Водночас площа цікава й сама по собі, адже тут розташовано багато історичних пам’яток.

Пьяцца Венеція розташована біля підніжжя Капітолійського пагорбу й недалеко від Римського Форуму. Це місце ще за часів Римської республіки було важливим, адже воно слугувало головним транспортним вузловим пунктом.

Свою нинішню форму площа дістала в 1885 році, після будівництва монумента Вітторіано, присвяченого першому королю об’єднаної Італії Віктору Еммануїлу II. Про цей пам’ятник ми розповідали раніше.

Пьяцца Венеція отримала свою назву на честь Палаццо Венеція / Palazzo Venezia – палацу, зведеного в 1455 році навколо середньовічної башти.

Він і досі вважається одним з перших пам’ятників епохи Відродження в Римі. Раніше в цій будівлі розміщувалися різні представництва та резиденції, а нині там діє музей.

Поруч розташований палац Бонапартів, а також мадам Лукреція / Madama Lugrezzia – одна з шести римських статуй, що розмовляють. Про ці статуї обіцяємо розповісти наступного разу.

Минулого разу ми розповідали про Базиліку Санта Марія Маджоре в Римі.

Також читайте про один із семи пагорбів Риму – Пагорб Палатин.

Розташоване це диво давньоримської архітектури ампірного стилю в центрі Риму на Piazza Venezia / Площі Венеції (або Венеційській площі).

Чому місцевий люд так критично ставиться до зовнішнього вигляду цього меморіалу з білого мармуру? Скоріш за все через те, що вважають невідповідним архітектурі кварталу і всього міста загалом.

Будівництво цього меморіального комплексу розпочалася після смерті короля Віктора Еммануїла II, який залишився в народній пам’яті об’єднувачем Італії та борцем за свою країну.

Рішення про будівництво приймав парламент в 1878 році, після чого відбулося два грандіозні міжнародні конкурси проєктів споруди. Перемогу отримав проєкт архітектора Джузеппе Сакконі. Закладення першого каменю здійснили в 1885 році, а зробив це син Віктора Еммануїла II.

Саме будівництво тривало довго, бо доводилося зносити старі будинки, церкву й навіть палац. Все це зайняло так багато часу, що архітектор Сакконі помер і цю справу довелося продовжити іншим архітекторам.

Відкриття меморіального комплексу Вітторіано відбулось на честь 50-річчя об’єднання Італії – аж у 1911 році. Але навіть після цього будівельні роботи продовжились і завершилися тільки в 1935 році.

Зрештою меморіал вийшов вражаючим за своїми розмірами. Його висота становить 70 метрів, а загальна площа – 17 тисяч квадратних метрів.

Всередині споруди знаходяться два музеї – Risorgimento / Відродження та музей прапорів військового флоту.

Також там розташовані виставкові зали, де організовують тимчасові виставки. На вершині монумента є оглядовий панорамний майданчик зі скляним ліфтом.

Зовні меморіал нагадує висхідний шлях, прикрашений барельєфами та скульптурними композиціями.

Статуї над колонадою символізують об’єднані регіони Італії. За попереднім задумом їх створювали різні скульптори – вихідці з цих регіонів.

У центрі комплексу знаходиться 12-метрова статуя Віктора Еммануїла II на коні. Її створив скульптор Енріко Кьярадіа.

Головна частина комплексу – вівтар Вітчизни. Його в 1906 році створив скульптор Анжело Занеллі. У вівтарі під статуєю Богині Рима похований прах Невідомого солдата Першої світової війни. Перед ним завжди горить Вічний вогонь і чергує почесна варта.

Саме тут влаштовують щорічні церемонії до національних свят – 25 квітня (День визволення Італії), 2 червня (День Республіки) та 4 листопада (День Збройних Сил Італії).

Минуло разу ми розповідали про Тріумфальну арку Тита.

Нагадаємо про визначне місце в Римі Віллу Боргезе.

До теми: Іспанські сходи в Римі.