Головним доповідачем став Посол України в Італійській Республіці Ігор Брусило, який серед іншого детально ознайомив італійських законодавців італійських законодавців із наслідками останніх російських ракетних ударів, станом української енергетики та прогресом на шляху до Євросоюзу.

Прослухати виступ Ігоря Брусила можна на сайті Сенату Італії за цим посиланням.

Додамо, що Слухання (audizioni) Комісії у закордонних справах та з питань оборони Сенату Італії (3ª Commissione permanente) є ключовим інструментом парламентського контролю, де аналізують геополітичні виклики, затверджують військові місії та координують міжнародну допомогу.

Головуючим був сенатор Мауріціо Гаспаррі (голова 3-ї постійної комісії). В обговоренні доповіді Посла України в Італії брали участь ключові італійські сенатори та члени комісії, серед яких Алессандро Альфієрі, Даніела Сантанке, Енріко Боргі, Бруно Мартон та Стефанія Пуччареллі.

За інформацією Посольства України в Італії, під час свого виступу Ігор Брусило поінформував Комісію про безпекову ситуацію в Україні, зокрема про наслідки масованої російської атаки 2 липня, внаслідок якої загинули щонайменше 20 людей, ще понад 90 осіб отримали поранення.  

«Відкидаючи будь-які пропозиції щодо припинення війни та мирних переговорів, Росія відповідає на міжнародні мирні ініціативи новими жорстокими ударами по українських містах і цивільному населенню», – йдеться у повідомленні Посольства.

Окрему увагу Посол приділив ситуації на фронті та ключовим потребам України для зміцнення обороноздатності. Зокрема, він наголосив на критичній важливості подальшого посилення української протиповітряної оборони, постачання сучасних систем ППО та ракет до них, які щодня рятують життя українців і захищають українські міста від російських повітряних атак.

«У цьому контексті Посол запросив Італію долучитися до ініціативи Drone Deal, спрямованої на зміцнення спільної безпеки європейського континенту шляхом об’єднання технологічного потенціалу держав-партнерів для створення сучасної універсальної системи антибалістичного захисту», – зазначають в українській дипмісії.

Також пан Посол наголосив на важливості подальшої взаємодії України та Італії у сфері гарантування безпеки морських шляхів. Адже це має ключове значення не лише для регіональної безпеки, а й для забезпечення стабільного експорту української аграрної продукції та підтримки глобальної продовольчої безпеки, насамперед для країн, які найбільше її потребують.

У контексті підготовки України до нового зимового сезону Ігор Брусило наголосив на важливості підтримки українського енергетичного сектору, який продовжує зазнавати масштабних руйнувань унаслідок цілеспрямованих російських атак на критичну інфраструктуру.

«Окремо було порушено питання повернення українських дітей, незаконно депортованих та примусово переміщених Росією. Посол подякував Італії за участь в Міжнародній коаліції за повернення українських дітей та за міжнародні зусилля, спрямовані на повернення українських дітей додому, та закликав і надалі підтримувати відповідні гуманітарні ініціативи», – підкреслили у дипломатичному відомстві.

«Ігор Брусило також наголосив, що європейська інтеграція є стратегічним вибором українського народу, зробленим багато років тому. Майбутнє членство України в Європейському Союзі відповідає інтересам безпеки та стабільності всієї Європи», – акцентували у Посольстві.

Наприкінці виступу Посол Ігор Брусило висловив щиру вдячність Уряду та Парламенту Італії за незмінну політичну й гуманітарну підтримку України та українського народу. Він також закликав і надалі зміцнювати підтримку України, посилювати санкційний тиск на Росію та спільними зусиллями наближати справедливий і тривалий мир в Європі.

До теми: Посол України в Італії Ігор Брусило дав перше велике інтерв’ю Rai News 24.

Раніше ми повідомляли, що Ігор Брусило вручив вірчі грамоти Президенту Італії: Як ця зустріч переплелася із сюжетом старовинного гобелена про мир.

Також читайте: Дружина нового Посла України в Італії зробила публічну заяву і подякувала дипломатам Посольства.

Захід об’єднав понад 40 українських та італійських компаній оборонно-промислового сектору, які представили сучасні технологічні рішення та обговорили перспективи розвитку двосторонньої співпраці.

Про це розповіли у Посольстві України в Італії, яке відіграло ключову роль інституційного фасилітатора, забезпечивши дипломатичний супровід та офіційну координацію між приватним бізнесом і державними структурами обох країн.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Італійській Республіці Ігор Брусило взяв безпосередню участь у заході, виступивши 4 червня з промовою, в якій серед іншого наголосив, що практична експертиза та технології, здобуті українською стороною на полі бою, є унікальною і важливою основою для поглиблення міжнародної промислової й технологічної співпраці з Італією.

Участь пана Посла Ігоря Брусила забезпечила високий дипломатичний рівень заходу, що є критично важливим для італійських компаній та асоціації AIAD під час підписання угод у такій чутливій сфері, як оборонна промисловість.

За інформацією Посольства України в Італії, учасники Форуму приділили особливу увагу можливостям реалізації спільних проєктів, розвитку виробничої кооперації, а також механізмам залучення європейського фінансування, зокрема кредитних і грантових інструментів.

«У сучасних безпекових умовах розвиток оборонних технологій та практична експертиза, здобута українською стороною, становлять важливу основу для поглиблення міжнародної промислової та технологічної співпраці», – зазначили у Посольстві.

Нагадаємо, що 7 червня у Римі відбудеться благодійний концерт італійських пожежників на підтримку України.

Раніше ми повідомляли, що з 5 по 7 червня відбудеться Глобальний український саміт 2026, на який зберуться лідери діаспори з 30 країн.

Вважаємо, що особливим чином на це вплинуло місце, де відбулася подія – прокатедральний собор Святої Софії, зведений у ХХ столітті з ініціативи Патріарха Йосифа (Сліпого).

Прокатедральний собор Святої Софії в Римі є головним осередком духовного життя українців в Італії. Водночас він давно виконує роль не лише релігійного, а й громадського центру української діаспори. Тож проведення у цьому місці зустрічі нового очільника Посольства України в Італії з представниками українських асоціацій лише підкреслює зв’язок дипломатії з живою громадою – не абстрактною, а реальною, активною і впливовою.

Саме таке поєднання, на наше переконання, має дуже сильний сенс – коли дипломатія відбувається не в «стерильних» залах, а в місці, де пам’ять, віра і досвід людей стають частиною важливої розмови, «світлицею», де вирішуються державні справи в колі однодумців.

А зараз хочемо акцентувати увагу на картині, розміщеній на центральній стіні зали, де проходила ця важлива зустріч. Монументальне полотно «П’єта» (або «Оплакування Христа») є художньою інтерпретацією одного з найвідоміших шедеврів світового мистецтва, створеного італійським скульптором Мікеланджело Буонарроті.

Оскільки інтер’єр собору створювався за задумом Патріарха Йосифа Сліпого, цей образ напевно обрано не випадково. Бо можемо сприймати його як символ страждання українського народу та його віру в неминуче відродження.

У контексті війни в Україні ця картина резонує з трагедіями, які переживає український народ. Водночас зустріч пана Посла з активною громадою українців – не просто формальний захід, а діалог людей, об’єднаних спільним болем та переживанням за долю своєї Батьківщини. Образ Марії, яка тримає тіло Сина, сприймається як символ України-матері, яка оплакує своїх Захисників.

Зауважимо, що постать Богородиці на художньому полотні втілює смирення перед великим випробуванням. Нам видається, що і початок дипломатичної місії пана Ігоря Брусила у такий складний час можна сприймати як прийняття великої відповідальності та готовність до служіння.

Присутність такої картини в залі засідань неначе нагадує учасникам, що їхня робота, дипломатична і волонтерська, також є способом служіння вищій меті. До того ж це полотно ніби лине в повітрі над присутніми, наче знімаючи з офіційного заходу сухий протокол і додаючи людяності. Цим самим картина ніби нагадує, що політика та дипломатія мають сенс лише тоді, коли вони служать людині – її болю, її пам’яті та її надії на світле майбутнє.

Додамо, що хоча «П’єта» (або «Оплакування Христа») – це сюжет про смерть, він є частиною ширшої історії про Воскресіння. У даному випадку картина може слугувати нагадуванням, що після найважчих випробувань настає час відновлення та перемоги життя. Тож зустріч з новим Послом сприймаємо як початок нового етапу та відродження співпраці.

Ще трохи про символізм, що був присутнім на зустрічі представників українських асоціацій з новопризначеним Послом України в Італії Ігорем Брусилом. З нашої точки зору, окрім картини «П’єта», можна виділити ще кілька важливих деталей👇

✔️ Поєднання офіційного та духовного

Те, що з релігійним сюжетом картини на стіні контрастує діловий одяг учасників, насправді відображає унікальність українського життя в Італії, де церква історично була та є головним осередком громади. Державна влада (в особі пана Посла) приходить туди, де громада почувається як вдома. Це має вигляд символу єдності держави та церкви у підтримці народу.

✔️ Рояль та культурна дипломатія

Збоку від президії стояв чорний рояль, який асоціативно перетворював приміщення на культурний простір. Це ніби підкреслює, що українська громада в Італії – то не лише про політику, релігію чи консульські питання, а й про м’яку силу мистецтва.

✔️ Стіл президії та «горизонтальний» діалог

Стіл, за яким сидів пан Посол, був накритий простою світлою скатертиною, без жодних надмірностей. Відсутність високої трибуни чи іншої помпезності наголошувала на демократичному характері зустрічі. Це може слугувати символом того, що новий Посол готовий до прямого, «на рівних», діалогу з активістами. Папери, нотатники, роздруківки на столі свідчили про те, що зустріч була не церемоніальною, а мала практичну спрямованість. Адже йшлося про вирішення конкретних справ, а не лише про обмін привітаннями.

✔️ Аскетичність приміщення – люди зібралися для спільної праці

Білі стіни, прості жалюзі на вікнах, скромні меблі. Все це ніби нагадує про те, що ресурси громади спрямовані не на зовнішній лоск, а на допомогу Україні: гуманітарні вантажі, дрони, підтримка біженців та інше.

Вважаємо, що в будь-якому випадку вибір саме такого приміщення для першої зустрічі пана Ігоря Брусила з громадою продемонструвало його бажання бути ближче до реальних умов життя діаспори. Це є дуже важливим сигналом для налагодження довіри.

Щиро вітаємо новопризначеного Надзвичайного і Повноважного Посла України в Італії Ігоря Брусила з початком роботи на цій важливій і відповідальній посаді!

Зичимо натхнення, енергії, успіхів і міцного здоров’я. Хай дипломатична місія у Римі буде плідною, а виваженість, досвід та патріотизм служать на благо України, відкриваючи нові можливості для нашої держави.

До теми: Чому інтерв’ю Мелоні на фоні битви Гарібальді стало маніфестом підтримки України.

Нагадаємо, що днями новий Посол України в Італії Ігор Брусило зустрівся з представниками української громади.

«Професійні фотографи, важкі людські, соціальні та економічні умови, які переживає український народ протягом останніх чотирьох років є важливою можливістю висловити найглибше співчуття нашої громади», – зазначають в Comune di Otranto.

Фотовиставку влаштували в Кастелло Арагонезе, а урочисте відкриття відбулося 28 березня. Під час свого виступу мер Отранто Франческо Бруні зазначив серед іншого, що часи загальних геополітичних потрясінь спонукають до роздумів про необхідність продумувати нові моделі відносин між різними країнами.

«Драматичні фотографії, доступні відвідувачам замку Отранто, є закликом, особливо для нас, європейців, розглядати питання підтримки українського народу не як мету економічної чи оборонної стратегії, спрямовану на розширення нашої сфери впливу, а як необхідну відданість людям, які протягом останніх років виявили повне прагнення поділяти цінності, що містяться в основі Європейського Союзу», – сказав Франческо Бруні під час відкриття фотовиставки.

Виставка «УКРАЇНА, трагедія народу, рана для Європи» в Кастелло Арагонезе триватиме до 28 червня. Про це повідомили у Посольстві України в Італії й висловили щиру вдячність за підтримку українського народу, назвавши виставку важливою ініціативою солідарності та підтримки України.

Тимчасова повірена у справах Посольства України Оксана Амджадін, яка була присутня на урочистому відкритті фотовиставки, подякувала меру Отранто Франческо Бруні за цю важливу ініціативу, а також усім, хто долучився до її реалізації.

«Для нас завжди важливо й актуально підтримувати увагу до України. Ця виставка була організована, щоб показати не лише трагедію, жорстокість війни та злочини російського агресора, а й продемонструвати людям, якою була і є прекрасною наша Батьківщина», – зазначила Оксана Амджадін.

Раніше ми повідомляли, що про виставку в Неаполі про війну в Україні очима українських фотографів.

Також читайте: У Мілані відбувся міжнародний бізнес-захід BUSINESS BRIDGE ITALY – UKRAINE.

Відомо, що посаду заступника керівника ОП Ігор Брусило обіймав з березня 2021 року, відповідаючи за питання державного протоколу та церемоніалу.

Також відомо, що Ігор Брусило є кадровим дипломатом і раніше уже працював у посольстві України в Італії (2007–2011 роки). Про це повідомляє Радіо Свобода.

Додамо, що Італія наразі залишається одним із ключових партнерів України в питаннях оборонної підтримки та енергетичної безпеки. Тому призначення фахівця такого рівня, як Ігор Брусило, свідчить про намір Києва максимально прискорити реалізацію спільних проєктів з відновлення України, зокрема у культурній, інфраструктурній сферах тощо.

Раніше ми повідомляли, що 2020 році було призначено Ярослава Мельника новим Надзвичайним і Повноважним Послом України в Італії. А потім, у липні 2025 року, Зеленський призначив Мельника послом у Бельгії. Тому з кінця липня 2025-го посада посла України в Італії була вакантною.

Як повідомили у дипломатичному представництві України, кількість місць обмежена, тому для бронювання місця слід надіслати листа на ел.пошту vilena.kholiavytska@mfa.gov.ua.

«Ім’я Тайри добре відоме багатьом. Вона – доброволиця, парамедик, психолог, офіцер корпусу НГУ «Хартія». Жінка, яка пройшла полон – і змогла записати вірші з того боку вічності», – зазначили у Посольстві України.

Також розповіли, що у збірці поезій Тайри йдеться про війну, полон, тортури, госпіталь у вогні і крові Маріуполя, живих і мертвих.

«Це тексти, написані між евакуацією поранених, любов’ю і катівнями, між перельотами континентами. Поезія, яка не просить співчуття. Вона – дух епохи. Тайра попри все каже не «досить», а «далі буде», – анонсували презентацію в Посольстві України в Італії.

Додамо, що сама Юлія Паєвська понад пів року тому пояснила, що вірші у збірці «Наживо» за великим рахунком не про війну і навіть не про неї.

«Це мова, якою говорить досвід, досвід якому зазвичай відбирає мову в умовах війни. Це набагато глибше ніж “естетика болю” чи документ – свідчення і я не сприймаю це як сповідь. Це інструмент, ліки для одужання, терапія і травматологія втілена в слово. Для мене це алгоритм відновлення функціонування особистості і здатності мислення під тиском досвіду, коли все інше вже практично знищено. Моя мова тут не естетська прикраса, вона покликана тримати вертикаль», – поділилася Юлія Паєвська.

Також вона додала, що в психології є поняття «посттравматичного зростання» і вона сама сприймає цю збірку ще глибше – як перепрошивку особистості після катастрофи, коли людина відроджує себе не всупереч болю, а завдяки йому.

Тайра розповіла, що збірка «Наживо» виникла зі специфічного натхнення, з необхідності перезаписати себе рядками, віднайти сенс буття. Тож вірші у цій збірці – мова її нервової системи, що пройшла через тортури, смерть, тишу безнадії, бачила кінець світу і знайшла спосіб відродитися сильнішою.

«Я писала ці тексти для нас – тих, кого намагались випалити, так само як росіяни палять українські книги в містах, куди заходять, звичайно якщо в цих зруйнованих обійстях ще лишається щось, що може палати», – повідала Юлія Паєвська.

Для Тайри цей шлях – не лише особистий біль, а спільна доля всіх, хто пізнав гіркоту втрат, хто шукає зниклих чи чекає рідних із полону. Вона говорить від імені тих, хто гоїть рани в госпіталях або готує руки до надважливої роботи: чи то керування дроном, чи то порятунок життя під крапельницею, чи то написання слів, що стають цвяхами в труну імперії ворога.

Юлія переконана, що українці відроджуються, мов Фенікси, стаючи в тисячу разів сильнішими. З попелу спалених книжок та зруйнованих міст, де ворог намагався знищити саму нашу душу, натомість народилася бездоганність – справжній філософський камінь нації.

Тайра свідчить: вони вижили там, де це здавалося неможливим, і стали голосами, які більше ніхто не зможе змусити замовкнути. Для неї важливо, щоб її чули – і можливо сприймали навіть не як поезію, а як доказ того, що після повного знищення можливо встати і вивести слово на висоту усвідомлення і повної присутності в цьому житті.

«Я тримаю в руках цю збірку як знак того, що ми по суті безсмертні. Форма вірша для мене лише спосіб. Суть – у самому акті бути. Це і є Фенікс. Це ми. По великому рахунку це не література. Це ми. Наживо», – написала Тайра на своїй сторінці у Facebook.

До теми: Українці Риму зустрілися з легендарною Тайрою.

«Маніфестація до Дня Незалежності об’єднала сотні людей, які разом засвідчили: українці продовжують боротися проти російського агресора за свою свободу, незалежність та право жити у вільній і демократичній державі», – зазначили в українському посольстві.

Відомо, що організатором маніфестації виступила асоціація «Конгрес українців в Італії» / Congresso degli Ucraini in Italia за підтримки Посольства України в Італії та Посольства України при Святому Престолі.

За інформацією Посольства України в Італії, під час маніфестації неодноразово наголошувалося, що майбутнє України – європейське, і що наша держава бореться сьогодні не тільки за себе, а й за всю Європу, за її безпеку, цінності та мирне майбутнє.

Також зазначається, що особливе місце цього дня зайняли слова пам’яті та вдячності захисникам і захисницям України, які віддали своє життя за її незалежність. Не забули й про тих, кого росія утримує в полоні – всі мають бути повернуті додому.

«Щиро дякуємо дипломатичному корпусу, який був поруч цього дня, українським та італійським асоціаціям, волонтерам, а також представникам політичних партій, які прийшли, щоб висловити підтримку нашій державі. Разом ми сильніші! Разом – до Перемоги!», – йдеться на сторінці Посольства України в Італії.

Додамо, що в День Незалежності України навіть Колізей у Римі став синьо-жовтим. У такий спосіб Археологічний парк Колізею, Римська столиця й енергетична компанія «Acea Gruppo» висловила знак близькості та солідарності з Україною і українським народом.

У Міністерстві закордонних справ України подякували за яскраву, символічну та промовисту підтримку, яка засвідчує: Україна не одна у своєму шляху до тривалого й надійного миру.

Недавно ми повідомляли про те, як українці в Італійських Альпах відзначили День Незалежності України.

Також читайте про Телеміст «Разом за Незалежність»: 53 українські асоціації та близько 150 спікерів.

За інформацією Посольства України в Італії, зустріч з Олексієм Чернишовим відбудеться 28 квітня у прокатедральному соборі Святої Софії в Римі за адресою: Via Boccea, 478, 00166 Roma. Початок о 17:00.

Відомо, що глава Міністерства національної єдності України зустрінеться з українською громадою в рамках свого візиту до Італійської Республіки.

Додамо, що днями Олексій Чернишов зустрівся з президентом Свiтового Конґресу Українців Павлом Ґродом і головою Місії СКУ в Україні Андрієм Шевченком. Про це інформує Міністерство національної єдності України.

Розмова відбулася в Києві, а президент СКУ долучився онлайн. Йшлося про координацію з українськими громадами у світі, посилення національної ідентичності та залучення світової української діаспори до ініціатив на підтримку України, розповіли в СКУ.

«Сторони також розглянули ініціативи щодо зміцнення співпраці між державою та українцями в усьому світі. Особливу увагу приділили закону про множинне громадянство. Світовий Конґрес Українців, разом із Міністерством національної єдності України, та у співпраці з профільним комітетом Верховної Ради України активно працює над підготовкою законопроєкту до другого читання», – йдеться у повідомленні СКУ.

«Разом намагаємось створити умови для збереження звʼязку з українцями за кордоном. А також відновлення історичної справедливості й нових можливостей для діаспори, яка ніколи не відступалась від української ідентичності», – написав міністр.

До теми: Уряд України виділив 150 млн грн на повернення українських біженців з-за кордону.

Також читайте: Україна визнаватиме результати навчання дітей за кордоном.

В експозиції представлено 74 писанки та 18 мистецьких творів, авторами яких є українські художники Лариса Іськів, Володимир Луцик, Лілія Баб’як та Алла Зарваницька. Про це повідомили у Посольстві України в Італії.

«У мистецькому просторі  Casina delle Civette на Віллі Торлонія в Римі відкрилася виставка «Писанка – тендітна краса українського мистецтва», співорганізаторами якої виступили італо-українські асоціації Oberig та Futura Nostra  за сприяння Посольства України в Італійській Республіці», – йдеться у повідомленні.

У Посольстві України в Італії зазначають, що 74 унікальні авторські писанки демонструють багатство технік і сучасний художній погляд, що виводить писанку далеко за межі пасхальної символіки.

«Ці твори – переконливе свідчення того, що писанка стала самостійним видом мистецтва. Кожна писанка несе в собі енергію, неповторний стиль і дух українського народу», – наголошують у диппредставництві.

Зазначається, що виставка «Писанка – тендітна краса українського мистецтва» свідчить: писанка – це не просто яйце, розписане різноколірними візерунками. Це глибоко символічний об’єкт української культури, що має багатовікову історію.

«Завдяки художнім прийомам і різноманітності орнаментів кожна писанка розповідає неповторну історію. Вражає, наскільки орнаменти можуть розповідати про вірування, традиції, навіть побажання», – зауважують в Посольстві.

Звісно, що головною окрасою цієї виставки є писанки, але не менш чудовими й доречними стали й гобелени Лариси Іськів, живопис Лілії Бабяк і Володимира Луцика, а також акварелі кураторки цього проєкту Алли Зарваницької. Всі ці талановиті витвори створюють багатогранний художній діалог.

Побачити виставку українських писанок можна до 14 вересня включно за адресою: via Nomentana, 70. Виставка працює з вівторка по неділю з 9.00 до 19.00, останній вхід за годину до закриття.

Окрім виставки, протягом усього її періоду одну неділю на місяць відбуватимуться демонстраційні майстер-класи з художниками, які пояснюватимуть учасникам техніку та матеріали виготовлення писанки, розповідатимуть історію та традиції писанки.

«Майстер-класи тривалістю приблизно 2 години розраховані на аудиторію різного віку (від 10 років). Довідки та бронювання в контакт-центрі 060608 (працює щодня з 9.00 до 19.00)», – інформують організатори.

Додамо, що виставка була задумана Культурною асоціацією «Оберіг» / Associazione Culturale OBERIG та куратором Аллою Зарваницькою, організована Roma Capitale, департаментом культури, Капітолійським управлінням культурної спадщини за патронату посольства України в Італії, у співпраці з асоціацією «Наше майбутнє» / Associazione Futura Nostra, за організаційної підтримки та музейних послуг Zètema Progetto Cultura.

Також читайте: Школа писанкарства в Римі провела на виїзді майстер-клас у Неаполі.

Раніше ми розповідали, що про курс українського писанкарства в Римі.

Лелечий світанок…  так можна назвати початок нового весняного дня 19 березня, який щороку зустрічають в Україні. В цю дату, як правило, додому повертаються з теплих країв лелеки. За повір’ям, на своїх крилах приємності вони приносять свіжий весняний вітер, подих щастя і запах надії. Так само і багато українців, які зараз тимчасово проживають за кордоном, все ж повернуться до рідного українського гнізда.

Символічно, що цього дня 95 років тому в наш лелечий край на своїх крилах сподівання буськи принесли людину, яка згодом стане живою легендою України, совістю і голосом нації, людиною-епохою… Людиною, в якої також будуть крила.

18 березня, в переддень ювілею великої українки, видатної української поетеси-шістдесятниці, письменниці в Римі відбувся музично-літературний вечір, присвячений 95-річчю від дня народження Ліни Костенко: «Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність».

Захід люб’язно прийняв Австрійський культурний форум в Римі за активної підтримки і організації Посольства України в Італійській Республіці. Модератором події виступила професорка україністики Римського університету «Ла Сап’єнца» Олена Пономарева.   

Вечір розпочався проникливо-емоційним виступом професорки Терези Інджейн, директорки Австрійського культурного форуму в Римі. У своїй промові вона представила почесного професора Віденського університету славістики Алоїза Волдана, який з дружиною спеціально приїхав на цей захід із Зальцбурга.

Пані Тереза відзначила, що професор Волдан є найкращим перекладачем і знавцем української літератури в Австрії.

Серед іншого, директорка Австрійського культурного форуму в Римі наголосила на важливості поезії, як прояву словесного мистецтва і висловила своє захоплення творчістю Ліни Костенко.

«На мій погляд, поезія – це найтонше, найяскравіше зі словесних мистецтв, яке торкається нас, немов ноти тихої музики. Сьогодні ввечері ми хочемо відсвяткувати глибину божественного мистецтва Ліни Костенко, яка завтра святкує свій день народження. Її поезія дарує красу, дарує надію, може створювати промені світла в часи теперішніх жахливих подій. Кожна весняна квітка, кожен зелений листочок, кожен її рядок написаний надією десь у реальності, яку ми бажаємо, але яка постійно вислизає від нас», – зауважила пані Тереза.

Водночас професорка висловила сподівання, що скоро це «море болю» зникне і перетвориться на сяючу есенцію і спокійне життя без страждань і страху.

Олена Холявицька, другий секретар з питань культури Посольства України в Італійській Республіці, у своєму слові подякувала всім присутнім, зокрема, співорганізаторам і учасникам цього чудового вечора. Вона наголосила, що Ліна Костенко, яка святкує своє 95-річчя, є живою легендою української літератури.

«Твори Ліни Костенко – це не просто слова чи філософія – це сила духу і національна єдність. Їх об’єднує велика любов до України, розуміння людської долі, сильна громадянська позиція та лірична ніжність. Її поезія – це дзеркало часу, це правда, яка проростає між рядків», – підкреслила Олена Холявицька.

Модераторка заходу Олена Пономарева, знайомлячи присутніх з біографією Ліни Костенко, зауважила, що ця українська поетеса є однією з найулюбленіших у себе на Батьківщині, а цитати з її віршів є найбільш поширеними у соціальних мережах. Праці пані Ліни перекладені понад 20 мовами світу, і стільки ж національних і міжнародних премій вона отримала за свою творчість. У 2022 році Франція нагородила її Орденом Почесного легіону (найвища нагорода за цивільні заслуги у Франції, яку присуджує Президент республіки). А в 2015 році астероїд 290127 головного поясу Сонячної системи отримав назву нашої поетеси – «290127 Linakostenko».

«Я думаю, знаючи тепер, що в цьому Всесвіті є маленька холодна планета з такою теплою назвою, нам варто продовжувати жити, будучи гідними сучасниками Ліни Костенко», – висловила сподівання пані професорка.

Олена Пономарева також презентувала перше італійське видання книги Ліни Костенко «Sulle rive del fiume eterno» («Над берегами вічної ріки») видавництва «Кастельвеккі» (2023) зі вступом Алоїза Волдана, яке побачило світ лише у 1977 році. Італійський переклад збірки майстерно та елегантно зуміли передати Оксана Пахльовська та Джованна Броджі.

З цікавою доповіддю на тему «Ліна Костенко – її значення для української літератури» виступив почесний професор Віденського університету славістики Алоїз Волдан. Він зазначив, що індивідуальний стиль написання поетесою віршів незрівнянний і, водночас, легкий.

«Вірші Костенко символізують світ, як природність, в якій людина переживає свою тимчасовість», –  підкреслив пан Алоїз.

Серед іншого пан професор відзначив, що Ліна Костенко перевершує своїх сучасників не лише у віці, а й у популярності. Мабуть, такою довгою та успішною кар’єрою не може похвалитися жоден український поет сучасності. Проте вона не була такою завжди. Протягом 16 років творчість Ліни Костенко була під забороною радянського режиму.

Професор Волдан зачитав кілька віршів у власному перекладі німецькою мовою та проаналізував деякі твори Ліни, зокрема історичний роман «Маруся Чурай».

«В українській літературі багато романів про козацьку добу, де героями були здебільшого чоловіки, як от, наприклад, Хмельницький чи Мазепа. І є лише один виняток – Маруся Чурай Ліни Костенко», – зауважив Алоїз Волдан.

Свої коментарі до перекладу віршів Ліни Костенко зробила Джованна Броджі, професорка української літератури Міланського державного університету. Вона, зокрема, розповіла про складність перекладу на італійську мову віршів української поетеси, які є дуже глибокими і з багатьма метафорами.

«Між нашими мовами є багато граматичних, синтаксичних і традиційних аспектів, які різняться. Тому іноді мені доводилося імпровізувати. В італійській мові також присутнє багатство лексики (достатньо глянути у словники), проте зазвичай поети ними не користуються, зрештою, ми їх не знаємо», – поділилася пані Джованна.

Під час вечора лунали багато віршів Ліни Костенко різної тематики, у проникливому декламуванні студентів римського університету «Ла Сап’єнца» Ольги Дехтяр і Катерини Мички (українською) та Флавії Ферраньї і Массімо Гаррітано (італійською).

Серед зачитаних віршів були, зокрема, такі відомі, як «Сосновий ліс перебирає струни», «Душа – єдина на Землі держава», «Не говори печальними очима», «На старих фотографіях всі молоді», «Життя – це пастка і життя – це пустка» та інші.

Лунала також поезія, покликана звернути пильнішу увагу до України, в тому числі з боку європейців, на кровопролитну загарбницьку війну, яку розпочала московія проти України:

«І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра – ви».

Водночас двома мовами був зачитаний і вірш, в якому Ліна Костенко красномовно охарактеризувала московського окупанта:

«Зміряйте росії температуру
у неї біла гарячка.
Поставте діагноз –
у неї параноя.
Вона хреститься на ікони,
а бомбить церкви й кладовища.
Її священники благословляють убивць».

Приємною несподіванкою вечора стало відео-привітання від Ліни Костенко, перекладене італійською і зачитане дочкою поетеси – Оксаною Пахльовською, доктором філологічних наук, професором українознавства Римського університету «Ла Сап’єнца», науковою співробітницею Інституту літератури НАН України ім. Т.Шевченка, яка зараз проживає з мамою в Києві.

У своєму листі пані Ліна торкнулася багатьох важливих тем, зокрема війни, яку зараз переживає Україна.

«Поки ми тут, навіть ті з нас, хто фізично не на фронті, ніби опинилися серед мінних полів. Кожен наш крок, кожен наш подих може стати останнім. Це схожі відчуття, які я відчувала в дитинстві. Цього разу окупант прийшов не із Заходу, а зі Сходу. Та сама смерть, яка лише змінила маску…», – зазначила в своєму зверненні Ліна Костенко.

Ювілярка у листі подякувала організаторам і присутнім за прекрасний вечір і повідомила, що сьогодні в Римі австрійська культура відкриває свій простір для української поезії та музики. Це символізує розвиток і трансформацію Європи, невід’ємною частиною якої завжди відчувала себе Україна. З боку ж росії нічого не змінилося. У неї домінує те саме бажання підкорити Україну, знищити її культуру, її мову, її ідентичність.  

«Навіть не бачачи вас, я відчуваю себе поряд з вами. Сьогодні Європа допомогла нам подолати нашу самотність, зрозумівши її причини, самотність інтелігента в сучасному світі, того інтелігента, який говорить незручну для багатьох правду і готовий за цю правду померти, проте мало хто готовий її почути», – наголосила поетеса.

Насамкінець, Оксана Пахльовська словами Ліни Костенко закликала присутніх продовжувати допомагати Україні і висловила свою вдячність за підтримку.

«Тому, ви теж тут, у цьому залі, допомагаєте нам подолати цю самотність, відкриваючи свої душі для поезії, музики та розуміння. Україна постраждала, але міцна в своєму опорі. Хай світло музики та поезії буде з усіма вами, і разом з ними наша вдячність вам сьогодні і назавжди», – завершила відео-привітання Ліни Костенко пані Оксана.

Упродовж заходу зворушливо та мелодійно звучали музичні етюди у виконанні піаністки і композиторки Жанни Станкович, які гармонійно доповнювали дружню і чарівну атмосферу, що панувала весь вечір у переповненому залі Австрійського форуму. Особливі овації лунали після завершального музичного номера Жанни «Як тебе не любити, Києве мій!», автором якого є український композитор Ігор Шамо.

Після закінчення музично-літературного вечора всі присутні мали нагоду обмінятися своїми враженнями, поспілкуватися між собою та з організаторами події, а також зробити спільне фото на згадку про цю важливу мистецьку зустріч. Вона стала можливою, передусім, завдяки таланту і невтомній багаторічній праці геніальної поетеси, голосу правди та сумління української нації – Ліни Костенко.  

Ми, українці, маємо пам’ятати і пишатися своїми героями і видатними митцями, які творили у всі періоди нашої багатостраждальної, але водночас і героїчної історії та продовжують плідно працювати для вільного розмаху крил України й у теперішній час нашої нової боротьби з московським загарбником за відстоювання власної суверенності та гідності, за право бути господарями на своїй землі.

Життя і творчість Ліни Костенко для багатьох українців служить яскравим прикладом для наслідування, а її глибока, відверта, щира і вічно жива поезія виступає дороговказом на шляху відродження і оновлення України в часи Нової Епохи.

Ми приєднуємося до привітань для пані Ліни, які цими днями линуть, мабуть, з усього світу. Зичимо ювілярці приємного весняного вітру в потоці сприятливості, щоб ранішнє сонце наповнювало енергією її крила працелюбності, а лелечий клич сприяв успіху у здійсненні кроків із запахом справжності.

З роси і води Вам, дорога Ліно Василівно! У ці жорсткі для України часи Ваші слова дихають правдою та водночас надією і вірою в Божу Справедливість.

«Коли за нас Бог, то хто проти нас?», – говорить у листі до римлян Апостол Павло. Тож закочуймо рукави і продовжуймо підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно для Перемоги, оскільки у нас і справді «немає часу на поразку…»👇

Не допускай такої мислі,
що Бог покаже нам неласку.
Життя людського строки стислі.
Немає часу на поразку (Ліна Костенко)

Примітка: Автором всіх фото заходу, опублікованих у статті, є Василь Пиріг.

Раніше ми повідомляли, що у Римі влаштують вечір поезії та музики, присвячений 95-річчю Ліни Костенко.

Також читайте, що у Брешії українці знайомитимуть італійців з українським фольклором.