«Мета дослідження – краще зрозуміти життя, досвід, потреби та цінності української молоді, яка проживає за межами України. Зокрема, дослідників цікавить, що допомагає молодим людям зберігати свою ідентичність, бути активними у громадах і спільнотах, а також яке місце в їхньому житті займають віра та Церква», – йдеться у повідомленні.

Анкету учасника опитування можна заповнити за цим посиланням.

Дослідження проводить Патріарша комісія УГКЦ у справах молоді спільно із соціологами Українського католицького університету.

Отримані результати стануть основою для рекомендацій щодо розвитку душпастирства української молоді, яка проживає у країна Європи, будуть представлені під час Форуму душпастирства молоді УГКЦ в Європі (8–10 вересня 2026 року, Рим) та сприятимуть розвитку нових ініціатив для української молоді у світі.

«Опитування повністю анонімне і конфіденційне. Триває приблизно 15 хвилин і складається з 5 тематичних блоків. Залежно від відповідей, деякі запитання можуть автоматично змінюватися. Усі відповіді використовуватимуться лише в узагальненому вигляді для науково-аналітичних цілей», – пообіцяли організатори  опитування.

Також читайте: 64% українських мігрантів мають намір повернутися в Україну – соцопитування.

Раніше була інформація про опитування українських громадян, які через війну вимушено перемістились за кордон.

«Це буде чудова можливість обговорити важливі теми, послухати фахівців і поділитися досвідом життя в Італії», – йдеться у повідомленні.

День відкритих дверей триватиме з 16.00 до 19.00 за адресою: Via Graziano Imperatore 4020162 Milano. Уже відомі спікери заходу:

📌 Др. Тетяна Молодій – психолог, психотерапевт у процесі навчання в школі психотерапії Nous у Мілані, напрямок когнітивного конструктивізму з акцентом на майндфулнес.

Спеціалізується на темах гендерного насильства, міграції та жіночого розвитку, розповість про психологічні аспекти міграції та її виклики.

Тел. +39 327 447 0996.

📌 Др. Джампало Чіарроккі – бізнес- та індивідуальний коуч із гештальт-напрямком, тренер і фахівець із групової роботи.

Познайомить з ненасильницькою комунікацією, допоможе зрозуміти власні емоції, потреби та способи їхнього вираження з повагою до себе та інших.

Тел.: +39 342 879 9122.

📌 Др. Олександра Тамбовцева – психолог, спеціаліст із керування емоціями та особистісного розвитку.

Її виступ буде присвячений подоланню внутрішніх блоків і пошуку рівноваги, а також практичним інструментам для емоційного благополуччя.

Тел.: +39 333 209 2681.

Організатори заходу підготували анонімне опитування для українців у Мілані та Італії, яке містить 16 запитань:

• 4 запитання з категорії «Ваше прибуття в Італію»
• 4 запитання з категорії «Життя сьогодні: адаптація та виклики»
• 4 запитання з категорії «Ваше самопочуття та емоційний стан»
• 3 запитання з категорії «Громада та взаємопідтримка»
• 1 запитання з категорії «Вільний простір для вас»

«Це опитування допоможе нам краще зрозуміти реальність життя українців в Італії. Ваші відповіді є анонімними, тож ви можете відповідати відкрито. Якщо якесь питання здається вам складним, можна відповісти одним словом, коротким списком або детальнішою думкою. Деякі питання містять приклади або кілька варіантів відповіді для зручності», – прокоментували опитування в Українському Домі у Мілані.

Нагадаємо, що Український Дім у Мілані є проєктом асоціації «Support UA children APS». Приміщення, в якому відкрився цей осередок української культури в Мілані, було виграно через конкурс від комуни. За цим посиланням можна побачити відповідне відео з розряду «було – стало».

До теми: В Італії відкрили ще один Український Дім – цього разу в Мілані.

Також читайте: У Римі урочисто відкрився Український дім.

За словами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, дане опитування триватиме до 10 грудня 2024 року і спрямоване на:

• вивчення проблем, з якими стикаються громадянки і громадяни України за кордоном,
• вивчення умов, які мають бути створені, аби заохотити українців повертатися на Батьківщину,
• створення сприятливого середовища для комфортного повернення додому.

Форма опитування людей, які через війну вимушено перемістились за кордон, за цим посиланням.

«Закликаю всіх українців, які нині перебувають за кордоном, не залишатися осторонь і взяти участь в опитуванні. Ваші думки та досвід можуть стати основою для важливих змін у державній політиці», – йдеться у зверненні Дмитра Лубінця.

Отже, до участі в опитуванні запрошують громадян України, які були вимушені залишити територію України через війну, розпочату росією проти України, і зараз проживають за кордоном.

«Ми хочемо краще зрозуміти проблеми, з якими ви стикаєтеся за кордоном, ваші міркування щодо повернення в Україну та умов, які б могли цьому сприяти. Просимо вас взяти участь в опитуванні – це займе близько 15-20 хвилин вашого часу. Опитування анонімне – не потрібно вказувати ім’я, прізвище або інші персональні дані», – звертаються до українців організатори опитування.

Також обіцяють, що отримана інформація буде проаналізована й опублікована в узагальненому вигляді.

А ще організатори впевнені, що відповіді учасників опитування допоможуть сформувати політики та механізми для захисту українців за кордоном і підтримки тих, хто бажає повернутися до України.

«Будь ласка, поширте посилання на це опитування серед знайомих українців та українок за кордоном», – звертаються з проханням організатори опитування.

До теми: 64% українських мігрантів мають намір повернутися в Україну – соцопитування.

Також читайте: Попри війну 70% громадян в Україні вважають себе щасливими – соцопитування.

Про це йдеться у дослідженні міграційних настроїв українців в Україні та за кордоном, проведеному в липні 2024 року дослідницькою компанією «Gradus Research» у рамках проєкту «Градус суспільства під час війни».

На намір українців повернутися назад до України суттєво впливає фактор адаптації в країнах їхнього тимчасового перебування. Причому найбільше хочуть повернутися ті, хто працює віддалено на українські компанії або є тимчасово непрацевлаштованими.

Крім цього, на адаптацію українських мігрантів за кордоном впливає, хоч і опосередковано, пережитий ними досвід агресивної поведінки з боку місцевого населення країни тимчасового перебування. Дослідники зазначають, що близько чверті опитаних стверджують, що стикалися з її проявами.

Разом з тим більшість опитаних українців відчувають особисту безпеку за кордоном, а також спокій за безпеку своїх дітей. Учасники опитування визнають це вагомим стримувальним фактором до повернення на Батьківщину.

Наразі переважна більшість учасників опитування (62%) не готова назвати точні дати очікуваних термінів своєї зворотної міграції. Натомість близько чверті респондентів (27%) готові емігрувати назад у разі посилення протиповітряної оборони України.

«Невизначеність лежить в характері війни, тож очікувано, що й українці в Україні, і українські мігранти не можуть будувати чітких планів щодо можливої релокації за кордон чи повернення на Батьківщину», – зазначила Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка компанії «Gradus Research».

Соціологиня також вважає важливим, що серед українських мігрантів разом із безпековими та економічними факторами посилюється і чинник «перспектив». Йдеться про бажання мати чітку картину майбутнього для своїх дітей, яке все більше диктує їхні міграційні наміри.

«І на це варто звертати увагу і бізнесу при побудові своїх комунікацій, і державі», – зауважила Євгенія Близнюк.

Результати дослідження констатують, що для українців головним push-фактором до повернення в Україну є гарантоване стабільне працевлаштування (41% опитаних українських мігрантів).

До того ж 36% опитаних вважає важливою наявність фінансової допомоги в Україні на час повернення, а для 33% – можливість отримання чи облаштування житла в безпечних регіонах України.

Детальніше про дослідження міграційних настроїв українців в Україні та за кордоном читайте на сайті компанії «Gradus Research» за цим посиланням.

Раніше ми розповідали, що для українців за кордоном розробили платформу, щоб допомогти їм повернутися в Україну.

До теми: В Україні стартував проєкт щодо повернення українців з Європи додому.

Також читайте: Країни Європи виплачуватимуть українцям гроші за повернення додому – Олексій Гончаренко.

За словами директора Європейського регіонального бюро УВКБ ООН Філіпа Леклерка, після двох років повномасштабної війни в Україні на тлі масових руйнувань, постійних обстрілів і ракетних ударів по всій країні майбутнє мільйонів людей, які покинули свої домівки, сповнене невизначеності.

«Наразі майже 6,5 мільйона біженців з України шукають притулку по всьому світу, у той час, як майже 3,7 мільйона людей залишаються вимушено переміщеними всередині країни», – зазначив Філіп Леклерк 20 лютого на брифінгу для преси в Палаці націй у Женеві.

Згідно з попередніми даними нещодавнього дослідження УВКБ ООН, більшість опитаних українських біженців (65%) все ще висловили бажання одного разу повернутися додому. Однак їхня частка зменшилася через повномасштабну війну, яка триває вже два роки.

Дослідження проводилося у січні та лютому 2024 року на підставі інтерв’ю з приблизно 9900 домогосподарствами українських біженців, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які повернулися всередині та за межами країни.

Більшість опитаних українських біженців (приблизно 59%) зазначили, що вони можуть бути змушені повернутися додому, якщо в приймаючих країнах вони продовжуватимуть стикатися з проблемами, пов’язаних в основному з можливостями роботи та правовим статусом.

Біженці вразливої категорії (похилого віку, з обмеженими можливостями) також розглядають можливість повернення, здебільшого через відсутність інших варіантів.

Наміри біженців щодо повернення в Україну відрізняються за кількома факторами, зокрема:

• близькістю приймаючих країн;
• ситуація в місцях походження (наприклад, родичі та/або майно, що залишилося в Україні);
• демографічні характеристики/вразливість (зокрема, коефіцієнт утриманців);
• перспективи соціально-економічної інтеграції в приймаючій країни (зокрема, участь у ринку праці).

Зокрема, біженці частіше планують або сподіваються повернутися серед:

• тих, хто розміщений у сусідніх з Україною країнах (75%), порівняно з тими, хто проживає в інших європейських країнах (62%);
• родом із Чернігівської, Херсонської чи Сумської (понад 76% у кожній), на відміну від Полтавської, Закарпатської чи Київської (по 60% і менше);
• ті, чия дружина та/або сини/дочки все ще перебувають в Україні (72%) порівняно з тими, у кого немає найближчих родичів (57%);
• ті, хто має цілий або частково пошкоджений дім у місці свого походження (67%) порівняно з тими, хто там не живе (60%);
• домогосподарства, які складаються лише з людей похилого віку (79%) або з більш ніж двома утриманцями на дорослого (76%), на відміну від тих, де немає утриманців (61%);
• тих, хто не бере участі в робочій силі в країні перебування (77%) порівняно з тими, хто працює або шукає роботу (62%).

Криза біженців визначається великим ступенем розділеності сімей, адже багато чоловіків залишаються в Україні. Це часто створює проблеми для тих, хто був змушений покинути країну, і тих, хто залишився без підтримки сім’ї.

«Цей звіт показує, що возз’єднання сімей було головною рушійною силою для біженців, які повернулися додому назавжди», – повідомляють в УВКБ ООН.

Зараз короткострокові візити в Україну здійснюють більше біженців (приблизно 50% порівняно з 39% у 2023 році) – головним чином для відвідування членів родини, а також для перевірки майна.

УВКБ ООН закликає приймаючі держави зберігати гнучкий підхід до короткотермінових візитів біженців в Україну. І щоб візити, які тривають менш як три місяці, не впливали на правовий статус українських біженців та пов’язані з ними права в приймаючій країні.

«Захист і потреби біженців мають бути забезпечені, поки вони не зможуть добровільно та стабільно повернутися додому, у безпеці та гідності», – наголошують в УВКБ ООН.

До теми: Чи всі українські біженці після війни повернуться з інших країн?

Нагадаємо, що в Римі відновив діяльність Центр допомоги для українських біженців.

Раніше ми повідомляли, що пошта Італії випустила поштову марку на підтримку біженців з України.

Самооцінку щастя населенням України соціологи досліджували до і після широкомасштабного російського вторгнення.

Зокрема, запитання «Чи вважаєте Ви себе щасливою людиною?» українцям ставили в грудні 2021 року (за 2 місяці до повномасштабного російського вторгнення), у вересні 2022 року (вже після вторгнення), а також у травні 2023 року соціологи повторно поставили таке саме запитання, щоб розуміти динаміку після понад року масштабної війни.

«У грудні 2021 року, напередодні вторгнення, 71% українців вважали себе щасливими, а 15%, навпаки, не вважали себе такими. На травень 2023 року, попри понад рік повномасштабної війни, показники лишаються практично такими ж самими. Зараз 70% українців вважають себе щасливими, не вважають себе щасливими – 16%», – пояснили в КМІС.

Генеральний директор КМІС Володимир Паніотто зазначив, що результати дослідження виглядають, як і у вересні 2022 року, несподіваними. Проте висловив кілька міркувань з приводу того, як люди можуть продовжувати бути щасливими, коли йде жахлива війна.

За словами Паніотто, насамперед механізм формування щастя не є простим і лінійним. Також  на рівень щастя впливають багато різних факторів. Наприклад, поведінка дітей, інтимні стосунки, стосунки з друзями тощо. І хоча матеріальні умови життя значно погіршилися й багато людей потерпають від розлуки зі своїми сім’ями, але є фактори, що підвищують рівень щастя.

«Значно зросла згуртованість нашого суспільства, зменшилися регіональні розбіжності, зросла цінність держави для населення України, зросла взаємопідтримка, покращився соціально-психологічний клімат. Все це підвищує рівень щастя українців», – зауважив гендиректор КМІС.

Його заступник, Антон Грушецький, назвав самооцінку щастя одним із важливих суспільних індикаторів самопочуття населення і непрямим індикатором «міцності» на тлі складного воєнного періоду.

«Інші опитування КМІС показують ряд негативних наслідків для пересічних українців унаслідок російського вторгнення: 78% говорять про поранення або загибель принаймні когось з родичів чи друзів, 64% – про зниження доходів, 29% – про втрату роботи», – наголосив Грушецький.

Водночас він додав, що 64% опитаних українців відзначають погіршення психічного здоров’я, 55% – фізичного здоров’я.

За словами заступника гендиректора КМІС, принципово важливо, що показник щастя практично не змінився – і в цілому, і серед окремих категорій населення.

«Українці попри море труднощів і викликів сьогодення знаходять способи адаптуватися до складної реальності та рухатися вперед», – підсумував Грушецький.

Додамо, що опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням). Всього було опитано 984 респонденти, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

Опитували дорослих (від 18 років і старше) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).

До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей). Також не опитували громадян, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Детальніше про результати опитування «Самооцінка щастя населенням України до і після широкомасштабного російського вторгнення» читайте за цим посиланням.

Нагадаємо, що війна з росією змінила погляди українців на 9 травня – соцопитування.

Раніше ми повідомляли, чи готові українці до великої війни – результати соцопитування.

До теми: Українці проти миру «за будь-яку ціну» – соцопитування.

Йдеться про Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Житомирську, Закарпатську, Запорізьку, Івано-Франківську, Київську, Кіровоградську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Рівненську, Сумську, Тернопільську, Харківську, Херсонську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську, Чернівецьку області та місто Київ.

Відомо, що соціологічне опитування «Зовнішньополітичні орієнтації громадян України, оцінка зовнішньої політики влади, ставлення до іноземних держав та політиків» проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого по 1 березня 2023 року.

Згідно з цим опитуванням, 77% респондентів ставляться негативно до громадян росії, 14% – нейтрально і лише 2% – позитивно. Для порівняння: у квітні 2014 р. відносна більшість (45%) українців висловлювала позитивне ставлення до громадян росії, у червні 2017 р. – нейтральне ставлення (42,5%).

Також за даними останнього опитування, позитивне ставлення до громадян Росії висловлюють по 4% жителів Східного і Південного регіонів, 2% жителів Центрального регіону і 0% жителів Західного регіону. Негативне ставлення – відповідно 70%, 56,5%, 80% і 84%.

Серед україномовних українців позитивне ставлення до громадян росії висловили лише 0,6%, серед російськомовних – 5%. Негативне ставлення – відповідно 82% та 59,5%. Додамо, що до російського уряду та державної думи росії негативно ставиться переважна більшість респондентів – 97%.

Нагадаємо, що понад 90% українців пишаються своїм громадянством.

До теми: Українці проти миру «за будь-яку ціну» – соцопитування.

Якщо таке сталося б, її лідерка Джорджія Мелоні мала би шанс стати першою жінкою на посаді прем’єр-міністра Італії. Про це інформує видання «Голос Америки».

«Італійські правила виборів забороняють опитування впродовж двох тижнів перед днем голосування, тому опитування не показують можливі найостанніші зміни у настроях виборців», – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що у виборчій кампанії союзниками Джорджії Мелоні стали лідер партії «Ліга» / «Lega per Salvini Premier» Маттео Сальвіні та екс-урядовець і колишній прем’єр-міністр Сильвіо Берлусконі з його партією «Вперед Італіє» / «Forza Italia».

«Ми хочемо міцної Італії, шанованої у світі, впевненої у собі Європи, високо піднятих голів у Європі і на Заході; вартої довіри, вірної, серйозної, починаючи з захисту українського народу від російської агресії, що буде для нас пріоритетом разом з можливістю твердіше вимагати розподілу тягаря санкцій», – проголосила Джорджія Мелоні 22 вересня.

Сама Джорджії Мелоні називає себе твердою прихильницею НАТО, гучно підтримує політику ЄС щодо тиску на росію. Проте Берлусконі та Сальвіні американське видання називає шанувальниками путіна.

«Ми можемо отримати більш націоналістичний та протекціоністський уряд, який можливо продовжуватиме міжнародний курс уряду Драґі, тобто буде твердо підтримувати Україну і виступати проти китайських інвестицій», – сказав агентству Reuters професор історії Римського університету Лоренцо Кастеллані.

Водночас інші коментатори зауважують, що політика майбутнього італійського уряду також залежатиме від того, представники яких сил опиняться на ключових міністерських посадах.

Нагадаємо, що Маріо Драгі дзвонив Зеленському й підтвердив підтримку України Італією.

До теми: Маріо Драгі подав у відставку – в Італії оголосили дострокові вибори.

Науковці-дослідники запрошують усіх українців, хто зараз перебуває за кордоном, знайшовши там прихисток, взяти участь в опитуванні, заповнивши анонімну анкету в гугл-формі за цим посиланням.

Про опитування повідомила в соцмережі Анжеліка Коллі-Шамне, докторка психологічних наук, професорка кафедри загальної та вікової психології Криворізького державного педагогічного університету.

«Якщо ви змушені були покинути Україну внаслідок воєнних дій і перебуваєте зараз в одній з країн Європи (так звана приймаюча країна), просимо вас дати відповіді на питання анкети, відзначивши, найбільш характерні для вас відповіді», – йдеться у повідомленні.

За словами професорки, заповнення анкети не забере багато часу – приблизно 10-15 хвилин. Відповіді учасників опитування дадуть змогу психологам створити найдієвіші інструменти для психологічної та іншої допомоги українцям.

«Анкета анонімна, але для зручності обробки даних, будь ласка, зазначте ім’я чи будь-який псевдонім. Надсилаючи цю анкету, ви одночасно даєте згоду на  участь у проведенні наукового дослідження», – пояснила пані Анжеліка.

Також науковиця просить поширити посилання на гугл-форму серед колег та знайомих.

«Буду вдячна за вашу допомогу. Тримаймося. Все буде Україна!», – написала в Facebook Анжеліка Коллі-Шамне.

Відомо, що опитування вимушених мігрантів триває третій місяць і добігає кінця. Наступним етапом дослідження є опитування українців, які залишилися вдома і переживають війну на рідній землі. Анкета для них знаходиться за цим посиланням.

Нагадаємо, що недавнє соціологічне опитування показало, що понад 90% українців пишаються своїм громадянством.

Раніше ми повідомляли, що українці проти миру «за будь-яку ціну» – за результатами соцопитування в липні 2022 року.

Опитування проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській,  Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві.

Також опитували українців у Запорізькій, Миколаївській і Харківській областях, але лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.

Отже, із загальної кількості українців, які брали участь в опитуванні, більше 90% пишаються своїм громадянством. Серед них дуже пишаються 54,5% громадян і скоріше пишаються – 36%.

«Це найвищий показник за весь час соціологічного моніторингу», – зауважили в Фонді «Демократичні ініціативи».

Ну й, звісно, актуальним є питання стосовно того, що саме наразі об’єднує українське суспільство. Найбільша кількість опитаних, 72,5%, вважають, що це – віра в перемогу у війні.

Ще 48% учасників опитування згадали віру у краще майбутнє, а 36% – патріотичні почуття.

Також є цікавими цифри щодо основної ідентифікації людей саме як громадянами України. Зокрема, ідентифікують себе як громадяни України 72% опитаних.

Водночас мешканцями села, району чи міста, де проживають, ідентифікують себе лише 12% учасників опитування, а 6% вважають себе мешканцями регіону, де вони проживають.

Опитування проводилося з 5  по 12 серпня в 112 населених пунктах (57 міських та 55 сільських). Під час соціологічного дослідження було опитано 2024 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Презентація соціологічного опитування відбулась у пресцентрі Укрінформ під час публічної дискусії «День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни» 👇

Раніше ми повідомляли, що українці проти миру «за будь-яку ціну» – за результатами соцопитування в липні 2022 року.

Нагадаємо про результати соцопитування «Чи готові українці до великої війни» в січні 2022 року.