Про це йдеться у дослідженні міграційних настроїв українців в Україні та за кордоном, проведеному в липні 2024 року дослідницькою компанією «Gradus Research» у рамках проєкту «Градус суспільства під час війни».

На намір українців повернутися назад до України суттєво впливає фактор адаптації в країнах їхнього тимчасового перебування. Причому найбільше хочуть повернутися ті, хто працює віддалено на українські компанії або є тимчасово непрацевлаштованими.

Крім цього, на адаптацію українських мігрантів за кордоном впливає, хоч і опосередковано, пережитий ними досвід агресивної поведінки з боку місцевого населення країни тимчасового перебування. Дослідники зазначають, що близько чверті опитаних стверджують, що стикалися з її проявами.

Разом з тим більшість опитаних українців відчувають особисту безпеку за кордоном, а також спокій за безпеку своїх дітей. Учасники опитування визнають це вагомим стримувальним фактором до повернення на Батьківщину.

Наразі переважна більшість учасників опитування (62%) не готова назвати точні дати очікуваних термінів своєї зворотної міграції. Натомість близько чверті респондентів (27%) готові емігрувати назад у разі посилення протиповітряної оборони України.

«Невизначеність лежить в характері війни, тож очікувано, що й українці в Україні, і українські мігранти не можуть будувати чітких планів щодо можливої релокації за кордон чи повернення на Батьківщину», – зазначила Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка компанії «Gradus Research».

Соціологиня також вважає важливим, що серед українських мігрантів разом із безпековими та економічними факторами посилюється і чинник «перспектив». Йдеться про бажання мати чітку картину майбутнього для своїх дітей, яке все більше диктує їхні міграційні наміри.

«І на це варто звертати увагу і бізнесу при побудові своїх комунікацій, і державі», – зауважила Євгенія Близнюк.

Результати дослідження констатують, що для українців головним push-фактором до повернення в Україну є гарантоване стабільне працевлаштування (41% опитаних українських мігрантів).

До того ж 36% опитаних вважає важливою наявність фінансової допомоги в Україні на час повернення, а для 33% – можливість отримання чи облаштування житла в безпечних регіонах України.

Детальніше про дослідження міграційних настроїв українців в Україні та за кордоном читайте на сайті компанії «Gradus Research» за цим посиланням.

Раніше ми розповідали, що для українців за кордоном розробили платформу, щоб допомогти їм повернутися в Україну.

До теми: В Україні стартував проєкт щодо повернення українців з Європи додому.

Також читайте: Країни Європи виплачуватимуть українцям гроші за повернення додому – Олексій Гончаренко.

Самооцінку щастя населенням України соціологи досліджували до і після широкомасштабного російського вторгнення.

Зокрема, запитання «Чи вважаєте Ви себе щасливою людиною?» українцям ставили в грудні 2021 року (за 2 місяці до повномасштабного російського вторгнення), у вересні 2022 року (вже після вторгнення), а також у травні 2023 року соціологи повторно поставили таке саме запитання, щоб розуміти динаміку після понад року масштабної війни.

«У грудні 2021 року, напередодні вторгнення, 71% українців вважали себе щасливими, а 15%, навпаки, не вважали себе такими. На травень 2023 року, попри понад рік повномасштабної війни, показники лишаються практично такими ж самими. Зараз 70% українців вважають себе щасливими, не вважають себе щасливими – 16%», – пояснили в КМІС.

Генеральний директор КМІС Володимир Паніотто зазначив, що результати дослідження виглядають, як і у вересні 2022 року, несподіваними. Проте висловив кілька міркувань з приводу того, як люди можуть продовжувати бути щасливими, коли йде жахлива війна.

За словами Паніотто, насамперед механізм формування щастя не є простим і лінійним. Також  на рівень щастя впливають багато різних факторів. Наприклад, поведінка дітей, інтимні стосунки, стосунки з друзями тощо. І хоча матеріальні умови життя значно погіршилися й багато людей потерпають від розлуки зі своїми сім’ями, але є фактори, що підвищують рівень щастя.

«Значно зросла згуртованість нашого суспільства, зменшилися регіональні розбіжності, зросла цінність держави для населення України, зросла взаємопідтримка, покращився соціально-психологічний клімат. Все це підвищує рівень щастя українців», – зауважив гендиректор КМІС.

Його заступник, Антон Грушецький, назвав самооцінку щастя одним із важливих суспільних індикаторів самопочуття населення і непрямим індикатором «міцності» на тлі складного воєнного періоду.

«Інші опитування КМІС показують ряд негативних наслідків для пересічних українців унаслідок російського вторгнення: 78% говорять про поранення або загибель принаймні когось з родичів чи друзів, 64% – про зниження доходів, 29% – про втрату роботи», – наголосив Грушецький.

Водночас він додав, що 64% опитаних українців відзначають погіршення психічного здоров’я, 55% – фізичного здоров’я.

За словами заступника гендиректора КМІС, принципово важливо, що показник щастя практично не змінився – і в цілому, і серед окремих категорій населення.

«Українці попри море труднощів і викликів сьогодення знаходять способи адаптуватися до складної реальності та рухатися вперед», – підсумував Грушецький.

Додамо, що опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням). Всього було опитано 984 респонденти, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

Опитували дорослих (від 18 років і старше) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).

До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей). Також не опитували громадян, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Детальніше про результати опитування «Самооцінка щастя населенням України до і після широкомасштабного російського вторгнення» читайте за цим посиланням.

Нагадаємо, що війна з росією змінила погляди українців на 9 травня – соцопитування.

Раніше ми повідомляли, чи готові українці до великої війни – результати соцопитування.

До теми: Українці проти миру «за будь-яку ціну» – соцопитування.

Опитування проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській,  Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві.

Також опитували українців у Запорізькій, Миколаївській і Харківській областях, але лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.

Отже, із загальної кількості українців, які брали участь в опитуванні, більше 90% пишаються своїм громадянством. Серед них дуже пишаються 54,5% громадян і скоріше пишаються – 36%.

«Це найвищий показник за весь час соціологічного моніторингу», – зауважили в Фонді «Демократичні ініціативи».

Ну й, звісно, актуальним є питання стосовно того, що саме наразі об’єднує українське суспільство. Найбільша кількість опитаних, 72,5%, вважають, що це – віра в перемогу у війні.

Ще 48% учасників опитування згадали віру у краще майбутнє, а 36% – патріотичні почуття.

Також є цікавими цифри щодо основної ідентифікації людей саме як громадянами України. Зокрема, ідентифікують себе як громадяни України 72% опитаних.

Водночас мешканцями села, району чи міста, де проживають, ідентифікують себе лише 12% учасників опитування, а 6% вважають себе мешканцями регіону, де вони проживають.

Опитування проводилося з 5  по 12 серпня в 112 населених пунктах (57 міських та 55 сільських). Під час соціологічного дослідження було опитано 2024 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Презентація соціологічного опитування відбулась у пресцентрі Укрінформ під час публічної дискусії «День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни» 👇

Раніше ми повідомляли, що українці проти миру «за будь-яку ціну» – за результатами соцопитування в липні 2022 року.

Нагадаємо про результати соцопитування «Чи готові українці до великої війни» в січні 2022 року.

Такий висновок зробила соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) за результатами загальнонаціонального опитування «Ідеологічні маркери війни», проведеного 27 квітня в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала російська федерація на території України.

У рамках опитування українцям ставили запитання щодо радянського минулого, ролі та участі українського народу у Другій світовій війні, національно-визвольного руху, оцінки історичних постатей, ставлення до заборони символів та демонтажу пам’ятників.

Опитування засвідчило, що внаслідок збройної російської агресії в ідеологічних поглядах українського суспільства відбувся різкий перелам. Це стосується будь-яких маркерів, пов’язаних із росією.

«Відбулася «декомунізація» та «дерусифікація» суспільної думки. Усе «радянське» часто тепер сприймається як російське, а відповідне – вороже», – зазначили в СГ «Рейтинг».

Головною причиною цього стало використання російською пропагандою у війні проти України радянських символів та спекуляцій на «спільному» історичному минулому.

Переоцінка ставлення українців до Дня Перемоги 9 Травня стало однією з ключових змін в історичній пам’яті:

• до 2022 року це свято абсолютною більшістю (80%) дорослого населення сприймалося як таке, що має значимий особистий символізм
• у 2022 році для значної частини опитаних це свято перейшло до розряду пережитків минулого (36%), або ж буденності (23%).

«Крім того «переможний» символізм цього дня змінився на «меморіальний». З 2012 року фіксувалася поступова динаміка переосмислення цієї дати. Але війна з росією різко змінила погляди українців і сьогодні для 80% опитаних – це День пам’яті, і лише для 15% – День перемоги (у 2018 таких було 58%)», – зауважують соціологи.

Водночас зі зміною ставлення до символізму Дня Перемоги українці оцінюють внесок українського народу у перемогу над фашизмом високо (78%).

До того ж, 67% переконані, що саме Україна зробила найбільший внесок у перемогу над Німеччиною у Другій світовій війні.

Також українці позитивно ставляться до вояків, які в різний час і в складі різних армій захищали рідну землю від ворогів. У суспільстві домінує позитивне ставлення до воїнів радянської армії, які воювали з фашизмом (85%) та воїнів УПА (71%).

«Абсолютна більшість (96%) позитивно ставляться до воїнів сучасної української армії», – констатують у СГ «Рейтинг».

Упродовж останнього року змінилося ставлення українців і до жителів Білорусі, а також так званих «ЛНР»/ «ДНР» й окупованого Криму – з швидше позитивного на більш нейтральне. Натомість значно погіршилося ставлення до жителів росії. При цьому покращилося ставлення до російськомовних українців.

Ознайомитися з повною інформацією про результати загальнонаціонального опитування «Ідеологічні маркери війни» можна за цим посиланням.

Раніше ми повідомляли про результати соцопитування «Чи готові українці до великої війни».  

До теми: СКУ закликає перетворити 9 травня на «День ганьби» росії.

33% українців переконані, що існує реальна та серйозна загроза нападу Росії на Україну 👇

У рамках соціологічного дослідження респонденти відповіли, як вони ставляться до новини про те, що Російська Федерація нарощує сили на кордонах з Україною.

• Найбільше респондентів вважають, що нарощування кількості російських військ біля кордонів України – це торг з боку Росії з тим, щоб країни НАТО гарантували невступ України до Альянсу (37%).
• Не набагато менше підтримало варіант, що існує реальна та серйозна загроза нападу Росії / введення російських військ на територію України (33%).
• Також 14% вважає,  що загрози повномасштабного вторгнення немає: 5% вважає, що подібні новини – це результат інформаційної політики з боку західних партнерів, зокрема США, ще 5%, що Росія просто «брязкає» зброєю і ще 4% – що це результат інформаційної політики з боку української влади та ЗМІ.

Зокрема, респонденти з міста Києва найбільше підтримали варіант, що існує реальна та серйозна загроза введення російських військ на територію України (40%), найменше цей варіант підтримали респонденти з Півдня (22%).

64% українців підтримують вступ України до НАТО 👇

Більше половини українців підтримують ідею вступу України до НАТО:

• 40% респондентів повністю підтримують цю ініціативу;
• 24% – скоріше підтримують;
• 8% – скоріше не підтримують;
• 9% – зовсім не підтримують;
• 13% – не мають однозначної думки з цього питання.

Зокрема, чоловіки сумарно дещо більше висловились за вступ до НАТО, ніж жінки – 73% проти 59%. Щодо вікового розподілу, то представники вікової категорії 45+ підтримують вступ найбільше, а респонденти віком 18-27 – найменше: 69% проти 54% відповідно.

У Києві та на Заході України прихильників вступу до НАТО виявилося найбільше – 71% та 73%. Найменше цю ідею підтримують на Сході – 47%.

56% українців готові особисто взяти участь у лавах тероборони, у разі їх створення у їхній громаді 👇

Водночас 44% респондентів опитування навпаки – вказали, що не готові на цей крок.

Серед жінок 48% відповіли, що готові брати участь у теробороні, а серед чоловіків – 68%.  Також респонденти віком 45+ найбільше готові до участі у теробороні – серед них 63% погодились би на це. Найменше охочих увійти до лав тероборони у віковій категорії 28-35 років – 43%.

Найбільше респондентів, які готові особисто взяти участь у лавах тероборони виявилися з Півдня (65%) та Заходу (62%). Найменше – зі Сходу (39%).

64% українців вважають, що дій влади недостатньо для забезпечення захисту України 👇

Згідно з результатами соціологічного дослідження, лише 36% респондентів вважають, що дій з боку чинної влади достатньо для забезпечення захисту країни. Більшість респондентів (64%) зазначила, що влада не вживає достатніх заходів для захисту країни.

Незадоволені діями влади найбільше у віковій категорії 36-45 років – 67%, найменше у віковій категорії 18-28 років – 58%.

Щодо регіонального розподілу, найбільше респондентів, які вважають, що дій влади недостатньо, виявилось у Центрі України –  70% та в Києві – 71%. Найменше – на Заході країни 57%.

Детальніше з результатами соціологічного дослідження можна ознайомитися за цим посиланням.