«Документ має допомогти освітнім осередкам зрозуміти процедуру верифікації, а педагогам – отримати готові орієнтири та навчальні матеріали для роботи з українськими дітьми за кордоном», – пояснили у МОН.

«Для нас важливо, щоб українські діти, незалежно від країни проживання, зберігали зв’язок з Україною, українською мовою, культурою та історією. Саме тому ми створюємо зрозумілу й прозору процедуру верифікації освітніх осередків, а також пропонуємо вчителям готові навчальні матеріали, адаптовані до умов навчання за кордоном. Водночас важливо не перевантажувати дітей, які паралельно навчаються у школах країн перебування», – зазначила заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова.

Отже, як українському освітньому осередку за кордоном пройти верифікацію

📌 Верифікація є добровільною. Її можуть проходити закордонні освітні осередки, які надають неформальну освіту українським дітям.

📌 Документи подає уповноважена особа — громадянин або громадянка України — через автоматизований комплекс АІКОМ (Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту) за цим посиланням.

📌 Після розгляду документів комісія може взяти осередок на облік:

• з визнанням результатів навчання – якщо осередок відповідає встановленим вимогам і може викладати українознавчий компонент;
• без визнання результатів навчання – якщо осередок проводить культурні, освітні, виховні або гурткові заняття, спрямовані на підтримку української мови, культури та ідентичності.

Перелік верифікованих осередків оприлюднюватимуть і регулярно оновлюватимуть на платформі АІКОМ. https://aikom.iea.gov.ua/

Осередки, які пройшли верифікацію, мають щороку до 20 вересня оновлювати інформацію про діяльність в АІКОМ.

Які предмети входять до українознавчого компонента

Відомо, що для роботи з українськими дітьми за кордоном МОН спільно з Державною установою «Український інститут розвитку освіти» та громадською організацією «Вчися» розробило адаптовані навчальні матеріали. Вони відповідають Типовій освітній програмі, затвердженій наказом МОН № 1119.

Для учнів 1–4 класів передбачено інтегрований курс, що охоплює:

• українську мову;
• літературне читання;
• громадянську та історичну складові курсу «Я досліджую світ».

Для учнів 5–11 класів передбачено вивчення:

• української мови;
• української літератури;
• історії України;
• громадянської освіти.

Готові конспекти уроків, презентації та завдання розміщено на платформі «Всеукраїнська школа онлайн».

Учителі можуть використовувати матеріали повністю або адаптувати їх відповідно до віку, рівня підготовки та потреб дітей.

Як організувати навчання без перевантаження

У рекомендаціях окрему увагу надано тому, як підтримати дитину та не створювати для неї надмірного навчального навантаження. Педагогам рекомендують використовувати формувальне оцінювання. Його мета – не лише перевірити знання, а насамперед підтримати дитину, показати її поступ і допомогти зрозуміти наступні кроки в навчанні.

Під час дистанційного навчання рекомендовано поєднувати синхронні та асинхронні заняття, а також уникати тривалого перебування дітей перед екраном.

Для оцінювання можна використовувати:

• учнівські портфоліо;
• творчі проєкти;
• рефлексивні есе;
• практичні та дослідницькі завдання;
• конструктивний зворотний зв’язок.

Зворотний зв’язок рекомендовано будувати за принципом: підтримка дитини, визначення зони подальшого розвитку та конкретний наступний крок.

Для дітей з особливими освітніми потребами навчальні матеріали можна адаптувати або модифікувати. Також рекомендовано застосовувати принципи універсального дизайну в навчанні та травмочутливий підхід.

Повний текст Методичних рекомендацій, роз’яснення щодо визнання результатів навчання, а також пам’ятки для батьків і педагогів доступні на офіційному сайті МОН у розділі «Освіта українських дітей за кордоном» за цим посиланням.

Раніше ми повідомляли, що перші чотири суботні й недільні українські школи в Італії пройшли верифікацію МОН України.

«Міністерство освіти і науки затвердило зміни до Типової освітньої програми, яка передбачає вивчення українознавчого компонента для дітей, що проживають за кордоном і відвідують місцеві школи», – йдеться у повідомленні.

Відомо, що зміни до Типової освітньої програми для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти країни перебування та України, були внесені на підставі наказу МОН №1119 від 7 серпня 2025 року.

«Зміни, внесені до програми, нададуть учням і ученицям можливість, окрім обов’язкових предметів українознавчого компонента, обирати додаткові дисципліни відповідно до власних освітніх потреб — наприклад, для підготовки до НМТ. Це можуть бути математика, фізика, англійська мова або інші предмети», – пояснили в МОН України.

Також відомо, що Типова освітня програма містить:

• перелік предметів й інтегрованих курсів навчального плану типових освітніх програм України, вивчення яких не передбачено навчальними планами закордонних закладів освіти;
• рекомендований розподіл кількості навчальних годин на тиждень для вивчення предметів навчального плану;
• вимоги до осіб, які можуть здобувати освіту відповідно до цієї програми;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу;
• опис інструментарію оцінювання.

Українознавчий компонент — це скорочена освітня програма для українських школярів, які тимчасово перебувають за кордоном. Вона дає змогу зменшити навчальне навантаження до 5-8 годин на тиждень, продовжити навчатися дистанційно, зберігаючи зв’язок з українською системою освіти.

Дізнатися більше про цю програму, а також подати заявку можна на сайті МОН України за цим посиланням.

До теми: До уваги батьків українських школярів, які навчаються за кордоном.

Також читайте: Україна визнаватиме результати навчання дітей за кордоном.

«Дату подання документів буде повідомлено додатково. Очікується у вересні-жовтні», – зауважила Любов Любчик.

Згідно з пам’яткою, верифікація (облік) освітнього осередку – це офіційне підтвердження відповідності українських освітніх осередків за кордоном встановленим критеріям та стандартам Міністерства освіти і науки України. Пройшовши верифікацію, осередок отримує статус, який дозволяє офіційно визнавати результати навчання дітей.

Як і коли відбувається подання документів?

Уповноважена освітнім осередком особа, що має українське громадянство, подає документи через систему АІКОМ (автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту) і фіксує заявку цифровим підписом. Дату подання буде повідомлено додатково

Які документи потрібно підготувати для верифікації?

Уповноважена особа має підготувати такі дані:

• повне найменування,
• рік заснування / утворення;
• власника та/або засновника;
• найменування держави за місцем (місцями) реєстрації та/або провадження освітньої діяльності;
• наявність чи відсутність реєстрації у державі провадження освітньої діяльності;
• організаційно-правову форму;
• кількість осіб, які здобувають неформальну освіту;
• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• освітні програми суб’єкта освітньої діяльності, зокрема ті, що складені на основі типових освітніх програм;
• інформацію про реалізацію в таких програмах українознавчого компонента, утвердження української національної та громадянської ідентичності;
• партнерські відносини (договори, меморандуми про співпрацю) з міжнародними організаціями, іноземними закладами та установами освіти, та/або закладами та установами освіти України (у разі наявності);
• дані про наявність та площу приміщень, що використовуються для провадження освітньої діяльності, підстави та строки їх використання;
• контактні дані номери телефону, адреса електронної пошти, адреса офіційної сторінки в Інтернеті (за наявності).

До теми: До уваги батьків українських школярів, які навчаються за кордоном.

Раніше ми повідомляли, що в Римі відкрився новий український освітній центр «Родовід».

Про таке розповів віцепрем’єр-міністр України та міністр національної єдності України Олексій Чернишов і зазначив, що з перших днів повномасштабного вторгнення вчителі та батьки самостійно створювали навчальні простори для дітей у різних країнах перебування. Це був спосіб не лише продовжити навчання, а й підтримати малечу в нових умовах.

«Але досі ці ініціативи не визнавалися нашою освітньою системою. Тепер це змінюється! Закон створює правові підстави для того, щоб українська освіта за кордоном отримала підтримку, а наші діти не втрачали зв’язок із рідною культурою та мовою», – підкреслив Олексій Чернишов.

Глава міністерства національної єдності України також зауважив, що міністерство освіти і науки України вже ініціювало громадські обговорення проєкту урядової постанови, яка детально окреслить механізм визнання результатів навчання, здобутих українськими дітьми за межами країни.

«Дякую всім, хто працював над цим рішенням! Особлива подяка Сергію Бабаку, очільнику Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, за цю важливу ініціативу. Освіта для українців не має кордонів. Працюємо далі!», – наголосив пан Чернишов.

Раніше ми розповідали, що в Турині відкрилася перша українська суботня школа.

Нагадаємо, що українська суботня школа в Мілані одержала нове приміщення.

Також читайте: У Римі урочисто відкрився Український дім.