«Маємо дві дуже важливі й позитивні новини для відновлення цивільної авіації України», – вказано у повідомленні.

Йдеться про ухвалення авіастретегії України та старт роботи нового органу, який запускатиме авіасполучення ще під час дії воєнного стану:

1. Ухвалено план розвитку: Кабмін затвердив Стратегію розвитку галузі цивільної авіації України до 2030 року.
2. Створено новий орган: Почав роботу Міжвідомчий координаційний центр, який готуватиме запуск авіасполучення ще під час дії воєнного стану.

Також у пресслужбі аеропорту «Львів» додали, що до складу нової структури вже увійшла генеральна директорка львівського аеропорту Тетяна Романовська.

У Міністерстві розвитку громад та територій України підтвердили, що уряд ухвалив два стратегічні рішення для української цивільної авіації.

Зокрема, днями про затвердження Стратегії розвитку галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України до 2030 року розповів віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

«Усі ми розуміємо реальність, у якій сьогодні живе країна. росія продовжує масовані атаки, а безпекова ситуація не дозволяє відновити польоти цивільної авіації. Саме тому зараз не йдеться про відкриття повітряного простору. Йдеться про відповідальне планування майбутнього. Стратегія є частиною цього планування», – зазначив Олексій Кулеба.

Також міністр зауважив, що серед пріоритетів цієї Стратегії – модернізація аеропортів та аеронавігаційної інфраструктури, інтеграцію України до європейського авіаційного простору, розвиток мультимодального сполучення та впровадження сучасних стандартів авіаційної безпеки.

Додамо, що в Уряді України уточнили – реалізація Стратегії відбуватиметься у два етапи: 2026–2028 та 2029–2030 роки.

Кім цього, очільник Мінрозвитку пояснив нюанси щодо створення Міжвідомчого координаційного центру для підготовки відновлення авіасполучення.

«Світова система цивільної авіації докорінно змінюється під впливом нових безпекових викликів. Задача Координаційного центру – готувати нову архітектуру безпеки цивільної авіації та роботи аеропортів для відкриття повітряного простору. Координаційний центр забезпечить взаємодію органів державної влади, сектору безпеки і оборони, авіаційної галузі та інших учасників процесу», – підкреслив Олексій Кулеба.

А ще наголосив, що безпека залишається безумовною складовою відновлення польотів. Лише вона визначатиме, коли українська цивільна авіація зможе знову запрацювати.

«Наше завдання сьогодні — підготувати всі необхідні рішення», – звернув увагу віцепрем’єр-міністр з відновлення України та міністр розвитку громад та територій України.

Своєю чергою в аеропорту «Львів» констатували, що основними завданнями Міжвідомчого координаційного центру для підготовки відновлення авіасполучення є наступні:

• Спільно з Європейським агентством з безпеки польотів працювати над оцінкою рівня загрози та ризиків безпеки цивільній авіації.
• Залучення фінансування для розбудови аеропортів з наданням державних гарантій.
• Створення системи кібербезпеки для авіації.

«Надзвичайно важливо, що аеропорт «Львів» взаємодіятиме з усіма учасниками процесу. Це дасть змогу працювати злагоджено і бути готовими відкрити аеропорт «Львів» для рейсів цивільної авіації, як тільки це дозволятиме безпекова ситуація», – заявили в пресслужбі Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького.

Раніше ми повідомляли, що в Україні створили робочу групу для підготовки до відновлення цивільних польотів, а аеропорти подають перші сигнали.

Нагадаємо, що в лютому 2022 року небо над Україною для цивільної авіації тимчасово закрили.

Також читайте: Міжнародна рада аеропортів вивчала досвід України на асамблеї в Італії.

Про це інформує «Суспільне» з посиланням на слова Кулеби під час першого форуму дипломатії воєнного часу, який днями відбувся у Києві.

За словами міністра, нині МЗС готує стратегію, яка стосуватиметься українців за кордоном – від множинного громадянства до цифровізації консульських послуг, ефективнішого фінансування громад і різних програм спільно з ними.

«Нам потрібна нова комплексна політика щодо українців за кордоном», – підкреслив Кулеба.

Наразі проєкт стратегії щодо українців за кордоном готовий на рівні МЗС, і тепер завдання міністра – погодити його з президентом України та з іншими органами виконавчої влади, адже це комплексне завдання, яке охоплює ширший пласт, ніж відносини МЗС з українцями за кордоном. Про це заявила заступниця міністра закордонних справ Ірина Боровець.

«Ця стратегія не лише про повернення. Це стратегія взаємодії з українською всесвітньою спільнотою. Якраз оця українська всесвітня спільнота – це той взагалі новий погляд на українців за кордоном, який ми намагаємося у цій стратегії пояснити. Чому так? Тому що війна з її катастрофічними наслідками і вимушеним переселенням мільйонів українців за кордон, змусила нас замислитися, а хто ж ці українці за кордоном?», – сказала заступниця міністра.

За словами Боровець, тепер це не лише стара діаспора, а й тимчасові переселенці. Йдеться про те, що їх поєднує, як тепер спілкуватися з цими різними групами, які мають різні інтереси, з погляду держави.

«Хтось хоче повернутися, когось ми хочемо повернути. Хтось абсолютно легітимно там уже давно живе з паспортом іншої країни, але може бути нашим адвокатом», – пояснила посадовиця.

Також додала, що ця стратегія є новим поглядом на відносини України з українцями за кордоном, в якому б статусі вони зараз там не були. Зокрема, МЗС має намір застосовувати нові назви для категорій українців, щоби не було плутанини.

Крім цього, в стратегії є обов’язкова згадка про множинне громадянство, яке має допомогти розширити погляд на те, хто ж такі українці за кордоном.

«Ви можете мати паспорт іншої держави, але все одно Україна як держава буде піклуватися про вас, буде давати вам зрозуміти. Умовно: Україна там, де українці – так каже наш міністр Кулеба, і стратегія якраз про це. Тому що нас уже менше в самій Україні, тож ми цінуємо будь-якого українця за кордоном – має він паспорт чи ні. Але множинне громадянство, я гадаю, вирішить це питання», – зазначила Боровець.

Нагадаємо, що 16 квітня у Римі обговорять нову архітектуру безпеки для України та Європи.

Раніше ми повідомляли, що євродепутати відмовились схвалити фінансування Ради ЄС, доки Україні не дадуть нові Patriot.