Очільник Імоли Марко Паньєрі на своїй офіційній Facebook-сторінці наголосив на важливості підтримки українців, які постраждали від війни.

Мер також тепло привітав юнака з 20-річчям, побажавши йому щасливого дня народження. Цей жест став ще одним свідченням щирої солідарності італійських громад із українським народом.

Відомо, що українська родина обрала місто Імолу, щоб здійснити мрію свого сина-іменинника, який захоплюється автоспортом. Мер міста радо підтримав цю ініціативу та зустрів гостей на автодромі Енцо.

За словами мера Імоли, під час цього візиту українці змогли:

• віддати шану легендарному гонщику Айртону Сенні;
• побачити зблизька болід Формули-1 команди Toro Rosso;
• зазирнути у святу святих автодрому — диспетчерську Control Room;
• насолодитися панорамним краєвидом на знаменитий поворот Rivazza.

Наприкінці зустрічі українська родина залишила свої підписи на спеціальному пам’ятному панно, де зафіксована історія треку.

«Як мер, я твердо вірю в цінність гостинності. Для тих, хто носить у своїх серцях трагедію війни та відстань від дому, навіть кілька годин безтурботності та людської близькості можуть мати значення. Їхній підпис на історичній панелі траси запечатує момент спільності та надії, що наша громада пишається тим, що зробила пожертву», – підкреслив Марко Паньєрі.

Про це повідомили в Генеральному консульстві України в Мілані й щиро подякували Національній поліції Італії за теплий прийом, гостинність і підтримку юних українців.

«Раді вітати в Італії 52 дитини з України — дітей українських поліцейських, які загинули, зникли безвісти або були поранені. Щиро бажаємо нашим юним гостям гарного відпочинку, яскравих вражень і приємних моментів. Нехай ці дні будуть наповнені миром, теплом та усмішками!», – йдеться у вітанні Генконсульства України в Мілані.

Додамо, що Італія – та країна, яка постійно приймає на реабілітацію та відпочинок українських дітей. Зокрема, на початку серпня участь у відпочинковій програмі в Італії у межах проєкту «Діти вдома» взяли ще 40 українських дітей віком 13–17 років.

Ця поїздка відбулась завдяки сприянню Посольства України при Святому Престолі спільно з БО «ГУРУ ФОНД». Про це інформувала Державна служба України у справах дітей.

«Учасниками стали діти, які пережили наслідки війни, перебували під ризиком примусового переміщення чи депортації, а також діти з родин зниклих безвісти, полонених і загиблих Захисників України», – йдеться в офіційній інформації.

Відомо, що під час перебування в Італії ці 40 дітей мали можливість відпочити, відновити сили, взяти участь у пізнавальних, культурних та відпочинкових заходах, поспілкуватися з однолітками та провести час у безпечному й турботливому середовищі.

Поїздка була організована у межах проєкту «Діти вдома» (Kids at Home UA) Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених і незаконно позбавлених волі осіб при Службі безпеки України, який реалізується в рамках ініціативи Президента України «Bring Kids Back UA».

«Проєкт «Діти вдома» (Kids at Home UA) спрямований на підтримку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, зазнали примусового переміщення чи незаконної депортації, а також дітей із родин захисників України», – пояснили в Держслужбі у справах дітей.

До теми: Італія прийняла на реабілітацію 40 українських підлітків, які постраждали від російської агресії.

Також читайте: Кулінарна дипломатія і психологічна допомога. Як Італія підтримує дітей Одещини під час війни.

Раніше ми повідомляли про старт глобальної кампанії на захист українських дітей.

«Оздоровча подорож організована для дітей, яких повернули на Батьківщину після того, як росіяни  незаконно депортували їх до рф чи тимчасово окупованих територій України. А також для дітей із родин загиблих і зниклих безвісти захисників України», – розповіли в СБУ.

Також пояснили, що програма реабілітації постраждалих від російської агресії є результатом тривалої взаємодії Об’єднаного центру при СБУ зі Святим Престолом у Ватикані.

Спеціальний представник Святого Престолу з питань України Кардинал Маттео Дзуппі розповів, що діти з України проходитимуть психологічну реабілітацію впродовж майже двох тижнів. Водночас вони братимуть участь у культурних та освітніх заходах і відновлюватимуться в безпечному середовищі.

«Ми віримо й докладаємо всіх можливих зусиль, щоб кожна розділена війною українська родина знову була разом», –  підкреслив Кардинал Маттео Дзуппі.

Керівник Об’єднаного центру при СБУ Андрій Пастернак висловив вдячність Святому Престолу, Посольству України при Святому Престолі та італійській стороні за те, що підтримка проєкту «Діти вдома» стає регулярною і допомагає українським дітям знову повірити в себе, людей та власне майбутнє.

«росія намагалася позбавити цих дітей не лише дому, а й відчуття безпеки, дитинства та майбутнього. Наше завдання – зробити все, щоб після повернення вони отримали якісну психологічну підтримку, відчули турботу й мали можливість знову будувати плани на життя. Саме тому Об’єднаний центр системно розвиває проєкт «Діти вдома» разом із міжнародними партнерами», – зазначив Андрій Пастернак.

У пресслужбі СБУ додали, що від початку реалізації проєкту «Діти вдома» Об’єднаний центр при СБУ у співпраці з БО «ГУРУ ФОНД» організував реабілітаційні програми для 257 дітей, які пережили окупацію, примусове переміщення, незаконну депортацію або втратили близьких через російську агресію.

Також читайте: Фотовиставка «Діти у війні» у Римі.

Раніше ми розповідали, як Італія підтримує дітей Одещини під час війни.

Основна мета Платформи національної ідентичності – сприяння формуванню сильної та свідомої української ідентичності шляхом надання широкого спектра освітніх та інформаційних матеріалів.

«Ми прагнемо зробити цей процес максимально доступним, інтерактивним та цікавим для всіх вікових груп», – заявляють творці Платформи.

Своєю чергою в Міністерстві молоді та спорту України пояснили, що Платформа національної ідентичності – це новий онлайн-простір, який допомагатиме відчути й осмислити, що означає бути українцем або українкою у XXI столітті.

Відомо, що ця Платформа створена для громадян та громадянок України, а також іноземців, які хочуть краще зрозуміти нашу країну, її історію, культуру, цінності й сучасні досягнення.

На цьому інформаційно-освітньому сайті з національної ідентичності можна знайти наступне:

• нормативні документи у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
• всеукраїнський урок національної ідентичності «Україна – це ти» (понад 250 тисяч переглядів);
• мультимедійний курс «Національна ідентичність» у форматі SCORM за участю Олега Скрипки, Ярослави Магучіх, Євгена Клопотенка, Елли Лібанової, Олександра Педана та інших;
• інформацію про офлайн та онлайн заходи щодо національної та громадянської ідентичності.

Під час створення Платформи національної ідентичності було використано найкращі практики у сфері EdTech, у тому числі та Штучний Інтелект, щоб створити корисний та цікавий продукт. Про це інформував заступник голови AIDE Дмитро Бондаренко.

«Це буде динамічний простір, який надасть можливість  користувачам усвідомити, що бути українцем або українкою — це любити та пишатись своєю Батьківщиною. А за що любити і чим пишатись – кожен вирішує для себе сам», – наголосив Дмитро Бондаренко.

Нагадаємо: У Мілані на базі української асоціації UaMi відкрили Український Освітній Хаб.

Захід присвячений обговоренню актуальних питань, пов’язаних із вимушеним переміщенням українських громадян, спричиненим російською агресією, а також пошуку ефективних механізмів їх соціальної адаптації, інтеграції й відновлення. Про це інформує Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (СФУЖО).

Конференція розпочнеться о 11:00 (за київським часом) за адресою: Via Svezia  2, 30027  San Dona di Piave (VE).

Захід відбуватиметься у двох форматах – онлайн і офлайн. Робочі мови: українська, італійська, англійська.

«До участі запрошуються представники державних і громадських організацій, міністерств і відомств, науковці та практики, представники релігійних спільнот, волонтери, студенти», – йдеться у повідомленні.

Щоб взяти участь у цьому міжнародному заході, слід обов’язково зареєструватися за цим посиланням.

Відомо, що організаторами конференції «Збереження та відновлення психічного здоров’я і соціального благополуччя громадян України в період інтеграції та реінтеграції» в Італії виступили асоціація соціальних промоцій «Ластівка» (Італія) / «La Rondine APS» (ex Ucraina Più) та молодіжна громадська організація «Центр соціальної реабілітації «Альтернатива» (Україна) у партнерстві зі Світовою федерацією українських жіночих організацій, Комісією СФУЖО з протидії насильству та NAU – Network Associazioni per Ucraina / Мережею асоціацій для України.

Раніше ми повідомляли, що в Італії стартував третій тур української поетеси Оксани Стоміної.

Також читайте: Українців Падуї запрошують до музично-театральної студії.

Кожен малюнок – це голос дитини, яка шепоче «Я буду чекати на тебе тату. Все буде добре». Про це розповіли в українській асоціації «Світанок» / аssociazione Svitanok.

«Це не просто малюнки – це молитви, написані кольорами, це послання світові про те, що любов сильніша за війну і що надія ніколи не помирає», – зазначили в асоціації.

Відомо, що виставка мандрує Італією, аби донести правду про долю полонених та подарувати надію тим, хто чекає своїх рідних. У місті Ламеція-Терме виставку влаштували у чудовому місці – монастирі Сан-Доменіко. Пресконференція організаторів відбулась 28 липня.

«64 малюнки – 64 історії віри, любові та надії. Ця унікальна виставка народилася від болю, перетвореного в світло — від сердець дітей, які малювали не тільки кольорами та олівцями, а й серцем та надією на повернення своїх рідних з російського полону.

Мета виставки подвійна – показати світові, що ці малюнки не передають страху, а лише світло, віру та любов, а також підтримати українських в’язнів через дитячу творчість. Це спосіб продемонструвати стійкість і силу українського народу, демонструючи війну люблячими очима дітей.

«Малюнки зображують не війну, а перемогу, і вони є потужними посланнями надії», – йшлося на пресконференції.

В асоціації «Світанок» також розповіли, що дану ініціативу започаткувала група «Підтримка українських військовополонених» Національного конгресу українських асоціацій Італії (НКУАІ) спільно з активістами групи «Буревій»: 1-ша Президентська бригада Національної гвардії України та військова частина №38 (координаторка Анастасія Добрієва, Одеса).

«Виставка стала можливою завдяки ініціативі групи «Підтримка українських військовополонених» при НКУАІ (Національний Конгрес Українських Асоціацій в Італії) у співпраці з групою «Буревій» – 1-ї Бригади Президентської Нацгвардії України та військових підрозділів з Одеси. Оригінали цих малюнків було передано Папі Римському як символ миру й підтримки», – повідомили асоціації «Світанок».

Саме так народилася ідея цієї виставки — мандрівної експозиції, яка пройде різними італійськими містами, щоб показати, що в малюнках немає страху, а лише віра, любов і світло, наголосили організатори.

На виставку в Ламеція-Терме можна потрапити до п’ятниці, 1 серпня, з 9:00 до 13:00 та з 17:00 до 20:00.

Уже є думка, яку бояться озвучити вголос, навіть ті, хто пройшов війну, хто тримав на руках пораненого, хто витягував з-під завалів дітей, хто писав петиції. Ця думка сидить десь глибоко, як кістка в горлі. Її відчувають всі, але ковтають мовчки, бо може зламатися і буде боляче…

Ця думка звучить так: нас хтось врятує, хтось розумніший, хтось багатший, хтось впливовіший, хтось сильніший: американський сенатор, європейський президент, канцлер, Євросоюз, НАТО або навіть сам Бог. Хтось ззовні, а не зсередини. Хтось прийде, або хтось втрутиться, хтось зробить так, щоб усе скінчилося. Щоб ми змогли видихнути без додаткових втрат, жертовності, без ще однієї ночі повітряної тривоги і ракетних вибухів.

Це спокуса, вона  солодка, як мед, але — отруйна. Бо найбільша брехня, яку ми ввібрали в себе — це віра, що наша доля залежить не від нас, а від когось іншого: росії, Америки, Європи.

Якщо ми будемо досить смиренні, терплячі, боягузливі, то хтось сильніший побачить це і подарує нам «чужий мир». Справжній мир не дарують — його виборюють або отримують від капітуляції…

СПАСІННЯ, ЯКЕ ПРИХОДИТЬ ЗЗОВНІ, ЗАВЖДИ МАЄ ЦІННИК. І НАЙЧАСТІШЕ ВІН ВИПИСАНИЙ НЕ ГРОШИМА, А ВІДМОВОЮ ВІД СЕБЕ.

Згадайте Будапештський меморандум, договір про дружбу з росією, угоду щодо корисних копалин з Америкою…

У 2025 році ця думка повзає між людьми як змія: треба більше допомоги від партнерів, треба поступитися суверенітетом, територіями в обмін на мир, щоб можливо зберегти життя або, як би хтось третій вирішив питання припинення війни і встановлення будь-якого миру, на будь-яких умовах. Аби «тільки не було війни» («лишь бы не было войны») — фраза з часів радянського союзу.

Ніхто не прийде. Не тому, що нас не люблять і не вважають гідними, а тому що випробування на суб’єктність не можна отримати чужими руками. Бо незалежність — це не прапор. Це щоденне вирішення питання: чи бути рабом, чи жити Волею, навіть якщо вона обдерта, зі слідами шрамів і відчуттям болі. Але своя. Свобода не зрошена кров’ю — не варта нічого…

«Усе, що залежить від чужої волі — зло. Усе, що залежить від власної волі — добро. Рід твій повинен знати це коротке визначення добра і зла» (заповідь наших пращурів аріїв).

Я чув як люди почали шукати месію: “Нам потрібен новий Мойсей, який виведе нас”.

Але ми вже мали месій. Маємо і тих, хто тримав і тримає фронт, хто віддав життя, тих, хто не чекав спасіння, а просто робив свою справу. Ці герої не стояли на сцені майданів, вони стояли на барикадах під вогнем і кулями, у крові, снігу, спеку, на морозі, під вітром і дощем… Саме вони стали тим СПАСІННЯМ, на яке ми тепер молимося.

Герої вже тут, серед нас, а ми чекаємо на когось, замість того, щоб подивитися одне на одного і навколо себе.

Біблійна заповідь застерігає: не творіть собі кумира (ідола). Додам: щоб потім не було гіркого розчарування.

Бо кожного разу, коли ми кажемо, що хтось має вирішити за нас, ми віддаємо своє суверенне право бути вільними господарями на своїй, Богом даній землі.

«Стій за Землю свою, вона нам дарована нашими Світлими Богами, зорана нашими предками, зрошена потом і кров’ю батьків, дідів, прадідів твоїх» (заповідь аріїв).

Ми стаємо прохачами, а чиновники — паразитами. Ми дивимось угору або від ноги, але не перед собою. Це не слабкість, це втома або зневіра. Я не засуджую втому, я сам її відчуваю. Але, якщо ми здамося втомі, втратимо віру, то рятувати буде вже нікого. Бо врятувати можна того, хто ще стоїть. Хто ще здатен дихати, тримати зброю і не просить милості, а виборює Право на гідне життя.

«Не опускай голови своєї, як раб. Не принижуйся ні перед ким і не дозволяй нікому принижувати Рід твій» (заповідь аріїв).

Творець рятує тих, хто бореться і сам іде до рятунку, іншим — дозволяє навчитися втраті.

Ми не повинні навчатися втраті знову. Ми вже знаємо її ціну, вона є обличчям тих, кого більше немає серед нас. Україна перетворена в руїну і кладовище.

Нас не врятує ніхто, окрім нас самих — і це має свій сенс. Бо коли немає на кого покластися, залишається лише один вибір — стати тим, ХТО РЯТУЄ. І я знаю, що МИ Є І МОЖЕМО БУТИ ТАКИМИ.

«Захищайся сам і захищай побратима твого, щоб Рід твій не перервався. Будь вірним дружбі, любові Роду твого та вірним і мужнім у праведній січі» (заповідь аріїв).

Бо навіть серед найтемнішої ночі УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ ще не втратила голосу, ще не відмовилась від свого ІМЕНІ, ще не забула своїх мертвих. І це означає, що ми продовжуємо йти, навіть якщо шлях став безлюдний і запалена свічка — остання. Ми не є жертвою, ми є тими, хто ще тримає міцно Прапор України.

У кожного народу буває момент, коли він зупиняється, не тому що все скінчилося, а тому що далі або глибше, або в порожнечу. Це не поразка і не перемога. Це точка вибору. Я знав, що вона прийде. Вона прийде тихо, у серпні цього року.

Я прокинувся того ранку і відчув, що щось вирішується. Не в кабінетах, не на фронті, а в середині Душі. Бо є момент, коли війна переходить у саму тканину, кожну клітину народу не як трагедія, а як середовище сутності. Тоді виникає спокуса, мовляв, як буде, так буде, лише б вижити, лише б перестало боліти, лише б ми знову сміялися без страху, без новин, без втрат…

Саме тут і виникає справжній вибір: чи ми ще НАЦІЯ, чи може вже лише населення. Населення — це ті, хто живе на території. НАЦІЯ це ті, хто має колективну Волю. Населення пристосовується, НАЦІЯ — формує зміст сьогодення і майбутнього.

Ми маємо болючий вибір: або мобілізуємося внутрішньо, або потрапимо у період компромісів, які з’їдять саму нашу сутність, як іржа метал. Я не кажу про війну, я кажу про НАШУ ІДЕНТИЧНІСТЬ. Бо зараз майже у кожному з нас є роздвоєння. Одна частина хоче продовжувати боротися, друга — змиритися. Одна частина ще тримає стрій, інша — вже мріє втекти. Не обов’язково закордон, а бодай у байдужість. Це не зрада, це втома і зневіра. Але втома і зневіра не виправдання для втрати колективного голосу Духу Нації.

Мир без змісту це не кінець війни, це інша її форма. Бо коли ми обираємо тишу ціною брехні, видаючи її за правду — це не тиша, це вже поразка. Ми втрачаємо не тільки території, ми ризикуємо втратити Дух Нації, що тримав нас усі ці роки.

«Держись правоти і правди, вони приведуть до перемоги» (заповідь аріїв).

НАЦІЯ СТАЄ НАЦІЄЮ НЕ КОЛИ ПЕРЕМАГАЄ, А КОЛИ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВТРАТИТИ СЕБЕ У МОМЕНТ СЛАБКОСТІ.

І цей момент настав. Він не гучний, він у кожного в нас. У того, хто вчора був волонтером, а сьогодні каже: “хай якось буде”. У того, хто був на фронті, а зараз мовчить, бо не знає заради чого ще триматись і боротись. І все ж це — момент народження, бо тільки на роздоріжжі народ може стати НАЦІЄЮ.

Не коли все добре, а коли не має гарантій, немає оплесків і обіцянок. Є лише своє або ніщо. В тиші нашої душі ми самі вирішуємо хто ми є — або ми очистимось і об’єднаємось не навколо прізвищ політиків, а НАВКОЛО СЕНСУ (ІДЕЇ) — СОБОРНА, ВІЛЬНА, СУВЕРЕННА, НЕЗАЛЕЖНА, ПРАВОВА, ДЕМОКРАТИЧНА, СОЦІАЛЬНА, НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖВА УКРАЇНА. Або ми станемо зручними, керованими, безболісними, німими рабами без роду і племені…

«Щоб руки наші трудилися о рала наші, а мечами добували незалежність нашу» (заповідь аріїв).

Найважливіша битва відбудеться в серпні цього року не на карті, а в нашій Душі.

Я прошу не бійтесь цього серпня, не бійтесь його рішень, бо саме зараз вирішується те головне: чи ми разом, чи кожен вже сам по собі. Це не трагедія. Це шанс. Це момент ІСТИНИ — або народ стане нацією або залишиться населенням в очікуванні чужої Волі.

«Сила і непереможність Роду твого — в етнічній ЄДНОСТІ Роду твого» (заповідь аріїв).

Знаки — це те, що історія залишає нам, щоб ми не казали, що не знали. Все те, що сталося з нами — це не випадковість, це шлях, це НАСЛІДОК ВИБОРУ, який ми не зупинили, бо не вірили тим, хто застерігав, що їх вибір (73 %) приведе до великої війни. Думали, що якось минеться, гірше не буде…

«Не вір ворогу раненому і вбивці брата твого» (заповідь аріїв).

Історія не минає, вона приходить, щоб дати урок і вибір. І якщо ми не робимо його, вона робить за нас. Я бачив цей вибір у 2019 році. Я чув його відлуння у 2022-му гуркотом ракет, які хотіли вбити не Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь  та інші міста, а Дух українців.

У 2023-му ми вірили, що переможемо, а у 2024-му — сподівалися, що вистоїмо.

В 2025-му ми похитнулись, не тому що слабкі, а тому що втома сіла нам на плечі, як зимовий сніг, що ламає дерева не силою, а тягарем. Але попри все, ми ще тут. І це головне. Бо вижити — це не про тіло, це про Дух. Про те, що ми ще називаємо себе собою — українцями.

Я не пророк. Пророк — це той, хто дає готову відповідь. А я ставлю питання. І одне з них, що залишиться, якщо зникне все зовнішнє: союзники, армія, економіка, гроші, мовна політика, навіть прапори. Коли зникне все, чи залишиться щось у нас в середині, у наших Душах?!

Це і є тест не на перемогу, а на національну людську гідність і свідомість. Бо іноді не треба вигравати, щоб вижити. Іноді треба просто не здатися на своєму духовному рубіжі. Навіть, якщо перед тобою порожнеча зневіри, а душа втомилася.

Зупинись. Почуй тишу і відчуй як звучить ім’я “УКРАЇНА”. Відчуй, що ти є Богом даний УкРАїнець — сином і донькою Сонця (РА)! Не як заголовок, не як географія, а як внутрішній голос, що говорить до тебе, коли ти один, коли боляче, коли зневірився, коли хочеш впасти і здатися.

Якщо це ім’я звучить у тобі, значить ще не пізно. Значить ще палає вогонь Духу і є іскра в Душі.

Нас ще можуть зрадити, можуть продати, можуть забути. Але якщо ми не зрадимо себе — МИ НЕПЕРЕМОЖНІ! Нас ніхто не врятує. Але і ніхто не має сили зламати нас, якщо ми добровільно не зламаємося або погодимося, щоб нас зламали по одному, як прутик…

«Ворога Роду твого знищуй без пощади і жалю, не принижуючи його» (заповідь аріїв).

Історія не має гарантій, вона дає лише шанси. І зараз — наш шанс. Якщо тобі скажуть, що у тебе один шанс із мільйону, використай його для досягнення мети. Коли казатимуть, що у тебе немає жодного шансу, створи його самостійно і отримай перемогу…

Шанс — це не тріумф, а новий початок із болю, розчарування, зневіри, апатії. Справжні нації народжуються не в комфорті, а з попелу надії, яку ще не згасили остаточно.

Я, Мольфар із Яворова, якого можуть не знати в столиці, мене можуть не згадати в книжках, але я свідчу: «МИ ВИСТОЇМО. Ми не впали, ми ще живі! Якщо ми витримаємо зараз, то вже ніколи не будемо рабами. Навіть, якщо будемо в меншості, навіть, якщо будемо останніми. Бо краще бути останнім, хто тримає своє Ім’я, ніж першим, хто його зрадив. Поки звучить “УКРАЇНА”, звучимо і ми».

УКРАЇНА БУЛА, Є І БУДЕ! СЛАВА УКРАЇНІ! СМЕРТЬ ВОРОГАМ!

При підготовці допису використані:

1) «Вселенський дух українців — воїнів світла. Роздуми щодо майбутнього нашої країни»

2) «Перемога над Московією потрібна лише нам, українцям. У нашій поразці будемо винні лише ми. Не перекладайте вину на партнерів»

3) «Ми — не брати: як учені довели відсутність “рідства” між українцями і росіянами»

4) «Баронеса брехні» і «слуга олігарха»

5) «І це — не жарти»

6) «Перемога України – неминуча»

7) «НАТО, досить боятися: настав час знищити путіна і його режим»

8) «Момент істини – або ми знищимо москальську чуму, або вона нас. Третього не дано»

9) «Українська перемога – це капітуляція Кремля і знищення московської імперії зла»

10) Відео: «Мольфар із Яворова попередив, що буде з Україною після серпня»

З творчістю та історично-відичними дослідженнями Ірини ОМЕЛЬЧЕНКО (ОМІРА) можна ознайомитися за посиланнями:

• «Нас не здолати нікому»
• «Код українців: Нові вірші Ірини Омельченко»
• «З Днем Народження, люба Україно!»
•  «Україна – це місце зв’язку між людством та Духом Нової Епохи»
• «Перемога України є Божим планом…»
• «Україна – Месія Людства»
• «Вселенський закон «Творення». Перемога України визначена як і загибель московської імперії зла»
• «Ми Переможемо»
•  «Творець перемагає під ЖОВТО-БЛАКИТНИМ стягом»
• «Війна вільних людей з москалями-психопатами-садистами»
• «Це наша доля — перемогти і вічно жити, бо як на небі, так і не землі …»
• «Україна має стати інтелектуальним і духовним центром об’єднаної Європи»
• Допоки тримається і бореться Україна — б’ється і Серце Землі, а людство має шанс на майбутнє
• Усвідомте героїзм українців і страх інородців
•  Україна бореться з москалями-рашистами — андрофагами-людожерами

Організатори Всесвітнього дня вишиванки 2025 звертають увагу на разючі масштаби руйнувань культурних цінностей в Україні.

«Ворогом знищено понад 2000 об’єктів культурної спадщини та близько 200 мільйонів книг, окуповано близько 100 музеїв, викрадено та вивезено до росії майже 2 мільйони скарбів. Росіяни викрадають та перейменовують своїми наші культурні надбання», – йдеться у Facebook на офіційній сторінці Всесвітнього дня вишиванки.

«Окупована росією спадщина – це тимчасово. Українська культура – вічна. Донеччина, Луганщина, Херсонщина, Харківщина, Запоріжжя, Крим – це Україна. Бережімо своє. Пам’ятаймо те, що вони намагаються стерти. Збережемо культурну спадщину України для майбутніх поколінь», – закликають організатори.

У громадській організації «Всесвітній день вишиванки» зазначають, що план ворога полягає в тому, щоб максимально знищити культурні коди українців. Адже саме культурна спадщина є доказом ідентичності певної території – хто жив, якою мовою спілкувався, яких традицій дотримувався.

«Закликаємо під час відзначення Дня Вишиванки обрати один із зручних форматів заходу – виставку, лекцію, презентацію, зустріч та за можливості продемонструвати вивезені, врятовані вами сімейні чи місцеві реліквії – вишиванки, рушники тощо», – йдеться у зверненні до українців.

Додамо, що «Окупована спадщина» – це дослідницько-реконструкторський проєкт, презентація якого відбулась в Україні ще на початку 2025 року. Метою цього проєкту є відтворення традиційних чоловічих та жіночих строїв з тимчасово окупованих росією українських областей.

Над проєктом «Окупована спадщина» працювали: культурні куратори Леся Воронюк, Володимир Щибря, Таїса Паращук, а також майстри вишивки, прикрас, крою, вишитих сорочок, спідниць, керсеток, головних уборів, віночків, взуття. Про це на своїй сторінці повідомила мисткиня та волонтерка Світлана Задоровська.

«Упродовж п’яти місяців 25 дослідників та майстрів-реконструкторів відтворювали за старовинними зразками 12 повних строїв з Луганської, Донецької, Харківської, Херсонської, Запорізької областей та Криму», – розповіла Світлана Задоровська.

Детальніше про цей проєкт можна дізнатися за цим посиланням.

Нагадаємо про звернення до італійської діаспори у 2021 році від засновниці Дня вишиванки.

Також читайте: У День вишиванки в Міланському університеті закінчився курс української мови та літератури.

Документ був підписаний у середу, 2 квітня, в Римі президентом федерації Manageritalia Марко Балларе та директором Комітету міжнародної співпраці НКУАІ Едоардо Паньїні.

Як повідомили в НКУАІ, Manageritalia та її 14 асоціацій пропонують залучити професійні компетенції понад 45 000 менеджерів, які можуть брати участь у співпраці як індивідуально, так і через свої компанії, роблячи ініціативу максимально конкретною та ефективною.

«Усі заходи, передбачені Меморандумом, є безкоштовними і не мають комерційної мети. Якщо будуть розроблені проєкти не гуманітарного характеру, вони реалізовуватимуться у межах звичайних економічних відносин», – йдеться у документі.

«Останні два роки показали ознаки економічного відновлення України: після падіння ВВП на 23,3% у 2022 році через масштабне вторгнення, економіка зросла на 10,3% у 2023 році. Щодо торгівлі, у 2023 році Італія посіла 3-тє місце серед країн, куди експортує Україна (5,6% від загального експорту, €1,71 млрд) і 6-те місце серед постачальників України (3,6%, €1,75 млрд)», – зазначили в НКУАІ.

Також наголошується, що з моменту масштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в 2022 році було запущено численні європейські проєкти та ініціативи партнерства між Італією та Україною, підписано меморандуми на урядовому, міністерському, регіональному, місцевому та корпоративному рівнях, здійснено інвестиції у відновлення України на сотні мільйонів євро.

Едоардо Паньїні, директор Комітету міжнародної співпраці НКУАІ, який одночасно є представником українсько-італійської асоціації LILEA Aps у Флоренції, розповів про причини підписання Меморандуму з Manageritalia.

«Ми звернулися до Manageritalia для укладання цієї угоди, адже людські, професійні та організаційні здібності менеджерів та їхніх компаній можуть відігравати важливу роль у процесі відновлення України. Завдяки цій синергії можуть бути розроблені культурні та економічні проєкти міжнародного значення, які принесуть користь і Італії, і зруйнованій війною Україні. Спільність цінностей і конкретна підтримка дуже високо оцінюються українськими партнерами в один із найважчих періодів їхньої історії. Те, що ми робимо сьогодні, матиме велике значення для майбутніх відносин між двома країнами», – наголосив Едоардо Паньїні.

Своєю чергою президент Manageritalia Марко Балларе розповів про очікування своєї організації від співпраці з Національним Конгресом українських асоціацій в Італії.

«Завдяки цій угоді ми отримали можливість залучити компетенції наших асоційованих членів та їхніх компаній для допомоги Україні сьогодні і ще більше у перспективі завершення війни. Культурний та економічний обмін завжди був основою миру та розвитку держав і народів. Ми очікуємо, що ця співпраця також сприятиме відновленню з моральними й економічними перевагами для всіх».

Відомо, що Manageritalia звернеться до своїх членів на всій території Італії із закликом до дій для розвитку:

• бізнес-зустрічей і створення комерційних партнерств;
• інвестиційних можливостей і економічного розвитку;
• інституційних делегацій і культурного обміну;
• програм навчання та обміну досвідом.

«Ця діяльність розпочнеться негайно і до Ukraine Recovery Conference, яка відбудеться 10-11 липня в Римі, вже будуть реалізовані початкові дії та створені можливості для співпраці в рамках солідарних і бізнес-ініціатив на користь відновлення та майбутнього України», – зауважили в НКУАІ.

Раніше ми розповідали про «Міст для відродження України», який об’єднав українців та італійців.

Також читайте: НКУАІ направив в ООН петицію про захист прав українців, які перебувають у російському полоні.

«Це буде чудова можливість обговорити важливі теми, послухати фахівців і поділитися досвідом життя в Італії», – йдеться у повідомленні.

День відкритих дверей триватиме з 16.00 до 19.00 за адресою: Via Graziano Imperatore 4020162 Milano. Уже відомі спікери заходу:

📌 Др. Тетяна Молодій – психолог, психотерапевт у процесі навчання в школі психотерапії Nous у Мілані, напрямок когнітивного конструктивізму з акцентом на майндфулнес.

Спеціалізується на темах гендерного насильства, міграції та жіночого розвитку, розповість про психологічні аспекти міграції та її виклики.

Тел. +39 327 447 0996.

📌 Др. Джампало Чіарроккі – бізнес- та індивідуальний коуч із гештальт-напрямком, тренер і фахівець із групової роботи.

Познайомить з ненасильницькою комунікацією, допоможе зрозуміти власні емоції, потреби та способи їхнього вираження з повагою до себе та інших.

Тел.: +39 342 879 9122.

📌 Др. Олександра Тамбовцева – психолог, спеціаліст із керування емоціями та особистісного розвитку.

Її виступ буде присвячений подоланню внутрішніх блоків і пошуку рівноваги, а також практичним інструментам для емоційного благополуччя.

Тел.: +39 333 209 2681.

Організатори заходу підготували анонімне опитування для українців у Мілані та Італії, яке містить 16 запитань:

• 4 запитання з категорії «Ваше прибуття в Італію»
• 4 запитання з категорії «Життя сьогодні: адаптація та виклики»
• 4 запитання з категорії «Ваше самопочуття та емоційний стан»
• 3 запитання з категорії «Громада та взаємопідтримка»
• 1 запитання з категорії «Вільний простір для вас»

«Це опитування допоможе нам краще зрозуміти реальність життя українців в Італії. Ваші відповіді є анонімними, тож ви можете відповідати відкрито. Якщо якесь питання здається вам складним, можна відповісти одним словом, коротким списком або детальнішою думкою. Деякі питання містять приклади або кілька варіантів відповіді для зручності», – прокоментували опитування в Українському Домі у Мілані.

Нагадаємо, що Український Дім у Мілані є проєктом асоціації «Support UA children APS». Приміщення, в якому відкрився цей осередок української культури в Мілані, було виграно через конкурс від комуни. За цим посиланням можна побачити відповідне відео з розряду «було – стало».

До теми: В Італії відкрили ще один Український Дім – цього разу в Мілані.

Також читайте: У Римі урочисто відкрився Український дім.