«До карпатського регіону прибула додаткова італійська гуманітарна допомога у вигляді 3 колісних моторних насосів (мотопомп). Щиро дякуємо італійським друзям!», – йдеться у повідомленні.

У Державній службі України з надзвичайних ситуацій підтвердили отримання з Італії додаткових мотопомп для ліквідації наслідків паводку у карпатському регіоні.

«З метою подолання наслідків надзвичайної ситуації, спричиненої паводками у західних областях України, Італійська Республіка надала ДСНС додаткову гуманітарну допомогу у вигляді 3 колісних моторних насосів (мотопомп)», – поінформували рятувальники.

Отриманий з Італії вантаж після процедури митного оформлення використовуватиметься підрозділами ДСНС за призначенням.

За інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок повеней у західних областях було підтоплено 349 населених пунктів та понад 20 тисяч присадибних ділянок.

Станом на ранок сьогодні, 19 липня, на території західних областей України підтоплених населених пунктів уже немає. Наразі тривають заходи з ліквідації наслідків катастрофічної повені.

Зруйновано 202,4 км (було 278,2 км) автодоріг (Івано-Франківська (201), Чернівецька (1,4) та 95 (було 95) мостів (Івано-Франківська (93), Львівська (1) та Чернівецька (1).

Пошкоджено 549 км автодоріг (було 654 км) та 213 мостів (було 266) в Івано-Франківській (507,7 км доріг та 198 мостів) та Чернівецькій (40,9 км автодоріг та 15 мостів) областях.

У прес-службі ДСНС зазначили, що від початку рятувальних робіт евакуйовано 721 особу, врятовано 478 осіб, відселено 1 тис. 324 особи та перевезено через підтоплені ділянки доріг 2 тис. 565 осіб.

«Протягом доби в Івано-Франківській області  розчищено 280 м русел річок», – йдеться в сьогоднішній оперативній інформації прес-служби ДСНС.

Нагадаємо, 30 червня Італія прислала два літаки з адресною гуманітарною допомогою, призначеною для ліквідації наслідків стихійного лиха у західних областях України.

«Як тільки нищівна стихія завдала шкоди Україні, італійські друзі одразу спорядили два літаки аби допомогти українцям долати наслідки руйнівних паводків. Щиро вдячні, Італіє!», – зазначили у прес-службі Посольства України в Італії.

Перший літак Повітряних Сил Італії з гуманітарною допомогою приземлився вчора вдень у Львові. На його борту було 12 тон вантажу з Італії, який передали Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Пожежні рукави, захисні каски, гідрокостюми, бензопили, каркасні намети та інше спорядження рятувальники перевантажили у фури й відправили у найбільш постраждалі райони Івано-Франківської області для надання допомоги населенню.

«У квітні Україна відправила до Італії гуманітарний вантаж для боротьби з коронавірусною інфекцією – 10 тон антисептичного розчину. Сьогодні вже Італійська Республіка допомогла нам, коли в Україні сталося лихо» – прокоментував Руслан Білошицький, заступник Голови ДСНС України.

Другий італійський літак прибув до Львова сьогодні вночі. Він доставив в Україну другу партію гуманітарної допомоги від уряду Італії.

На борту цього літака були мотопомпи високої продуктивності для перекачування брудної води з комплектами рукавів,  плаваючі мотопомпи, пересувні електростанції з кабельною мережею та освітлювальною щоглою, а також надувний човен з двигуном.

«Внаслідок сильних повеней, що спіткали  Україну, Італія надає допомогу спрямовану на протистояння даній надзвичайній ситуації та підтримку діяльності з порятунку, а також допомогу постраждалому населенню», – прокоментував прибуття літаків Посол Італії в Україні Давіде Ла Чечіліа.

Він розповів, що гуманітарну допомогу надали Корпус Національної пожежної команди, національні організації волонтерів цивільної оборони, регіони Італії тощо.

Прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте розпорядився скласти угоду про спорядження гуманітарного вантажу після того, як Україна попросила міжнародної допомоги у Європейської комісії. Це підпадає під дію «Європейського механізму цивільного захисту».

«Дружні зв’язки та солідарність, що об’єднують наші країни міцнішають у моменти скрути. Ми дуже вдячні Києву за підтримку, надану нам із направленням групи лікарів та значної кількості дезінфікуючих засобів у складний момент надзвичайної санітарної ситуації в Італії. Зараз ми маємо на меті підтримати прагнення України в протистоянні явищам, що так жорстко вразили захід країни», – пояснив Давіде Ла Чечіліа.

Між тим, Український гідрометцентр попереджає, що 1-2 липня підвищення рівнів води у річках іще триватиме. Зокрема, йдеться про Волинську та Одеську області.

Раніше ми повідомляли, що Італія допоможе Україні у ліквідації наслідків руйнівних повеней.

Італія долучилася до надання допомоги Україні у подоланні наслідків повеней. Насосне обладнання, засоби особистої безпеки, бензопили, електростанції та намети для жителів західних регіонів, постраждалого внаслідок повеней – ось перелік гуманітарної допомоги, яку італійський уряд направляє літаком в Україну.

Рішення про надання такої допомоги  для західних регіонів України італійська сторона ухвалила у відповідь на звернення Посольства України в Римі.

У Міністерстві внутрішніх справ України уточнили, що Італія надає помпи, обладнані комплектом рукавів, мобільні генератори, рятувальні троси, квадрокоптери, каркасні намети з підігрівом на 10 осіб, костюми для підводних рятувальних операцій, надувні човни з моторами, 4-місні катамарани, рятувальні жилети та шоломи, портативні радіостанції та інше.

Усе це для ліквідації наслідків руйнівних повеней використовуватимуть рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій України.

Із проханням про гуманітарну допомогу в подоланні наслідків руйнівних повеней у західних регіонах країни Міністерство закордонних справ України звернулося до держав-партнерів та штаб-квартир міжнародних організацій 25 червня.

Європейський Союз через «Механізм цивільного захисту» мобілізував термінову допомогу Україні. Окрім Італії, гуманітарну допомогу зобов’язалася надати Швеція. Вона надсилає загородження від повеней, шланги та технічних експертів.

Також Європейська Комісія надає Україні послуги з картографування постраждалих районів через супутникову систему Євросоюзу «Copernicus».

Між тим, за даними Українського Гідрометцентру, підйом рівнів води в низці регіонів України продовжується.

Сьогодні, 30 червня, внаслідок пропуску високого дощового паводку через Дністровські водосховища та добігання паводкової хвилі, очікується підйом рівнів води у нижній течії Дністра в Одеській області. Там очікують затоплення заплави, сільськогосподарських угідь, автомобільної дороги Одеса-Рені.

У Закарпатській областi в мiсцях проходження сильних злив відбувається швидкоплинне пiдвищення рiвнiв води до 1 м, внаслідок чого очікується пiдтоплення понижених мiсць (особливо в населених пунктах), утворення локальних селевих потоків та зсувiв перезволоженого ґрунту.

На річках у Івано-Франківській та Львівській областях прогнозується пiдйом рiвнiв води до 1,3 м, мiсцями можливий вихiд води на заплаву. Існує загроза утворення окремих селевих потоків у горах.

На Волинщині у зв’язку з дощами на рiчках басейну Прип’ятi теж очiкуються пiдйоми рiвнiв води до 0,5 м. Можливе досягнення вiдмiтки затоплення присадибних дiлянок в окремих прирiчкових населених пунктах.

Станом на ранок 30 червня внаслідок потужних дощів та вітру в Україні знеструмлено 35 населених пунктів на Закарпатті та Волині. Зруйновано 150 км та пошкоджено 551 км автодоріг, зруйновано 95 та пошкоджено 214 мостів у західних регіонах України.

Нагадаємо, що наразі у Карпатському регіоні триває повінь – наймасштабніша за останні 12 років. За останні кілька днів у Карпатах випала місячна норма опадів, що спричинило повінь. Українці пов’язують її з нерегульованою вирубкою карпатських лісів, внаслідок чого і порушилась екологічна система.

Натомість, у Державному агентстві лісових ресурсів України заявили, що повені в Карпатах спричинені не вирубкою лісів, а природними факторами.

Зокрема, голова Держлісагентства Андрій Заблоцький зазначає, що ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які зараз спостерігаються в Карпатах.

«Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки – це маніпуляція та популізм», – прокоментував Андрій Заблоцький.

Він заявив, що останніми роками рубок лісу відбувається значно менше. Також зазначив, що у порівнянні з 2019 роком обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%, а за останні п’ять років обсяг заготівлі деревини в Карпатському регіоні зменшився на 20%.

«Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових видів рубки», – пояснив Андрій Заблоцький.

У Держлісагентстві також посилаються на висновки академічних інститутів, від яких отримало «незалежну оцінку причин паводків та ролі лісового господарства в цих причинах». Йдеться про Інститут екології Карпат, Інститут гірського лісівництва та Львівський національний лісотехнічний університет.

За інформацією прес-служби Держлісагентства, причинами паводків науковці назвали наступні:

• Природні глобальні причини – циклічність коливання пониженої та підвищеної водності.
• Природні регіональні причини – густота річкової сітки. Тільки в Івано-Франківській області протікає майже 8,5 тис. річок.  А всього у Карпатах протікає до 28 тис. малих річок – із них 18 тис.  на північному схилі та 10 тис. на південному схилі. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом.
• Знищення заплави річок – спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Таким чином знищено місця, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років.

«Основні причини паводків – надмірно висока кількість опадів. Лісові насадження при нульовій вологості ґрунту можуть поглинути до 135-140 мм опадів, або як говорять в горах «одна смерека – 1 тонна води», – йдеться у повідомленні прес-служби Держлісагентства.

Між тим, видання «BBC News Україна» також оприлюднила висновки екологів та науковців – чи дійсно лісове господарство та нелегальний промисел деревини стали головними причинами катастрофічного паводка?

Оксана Марискевич, провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАНУ:

Ліс – це один з чинників паводку, але не основний. Повінь ніхто б не міг скасувати, але її наслідки могли б бути набагато меншими. Наприклад, якщо хоча б частково виконали державні програми протипаводкового захисту басейнів річок, ухвалені після попередніх великих паводків, таких як 2008 року.

Поганий стан берегів і лісових доріг – одні з чинників, які призвели до катастрофічної повені. Загалом же окрім величезної кількості опадів, коли випало дві місячні норми за короткий час, тут вплинув комплекс чинників.

Наприклад, стан лісових доріг – їхня щільність надто низька, щоб розосередити стік. Лісові дороги одразу перетворюються на потоки й одна справа, коли стік йде єдиним шляхом, й зовсім інша, коли він розосереджений. У європейських країнах лісових доріг значно більше.

Інші причини: несанкціонований відбір гравію з гірських річок (я не чула, щоб за це когось карали), спрямлення русел, поганий стан берегів, забудова у захисних зонах біля гірських річок та непотрібне цементування.

Треба додати і те, що не спорудили сухі водоутримувальні ємності. Їх будують досить високо у долинах, щоб перехопити верхню хвилю, яка формується в горах. Тільки по програмі Тиси мало бути 52 таких ємності. Наскільки мені відомо, до цієї цифри не підійшли й близько.

У нас завжди так виходить, що замість фінансування державних програм ми потім витрачаємо кошти з резервного фонду Кабміну на наслідки повеней.

Ще вплинуло шалене засмічення річок, у чому винні і місцеві мешканці, і місцева влада, адже не у всіх гірських селах налагоджений збір побутових відходів.

Без сумніву, вирубування лісів також впливає. Якщо є природний незайманий ліс, то масштаби змиву, водної ерозії, на порядок нижчі. Але коли говорять лише про «лисі Карпати», як головну причину повені, то не може одна сфера бути винною у всьому.

Не вести лісове господарство неможливо. У будь-якому разі ліс не в змозі взяти на себе таку кількість води.

Юрій Дебринюк, професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету:

Нинішні повені не пов’язані з вирубкою лісів. Ліси рубалися завжди і значно більше, ніж зараз. Сьогодні обсяги вирубки менші, ніж були раніше – я працював у Карпатах у 1980-ті роки, й тоді обсяги вирубки були набагато більші. А повені все одно траплялися, вони є зараз та будуть в майбутньому.

Річ у тім, що лісовий ґрунт має певну водоутримувальну здатність. Якщо дощ буде лити безперервно кілька днів чи тижнів, то ніякий ліс з таким навантаженням не справиться.

Вода або просто стікає, або ж з нею все сповзає вниз – коли близько до поверхні є водостійкий пласт, утворюється прошарок води між пластами й тоді відбувається зсув. Тому не можна говорити, що вирубка лісів стала причиною цьогорічних повеней, хоча ліс і відіграє велику водорегулювальну роль.

Головна причина – величезна кількість опадів протягом дуже малого часу. Зараз розподіл опадів у часі різко змінився – фактично річна сума опадів може випасти протягом червня, а далі маємо посуху. В останні роки повеней не було, тому що не було багато опадів. Але ось вода вилилася за два тижні – отримали повінь.

Людська діяльність також негативно впливає, але цього уникнути неможливо – ліси рубають усюди й повені бувають усюди. Польща і Німеччина, наприклад, вирубують набагато більше лісів, ніж Україна.

А у нас обсяги вирубки зменшилися, тому що деревину зараз ніхто не скуповує й великі лісгоспи на ладан дихають.Незаконної вирубки також стало менше. Ніхто не рубає, тому що просто немає куди ліс реалізувати.

Анатолій Павелко, еколог організації «Дунайсько-Карпатська програма»:

Катастрофічні паводки, як правило, викликані низкою чинників, й говорити, що причиною є лише через стан лісового господарства, не можна.

Перший чинник – кліматичні зміни. Три останні роки були дуже посушливі. Далі цього року була маловодні зима й початок весни. А потім сталося так, що за кілька днів у Карпатах випадає місячна норма опадів. Зрозуміло, що природна система стоку не справляється. Але насправді катастрофічні наслідки спричинив поганий стан господарства. Багатьма речами тут просто знехтували, а норми не змінювали відповідно до кліматичних змін.

Друга проблема – забудова річкових заплав, що робилося в маловодні роки. В Україні найдорожчі ділянки – по берегах річок, бо всі хочуть мати доступ до води. Тому й виходить, що кожні 10-12 років таку нерухомість затоплює. Природні ділянки річок треба відновлювати, а різні перешкоди для них, такі як греблі, в умовах зміни клімату критично важливо прибрати.

Третя причина – поганий догляд за господарськими системами. У містах не прочищені каналізації, а під мостами накопичується сміття, яке часто накидають місцеві мешканці. Це утворює додаткові затори для води.

Що ж до лісового господарства, то воно справді має несталі шкідливі практики. У першу чергу це стосується суцільних вирубок на великих площах, коли екосистема вже не здатна поглинати воду й вона з підземного стоку швидко переходить у поверхневий.

Якщо ж рубати правильно і, скажімо, не вирізати повністю ліс на якійсь горі, то можна заготовляти аналогічні обсяги деревини з меншою шкодою для природи.

Інша проблема тут – відсутність відвідних каналів, через що лісові дороги перетворюються на такі собі річища, по яких несеться вода, а внизу виникає повінь. Крім того, деревину з лісосік все ще перевозять водотоками, руйнуючи їх. Частина деревини просто там залишається, і захаращує водотоки. Зараз це одне з найбільш поширених порушень лісового законодавства.

Зрештою, впливає і те, що у нас відсутні плани реагування на такі проблеми – влада виїжджає і намагається латати те, що розвалилося. В інших країнах є плани адаптації до кліматичних змін, а вони вже відбулися. Й Україні потрібно будувати своє господарство, соціальну та природоохоронну сфери з урахуванням кліматичних прогнозів.

Вже зрозуміло, що нам треба бути ще ощадливішими та акуратнішими, ще більше берегти природні екосистеми. Треба побудувати таку інфраструктуру, яка могла б витримувати такі навантаження від злив і розлиття річок.

І варто розуміти, що навіть якщо зараз припинили великі суцільні та незаконні вирубки, то це не означає, що на наступний рік ситуація покращиться. Питання лісу – це питання десятків, а часом і сотень років.

Усе почалося з дощових злив, що майже місяць гостюють на заході України. За цей час ґрунт так наситився вологою, що тепер після кожного дощу вода тисячами струмків стікає у річки, які й виходять із берегів. Це вже повінь, від неї особливо постраждали Івано-Франківська та Чернівецька області.

Ще 22 червня у Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що рівень води у гірських річках піднявся до 2 м. Тоді ж з’явилася інформація про перші руйнування та потребу в евакуації людей. Наразі рятувальні роботи продовжуються.

Через погіршення погодних умов на Прикарпатті та Буковині оголосили «червоний» рівень небезпеки. Потерпають навіть великі міста – обласні центри Івано-Франківськ і Чернівці.

Між тим, виходять із берегів річки не лише у цих двох областях. Таке спостерігається й у інших місцевостях Карпатського регіону. Ситуація ускладнюється тим, що найближчими днями на заході України знову прогнозують потужні зливи і нову хвилю повені.

Наразі, за даними Міністерства внутрішніх справ України, зруйновано 110 км автодоріг, 1 850 м берегоукріплень та 90 мостів у Івано-Франківській області.

Пошкоджено 429,7 км автодоріг та 130 мостів в Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях. Порушено транспортне сполучення із 34 населеними пунктами.

Так, Державне агентство водних ресурсів України повідомляє з посиланням на Укргідрометцентр, що через сильні опади 24 та 25 червня на річках Карпатського регіону очікується формування високого дощового паводка. Підйом рівня води на Дністрі, приміром на ділянці Галич-Заліщики, прогнозують до 2,5-3,5 м.

До ліквідації наслідків стихії долучилися Кабінет міністрів та авіація Міністерства внутрішніх справ України. Сьогодні, 24 червня, здійснено обліт найзатопленіших територій Івано-Франківської області з метою моніторингу наслідків негоди. Крім цього, заплановане засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

«Удар стихії в Івано-Франківській області прийняли Верховинський, Косівський, Рожняківський райони. Фактично випало до 70% місячної норми опадів. Це спричинило потужні потоки, які на своєму шляху руйнували, дамби, мости і переходи. Дністер розлився майже на 7 м – це рівень стихії 2008 року», – повідомляє прес-служба МВС із посиланням на очільника міністерства.

В Івано-Франківській області  загинуло три людини від стихії. Одна – зникла безвісти. Наразі підтоплених населених пунктів – понад 200, а до 29 селищ взагалі немає проїзду. Для надання допомоги людям вже завантажений продуктами харчування та необхідним обладнанням вертоліт.

До затоплення доріг і цілих населених пунктів призводить не лише глобальне потепління, погіршення погодних умов, а й особливо старі екологічні проблеми. Користувачі соцмереж про це нагадують у коментарях.

Inna Dzhanmirsobaeva: – Треба ж було з 2008 року нічого не робити, щоб тепер таку біду мати. Одна надія на Господа тільки тепер!

Dimas Batumas: – Може вже пicля цього люди зрозумiють, що не потрiбно вирiзувути українськi Карпати, а також не вибирати з рiчки Черемош гравiйно-пiщану сумiш.

Юра Мавчук: – Може тепер зрозуміють, що русло треба чистити, а не забруднювати.

Олександра Мечева: – Нагадування людям: ліси та ріки мають дарувати життя .. Ми ж врізаємось в енергетичне поле річок, позбавляємо дому птахів, тварин, плазунів, риб, комах. Отож отримуємо те, що заслужили.

Liudmila Liuda: – Страшно, але самі люди собі біди наробили. А природа не шуткує. Рубали ліс, бо їм платили, а за наслідки не думали. Тепер нас топить .