Пізнаєш Істину —

і ввійде Сонце в кров твою,

І відродиться в серці Світло Роду,

Як Сонце вічні ми, непереможні у бою,

І це наш ген, який немає переводу

(ОМІРА)

Глядачі, які дивляться мої відео на ютуб каналах і бачать за моєю спиною ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ прапор, нерідко запитують, чому мій прапор «перевернутий»?

Абсолютна більшість глядачів на це запитання у своїх коментарях відповідають, що прапор у генерала розміщений правильно, «перевернутим» є Державний прапор України. Його таким зробили «комуняки». Такі коментарі мене радують — глядачі освічені. Адже наш споконвічний, історичний, рідний, етнічно-національний СТЯГ України — ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ.

Саме з таким розташуванням кольорів — жовте вгорі і блакитне внизу, а не навпаки — повинен бути Державний прапор України! Такий прапор мала Українська Народна Республіка —  ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ.

Окрім того, жовто-блакитний колір — це Космічний символ Українського Роду, Етносу, Нації! 

ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ національний прапор України є сакральним символом Української національної Держави. Він був державним прапором Української Народної Республіки. Є прапором Організації Українських Націоналістів.

Кольори цих прапорів захищають мене і моїх побратимів, тримають наш ДУХ НЕЗЛАМНИМ у боротьбі з зовнішніми і внутрішніми ворогами України. Це символи захисту і перемоги України!

У мене вдома над глобусом розташований жовто-блакитний національний прапор України (див. фото внизу). Він символізує, що українці єдині у світі, які здатні знищити планетарне зло — московську імперію і врятувати цивілізацію від ядерної пожежі, яку погрожує розпалити божевільний з ядерною кнопкою, воєнний злочинець, терорист, вбивця, викрадач українських дітей кровожерливий кремлівський фюрер путін.

Дев’ять років потому в газеті «Україна молода» я вперше написав про неминучість великої війни з росією.

Зачитаю декілька речень із статті (цитую): «Українці, ми повинні раз і назавжди запам’ятати, що поки росія існує як імперія, вона була, є і буде ворогом України і всього українського…

Ми вистоїмо у війні з російським агресором і здобудемо перемогу над путінським фашизмом. Українська нація врятує світ від ядерної пожежі.

Майбутнє України — бути духовним та інтелектуальним центром об’єднаної Європи від Ла-Маншу до Уралу. Ми цього варті!».

Повний текст статті «Генетика рабів-загарбників…» можете прочитати в інтернеті за цим посиланням.

Значення кольорів на метафізичному рівні

Давайте разом розкриємо таємницю нашого Українського Національного Прапору і метафізичну суть його жовто-блакитного кольорів. Поєднання Божественного (сонячного, жовтого) кольору вверху і блакитного (голубого, синього) кольору внизу — це Вселенський (Космічний) СИМВОЛ народження життя!

Це КОСМІЧНИЙ ЗАКОН — «Розвиток в гармонії Духовного і Матеріального».Розташування цих кольорів навпаки (синє вгорі, а жовте внизу) — це Космічний закон «Занепаду» (руйнування, затухання і погибель).

СОНЯЧНЕ (жовте) — це Творець, Дух, Вогонь!

БЛАКИТНЕ (голубе, синє) — це матерія, земля, вода.

Вчитель відичних знань, поетеса, письменниця Ірина Омельченко (ОМІРА) зазначає: «Відичні знання стверджують, що з ВОГНЮ І ВОДИ був сотворений СВІТ. СОНЦЕ НАД БЛАКИТЮ — це символ природовідповідного ладу: Сонце зігріває Воду, разом вони народжують ЖИТТЯ. Сонячно-блакитний — це прапор Життя, Щастя, Радості, Перемоги, Процвітання. СОНЦЕ — ВГОРІ! Бо як на небі — так і на землі!»

Нам не раз доводилося чути або читати  фразу «Символи управляють світом» або «Знаки та символи правлять світом, а не слово і закон». Фраза приписується китайському філософу Конфуцію, який жив приблизно 551–479 рік до н. е.

Зауважу, що знання про Космічні символи належать нашим далеким предкам аріям-трипільцям, які жили 7-5 тисяч років тому на території, яка сьогодні називається Україна. Назва Трипільської цивілізації походить від назви села Трипілля на Київщині. Поселення трипільців дивіться на карті, воно позначено яскраво жовтим кольором.

За відичними знаннями наших предків, символи мають глибокий вплив на людське сприйняття та поведінку, формуючи наше розуміння світу та слугуючи своєрідною мовою спілкування.

Вчення підкреслює, що символи, які охоплюють все — від природних явищ до державних прапорів та візуальних логотипів — є первинними засобами пізнання та керування, аніж формальні закони чи слова людей.

СИМВОЛИ є тією архаїчною мовою, якою розмовляє з нами Творець (Бог). І люди навчились відповідати Творцеві (Богові) його мовою — писати листи у Всесвіт на пташиних яйцях, вишивати їх на сорочках і рушниках. Тому й писанка зветься писанкою, це ж бо «письмо».

А ще гуцули кажуть «писати сорочку» — тобто вишивати лист-звернення найдавнішою абеткою, що відома людству, — геометричними візерунками.

Символи — це креслення, за якими збудовано наш Світ, ескізи, залишені нам у спадок Великим Архітектором (Творцем, Богом).

Досліджуючи цей первісний архів знань, ми отримуємо шанс прочитати, знайти прихований сенс буття нашої планети Земля, пізнати людей, що на ній живуть.

Увесь наш Всесвіт — це система символів: від конфігурації галактик і сніжинок до мови й дорожніх знаків. Є символи сакральні і державні. Символами можуть бути рослини і тварини. Ба, навіть їжа може  слугувати символом певної країни. Наприклад, борщ — це Україна (страва включена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО). Італія — піца і паста, Японія — суші…

Вселенський символ Сварга  — «хрест із гаками» («сонце, що котиться»), який походить від аріїв-трипільців, є головним для індоєвропейців.

Знак Сонця вишивали на сорочках, випікали на весільних короваях, вирізьблювали на скринях і сволоках, малювали на писанках.

Наша галактика — Чумацький Шлях — також має форму сварги, а Сонячна система причаїлась в одному з її відрогів.

Алатир — восьмикутна зірка, знак Бога-Творця, око Бога. Утворюється накладанням двох хрестів — прямого (чоловіче начало) і косого (жіноче). Знак ідеального Порядку і Рівноваги— зв’язує всі сторони світу в стійку й досконалу форму.

Символ Різдва — чудесного народження Сонця (нового Бога).

Сутність фрази «Символи управляють світом» або «Знаки та символи правлять світом, а не слово і закон» полягає в наступному:

• Вплив на свідомість: Символи є “кресленнями”, за якими збудовано світ, і вони впливають на наші думки та емоції глибше, ніж суто раціональні закони. 
• Архаїчна мова: Символи виступають як давня, універсальна мова, яка дозволяє людям взаємодіяти зі світом на фундаментальному рівні, передаючи приховані сенси та знання. 
• Приклади в житті: Навіть такі повсякденні речі, як дорожні знаки, візерунки на вишиванках, писанках, а також унікальні національні символи (наприклад, ієрогліфи Китаю, Японії, Кореї) та бренди, є прикладами символів, що впливають на наше життя і допомагають інтерпретувати навколишній світ. 

Як символи правлять світом:

• Розуміння світу: Через символи ми розуміємо та інтерпретуємо світ, від конфігурації галактик до мови. 
• Комунікація: Символи слугують візуальним вираженням слів, ідей та концепцій, роблячи їх більш зрозумілими та запам’ятовуваними. 
• Ідентичність: Державні символи, такі як прапор, герб і гімн, є розпізнавальними знаками країни, а народні символи (наприклад, вишиванка, шаровари, писанка, вінок) виражають культурну ідентичність народу. 

Зауважу, що у релігійних традиціях «жовто-блакитний» колір має одне і те ж саме значення. З точки зору метафізичної гармонії Всесвіту саме жовтий колір повинен бути зверху. Духовне стоїть над матерією. Дух є первинним. Матерія — вторинна. Це основа Світобудови Творця. Жовтий — це колір вогню, сонця (це енергія). Блакитний — це колір води (це інформація).

Історичний аспект Українського національного прапору

У березні 1917 року над будівлею Педагогічного музею в Києві Центральна Рада здійняла жовто-блакитний прапор. Національний прапор України мав вітати Михайла Грушевського, який 13 березня повернувся в столицю з російського заслання.

Педагогічний музей 20 листопада 1917 року став місцем проголошення Української Народної Республіки, прийняття IV Універсалу про незалежність в ніч з 24 на 25 січня 1918 року.

В цій будівлі (нині Будинок вчителя) 27-28 липня 1991 року відбувся Перший установчий з’їзд українських офіцерів, які створили Всеукраїнську патріотичну організацію «Спілка Офіцерів України» (СОУ). З’їзд проходив під  ЖОВТО-БЛАКИТНИМ прапором. Я був одним із 320 делегатів з’їзду, який ухвалив резолюцію про створення національних ЗСУ. Був обраний заступником голови СОУ. З’їзд підтримав мою пропозицію, щоб присутні на з’їзді народні депутати Лук’яненко, Хмара, Ємець та інші поставили на сесії Верховної Ради питання про проголошення Акту Незалежності або відновлення державності України…

Національний український прапор як державний символ УНР був започаткований істориком Михайлом Грушевським. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі — Вищу Духовність. Блакитне — це все земне (матерія, вода).

22 березня 1918 року Українська Народна Республіка (УНР) встановила Державним прапором ЖОВТО-БЛАКИТНЕ полотнище (жовта смуга вгорі, а під нею — блакитна).

Професор Володимир Сергійчук у своїй праці «Національна символіка України» зазначає (цитую):

«Підкреслимо, що перший прапор УНР — жовто-блакитний. І це відповідало вимогам геральдики. І не тільки тому, що золотий тризуб і львівський лев накладалися на синє поле, а відтак цей колір мав бути зверху. При виборі кольорів спеціалісти враховували те, що згідно з законами геральдики барви герба (золотого тризуба) розміщувалися у верхній (жовтій), а барви щитового поля в нижній (блакитній) смугах. Але вже до цього само по собі склалося, що, створюючи різні емблеми як державного, так і масового вжитку, їх автори постійно зображували тризуб золотим у блакитному полі.

Треба сказати, що такий порядок кольорів — жовто-блакитний — на державному прапорі Української Народної Республіки сприймався не всіма. Знайшлися прихильники синьо-жовтого прапора, котрі піднімали на щит свою концепцію — символіка синього неба на Україні над її золотими пшеничними полями. Навіть у середовищі Центральної Ради вони знайшли тоді своїх однодумців. Але цю дискусію припинив М. Грушевський, закріпивши вже прийняту порядковість своїм високим науковим авторитетом» (Сергійчук Володимир. Національна символіка України. — Київ: “Веселка”, 1992, с. 83).

Під жовто-блакитним прапором молоду Українську Народну Республіку боронив мій земляк Симон Петлюра український державний, військовий та політичний діяч — Головний отаман військ та флоту УНР, який проводив політику українізації війська. Після поразки УНР емігрував за кордон, де продовжив боротьбу проти московських більшовиків.

Керівництво радянської росії на чолі з Леніним особливо непокоїла діяльність провідника українського визвольного руху Симона Петлюри, змушеного перебувати в еміграції.

За свідченням Султан-Галієва на засіданні ЦК РКП(б) у 1922 році Ленін, зокрема, сказав: Ніякі Денікіни, Юденичі нам не страшні, бо їхні програми застаріли. Нам, більшовикам, страшний лише один лідер — Петлюра, програма якого небезпечна для нас. І до того часу, доки житиме Петлюра, доти не закінчиться рух повстань проти нас, ми не можемо чекати спокою на Півдні. Тому Петлюру необхідно вбити. Доручаю Сталіну як представникові партії, а Дзержинському й Триліссеру по лінії ЧК виконати це завдання».

Симон Петлюра був убитий 25 травня 1926 року в Парижі агентом радянської спецслужби (ОДПУ). Про те, що знищення Петлюри було саме операцією радянських спецслужб, свідчив працівник КДБ СРСР Петро Дєрябін, який з 1954 року перейшов на бік американців. Він розповів про це під час виступу в Конгресі США.

Похований Петлюра у Парижі на цвинтарі Монпарнас. Коли буваю у Франції, завжди відвідую могилу Симона Петлюри і колумбарій паризького цвинтаря Пер-Лашез, де  зберігається прах Нестора Махна. Світла і вічна їм пам’ять. Вони боролися за вільну Україну…

У квітні 1918 року німці захопили Київ. Скориставшись цим, вищий офіцер російської імператорської армії генерал-лейтенант Павло Скоропадський при підтримці німців розігнав Центральну Раду УНР, захопив владу і взяв під варту Симона Петлюру, який знаходився під арештом як політв’язень з 27 липня по 12 листопада 1918 року (утримувався в Лук’янівській в’язниці м. Києва).

29 квітня Скоропадський був проголошений Гетьманом Української Держави замість УНР і перебував на цій посаді лише вісім місяці — до 14 грудня 1918 року.

У Софіївському соборі єпископ Никодим здійснив миропомазання Гетьмана, а на Софійському майдані відслужили урочистий молебень. Тоді ж було опубліковано «Грамоту до всього українського народу», де Гетьман заявляв, що тимчасово взяв на себе всю повноту влади. Відповідно до цього документу, Центральна Рада й усі земельні комітети розпускалися, міністрів та їх товаришів звільняли з посад, а рядовим державним службовцям належало продовжувати роботу.

Скоропадський оголосив про встановлення Української Держави замість Української Народної Республіки. Нова держава ґрунтувалася як на республіканських, так і на монархічних засадах. Згідно з Законами, уся влада, зокрема й законодавча, зосереджувалася в руках Гетьмана. За формою це була диктаторська влада з атрибутами національної традиції, за політичною суттю — авторитарним режимом консервативної частини населення.

У спогадах Павла Скоропадського описано навіть випадок, коли російський церковний ієрарх Антоній, митрополит Київський і Галицький, пропонував гетьману помазання на царство, а Україна могла стати європейською монархією.

Помер Скоропадський 26 квітня 1945 року у Баварії (Німеччина), похований в місті Оберстдорф.

Історична довідка. У 1849 році австрійський імператор подарував Галичині синьо (вгорі)-жовтий (внизу) прапор провінції Австрії Нижня Австрія. Цим жестом Галичині, яка входила до складу імперії, був наданий статус обмеженої автономії. Це було перше офіційне впровадження цих кольорів на західних українських територіях, контрольованих Австрійською імперією. 

Синьо-жовта символіка поширилася на всій території західної України, де відбувалося українське національне відродження. 

На догоду німцям, які допомогли захопити владу в Києві, Скоропадський поміняв місцями кольори Державному прапору УНР — синій став верхнім, а жовтий — внизу, щоб він був ідентичний прапору провінції Австрії Нижня Австрія.

Австрійське коріння прапору Західної України повністю проявилося в сучасному Державному прапорі України. Прапор провінції (землі) Австрії Нижня Австрія — синьо-жовтий (синє зверху, а жовте знизу).

За розташуванням синьо-жовтого кольорів Державний прапор України повністю ідентичний цивільному прапору землі Австрії Нижня Австрія. Звертаю увагу, що прапор цих кольорів (синьо-жовтий) землі Нижньої Австрії існував ще за часів Австро-Угорської імперії.

Як видно на світлинах — прапор землі Нижньої Австрії складається з двох рівнозначних горизонтальних смуг синього (зверху) та жовтого (знизу) кольорів, як Державний прапор України — вони ідентичні як близнята!

9 серпня 1954 року парламент землі Австрії Нижня Австрія затвердив синьо-жовтий прапор як цивільний прапор і з гербом — як офіційний  прапор своєї землі.

Більше про прапори і герби земель Австрії дивіться за цим посиланням.

Не соромно, українці?

Затверджений 28 січня 1992 року Верховною Радою Державний прапор незалежної України є ідентичною копією цивільного прапору землі Австрії Нижня Австрія. Ці прапори за кольорами і місцем їх розташуванням — близнюки!

Це слугує приводом московським пропагандистам глузувати з українців і говорити, що вони не здатні навіть придумати свій прапор, що українці опустилися до провінційного рівня, привласнили (вкрали) прапор однієї з провінцій Австрії і зробили його державним прапором України.

Українці, не соромно? Дожилися… «Доборолась Україна до самого краю…» (Тарас Шевченко).

Ще раз підкреслює, що в сучасній Україні синьо-жовті кольори Державного прапору розташовані невірно. Український національний жовто-блакитний прапор навмисно був перевернутий комуністами до гори дригом з перспективою занепаду і втрати незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Комуністи розумілися на символах і знали, як вони управляють світом…

Державний прапор України повинен бути жовто-блакитним, яким був в УНР — жовта полоса зверху і блакитна (не синя) знизу. Це відповідає Космічним символам (метафізиці), історії України, правилам геральдики та Гербу України і вексилології (науці про прапори). Тоді він не буде ідентичним прапору австрійської провінції і таким, як його нам нав’язали комуністи за вказівкою Москви.

Для довідки: Нижня Австрія (нім. Niederösterreich, словац. Dolné Rakúsko) — федеральна земля на північному сході Австрії. Є найбільшою провінцією Австрії. Столиця і найбільше місто — Санкт-Пельтен.

***

Першим прапором УРСР, за керування Леніна, став кровавий червоний стяг із маленьким жовто-блакитним прапорцем у верхньому лівому куті (на фото внизу).

Та в 1919 році, з ідеологічних міркувань більшовиків, прапор УСРР став мати тільки кривавий червоний колір з абревіатурою назви республіки, облямованою золотою рамкою.

У березні 1919 року ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад офіційно затвердив червоний прапор УРСР із золотими ініціалами «УСРР» (УССР – російською) у верхньому лівому куті замість маленького жовто-блакитного прапорця, який був на попередньому прапорі. 

Історична довідка

Сесія першого скликання Верховної Ради УРСР почала свою роботу 15 травня 1990 року. Головою Верховної Ради УРСР обрано першого секретаря ЦК КПУ Володимира Івашка, але він обіймав цю посаду лише місяць.

Вибори керівництва Верховної Ради у червні 1990 року та політичне протиборство, що спалахнуло при цьому, викликали появу опозиції.

Комуністи у Верховній Раді розділились на 2 фракції: Демократичну платформу КПУ і так звану “групу 239” (депутатський блок “За радянську суверенну Україну”). Кількісний склад обох цих фракцій складав понад 300 народних депутатів, абсолютна більшість з яких була явного проросійського спрямування.

Лідером комуністичної більшості було обрано Олександра Мороза. У парламенті було сформовано опозицію — “Народної Рада”. Її члени відмовлялися від участі в керівництві парламентом вище рівня постійних комісій та від роботи в уряді. До Народної Ради увійшло 125 осіб, які представляли регіональні депутатські групи 21 області та м. Києва.

16 липня 1990 року Верховна Рада Української PCP ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР проголосила Акт Незалежності України. Народні депутати, які представляли Народний рух України і  національно-демократичні партії, на чолі з лідером Народного руху В’ячеславом Чорновілом внесли у сесійну залу ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ національний прапор України, тримаючи його жовтим вверх!  

Див. відео за цим посиланням.

4 вересня 1991 року над Верховною Радою України вперше замайорів ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ прапор. Проте 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України, яка була представлена абсолютною промосковською комуністичною більшістю на чолі з головою Верховної Ради Леонідом Кравчуком, своєю Постановою «Про прапор України» надала національному жовто-блакитномупрапору України статус офіційного прапора України, але перевернутими кольорами — синій вгорі, а жовтий — внизу.

З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, складати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

Нагадаю, що 30 серпня 1991 року президія Верховної Ради заборонила діяльність Комуністичної партії України. Проте її депутати залишилися у парламенті і складали абсолютну більшість разом з так званою «групою 239», що давало можливість блокувати будь-яке рішення національно-патріотичної опозиції, до складу якої входило лише 125 депутатів.

Подібне сталося і з депутатами забороненої проросійської партії ОПЗЖ, які, створивши різні депутатські групи, сьогодні обслуговують офіс президента Зеленського. Голосують за його законопроекти, оскільки парламентська більшість фракції «Слуга народу» (230 депутатів) фактично перестала існувати. Без голосів колишніх регіоналів і опезежистів ОП не може ухвалювати вигідні їм закони.

28 січня 1992 року парламент України прийняв постанову Про затвердження державним прапором України Національного прапора (хоча і далі діяла стара Конституція УРСР, де як державні описувалися символи колишньої УРСР).

В ній зазначається: “Державний Прапор України «являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».

Нагадаю, що парламентська фракція забороненої компартії УРСР, очолювана Олександром Морозом, становила більшість — так звана «група 239» депутатів. В ультимативній формі комуністи категорично заявили, що вони проти того, щоб державний прапор України був ЖОВТО-БЛАКИТНИМ і голосувати за нього не будуть. Оскільки жовто-блакитний прапор УНР, комуністи вважали «петлюрівським», «бандерівським», прапором «українських буржуазних націоналістів».

Термін «петлюрівці», що є похідним від прізвища Симона Петлюри, активно використовували в радянській пропаганді, а пізніше — компартійною владою незалежної України і російськими пропагандистами для позначення членів армії «буржуазних націоналістів» та «ворогів народу».

Нагадаю, що згідно довідки Академії наук УРСР від 10 березня 1967 року про походження жовто-блакитного прапора та гербу УНР, підписаної науковим співробітником Інституту історії АН УРСР, кандидатом історичних наук О. Щусь, зазнача (цитую): «Своє походження жовто-блакитний прапор українських буржуазних націоналістів веде з 1848 року, коли галицька Головна Центральна Рада у Львові прийняла за національне знамено жовтого лева, що спирається на скелю на синьому фоні. В 1914 році галицько-буковинські стрільці виступали під жовто-блакитними прапорами. На прапорі флоту УНР в 1918 р. блакитна барва була вгорі» (фото довідки вгорі).

Нагадаю, в 1918 році  Українська Центральна Рада ухвалила Закон про державний прапор, де жовта смуга була над блакитною.

З великими трудом комуністи погодилася на компроміс — на синьо-жовтий прапор України як державний. Синя смуга прапору УРСР стала верхньою (головною) частиною Державного прапору незалежної України, а червона смуга прапору УРСР була замінена на жовту, яку розмістили внизу під синьою смугою.

Так ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ український національний прапор, який був державним прапором УНР (а також офіційними прапорами ОУН і УПА) був «перевернутий вверх ногами» промосковськими антиукраїнськими силами, яких у Верховній Раді була абсолютна конституційна більшість.

Я був очевидцем тих буремних політичних баталій. В той час я працював науковим консультантом Комісії ВР з питань оборони і державної безпеки і спостерігав за подіями в парламенті з гостьової ложі.

Пам’ятаю, що лише окремі народні депутати першого скликання Віктор Шишкін, Валерій Івасюк та інші відстоювали, щоб Державний прапор був жовто-блакитним, тобто жовтий колір вгорі, блакитний внизу, як прапор УНР.

Послухайте спогади Віктора Шишкіна, як ухвалювали Державний прапор України.

Жаль, що українські радянські письменники і поети, які тоді були депутатами і головними радниками президента Кравчука з питань державного будівництва, не відали і не хотіли знати про Вселенські символи і знаки, які управляють світом.

Народні депутати України, чи то не розуміючи, чи не знаючи, а швидше за все, навмисно, виконуючи вказівку Москви — споконвічного ворога української нації, затвердили своєю Постановою «перевернутий» Державний Прапор із розрахунком на те, що за «Законом занепаду» це призведе до розпаду України і втрати її суверенітету і незалежності.

Депутати не звертали уваги на історичні факти, що  українська революція 1917 року в Києві, українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під ЖОВТО-БЛАКИТНИМИ, а не синьо-жовтими прапорами. І що саме це сполучення барв голова Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував для основного символу Української Народної Республіки і 22 березня 1918 року УНР встановила Державним прапором ЖОВТО-БЛАКИТНЕ полотнище (жовта смуга вгорі, а під нею — блакитна).

Парламентарі не вчили або забули дружнє посланіє Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні», в якому він писав українцям:

«Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

А то залізете на небо:

«І ми не ми, і я не я…»

Рекомендую всім, особливо Зеленському і депутатам прочитати це безсмертне посланіє Великого кобзаря Тараса Шевченка.

На початку 1992 року професорка тюркських мов, поетеса китаянка Мао Мао (1964 р. н.) на одному мистецькому заході в Києві публічно просила Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб у щойно посталій самостійній Україні насамперед змінили розміщення барв на головному державному символі — синьо-жовтому прапорі.

Адже синє зверху і жовте знизу, за словами професорки Мао Мао та інших вчених, утворюють гексаграму «Пі», яка означає «Занепад», «Руйнація», «Загибель».

Згідно з класичною китайською Книгою перемін «і-цзин», — синьо-жовтий кольори — це одна з чотирьох найгірших комбінацій.

І розшифровують її так: «Будьте пильними й передбачливими. Не беріться за жодну важливу справу, бо вона швидше не збудиться, ніж збудиться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без будь-яких підстав сваритеся зі своїми друзями».

Якщо він і далі зоставатиметься таким самим, то під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, зрештою, крах.

Тоді як обернене розміщення барв, коли ЖОВТЕ (Божественне, Духовне) розташоване вгорі, а синє — внизу, утворює цілковито іншу гексаграму «Тай», яка означає: «Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток».

У 1993 році китайська професорка Мао Мао на особистій зустрічі переконувала президента Кравчука, чому необхідно змінити розташування кольорів на Держаному прапорі України — жовте вверху, синє внизу.

Однак Кравчук, якого нардепи (поети і письменники) переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне голубе небо і золоту українську пшеницю під ним, тоді віджартувався: що корисне, мовляв, для китайців, те для українців — погане і навпаки.

Застереження китаянки Мао Мао не забарилося. Україна опинилися на межі соціальних бунтів. У 1993 році гіперінфляція сягнула до 10 155%, що призвело до знецінення купівельної спроможності населення. Почалися масові мітинги гірників з політичними вимогами. Щоб уникнути соціальної революції, яку підігрівали комуністи, були призначені дострокові вибори парламенту і президента на весну і літо 1994 року.

Комуністи, обрані до парламенту в 1994 році на хвилі економічної кризи, при прийнятті у червні 1996 року Конституції України, коли затверджувалися державні символи, вели себе як і їх попередники. Вони категорично настояли на тому, щоб державний прапор України залишився синьо-жовтим.

Як народний депутат і член Президії Верховної Ради я брав участь у роботі парламентської Комісії, яка готувала Конституцію України, ухвалену 28 червня 1996 року.

Під час обговорення проекту Конституції на засіданнях конституційної комісії я доказував, що український державний прапор повинен бути ЖОВТО—БЛАКИТНИМ, що розташування у такому порядку кольорів (жовтий вверху і синій внизу) повністю відповідає нашому золотому Гербу і геральдиці (науці про герби) та вексилології (науці про прапори) і, що саме таким був державний прапор УНР.

Я приводив аргументи відичного, природничого (метафізичного) характеру, наукові дослідження українських і зарубіжних вчених. Проте мене не хотіли слухати. Мої аргументи для них були горохом об стіну. Хоч кілок на голові теши! Комуністи і окремі поети-письменники-демократи стояли на «смерть: голубе — це небо, а жовте — це пшеничні поля».

Дослідник української символіки Тадей Скотинськийконстатує, що «при горизонтальному поділі щита на два поля геральдичний закон приймає горішнє поле за перше, більше почесне, а долішнє поле за друге, побічне. Тим-то в горішньому полі, або в горішній смузі українського прапору, мусить бути барва жовта, а в другому, в долішньому — блакитна» (Скотинський, Тадей. Український герб та прапор. — Львів: Накладом Т-ва ”Просвіта”, 1935, с. 33, у книзі подано зображення правильного жовто-блакитного прапора).

Фракція комуністів на чолі із зрадником Симоненком навіть погрожувала заблокувати ухвалення Конституції, якщо будемо наполягати на ЖОВТО-БЛАКИТНОМУ прапорі. Без голосів комуністів ухвалити Конституцію незалежної України було не можливо. Кожна стаття і Конституція в цілому повинні були проголосовані не менше, ніж 300 голосами «за». Тому депутати національно-демократичних сил, які були у меншості, змушені були піти на цей компроміс і проголосувати за синьо (вверху)-жовтий (внизу) Державний прапор України.

Додам, Москва була зацікавлена в тому, щоб Незалежна Україна не мала Конституції. У квітні 1996 року президенти росії і Білорусі Єльцин і Лукашенко почали процес створення Союзної держави. Ідея належала Лукашенко, який сучасні прапор і герб Білорусі залишив майже такими, якими вони були у БРСР. Планувалося, що до Союзної держави приєднається і Україна. З політичним керівництво України з цього питання велися таємні переговори.

У квітні 1997 року Єльцин і Лукашенко підписали міжнародний договір між росією і Білоруссю про утворення Союзної Держави. Договір передбачав, що до Союзної Держави можуть приєднуватися й інші країни-члени ООН, які поділяють цілі і принципи Союзної Держави.

«Діалектичний матеріалізм»

Комуністи добре засвоїли, що основою марксистського “діалектичного матеріалізму” є вчення, що первинною є матерія, а свідомість (духовність) — вторинною, тобто похідною від матерії.

Комуністична бездуховна ідеологія передбачала шляхом насильства і терору встановити диктатуру пролетаріату на всій планеті Земля під кривавим червоним прапором, який був головним символом СРСР.

Нагадаю, що герб Радянського Союзу, встановлений Конституцією СРСР, був зображенням серпа і молота (знаряддя вбивства) на тлі земної кулі, в променях сонця і в обрамленні колосів, з написом мовами союзних республік: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!».

У верхній частині герба — п’ятипроменева зірка — символ смерті, руйнації, знак «лівої руки» і лівих течій марксизму-ленінізму, які сповідують насильство, диктатуру, репресії, примирення зі злом, а не супротив йому.

П’ятипроменеву зірку (пентаграма Люцифера — один із найстрашніших символів людства) комуністи-більшовики росії зробили символом влади у травні 1918 році. За цим стояв Лев Давидович Троцький (при народженні Бронштейн), який був окультистом і кабалістом.

Він використав символ Місячної епохи Калі-Юги — червона п’ятикутна зірка, перевернута догори (зірка Люцифера). Комуністи прийняли цю зірку за свою відзнаку у травні 1918 році. Саме така зірка вкладалася в його систему окультних знаків. Тому на першій нагороді совєтів — ордені червоного прапора, червона зірка була розташована догори дриґом (на фото).

Зірка Люцифера — знак смерті і руйнації стала символом жовтневого 1917 року більшовицького перевороту в російській імперії. Вона була всюди: на кремлівських баштах і на погонах, на новорічних ялинках і на обелісках.

Мало хто знає, що це також головний знак масонів. Його сатанинське «крило» використовують перевернуту пентаграму (двома променями вгору), що символізує образ козла (лик диявола). На перших більшовицьких політичні плакатах була зображена перевернута зірка.

У більшовицькій росії червоний колір для пентаграми як емблематичний запровадив Троцький, який був затверджений Леніним. Символізуючи першого вбивцю Каїна, комуністична зірка невипадково поєднувалася саме з червоним кольором крові (знаки і символи правлять світом).

Потужне і водночас жахливе значення червоної зірки символізувало прагнення комуністичного (інтернаціонального) терору для захоплення влади комуністами на п’яти континентах, заливши їх кров’ю світової соціалістичної революції.

Пентаграма Люцифера — це перевернутий символ життя і людини, як Божого творіння. Він уособлює людину догори ногами, що являє собою п’ятикутну зірку — тіло, обтягнуте шкірою, в середині якої духовно мертвий раб і жертва диктатури пролетаріату.

Зауважу, що всі диктатори Місячної епохи завжди прагнули одного: знецінити людське життя, подавити Волю і силу Духу, щоб правити вічно.

Але навіть німецькі нацисти не могли дотягнуся до катів НКВС СРСР. Вони їм деколи заздрили, бо у гестапо «зізнавались» у вчиненні злочинів лише 50% підсудних, а у НКВС — понад 90%. Більше того. Нелюди у підвалах, знаючи, що жертва приречена і її все одно розстріляють, намагалися ліквідувати нещасного, ще до розстрілу. Люди були настільки замордовані, що зі стану прострації вийти не могли. Вони наговорювали на себе, рідних, друзів, товаришів, колег, знайомих. Аби від них відчепилися і з нетерпінням чекали кінця. Розстрілювали уже не людину, а… шмат живого тваринного м’яса.

Як наголосив Юрій Канигін: «Життя людини знецінювалося до нуля — чи це не тріумф сатани».

Невипадково перевернута зірка — знак  вбивці Каїна, знак Калі-Юги була на нагородах, випущених до Всесоюзної спартакіади ВЦРПС в Москві 1932 року, коли більшовики організували в Україні найстрашніший у світі злочин проти людяності — Голодомор-геноцид, під час якого голодною смертю було вбито 10,5 млн українців, з них 4 млн дітей.

Морячи українців голодом, більшовики змагалися на спартакіаді під знаком Люцифера, отримуючи від нього криваві нагороди.

П’ятикутна зірка — основний символ більшовицької росії — знак «лівої руки» і диктатури з часом перейняли комуністи Китаю, Кореї та інших країн, що сповідували ідеї більшовизму.

Читайте науково-історичне дослідження Ірини Омельченко «Протистояння УкРАїни і вселенського зла».

Материки на гербі СРСР були зображені коричневими кольорами. Пригадуєте, де і кого називали “коричневорубашечниками”?  В Німеччині були члени Штурмових загонів(Sturmabteilung, SA), воєнізованих формувань нацистської партії НСДАП, які відіграли значну роль у приході Адольфа Гітлера до влади. Цю назву вони отримали через характерні коричневі сорочки, які носили як уніформу, за аналогією з італійськими “чорнорубашечниками”. Чекісти більшовицької росії носили чорні кожані куртки.

Серп і молот на гербі, які комуністи видавали за знаряддя праці і союз селянства і робітничого класу, насправді були знаряддями вбивства, втілювали ідею кривавої диктатури пролетаріату і джерело сили тоталітарної радянської влади.

Як бачимо, китайська професорка Мао Мао мала не лише слушність щодо порядку розміщення кольорів на Державному прапорі України, яка базувалися на мудрих Вселенських природничих відичних знаннях, а й реальне передбачення.

Історія нашої 34-літньої незалежності продемонструвала як у воєнно-політичному, так і в соціально-економічному житті України саме те, від чого нас застерігала професорка Мао Мао та інші спеціалісти у галузі метафізики.

За своє життя вона видала 24 поетичні збірки українською, англійською і китайською мовами. Роботи художниці демонструвалися на виставках Китаю, України, Угорщини, Німеччини, росії, США.

18 серпня 1999 року професорка, поетеса, художниця, провидиця китаянка Мао Мао трагічно загинула в Києві під колесами автомобіля…

Світла і вічна їй пам’ять. Вона бажала процвітання Україні і щастя її народу.

Під час відкриття зимових Олімпійських ігор в Китаї 4 лютого 2022 року спортивна делегація Україна йшла під синьо-жовтим Державним прапором. Коли китайці по телебаченню побачили українську делегацію з цим прапором, їх преса і соціальні мережі вибухнули мільйонними застереженнями — Україну чекає невдача на Олімпійських іграх, велика біда, катастрофа, людські жертви, війна…

20 лютого Олімпійські ігри завершилися. Україна на Олімпіаді була представлена 45-ма спортсменами і завоювала лише одну медаль — срібну.

24 лютого росія розпочала повномасштабну воєнну агресію проти України, яка тримає уже понад три з половиною роки…

Нагадаю, про XXII зимову Олімпіаду, яка проходила в Сочі (РФ) з 7—23 лютого 2014 року. На Олімпіаді українська спортивна делегація виступала під синьо-жовтим державним прапором і спромоглася завоювати лише дві медалі в біатлоні (золоту і бронзову; у змаганнях брали участь 43 спортсмени).

По завершенню Олімпіади росія окупувала Крим, а весною розпочала агресію на Донбасі. Подальші події загально відомі…

Сподіваюся, ще пам’ятаєте літні Ігри XXIX Олімпіади, яка проходила в Пекіні, столиці КНР з 8 по 24 серпня 2008 року.

В день відкриття олімпійських ігор росія розпочала воєнну агресію проти Грузії, окупувала Південну Осетію і Абхазію і розташувала на їх територіях свої військові бази. На цих базах росіяни готовили десантно-штурмові війська, які в кінці лютого 2014 року під виглядом «зелених чоловічків» захопили Крим. 

Всі три агресії росії пов’язані з Олімпійськими іграми. У путіна якась маніакальна психічна залежність від спортивних олімпіад. Під час їх відкриття або закриття у московського фюрера відбувається загострення якоїсь невідомої хвороби. Діагноз повинен поставити консиліум незалежних міжнародних психіатрів або снайпер… Крайній варіант —самий надійний!         

Сподіваюся, що тепер розумієте, чому п’ята колона у Верховній Раді за наказом Москви нав’язала незалежній Україні перевернутий догори дригом жовто-блакитний державний прапор Української Народної Республіки, зробивши його синьо-жовтим (синє вгорі, жовте внизу).

«Перевернутість» нашого національного прапору — державного прапору Української Народної Республіки — спотворила його Вселенську сутність (призначення) і дуже швидко далася взнаки Україні.

До влади прийшли ПАРАЗИТИ (інородці, зрадники, лихварі, хабарники, корупціонери, «гниди», «раби, підніжки, грязь Москви»), які, як варвари почали грабувати Україну, рвати її на шматки, роззброювати армію. Вони зробили етнічних українців зубожілими і різко зменшили населення країни. Смертність перевищила народжуваність дітей…

Потім російська воєнна агресія, анексія Криму, окупація і «приєднання» до московії Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей. Загибель сотень тисяч українців, мільйони біженців, викрадення і вивезення на росію десятків тисяч дітей. Україна перетворилася на руїну і кладовище, опинилася на межі розчленування, втрати суверенітету і незалежності…

Президент України Кравчук і народні депутати, які не прислухалися до рекомендацій знавців Вселенських символів, вчених, істориків, релігієзнавців в 1992 році на законодавчому, а в 1996 році на Конституційному рівні (президент Кучма) розміщення кольорів Державного Прапору України поставили «з ніг на голову». Синій (як головний колір) — зверху, а жовтий — знизу.

Свідомо (значить із злочинним умислом) чи не свідомо (значить через відсутність знань) президенти Кравчук і Кучма і народні депутати грубо ПОРУШИЛИ Вселенський Закон «Процвітання», порядок кольорів якого незмінний — зверху «Сонячний (Творець, Дух, Вогонь), а внизу — «Блакитний (земля, вода, матерія)» і правила геральдики (герб) і вексилології (прапор).

Вселенський Закон «Процвітання» в Україні замінили на Закон «Занепаду», порядок розміщення кольорів якого, як раз навпаки — «синьо-жовтий». Таким чином Україна була НАВМИСНО запрограмована на ЗАНЕПАД, РУЙНАЦІЮ, ДЕГРАДАЦІЮ і ЗНИЩЕННЯ, що наглядно підтверджується трагічними наслідками, які настали в Україні.

Згадувана Ірина Омельченко (ОМІРА) наголошує: «Для тримання України в рабстві, вороги нав’язали нам символи занепаду і поразки — синьо-жовтий: Вода гасить Сонце. Це заперечення природного порядку. Такий перевернутий прапор включає народ в егрегор страждань, занепаду і великих втрат, темноти, невігластва, розбратів, брехні, війни».

Українці, що ще потрібно трапитися, щоб президент і народні депутати, а головне — ми, українці нарешті зрозуміли, яким повинен бути Державний Прапор України і що Світом управляють Вселенські символи, а не закони, які приймають люди?!

То може сьогоднішня влада (парламент і президент — це в їх  компетенції!) прислухається до пророчих застережень китайської професорки Мао Мао, вітчизняних і зарубіжних вчених і нарешті зробить те, що вони рекомендували зробити ще президенту Кравчуку — поміняти місцями кольори на Державному Прапорі України. ЖОВТИЙ вверху, а БЛАКИТНИЙ внизу.

Рекомендую владі й українцям познайомитися з науково-історичним дослідженням відомої Майстрині Далекого Сходу, Вчителя відичних знань, поетеси, письменниці Ірини Омельченко (ОМІРА) «Творець перемагає під ЖОВТО–БЛАКИТНИМ стягом».

Її дослідження ви можете прочитати на сайті видань Український репортер, Україна молода, Універсум та інші, а також на її фейсбук сторінці і в телеграмі.

Читайте за посиланнями:

Фейсбук група “Вселенські Символи і Знаки Перемоги УкРАїни☀️ “

Телеграм канал “УКРАЇНСЬКІ ВОЛХВИ☀️”

Ознайомившись з зазначеними дослідженнями ви зрозумієте, чому сонячно-блакитний стяг став прапором УНР, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця (полковника УНР) і Української Повстанської Армії.

«Блакитний», або «облочистий» — це давнє українське слово, яке означає «водяний», «вологий». Слова жовтий, жаркий і яркий мають спільну основу і вказують на вогонь. Тому в давнину нікому не приходило в голову ховати вогонь під воду.

Навіть в часи УНР, коли було ослаблене розуміння рідної символіки, в українців на півсвідомому генетичному рівні домінував жовто-блакитний стяг.

Співець української Визвольної революції видатний поет Олександр Олесь 1917 року вітав українське військо такими словами:

Українське військо,
мов з могили встало,
Загриміло в бубни,
в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор
сонячно-блакитний,
Прапор України!
Рідний, заповітний!

Моє покоління на пам’ять знає ці рядки відомого українського поета, письменника і перекладача Володимира Сосюри (1898–1965) із вірша «Комсомолець»:

Бій відлунав. Жовто-сині знамена
Затріпотіли на станції знов.

І до юрби полонених
Сам курінний підійшов.

«Ну, так пощади не буде нікому!
Вас не згадає замучений край!»
Вийшов один і сказав курінному:
«Я — комсомолець. Стріляй!»

Письменник Борис Антоненко-Давидович (1899–1984), пишучи про Володимира Сосюру в листі до Григорія Гребенюка від 31 травня 1979 року, зазначав: «…балада про комсомольців була спочатку «Баладою про гайдамаків», що кінчалася словами: «Я – гайдамака! Стріляй!»

Як було насправді, точно не знаю, але в обох варіантах вірша були рядки «Жовто-сині знамена, а не синьо-жовті…».

Знаю достеменно, що юнакові Сосюрі випала доля воювати в лавах Третього гайдамацького полку Армії УНР, кілька разів потрапляти в полон (до червоних і білих росіян та повстанців Нестора Махна) і, зрештою, потрапити до червоної армії. Сосюра на власні очі бачив, що прапором Української Народної Республіки і в полках Армії УНР були прапори жовто-синього кольорів, а не навпаки…  

Кожна військова частина починається з прапора, стяга — «того, що стягує в єдність». Пост-комуністична держава, в якій паразитична верхівка панує над українським народом, вчепилася в так любий їй протиприродний синьо-жовтий прапор як воша кожуха.

Творці нової України потребують чіткого ідентифікатора, який би відрізняв їх від прихильників старої, вмираючої комуністичної московської системи.

Жовто-блакитний — це стяг творців нового світу!

Наприклад, символіка бригади «Азов» включає знак «Ідея Нації» (символ ꑭ) та шеврони, що зображують символічні елементи, такі як «сонячний хрест», який в бригаді трактується як символ захисту та нації. Бригада «Азов» позиціонує себе як військовий підрозділ, який захищає національну Україну, за що їм моя батьківська вдячність.

Символ «Ідея Нації» (ꑭ) є монограмою літер «І» та «N». Форма написання літери «N» відповідає традиційному, давньоукраїнському стилю правопису. Монограма, утворена шляхом переплетення вказаних літер, при чому, літера «І» вертикально і в центрі перетинає поперечний елемент літери «N», що означає нація.

Символ «Ідея Нації» (ꑭ) був створений у 1992 році, як емблема Соціал-національної партії України. Автором символу є художник Нестор Пронюк.

Згодом символ «Ідеї Nації» (ꑭ) почали використовувати ГО «Патріот України», Бригада НГУ «Азов», Третя штурмова бригада ЗСУ, добровольчий підрозділ «Фрайкор» та інші націоналістичні структури й організації.

Монограма блакитного кольору зображувалася на партійних знаменах, чорного — на знаменах Товариства сприяння Збройним силам та Військово-морському флоту «Патріот України». Колір знамен в обох випадках був золотим (жовтим).

За твердженнямавтора блогу про ідеологію «Азовського руху» Олексія Рейнса, на сьогоднішній момент символ «Ідея Nації» (ꑭ) є фактичним символом українського націоналізму загалом та на нього не розповсюджуються жодні авторські права.

Сам автор «Ідеї Nації» (ꑭ), Нестор Пронюк в інтерв’ю зазначає: «…я не відчуваю якихось авторських амбіцій. Поширення символу «Ідея Nації» (ꑭ)  — найвище визнання. Це вже надбання національної творчості».

Інтерв’ю «Людина, яка намалювала символ «Ідея Nації» (ꑭ) читайте за цим посиланням.

Зауважу, що символіка «Азову» «Ідеї Nації» (ꑭ) є багатогранною. Її, окрім бригади «Азов», використовують також й інші підрозділи ЗСУ.

Ті, хто називають літеру «N» латинською, погано знають історичні джерела. Достатньо зайти у Вікіпедію та подивитись, наприклад, на зразок підпису королеви Анни (доньки Ярослава Мудрого) від 1063 року чи на «Конституцію Пилипа Орлика» 1710 року. В обидвох випадках використовується саме літера «N». Подібних історичних прикладів можна навести багато, але ці два документи найбільш знакові та відомі суспільству.

Літера «N» зникла з українського правопису у 18 столітті в межах реформ російського царя Петра I по створенню так званого “гражданского алфавита”. Класична спроба колонізаторського придушення української писемної традиції.

Проте повністю зробити це не вдалось, адже навіть станом на 20-те сторіччя окремі представники українського народу ставили за мету максимальне повернення спадку наших пращурів.

Так, за ініціативою художника Георгія Нарбута літера “N” використовувалась на печатці “Державного Секретарства” (1918 рік), а геральдист Микола Битинський використовував її в проєктах клейнод для уряду УНР в екзилі (1939 рік).

Після відновлення незалежності України літера «N» почала повертати свої позиції. Київська газета «Neскорена Nація» (1991 рік) використовувала її як своєрідний ідеологічний наголос. Саме з таким посилом її використовують націоналістичні організації.

Наприклад, коли пишеться слово «Nаціоналізм», мова йде саме про український націоналізм, а не російський чи якийсь інший. Чи, наприклад, лозунг «Крим Nаш!» не залишає жодних сумнівів, кому саме належить півострів.

Зверніть увагу на кольори прапору полку «Азов» і шеврону бригади «Азов» і, як вони розташовані! Полотнище прапора золоте (жовте). На шевроні — жовте вгорі, блакитне (голубе) — внизу. В центрі «коловорот» (Сонце) і символ «Ідея Нації» (ꑭ).

Шеврон розташований на Державному прапорі України і є офіційним прапором бригади «Азов».

Настійливо рекомендую уважно прочитати: Статтю «Ідея Нації (ꑭ). «Азову» 9 років: становлення, символи та міфи найвідомішої бригади України».

Національний Сонячно-Блакитний прапор не є перевертанням синьо-жовтого державного прапора. Це зовсім інший прапор — і за назвою, і за змістом, і за магічною дією, і навіть за кольорами. Це новий прапор, хоча йому тисячі років. Це прапор оновленої України, яка скидає баласт минулого і злітає до нової Перемоги.

Споконвічний історичний український національний жовто-блакитний прапор цілком відповідає геральдиці (науці про герби) і вексилології (науці про прапори). Головний колір прапору — колір герба — завжди зображується вгорі. Оскільки Тризуб (Трисил, Триглав, Трисуття) є жовтим (золотим) на блакитному тлі, то жовтий є головним кольором прапора і однозначно має бути вгорі.

Тлумачення про синє небо й золоті ниви видається примітивним і навіть смішним. Хто бачив щоб серед зими, весни і осені колосилися поля золотої пшениці, а небо було постійно безхмарним і голубим?

Творчий директор громадського об’єднання «Освічена Україна» Анатолій Мицкан зауважує, що насправді барви нашого прапора з давніх-давен символізують дві головні стихії природи і людського буття — вогонь (жовтий колір) і воду (синій). Логічно припустити, що лише сполучення «ЖОВТИЙ — згори, СИНІЙ — знизу» відображає вічну симетрію — божественну гармонію цих стихій. Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це веде до порушення світового ладу і катастрофи, за якої вода гасить вогонь…

Українці, не думайте, що помінявши місцями кольори на Державному прапорі, ВІДРАЗУ все зміниться на краще: прийде перемога, повернуться окуповані території, відбудується країна, заживимо в достатку, появиться правова держава, де панує верховенство права…

Синьо-жовтий прапор потрібно не лише перевернути фізично і поставити його «з голови на ноги». До жовто-блакитного стягу кожен українець за етнічним походженням, душею і духом ПОВИНЕН ПОВЕРНУТИСЯ, в першу чергу, на духовному і ментальному рівні.

Кожною клітиною ми повинні відчути і усвідомити, що наш Державний Національний Прапор є ЖОВТО-БЛАКИТНИМ, кольори якого у своїй взаємодії народжують ЖИТТЯ!

Скажімо, давню емблему створення світу з хаосу та боротьби і єдності двох протилежних засад зі східної філософії, відому як «Ян-Інь» передають саме цими кольорами. Жовте, або ж золоте, Ян означає «світло, тепло, небо, активність, чоловічий принцип, сонце».

Натомість синє Інь символізує «пітьму, холод, землю, пасивність, жіночий елемент, місяць». Що ж буває, коли земне й пасивне домінує (тобто розміщене зверху) над небесним і активним, мабуть, пояснювати зайве.

З історії добре відомо, що ставалося з тими справами, рухами, країнами, які тривали, виникали, розгорталися під знаком такого протиприродного сполучення цих барв. Вони мовби наперед були запрограмовані на невдачу і погибель.

Або ж візьмімо Фен-шуй. За цією традицією, розміщення синього (воля) над жовтим (мудрість) означає «Закон занепаду», тобто прогресуючу деградацію, нещастя, хаос. Тоді як зворотне сполучення барв — жовте над синім означає гармонійне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого, що дарує життя, розвиток, добробут, щастя.

Про це ж засвідчує й арійська традиція. Дослідники стверджують, що духовний вождь аріїв Рама обрав своїм сакральним символом — одяг, на якому СОНЯЧНИЙ (золотий) колір був завжди зверху.

Це також демонструє природну зверхність Духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє). Тоді як розташування барв з точністю до навпаки, крім усього іншого, ще й перекручує святе ім’я Рама на Мара (примара, привид, або зомбі по-сучасному).

Власне, й за православними канонами іконописання, які відомі ще з Візантії, золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця, німб Бога-Сина і взагалі — Вищу Духовність. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.

Як користуються цим даром люди, видно не озброєним оком. Також відомо, куди завела безвідповідальна свобода колишнього командира небесного воїнства на ім’я Денниця, що більш відомий як Люцифер.

Синьо-жовтий Державного прапору України потрібно викинути з голови раз і назавжди як «русскій мір» і сатанинську москальську церкву! 

Перший крок, який потрібно нам зробити — це фізично перевернути (поставити «з голови на ноги») синьо-жовтий прапор у себе вдома, щоб жовтий колір був вверху. Наприклад, як у мене на відео і на фото.

Другий крок — змусити народних депутатів і президента України змінити статтю 20 Конституції і встановити, що Державний прапор України є ЖОВТО-БЛАКИТНИМ.

Частину другу статті 20 Конституції України необхідно викласти у такій редакції: «Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої — ЖОВТОГО кольору, нижньої – БЛАКИТНОГО кольору».

«Денацифікація» України

Українці, ми повинні усвідомити, що Україна — це держава українців, а не москалів та інших інородців. Влада в Україні повинна належати етнічним українцям у відсотковій пропорції до населення країни.

Читайте «Україна — держава українців, а не москалів: відкритий лист до Володимира Зеленського».

Для цього необхідно повернути у паспорт, свідоцтво про шлюб і свідоцтво про народження запис про етнічне походження (національність) громадян України.

Нагадаю, пострадянська влада незалежної України позбавила етнічних українців, а заодно і нацменшини мати право на своє національне самовизначення. 26 червня 1992 року Верховна Рада України ухвалила Постанову №2503-XII «Про затвердження положень про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» і затвердила ці положення. Постанову підписав голова парламенту Іван Плющ.

У Положенні про паспорт громадянина України, на порушенняпринципу верховенства права, закріпленого в міжнародно-правових актах ООН і Ради Європи та національному законодавстві, комуністична більшість (так звана «група 239») Верховної Ради навмисно вилучила графу «національність» у паспорті. Згідно з Положенням, на прохання громадянина, до паспорта можуть бути внесені на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. Вносити в паспорт дані про свою національність чи національність дитини було заборонено.

Це був початок спецоперації Московії по «денацифікації» населення незалежної України, у якому частка етнічних українців, згідно з переписом населення СРСР у 1989 році, складала 73%.

У 2001 році вперше в незалежній Україні був проведений перепис її населення. Він засвідчив, що українці складають 37 541 700 осіб, або 77,8% від загальної кількості населення (росіяни — 17,3%, білоруси — 0,6%, молдавани —0,5%, кримські татари — 0,5%, болгари —0,4%, угорці — 0,3%, румуни — 0,3%, євреї — 0,2%).

Перепис засвідчив, що за роки незалежності  у національному складі населення України питома вага етнічних українців зросла на 5,1%, а росіян, навпаки, зменшилась на 4,8 % і становила 8 334 100 чоловік, або 17,3% (у 1989 році росіян в Україні було 22,1%). 

З огляду на цю тенденцію антиукраїнська влада за вказівкою Москви взялася за повну «денацифікацію» титульної нації України — українців.

12 вересня 2002 року стало «чорним днем» для українців. Призначений президентом України Кучмою Кабінет міністрів (який за національним складом переважно був неукраїнським), очолюваний прем’єр-міністром Кінахом (уродженцем Молдови) за погодженням із Кучмою видав Постанову № 1367 «Про затвердження зразків книг реєстрації актів цивільного стану та описів бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану». Постановою у свідоцтві про народження і у свідоцтві про усиновлення було вилучено запис про національністьбатьків, а в свідоцтві про шлюб — національність подружжя.

Грубо порушуючи вимоги Конституції України та міжнародно правові акти, уряд Кінаха, не маючи на те повноважень, скасував Постанову Верховної Ради від 26 червня 1992 року №2503-XII «Про затвердження положень про паспорт громадянина України і свідоцтво про народження…».

Безпрецедентний випадок в історії незалежної України — уряд скасовує постанову парламенту!

Історична довідка. В 1990 році, будучи народним депутатом, Кучма написав в автобіографії, що він «русский» і не проголосував за ухвалення Декларації про державний суверенітет України. У 1994 році, балотуючись у президенти України, Кучма зазначив, що він «українець». Після обрання президентом на другий строк, зустрічаючись із діаспорою українців у росії, Кучма називав українців «обезьянами» і заявив, що ми всі українці «немножко с придурью», що викликало бурю обурення в Україні…

Як народний депутат ІІ-VІ скликань, я неодноразово звертався до президентів України Кучми, Ющенка, Януковича, Порошенка та прем’єр-міністрів Кінаха, Януковича, Тимошенко, Азарова з депутатськими зверненнями і запитами про скасування зазначених антиконституційних постанов уряду.

Пропонував парламенту закріпити в законі право громадян України на запис в реєстраційних документах про їх етнічне (національне) походження.

Проте мої та інших народних депутатів неодноразові законні вимоги про повернення графи «національність» у державні реєстраційні документи були проігноровані…

Принцип верховенства права і природне право етнічних українців (як і право інших громадян України) мати у паспорті, свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб запис про свою національність антиукраїнська влада розтоптала.

10 листопада 2010 року Кабінет міністрів України, у якому етнічних українців було менше, ніж пальців на одній руці, на чолі з уродженцем росії Азаровим (який вважав себе «гражданіном с русской отчізной») ухвалив Постанову №1025 «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану», якою завершив процес «денацифікації» українців, вилучивши графу «національність» з усіх бланків про державну реєстрацію.

Цією антиукраїнською злочинною постановою (яка діє й донині), зрадники-втікачі Азаров і Янукович позбавили 46 млн громадян України, з яких понад 37 млн — етнічні українці, права, передбаченого міжнародними правовими актами і національним законодавством, вказувати в реєстраційних державних документах свою національність.

У листопаді 2010 року влада нормативним актом уряду, який суперечить Конституції України і міжнародному праву, перетворила понад 37 млн етнічних українців на населення (електорат) без роду і племені.

Наразі в Україні української нації і українців за національністю (як і представників національних меншин) де-юре не існує. Проживає безнаціональний — денацифікований народ…

В Україні вперто і цілеспрямовано стирається будь-яка різниця між чужоземцями й етнічними українцями, які є титульною нацією України.

У лютому 2015 року під час судового засідання підсудний (колишній керівник фракції Партії регіонів у Верховній Раді) Олександр Єфремов на запинання судді про його національність – чи є він українцем, відповів, що «такого поняття, як національність, зараз не існує».

Дожилися! У паспортах на собак і котів записана їхня порода і родовід, а українців — представників титульної нації у власній державі позбавили права на запис у державних реєстраційних документах своєї історичної родової національності!

Висновок. Уряди, очолювані Кінахом і Азаровим (не українці за національністю), та президенти Кучма і Янукович (не українці за національністю) здійснили юридичний етноцид українців — титульної нації України.

Агенти політичного впливу Москви Кучма, Янукович, Кінах, Азаров та члени, очолюваних ними урядів, здійснили юридичну «денацифікацію» українців за довго до початку путіним так званої СВО по «денацифікації України». Воєнний злочинець путін, надавши притулок зрадникам Януковичу і Азарову, тепер чинить геноцид українців.

Шлях до справедливості є!

За рішенням районного суду м. Києва у 2016 році я з синами отримав запис у графі «Особливі відмітки» паспорта громадянина України у такій редакції «Національність – Українець» (на фото). Вказаний запис завірений підписом повноважної посадової особи і відповідною гербовою печаткою районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві.

Суд встановив, що приписи «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, і положення «Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», затвердженого Наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, обмежують право громадян на їхнє прохання внести до належного їм паспорта громадянина України дані про власну національність і є такими, що суперечать вимогам ст.ст. 11, 19, 35, 64, 92 Конституції України, ст. 11 Закону «Про національні меншини», ст.ст. 269, 271, 300 Цивільного кодексу України.

Рішенням суду 2016 року мої сини отримали у свідоцтвах про народження дітей (моїх чотирьох онуків) запис про національність їхнього батька у графі «громадянство» такого змісту «громадянин України, національність – Українець».

В актах запису про народження дітей, складеного Відділом реєстрації актів громадянського стану районного управління юстиції у місті Києві, в розділі відомостей про батька внесено запис про національність їхнього батька: «національність – Українець».

Читайте на цю тему моє відкрите звернення до Президента України Петра Порошенка про повернення громадянам України права мати запис про свою національність (етнічне походження) у державних реєстраційних документах.

Згідно Всеукраїнським переписом населення України 2001 року, етнічні українці складали переважну більшість (77,8 %), а найбільшу національну меншину становили росіяни (17,3 %). На сьогодні, за даними соціологічних досліджень, 91% опитаних вважають себе етнічними українцями, але не мають юридично-документального підтвердження.

Третій крок, він самий важкий — цежорстко очиститися від ПАРАЗИТІВ («зелених гнид», лихварів, хабарників, корупціонерів, колаборантів, зрадників, московських попів), які роз’їдають тіло України і навести порядок в країні. Конституційний принцип всі рівні перед законом і судом повинен стати наріжним каменем життя країни. Зробити це необхідно максимум в за півроку-рік!!!

Ще раз наголошую: сонячний колір символізує божественне (духовне), а блакитний — матеріальне. Сонце вгорі символізує домінування в людині божественного початку (Духу). Тому сонячно-блакитний — це прапор володарів власної долі, які керують собою і навколишніми обставинами.

СОНЯЧНО-БЛАКИТНИЙ — це прапор природного порядку: Сонце над Водою, які разом у гармонії дають Життя. З таким прапором все йде легко й радісно. Якщо ж його перевернути, то Вода гасить Вогонь, тому справи йдуть «як мокре горить».

34 роки незалежності України показали, що перевернутий «ногами верх» — синьо-жовтий — це прапор деградації, ослаблення, вимирання, втрати територій, поразок. Протиприродність такого прапора очевидна.

Скажімо, чоловік у жовтих штанах і синій сорочці справляє враження душевно хворого.

Іноземці інтуїтивно зображують український прапор жовтим вверху, а синім внизу, бо так природно. Врешті-решт, запаліть свічку чи сірника і погляньте на полум’я: жовте вгорі, блакитне внизу.

Правильні символи магічно притягують позитивні події. Правильний прапор вмикає Україну в егрегор радості, творчості, гармонії, процвітання. Жовто-блакитний – це талісман Перемоги.

Зверніть увагу, з якою легкістю ви вимовляєте «жовто-блакитний» і як незграбно звучить слово сполучення «синьо-жовтий».

Коротко про поняття суспільно-політичного характеру «жовто-блакитного» кольорів: Суверенітет, самоврядування, самооборона — це все елементи природного порядку, тому сонячно-блакитний — це прапор українців, які підтримують швейцарську модель (озброєний до зубів нейтралітет) і яку необхідно практично реалізувати в Україні.

Прапор Швейцарії білий хрест на червоному тлі дуже нагадує наш козацький прапор — білий хрест на малиновому тлі (на фото). Швейцарія не входить ні в НАТО, ні в ЄС, має поголовно озброєне населення, реальне народовладдя і високу якість життя  в Європі.

Зверніть увагу на державний прапор Швеції. За кольорами і їх розташуванням вони ідентичні з Національним державним прапором Української Народної Республіки.

Прапор Швеціїскладається з голубого (синього) тла та золотого хреста на ньому. Жовтий (золотий) колір хреста зверху символізує Сонце (щедрість). Синій колір під золотим хрестом — земну правду, справедливість і вірність.

Малий герб Швеції — синій щит з трьома золотими коронами. Три корони — це історичний символ держави свеїв і символ трьох основних багатств Швеції: гір, лісів і води. Три корони також символізують трьох скандинавських богів язичників: Тора (грім), Одіна (верховний бог війни і перемоги) і Фрейра (бог родючості, миру, процвітання, чоловічої сили, податель сонячного світла, ясної погоди і гарного врожаю).

Життєвий рівень у Швеції високий завдяки потужній соціальній державі, високим стандартам освіти та медицини, стабільній економіці та активній підтримці прав людини. Країна пропонує якісну освіту, доступну медицину, розвинену інфраструктуру та високу якість життя для своїх громадян, що робить її однією з найбажаніших країн для життя. 

Космічне призначення України відображене в її Малому Гербі.
У перекладі з німецької мови слово “герб” означає “спадщина”.
Найдревнішим і найважливішим символом наших пращурів з часів Трипільської культури був і є Триглав, або Трисил.

Трисил-Триглав – символ Всевишнього і символ Творця нашого світу Сварога; символ, що засвідчує триєдність будови природи, богів і людей: Світу Явленого, що об’єднує світи Духу-енергії, розуму і непроявленої матерії; або світи Наві, Праві і Яві.
Три в одному і одне, що вміщує в собі три, — це і є Трисил-Триглав, символ будови, буття і сутності нашого світу.

Українська назва знаку — Триглав, Трисил (Трисуття), бо має в собі три головних суті, три сили, три змісти.

А назву “Тризуб” цей знак одержав із “легкої” руки (вуст) москальського історика Миколи Карамзіна. (І тут не обійшлося без москалів).

Але ж Трисуття означає духовну суть, матеріальну суть, правила духовного й матеріального життя і з «зубами» нічого спільного не має.

У прадавні часи й аж до 19-ого сторіччя Триглав як символічний знак називали Трійцею, пов’язуючи його значення з поняттям триєдинства світу.
Древній символ Трисуття мав не лише державницькі функції, а й естетичні та оберегові. Люди наносили його на стіни, одяг, посуд, килими.

У Трисутті зашифрований фундаментальний принцип світобудови, нерозривна єдність протилежних елементів (асиметричні ліва і права частини, що є дзеркальними копіями).

Якщо їх об’єднати, вони утворять центральний фрагмент.
У цій тріаді — основний зміст Трисуття: сонце, зерно, чоловіче і жіноче начало, які разом дають життя.

Всі ці тлумачення свідчать про прадавнє походження Триглава, ще з трипільських часів.

Читайте дослідження Ірини Омельченко (ОМІРА) «Вселенський символ. Триглав, Трисил, Трисуття».

Письменник Ігор Каганець відзначає, що «Святий дух єднає земну людину з небесним Творцем. Птахом Творця Всесвіту в арійській традиції завжди був СОКІЛ.

На українському Гербі зображений Сокіл Волі.  Слово «сокіл» (со-коло) означає сонячний, той, що «з-колом» («коло», латинське «sole» — назви сонця). Він літає найвище за всіх птахів, тому найближчий до Сонця і до Бога-Творця (Сварога, Брахми).

«Сокіл — Сонячний птах, духовне єство світотворення. Він сидить на вершечку світового древа, поряд із небесними світилами, й відає про все. На витворах народного мистецтва зображена космогонічна картина: сокіл на верхівці прадерева, ВІН СТВОРЮЄ НОВИЙ СВІТ». 

У колядках змальоване дерево, “а на вершечку сив соколонько гнізденько си в’є”, щоб знести яйце, в якому зародиться життя. У сокола гострий зір; він високо сидить і все бачить.

Проте здатність птаха знати минуле й передбачати майбутнє визначена його надприродними властивостями, якими наділила його народна фантазія. Віщий дар сокола пояснюється його божественним походженням. Ніким не народжений, безсмертний, вічний і мудрий, як сам світ, сокіл, “хоч і не бачить, то й так знає”».

Читайте: 100 найвідоміших образів української міфології / В. Завадська, Я. Музиченко, О. Таланчук, О. Шалак. – К. : Орфей, 2002. – С. 307.

«СОКІЛ — це Сонячний символ Перемоги. Символізує перевагу, сильні вольові якості, дух, світло, свободу». (див. Символы. Знаки. Эмблемы. – Сост. В. М. Рошаль. – М.: Эксмо, 2005. – С. 478).

Бог сонця РА зображувався з головою сокола. Сокіл протиставляється вороні як уособленню злих сил: «Де соколи літають, там ворону не пускають». 

Сокіл — символ мужності, сили, чоловічої активності. В українській традиції гарних молодих чоловіків донині називають «соколами”. 

Особливістю сокола є здатність до вертикального пікірування: коли він складає крила і атакує здобич, то досягає швидкості 322 км/год. Це абсолютний рекорд серед живих істот. Існує навіть гіпотеза, що такої неймовірної швидкості сокіл досягає завдяки згортанню простору і телепортації. 

Тому сокіл — це відверто «вертикальний» птах. Його поведінка найбільше відповідає божественній вертикалі, яка миттєво поєднує небесне і земне. Атакуючий сокіл, що блискавкою падає з неба, називається «скоропад». 

ВОЛЯ — це українська національна ідея. Вона записана на УкРАїнському Державному Гербі, який  має зображення Сокола Волі. 

Воля — це те, чим володіли арії-трипільці й до чого прагнули повернутися всі наступні покоління українців. 

Воля — це те, до чого ми нині підійшли впритул. 

Сокіл Волі є символом нової Української держави, це птах Творця, символ Святого Духа. 

Святий дух — головний символ нової інформаційної епохи, покровитель вільних, творчих людей. Де Святий дух — там і ВОЛЯ»,-  завершує своє дослідження Ігор Каганець.

До сказаного Вчителем ведичних знань Іриною Омельченко і письменником Ігорем Каганець додам. В Індії, у штаті Джаму і Кашмір на горі з трьома вершинами, яка  називається українськими словами «Три Кута», є Храм Вайшну Деві — Великої Богині Матері.

Її велетенська бронзова статуя,  якій 4000 років, у правій руці тримає символ аріїв — Тризуб (Триглав, Трисил, Трійця/Трисуття — символ Божественного Світу), який сьогодні є Гербом України.

Скульптуру Богині постійно охороняють жреці. Історики Індії встановили, що цей символ не місцевого походження, а принесений давніми аріями — пращурами нинішніх українців.

На Поділлі знайдені наскальні рельєфи з тризубами, які зроблені у IV–III тисячолітті до н.е. Археологічні знахідки свідчать, що тризуб як символ (герб) використовували також трипільці у IV–III ст. до н.е. У прадавні часи на землях Центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин.

Потім його викори­стовували наші предки, царські скіфи, які називали себе нащадками атлантів.

Найдавніша згадка про тризуб датується 360-355 рр. до н.е. і належить Платону: в праці «Тімен» він детально описав блакитний одяг царів-атлантів, на якому був зображений золотий ТРИСИЛ (Триглав-Тризуб).

За часів Київської Русі тризуб був гербом київських князів. Тризуб Володимира І Святого — Великого князя Київського, Володаря Русі став Державним Гербом України.

Все вище викладене дає підстави зробити однозначні висновки щодо державних символів України — Герба і Прапора.

1. З древнім символом українців Тризуб (Триглав-Трисил-Трисуття») — символом Божественного Світу, який став Гербом-Оберегом України, все склалося за планом Творця.

Вселенський символ «ТРИСИЛ» допомагає сьогодні Україні простояти у протиборстві з планетарним злом — Московією! Ми вистоїмо і переможемо! В цьому не повинно бути ніяких сумнівів!

Не забувайте: місія Української Нація врятувати світ від ядерної пожежі.

Майбутнє України — бути духовним та інтелектуальним центром об’єднаної Європи від Ла-Маншу до Уралу.

У глибинну таємницю Трисила-Триглава-Трисуття (Тризуб)проник український мислитель Володимир Шаян, який вважав, що саме з ним українці досягнуть Перемоги.

Ця перемога має прийти через потрійну самопожертву. Шаян зазначає (цитую):

«Жертва — це не є самознищення, як нам підказує обмежена егоїстична думка; жертва — це радісна перемога над життям і смертю. І тому з впевненістю перемоги носили знак Тризуба натхненні індійські віщуни, що перемогли смерть ще за життя. Потрійне Самовідречення і Жертва означає жертву Мислі, Почувань і фізичної Енергії (Життя і Тіла) у службі Перунові — Богові Космічної Творчості…

Благословенна хай буде нація, що вибрала своїм символом Тризуб — Символ Потрійної Жертви і Потрійної Влади…
Тризуб є тією Космічною Силою, що нищить світи старі, і творить нові і кращі…
Тризуб — це Вселенський символ Великої Божественної Троїстості, Вічного Джерела Буття і Існування”.

Сподіваюся, що тепер всім розуміло, чому москалі так бояться бійців «Азову» і, чому до цього часу не обміняли їх на своїх полонених орків.

2. Щодо ЖОВТО-БЛАКТНОГО СТЯГУ наших предків, то нерозумні нащадки славетних аріїв-трипільців-русинів («славних прадідів великих правнуки погані», – Т. Шевченко) перевернули його кольори «вверх-ногами» — синій як головний поставили зверху, а жовтий як другорядний — внизу, що відповідало Космічному закону «Занепад». Це було зроблено метою знищити державну незалежність України.

3. Вороги України знали, що сакральним кольорами аріїв-трипільців-русинів були ЖОВТИЙ (вгорі) і БЛАКИТНИЙ (внизу). Таке розташування кольорів означало гармонійне поєднання небесного вогню (РА) і земної речовини (МА), що демонструвало природну перемогу Духу (сонячне, золоте, жовте) над матерією (блакитне, голубе, синє) і відповідало Космічному закону «Розквіт».

Головним вченням марксизму-ленінізму є «діалектичний матеріалізм», догматики якого стверджують, що первинною є матерія. Комуністи України це засвоїли і запрограмували Україну на руйнацію і загибель, ухваливши Державний прапор синьо-жовтим за вказівкою Москви.

4. Розташування ж кольо­рів iз точністю до навпаки (так вони розташовані на нашому Державному прапорі — синій вгорі, жовтий внизу) є «Вселенським Законом занепаду», який спотворює все Божественне та веде до хаосу і розпаду. Що і відбувається сьогодні в Україні.

5. Знаючи це, наші пращури жили за Вселенськими Законами і правильно розміщували сакральні символи, знаки, їх кольори. Це і дало їм можливість стати інтелектуальним центром цивілізації, яка існувала сім тисяч років тому. Саме ЖОВТО-БЛАКИТНІ кольори символізували і Київську Державу ще до християнізації Русі.

Письменниця, Вчитель ведичних знань Ірина Омельченко (ОМІРА) зазначає: «Вселенські символи — це символи, в яких сконцентрована енергія (інформація) Всесвіту. Вони є тим магічним ключем, що відкриває тайну буття Людства, призначаючи місце і роль народу в розвитку планетарного суспільства, висвітлює приховані скарби Творчого Духу.

І в цьому відношенні неперевершеною за своєю глибиною, філософським змістом, езотеричною сутністю є, як засвідчують дослідження, етнічна українська символіка і її кольори.

Сонячний (жовтий) колір позначає божественне (духовне), а блакитний — матеріальне (інформацію). Сонце вгорі символізує домінування в людині божественного початку (духу). Тому сонячно-блакитний — це прапор володарів власної долі, які керують собою і навколишніми обставинами.

Сходження українського сонця — це не просто слова і міфи. Це зміна свідомості українського народу і формування нової української нації — носія передового сонячного арійського-трипільського світогляду. 

Війна припиниться тоді, коли процес  націотворення стане незворотним і зійде Духовне Сонце нації, яке перетворить Україну на Духовний і Інтелектуальний Центр Європи! Що зараз і відбувається. І ми з вами Творці і учасники цього незворотнього процесу. Тому що місія України — бути Наставником людства.

Головна особливість українців у тому, що вони володіють досвідом самозцілення внутрішньої трансформації і мають доступ до найпотужнішого у світі сонячного егрегора.

Це дає їм ясність мислення, віру до себе і Творця, єдність з вищими силами та їхній захист, життєрадісність, енергійність, солідарність, відповідальність, цілеспрямованість. 

В результаті українці мають ВІРУ — СОНЯЧНИЙ СВІТОГЛЯД, що дає силу. Завдяки чому протягом тисячоліть українській Фенікс багато разів відроджувався з попелу і перемагав. 

Тому не чекай на інших! Натисни магічну кнопку «Життя», підніми СОНЯЧНО-БЛАКИТНИЙ ПРАПОР ПЕРЕМОГИ та процвітання — і у твою кров увійде Сонце», – переконана Вчитель відичних знань ОМІРА.

Найдіть час подивитися ці відео:

1. Таємний код прапора України | У пошуках істини

2. Чому справжній Український Прапор – Жовто-блакитний … https://m.youtube.com/watch?v=4NbBQYkGvSo

Не треба міняти, ми звикли?

В одному коментарі щодо розташування кольорів прапора прочитав: «…пане генерале, хай усе залишається так як є, не потрібно нічого міняти. До синьо-жовтого прапору ми вже звикли, жовто-блакитний — то історія і не треба її ворушити… Хлопці воюють на фронті і гинуть за Україну під синьо-жовтим державним прапором…».

Гірко читати такі коментарі… Московія століттями жорстоко примушувала українців звикати: що з москалями ми «єдіний народ»; що росія наш «старший брат»; що українці — малороси — меншовартісний народ — «раби, підніжки, грязь Москви» (Тарас Шевченко).

Українців понад триста років змушували звикати до московської сатанинської церкви, де службу правлять російською і прославляють правителів московської імперії — наших ворогів.

Ми звикли розмовляли москалькою мовою, забули рідну і заговорили «суржиком». Ми «звикли» до «лагідної українізації» москалів, які є громадянами України і не бажають вивчати українську — державну мову.

Нас привчили забути наші національні символи, закарбовані в наших вишиванках, рушниках, писанках, жовто-блакитному прапорі і звикнути до московських кольорових символів (криваво-червоних, червоно-синіх, синьо-жовтих).

Ми звикли до того, що нас, українців зробили безнаціональним населенням, коли нам в антиконституційний спосіб обрізали національне (родове, етнічне) коріння. Ми промовчали. Знову згадується Тарас Шевченко:

Німець скаже: «Ви моголи».

«Моголи! моголи!»

Золотого Тамерлана

Онучата голі.

Німець скаже: «Ви слав’яне».

«Слав’яне! слав’яне!»

Славних прадідів великих

Правнуки погані!

За роки незалежності ми звикли до нав’язаного нам депутатами-комуністами і Москвою синьо-жовтого прапору (синє вверху, а жовте внизу), тому що для москалів наш історичний український національний жовто-блакитний прапор (жовте вгорі, а блакитне внизу) є ненависним і ворожим — «петлюрівським», «бандерівським», «українських буржуазних націоналістів».

Під ЖОВТО-БЛАКИТНИМ прапором УНР, ОУН і УПА українці боролися за незалежність України, яку здобули у серпні 1991 року.

Зрошений кров’ю борців за волю України жовто-блакитний став червоно-чорним прапором Української Повстанської Армії у боротьбі за волю і незалежність України проти нацистської Німеччини і сталінського режиму в радянському союзі.

На 34-му році незалежності знаходяться ті, які пропонують залишити прапор таким, яким він був нам нав’язаний українськими зрадниками і Москвою — синьо-жовтим, тому що уже «звикли» до нього і під ним захищають Україну… Такі ж погоджуються і на «мир на умовах путіна…», бо звикли бути в братніх обіймах «старшого брата».

Забули, що під синьо-жовтим прапором, який символізує занепад України, п’ята колона впустила в Україну путіна з великою війною і тепер під ним, як державним, доводиться воювати і проводжати в останню дорогу загиблих захисників і захисниць України…

Нагадаю: на День Незалежності України 24 серпня 2020 року в Києві, на Софіївській площі влада топтала не лише державний прапор, вона топталася по всій неньці Україні…

Читайте: Ти топтав не лише наш прапор — ти по нашій неньці Україні топтався!

Сьогодні тисячі військовослужбовців носять шеврон державного прапору перевернутим (див. фото) — ЖОВТИМ (вгорі), БЛАКИТНИМ (внизу).

Коли ллється кров українців, жовто-блакитний прапор перетворюється у червоно-чорний. Лише червоно-чорний прапор боротьби приведе під жовто-блакитний стяг Свободи, Волі і Перемоги!

В соціальних мережах натрапив на ці рядки (знаю, що це не випадковість, її не існує):

Як поляжу за матінку-землю,

Обгорніть мене в жовто-блакитне знамено,

Я боровся під ним і загинув,

Щоб квітуча була моя Україна…

У серпні 2025 року (23 серпня День прапора), під час ремонтних робіт у церквах сіл Заболотці та Біличі на Волині, було знайдено два столітні жовто-блакитні прапори, ймовірно заховані від переслідувань радянською владою. 

Один з прапорів має напис “Слава борцям за Україну” і датується 1930-1940 роками, що свідчить про його використання українськими націоналістичними організаціями того часу.

“Цей прапор знайшов почесне місце серед фотографій загиблих наших воїнів, які також віддали своє життя, захищаючи незалежність і територіальну цілісність нашої держави України”, – каже отець Василь Міськевич.

Прапор, ймовірно, був схований від переслідувань радянською владою. 

Знахідка прапора разом з метричними книгами свідчить про те, що ховали не лише символіку, а й відомості про мешканців села. 

Використання подібної символіки було характерним для військово-українських організацій та організацій українських націоналістів на Волині в 1930-1940-х роках, – зазначає історик Юрій Велінець.

Нагадаю, що за збереження ЖОВТО-БЛАКИТНОГО прапора комуністична влада радянського союзу жорстоко карала — довгі роки тюремного ув’язнення, заслання до Сибіру або розстріл…

Моя бабуся (родом з Полтавщини) розповідала, що за носіння вишиванок, вишитих жовтими і голубими нитками, дуже карали — могли кинути до буцегарні, били віжками, забрали худобу і здавали в колгосп…

Я маю полтавську вишиванку в жовто-блакитних узорах, яку мені подарували земляки, за що їм вдячний. На День вишиванки, як правило, вдягаю її.

«Свято» чийого прапору ми святкуємо?

На завершення. На сьогодні кожна адміністративна територіальна одиниця України (область, район) має свій прапор і герб. Як, наприклад, землі Австрії, Німеччини, кантони Швейцарії, воєводства Польщі та інших країн Європи. Як вони виглядають, ви можете подивитися в інтернеті, у Вікіпедії.

Щорічно, 23 серпня Україна святкує День Державного Прапора. Дата була обрана на згадку про події 1991 року, коли до будівлі Верховної Ради група народних депутатів внесла великий за розмірами ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ стяг (у статті є посилання на відео, як вносили прапор).

Ще раз нагадаю, щоб не забували:

4 вересня 1991 року над Верховною Радою України вперше замайорів ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ прапор (жовта смуга — вгорі, блакитна — внизу). Я і тисячі людей були свідками цієї історичної події.

Проте 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України, яка була представлена абсолютною промосковською комуністичною більшістю на чолі з головою Верховної Ради Леонідом Кравчуком, своєю Постановою «Про прапор України» надала національному жовто-блакитномупрапору України статус офіційного прапора України з перевернутими кольорами — синій вгорі, а жовтий — внизу.

28 січня 1992 року парламент України прийняв постанову, якою ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ Національний прапор був затверджений як Державний прапор України, який «складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору».

На загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року.

Цей указ було доповнено Указом Президента України Віктора Ющенка № 602/2009 «Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року N 987», яким було засновано підняття Прапора України у День Державного прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів.

«І пізнаєте правду, — а правда вас вільними зробить» (Євангеліє від Івана 8:32)

Українці, дайте відповідь на болюче, гірке і принизливе запитання: «свято» чийого прапору ми щорічно святкуємо на загальнодержавному рівні 23 серпня?!

На, мою думку, запитання риторичне. Відповідь на нього лежить на поверхні: ми святкуємо прапор землі (провінції) Нижньої Австрії і колишньої «комуністичної московської п’ятої колони», яка нав’язала нам головний символ України — синьо-жовтий державний прапор (де синє головне — вверху, а жовте як підпорядковане — внизу!).

Нам ухвалили Закон занепаду і руйнації України — те, що ми сьогодні маємо з моменту його дії.

То, може досить «синьо-жовтому» символу-руйнівнику майоріти над Україною?!

Українці, накиньте ж на плечі рідної неньки України божественне ЗНАМЕНО СОНЯЧНО-БЛАКИТНОГО кольорів, де жовтий колір — зверху, а блакитний — знизу!

ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ ПРАПОР — це сакральний символ Захисту і Перемоги України!

Український Державний прапор повстане ЖОВТО-БЛАКИТНИМ!!!

Бо, як на Небі, так і на Землі. Жовте (сонячне) — це Дух (Творець, Вогонь), а блакитне (голубе) — це матерія (земля, вода). Лише таке гармонічне поєднання народжує ЖИТТЯ!

Читайте за посиланням статтю «Перемога під Божественним жовто-блакитним стягом».

Знищуємо ворогів без пощади і жалю під ЖОВТО-БЛАКИТНИМ СТЯГОМ ПЕРЕМОГИ!

Виконуємо заповіді наших предків аріїв-трипільців-русинів:

НЕ боїмося! НЕ зраджуємо! НЕ мовчимо!

З нами Бог! За нами Правда! Перемога буде за нами!

«Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» (Тарас Шевченко).

Підписуйтеся на мій ютуб канал Генерал Омельченко, щоб знати більше правди, яку від вас приховують сильні світу цього і наша влада. «І пізнаєте правду, — а правда вас вільними зробить» (Євангеліє від Івана 8:32).

СЛАВА УКРАЇНІ, ЇЇ ЗАХИСНИКАМ І ЗАХИСНИЦЯМ!

СЛАВА НАЦІЇ!

Смерть вбивці путіну і московській федерації!

В одному дні відображена історія української відваги і сили Духу!

Дякуємо кожному, хто зі зброєю в руках оберігає і бореться за незалежність, суверенітет і цілісність нашої держави.

Ви — Творці нашого майбутнього!

Ви — Супергерої для всього світу, бо тримаєте значно більше, ніж свою лінію оборони!

Ви тримаєте Українське Небо, Українську Долю і майбутнє вільного Світу!

Наша віра у ЗCУ є непохитною! Дякуємо кожному воїну за щоденний захист!!!

ХТО ВОНИ, УКРАЇНСЬКІ ГЕРОЇ  

Українські герої — прості люди, чоловіки і жінки, хлопці й дівчата, діти та літні люди, які стали до лав: 

• руських дружин великого князя Святослава і короля Данила; 

• козацьких полків Б. Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського; 

• Української Галицької Армії Мирона Тарнавського;

• Січових стрільців Дмитра Вітовського;

• Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри;

• Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери; 

• Української Повстанської Армії;

• членів визвольного руху шістдесятників; 

• активістів Небесної Сотні;

• Воїнів Азова і всіх воїнів московинсько-української війни з 2014 року.

Нині Герой Української Нації — той, хто захищає наш національний спосіб життя, цілісність нашої держави, єдність Української Нації, культуру, мову, наші звичаї, Рідну віру, які сягають у сиву давнину тисячолітньої минувшини, часів ОУН, УНР, Гетьманщини, Руси, антів, сарматів, скитів, Черняхівської, Мізинської, Трипільської культур. 

Ми повинні славити і героїв-рідновірів, бо саме вони зберігають і передають Національні цінності, захищають їх від глобалістичних, інтер(без)національних, мульти(без)культурних процесів, демо(но)кратіїі світових релігійних культів.

До нас дійшло дуже мало імен давньоруських волхвів і героїв, які загинули за Рідну віру. Багато тих, чиї імена нам відомі, й тих, чиїх імен не знаємо, проте пам’ятаємо про їхні подвиги й жертовність во славу Рідної віри, на якій ми витворилися як нація. 

Слава всім Волхвам, Жрецям, Воїнам-героям і всім Рідновірам, дорослим і дітям, названим і не названим, про яких ми знаємо і не знаємо, але пам’ятаємо, що вони полягли у борні за Віру Предків і життя нащадків! Ця пам’ять хай вічно живе в наших серцях і збуджує нас до героїчного чину!

Нашому поколінню випала така доля і така честь завершити справу наших величних пращурів: остаточно Перемогти  споконвічного ворога — московитів, вирватися з темного минулого, пройшовши через страждання, жертовність і боротьбу, відчинити двері в розквітаюче пошаною і повагою всього світу майбутнє.

Українці, накиньте ж на плечі рідної неньки України божественну ПОКРОВУ СОНЯЧНО-БЛАКИТНОГО кольорів, де сонячний (золотий, жовтий колір) буде зверху, а блакитний (голубий) — знизу!

ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ — це сакральний символ Захисту і Перемоги України!

Знищуємо ворогів без пощади і жалю! Не боїмося, не зраджуємо, не мовчимо (заповіді наших предків аріїв-трипільців-русинів).

Ми Переможемо і змінимо хід  світової історії.

Слава Україні! Героям — Слава! Слава Нації! Смерть ворогам!

Україна — понад усе!

Зі Святами вас, рідні, дорогі українці!!!

Григорій Омельченко,

Герой України, генерал-лейтенант СБУ.

Також читайте: Перемога під Божественним жовто-блакитним стягом УкРАїни.

Під цими кольорами народжується сила, яка тримає «стіну» від орків, яка дає надію і світло навіть у найтемніші дні.

Синьо-жовтий — це про свободу, про гідність, про народ, що не скорився.
І поки ми живі — цей прапор ніколи не впаде.

Слава Україні! 

Михайло ВОВЧИК, голова волонтерської організації «Quasar», громадський і політичний діяч, засновник Afisha.it.

жовто-блакитний прапор

перетворюється у червоно-чорний.

Лише червоно-чорний прапор боротьби

приведе під жовто-блакитний стяг

Свободи, Волі і Перемоги!

Історична довідка

18 вересня 1991 року Президія Ве рховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому біколору (прапор, який складається з двох кольорів) статус офіційного прапора країни. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, складати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.

28 січня 1992 року парламент України прийняв постанову Про затвердження державним прапором України Національного прапора (хоча і далі діяла стара Конституція, де як державні описувалися символи колишньої УРСР).

В ній зазначається: “Державний Прапор України «являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».

Нагадаю, що фракція компартії в парламенті (239 депутатів) на чолі зі зрадником Симоненком (втік до Москви) в ультимативній формі заявила, що вона проти того, щоб державний прапор України був ЖОВТО-БЛАКИТНИМ і голосувати за нього не буде. З великими трудом комуністи погодилася на синьо-жовтий прапор України як державний.

Аналогічний чином фракція КПУ вела себе і при прийнятті у червні 1996 року Конституції України, коли затверджувалися символи України. Вони категорично настояли на тому, щоб державний прапор України був синьо-жовтим. Погрожували заблокувати ухвалення Конституції, якщо прапор буде ЖОВТО-БЛАКИТНИМ.

Я був очевидцем цих подій. Як народний депутат і член Президії Верховної Ради брав участь у роботі парламентської Комісії, яка готувала Конституцію України, ухвалену 28 червня 1996 року.  

Свято встановлено в Україні «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…» згідно з Указом президента України Л. Кучми, «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004.

У 2009 році Президент України Віктор Ющенко вніс зміни до цього указу, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.

Що таке символи, знаки?

Як часто ми задумувалися над тим, що таке символи, знаки, звідки вони походять, їх роль в житті людини, нації (етносу), суспільства, держави?

Що таке знаки Зодіаку, державні символи країни і чому вони різні у народів світу?

Як символи і знаки використовували окремі історичні особи і які наслідки це мало не лише для їх країн, а й для людства в цілому?

Чи задумувалися ми в сутності назви своєї країни, нації (етносу), змісту їх життя, планетарної місії?

Врешті-решт, хто МИ (люди) — Є на планеті Земля? Хто Я ЄСМЬ сам?

Не претендуючи на істину в останній інстанції (нею був, є і буде вічно САМ ТВОРЕЦЬ), з урахуванням життєвого досвіду, знаннями, даними моїми вчителями (тибетськими та афонськими монахами) та отриманої від Вселенського Розуму інформації, я спробував відповісти на поставлені запитання у своєму дослідженні «Як символи та знаки впливають на боротьбу українців з московією. І чому ми – нація переможців» (21.04.2022).

Перемога під Божественним жовто-блакитним стягом або подальший занепад УкРАїни під перевернутим «вверх ногами» державним синьо–жовтим прапором. Вибір за вами, укРАїнці!

УкРАїна — земля Бога Сонця, УкРАїнці — внуки ДажБога

Коротко дам відповідь запитання (яке, на мою думку, є головним): Хто МИ, УкРАїнці —  Є, як Рід, етнос, нація? Хто Я (укРАїнка, укРАїнець — донька, син своєї нації) ЄСМЬ?

Букви РА і цих словах написані великими літерами не випадково — це Вселенський (Божий) символ.

УкРАїнці (укРАїнка, укРАїнець) — похідне від слова УкРАїна. Головне в ньому — РА. Що ж воно означає?

РА — це БОГ Сонця (СВІТЛА) — ДажБОГ (Сонячний Бог) — ТВОРЕЦЬ ВСЕСВІТУ!

ДажБОГ — сонячний Бог всіх слов’янських родів (московити до цих родів не мають ніякого генетичного відношення!). Бог Сонця, Світла, Добра, син Сварога, син Неба (буквально «дай Бог», тобто податель (подавець) добра, багатства, Бог-подавець, дарівник, отже Бог достатку).

У народі називався ще Дайбог, залишки назви є у вигукові «дай Боже» як відгомоні первісної жертовної трапези, до того ж із варінням меду; вигук зберігся понині в ритуальних обрядах та при розпиванні напоїв з меду; у колядках приспів: «Ой дай Боже!» (в сучасних піснях — «Дай нам Боже»), а також вираз «дати на Боже», тобто «жертвувати на церковні потреби».

В Іпатіївському літопису від 1114 року записано: «Єго же наричають Дажьбог. Солнце -царь, син Сварогов, єже єсть Дажьбог». Називаючи наших пращурів «Дажбожими онуками», автор «Слова о полку Ігоревім» виокремлює Дажбога як верховне божество, під всемогутньою силою якого було все небо — найвища цитадель Всесвіту.

 Зображення Дажбога було в пантеоні князя Володимира на Старокиївській горі. Вважався родоначальником руського народу (нинішнього українського, а не московського!).

На цю тему читайте «Вони — москалі-кацапи. Їхнє болото — Моксель. Ми — українці-русини-руські! Наша Батьківщина — Русь-Україна».

У «Слові о полку Ігоревім» русичі звуться його внуками: «Погибашетъ жизнь Даждь божа внука».

Дажбог вважався подателем благ, насамперед достатку та врожаю. Деякі дослідники навіть через це вважали його божеством дощу, проте сонячна символіка Дажбога є незаперечною.

«На початку Бог (ДажБог) створив Небо та землю. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч» (Книга Буття – М. 1:3).

Бачимо, що для Бога було дуже важливо відділити світло від темряви. Адже Сам Бог є Світло. Це свідчить нам про намір Бога, щоб темрява була переможена Світлом.

У Євангеліє від Івана читаємо слова Ісуса Христа: «Я світло для світу. Хто йде вслід за мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя» (Ів. 8:12). Про Ісуса також читаємо, що Іван Христитель «прийшов на свідоцтво щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього. Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло» (Ів. 1:7-8).

Прихід Господа Ісуса Христа на грішну землю був описаний словами пророка Ісаї: «Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерті, Світло засяє над ними!» (Іс.9:1).

Сподіваюся, розумієте, що мета з’явлення Божого Сина в людській подобі, полягала в тому, щоб просвітити людські серця і душі та показати людям їх гріховну, темну і злу природу.

Ніхто про це в сталінській більшовицькій росії (срср), гітлерівській нацистській Німеччині, фашистській Італії Муссоліні, путінській рашистській московії та інших диктаторських режимах (Північна Корея, Білорусь, Сирія) НЕ задумувався.

Опитування, проведене в москальській федерації в кінці березня минулого року, засвідчило, що 83% московинів ПІДТРИМУЮТЬ війну путіна в УкРАїні. Патріарх РПЦ Кіріл (агент КДБ під псевдонімом «Михайлов») благословив путіна на війну проти УкРАїни і знищення українців.

Світло як фізичне явище

Сила світла — відношення світлового потоку, до тілесного кута, в межах якого проходить цей потік. Одиниця вимірювання в системі SI: кандела (кд).

Сила світла джерела, що випромінює у всі напрямки, обчислюється за формулою: I = Ф/4п, де Ф — повний світловий потік джерела; π — число Пі.

Сподіваюся, що фізику не забули і знаєте, що сили темноти, сили джерела темноти і одиниці вимірювання темноти НЕ існує! То, як темнота зможе перемогти Світло?

УкРАїна — це кРАїна — територія (земля) яка дарована нам БОГОМ і нашими пращурами а(о)ріями-русинами для процвітання і розвитку. Вона належить укРАїнцям, господарями якої можуть бути лише укРАїнці, а не якісь інородці та зайди-москалі, загарбники, агресори…

УкРАїна – земля дарована нам Богом і нашими пращурами а(о)ріями-русинами. Хто на неї посягне, щоб загарбати, в ній і залишиться навіки…

 УкРАїна — кРАїна — це територія (земля) Бога Сонця (СВІТЛА) РА — творця  Всесвіту! УкРАїнці (укРАїнка, укРАїнець) — внуки Дажбога — Бога Сонця (СВІТЛА) РА — творця Всесвіту! 

Ще раз нагадую, укРАїнці — внуки Дажбога пережили Першу світову війну, три голодомори і єврейсько-більшовицьку колективізацію, так зване розкуркулення, коли в українців відібрали святе — їх землю. Загальні втрати українців склали понад 15 мільйонів життів.

УкРАїнська нація вижила і вийшла переможцем у Другій світовій війні, під час якої втрати (включаючи військових і цивільних) склали понад 14 000 000 українців. Це — 20% від загальносвітових людських втрат (71 000 000 чоловік).

Нас нещадно русифікували, асимілювали, робили з нас «єдину спільноту — радянський народ» і «єдиний братній слов’янський народ». Але ми залишилися укРАїнцями (внуками Дажбога) і здобули свою незалежність, завдяки нашому українському нездоланному Духу, Вселенську Суть якого ми лише зараз починаємо розуміти і усвідомлювати!

Приклад — оборона Маріуполя, Харкова, інших міст! Цього не здатні зрозуміти ніхто у світі, окрім укРАїнців. В повному оточенні, нескінченні штурми, бомбардування, обстріли ракетами, важкою артилерією, без світла, тепла, постачання, але захисники б’ються так, як НЕ ЗДАТНА жодна армія світу і колективний боягуз НАТО — зоопарк страусів і пінгвінів, наляканих путінським гавканням!

УкРАїнці без зброї, лише з державними прапорами, співаючи Гімн УкРАїни, голими руками зупиняли ворожу бронетехніку в Херсоні…

Сьогодні всесвітній безумць, руйнівник, диявол, антихрист, кривавий кремлівський карлик з чорною душею, син «блудниці» фюрер путін і нацистська Моксель — центр планетарного Зла,  вчиняють черговий геноцид укРАїнців. 

У кривавому пеклі ординської московії ми народилися воїнами Світла (Воїнством  Христовим) і відчули, що ми — внуки великого всемогучого Творця Дажбога!

 А це значить, що Творець (Дажбог) з нами! Так, хто ж тоді нас, воїнів Світла — внуків Дажбога може перемогти? Якийсь карлик-недопалок путін чи його дика ординська московія-моксель? Не робіть мені нерви, як кажуть в Одесі.

Читайте «Вселенський дух українців – воїнів світла. Роздуми щодо майбутнього нашої країни» (27.03.2022).

 Божественні символи українців

Ні один народ у світі немає такої багатотисячної історії своїх символів як укРАїнський. Після відновлення Незалежності  споконвічно рідні Вселенські символи стали державними у своєї неньки УкРАїни — Герб і Прапор, яким не менше семи тисяч років!

Відома Майстриня Далекого Сходу, дослідниця і Вчитель ведичних знань, поетеса і письменниця Ірина Омельченко (ОМІРА) зазначає: «УкРАїна — це пульсар серцевини землі. Її символ Сварга — Сонцерух, що являє собою ЦЕНТР. В темні планетарні часи країна  утаємничується, інтенсивність її духовного світіння зменшується і зливається з навколишніми тлом. Проте на початку Сонячного планетарного циклу, який розпочався на зламі другого і третього тисячоліть, УкРАїна, як Пульсар серцевини землі, спалахнула,  виникла на поверхню для творення Нового Світу і стала видимою для всього людства. 

Невипадково  відаючи  вчителі, вчені, математики, астрологи,  богослови в різні часи, знаючи про зміну планетарних циклів і роль УкРАїни, неодноразово нагадували, що з УкРАїни повстане новий Світ.  Подібно до того, як всі дороги ведуть до Храму, розуміння суті всіх планетарних циклів, вказує на те, що їх провідником, аватаром є УкРАїна і укРАїнський народ. 

Якщо розглянути, наприклад,  наступні одна за одною астрономічні ери — Овна, Риб та Водолія, то можна побачити еволюційний зв’язок між ними.

Космічна ера Овна — це ера Отця. Під час космічної ери Овна у світ прийшов пророк Заратустра, який проголосив релігію єдиного Бога. 

Епоха Риб — це епоха Сина Божого. На початку космічної ери Риб, наступної за ерою Овна, у світ з’явився Ісус Христос — Син Божий. 

Зараз ми увійшли в Еру Водолія — це Ера Святого Духа! 

Святим духом називають інформацію та енергію, яка йде від Творця Всесвіту. Тому кажуть, що Святий дух — це сила Творця. В українській традиції Святим духом ще називали Велеса – Бога-егрегора варни брахманів», – наголосила Ірина Омельченко.

Письменник Ігор Каганець відзначає, що «Святий дух єднає земну людину з небесним Творцем. Птахом Творця Всесвіту в арійській традиції завжди був СОКІЛ.

На українському Гербі зображений Сокіл Волі.  Слово «сокіл» (со-коло) означає сонячний, той, що «з-колом» («коло», латинське «sole» — назви сонця). Він літає найвище за всіх птахів, тому найближчий до Сонця і до Бога-Творця (Сварога, Брахми).

«Сокіл — Сонячний птах, духовне єство світотворення. Він сидить на вершечку світового древа, поряд із небесними світилами, й відає про все. На витворах народного мистецтва зображена космогонічна картина: сокіл на верхівці прадерева, ВІН СТВОРЮЄ НОВИЙ СВІТ. 

У колядках змальоване дерево, “а на вершечку сив соколонько гнізденько си в’є”, щоб знести яйце, в якому зародиться життя.       

У сокола гострий зір; він високо сидить і все бачить. Проте здатність птаха знати минуле й передбачати майбутнє визначена його надприродними властивостями, якими наділила його народна фантазія. Віщий дар сокола пояснюється його божественним походженням. Ніким не народжений, безсмертний, вічний і мудрий, як сам світ, сокіл, “хоч і не бачить, то й так знає”».

(Читайте: 100 найвідоміших образів української міфології / В. Завадська, Я. Музиченко, О. Таланчук, О. Шалак ; за заг. ред. О. Таланчук. – К. : Орфей, 2002. – С. 307). 

 «СОКІЛ — це Сонячний символ Перемоги. Символізує перевагу, сильні вольові якості, дух, світло, свободу». (див. Символы. Знаки. Эмблемы. – Сост. В. М. Рошаль. – М.: Эксмо, 2005. – С. 478). 

Бог сонця РА зображувався з головою сокола. Сокіл протиставляється вороні як уособленню злих сил: «Де соколи літають, там ворону не пускають». 

Сокіл — символ мужності, сили, чоловічої активності. В українській традиції гарних молодих чоловіків донині називають «соколами”. 

Особливістю сокола є здатність до вертикального пікірування: коли він складає крила і атакує здобич, то досягає швидкості 322 км/год. Це абсолютний рекорд серед живих істот. Існує навіть гіпотеза, що такої неймовірної швидкості сокіл досягає завдяки згортанню простору і телепортації. 

Тому сокіл — це відверто «вертикальний» птах. Його поведінка найбільше відповідає божественній вертикалі, яка миттєво поєднує небесне і земне. Атакуючий сокіл, що блискавкою падає з неба, називається «скоропад». 

ВОЛЯ — це українська національна ідея. Вона записана на УкРАїнському Державному Гербі, який  має зображення Сокола Волі. 

Воля — це те, чим володіли арії-трипільці й до чого прагнули повернутися всі наступні покоління українців. 

Воля — це те, до чого ми нині підійшли впритул. 

Сокіл Волі є символом нової Української держави, це птах Творця, символ Святого Духа. 

Святий дух – головний символ нової інформаційної епохи, покровитель вільних, творчих людей. Де Святий дух — там і ВОЛЯ»,-  завершує своє дослідження Ігор Каганець.

До сказаного Вчителем ведичних знань Іриною Омельченко і письменником Ігорем Каганець додам.

В Індії, у штаті Джаму і Кашмір на горі з трьома вершинами, яка  називається українськими словами «Три Кута», є Храм Вайшну Деві — Великої Богині Матері. Її велетенська бронзова статуя (на фото внизу),  якій 4000 років, у правій руці тримає символ а(о)ріїв — Тризуб (Триглав,  Трійця — символ Божественного Світу), який сьогодні є Гербом України.

Скульптуру Богині постійно охороняють жреці. Історики Індії встановили, що цей символ не місцевого походження, а принесений давніми а(о)ріями — пращурами нинішніх українців.

На Поділлі знайдені наскальні рельєфи з тризубами, які зроблені у IV–III тисячолітті до н.е. Археологічні знахідки свідчать, що тризуб як символ (герб) використовували також трипільці у IV–III ст. до н.е. У прадавні часи на землях Центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин.

Потім його викори­стовували наші предки, царські скіфи, які називали себе нащадками атлантів.

Найдавніша згадка про тризуб датується 360-355 рр. до н.е. і належить Платону: в праці «Тімен» він детально описав блакитний одяг царів-атлантів, на якому був зображений золотий тризуб.

За часів Київської Русі тризуб був гербом київських князів. Тризуб Володимира І Святого — Великого князя Київського, Володаря Русі став Державним Гербом України.

 Як Україну запрограмували на занепад, руйнацію і загибель 

 Якщо з державним символом «Тризубом» (Триглав, Трійця — символ Божественного Світу) — Гербом УкРАїни все склалося за Божественним планом, то непереможний СТЯГ наших пращурів СОНЯЧНО-ГОЛУБИЙ («жовто-блакитний»), нерозумні нащадки славетних а(о)ріїв-русинів перевернули «вверх-ногами» на «синьо-жовтий»  з метою знищити державну незалежність УкРАїни.  

Сакральним символом а(о)ріїв був ЖОВТО-СИНІЙ штандарт (Стяг). Він означав гармонійне поєднання небесного вогню (РА) і земної речовини (МА), що демонструвало природну перемогу Духу (сонячне, золоте, жовте) над матерією (блакитне, голубе, синє).

Розташування ж кольо­рів iз точністю до навпаки (так розташовані кольори на нашому Державному прапорі) є «Вселенським Законом занепаду», який спотворює все Божественне і веде до хаосу і розпаду. Що і відбувається сьогодні в Україні (почалося з .

Знаючи це, наші пращури жили за Вселенськими Законами і правильно розміщували сакральні символи, знаки, їх кольори. Це і дало їм можливість стати інтелектуальним центром цивілізації, яка існувала сім тисяч років тому. Саме ЖОВТО-БЛАКИТНІ кольори символізували і Київську Державу ще до християнізації Русі.

22 березня 1918 року Українська Народна Республіка встановила своїм прапором також ЖОВТО-БЛАКИТНЕ полотнище (жовта смуга вгорі, а під нею — блакитна).

Національний український прапор УНР був започаткований істориком Михайлом Грушевським. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі — Вищу Духовність. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.

Тлумачення про синє небо й золоті ниви видається доволі примітивним. Воно сумнівне вже тому, вважає, наприклад, творчий директор громадського об’єднання «Освічена Україна» Анатолій Мицкан, що насправді барви нашого прапора з давніх-давен символізують дві головні стихії природи і людського буття — вогонь (жовтий колір) і воду (синій). Логічно припустити, що лише сполучення « ЖОВТИЙ — згори, СИНІЙ — знизу» відображає вічну симетрію — божественну гармонію цих стихій. Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це означатиме порушення світоладу, катастрофу, за якої вода гасить вогонь…

Саме таку, ЗОЛОТО-БЛАКИТНУ символіку і принесли трипільці під час грандіозного переселення народу з Північного Причорномор’я за три тисячоліття до н. е., зокрема й до Індії, де вона збереглася до наших днів у первісному вигляді. Ця країна просто змережана таким барвосполученням. Але там ви ніде не побачите, щоби синє домінувало над жовтим…

Отож пропонуємо ознайомитися з кваліфікованим дослідженням цієї теми, чиє резюме дає  однозначну вичерпну відповідь на запитання, якому бути Державному Прапору України — синьо-жовтим чи таки ЖОВТО-СИНІМ.

На початку 1992 року китайська поетеса, художниця, членкиня Спілки художників Китаю з 1989 року, професор тюркських мов Мао Мао (1964 р. н.) попросила на одному мистецькому заході в Києві тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб у щойно посталій самостійній Україні насамперед змінили розміщення барв на головному державному символі — синьо-жовтому прапорі. Бо, мовляв, якщо він і далі зоставатиметься таким самим, то під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, зрештою, крах.

Адже синє зверху і жовте знизу, за словами мисткині, утворюють гексаграму «Пі». А це, згідно з класичною китайською Книгою перемін «і-цзин», — одна з чотирьох найгірших комбінацій. І розшифровують її так: «Будьте пильними й передбачливими. Не беріться за жодну важливу справу, бо вона швидше не збудеться, ніж збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без будь-яких підстав сваритеся зі своїми друзями».

Тоді як обернене розміщення барв, коли ЖОВТЕ (Божественне, Духовне) розташоване вгорі, а синє – внизу, утворює цілковито іншу гексаграму «Тай», яка означає: «Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток».

Однак Л. Кравчук, котрого нардепи (поети-письменники) і комуністи переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне голубе небо і золоту українську пшеницю під ним, тоді віджартувався: що корисне, мовляв, для китайця, те для українця — смерть і навпаки.

А шкода. Бо, як бачимо, китайська художниця мала не лише  слушність, яка базувалися на мудрих ведичних знаннях, а й передбачення. Принаймні 34-літня історія нашої незалежності продемонструвала як у воєнно-політичному, так і в соціально-економічному житті держави саме те, від чого застерігала Мао.

«Перевернутість» нашого прапора, яка спотворює езотеричну  суть символу, його Вселенську силу дуже швидко далася взнаки Україні. Пограбування країни, роззброєння армії, розквіт олігархії і корупції, зубожіння людей і різке зменшення народжуваності дітей. Потім воєнна агресія московії, анексія Криму, окупація і «приєднання»  до московії  Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей. Загибель сотень тисяч українців, мільйони біженців. Україна опинилася в руїні, на межі розчленування, втрати суверенітету і незалежності…

УкРАїнці, що ще потрібно трапитися, щоб президент і народні депутати, а головне — українці нарешті зрозуміли, яким повинен бути Державний Прапор України і що Світом управляють Вселенські символи, а не закони, які приймають люди?!

Чи знову НЕНАЧАСІ?

Скільки ще можна пояснювати і тлумачити етимологічне значення слова «УкРАїна», згідно із Вселенськими символами?! Скільки ще потрібно часу, щоб ви нарешті зрозуміли, і усвідомили, що УкРАїна — це КРАЙ — територія на планеті Земля Творця (Бога) Світла (Сонця) — РА?!

Може нарешті самі побачите і прочитаєте, що в слові КРАЙ зашифровано два Вселенські божественні сакральні слова-символи: РА (Світло — Сонце) і РАЙ (з індоарійського — буквально означає ЩАСТЯ)! 

Може тепер зрозумієте, чому споконвічно «наші вороженьки» горять незгасаючим бажанням завоювати, загарбати, привласнити наш, Богом даний КРАЙ — УкРАїну?! Подивіться історично пізнавальне відео «Чому Україна це — земля на якій постійно ідуть війни?».

УкРАїнці, накиньте ж на плечі своєї неньки УкРАїни (свого рідного, Богом і пращурами даного КРАЮ) божественний захисний плащ-накидку СОНЯЧНОГО (золотого, жовтого) і БЛАКИТНОГО (голубого, синього кольорів), де Сонце (РА — золотий, жовтий колір) буде ЗВЕРХУ, а голубий (блакитний, синій) — ЗНИЗУ!!!

За своє життя Мао Мао видала 24 поетичні збірки — українською, англійською і китайською мовами. Роботи художниці демонструвалися на виставках Китаю, України, Угорщини, Німеччини, росії, США.

18 серпня 1999 року поетеса, художниця, провидиця трагічно загинула в Києві під колесами автомобіля… Світла і вічна їй пам’ять. Вона бажала процвітання Україні і щастя її народу.

То може сьогоднішня влада (парламент і президент — це в їх  компетенції!) прислухається до пророчих застережень Мао і зробить те, що вона рекомендувала зробити ще президенту Кравчуку — Державний Прапор України повинен бути ЖОВТО-БЛАКИТНИМ (а не синьо-жовтим)!

Пропоную ознайомитися з науково-історичним дослідженням відомої вам Майстрині Далекого Сходу, Вчителя ведичних знань, поетеси, письменниці Ірини Омельченко (ОМІРА) «Творець перемагає під ЖОВТО–БЛАКИТНИМ стягом».

Рекомендую владі не грабувати УкРАїну, а звернути увагу на наукові ведичні прогнози майбутнього людства, висвітлені  Майстринею Далекого Сходу Іриною Омельченко (ОМІРА). 

Депутатам і президенту необхідно внести відповідні зміни до статті 20 Конституцію України, в якій записати: «Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг ЖОВТОГО і СИНЬОГО кольорів».

Тобто у діючій редакції статті 20 Конституції необхідно лише поміняти місцями кольори нашого Прапору.

Українці, які розуміються на тому, що Світом управляють  Вселенські символи, а не закони, які приймають люди, на День Державного Прапора України 23 серпня вивішують у себе на балконах «перевернутий» прапор —  ЖОВТА полоса  вгорі, а СИНЯ внизу.

У мене вдома стоїть правильний Історичний Національний Український Прапор — «ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ» (Духовно-Божественне — зверху; земне, матеріальне — знизу).    

Жаль, що українські радянські письменники, поети комуністи, які тоді були головними радниками президента Кравчука з питань державного будівництва, не відали чи не хотіли знати про Вселенські закони.

Народні депутати України, чи то не розуміючи, чи не знаючи, а можливо, і навмисно, виконуючи вказівку ворогів української нації, затвердили «перевернутий» Державний Прапор в Конституції України, мабуть, із розрахунком на те, що за «Законом занепаду» це призведе до розпаду України і втрати її Незалежності.

Під час обговорення проекту Конституції в 1996 році на засіданнях конституційної комісії я досить жорстко сперечався з цими депутатами, доказуючи, що український державний прапор повинен бути ЖОВТО—БЛАКИТНИМ. Які тільки я не приводив аргументи історичного, ведичного і зарубіжного характеру і походження. Як горохом об стіну. Стояли  на «смерть»: голубе — це небо, а жовте (золоте) — це пшеничні і соняшникові поля.

Керівники комуністичної фракції на чолі зі зрадником Симоненком настояли на тому, щоб державний прапор України був синьо-жовтим. Погрожували заблокувати ухвалення Конституції, якщо прапор буде ЖОВТО-БЛАКИТНИМ.

Рекомендуємо подивитися відео «Про перевернутий прапор і тотальну брехню влади».

Не вплинули на колег мої доводи і аргументи, щодо символіки Прапору Європейського Союзу, членом якого ми планували стати після прийняття України в Раду  Європи. На прапорах ЄС і РЄ по 12 золотих зірок.

В офіційному поясненні до рішення Комітету міністрів Ради Європи від 8 грудня 1955 року  щодо прийняття прапора ЄС говориться: «Як дванадцять знаків зодіаку представляють весь Всесвіт, так дванадцять золотих зірок представляють всі народи Європи, і ті, які все ще не можуть брати участі у побудові Європи в єдності і мирі».

Автором концепції прапора є Арсен Гейтц, а деталі укладу, пропорцій і кольорів були опрацьовані Полем М. Г. Леві. Згідно з офіційним викладом, дванадцять незмінних зірок, розміщених у колі на синьому тлі символізують солідарність і гармонію між народами Європи. Ця символіка пов’язана також із пізнішим девізом Європейського Союзу: In varietate concordia (з лат.: єдність у різноманітності).

Кількість зірок пов’язана із стародавнім символічним значенням числа 12 — досконалість і цілісність, і не залежить від кількості країн-членів Європейського Союзу, оскільки на час прийняття прапору Ради Європи ця кількість уже дорівнювала 14. Число 12 відповідає також кількості місяців у році, годин на циферблаті годинника, знаків зодіаку і т. д. Коло, в яке укладені зірки, є, у першу чергу, символом єдності.

Символіка прапору ЄС має в своїй основі християнський зміст. Впадає в око, що коло із дванадцяти зірок на прапорі нагадує відомий у сакральному мистецтві ореол навколо голови Матері Божої.  Поль М. Г. Леві, на той час шеф інформаційної і пресової служби Ради Європи, який брав участь у виборі прапора і наданню йому остаточного вигляду, заявив, що це випадковість. Проте автор прийнятого проєкту прапора Арсен Гейтц перед смертю визнав, що створюючи його, надихався фрагментом Апокаліпсису Святого Івана, та що взірцем для нього було зображення Матері Божої Непорочно Зачатої, яка власне представлена на лазуровому тлі, а ЇЇ голову оточує 12 зірок. 

У Біблійному описі дванадцяти зірок у Вінці Марії як Невісти вдягненої у сонце міститься також символіка дванадцяти поколінь Ізраїлевих. Зображення Марії з вінцем із зірок є, між іншим, на вітражі в Соборі у Страсбургу — місті, у якому міститься офіційна резиденція Ради Європи і одночасно місці проживання автора проєкту прапора.

Як символічний факт дехто визнав те, що прапор був прийнятий Радою Європи 8 грудня 1955 року — в день святкування Непорочного Зачаття Діви Марії. Початково голосування в Комітеті міністрів за проєкт прапору було заплановане на 9 грудня, але всупереч очікуванням відбулося на день раніше.

Народні депутати навіть не звертали уваги на такі історичні факти, що  українська революція 1917 року в Києві, українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під ЖОВТО-БЛАКИТНИМИ, а не синьо-жовтими прапорами. І що саме це сполучення барв голова Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував для основного символу УНР.

Чому ж згодом гетьман Скоропадський і головний отаман Петлюра «перевернули» прапор, достеменно не з’ясовано й досі. Може, під впливом синьо-жовтої фани ЗУНР, ідеологи якої, очевидно, формували державну символіку за принципом «аби не так, як у поляків», у яких світла (біла) смуга розміщена на національному прапорі вгорі?

Зрештою, хоч як, а про неприродність, небезпеку поєднання синього кольору над жовтим, окрім «І-цзин» (ще не було жодного випадку, щоби пророцтва з цієї книги не збувалися!), свідчать також тлумачення значення барв та їхніх комбінацій з інших потаємних джерел. 

Скажімо, давню емблему створення світу з хаосу та боротьби і єдності двох протилежних засад зі східної філософії, відому як «Ян-Інь» передають цими кольорами. Жовте, або ж золоте, Ян означає «світло, тепло, небо, активність, чоловічий принцип, сонце».

Натомість синє Інь символізує «пітьму, холод, землю, пасивність, жіночий елемент, місяць». Що ж буває, коли земне й пасивне домінує (тобто розміщене зверху) над небесним і активним, мабуть, пояснювати зайве. З історії добре відомо, що ставалося з тими справами, рухами, країнами, які тривали, виникали, розгорталися під знаком такого протиприродного сполучення цих барв. Вони мовби наперед були запрограмовані на невдачу і погибель.

Або ж візьмімо Фен-шуй. За цією традицією, розміщення синього (воля) над жовтим (мудрість) означає «Закон занепаду», тобто прогресуючу деградацію, нещастя, хаос. Тоді як зворотне сполучення барв — жовте над синім означає гармонійне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого, сильного і гнучкого, що обіцяє розвиток, добробут, щастя.

Про це ж засвідчує й арійська традиція. Дослідники стверджують, що духовний вождь величного арійства Рама обрав своїм сакральним символом ЖОВТО-СИНІЙ штандарт (стяг).

Це також демонструє природну зверхність Духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє). Тоді як розташування барв з точністю до навпаки, крім усього іншого, ще й перекручує святе ім’я Рама на Мара (примара, привид, або ж і зомбі, по-сучасному).

Ідеолог концепції «Переходу-IV» і редактор однойменного журналу Ігор Каганець каже, що нинішній синьо-жовтий Державний прапор України не обіцяє їй нічого доброго, оскільки декларує збочене домінування пасивної матерії над активним Духом.

Хоча, треба сказати, він точно відповідає нинішньому тимчасовому станові деградації і духовної темряви в Україні. А спричинило такий стан якраз прийняття перекрученого Символу замість правильного.

Власне, й за православними канонами іконописання, які відомі ще з Візантії, золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця, німб Бога-Сина і взагалі — Вищу Духовність. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.

Але ж ми бачимо, як користуються цим даром люди. А також знаємо, куди завела безвідповідальна свобода колишнього командира небесного воїнства на ім’я Денниця, що більш відомий як Люцифер.

За правилами ж геральдики, прапори зазвичай утворюють на основі гербів, які виникли раніше, ніж знамена. Отож барву верхньої смуги полотнища диктує колір самого знака, а нижньої — гербового поля. Якщо герб, наприклад, Польщі — це білий орел на червоному тлі, то відповідно й прапор біло-червоний. Тому якщо герб України — жовтий тризуб на синьому полі (чи навіть якщо взяти герб Галицько-Волинського князівства — золотий лев на синьому тлі), то й прапор має бути ЖОВТО-СИНІЙ, а не навпаки.

Сучасна світова філософська, політологічна й соціологічна думка не надто багато уваги приділяє питанню символів. І то не дивно, бо сучасне людство як цивілізація споживання — це так зване суспільство знаків. А знаки відрізняються від символів так само, як, скажімо, літера — від живого звука, який вона позначає.

Відомий сучасний сербський філософ Светислав Басара, котрий доволі серйозно ставиться до порушеного питання, вважає, що «символ — це така річ, без якої дійсність є неповноцінною. Це своєрідні обмінні пункти, через які енергія вищої реальності спливає у світ явищ.  А неправильна інтерпретація символу має, сказати б, корозійний вплив на дійсність».

Цікаво б у цьому ключі розглянути прапори інших держав і подивитись, образно кажучи, яку дійсність вони відбивають. Впадає в око, приміром, що в тих державах, які на своїх знаменах зберегли традиційні символи, наприклад, хрест (як от у Швейцарії, скандинавських країнах, у Великобританії), реалії набагато кращі, ніж там, де обрали на роль національної символіки пентаграми й інші інфернальні символи. Скажімо, нині одне з перших місць у світі за рівнем життя посідає Норвегія, на державному прапорі якої зображено біло-синій хрест на червоному тлі. Серед останніх же країн за цим показником — Мозамбік, чиєю символікою є схрещені мотики й автомат Калашникова на тлі жовтої пентаграми.

Можна сказати: це тому, що Норвегія багата на корисні копалини, а Мозамбік зруйнований громадськими війнами. Але ж насправді все могло бути по-іншому: спочатку вибрали символи (відповідно хрест і автомат Калашникова), а вже потім як наслідок кому дісталися розквіт, а кому — постійні військові конфлікти.

Читайте «Перевернути прапор України».

Історична довідка

На фасаді вокзального будинку залізничної станції «Костопіль» є меморіальна дошка на честь визволення містечка від московсько-більшовицької навали козаками армії Української Народної Республіки в лютому 1919 року. Пам’ятну дошку воякам армії УНР, які загинули під час визволення Костополя, споруджено коштом Рівненської обласної організації Української народної партії за підтримки міського голови Костополя Денисюка і в урочистій обстановці відкрито та освячено митрополитом Рівненським та Острозьким Київського патріархату Даниїлом. В урочистостях взяли участь народні депутати із фракції «Наша Україна» Василь Червоній та Юрій Ширко.

Про Костопільсько-Сарненську операцію армії УНР, що була однією з найвизначніших військових офензив періоду визвольних змагань Української Народної Республіки, українцям достеменно стає відомо лише після проголошення Україною незалежності в 1991 році. У результаті цієї операції червоним більшовицьким військам було завдано нищівного удару.

Відомо, що в лавах армії УНР боролися за визволення України видатні українські поети Володимир Сосюра і Павло Тичина.

В одному з творів Сосюри є рядки: «Бій відлунав.. Жовто-сині знамена Затріпотіли на станції знов…». Так починався вірш Володимира Сосюри, який знали всі українські радянські школярі.

Дослідники творчості Сосюри зазначають, що цей твір присвячений бою за Костопіль чи Сарни.

Українці на підсвідомому (генетичному) рівні називають свій рідний прапор НЕ синьо-жовтий, а ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ!

Чи розуміють ці Вселенські (космічні) символи (явища) українці, нинішні народні депутати і президент, які ще мають шанс виправити катастрофічну ситуацію в УкРАїні? Дуже сумніваюся.

Тому проведу паралель з нинішніми кольорами синьо-жовтого  Державного прапору, які уже торкнулося життя українців і мають  значення для існування самої України. Можливо, тоді зрозуміють, що існуючий Державний Прапор УкРАїни необхідно поставити з «голови на ноги», щоб він став ЖОВТО-БЛАКИТНИМ (сонячно-голубим — Божественним).

Уявіть, у вас на кінцівці ноги з’явилася незначна подряпина, почервоніння. На це вашу увагу звернула людина, яка сказала, що вона лікар-хірург і порекомендувала, що вам необхідно терміново зробити, щоб не було погіршення, яке може призвести до тяжких наслідків, наприклад, до загнивання і гангрени.

Замість того, щоб подякувати і виконати поради лікаря (якого вам послав Творець, випадковостей не буває!), ви зневажливо заявили: змажу зеленкою або йолом і пройде, не перший раз. З рекомендацією невідомого лікаря поділилися з кумом. Той, усміхнувшись,  запропонував обмити подряпину «перваком» і прийняти сто грам «за здоров’я». Випили, пожартували з лікаря з його рецептом…

Проходить деякий час і ви бачите, що після зеленки, йоду і самогонки подряпина не гоїться. Кінцівка ноги опухла, почервоніння збільшилося, появилася синюшність. Ви ж замість того, щоб прийти в лікарню, продовжуєте змазувати хворе місце  зеленкою (йодом) і за рекомендацією кума робите горілчані компреси ноги і приймаєте в середину: «Боже, не прийми за п’янку, прийми за ліки…».

Проте, настає час, коли біль примушує вас їхати в лікарню. Консиліум лікарів констатує: гангрена, необхідно терміново робити операцію — відрізати кінцівку стопи, щоб гангрена не поширилася на всю ногу. Ви не погоджуєтесь на операцію, думаючи, що  хірургам аби щось «відрізати». Їдете в село до «знахарки», яка дає вам «зілля» і запевняє, що через тиждень будете бігати як кінь.

Не минає й тижня і вас у напівсвідомому стані з нестерпною біллю каретою швидкої допомоги доставляють у лікарню. Вирок лікарів ще страшніший, ніж попередній — йде швидке зараження крові, гангрена охопила ногу до коліна. Негайна ампутація ноги поверх коліна, щоб врятувати решту ноги, а можливо і життя!!!

Ви, звичайно, категорично не погоджуєтеся на операцію, сподіваєтеся, що ногу можна врятувати без ампутації. Просите хірурга дати подумати до ранку. Телефонуєте куму, друзям, що вони порадять  робити в такій ситуації. Знаходите візитку, на якій є телефон того лікаря, який ще місяць тому говорив, як треба лікувати ногу, щоб уникнути гангрени (пам’ятаєте?). Дзвоните йому, розповідає про свою хворобу, жалкуєте, що не послухали його раніше і запитує як вам бути, чи погоджуватися на  ампутацію ноги вище коліна? 

Негайно! – чуєте у відповідь. Та навіть після цього вирішуєте  почекати до ранку, може обійдеться.  Не обійшлося… Вранці хірурги змушені були ампутувати всю ногу, щоб врятувати вам (Хомі невіруючому і недоумку) життя…

Не нагадує вам це ситуацію з першим президентом України Кравчуком і народними депутатами — невігласами, які не прислухалися до рекомендацій знавців Вселенських законів, вчених, істориків, релігієзнавців і на законодавчому (а в 1996 році на Конституційному) рівні розміщення кольорів Державного Прапору України поставили «з ніг на голову». Синій (як головний колір) — зверху, а жовтий — знизу.

Свідомо (значить із злочинним умислом) чи не свідомо (значить через відсутність знань) президент і народні депутати грубо ПОРУШИЛИ Вселенський Закон «Процвітання», порядок кольорів якого незмінний — зверху «Сонячний (Божественний, Духовний, як головний) і  внизу — Блакитний (земний, матеріальний)».

Вселенський Закон «Процвітання» в Україні замінили на Закон «Занепаду», порядок розміщення кольорів якого, як раз навпаки —  «синьо-жовтий». Таким чином УкРАїна була НАВМИСНО  запрограмована на ЗАНЕПАД, РУЙНАЦІЮ, ДЕГРАДАЦІЮ і ЗНИЩЕННЯ, що наглядно підтверджується негативними і трагічними подіями в УкРАїні і навколо неї.

Проте влада не звертає на це уваги…

Тибетська мудрість

Якось мій Учитель, тибетський монах Церін, у якого я понад 50 років тому проходив духовні практики і тренування зі східних бойових мистецтв, сказав: “Історія не знає (не терпить) умовного способу. Дивлячись з вершини свого часу на історичні події і тих, хто за ними стояв, даючи їм оцінку, ми нерідко використовуємо умовні конструкції, а що було б, якби він зробив так або інакше…” 

“Проте, пам’ятай: сьогоденням, яке завтра уже буде минулим, можна ВІДКРИВАТИ МАЙБУТНЄ. Яке воно буде — залежить від тебе. Не становись лише рабом обставин. Самий небезпечний ворог людини — її внутрішній СТРАХ. Подолай його і станеш НЕПЕРЕМОЖНИМ! Роби все, що від тебе залежить без СТРАХУ і світ зміниться на краще, стане добрішим”, – зауважив Учитель.

УкРАїнці подолали свій страх, відродилися та ідентифікували себе як НАЦІЯ. Стали НАРОДОМ ПЕРЕМОЖЦЕМ! Україна уже назавжди ЗДОБУЛА ментальну і духовну ПЕРЕМОГУ над фашистською російською імперією і путінською нацистською ідеологією “руZZкій мір”!

Мій духовний побратим Афонський старець Грегоріос не раз мені повторював: «Сьогоденням можна змінювати майбутнє. Воно потім стане минулим і його уже не зміниш на свій лад…».  

УкРАїнці, ми маємо шанс і час виправити ситуацію занепаду і почати жити за Вселенським Законом «Процвітання і розвитку». Зробіть перший крок, який я пропоную вчинити 23 серпня — в День Державного Прапору України.

Звертаюсь до ветеранів російсько-української війни і військовослужбовців, які знаходяться на фронті. В ніч на 23 серпня переверніть на формі шеврон-патч прапор на липучці, щоб він став Божественним – ЖОВТО-БЛАКИТНИМ (жовте – Божественне вгорі; (синє – земне внизу), як на фото:

Коли ллється кров українців жовто-блакитний прапор перетворюється у червоно-чорний. Лише червоно-чорний прапор боротьби приведе під жовто-блакитний стяг Свободи, Волі і Перемоги!

УкРАїнці, встановіть в своїх домівках, на подвір’ї, балконах, автомобілях, на вулицях у країнах світу, де ви знаходитеся ЖОВТО-БЛАКИТНІ ПРАПОРИ (жовте в горі, голубе внизу). Для цього ніяких особливих зусиль робити не потрібно. Вам необхідно лише взяти «синьо-жовтий» Державний Прапор України і ПЕРЕВЕРНУТИ його. Тобто поставити Прапор з «голови на ноги» і він тут же стане Вселенським Символом Духу — ЖОВТО-БЛАКИТНИМ! Вийдіть з такими прапорами на вулиці в містах і селах.  

Ви навіть не уявляєте, яку силу сонячної світлої енергії ви згенеруєте і, які зміни відбудуться на фронті і у світі.

Прочитайте під козацький марш, яким у нас повинен бути  Державний Прапор України, щоб він відповідав Вселенському Духовному Символу — ЖОВТА (СОНЯЧНА) смуга зверху, а ГОЛУБА (СИНЯ) знизу.

Див. тут.

УкРАїнці, ми повинні примусити владу змінити статтю 20-ту Конституції України. В ній навіки повинно бути записано: «Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг ЖОВТОГО і СИНЬОГО кольорів».

Тобто у діючій редакції Конституції потрібно поміняти місцями лише порядок розташування двох  кольорів: головний — ЖОВТИЙ (Сонячний, Божественний, Духовний) — зверху, а СИНІЙ (земний, матеріальний) — знизу.

Під Божественним (Духовним) національним ЖОВТО-БЛАКИТНИМ СТЯГОМ ми здобудемо омріяну нашу ПЕРЕМОГУ над планетарним злом — московською імперією. На її уламках відродяться поневолені народи, які здобудуть свої національні демократичні держави.

УкРАїнці, ПЕРЕМОГА у наших руках і вона потрібна, в першу чергу, нам! Зробіть запропонований мною перший крок 23 серпня. Хай в цей День в УкРАїні і по всьому світу  замайорять БОЖЕСТВЕННІ ЖОВТО-БЛАКИТНІ ЗНАМЕНА УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРЕМОГИ!

Настане час і День Державного Прапору України ми будемо відзначати під БОЖЕСТВЕННИМ ЖОВТО-БЛАКИТНИМ СТЯГОМ.

24 серпня – найбільше національне Свято українців – День Незалежності України. Вітаю вас з Днем Незалежності! Бажаю єдності, незламності і віри в нашу Перемогу над рашистською московією!

Слава УкРАїні! Слава захисникам і захисницям УкРАїни!

Слава Нації! СМЕРТЬ путіну і москальській федерації!

Р.S. Тих, хто поділяє висловлені мною думки і пропозиції, ПРОШУ максимально поширити цей матеріал серед своїх друзів і знайомих.

З вдячністю і повагою

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,
Герой України, лицар ордену ООН «Діяння на благо народів», медалі ЄС «Європа — союз цінностей», відзнаки Канадського королівського легіону Хрест «Вікторія», народний депутат України ІІ-VІ скликань, член ПАРЄ (2006-2010), генерал-лейтенант СБУ, почесний голова Спілки офіцерів України, кандидат юридичних наук, доцент.

Нагадаємо, що українців за кордоном закликають вийти 24 серпня на вулиці міст і утворити «Ланцюг єдності».

Учасниками фестивалю стали представники 22 країн світу, Анна Петренко (вона ж Анна Делларт) представляла Україну і мала виступати 29 вересня з цирковим номером на сцені Театру Сальєрі. Натомість вийшла, загорнута в синьо-жовтий прапор, потім розгорнула його в себе за спиною і стояла так кілька хвилин, тримаючи в руках листівки з надписом «Нікулін підтримує вторгнення в Україну». Про це повідомили у виданні «Corriere del Veneto».

У такий спосіб Анна, хоч і розуміла загрозу дискваліфікації, свідомо виступила з протестом проти участі у журі росіянина Максима Нікуліна (сина відомого совєтського артиста цирку та кіно Юрія Нікуліна). Він є чиновником і підтримує політику путіна та допомагає російській окупаційній армії.

Протестний виступ української артистки був перерваний художнім керівником фестивалю Антоніо Джаролою, який публічно дистанціювався від цього протесту. Він терміново вийшов у глядацьку залу під час того, як Анна почала роздавати глядачам листівки, і оголосив, що не знав про її наміри та вибачився перед публікою, пояснивши, що ця політична акція не була з ним узгоджена. Після цього Анну Петренко дискваліфікували з циркового конкурсу.

Про те, що змусило українську артистку вдатися до протесту, вона сама пояснила у своєму Іnstagram.

«Вперше за час проведення фестивалю крісло журі було представлене представнику росії, Максиму Нікуліну – директору московського державного цирку. Державного цирку – отже чиновника, представника країни агресора. Під час війни, приймати нагороду з рук агресора українському артисту організатори, зважаючи на все, вважають – нормальним. І цілком етичним. Я не змогла», – написала Анна Петренко.

Також Анна розповіла, що під керівництвом Максима Нікуліна у московському державному цирку існують пільги для учасників бойових дій в Україні та їхніх дітей, а пропагандистські бригади артистів виступають для військових. Крім цього, Нікулін у численних інтерв’ю відкрито заявляє, що допомагає військовим і підтримує владу в цьому питанні.

«Щодня по Україні прилітають бомби в мирні будинки! Як людину з таким іміджем можна було запросити до журі, де виступають артисти з України?», – обурилася українська циркова артистка.

Своєю чергою художній керівник фестивалю у коментарі для «Corriere del Veneto» заявив, що запросив російських діячів, «як це зробили інші культурні та мистецькі організації».

На думку Антоніо Джароли, українка могла відмовитися від участі, а натомість «здійняла галас у місці, де політичні прапори не мають жодної цінності».

«У нас в афіші одинадцять українців і троє росіян, щоб повторити концепцію заходу як символу співіснування та єднання, за цирковою традицією. А щодо присутності судді, я можу визнати, що перед тим, як його запросити, я просив ще двох відомих діячів циркового сектору з України, які, однак, відмовилися», – сказав Антоніо Джарола.

30 вересня відбувся фінал фестивалю «International Salieri Circus Award», на якому української циркової артистки вже не було. Проте Анна Петренко не жалкує про свій протестний виступ. Вона акцентувала на тому, що мистецтво – не аполітичне, і вона теж.

«Все, що я роблю тут, це намагаюся представити свою прекрасну країну та її культуру, поки ми боремося за нашу незалежність, свободу та демократію у світі», – наголосила українська циркова артистка.

Анна зазначила, що своїм перфомансом висловила невдоволення і назвала рішення організаторів спробою реабілітації іміджу росії, агресора у війні проти України.

«Мені дуже сподобалася Італія, і я дуже полюбила людей, з якими познайомилася та працювала. Вибачаюся перед глядачами, які вчора не побачили мого виступу. Коли я їхала на фестиваль, я не знала, що вперше з моменту заснування фестивалю до складу журі буде запрошено представника країни-агресора, росії. Надсилаю любов і обійми всім, хто мене підтримав, і бажаю мирного неба над головою», – написала у своєму Іnstagram-акаунті Анна Петренко.

Раніше ми повідомляли, що Українка відмовилась ділити сцену “Sanremo Junior” з представником росії.

Нагадаємо, що 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабну війну проти України.

До теми: Українці в Римі протестували проти «руского балу».

Також читайте: російська пропаганда проникла на Венеційський кінофестиваль – українці протестують.

Дякуємо всім волонтерам Італії, які з усіх сил допомагають Україні наближати Перемогу.

Дякуємо всім українцям в Італії за участь в акціях, мітингах, маніфестаціях на підтримку України.

Не втомлюймось у цій святій важливій справі!

З Днем Державного Прапора України!

Також читайте: Синьо-жовтий прапор на аватарках єднає українців в Італії з Батьківщиною.

Раніше ми повідомляли, що в Римі висадили квіти синьо-жовтих кольорів на підтримку України.

До теми: 15 цікавих фактів про Державний Прапор України.

Українці долучилися до цього заходу з синьо-жовтими прапорами, але під своїм гаслом – «Ora e sempre la democrazia si difende» / «Сьогодні і завжди демократія захищає себе». Вони взяли участь, аби згадати українців, полеглих за звільнення Італії, й водночас нагадати – зараз Україна відстоює власну свободу.

Відомо, що під час ходи в Мілані українці об’єдналися з єврейською громадою. Про це, зокрема, повідомила українка Валерія Кальченко.

«Брали участь разом з Єврейською бригадою та іншими демократичними силами з гаслом «Зараз і завжди демократія захищає себе». І перш за все оригінальний слоган мого рідного міста Харкова «putin Huilo» пролунав і в центрі Мілана!», – поділилася Валерія Кальченко.

Також відомо, що на заході сталися сутички, спричинені пропалестинськими учасниками, які виявляли агресію проти Ізраїлю та євреїв.

«Найголовніше те, що попри наявність на демонстрації багатьох людей, налаштованих вороже до українського опору, ми також зібрали деякі пожертви на дрони від італійців «з іншого політичного боку»: від крайніх лівих і комуністів, і це справді задоволення!», – зауважила  Валерія Кальченко.

Інша учасниця ходи Ivana Paisi розповіла, що на всьому шляху процесії лунали образи та погрози. Прибувши на площу довелося приховати прапори Ізраїлю та банер Єврейської бригади через намагання напасти з боку групи агресивних людей.

«Ми маємо подякувати Янголам міста, які зупиняли їх і виправляли ситуацію всю дорогу. Якби їх там не було, все б закінчилося погано. Мілан, 25 квітня 2024 року: євреїв та українських братів (знову!) відділено парканом – чоловіків і жінок доброї волі. Для їхнього захисту цього разу», – подякувала Ivana Paisi.

Як інформують в Associazione radicale Adelaide Aglietta, агресивно налаштовані учасники зірвали їхній прапор, а також два прапори України, прапор Євросоюзу та банер Єврейської бригади.

Через напад пропалестинської групи та заворушення, спричинені ними, поліція затримала десятьох осіб до поліцейської дільниці для вжиття відповідних заходів. Таке повідомили в італійському виданні Sky.tg24.

На щастя, отримані травми виявилися несерйозними. Про це написала у facebook українка Катерина Саділова. Вона теж подякувала Янголам міста, які змогли впоратися з ситуацією, чекаючи на прибуття поліції.

«На наш марш напали прихильники Палестини, люті та жорстокі, які вирвали український прапор з рук одного з наших друзів, кинули його на землю та розтоптали. Вони просять солідарності та підтримки, просять розуміння та закликають до «миру» і «свободи», але тим часом з великою жорстокістю відмовляють іншим у можливості мирно взяти участь у ході, присвяченій національному святу», – зазначила Катерина Саділова.

Раніше ми повідомляли, що українську діаспору закликають до участі в ході 25 квітня у Мілані.

Наразі цей прапор майорить на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні».

«Синьо-жовтий стяг, що проїхав 4,5 тисячі кілометрів лінії фронту від Чернігова до Одеси. Майже 2 тисячі підписів наших захисників на полотнищі прапора. Сотні зустрічей, розмов і спогадів військових і волонтерів – про Україну, про війну, про рідних, про любов. Про наш український прапор», – зазначили в Офісі президента України.

Цей прапор побував на позиціях українських воїнів від Чернігова до Одеси – по всій лінії захисту України. Йдеться про різні бойові бригади й підрозділи, а також про шпиталі, де лікують поранених, та про волонтерів, які допомагають військовим.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час урочистої церемонії підняття Державного Прапора.

«Цей прапор завжди берегтиме згадку про багатьох українців і українок. Але він неодмінно буде поповнюватися й збагачуватися новими підписами наших воїнів», – заявив Зеленський.

Додамо, що у церемонії підняття Державного Прапора України серед інших брав участь Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний.

У своєму Telegram-каналі Головнокомандувач ЗСУ зауважив, що синьо-жовтий прапор є символом української ідентичності. А ще уособленням незламності, хоробрості та доблесті народу, який бореться за волю та свободу.

«Під синьо-жовтим стягом наші воїни сьогодні – у важких боях проти російських загарбників. Аби наші діти та внуки мали мирне майбутнє Дякую усім захисникам та захисницям, що зберегли український прапор у найскладніші часи і продовжуєте наближати той день, коли жовто-блакитні кольори замайорять над всіма визволеними українськими містами та селами!», – наголосив Валерій Залужний.

До теми: Над Києвом підняли найбільший Державний Прапор України – за кошти меценатів.

Раніше ми повідомляли, що Папа Франциск поцілував український прапор.

Нагадаємо 15 цікавих фактів про Державний Прапор України.

Екс-тренер збірної України з футболу побував в Ірпені ще восени й тоді ж пообіцяв міському голові допомогти з реконструкцією стадіону.

«Шевченко згуртував світову та українську футбольну спільноту навколо відбудови стадіону, на якому культовий український нападник грав ще дитиною», – йдеться в повідомленні.

Також стало відомо, що зібрати необхідну суму Андрію Шевченку допомогли футбольні клуби «Шахтар» (Україна) «Мілан» (Італія), Серія А та компанія Parimatch Ukraine. Збір коштів проводився під час благодійного вечора UNITED FOR UKRAINE у Мілані.

За інформацією міністерства молоді та спорту України, благодійний захід відбувся під патронатом самого Андрія Шевченка, який є амбасадором благодійної платформи United24.

Збір коштів підтримали всесвітньо відомий модельєр Джорджіо Армані, італійські футбольні гравці та функціонери, політичні та громадські діячі.

Під час події до її учасників звернувся президент України Володимир Зеленський. У відеозверненні він подякував італійському народу і всім, хто допомагає Україні. Зокрема, йшлося й про футбольний клуб «Мілан» та команди.

Головним лотом благодійного аукціону став прапор України з підписом президента Володимира Зеленського. Цей прапор, який Андрій Шевченко привіз з Києва, придбала Ліга футбольних клубів Серії А за 110 тисяч євро. Тепер він є символом їхньої єдності в підтримці України.

«Загалом на благодійному вечорі зібрали 150 тисяч євро на відбудову розгромленого росіянами стадіону в Ірпені. Його відновленням опікується Андрій Шевченко», – розповіли у комітеті молоді та спорту ВР України.

Додамо, що на початку лютого цього року Андрій Шевченко закликав Міжнародний олімпійський комітет не допускати до змагань російських та білоруських спортсменів, доки не закінчиться війна в Україні.

«Немає ніякого спорту поза політикою. Спортивні змагання рівня Олімпіади – це можливість транслювати будь-яке послання одразу до усіх людей на землі. І якщо спортсмени з рф чи білорусі виходять на арену з прапорами чи без них, для всього світу це послання від Олімпійського комітету однозначне – війна завершена, можна все пробачити й усе забути», – сказав Шевченко.

Видатний футболіст наголосив, що війна не завершена. Вона щодня знищує українські міста, калічить дитинство українських дітей, забирає життя найкращих українських людей. Світ має пам’ятати про це й знати, що боротьба за мир та свободу триває.

Раніше ми повідомляли, що Андрій Шевченко залучив італійський ФК «Мілан» до відбудови стадіону в Ірпені.

Нагадаємо, що днями Андрій Шевченко в Італії отримав нагороду «Ключ до Європи» / «La chiave d’Europa».

Така подія стане першою в історії, повідомляє в Facebook українська волонтерка Леся Цибак.

«Це сталося завдяки Давіде Романо, директору міланського музею Єврейської бригади, який наголосив на важливості такого жесту, що має за мету продемонструвати всебічну та беззаперечну підтримку нашій державі з боку італійського суспільства», – інформує Леся Цибак.

Вона зазначила, що українська громада в Мілані не може не скористатися такою важливою нагодою, щоб гідно представити Україну на цьому заході. У такий спосіб українці своєю присутністю нагадають італійському суспільству про підступну війну, розв’язану російською федерацією проти України та її народу.

«Збір відбудеться о 14.00 in corso Venezia на перехресті з via Boschetti. Чекаємо на вас! Нас повинно бути багато. Ми повинні бути присутні. Слава Україні!», – закликала земляків Леся Цибак.

Нагадаємо, що Італія святкує День визволення від фашистських загарбників 25 квітня. Зазвичай у цей день в небо підіймаються літаки та розсікають його лініями кольорів італійського прапора.

Це свято знаменує собою спільну перемогу партизанських військ та італійської армії, а також поразку нацфашизму під час Другої світової війни. Щорічно цього дня італійці згадують боротьбу, що тривала з 8 вересня 1943 року проти фашистського уряду Італійської Соціалістичної Республіки та проти нацистських окупаційних військ.