему окультних знаків. Тому на першій нагороді совєтів — ордені червоного прапора, червона зірка була розташована догори дриґом (на фото).

Зірка Люцифера — знак смерті і руйнації стала символом жовтневого 1917 року більшовицького перевороту в російській імперії. Вона була всюди: на кремлівських баштах і на погонах, на новорічних ялинках і на обелісках.

Мало хто знає, що це також головний знак масонів. Його сатанинське «крило» використовують перевернуту пентаграму (двома променями вгору), що символізує образ козла (лик диявола). На перших більшовицьких політичні плакатах була зображена перевернута зірка.

У більшовицькій росії червоний колір для пентаграми як емблематичний запровадив Троцький, який був затверджений Леніним. Символізуючи першого вбивцю Каїна, комуністична зірка невипадково поєднувалася саме з червоним кольором крові (знаки і символи правлять світом).

Потужне і водночас жахливе значення червоної зірки символізувало прагнення комуністичного (інтернаціонального) терору для захоплення влади комуністами на п’яти континентах, заливши їх кров’ю світової соціалістичної революції.

Пентаграма Люцифера — це перевернутий символ життя і людини, як Божого творіння. Він уособлює людину догори ногами, що являє собою п’ятикутну зірку — тіло, обтягнуте шкірою, в середині якої духовно мертвий раб і жертва диктатури пролетаріату.

Зауважу, що всі диктатори Місячної епохи завжди прагнули одного: знецінити людське життя, подавити Волю і силу Духу, щоб правити вічно.

Але навіть німецькі нацисти не могли дотягнуся до катів НКВС СРСР. Вони їм деколи заздрили, бо у гестапо «зізнавались» у вчиненні злочинів лише 50% підсудних, а у НКВС — понад 90%. Більше того. Нелюди у підвалах, знаючи, що жертва приречена і її все одно розстріляють, намагалися ліквідувати нещасного, ще до розстрілу. Люди були настільки замордовані, що зі стану прострації вийти не могли. Вони наговорювали на себе, рідних, друзів, товаришів, колег, знайомих. Аби від них відчепилися і з нетерпінням чекали кінця. Розстрілювали уже не людину, а… шмат живого тваринного м’яса.

Як наголосив Юрій Канигін: «Життя людини знецінювалося до нуля — чи це не тріумф сатани».

Невипадково перевернута зірка — знак  вбивці Каїна, знак Калі-Юги була на нагородах, випущених до Всесоюзної спартакіади ВЦРПС в Москві 1932 року, коли більшовики організували в Україні найстрашніший у світі злочин проти людяності — Голодомор-геноцид, під час якого голодною смертю було вбито 10,5 млн українців, з них 4 млн дітей.

Морячи українців голодом, більшовики змагалися на спартакіаді під знаком Люцифера, отримуючи від нього криваві нагороди.

П’ятикутна зірка — основний символ більшовицької росії — знак «лівої руки» і диктатури з часом перейняли комуністи Китаю, Кореї та інших країн, що сповідували ідеї більшовизму.

Читайте науково-історичне дослідження Ірини Омельченко «Протистояння УкРАїни і вселенського зла».

Материки на гербі СРСР були зображені коричневими кольорами. Пригадуєте, де і кого називали “коричневорубашечниками”?  В Німеччині були члени Штурмових загонів(Sturmabteilung, SA), воєнізованих формувань нацистської партії НСДАП, які відіграли значну роль у приході Адольфа Гітлера до влади. Цю назву вони отримали через характерні коричневі сорочки, які носили як уніформу, за аналогією з італійськими “чорнорубашечниками”. Чекісти більшовицької росії носили чорні кожані куртки.

Серп і молот на гербі, які комуністи видавали за знаряддя праці і союз селянства і робітничого класу, насправді були знаряддями вбивства, втілювали ідею кривавої диктатури пролетаріату і джерело сили тоталітарної радянської влади.

Як бачимо, китайська професорка Мао Мао мала не лише слушність щодо порядку розміщення кольорів на Державному прапорі України, яка базувалися на мудрих Вселенських природничих відичних знаннях, а й реальне передбачення.

Історія нашої 34-літньої незалежності продемонструвала як у воєнно-політичному, так і в соціально-економічному житті України саме те, від чого нас застерігала професорка Мао Мао та інші спеціалісти у галузі метафізики.

За своє життя вона видала 24 поетичні збірки українською, англійською і китайською мовами. Роботи художниці демонструвалися на виставках Китаю, України, Угорщини, Німеччини, росії, США.

18 серпня 1999 року професорка, поетеса, художниця, провидиця китаянка Мао Мао трагічно загинула в Києві під колесами автомобіля…

Світла і вічна їй пам’ять. Вона бажала процвітання Україні і щастя її народу.

Під час відкриття зимових Олімпійських ігор в Китаї 4 лютого 2022 року спортивна делегація Україна йшла під синьо-жовтим Державним прапором. Коли китайці по телебаченню побачили українську делегацію з цим прапором, їх преса і соціальні мережі вибухнули мільйонними застереженнями — Україну чекає невдача на Олімпійських іграх, велика біда, катастрофа, людські жертви, війна…

20 лютого Олімпійські ігри завершилися. Україна на Олімпіаді була представлена 45-ма спортсменами і завоювала лише одну медаль — срібну.

24 лютого росія розпочала повномасштабну воєнну агресію проти України, яка тримає уже понад три з половиною роки…

Нагадаю, про XXII зимову Олімпіаду, яка проходила в Сочі (РФ) з 7—23 лютого 2014 року. На Олімпіаді українська спортивна делегація виступала під синьо-жовтим державним прапором і спромоглася завоювати лише дві медалі в біатлоні (золоту і бронзову; у змаганнях брали участь 43 спортсмени).

По завершенню Олімпіади росія окупувала Крим, а весною розпочала агресію на Донбасі. Подальші події загально відомі…

Сподіваюся, ще пам’ятаєте літні Ігри XXIX Олімпіади, яка проходила в Пекіні, столиці КНР з 8 по 24 серпня 2008 року.

В день відкриття олімпійських ігор росія розпочала воєнну агресію проти Грузії, окупувала Південну Осетію і Абхазію і розташувала на їх територіях свої військові бази. На цих базах росіяни готовили десантно-штурмові війська, які в кінці лютого 2014 року під виглядом «зелених чоловічків» захопили Крим. 

Всі три агресії росії пов’язані з Олімпійськими іграми. У путіна якась маніакальна психічна залежність від спортивних олімпіад. Під час їх відкриття або закриття у московського фюрера відбувається загострення якоїсь невідомої хвороби. Діагноз повинен поставити консиліум незалежних міжнародних психіатрів або снайпер… Крайній варіант —самий надійний!         

Сподіваюся, що тепер розумієте, чому п’ята колона у Верховній Раді за наказом Москви нав’язала незалежній Україні перевернутий догори дригом жовто-блакитний державний прапор Української Народної Республіки, зробивши його синьо-жовтим (синє вгорі, жовте внизу).

«Перевернутість» нашого національного прапору — державного прапору Української Народної Республіки — спотворила його Вселенську сутність (призначення) і дуже швидко далася взнаки Україні.

До влади прийшли ПАРАЗИТИ (інородці, зрадники, лихварі, хабарники, корупціонери, «гниди», «раби, підніжки, грязь Москви»), які, як варвари почали грабувати Україну, рвати її на шматки, роззброювати армію. Вони зробили етнічних українців зубожілими і різко зменшили населення країни. Смертність перевищила народжуваність дітей…

Потім російська воєнна агресія, анексія Криму, окупація і «приєднання» до московії Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей. Загибель сотень тисяч українців, мільйони біженців, викрадення і вивезення на росію десятків тисяч дітей. Україна перетворилася на руїну і кладовище, опинилася на межі розчленування, втрати суверенітету і незалежності…

Президент України Кравчук і народні депутати, які не прислухалися до рекомендацій знавців Вселенських символів, вчених, істориків, релігієзнавців в 1992 році на законодавчому, а в 1996 році на Конституційному рівні (президент Кучма) розміщення кольорів Державного Прапору України поставили «з ніг на голову». Синій (як головний колір) — зверху, а жовтий — знизу.

Свідомо (значить із злочинним умислом) чи не свідомо (значить через відсутність знань) президенти Кравчук і Кучма і народні депутати грубо ПОРУШИЛИ Вселенський Закон «Процвітання», порядок кольорів якого незмінний — зверху «Сонячний (Творець, Дух, Вогонь), а внизу — «Блакитний (земля, вода, матерія)» і правила геральдики (герб) і вексилології (прапор).

Вселенський Закон «Процвітання» в Україні замінили на Закон «Занепаду», порядок розміщення кольорів якого, як раз навпаки — «синьо-жовтий». Таким чином Україна була НАВМИСНО запрограмована на ЗАНЕПАД, РУЙНАЦІЮ, ДЕГРАДАЦІЮ і ЗНИЩЕННЯ, що наглядно підтверджується трагічними наслідками, які настали в Україні.

Згадувана Ірина Омельченко (ОМІРА) наголошує: «Для тримання України в рабстві, вороги нав’язали нам символи занепаду і поразки — синьо-жовтий: Вода гасить Сонце. Це заперечення природного порядку. Такий перевернутий прапор включає народ в егрегор страждань, занепаду і великих втрат, темноти, невігластва, розбратів, брехні, війни».

Українці, що ще потрібно трапитися, щоб президент і народні депутати, а головне — ми, українці нарешті зрозуміли, яким повинен бути Державний Прапор України і що Світом управляють Вселенські символи, а не закони, які приймають люди?!

То може сьогоднішня влада (парламент і президент — це в їх  компетенції!) прислухається до пророчих застережень китайської професорки Мао Мао, вітчизняних і зарубіжних вчених і нарешті зробить те, що вони рекомендували зробити ще президенту Кравчуку — поміняти місцями кольори на Державному Прапорі України. ЖОВТИЙ вверху, а БЛАКИТНИЙ внизу.

Рекомендую владі й українцям познайомитися з науково-історичним дослідженням відомої Майстрині Далекого Сходу, Вчителя відичних знань, поетеси, письменниці Ірини Омельченко (ОМІРА) «Творець перемагає під ЖОВТО–БЛАКИТНИМ стягом».

Її дослідження ви можете прочитати на сайті видань Український репортер, Україна молода, Універсум та інші, а також на її фейсбук сторінці і в телеграмі.

Читайте за посиланнями:

Фейсбук група “Вселенські Символи і Знаки Перемоги УкРАїни☀️ “

Телеграм канал “УКРАЇНСЬКІ ВОЛХВИ☀️”

Ознайомившись з зазначеними дослідженнями ви зрозумієте, чому сонячно-блакитний стяг став прапором УНР, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця (полковника УНР) і Української Повстанської Армії.

«Блакитний», або «облочистий» — це давнє українське слово, яке означає «водяний», «вологий». Слова жовтий, жаркий і яркий мають спільну основу і вказують на вогонь. Тому в давнину нікому не приходило в голову ховати вогонь під воду.

Навіть в часи УНР, коли було ослаблене розуміння рідної символіки, в українців на півсвідомому генетичному рівні домінував жовто-блакитний стяг.

Співець української Визвольної революції видатний поет Олександр Олесь 1917 року вітав українське військо такими словами:

Українське військо,
мов з могили встало,
Загриміло в бубни,
в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор
сонячно-блакитний,
Прапор України!
Рідний, заповітний!

Моє покоління на пам’ять знає ці рядки відомого українського поета, письменника і перекладача Володимира Сосюри (1898–1965) із вірша «Комсомолець»:

Бій відлунав. Жовто-сині знамена
Затріпотіли на станції знов.

І до юрби полонених
Сам курінний підійшов.

«Ну, так пощади не буде нікому!
Вас не згадає замучений край!»
Вийшов один і сказав курінному:
«Я — комсомолець. Стріляй!»

Письменник Борис Антоненко-Давидович (1899–1984), пишучи про Володимира Сосюру в листі до Григорія Гребенюка від 31 травня 1979 року, зазначав: «…балада про комсомольців була спочатку «Баладою про гайдамаків», що кінчалася словами: «Я – гайдамака! Стріляй!»

Як було насправді, точно не знаю, але в обох варіантах вірша були рядки «Жовто-сині знамена, а не синьо-жовті…».

Знаю достеменно, що юнакові Сосюрі випала доля воювати в лавах Третього гайдамацького полку Армії УНР, кілька разів потрапляти в полон (до червоних і білих росіян та повстанців Нестора Махна) і, зрештою, потрапити до червоної армії. Сосюра на власні очі бачив, що прапором Української Народної Республіки і в полках Армії УНР були прапори жовто-синього кольорів, а не навпаки…  

Кожна військова частина починається з прапора, стяга — «того, що стягує в єдність». Пост-комуністична держава, в якій паразитична верхівка панує над українським народом, вчепилася в так любий їй протиприродний синьо-жовтий прапор як воша кожуха.

Творці нової України потребують чіткого ідентифікатора, який би відрізняв їх від прихильників старої, вмираючої комуністичної московської системи.

Жовто-блакитний — це стяг творців нового світу!

Наприклад, символіка бригади «Азов» включає знак «Ідея Нації» (символ ꑭ) та шеврони, що зображують символічні елементи, такі як «сонячний хрест», який в бригаді трактується як символ захисту та нації. Бригада «Азов» позиціонує себе як військовий підрозділ, який захищає національну Україну, за що їм моя батьківська вдячність.

Символ «Ідея Нації» (ꑭ) є монограмою літер «І» та «N». Форма написання літери «N» відповідає традиційному, давньоукраїнському стилю правопису. Монограма, утворена шляхом переплетення вказаних літер, при чому, літера «І» вертикально і в центрі перетинає поперечний елемент літери «N», що означає нація.

Символ «Ідея Нації» (ꑭ) був створений у 1992 році, як емблема Соціал-національної партії України. Автором символу є художник Нестор Пронюк.

Згодом символ «Ідеї Nації» (ꑭ) почали використовувати ГО «Патріот України», Бригада НГУ «Азов», Третя штурмова бригада ЗСУ, добровольчий підрозділ «Фрайкор» та інші націоналістичні структури й організації.

Монограма блакитного кольору зображувалася на партійних знаменах, чорного — на знаменах Товариства сприяння Збройним силам та Військово-морському флоту «Патріот України». Колір знамен в обох випадках був золотим (жовтим).

За твердженнямавтора блогу про ідеологію «Азовського руху» Олексія Рейнса, на сьогоднішній момент символ «Ідея Nації» (ꑭ) є фактичним символом українського націоналізму загалом та на нього не розповсюджуються жодні авторські права.

Сам автор «Ідеї Nації» (ꑭ), Нестор Пронюк в інтерв’ю зазначає: «…я не відчуваю якихось авторських амбіцій. Поширення символу «Ідея Nації» (ꑭ)  — найвище визнання. Це вже надбання національної творчості».

Інтерв’ю «Людина, яка намалювала символ «Ідея Nації» (ꑭ) читайте за цим посиланням.

Зауважу, що символіка «Азову» «Ідеї Nації» (ꑭ) є багатогранною. Її, окрім бригади «Азов», використовують також й інші підрозділи ЗСУ.

Ті, хто називають літеру «N» латинською, погано знають історичні джерела. Достатньо зайти у Вікіпедію та подивитись, наприклад, на зразок підпису королеви Анни (доньки Ярослава Мудрого) від 1063 року чи на «Конституцію Пилипа Орлика» 1710 року. В обидвох випадках використовується саме літера «N». Подібних історичних прикладів можна навести багато, але ці два документи найбільш знакові та відомі суспільству.

Літера «N» зникла з українського правопису у 18 столітті в межах реформ російського царя Петра I по створенню так званого “гражданского алфавита”. Класична спроба колонізаторського придушення української писемної традиції.

Проте повністю зробити це не вдалось, адже навіть станом на 20-те сторіччя окремі представники українського народу ставили за мету максимальне повернення спадку наших пращурів.

Так, за ініціативою художника Георгія Нарбута літера “N” використовувалась на печатці “Державного Секретарства” (1918 рік), а геральдист Микола Битинський використовував її в проєктах клейнод для уряду УНР в екзилі (1939 рік).

Після відновлення незалежності України літера «N» почала повертати свої позиції. Київська газета «Neскорена Nація» (1991 рік) використовувала її як своєрідний ідеологічний наголос. Саме з таким посилом її використовують націоналістичні організації.

Наприклад, коли пишеться слово «Nаціоналізм», мова йде саме про український націоналізм, а не російський чи якийсь інший. Чи, наприклад, лозунг «Крим Nаш!» не залишає жодних сумнівів, кому саме належить півострів.

Зверніть увагу на кольори прапору полку «Азов» і шеврону бригади «Азов» і, як вони розташовані! Полотнище прапора золоте (жовте). На шевроні — жовте вгорі, блакитне (голубе) — внизу. В центрі «коловорот» (Сонце) і символ «Ідея Нації» (ꑭ).

Шеврон розташований на Державному прапорі України і є офіційним прапором бригади «Азов».

Настійливо рекомендую уважно прочитати: Статтю «Ідея Нації (ꑭ). «Азову» 9 років: становлення, символи та міфи найвідомішої бригади України».

Національний Сонячно-Блакитний прапор не є перевертанням синьо-жовтого державного прапора. Це зовсім інший прапор — і за назвою, і за змістом, і за магічною дією, і навіть за кольорами. Це новий прапор, хоча йому тисячі років. Це прапор оновленої України, яка скидає баласт минулого і злітає до нової Перемоги.

Споконвічний історичний український національний жовто-блакитний прапор цілком відповідає геральдиці (науці про герби) і вексилології (науці про прапори). Головний колір прапору — колір герба — завжди зображується вгорі. Оскільки Тризуб (Трисил, Триглав, Трисуття) є жовтим (золотим) на блакитному тлі, то жовтий є головним кольором прапора і однозначно має бути вгорі.

Тлумачення про синє небо й золоті ниви видається примітивним і навіть смішним. Хто бачив щоб серед зими, весни і осені колосилися поля золотої пшениці, а небо було постійно безхмарним і голубим?

Творчий директор громадського об’єднання «Освічена Україна» Анатолій Мицкан зауважує, що насправді барви нашого прапора з давніх-давен символізують дві головні стихії природи і людського буття — вогонь (жовтий колір) і воду (синій). Логічно припустити, що лише сполучення «ЖОВТИЙ — згори, СИНІЙ — знизу» відображає вічну симетрію — божественну гармонію цих стихій. Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це веде до порушення світового ладу і катастрофи, за якої вода гасить вогонь…

Українці, не думайте, що помінявши місцями кольори на Державному прапорі, ВІДРАЗУ все зміниться на краще: прийде перемога, повернуться окуповані території, відбудується країна, заживимо в достатку, появиться правова держава, де панує верховенство права…

Синьо-жовтий прапор потрібно не лише перевернути фізично і поставити його «з голови на ноги». До жовто-блакитного стягу кожен українець за етнічним походженням, душею і духом ПОВИНЕН ПОВЕРНУТИСЯ, в першу чергу, на духовному і ментальному рівні.

Кожною клітиною ми повинні відчути і усвідомити, що наш Державний Національний Прапор є ЖОВТО-БЛАКИТНИМ, кольори якого у своїй взаємодії народжують ЖИТТЯ!

Скажімо, давню емблему створення світу з хаосу та боротьби і єдності двох протилежних засад зі східної філософії, відому як «Ян-Інь» передають саме цими кольорами. Жовте, або ж золоте, Ян означає «світло, тепло, небо, активність, чоловічий принцип, сонце».

Натомість синє Інь символізує «пітьму, холод, землю, пасивність, жіночий елемент, місяць». Що ж буває, коли земне й пасивне домінує (тобто розміщене зверху) над небесним і активним, мабуть, пояснювати зайве.

З історії добре відомо, що ставалося з тими справами, рухами, країнами, які тривали, виникали, розгорталися під знаком такого протиприродного сполучення цих барв. Вони мовби наперед були запрограмовані на невдачу і погибель.

Або ж візьмімо Фен-шуй. За цією традицією, розміщення синього (воля) над жовтим (мудрість) означає «Закон занепаду», тобто прогресуючу деградацію, нещастя, хаос. Тоді як зворотне сполучення барв — жовте над синім означає гармонійне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого, що дарує життя, розвиток, добробут, щастя.

Про це ж засвідчує й арійська традиція. Дослідники стверджують, що духовний вождь аріїв Рама обрав своїм сакральним символом — одяг, на якому СОНЯЧНИЙ (золотий) колір був завжди зверху.

Це також демонструє природну зверхність Духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє). Тоді як розташування барв з точністю до навпаки, крім усього іншого, ще й перекручує святе ім’я Рама на Мара (примара, привид, або зомбі по-сучасному).

Власне, й за православними канонами іконописання, які відомі ще з Візантії, золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця, німб Бога-Сина і взагалі — Вищу Духовність. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.

Як користуються цим даром люди, видно не озброєним оком. Також відомо, куди завела безвідповідальна свобода колишнього командира небесного воїнства на ім’я Денниця, що більш відомий як Люцифер.

Синьо-жовтий Державного прапору України потрібно викинути з голови раз і назавжди як «русскій мір» і сатанинську москальську церкву! 

Перший крок, який потрібно нам зробити — це фізично перевернути (поставити «з голови на ноги») синьо-жовтий прапор у себе вдома, щоб жовтий колір був вверху. Наприклад, як у мене на відео і на фото.

Другий крок — змусити народних депутатів і президента України змінити статтю 20 Конституції і встановити, що Державний прапор України є ЖОВТО-БЛАКИТНИМ.

Частину другу статті 20 Конституції України необхідно викласти у такій редакції: «Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої — ЖОВТОГО кольору, нижньої – БЛАКИТНОГО кольору».

«Денацифікація» України

Українці, ми повинні усвідомити, що Україна — це держава українців, а не москалів та інших інородців. Влада в Україні повинна належати етнічним українцям у відсотковій пропорції до населення країни.

Читайте «Україна — держава українців, а не москалів: відкритий лист до Володимира Зеленського».

Для цього необхідно повернути у паспорт, свідоцтво про шлюб і свідоцтво про народження запис про етнічне походження (національність) громадян України.

Нагадаю, пострадянська влада незалежної України позбавила етнічних українців, а заодно і нацменшини мати право на своє національне самовизначення. 26 червня 1992 року Верховна Рада України ухвалила Постанову №2503-XII «Про затвердження положень про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» і затвердила ці положення. Постанову підписав голова парламенту Іван Плющ.

У Положенні про паспорт громадянина України, на порушенняпринципу верховенства права, закріпленого в міжнародно-правових актах ООН і Ради Європи та національному законодавстві, комуністична більшість (так звана «група 239») Верховної Ради навмисно вилучила графу «національність» у паспорті. Згідно з Положенням, на прохання громадянина, до паспорта можуть бути внесені на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. Вносити в паспорт дані про свою національність чи національність дитини було заборонено.

Це був початок спецоперації Московії по «денацифікації» населення незалежної України, у якому частка етнічних українців, згідно з переписом населення СРСР у 1989 році, складала 73%.

У 2001 році вперше в незалежній Україні був проведений перепис її населення. Він засвідчив, що українці складають 37 541 700 осіб, або 77,8% від загальної кількості населення (росіяни — 17,3%, білоруси — 0,6%, молдавани —0,5%, кримські татари — 0,5%, болгари —0,4%, угорці — 0,3%, румуни — 0,3%, євреї — 0,2%).

Перепис засвідчив, що за роки незалежності  у національному складі населення України питома вага етнічних українців зросла на 5,1%, а росіян, навпаки, зменшилась на 4,8 % і становила 8 334 100 чоловік, або 17,3% (у 1989 році росіян в Україні було 22,1%). 

З огляду на цю тенденцію антиукраїнська влада за вказівкою Москви взялася за повну «денацифікацію» титульної нації України — українців.

12 вересня 2002 року стало «чорним днем» для українців. Призначений президентом України Кучмою Кабінет міністрів (який за національним складом переважно був неукраїнським), очолюваний прем’єр-міністром Кінахом (уродженцем Молдови) за погодженням із Кучмою видав Постанову № 1367 «Про затвердження зразків книг реєстрації актів цивільного стану та описів бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану». Постановою у свідоцтві про народження і у свідоцтві про усиновлення було вилучено запис про національністьбатьків, а в свідоцтві про шлюб — національність подружжя.

Грубо порушуючи вимоги Конституції України та міжнародно правові акти, уряд Кінаха, не маючи на те повноважень, скасував Постанову Верховної Ради від 26 червня 1992 року №2503-XII «Про затвердження положень про паспорт громадянина України і свідоцтво про народження…».

Безпрецедентний випадок в історії незалежної України — уряд скасовує постанову парламенту!

Історична довідка. В 1990 році, будучи народним депутатом, Кучма написав в автобіографії, що він «русский» і не проголосував за ухвалення Декларації про державний суверенітет України. У 1994 році, балотуючись у президенти України, Кучма зазначив, що він «українець». Після обрання президентом на другий строк, зустрічаючись із діаспорою українців у росії, Кучма називав українців «обезьянами» і заявив, що ми всі українці «немножко с придурью», що викликало бурю обурення в Україні…

Як народний депутат ІІ-VІ скликань, я неодноразово звертався до президентів України Кучми, Ющенка, Януковича, Порошенка та прем’єр-міністрів Кінаха, Януковича, Тимошенко, Азарова з депутатськими зверненнями і запитами про скасування зазначених антиконституційних постанов уряду.

Пропонував парламенту закріпити в законі право громадян України на запис в реєстраційних документах про їх етнічне (національне) походження.

Проте мої та інших народних депутатів неодноразові законні вимоги про повернення графи «національність» у державні реєстраційні документи були проігноровані…

Принцип верховенства права і природне право етнічних українців (як і право інших громадян України) мати у паспорті, свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб запис про свою національність антиукраїнська влада розтоптала.

10 листопада 2010 року Кабінет міністрів України, у якому етнічних українців було менше, ніж пальців на одній руці, на чолі з уродженцем росії Азаровим (який вважав себе «гражданіном с русской отчізной») ухвалив Постанову №1025 «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану», якою завершив процес «денацифікації» українців, вилучивши графу «національність» з усіх бланків про державну реєстрацію.

Цією антиукраїнською злочинною постановою (яка діє й донині), зрадники-втікачі Азаров і Янукович позбавили 46 млн громадян України, з яких понад 37 млн — етнічні українці, права, передбаченого міжнародними правовими актами і національним законодавством, вказувати в реєстраційних державних документах свою національність.

У листопаді 2010 року влада нормативним актом уряду, який суперечить Конституції України і міжнародному праву, перетворила понад 37 млн етнічних українців на населення (електорат) без роду і племені.

Наразі в Україні української нації і українців за національністю (як і представників національних меншин) де-юре не існує. Проживає безнаціональний — денацифікований народ…

В Україні вперто і цілеспрямовано стирається будь-яка різниця між чужоземцями й етнічними українцями, які є титульною нацією України.

У лютому 2015 року під час судового засідання підсудний (колишній керівник фракції Партії регіонів у Верховній Раді) Олександр Єфремов на запинання судді про його національність – чи є він українцем, відповів, що «такого поняття, як національність, зараз не існує».

Дожилися! У паспортах на собак і котів записана їхня порода і родовід, а українців — представників титульної нації у власній державі позбавили права на запис у державних реєстраційних документах своєї історичної родової національності!

Висновок. Уряди, очолювані Кінахом і Азаровим (не українці за національністю), та президенти Кучма і Янукович (не українці за національністю) здійснили юридичний етноцид українців — титульної нації України.

Агенти політичного впливу Москви Кучма, Янукович, Кінах, Азаров та члени, очолюваних ними урядів, здійснили юридичну «денацифікацію» українців за довго до початку путіним так званої СВО по «денацифікації України». Воєнний злочинець путін, надавши притулок зрадникам Януковичу і Азарову, тепер чинить геноцид українців.

Шлях до справедливості є!

За рішенням районного суду м. Києва у 2016 році я з синами отримав запис у графі «Особливі відмітки» паспорта громадянина України у такій редакції «Національність – Українець» (на фото). Вказаний запис завірений підписом повноважної посадової особи і відповідною гербовою печаткою районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві.

Суд встановив, що приписи «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, і положення «Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», затвердженого Наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, обмежують право громадян на їхнє прохання внести до належного їм паспорта громадянина України дані про власну національність і є такими, що суперечать вимогам ст.ст. 11, 19, 35, 64, 92 Конституції України, ст. 11 Закону «Про національні меншини», ст.ст. 269, 271, 300 Цивільного кодексу України.

Рішенням суду 2016 року мої сини отримали у свідоцтвах про народження дітей (моїх чотирьох онуків) запис про національність їхнього батька у графі «громадянство» такого змісту «громадянин України, національність – Українець».

В актах запису про народження дітей, складеного Відділом реєстрації актів громадянського стану районного управління юстиції у місті Києві, в розділі відомостей про батька внесено запис про національність їхнього батька: «національність – Українець».

Читайте на цю тему моє відкрите звернення до Президента України Петра Порошенка про повернення громадянам України права мати запис про свою національність (етнічне походження) у державних реєстраційних документах.

Згідно Всеукраїнським переписом населення України 2001 року, етнічні українці складали переважну більшість (77,8 %), а найбільшу національну меншину становили росіяни (17,3 %). На сьогодні, за даними соціологічних досліджень, 91% опитаних вважають себе етнічними українцями, але не мають юридично-документального підтвердження.

Третій крок, він самий важкий — цежорстко очиститися від ПАРАЗИТІВ («зелених гнид», лихварів, хабарників, корупціонерів, колаборантів, зрадників, московських попів), які роз’їдають тіло України і навести порядок в країні. Конституційний принцип всі рівні перед законом і судом повинен стати наріжним каменем життя країни. Зробити це необхідно максимум в за півроку-рік!!!

Ще раз наголошую: сонячний колір символізує божественне (духовне), а блакитний — матеріальне. Сонце вгорі символізує домінування в людині божественного початку (Духу). Тому сонячно-блакитний — це прапор володарів власної долі, які керують собою і навколишніми обставинами.

СОНЯЧНО-БЛАКИТНИЙ — це прапор природного порядку: Сонце над Водою, які разом у гармонії дають Життя. З таким прапором все йде легко й радісно. Якщо ж його перевернути, то Вода гасить Вогонь, тому справи йдуть «як мокре горить».

34 роки незалежності України показали, що перевернутий «ногами верх» — синьо-жовтий — це прапор деградації, ослаблення, вимирання, втрати територій, поразок. Протиприродність такого прапора очевидна.

Скажімо, чоловік у жовтих штанах і синій сорочці справляє враження душевно хворого.

Іноземці інтуїтивно зображують український прапор жовтим вверху, а синім внизу, бо так природно. Врешті-решт, запаліть свічку чи сірника і погляньте на полум’я: жовте вгорі, блакитне внизу.

Правильні символи магічно притягують позитивні події. Правильний прапор вмикає Україну в егрегор радості, творчості, гармонії, процвітання. Жовто-блакитний – це талісман Перемоги.

Зверніть увагу, з якою легкістю ви вимовляєте «жовто-блакитний» і як незграбно звучить слово сполучення «синьо-жовтий».

Коротко про поняття суспільно-політичного характеру «жовто-блакитного» кольорів: Суверенітет, самоврядування, самооборона — це все елементи природного порядку, тому сонячно-блакитний — це прапор українців, які підтримують швейцарську модель (озброєний до зубів нейтралітет) і яку необхідно практично реалізувати в Україні.

Прапор Швейцарії білий хрест на червоному тлі дуже нагадує наш козацький прапор — білий хрест на малиновому тлі (на фото). Швейцарія не входить ні в НАТО, ні в ЄС, має поголовно озброєне населення, реальне народовладдя і високу якість життя  в Європі.

Зверніть увагу на державний прапор Швеції. За кольорами і їх розташуванням вони ідентичні з Національним державним прапором Української Народної Республіки.

Прапор Швеціїскладається з голубого (синього) тла та золотого хреста на ньому. Жовтий (золотий) колір хреста зверху символізує Сонце (щедрість). Синій колір під золотим хрестом — земну правду, справедливість і вірність.

Малий герб Швеції — синій щит з трьома золотими коронами. Три корони — це історичний символ держави свеїв і символ трьох основних багатств Швеції: гір, лісів і води. Три корони також символізують трьох скандинавських богів язичників: Тора (грім), Одіна (верховний бог війни і перемоги) і Фрейра (бог родючості, миру, процвітання, чоловічої сили, податель сонячного світла, ясної погоди і гарного врожаю).

Життєвий рівень у Швеції високий завдяки потужній соціальній державі, високим стандартам освіти та медицини, стабільній економіці та активній підтримці прав людини. Країна пропонує якісну освіту, доступну медицину, розвинену інфраструктуру та високу якість життя для своїх громадян, що робить її однією з найбажаніших країн для життя. 

Космічне призначення України відображене в її Малому Гербі.
У перекладі з німецької мови слово “герб” означає “спадщина”.
Найдревнішим і найважливішим символом наших пращурів з часів Трипільської культури був і є Триглав, або Трисил.

Трисил-Триглав – символ Всевишнього і символ Творця нашого світу Сварога; символ, що засвідчує триєдність будови природи, богів і людей: Світу Явленого, що об’єднує світи Духу-енергії, розуму і непроявленої матерії; або світи Наві, Праві і Яві.
Три в одному і одне, що вміщує в собі три, — це і є Трисил-Триглав, символ будови, буття і сутності нашого світу.

Українська назва знаку — Триглав, Трисил (Трисуття), бо має в собі три головних суті, три сили, три змісти.

А назву “Тризуб” цей знак одержав із “легкої” руки (вуст) москальського історика Миколи Карамзіна. (І тут не обійшлося без москалів).

Але ж Трисуття означає духовну суть, матеріальну суть, правила духовного й матеріального життя і з «зубами» нічого спільного не має.

У прадавні часи й аж до 19-ого сторіччя Триглав як символічний знак називали Трійцею, пов’язуючи його значення з поняттям триєдинства світу.
Древній символ Трисуття мав не лише державницькі функції, а й естетичні та оберегові. Люди наносили його на стіни, одяг, посуд, килими.

У Трисутті зашифрований фундаментальний принцип світобудови, нерозривна єдність протилежних елементів (асиметричні ліва і права частини, що є дзеркальними копіями).

Якщо їх об’єднати, вони утворять центральний фрагмент.
У цій тріаді — основний зміст Трисуття: сонце, зерно, чоловіче і жіноче начало, які разом дають життя.

Всі ці тлумачення свідчать про прадавнє походження Триглава, ще з трипільських часів.

Читайте дослідження Ірини Омельченко (ОМІРА) «Вселенський символ. Триглав, Трисил, Трисуття».

Письменник Ігор Каганець відзначає, що «Святий дух єднає земну людину з небесним Творцем. Птахом Творця Всесвіту в арійській традиції завжди був СОКІЛ.

На українському Гербі зображений Сокіл Волі.  Слово «сокіл» (со-коло) означає сонячний, той, що «з-колом» («коло», латинське «sole» — назви сонця). Він літає найвище за всіх птахів, тому найближчий до Сонця і до Бога-Творця (Сварога, Брахми).

«Сокіл — Сонячний птах, духовне єство світотворення. Він сидить на вершечку світового древа, поряд із небесними світилами, й відає про все. На витворах народного мистецтва зображена космогонічна картина: сокіл на верхівці прадерева, ВІН СТВОРЮЄ НОВИЙ СВІТ». 

У колядках змальоване дерево, “а на вершечку сив соколонько гнізденько си в’є”, щоб знести яйце, в якому зародиться життя. У сокола гострий зір; він високо сидить і все бачить.

Проте здатність птаха знати минуле й передбачати майбутнє визначена його надприродними властивостями, якими наділила його народна фантазія. Віщий дар сокола пояснюється його божественним походженням. Ніким не народжений, безсмертний, вічний і мудрий, як сам світ, сокіл, “хоч і не бачить, то й так знає”».

Читайте: 100 найвідоміших образів української міфології / В. Завадська, Я. Музиченко, О. Таланчук, О. Шалак. – К. : Орфей, 2002. – С. 307.

«СОКІЛ — це Сонячний символ Перемоги. Символізує перевагу, сильні вольові якості, дух, світло, свободу». (див. Символы. Знаки. Эмблемы. – Сост. В. М. Рошаль. – М.: Эксмо, 2005. – С. 478).

Бог сонця РА зображувався з головою сокола. Сокіл протиставляється вороні як уособленню злих сил: «Де соколи літають, там ворону не пускають». 

Сокіл — символ мужності, сили, чоловічої активності. В українській традиції гарних молодих чоловіків донині називають «соколами”. 

Особливістю сокола є здатність до вертикального пікірування: коли він складає крила і атакує здобич, то досягає швидкості 322 км/год. Це абсолютний рекорд серед живих істот. Існує навіть гіпотеза, що такої неймовірної швидкості сокіл досягає завдяки згортанню простору і телепортації. 

Тому сокіл — це відверто «вертикальний» птах. Його поведінка найбільше відповідає божественній вертикалі, яка миттєво поєднує небесне і земне. Атакуючий сокіл, що блискавкою падає з неба, називається «скоропад». 

ВОЛЯ — це українська національна ідея. Вона записана на УкРАїнському Державному Гербі, який  має зображення Сокола Волі. 

Воля — це те, чим володіли арії-трипільці й до чого прагнули повернутися всі наступні покоління українців. 

Воля — це те, до чого ми нині підійшли впритул. 

Сокіл Волі є символом нової Української держави, це птах Творця, символ Святого Духа. 

Святий дух — головний символ нової інформаційної епохи, покровитель вільних, творчих людей. Де Святий дух — там і ВОЛЯ»,-  завершує своє дослідження Ігор Каганець.

До сказаного Вчителем ведичних знань Іриною Омельченко і письменником Ігорем Каганець додам. В Індії, у штаті Джаму і Кашмір на горі з трьома вершинами, яка  називається українськими словами «Три Кута», є Храм Вайшну Деві — Великої Богині Матері.

Її велетенська бронзова статуя,  якій 4000 років, у правій руці тримає символ аріїв — Тризуб (Триглав, Трисил, Трійця/Трисуття — символ Божественного Світу), який сьогодні є Гербом України.

Скульптуру Богині постійно охороняють жреці. Історики Індії встановили, що цей символ не місцевого походження, а принесений давніми аріями — пращурами нинішніх українців.

На Поділлі знайдені наскальні рельєфи з тризубами, які зроблені у IV–III тисячолітті до н.е. Археологічні знахідки свідчать, що тризуб як символ (герб) використовували також трипільці у IV–III ст. до н.е. У прадавні часи на землях Центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин.

Потім його викори­стовували наші предки, царські скіфи, які називали себе нащадками атлантів.

Найдавніша згадка про тризуб датується 360-355 рр. до н.е. і належить Платону: в праці «Тімен» він детально описав блакитний одяг царів-атлантів, на якому був зображений золотий ТРИСИЛ (Триглав-Тризуб).

За часів Київської Русі тризуб був гербом київських князів. Тризуб Володимира І Святого — Великого князя Київського, Володаря Русі став Державним Гербом України.

Все вище викладене дає підстави зробити однозначні висновки щодо державних символів України — Герба і Прапора.

1. З древнім символом українців Тризуб (Триглав-Трисил-Трисуття») — символом Божественного Світу, який став Гербом-Оберегом України, все склалося за планом Творця.

Вселенський символ «ТРИСИЛ» допомагає сьогодні Україні простояти у протиборстві з планетарним злом — Московією! Ми вистоїмо і переможемо! В цьому не повинно бути ніяких сумнівів!

Не забувайте: місія Української Нація врятувати світ від ядерної пожежі.

Майбутнє України — бути духовним та інтелектуальним центром об’єднаної Європи від Ла-Маншу до Уралу.

У глибинну таємницю Трисила-Триглава-Трисуття (Тризуб)проник український мислитель Володимир Шаян, який вважав, що саме з ним українці досягнуть Перемоги.

Ця перемога має прийти через потрійну самопожертву. Шаян зазначає (цитую):

«Жертва — це не є самознищення, як нам підказує обмежена егоїстична думка; жертва — це радісна перемога над життям і смертю. І тому з впевненістю перемоги носили знак Тризуба натхненні індійські віщуни, що перемогли смерть ще за життя. Потрійне Самовідречення і Жертва означає жертву Мислі, Почувань і фізичної Енергії (Життя і Тіла) у службі Перунові — Богові Космічної Творчості…

Благословенна хай буде нація, що вибрала своїм символом Тризуб — Символ Потрійної Жертви і Потрійної Влади…
Тризуб є тією Космічною Силою, що нищить світи старі, і творить нові і кращі…
Тризуб — це Вселенський символ Великої Божественної Троїстості, Вічного Джерела Буття і Існування”.

Сподіваюся, що тепер всім розуміло, чому москалі так бояться бійців «Азову» і, чому до цього часу не обміняли їх на своїх полонених орків.

2. Щодо ЖОВТО-БЛАКТНОГО СТЯГУ наших предків, то нерозумні нащадки славетних аріїв-трипільців-русинів («славних прадідів великих правнуки погані», – Т. Шевченко) перевернули його кольори «вверх-ногами» — синій як головний поставили зверху, а жовтий як другорядний — внизу, що відповідало Космічному закону «Занепад». Це було зроблено метою знищити державну незалежність України.

3. Вороги України знали, що сакральним кольорами аріїв-трипільців-русинів були ЖОВТИЙ (вгорі) і БЛАКИТНИЙ (внизу). Таке розташування кольорів означало гармонійне поєднання небесного вогню (РА) і земної речовини (МА), що демонструвало природну перемогу Духу (сонячне, золоте, жовте) над матерією (блакитне, голубе, синє) і відповідало Космічному закону «Розквіт».

Головним вченням марксизму-ленінізму є «діалектичний матеріалізм», догматики якого стверджують, що первинною є матерія. Комуністи України це засвоїли і запрограмували Україну на руйнацію і загибель, ухваливши Державний прапор синьо-жовтим за вказівкою Москви.

4. Розташування ж кольо­рів iз точністю до навпаки (так вони розташовані на нашому Державному прапорі — синій вгорі, жовтий внизу) є «Вселенським Законом занепаду», який спотворює все Божественне та веде до хаосу і розпаду. Що і відбувається сьогодні в Україні.

5. Знаючи це, наші пращури жили за Вселенськими Законами і правильно розміщували сакральні символи, знаки, їх кольори. Це і дало їм можливість стати інтелектуальним центром цивілізації, яка існувала сім тисяч років тому. Саме ЖОВТО-БЛАКИТНІ кольори символізували і Київську Державу ще до християнізації Русі.

Письменниця, Вчитель ведичних знань Ірина Омельченко (ОМІРА) зазначає: «Вселенські символи — це символи, в яких сконцентрована енергія (інформація) Всесвіту. Вони є тим магічним ключем, що відкриває тайну буття Людства, призначаючи місце і роль народу в розвитку планетарного суспільства, висвітлює приховані скарби Творчого Духу.

І в цьому відношенні неперевершеною за своєю глибиною, філософським змістом, езотеричною сутністю є, як засвідчують дослідження, етнічна українська символіка і її кольори.

Сонячний (жовтий) колір позначає божественне (духовне), а блакитний — матеріальне (інформацію). Сонце вгорі символізує домінування в людині божественного початку (духу). Тому сонячно-блакитний — це прапор володарів власної долі, які керують собою і навколишніми обставинами.

Сходження українського сонця — це не просто слова і міфи. Це зміна свідомості українського народу і формування нової української нації — носія передового сонячного арійського-трипільського світогляду. 

Війна припиниться тоді, коли процес  націотворення стане незворотним і зійде Духовне Сонце нації, яке перетворить Україну на Духовний і Інтелектуальний Центр Європи! Що зараз і відбувається. І ми з вами Творці і учасники цього незворотнього процесу. Тому що місія України — бути Наставником людства.

Головна особливість українців у тому, що вони володіють досвідом самозцілення внутрішньої трансформації і мають доступ до найпотужнішого у світі сонячного егрегора.

Це дає їм ясність мислення, віру до себе і Творця, єдність з вищими силами та їхній захист, життєрадісність, енергійність, солідарність, відповідальність, цілеспрямованість. 

В результаті українці мають ВІРУ — СОНЯЧНИЙ СВІТОГЛЯД, що дає силу. Завдяки чому протягом тисячоліть українській Фенікс багато разів відроджувався з попелу і перемагав. 

Тому не чекай на інших! Натисни магічну кнопку «Життя», підніми СОНЯЧНО-БЛАКИТНИЙ ПРАПОР ПЕРЕМОГИ та процвітання — і у твою кров увійде Сонце», – переконана Вчитель відичних знань ОМІРА.

Найдіть час подивитися ці відео:

1. Таємний код прапора України | У пошуках істини

2. Чому справжній Український Прапор – Жовто-блакитний … https://m.youtube.com/watch?v=4NbBQYkGvSo

Не треба міняти, ми звикли?

В одному коментарі щодо розташування кольорів прапора прочитав: «…пане генерале, хай усе залишається так як є, не потрібно нічого міняти. До синьо-жовтого прапору ми вже звикли, жовто-блакитний — то історія і не треба її ворушити… Хлопці воюють на фронті і гинуть за Україну під синьо-жовтим державним прапором…».

Гірко читати такі коментарі… Московія століттями жорстоко примушувала українців звикати: що з москалями ми «єдіний народ»; що росія наш «старший брат»; що українці — малороси — меншовартісний народ — «раби, підніжки, грязь Москви» (Тарас Шевченко).

Українців понад триста років змушували звикати до московської сатанинської церкви, де службу правлять російською і прославляють правителів московської імперії — наших ворогів.

Ми звикли розмовляли москалькою мовою, забули рідну і заговорили «суржиком». Ми «звикли» до «лагідної українізації» москалів, які є громадянами України і не бажають вивчати українську — державну мову.

Нас привчили забути наші національні символи, закарбовані в наших вишиванках, рушниках, писанках, жовто-блакитному прапорі і звикнути до московських кольорових символів (криваво-червоних, червоно-синіх, синьо-жовтих).

Ми звикли до того, що нас, українців зробили безнаціональним населенням, коли нам в антиконституційний спосіб обрізали національне (родове, етнічне) коріння. Ми промовчали. Знову згадується Тарас Шевченко:

Німець скаже: «Ви моголи».

«Моголи! моголи!»

Золотого Тамерлана

Онучата голі.

Німець скаже: «Ви слав’яне».

«Слав’яне! слав’яне!»

Славних прадідів великих

Правнуки погані!

За роки незалежності ми звикли до нав’язаного нам депутатами-комуністами і Москвою синьо-жовтого прапору (синє вверху, а жовте внизу), тому що для москалів наш історичний український національний жовто-блакитний прапор (жовте вгорі, а блакитне внизу) є ненависним і ворожим — «петлюрівським», «бандерівським», «українських буржуазних націоналістів».

Під ЖОВТО-БЛАКИТНИМ прапором УНР, ОУН і УПА українці боролися за незалежність України, яку здобули у серпні 1991 року.

Зрошений кров’ю борців за волю України жовто-блакитний став червоно-чорним прапором Української Повстанської Армії у боротьбі за волю і незалежність України проти нацистської Німеччини і сталінського режиму в радянському союзі.

На 34-му році незалежності знаходяться ті, які пропонують залишити прапор таким, яким він був нам нав’язаний українськими зрадниками і Москвою — синьо-жовтим, тому що уже «звикли» до нього і під ним захищають Україну… Такі ж погоджуються і на «мир на умовах путіна…», бо звикли бути в братніх обіймах «старшого брата».

Забули, що під синьо-жовтим прапором, який символізує занепад України, п’ята колона впустила в Україну путіна з великою війною і тепер під ним, як державним, доводиться воювати і проводжати в останню дорогу загиблих захисників і захисниць України…

Нагадаю: на День Незалежності України 24 серпня 2020 року в Києві, на Софіївській площі влада топтала не лише державний прапор, вона топталася по всій неньці Україні…

Читайте: Ти топтав не лише наш прапор — ти по нашій неньці Україні топтався!

Сьогодні тисячі військовослужбовців носять шеврон державного прапору перевернутим (див. фото) — ЖОВТИМ (вгорі), БЛАКИТНИМ (внизу).

Коли ллється кров українців, жовто-блакитний прапор перетворюється у червоно-чорний. Лише червоно-чорний прапор боротьби приведе під жовто-блакитний стяг Свободи, Волі і Перемоги!

В соціальних мережах натрапив на ці рядки (знаю, що це не випадковість, її не існує):

Як поляжу за матінку-землю,

Обгорніть мене в жовто-блакитне знамено,

Я боровся під ним і загинув,

Щоб квітуча була моя Україна…

У серпні 2025 року (23 серпня День прапора), під час ремонтних робіт у церквах сіл Заболотці та Біличі на Волині, було знайдено два столітні жовто-блакитні прапори, ймовірно заховані від переслідувань радянською владою. 

Один з прапорів має напис “Слава борцям за Україну” і датується 1930-1940 роками, що свідчить про його використання українськими націоналістичними організаціями того часу.

“Цей прапор знайшов почесне місце серед фотографій загиблих наших воїнів, які також віддали своє життя, захищаючи незалежність і територіальну цілісність нашої держави України”, – каже отець Василь Міськевич.

Прапор, ймовірно, був схований від переслідувань радянською владою. 

Знахідка прапора разом з метричними книгами свідчить про те, що ховали не лише символіку, а й відомості про мешканців села. 

Використання подібної символіки було характерним для військово-українських організацій та організацій українських націоналістів на Волині в 1930-1940-х роках, – зазначає історик Юрій Велінець.

Нагадаю, що за збереження ЖОВТО-БЛАКИТНОГО прапора комуністична влада радянського союзу жорстоко карала — довгі роки тюремного ув’язнення, заслання до Сибіру або розстріл…

Моя бабуся (родом з Полтавщини) розповідала, що за носіння вишиванок, вишитих жовтими і голубими нитками, дуже карали — могли кинути до буцегарні, били віжками, забрали худобу і здавали в колгосп…

Я маю полтавську вишиванку в жовто-блакитних узорах, яку мені подарували земляки, за що їм вдячний. На День вишиванки, як правило, вдягаю її.

«Свято» чийого прапору ми святкуємо?

На завершення. На сьогодні кожна адміністративна територіальна одиниця України (область, район) має свій прапор і герб. Як, наприклад, землі Австрії, Німеччини, кантони Швейцарії, воєводства Польщі та інших країн Європи. Як вони виглядають, ви можете подивитися в інтернеті, у Вікіпедії.

Щорічно, 23 серпня Україна святкує День Державного Прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла великий за розмірами ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ стяг (у статті є посилання на відео, як вносили прапор).

Ще раз нагадаю, щоб не забували:

4 вересня 1991 року над Верховною Радою України вперше замайорів ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ прапор (жовта смуга — вгорі, блакитна — внизу). Я і тисячі людей були свідками цієї історичної події.

Проте 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України, яка була представлена абсолютною промосковською комуністичною більшістю на чолі з головою Верховної Ради Леонідом Кравчуком, своєю Постановою «Про прапор України» надала національному жовто-блакитномупрапору України статус офіційного прапора України з перевернутими кольорами — синій вгорі, а жовтий — внизу.

28 січня 1992 року парламент України прийняв постанову, якою ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ Національний прапор був затверджений як Державний прапор України, який «складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору».

На загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року.

Цей указ було доповнено Указом Президента України Віктора Ющенка № 602/2009 «Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року N 987», яким було засновано підняття Прапора України у День Державного прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів.

«І пізнаєте правду, — а правда вас вільними зробить» (Євангеліє від Івана 8:32)

Українці, дайте відповідь на болюче, гірке і принизливе запитання: «свято» чийого прапору ми щорічно святкуємо на загальнодержавному рівні 23 серпня?!

На, мою думку, запитання риторичне. Відповідь на нього лежить на поверхні: ми святкуємо прапор землі (провінції) Нижньої Австрії і колишньої «комуністичної московської п’ятої колони», яка нав’язала нам головний символ України — синьо-жовтий державний прапор (де синє головне — вверху, а жовте як підпорядковане — внизу!).

Нам ухвалили Закон занепаду і руйнації України — те, що ми сьогодні маємо з моменту його дії.

То, може досить «синьо-жовтому» символу-руйнівнику майоріти над Україною?!

Українці, накиньте ж на плечі рідної неньки України божественне ЗНАМЕНО СОНЯЧНО-БЛАКИТНОГО кольорів, де жовтий колір — зверху, а блакитний — знизу!

ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ ПРАПОР — це сакральний символ Захисту і Перемоги України!

Український Державний прапор повстане ЖОВТО-БЛАКИТНИМ!!!

Бо, як на Небі, так і на Землі. Жовте (сонячне) — це Дух (Творець, Вогонь), а блакитне (голубе) — це матерія (земля, вода). Лише таке гармонічне поєднання народжує ЖИТТЯ!

Читайте за посиланням статтю «Перемога під Божественним жовто-блакитним стягом».

Знищуємо ворогів без пощади і жалю під ЖОВТО-БЛАКИТНИМ СТЯГОМ ПЕРЕМОГИ!

Виконуємо заповіді наших предків аріїв-трипільців-русинів:

НЕ боїмося! НЕ зраджуємо! НЕ мовчимо!

З нами Бог! За нами Правда! Перемога буде за нами!

«Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» (Тарас Шевченко).

Підписуйтеся на мій ютуб канал Генерал Омельченко, щоб знати більше правди, яку від вас приховують сильні світу цього і наша влада. «І пізнаєте правду, — а правда вас вільними зробить» (Євангеліє від Івана 8:32).

СЛАВА УКРАЇНІ, ЇЇ ЗАХИСНИКАМ І ЗАХИСНИЦЯМ!

СЛАВА НАЦІЇ!

Смерть вбивці путіну і московській федерації!

СИМВОЛИ І ЗНАКИ, ЯКІ СТВОРЕНІ ТВОРЦЕМ, ДУЖЕ ЯСНО І ТОЧНО ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ НА ЗЛАМІ КОСМІЧНИХ ЕПОХ. Це закладає розуміння втілення Його Плану у створенні нового Світу посеред невизначеності і  хаосу переходу. Завдяки цьому, можна  побачити і усвідомити, що це не випадковість, а прояв визначеної схеми, яка приймає особливу форму під виглядом символів, чим постійно нагадує людству, ХТО його створив.

Нам, українцям, 7533 роки

Дороговказом українців, найдревнішого народу на землі (сьогодні в Україні за арійським календарем 7533 рік від «сотворення Світу»), є багато тисячолітні відичні знання наших пращурів — аріїв-трипільців-русинів, які стверджують: УкРАїна – КРАЇНА СОНЦЯ ПЕРЕМОЖЕ останню імперію вселенського зла — фашистську московію, символом якої являється сатанинська п’ятикутна зірка,  і ЗМІНИТЬ ХІД СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ.  Україна — це Сонячний Духовний центр нової епохи.

Наші пращури арії/орії мали духовний і науковий світогляд та розуміли, що людство являється частиною Всесвіту. Життя на планеті рухається як Коловорот, зумовлене впливом планет Сонячної системи. Вони дослідили, що космічний циклізм впливає на розвиток цивілізації й усвідомили, що з кожним великим небесним циклом збігається певний ІСТОРИЧНИЙ ПЕРІОД У ЖИТТІ НАШОГО НАРОДУ.

Свої знання волхви відобразили в Колі Сварога, найбільшому Планетарному (космічному) циклі, який пов’язаний з прецесією (обертанням земної осі) і складає 25 920 років. Це найдавніша і найдосконаліша система розуміння і спостереження еволюційних циклів людства, яка з’єднує розвиток Всесвіту з розвитком суспільства і впливає на кожну окрему людину.

Читайте: Україна – кристалічний щит майбутньої цивілізації

Наші пращури володіли вічними законами Всесвіту і людського буття, які їм були передані, ще від атлантів. Олена Блаватська в «Таємній доктрині» зазначає: «…стародавня Мудрість — успадкована від атлантів первісними аріями — ментальний та інтелектуальний стан, яких описав професор Макс Мюллер. Він каже: «У Ріг Веді» перед нами розгорнутий період інтелектуального життя людини, якій немає аналогії в будь-якій іншій частині світу».

Як відомо, перша і головна з чотирьох вед — «Ріг Веда» зародилася на берегах Дніпра.

Пращури не просто зберігали, а й використовували стародавні знання, щоб долати всі найважчі катаклізми та випробування за ці довгі тисячоліття. Завдяки цьому вони примножували свій рід і творили могутні держави, такі як Трипільська цивілізація, Велика Скіфія, Антський Союз, найпотужніша держава Європи — Русь з центром Києва, Козацька держава. І нарешті, нинішня Україна, яка народжується в муках так, як народжуються і люди.

Це говорить про надзвичайні інтелектуальні і духовні сили нашого народу, які походять із Вічного джерела, бо духовної сили без Творця не існує. Кров усіх наших предків аріїв-трипільців-русинів перебуває в нас самих, в нашому генетичному коді. Це наймогутніший потенціал і реальна сила, щоб перемогти зовнішніх і внутрішніх ворогів, розправити крила, стати господарями на своїй землі, духовним та інтелектуальним центром Європи.

УКРАЇНА — ЖИВА ДУША, ГЕОСОЦІАЛЬНА ІСТОТА, ЯКА РОЗВИВАЄТЬСЯ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ ПРОТЯГОМ 40 ТИСЯЧ РОКІВ І ВЖЕ НЕОДНОРАЗОВО ПРОХОДИЛА ЧЕРЕЗ КАТАКЛІЗМИ ТА ВИПРОБУВАННЯ ЗМІНИ ВЕЛИКИХ КОСМІЧНИХ ЦИКЛІВ.

Наші символи

Ще з часів прадавніх атлантів наш етнос зберігає сонячно-блакитні кольори вічного життя. Бо з Вогню і Води був сотворений Світ.

 Сонячно-блакитний прапор України означає гармонійне поєднання вогню сонця (РА) і земної матерії, води (МА). Сонце над блакиттю — це символ природньо відповідного ладу: Сонце зігріває Воду, разом вони народжують життя.

Найдревніший і найважливіший символ України — Трисил або Триглав (нині відомий, як Тризуб) є символом Всевишнього. Триєдність у відичній традиції — закон «творення-збереження-руйнування», а потім знову творення. Триєдність у процесі розвитку цивілізації: виникнення, ріст, затухання, — і знову народження. Розвиток цивілізацій циклічний, історія нашого багато тисячолітнього етносу теж циклічна і прив’язана до впливу космічних циклів Кола Сварога.

Тому, як сказано в «Таємній доктрині» О. Блаватської, АРІЇ – «нащадки Мудрої раси, ЯКА НІКОЛИ НЕ ВМИРАЄ». Ця мудрість, як і гасло «козацькому роду немає переводу» походять з одного божественного джерела.

Вселенський закон зміни космічних циклів невблаганний. Обертається Коло Сварога: світлі епохи духовного розвитку і процвітання людства змінюються епохами матеріалізму, занепаду, духовної деградації і навпаки.

У ХХІ столітті посеред світової війни, на порозі ядерної катастрофи, людству вже важко уявити, що 8000 років тому на Землі володарювала Сонячна планетарна епоха, під час якої відбувся вибуховий розвиток цивілізації аріїв-трипільців. Трипільська цивілізація на теренах України була «Золотою добою» людства: розквітом Духовності, Волі, Творчості. Наші древні пращури арії-трипільці протягом майже 3000 років жили згідно Закону процвітання в гармонії, без воєн, розбрату і чвар.

Колиска білої раси

Світова цивілізація починалася тут, на українських землях, тому що Україна (ОУ-кРАїна) – це країна-зародок з божественними можливостями, сакральне «Яйце Світу». Країна, що володіє якостями початкового центру.

Факти річ вперта! Від нас — верхнього Подніпров’я пішло заселення материків і континентів. Ми є прямими нащадками того РОДУ, який породив всі індоєвропейські народи.

Результати досліджень ДНК дали іноземним вченим-генетикам підстави зробити висновок: «Українці є предками (прабатьками) європейців, а територія сучасної України — колискою білої арійської раси нинішньої цивілізації». 

Тому Сонце і Сварга — це символи України, «візитна картка» арійських народів, що добре відомо культурологам і антропологам. Перша самоназва праукраїнців — арії (або орії), де корені АР, ОР означають світло (санскрит). Арії — носії сонячного культу Ара-Яра-Ярили — Сонця. Звідси «арії» — сонцесяйні, сонцешанувальники, сонячні.

УкРАїна — це земля Бога Сонця, а укРАїнці — внуки Творця Всесвіту — Сварога, нащадки аріїв-трипільців-русинів, представники Сонячної цивілізації. Життєвим правилом наших пращурів були слова: Воля і Творчість! Слова «Воля» і «Род» закарбовані в Трисилі – нашому багато тисячолітньому Гербі.

Проте Світові епохи змінюють одна одну в своїй послідовності. Їх чотири як і пори року: весна, літо, осінь, зима. Як і чотири частини доби Кола Сварога: ранок, день, вечір, ніч. Зміна епох пов’язана з впливом Великого Центрального Сонця. Це Творець у центрі створеного ним Всесвіту. У відах про Нього сказано: Сонце за сонцем.

Трипільська цивілізація була «Золотою добою» людства, що досягла свого розквіту в часи «Золотої осені» минулої космічної епохи. Наближалася наступна зміна епох і космічна зима — Ніч Сварога або Калі-Юга. Від духовного та інтелектуального піднесення відбувалося  падіння людства в матеріальність і невігластво. Калі-Юга — епоха темряви, смерті, страждань і смутку…

Волхви, відаючи законом зміни циклів, знали про наближення темних часів війн, занепаду і невігластва, тому намагалися врятувати нашу багато тисячолітню інтелектуальну і духовну спадщину.

Як зазначає науковець Василь Кобилюх у книзі «Праукраїна і Санскрит»: «Наші знамениті вчені вміли спрогнозувати. Вони добре знали, що в нашому рідному краєві будуть винищувальні війни і грабунки, й тому зі своїми науковими здобутками їхали до Індії, аби десь у якійсь печері зробити своєрідну бібліотеку і заховати від ворожого ока свої наукові праці у вигляді клинописних книг. Нині ті книги надруковані у класичному санскриті в Індії. Вони вважаються національною скарбницею Індії та України».

Як і передбачали волхви, Сонячна планетарна епоха, під час якої відбувся розквіт Трипільської цивілізації сонячних аріїв, змінювалася Місячною епохою. Якщо сонце — це джерело життя, то місяць, навпаки, мертве тіло в сонячній системі, здатне поглинати сонячне світло і енергію, тобто існувати за рахунок сонця — паразитувати.

Двобій цивілізацій

Відичні знання стверджують, що Історія Землі — це двобій Місячної і Сонячної цивілізацій.  Хоча протистояння Творця і руйнівника, Світла і пітьми, Добра і зла йде з початку часів, але при зміні великих космічних циклів ЗАВЖДИ відбувається глобальна, вирішальна, безкомпромісна битва — АРМАгеддон. Де «АР» — Сонце, Дух; «МА» — Місяць, матерія.

Попередній АРМАгеддон — Арійська Велика війна — найбільша масштабна битва в історії людства відбувся в 3102 році до нашої ери на священному полі Курукшетра при зміні Сонячної епохи на Місячну, чорну Калі-Югу.  Ця війна — реальна історична подія: жорстока, кровопролитна, із застосуванням ядерної зброї, що призвело до загибелі 640 мільйонів людей. Вона описана у відомому релігійному та героїчному давньоіндійському епосі «Махабхарата», що означає «Велика битва» і має глибинне змістовне значення в історії еволюції людства.

Ця грандіозна битва на полі Куру відбувалася між постійними ворогами — Сонячною династією Пандавів — нащадками Бога Індри, володаря Сварги (де арії, там і Сварга)  і Місячною династією демонів Кауравів. Головна боротьба йшла за трон імператора всіх арійських царств Ар’я Варти (в перекладі з санскриту «країна шляхетних аріїв») — первісної території розселення аріїв з прадавньої України.

Щоб зрозуміти причинну сутність протистояння і Великої війни між народами на Землі на зламі епох, ми повинні дослідити і розрізняти енергії Сонця і Місяця.

Велике Центральне Сонце є джерелом всієї сонячної системи, особливо в духовній і розумовій еволюції людства. Сонячний Логос є сутністю Божественного початку в людині і звернений до Вищої духовної природи людини.

Місячні енергії пов’язані з матерією і впливають на нижчу людську природу: її страхи, залежність, рабську та обмежену свідомість. Місяць уособлює інтелект, спрямований до тваринних бажань: їжа, секс, жадоба до влади і грошей.

Таким чином на планеті існують Сонячний і Місячний культи (рівні свідомості), які зародилися в глибокій давнині.

Розуміння існування двох культів допомагають усвідомити драму людської еволюції, що склалася на землі, внаслідок відокремлення частини людства від Світла Сонячної Ієрархії через падіння в матерію, підпорядкуванню егоїзму, гордині та зарозумілості.

Невігластво, гординя, панування матеріального над духовним вели до затьмарення свідомості людини, її нездатності розпізнати Істину від брехні, Вищого від нижчого.

Народи Місячних династій з низьким духовним розвитком приймали участь в битвах з народами Сонячної династії. Це поляризувало людство і розділяло його на два певних антагоністичних табори. Що й призвело до подій, описаних у війні Махабхарати, яка являє собою АРМАгеддон. Вирішальна, безкомпромісна битва між Світлом і пітьмою, Добром і злом, минулим і майбутнім на зламі космічних епох, де «АР» — Сонце, Дух; «МА» — Місяць, матерія.

Щоб збагнути найважливішу ІСТИНУ історії наведу мудрість, яку передали нам наші пращури арії через тисячоліття в епосі “Махабхарата”.

Якось одного дня в намет, де спочивав Шрі Крішна, увійшли два гості — представники ворогуючих сторін: Арджуна (Пандави — Сонячна династія) і Дурйодхан  (Каурави — Місячна династія). Вони прийшли на поклін до Великого Крішни з тим, щоб той допоміг їм у вирішальні дні битви. Мудрий Крішна запитав Дурйодхана, кого він вибирає: усе його багатотисячне військо чи САМОГО КРІШНУ?

Дурьодхана, для якого ДУХ МАТЕРІАЛІЗМУ був ближчим, ВИБРАВ ВЕЛИКЕ ВІЙСЬКО Бога Крішни. Зате, на радість лучника Арджуни, Крішна згодився бути на стороні Пандавів — Сонячної династії власною Персоною.

Цікаво, хто переможе? Каурави, сили яких незчисленні, чи Пандави, які мають мало військ, але на їхньому боці Сам Бог Крішна? Каурави, які мають у своєму підпорядкуванні силу-силенну військ, слонів і колісниць, чи Пандави, на чиїй стороні ПРАВДА, ІСТИНА?

А ІСТИНА ПОЛЯГАЄ ОСЬ У ЧОМУ: на чиїй стороні Правда, на тій стороні й Бог! На чиїй стороні Бог, на тій стороні й ПЕРЕМОГА!  Вона вічна в часі і просторі, а тут навіть підсилилась участю живої Інкарнації Бога Крішни на стороні Пандавів, носіїв Правди, Істини, Божественних цінностей, представників Сонячної Цивілізації.

У призначений день і час супротивники зійшлися на Полі Курукшетрі віч-на-віч.

Давайте вслухаємось у тишу Матері Землі  і в слова самого Автора “Махабхарати”, Святого Мудреця Ведв’яси:

– О, Земле Аріїв! Не існує більшої релігії за любов до Вітчизни. Немає більшої мрії, ніж благополуччя нації.

О, Мати Земле!.. Благословляю моїх синів (аріїв-трипільців-русинів-українців – Авт.), щоб вони могли устояти на полі Курукшетри.

Слухайте цю історію уважно, бо вона опинилася на піку ІСТИНИ.

КУРУКШЕТРА ЗАВЖДИ БУДЕ МОМЕНТОМ ІСТИНИ У КОЖНУ НАСТУПНУ ЕПОХУ(!!!)” — таке послання нам нащадкам аріїв передав через тисячоліття Святий Мудрець Ведв’яса.

Для сонячних аріїв кількість не грає ключової ролі, головне — сила Духу в боротьбі за Волю і Правду. Тому в битві, навіть коли сили не рівні, завжди діє вічне арійське гасло: «НАС МАЛО, АЛЕ МИ ПЕРЕМОЖЕМО!».

ТВОРЕЦЬ ПЕРЕМАГАЄ ЗАВЖДИ. Крішна воював і переміг на полі Курукшетра під жовто-блакитним стягом. Стягом України.

Проте, не дивлячись на перемогу Сонячної династії Пандавів на чолі з Богом Крішною, ця битва відбувалася при переході людства від Вечора Сварога — до Ночі Сварога або від Трета-Юги до чорної Калі-Юги.

Вселенський закон Зміни планетарних циклів невблаганний. Сонячний Бог Крішна, який прийшов у цей світ на зламі Сонячної і Місячної епох, уособлював собою вечірнє Сонце. Сонце, що сідає. Темний Вік Калі почався відразу ж після битви на Курукшетрі, коли Крішна залишив Землю у своєму трансцендентному тілі. І щойно він пішов, почали виявлятися ознаки Калі-Юги.

Починаючи з битви при Курукшетрі в 3102 рік до н.е. закінчилась світла епоха в історії людства і почалася темна.

З припиненням панування давньої цивілізації Сонячних аріїв-трипільців, людство зазнало найбільшої духовної катастрофи і практично повністю втратило уявлення про вічне життя душі, про божественне походження людини, її місію на землі та зв’язок зі Всесвітом. Чорна Місячна ера Калі-Юга, ера бездуховності, невігластва і брехні призвела до повного знецінення людського життя, перетворення людини із Божественної сутності — в раба і жертву.

П’ятикутна зірка Люцифера

З часів П’ятої Арійської раси п’ятикутна зірка (пентаграма) була символом  життя. Вона уособлювала досконалу людину, що стоїть на двох ногах з розведеними руками. Можна сказати, що людина — жива пентаграма: злиття стихій Землі і Повітря, Вогню і Води, об’єднаних з Духом.

Це правильно як у фізичному, так і в духовному плані — людина володіє п’ятьма чеснотами і проявляє їх: любов, мудрість, істина, справедливість і доброта. Істина належить Духу, любов — Душі, мудрість — Інтелекту, доброта — Серцю, справедливість — Волі.

СИМВОЛОМ МІСЯЧНОЇ ЕПОХИ КАЛІ-ЮГИ Є ПЕРЕВЕРНУТА  П’ЯТИКУТНА ЗІРКА З ЇЇ ДВОМА ВІСТРЯМИ, ЗВЕРНЕНИМИ ВГОРУ. Це знак смерті, руйнації, знак «лівої руки» і лівих течій (марксизм-ленінізм) у суспільстві, які сповідують насильство, диктатуру, репресії, примирення зі злом, а не супротив йому (Джерело Блаватська О.П. «Таємна доктрина»).

П’ятикутна Зірка Калі-Юги — це Зірка Люцифера. Як відомо, першим вбивцею у Біблії був Каїн. Починаючи з Каїна, першого вбивці, кожна п’ята людина по лінії його нащадків — вбивця. Якщо накреслити п’ятикутну зірку Люцифера (вершиною донизу) і написати ім’я Каїна під нижньою вершиною, а імена його нащадків послідовно по іншим вершинам, то виявиться, що кожне п’яте ім’я, яке опиниться написаним під іменем Каїна — буде ім’ям вбивці. Каїн вбивця, але він же засновник ШТУЧНИХ І ТИМЧАСОВО СТВОРЕНИХ НАРОДІВ («совєтский народ», «росіянє»), представників Місячної цивілізації, які є причиною воєн, експансії, конфліктів, загарбань, поневолень, протистоянь і ведуть людство до духовної руйнації і виродження.

Посилення впливу Місячного паразитичного культу відбувалося за рахунок духовного, інтелектуального, фізичного, фінансового поневолення народів. Шляхом захоплення чужих територій, нав’язуванням чужої волі, релігії, ідеології вогнем і мечем, брехнею,  підкупом і шантажем — усіма тими способами, які чужі божественній природі людини. Диктатура встановлювала свою владу і карбувала внутрішній страх в людині, винищувала давню арійську Мудрість про божественне походження людини, керуючись марксистсько-ленінським принципом: матерія первинна, дух — вторинний.

Найбільше втрат і жорстоких випробувань в часи Місячної Калі-Юги випало на долю представників Духовного Центру Сонячної цивілізації, нащадків аріїв-трипільців-русинів — укРАїнцям.

Як і попереджали волхви, останнє тисячоліття, як найтемніша ніч перед світанком, Ранком Сварога було найважчим: світові війни, геноциди, голодомори, репресії, депортації кривавим валом пронеслися українською землею.

Представники Місячної демонічної і паразитичної цивілізації під зіркою Люцифера — московити перетворили Україну на колонію, викачуючи з неї не тільки матеріальні, але й духовні та інтелектуальні багатства.

Але вищим проявом намагання знищити УкРАїну — країну Сонця — була світоглядна війна у формі війни символів. Вселенський символ — це сконцентрована енергія, згорнута «реальність» минулого, сучасного і майбутнього. В ньому закодовані глибокі знання, що відображають  свідомість, яка вибудовує реальність

Так жовто-блакитні кольори, які символізували країну Аріїв, Трипільську цивілізацію, Київську Державу, були замінені на «перевернутий» Державний прапор, де матерія первинна, а Сонце, що уособлює Дух — вторинний. Це відбулося із розрахунком на те, що за Законом занепаду призведе до розпаду України і втрати її незалежності. Що сьогодні і відбувається.

Місячний культ свідомо знищував прадавні знання Сонячних аріїв-українців, переписуючи під себе їх багато тисячолітню історію. В той же час диктатори всіх режимів мали мудрих наставників і вчителів. Вороги нації користувалися порушенням зв’язку народу зі своїм прадавнім корінням і підсовували певні символи, які визначали подальшу долю країни.

«Сатанинське нутро комунізму, нацизму, фашизму ні в чому іншому так не розкривається, як у символіці. Потрібно тільки розкрити її і правильно зрозуміти», — переконаний відомий письменник і дослідник сакральних елементів історії Юрій Канигін.

Історія показує, що як більшовики, так і нацисти, прийшовши до влади, відразу міняли державну символіку. І ніхто у них не нарікав, що немає коштів, що треба спочатку відновити економіку тощо. Вони знали, що роблять. Бо істинне розуміння символів (своїх і чужих) — це стан зрілості суспільства, його об’єднання, свідомого прагнення до втілення своєї місії, визначеної Творцем.

Символ Місячної епохи Калі-Юги — червона п’ятикутна зірка, перевернута догори, — зірка Люцифера — один із найстрашніших символів людства. Комуністи прийняли цю зірку за свою відзнаку у травні 1918 році. За цим стояв Лев Троцький, який був окультистом і кабалістом. Саме така зірка вкладалася в його систему окультних знаків. Тому на першому ордені совєтів — ордені червоного прапора, червона зірка була розташована догори дриґом (на фото).

Зірка Люцифера — знак смерті і руйнації стала символом жовтневого 1917 року більшовицького перевороту в російській імперії. Вона була всюди: на кремлівських башнях і на погонах, на новорічних ялинках і на обелісках.

Мало хто знає, що це також головний знак масонів. Його сатанинське «крило» використовують перевернуту пентаграму (двома променями вгору), що символізує образ козла (лик диявола). На перших більшовицьких політичні плакатах була зображена перевернута зірка.

У більшовицьку росію червоний колір для пентаграми як емблематичний також вів кабаліст Троцький і він був затверджений Леніним. Символізуючи першого вбивцю Каїна, комуністична зірка невипадково поєднувалася саме з червоним кольором крові (знаки і символи правлять світом). Потужне і водночас жахливе значення червоної зірки символізувало прагнення комуністичного (інтернаціонального) терору для захоплення влади комуністами на п’яти континентах, заливши їх кров’ю світової соціалістичної революції.

Пентаграма Люцифера — це перевернутий символ життя і людини, як Божого творіння. Він уособлює людину догори ногами, що являє собою п’ятикутну зірку — тіло, обтягнуте шкірою, в середині якої духовно мертвий раб і жертва диктатури пролетаріату.

Всі диктатори Місячної епохи завжди прагнули одного: знецінити людське життя, подавити Волю і силу Духу, щоб правити вічно.

Але навіть німецькі нацисти не могли дотягнуся до катів НКВС СРСР. Вони їм деколи заздрили, бо у гестапо «зізнавались» у вчиненні злочинів лише 50% підсудних, а у НКВС — понад 90%. Більше того. Нелюди у підвалах, знаючи, що жертва приречена і її все одно розстріляють, намагалися ліквідувати нещасного, ще до розстрілу. Люди були настільки замордовані, що зі стану прострації вийти не могли. Вони наговорювали на себе, рідних, друзів, товаришів, колег, знайомих. Аби від них відчепилися і з нетерпінням чекали кінця. Розстрілювали уже не людину, а… шмат живого тваринного м’яса.

Як наголосив Юрій Канигін: «Життя людини знецінювалося до нуля — чи це не тріумф сатани».

Невипадково перевернута зірка — знак  вбивці Каїна, знак Калі-Юги була на нагородах, випущених до Всесоюзної спартакіади ВЦРПС в Москві 1932 року, коли більшовики організували в Україні найстрашніший у світі злочин проти людяності — Голодомор-геноцид, під час якого голодною смертю було вбито 10,5 млн українців, з них 4 млн дітей. Морячи українців голодом, більшовики змагалися на спартакіаді під знаком Люцифера, отримуючи від нього криваві нагороди.

Зірку Калі-Юги, основний символ більшовицької росії — знак «лівої руки» і диктатури з часом перейняли комуністи Китаю, Кореї та інші нації, що сповідували ідеї більшовизму.

Тобто в час Місячної епохи у світі панувала  диктатура матеріального над духовним, що призвело до руйнації і деградації людської цивілізації.

 З часів битви на Курукшетрі в 3102 році до н.е. темна планетарна доба Калі-Юги тривала у Всесвіті понад 5000 років!

Протягом темної планетарної доби духовно-інтелектуальний потенціал українського етносу — Духовного Центру Сонячної Цивілізації, колиски білої раси виснажився. Ми потрапили в яму невігластва, меншовартості, жертви, забуття свого коріння. Проте нині, незважаючи на жорстокі випробування, Україна оживає. В українців пробуджується вільний Дух і родова пам’ять. Український народ згадує, повертає свою справжню багато тисячолітню історію, свої Божественні символи і відкриває Вселенську місію не в часі і просторі, а у вічності.

Космічні цикли

Сьогодні  в Україні 7533 рік за арійським календарем і ми продовжимо цей відлік ще на тисячі років. Розвиток  еволюційної історії Українського народу пов’язаний з циклами Кола Сварога. Наш час прийшов!

Згідно з розрахунками пращурів, які науково підтвердив видатний український вчений, доктор історичних наук Микола Чмихов, між 2012 і 2015 роками закінчився найбільший планетарний цикл в 25 920 років і почався новий. Багато циклів, зокрема  532- та 1596-річні цикли, а також ЦИВІЛІЗАЦІЄТВОРЧИЙ 7980-річний цикл ЗАКІНЧИЛИСЯ ОДНОЧАСНО у проміжок між 2012 і 2015 роками.

Тому 2012-2015 роки стали “ВОДОДІЛОМ” між сучасною Місячною цивілізацією паразитів-споживачів і наступною Сонячною цивілізацією духовних творців.

Саме в 2013-2014 роках в Україні відбулася революція Гідності та почалася Цивілізаційна війна — АРМАгеддон. Вирішальна епохальна битва між Сонячною і Місячною цивілізаціями.

«Зіркові країни» в орбіті зла

Духовним Центром Сонячної цивілізації є УкРАїна, яка бореться в остаточній цивілізаційній битві з центром планетарного зла — ядерним монстром московією, що очолюють психопати-нелюди при абсолютній підтримці свого деградованого біологічного сміття і подібні їй держави під сатанинською зіркою — символом Місячної епохи Калі-Юги: Північна Корея, Китай, Іран (на прапорі якого 4 місяці).

У цій орбіті планетарного зла знаходиться «зіркова країна» США. Чітко проглядається «троїстий союз» ядерних держав США-росія-Північна Корея як під час Другої світової війни — Німеччина-Італія-Японія. Чим закінчився цей союз, відомо.

Згадаймо знов послання, яке передав нам, нащадкам аріїв, через тисячоліття Святий Мудрець Ведв’яса, автор епосу «Махабхарата»: «КУРУКШЕТРА ЗАВЖДИ БУДЕ МОМЕНТОМ ІСТИНИ У КОЖНУ НАСТУПНУ ЕПОХУ(!!!). А ІСТИНА ПОЛЯГАЄ ОСЬ У ЧОМУ: на чиїй стороні Правда, на тій стороні й Бог! На чиїй стороні Бог, на тій стороні й ПЕРЕМОГА! Вона вічна в часі і просторі».

Велика безкомпромісна війна на зламі епох між Сонячною і Місячною цивілізацією, між Свободою і диктатурою, між Україною і московією була неминуча. Бо прийшов час тріумфу перемоги Добра над злом, Сонця нової епохи над символом смерті червоною зіркою.

Прийшов час огорнути нашу Україну в Сонячно-блакитний прапор Перемоги. Адже, символіку не вибирають, її успадковують. І кожна епоха несе свою вість людству. Ранок Сварога несе вість про сходження українського Сонця, чергове оновлення України і відродження її з попелу як Феніксу.

Саме тому попри те, що весь світ не вірив, що Україна протримається більше трьох діб, Україна вистояла і продовжує боротися з планетарним злом московією до Перемоги, яка обов’язково буде!

Ті, хто абсолютно не розуміє, що відбувається, кажуть: «треба змиритися з московією на її умовах, поки не почалася Третя світова». Цей наратив нам нав’язують ідеологи «зіркових країн».

АРМАгеддон — це набагато більше, масштабніше і невідворотніше, ніж Третя світова. Це глобальна цивілізаційна битва, яка не завершиться доти, доки не визначиться Переможець. Він може бути лише один. Або Світло, або темрява. Або Сонячна Україна, або Місячна фашистська московія. Третього не дано.

Ця війна НЕ може завершитися перемир’ям, домовленостями з людожером путіним «десь посередині», здачею територій в обмін на ілюзорний мир.

Війна не зупиниться доти, поки Світло не переможе темряву, поки ворог не буде повалений ОСТАТОЧНО. Поки не впаде імперія планетарного зла — московія.

Світ не може навічно завмерти в сутінках. Сонце все одно зійде.

Ось чому в епоху Калі-Юги знання про Великі космічні цикли Кола Сварога дуже ретельно ховали і винищували, щоб людство вважало, що духовне падіння, диктатура, тиранія будуть вічно. Щоб ті, хто народився посеред ночі Калі-Юги, яка панувала на планеті 5000 років, не вірили в схід Сонця перемоги і повернення «Золотої доби» людства, яке буде НЕМИНУЧИМ.

Українці є тим народом, що вирівнює баланс між Світлом і пітьмою

Ми, український етнос, народилися з невичерпною Духовною силою, проти якої ніяка земна тимчасова сила не має жодного значення. 

АРМАгеддон — остання війна для московської імперії. Її суддею і могильщиком стала Україна. Імперія вже програла. Вона ще має ракети, але немає Правди. Вона має армію, але немає сенсу. Вона велика за територією, але порожня всередині. Вона створена штучно, тому і тимчасова.

Поразка московії зруйнує головний інструмент влади всіх диктатур — страх, що дозволяє контролювати поневолені народи. Усі імперії щезають. Без винятку. З кров’ю, втечею та смертю правителів і еліт.

Вони вважають себе вічними, але вмирають швидко, коли народи припиняють боятися диктаторів і починають боротися за свою свободу. Генетичний код українців — це Дух і Воля. Людина, яка поборола свій внутрішній страх — вільна. А вільна душа найстрашніша для тирана.

Україні долею накреслено руйнувати імперії. Наші землі і племена, коли входили до імперій в часи Калі-Юги, ставали причиною їхнього розвалу, а також при військових сутичках.

Відома участь наших древніх предків у руйнації Ассірії, Вавілону, Персії, Єгипту. Згадаймо Рим, Візантію, Великий Хазарський Каганат.

Історія свідчить, що абсолютно ВСІ імперії, які намагалися заволодіти Україною та поневолити Український народ, розпалися — і Золота Орда (вона ж Велика Тартарія), і Річ Посполита, і Кримське ханство, і Османська імперія,  і Австро-Угорська, і російська імперія, і радянська. Це чекає і нинішню московську імперію!

У 2022 році “друга армія світу” напала на беззбройну Україну з єдиною метою — анексувати її за три доби. Та вже наприкінці 2022 року “друга армія світу” просить військово-технічної допомоги від Ірану.

У 2023 році нестачу та якість власних боєприпасів “друга армія світу”  намагається компенсувати китайським озброєнням.

Вже у 2024 році “друга армія світу” просить військової допомоги у Північної Кореї у вигляді  техніки і живої  сили.

У 2025 році “друга армія світу” пропонує свої ресурси США — першій армії світу в замін на анексовані території України та припинення бойових дій.

Скільки б під зіркою Калі-Юги, зіркою Люцифера не збирали армій світу чи ядерних держав, для сонячних аріїв кількість не грає ключової ролі, головне — сила Духу в боротьбі за Волю і Правду.

Тому в битві, навіть коли сили не рівні, завжди діє вічне арійське гасло: «НАС МАЛО, АЛЕ МИ ПЕРЕМОЖЕМО!».

УкРАїна — це країна вільних людей, духовний центр Сонячної цивілізації в епоху Волі, коли сходить укРАїнське сонце РА. Так визначено Творцем!

САМЕ ТОМУ УКРАЇНА, ЯК І В ЧАСИ ТРИПІЛЛЯ, СКІФІЇ, КИЇВСЬКОЇ РУСІ Є ПРОВІДНИКОМ ЦИВІЛІЗАЦІЇ.

Поразка і розпад московії — останньої імперії зла НЕМИНУЧІ! Це визначено Вселенськими силами еволюційного руху космічних циклів.

Ось тому пророчою являється картина італійського митця Ораціо Джентілескі “ЩАСЛИВЕ СУСПІЛЬСТВО, ЯКЕ ПЕРЕМОГЛО НЕЩАСТЯ”. На цій картині символічно зображено те, що вже існує в інформаційному просторі, підсвідомості Всесвіту і чекає на своє проявлення.

Картину створено у 1624-1625 роках і зараз вона перебуває у колекції Лувра.

На картині молода дівчина, одягнена в плащ у сонячно-блакитних кольорах. Під правою рукою МАЄ КОРОНИ ПЕРЕМОЖЕНИХ НЕЮ ЦАРІВ-ЗАВОЙОВНИКІВ, ЯКІ НАСМІЛИЛИСЯ ЗАЗІХАТИ НА ЇЇ ВОЛЮ.

Чи бачив майбутнє художник Джентілескі? Чи він інтуїтивно обрав саме те сполучення кольорів, яке найкраще виражає ідею Волі? Кольори, які є кольорами українського Прапору? Випадковостей не існує.

Ось тому, мабуть, у лівій руці дівчини жезл, дуже схожий на Трисил — оберіг незалежної України.

Все, що відбувається в наш час на Землі, підпорядковано ЗАКОНУ планетарних циклів – вічному, непорушному, завжди чинному, який ніхто не зможе “поставити на паузу” чи скасувати. Тому переможне майбутнє України, яке передбачене нашими пращурами-волхвами, є непорушним результатом дії цих Вселенських сил.

Творець веде Україну за руку, бо її місія не в часі та просторі, а в вічності. Ми не просто нація. Ми прикордоння часу. Ті, хто стоїть між минулим і майбутнім.

Що означає «бути українцем»? Слово «УкРАїна» (Оу-країна) буквально означає «країна-яйце», «країна-зародок», «країна-початок». Тому «бути українцем» означає творити нові світи. Без Перемоги України, без нас, українців, не народиться новий Світ.

Як визначено, так і буде!

Слава УкРАїні! Смерть ворогам!

З творчістю та історично-відичними дослідженнями Ірини ОМЕЛЬЧЕНКО (ОМІРА) можна ознайомитися за посиланнями:

• «Нас не здолати нікому»
• «Код українців: Нові вірші Ірини Омельченко»
• «З Днем Народження, люба Україно!»
•  «Україна – це місце зв’язку між людством та Духом Нової Епохи»
• «Перемога України є Божим планом…»
• «Україна – Месія Людства»
• «Вселенський закон «Творення». Перемога України визначена як і загибель московської імперії зла»
• «Ми Переможемо»
•  «Творець перемагає під ЖОВТО-БЛАКИТНИМ стягом»
• «Війна вільних людей з москалями-психопатами-садистами»
• «Це наша доля — перемогти і вічно жити, бо як на небі, так і не землі …»
• «Україна має стати інтелектуальним і духовним центром об’єднаної Європи»
• Допоки тримається і бореться Україна — б’ється і Серце Землі, а людство має шанс на майбутнє
• Усвідомте героїзм українців і страх інородців
•  Україна бореться з москалями-рашистами — андрофагами-людожерами

Світ демократії виявився не таким, як ми собі уявляли. Демократія — гучне слово. Символ свободи, гідності, верховенства права людини. Його люблять дипломати, політичні й партійні лідери. Його друкують на білбордах, згадують у резолюціях, викрикують зі сцени. Але коли почалась справжня війна — воно зникло. Тихо. Без пояснень. Як ілюзія.

Бо виявилось, що демократія — не про сміливість. Це — фасад. Полірована система для тих, хто хоче виглядати моральним, але залишатись осторонь. Для тих, хто називає геноцид “ескалацією”. Хто ставить свої корисливі й політичні інтереси вищими за життя дітей. Хто “зберігає баланс” між агресором і жертвою, де агресор не повинен програти, а жертва — виграти.

Ми не теоретики. Ми  не жуємо соплі.  Ми — воїни. Ми боремося на полі брані. Щодня. Ми бачимо, як вмирає світ. Як дітей витягують з-під завалів. Як кров заливає асфальт. І в цей час світ демократії висловлює… «чергові занепокоєння» і «співчуття» (засуньте їх собі в одне місце). Дайте нам необхідну зброю і ми самі знищимо планетарне зло — рашу і захистимо НАТО — зоопарк жирних пінгвінів, наляканих путінським блефом!

Занепокоєння і співчуття…! Ці слова не закривають небо. Не рятують від ракет. Не відтягують тіло друга з-під уламків. Але ними зручно кидатись у Twitter. Писати у звітах, резолюціях. Оголошувати на форумах.

Демократія не зупинила Гітлера. Не зупинила путіна. Не зупиняє й Трампа. Бо, вона — не меч. Не щит. Вона — вигадка, ілюзія. Є бюджети, рейтинги, заяви. Але немає ДІЇ, яка спроможна зупинити вбивцю-агресора.

Читайте «Чи приведуть американці до влади свого «фашиста Гітлера»?

Світ демократії дозволив росії катувати, ґвалтувати, вбивати, палити міста і села. І не вигнав її з жодної міжнародної структури. Раша досі в ООН. На аренах. На конкурсах. У телевізорах. Рашисти по лікті в крові сидять поруч із «стурбованими».

Світ демократії вирішив бути “нейтральним”. Але нейтральність у війні — це вибір. Це зрада Справедливості, Добра і Правди! Це бути поряд з убивцею. Мовчати, коли треба стріляти. Спостерігати, коли потрібно захищати.

Ми не просили аплодисментів. Ми просили зброю. Не заради слави — заради виживання. Але у відповідь отримували нескінченні саміти, яскраві промови, каву у теплому кабінеті.

Свобода — це не слоган. Це смерть. Це командир без ноги, що не просить знеболювального. Це побратим, якого немає часу ховати. Це тиша в рації. І кров на руках. Це ми. А демократичний світ? Він — комфорт. Бізнес. Обережність. Торги. Бабло.

Ми — Україна. Ми — Правда, Воля, Дух. Ми стоїмо. Нам не соромно. Вам, «стурбовані», має бути соромно. Але ви не червонієте, вам байдуже. Бабло не пахне…  

Світ демократії зрадив ДЕМОКРАТІЮ і сам себе. Зрадив власні принципи й цінності, які виявилися для Західної цивілізації пустим звуком. Але ми знаємо, що свобода варта боротьби. Ми не впадемо. Ми тримаємось. Ми нагадуємо всьому Світу,  що таке честь і гідність. І тому Слава Україні! А не вам — боягузам-демократам. Сором усім, хто називає себе демократами, але мовчить. Ви — раби свого страху.

Лише той, хто не є рабом страху і матеріальних обставин, є ВІЛЬНОЮ ЛЮДИНОЮ!

Вільний Дух і вільна Душа — найнебезпечніші для тиранів. Це їхня СМЕРТЬ!

На цю тему читайте «Вселенський дух українців – воїнів світла. Роздуми щодо майбутнього нашої країни».

Україна увійшла в історію XXI століття тим, що зірвала з сучасного «демократичного вільного» світу його фальшиві та лицемірні маски. ООН, НАТО, ЄС, Червоний хрест, Папа Римський, «західна освіта і наука» (які не зуміли розгледіти й передбачити путіна і Трампа), і навіть сильні «старі демократії» (наприклад, США) виявилися нікчемною фальшивою пустушкою, прикритою алюмінієвою позолотою.

Можна впевнено сказати, що Україна, відключивши планету Земля від Матриці, показала, як виглядає реальний світ паразитів.

Геноцидна війна путіна проти українців розкрила світові правду про сатанинську сутність диктаторських режимів і тих, хто їх підтримує (США, Китай, Північна Корея, Іран, Білорусь, Угорщина, Словаччина).

Українці стали апостолами ПРАВДИ. Українці єдина нація у світі, яка наважилася воювати проти рашистської ядерної імперії за своє право на існування. Україна озброєна силою Духу і Любові до своєї землі, як Давид проти Голіафа. Українці стали Ангелами відплати за злочини москальських нелюдів.

Український народ своїм героїзмом, своєю боротьбою дає світові урок найвищої Божої моралі. А вона в тому, що не можна миритися  і домовлятися зі злом. Зло треба знищити, інакше воно прийде і знищить тебе. Не існує великого чи малого зла. Зло за фактом свого існування — абсолютне. Не можна його і частково знищити, тому що воно знову відродиться та стане ще більшим. Потрібно знищити коріння зла, яким сьогодні є московія на чолі з її фюрером, воєнним злочинцем, вбивцею путіним.

Захищаючи свою рідну, святу землю від москальського ядерного монстра, українці захищають Цивілізацію від ядерної пожежі, яку погрожує розпалити нелюд путін, на сторону якого пристав такий же самий фашист трамп.

Читайте «Відкритий лист генерала Омельченка Трампу — «королю» Мангеттена і всього Нью-Йорка з нагоди його стоденного безумного правління Америкою»

Допоки тримається і бореться Україна, людство має шанс на майбутнє.

Долю України визначає Творець і українці, а не сатаністи-психопати путін і трамп та їм подібні. Руками Творця є українці.

Настав той самий момент ІСТИНИ: на чиїй стороні Правда, на тій стороні й Бог! На чиїй стороні Бог, на тій стороні й ПЕРЕМОГА!  Ця істина вічна в часі й просторі.

Як визначено, так і буде!

З творчістю та історично-відичними дослідженнями Ірини ОМЕЛЬЧЕНКО (ОМІРА) можна ознайомитися за посиланнями:

• «Нас не здолати нікому»
• «Код українців: Нові вірші Ірини Омельченко»
• «З Днем Народження, люба Україно!»
•  «Україна – це місце зв’язку між людством та Духом Нової Епохи»
• «Перемога України є Божим планом…»
• «Україна – Месія Людства»
• «Вселенський закон «Творення». Перемога України визначена як і загибель московської імперії зла»
• «Ми Переможемо»
•  «Творець перемагає під ЖОВТО-БЛАКИТНИМ стягом»
• «Війна вільних людей з москалями-психопатами-садистами»
• «Це наша доля — перемогти і вічно жити, бо як на небі, так і не землі …»
• «Україна має стати інтелектуальним і духовним центром об’єднаної Європи»
• Допоки тримається і бореться Україна — б’ється і Серце Землі, а людство має шанс на майбутнє