«Чимало українців сьогодні живуть поза межами країни, але мають майнові права на батьківщині. Якщо спадщина відкрилася в Україні, а спадкоємець не може приїхати особисто – це не є перешкодою для оформлення своїх прав», – зауважили у Мін’юсті.

Також пояснили, які конкретні кроки мають здійснити українці, перебуваючи в іншій країні, щоб оформити свої права на спадщину в Україні:

Крок 1: Зверніться до консульства або іноземного нотаріуса (протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця)

Згідно із Цивільним кодексом України спадкоємець, який бажає прийняти спадок, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття. Така заява подається спадкоємцем особисто або надсилається ним поштою зі засвідченим підписом.

У тих, хто перебуває за кордоном, є два варіанти виконання цієї дії — звернутися до консульства або іноземного нотаріуса:

• консульська установа України — найкращий варіант, оскільки може вчиняти нотаріальні дії та засвідчувати підпис на заяві українською мовою без необхідності перекладу та апостилю;
• іноземний нотаріус — це той варіант, коли в країні перебування немає консульства України. У такому випадку заява може бути складена іноземною мовою, а підпис спадкоємця буде засвідчено іноземним нотаріусом.

«Слід враховувати, що заява, оформлена іноземним нотаріусом (або підпис на якій посвідчено іноземним нотаріусом), потребує легалізації для її використання на території України. Спосіб легалізації залежить від країни, де оформлено документ», – уточнюють у Мін’юсті.

Крок 2: Надішліть заяву до України

Оформлену та засвідчену заяву про прийняття спадщини можна або надіслати поштовим зв’язком на адресу нотаріуса в Україні, або передати йому через довірену особу, яка перебуває в Україні.

Днем подання заяви про прийняття спадщини, надісланої поштою, вважається день відправлення поштового листа, незалежно від дати його отримання нотаріусом. Тому важливо зберегти поштову квитанцію про відправлення.

Перед відправленням документів рекомендується зв’язатися з нотаріусом в Україні та повідомити про намір прийняти спадщину поштою, щоб уточнити його поштову адресу та переконатися, що він готовий вести спадкову справу.

Крок 3: Зберіть необхідні документи для оформлення спадщини

Після подання заяви про прийняття спадщини нотаріус заводить спадкову справу. Для подальшого оформлення спадщини спадкоємцю (або його представнику за довіреністю на цьому етапі) необхідно буде надати нотаріусу такі документи:

1. Свідоцтво про смерть спадкодавця (оригінал або нотаріально засвідчена копія).
2. Документи, що підтверджують родинні зв’язки зі спадкодавцем (у разі спадкування за законом): свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, рішення суду про встановлення факту родинних відносин тощо.
3. Заповіт (якщо спадкування відбувається за заповітом) з відміткою про його реєстрацію у Спадковому реєстрі.
4. Документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно (наприклад, договори купівлі-продажу, свідоцтва про право власності, витяги з реєстрів тощо).
5. Довідка про останнє місце проживання спадкодавця (для визначення місця відкриття спадщини).
6. Копію паспорта та ідентифікаційного коду (або його представника).
7. Інші документи, залежно від складу спадкового майна та обставин справи.

«На цьому етапі спадкоємець, який перебуває за кордоном, вже може діяти через свого представника за довіреністю. Для цього йому необхідно оформити довіреність на представника в Україні – або у консульській установі України, або у іноземного нотаріуса», – пояснюють у міністерстві.

Крок 4: Отримайте свідоцтва про право на спадщину

Після збору всіх необхідних документів та закінчення шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця, нотаріус видає спадкоємцю (або його представнику за довіреністю) свідоцтво про право на спадщину.

Для отримання свідоцтва спадкоємець або його представник подає нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріус перевіряє всі подані документи, факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для спадкування, прийняття спадщини спадкоємцем та склад спадкового майна. Строк для отримання свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі.

Якщо спадкоємець, перебуваючи за кордоном, втратив документи, необхідні для оформлення спадщини, процедура ускладнюється. Є два шляхи виходу з такої ситуації:

1. Отримати дублікати втрачених документів. Для документів, виданих в Україні, запити можна надсилати через представника за довіреністю. Щодо іноземних документів, необхідно звертатися до відповідних органів країни їх видачі.
2. Звернутися до суду в Україні з заявою про встановлення факту родинних відносин або права власності на спадкове майно у судовому порядку. У цьому випадку представництво інтересів спадкоємця в суді є обов’язковим і здійснюється на підставі довіреності.

Також читайте: Які документи не можна апостилювати в оригіналі – Мін’юст України.

Організатори Всесвітнього дня вишиванки 2025 звертають увагу на разючі масштаби руйнувань культурних цінностей в Україні.

«Ворогом знищено понад 2000 об’єктів культурної спадщини та близько 200 мільйонів книг, окуповано близько 100 музеїв, викрадено та вивезено до росії майже 2 мільйони скарбів. Росіяни викрадають та перейменовують своїми наші культурні надбання», – йдеться у Facebook на офіційній сторінці Всесвітнього дня вишиванки.

«Окупована росією спадщина – це тимчасово. Українська культура – вічна. Донеччина, Луганщина, Херсонщина, Харківщина, Запоріжжя, Крим – це Україна. Бережімо своє. Пам’ятаймо те, що вони намагаються стерти. Збережемо культурну спадщину України для майбутніх поколінь», – закликають організатори.

У громадській організації «Всесвітній день вишиванки» зазначають, що план ворога полягає в тому, щоб максимально знищити культурні коди українців. Адже саме культурна спадщина є доказом ідентичності певної території – хто жив, якою мовою спілкувався, яких традицій дотримувався.

«Закликаємо під час відзначення Дня Вишиванки обрати один із зручних форматів заходу – виставку, лекцію, презентацію, зустріч та за можливості продемонструвати вивезені, врятовані вами сімейні чи місцеві реліквії – вишиванки, рушники тощо», – йдеться у зверненні до українців.

Додамо, що «Окупована спадщина» – це дослідницько-реконструкторський проєкт, презентація якого відбулась в Україні ще на початку 2025 року. Метою цього проєкту є відтворення традиційних чоловічих та жіночих строїв з тимчасово окупованих росією українських областей.

Над проєктом «Окупована спадщина» працювали: культурні куратори Леся Воронюк, Володимир Щибря, Таїса Паращук, а також майстри вишивки, прикрас, крою, вишитих сорочок, спідниць, керсеток, головних уборів, віночків, взуття. Про це на своїй сторінці повідомила мисткиня та волонтерка Світлана Задоровська.

«Упродовж п’яти місяців 25 дослідників та майстрів-реконструкторів відтворювали за старовинними зразками 12 повних строїв з Луганської, Донецької, Харківської, Херсонської, Запорізької областей та Криму», – розповіла Світлана Задоровська.

Детальніше про цей проєкт можна дізнатися за цим посиланням.

Нагадаємо про звернення до італійської діаспори у 2021 році від засновниці Дня вишиванки.

Також читайте: У День вишиванки в Міланському університеті закінчився курс української мови та літератури.