Нехай цей день принесе всім розраду та надію. Нехай кожен вогник у соборах Італії стане молитвою за українських захисників і за рідну Україну!

Великдень вдалині від Батьківщини – це завжди про особливий щем. Але ми навчилися поєднувати «Buona Pasqua» з нашим традиційним «Христос Воскрес». Тримаймося разом, бо в єдності наша сила!

Бажаємо всім міцної віри, родинного затишку та Божої опіки для кожного українця, де б він не був.

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

До теми: Великоднє привітання Апостольського Адміністратора Владики Григорія Комара.

В Україні паски – це справжній гастрономічний символ Великодня. Тому недивно, що в залежності від регіону та вподобань кожної родини, існує безліч найрізноманітніших рецептів пасок.

«Найпоширенішою вважається пухка паска, спечена з білого пшеничного борошна та з додаванням родзинок, горішків, прянощів і цукатів», – йдеться у Facebook на офіційній сторінці «Українського інституту».

Це державна інституція, що представляє українську культуру на міжнародному рівні, розвиває культурні зв’язки між Україною та іншими країнами, а також формує позитивний імідж України за кордоном.

Напередодні світлого Великодня експерти цієї організації запропонували рецепт паски від шеф-кухаря та почесного члена» Асоціації шеф-кухарів України» В’ячеслава Попкова.

Йдеться про паску з в’яленою журавлиною та ліщиною – цей рецепт увійшов до презентаційного видання «UKRAINE. Food & History / Україна. Їжа та історія».

Інгредієнти для паски:

• борошно пшеничне просіяне – 1 кг
• молоко – 310 г
• яйця курячі – 6 шт.
• масло вершкове – 300 г
• цукор – 1,5-2 ст. л.
• дріжджі свіжі – 50 г
• сіль – 3–5 г
• родзинки – 150 г
• ліщина – 75 г
• журавлина в’ялена– 75 г
• ваніль – 3 г
• цедра лимонна – 1 шт.

Інгредієнти для глазурі:

• яєчні білки – 2 шт.
• пудра цукрова – 300 г
• фреш лимонний – 2 ст. л.

Процес приготування:

1. Замочити родзинки та в’ялену журавлину.
2. Дріжджі трохи розім’яти, додати 1 ст. л. цукру й поступово вливати тепле молоко, постійно помішуючи.
3. Потім всипати 150 г борошна, замісити опару (консистенція тіста, як на млинці).
4. Опару накрити рушником і поставити в тепле місце на 30 хв, доки вона не збільшиться в об’ємі в 2 рази, та додати сіль.
5. Відокремити жовтки від білків. Білки поставити в холодильник, жовтки збити з рештою цукру й ваніллю, обережно додати до опари і перемішати.
6. Після цього покласти цедру лимона та розтоплене, але не гаряче вершкове масло, перемішати.
7. Додати обсмажену та дрібно нарізану ліщину, потім — збиті білки, решту борошна, родзинки і журавлину.
8. Вимісити тісто й поставити його в тепле місце, доки воно знову не збільшиться в 2 рази.
9. Обім’яти його, викласти у форму та дати знову підійти, потім змазати курячим жовтком і випікати за температури 180–200  ̊С протягом 30–50 хв залежно від розміру форми.
10. Для глазурі білок і цукрову пудру збити з лимонним соком протягом 3-5 хв.

***Порада: Щоб родзинки і журавлина краще розійшлися по тісту, попередньо  їх потрібно просушити та обкачати в борошні.

А ще у виданні «UKRAINE. Food & History / Україна. Їжа та історія» можна знайти не лише рецепти пасок, а й традиційних для українських євреїв маци та хали, і для кримських татар – кобєте та кхалакхай. Більше інформації за цим посиланням.

«Наш сучасний світ традицій багатий, хоч і дещо інший. Ми прагнемо, щоб наші традиції зберігались та примножувались, ми знали про те, які були у минулому, та те які ми є сьогодні», – вважають учасники проєкту «Їжакультура».

Раніше ми розповідали про великодні диво-паски подружжя зі Львівщини.

До теми: Де в Римі краще замовити великодній набір для освячення.

Неодмінним атрибутом цього свята у значної частини українців є паска – обрядовий здобний великодній хліб. Тож не дивно, що майже на всіх світлинах фігурують паски – від їхнього розмаїття аж очі розбігаються! Та серед них яскраво виділяються диво-паски творчого подружжя Наталі Угрин та Віталія Дончака з селища Брюховичі, що на Львівщині.

Пропонуємо нашим читачам самим переконатися – ці паски виглядають просто шедеврами. Кожна з них – справжня живописна картина! А всередині пасок – ароматна сирна здоба з купою родзинок, журавлини, цукатів, мигдалю, шматочків шоколаду та цедрою апельсина.

Отже, знайомтеся з авторами ексклюзивних розписаних пасок – це 35-річна Наталя та 36-річний Віталій. Подружжя має двох донечок, Злату 10 років і Владу 4,5 роки, а також очікує на ще одну дитину. Вона має з’явитися на світ на початку травня.

Віталій Дончак, педагог і художник за освітою, має дві художні студії в Брюховичах. Регулярно проводить майстер-класи з живопису для дітей та дорослих, а також пише картини на замовлення.

Наталя Угрин за освітою перекладознавець і фахівець із контрактивної лінгвістики. Впродовж 15 років займається дизайном прикрас – створює їх за допомогою вишивки бісером і натуральним камінням по шкірі. Ми поспілкувалися з пані Наталею і розпитали, як з’явилися на світ такі оригінальні великодні паски.

Пані Наталя: – Я довго мудрувала над тим, який краще рецепт обрати. Адже завжди люблю пробувати щось нове і цього року з’явилася купа новомодних рецептів. Хотілося і панетоне, і паски-краффіни, і сирні пасочки, а ще ж щось цікавеньке було в Ольги Полякової. Тому вийшло так, що визначитися з кінцевим результатом мені не вдалось і я поєднала кілька рецептів до купи.  Вийшло неймовірно смачно. Щодо глазурі, то тут довелося дотримуватись суворих рекомендацій і взагалі пробувати кілька варіантів. Адже глазур має бути твердою і не кришитися, тому з цим трохи поморочилась, але все вдалось на славу.

– Як виникла сама ідея розписаних пасок і як до цього поставився Ваш чоловік Віталій?

Пані Наталя: – Ідея виникла спонтанно, коли я пекла паски. Згадала, що колись в інтернеті натрапляла на роботи іноземного художника, який малював чудові картини на тортах. Тож я і подумала, чому б не зробити щось подібне на пасочках. Моє око впало на три харчові барвники, які збиралася використати для тонування паскової глазурі. Мене  осінило, що цими барвниками можна розписати цю глазур – замість того, щоб її тонувати, тим паче, що в нас дома є художник і майстер на всі руки. Чоловік, почувши мою несамовиту ідею, закотив очі до неба, благаючи у Бога порятунку. Але там, де вагітна жінка, там і Бог. Тож йому нічого не залишалося, як скоритися своїй «нелегкій» долі й утілити мої чудернацькі задуми в життя. Розпис пасочок тривав увесь день! Віталій завжди підходить до таких речей дуже скрупульозно, з ювелірною точністю і майстерністю.

– А як ваші рідні, а також знайомі й незнайомі люди сприйняли ваші диво-паски?

Пані Наталя: – Наші рідні особливо не здивувались, бо ми завжди любимо створювати своїми руками щось цікавеньке. Але розпис у такій широкій тоновій гаммі, створений лише з трьох кольорів, вразив насамперед мене саму. Я навіть не сподівалася, що вийде настільки гарно, що аж дух перехоплює – від витонченості роботи та соковитості тонів. Я взагалі захоплююсь золотими руками свого чоловіка. Він справді вміє мене вразити, тому я намагаюся цими дивами ділитися з оточуючими. Але такого ефекту цунамі  чи то розривної бомби я навіть не очікувала! Понад 100 тисяч переглядів і понад  4 тисячі перепостів тільки з моєї сторінки та понад 800 тисяч переглядів у спільноті «Український контент» (навіть не знаю,  як наші пасочки туди потрапили). І це – всього лише за два дні! Люди пишуть і коментують, усі в повному захопленні. А нам справді дуже приємно і я радію, що змогла звеселити людей красою в цей нелегкий час.

Пані Наталя: – Великдень  для нашої сім’і – найсвітліше свято в році, сповнене радості та Божого благословення. Тому до його святкування завжди ставимося з особливим трепетом. Кожного року ми з дітьми розписуємо воском писанки – це є наш обов’язковий передвеликодній ритуал, адже дітей треба змалечку навчати і привчати до українських традицій та звичаїв. Коли наші писаночки готові, ми декоруємо ними дерев’яний світильник  у нашій майстерні, виконаній в гуцульському стилі. Він є нашим душевним куточком, де ми працюємо над створенням авторських прикрас. До  речі, у нашому доробку є великодня колекція намист-оберегів з бісером, натуральним камінням і вишитими писаночками!  А в чоловіка є кілька неймовірних картин на великодню тематику з писанками. Тож можемо сміливо стверджувати, що ми є великими шанувальниками світлого свята Воскресіння Христового.

На завершення нашого спілкування Наталія Угрин поділилася власними великодніми мріями.

Пані Наталя: – Насамперед мрію закінчити до пологів всі свої замовлення по прикрасах і відправити їх якнайшвидше новим власницям. Також (прим. – з усмішкою), дай Боже, мені не народити швидше терміну! А  якщо серйозно, то мрію про мир і спокій в Україні, про зникнення епідемій і карантинів, припинення війни. Мрію про мудрих людей, які не спалюватимуть ліси та берегтимуть рідний край. Усім бажаю виваженості, витримки, наснаги до життя, міцного здоров’я і, звісно ж, гарного настрою!