Ярина Груша розповіла про те, як народжувався цей літературний твір. Зокрема, стало відомо, що робота над романом тривала вісім місяців. Авторка напружено працювала впродовж літа і осені, щоб роман вийшов друком у лютому 2026 року. 

Про зміст роману можна прочитати на сайті видавництва Bompiani за цим посиланням.

Ярина Груша повідомила, що для цього видання спеціально були намальовані мапи: України (з українським Кримом) та Київської області, щоб читачеві було зручніше орієнтуватися в географії.

Крім цього, в кінці книги вміщено глосарій українських слів – «рішення, яке зробило сторінку елегантнішою і не переобтяжило її вигляд: кутя, узвар, паляниця, тато, візерунок, скриня, красуня».

«В кінці також є список цитованих мною імен українських діячів культури – аж сорок – політики та спорту (ну куди ж я без футболу та Шеви): Левко Лукʼяненко, Віктор Ющенко, Олег Лужний, Василь Симоненко, Петро Сагайдачний, Святослав Вакарчук, Валерʼян Підмогильний», – зазначила Ярина Груша.

Водночас виявилося, що видання містить лінгвістичну аргументацію написання імен і топонімів, в тому числі Kyiv. А ще в кінці книги є звернення до читачів з поясненням вибору сюжетних ліній та зауваженням, що роман не автобіографічний, але десь лежить на межі. Є подяки і перелік жінок-авторок, які надихали і надихають Ярину Грушу.

«Тепер це все належить читачеві, йде у світ як окреме тіло, яке жило в моїй голові і серці, а тепер на полицях книгарень або ваших полицях. Гарного читання! Я вклала в цей текст багато любові до рідної землі, до Києва, до людей, до пошуків свого коріння і до Італії. Писати нерідною мовою в нерідній країні, говорити до іноземної аудиторії, зайняти відповідне місце у книгарні, в газетах –  це виявилося непростим завданням, тому я щиро дякую за всю підтримку, яку  отримую у ці дні, за ваші відгуки і теплі слова. Мені б дуже хотілося, щоб ця книга допомогла українцям знайти правильні слова і відповідь на те, як не дати українським голосам затихнути на новинному фоні», – поділилася Ярина Груша.

Разом з тим письменниця повідала, хто написав blurb – рекомендацію, яка красується жовтою стрічкою на обкладинці. Це відомий італійський письменник Італії Паоло Джордано.

Своєю чергою президентка асоціації Ucraina Più – Milano Ірина Луць закликала українців прийти разом з італійськими друзями на презентації роману L’Album Blu Ярини Груші.

Наразі відомі такі дати і місця презентацій:

• 21 лютого о 16:00 – Падова (Palazzo Monte di Pietà, Sala Conferenze, Via Arco Valaresso).
• 26 лютого о 18:30 — Мілан (Libreria Rizzoli, Galleria Vittorio Emanuele II).
• 28 лютого о 17:00 – Палермо (Sala Bonocore, piazza Pretoria 2).
• 12 березня о 18:30 — Турин (Circolo dei lettori di Torino, Sala Biblioteca).
• 22 березня – Рим (Auditorium Parco della Musica per Libri Come).

Також Ірина Луць наголосила на важливості поширення між італійцями статті Ярини Груші, недавно опублікованої в la Lettura, що є літературним додатком до газети Corriere della Sera.

Стаття присвячена четвертій річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну та приурочена до виходу дебютного роману Ярини Груші.

Авторка описує реалії життя українців в умовах війни, зокрема тактику росії щодо знищення енергетичної інфраструктури, використання холоду проти цивільних. А ще розповідає про стійкість Києва та його мешканців, які попри зимовий холод та чотири роки війни, продовжують жити та чекають на весну.

До теми: В Італії вийде друком роман L’Album Blu Ярини Груші.

Також читайте: Ярина Груша закликала українців перепрочитати українську класичну літературу.

Раніше ми повідомляли, що Міноборони України нагородило Ярину Грушу відзнакою «За сприяння обороні».

За словами Ярини Груші, подання на нагородження відзнакою зробило Посольство України в Італії.

«Якщо тобі приходить така відзнака від Міністерства оборони України, значить рішення прийняті тобою були десь таки правильними», – написала Ярина Груша на своїй сторінці у Facebook.

Пані Ярина подякувала Посольству України в Італії Посольство України в Італії за подання і зауважила, що хотіла б розділити цю відзнаку з чотирма своїми подругами.

«З Катериною Зарембо – тією, що перетворила свої слова на кулі, з Вікторією Амеліною – тією, чий голос звучить і чиї слова звучать попри російську ракету, з Тетяною Терен – тією, що береже нашу памʼять і нагадує всім за що ми боремося і з Сашею Довжик – тією, що не дасть забути ту історію, яка твориться сьогодні. Дякую Збройним Силам України, завдяки яким все це взагалі можливо», – написала Ярина Груша в соцмережі.

Додамо, що згідно з інформацією Міноборони, відзнакою «За сприяння обороні» нагороджуються працівники ЗСУ та інші особи за значний особистий внесок у розвиток Збройних Сил України та плідну співпрацю з Міністерством оборони України.

«Медаль має вигляд розширеного хреста з воєнним Тризубом, обвінчаним лавровим вінком. Всі елементи виконані з жовтого металу. Стрічка – шовкова муарова з поздовжніми смужками багряного, жовтого, сірого кольорів», – йдеться на сайті Міноборони України.

До теми: Ярина Груша закликала українців перепрочитати українську класичну літературу.

Про це повідомили в Мережі Асоціацій за Україну (НАУ) / Network Associazioni per Ucraina (NAU), що є організатором туру за інформаційної спонсорської допомоги Посольства України в Італії.

«Оксана Стоміна була свідком перших тижнів облоги Маріуполя та трагедій Драматичного театру і металургійного заводу «Азовсталь». Її поетичний голос тісно пов’язаний з українською соціальною та політичною реальністю», – зауважують в NAU.

За словами організаторів туру, у книзі «Невідправлені листи», виданій видавництвом Gilgamesh Edizioni, поетеса пропонує потужне та зворушливе свідчення, поєднуючи особистий досвід із колективним виміром сучасної української історії.

«Оксана Стоміна вперше приїхала до Італії у 2022 році разом зі своїми колегами Бельченком та Кивою. З цієї зустрічі народилася ідея створення книги, виданої в Італії видавництвом Gilgamesh Edizioni. На прохання численних культурних організацій авторка повернулася до Італії для презентаційного туру восени 2023 року (10 дат) та ще одного навесні 2024 року (15 дат)», – пояснили в NAU.

Відомо, що на відміну від попередніх турів, у турі 2025 року Оксана Стоміна зустрінеться з читачами в регіонах Південної Італії – у Трані, Барі, Бішеллі, Неаполі та, нарешті, у Беневенто. Також відомо, що зустрічі відбудуться ще й у Кремі, П’яченці, Венеції, Ріміні, Сенігаллії, Портогруаро, Дезенцано-дель-Гарда, Азолі та Ремеделло.

«Відбудуться зустрічі зі студентами університетів та шкіл, а також концерт, на якому звучатимуть пісні, натхненні віршами Стоміної та інших сучасних українських поетів. Ініціатива має на меті сприяти діалогу та презентувати культуру народу, який навіть у воєнний час боровся не лише за свободу своїх територій, а й за захист своєї ідентичності», – йдеться у Facebook на офіційній сторінці NAU.

Щоб отримати більше інформації, напишіть Марині Соріній або Andrea Garbin Poesia.

«Одна подорож закінчується, інша починається. Цього разу в Україну поїдемо не ми, а Україна приїде до нас в особі Оксани Стоміної, яка багато чого разом: поетеса, письменниця, активістка, мати та дружина, яка бореться за повернення чоловіка з російського полону. Що символізує цей соняшник? Скоро дізнаємося разом», – пообіцяла Марина Соріна у соцмережі.

Додамо, що перша зустріч туру Оксани Стоміної «Невідправлені листи – 2025» відбудеться сьогодні о 18:00 у приймальній залі муніципалітету Крема на площі Дуомо, інформують у NAU.

«На ній будуть присутні авторка Оксана Стоміна та куратор серії, поетеса Andrea Garbin Poesia. Це буде третя та заключна зустріч серії «Людський опір поезії», куратором якої є Альберто Морі (Circolo Poetico Correnti) за патронажу Comune di Crema та Cultura Crema. Вхід вільний», – повідомили організатори.

Нагадаємо: В Італії переклали вірші поетеси з Маріуполя, презентацію влаштують у 10 містах.

До теми: Маріуполь – моє місце сили: інтерв’ю з поетесою Оксаною Стоміною.

Раніше ми розповідали, що Рим відзначив Всесвітній день поезії, Україну представляла Оксана Стоміна.

Також читайте статтю Оксана Стоміна: «Я вся тепер – про війну…».

«Я бачила, як гинуть наші хлопці. Дивилася на це з телевізора. І кожен раз щось стискалося всередині. Не могла більше залишатися осторонь. Я медсестра, це мій вибір та покликання», – розповіла військовослужбовиця Марина.

За інформацією пресслужби ЗСУ, далі була робота в госпіталі та перший бойовий досвід на Дніпропетровщині. Там, у прифронтових пунктах, Марина щодоби приймала по 120 поранених.

На Запорізькому напрямку, після першої втрати на операційному столі, для Марини війна стала тим, з чим живеш щодня.

«Мої італійські друзі телефонують досі. Кажуть: “Марі, повертайся. Там небезпечно”. А я їм: “Я вдома. І тут потрібна”. У мене тут повітря своє, пташки, ліс, собачки й котики — життя. Там ми чужі. Просто робоча сила. А тут — я людина. Я — на своєму місці», – поділилася Марина.

«Сучасні “берегині” захищають Україну зі зброєю в руках. Дякуємо та пишаємося кожною українкою, що долучилася до Сил оборони!», – йдеться на офіційній сторінці ЗСУ в соцмережах.

Також читайте: Кобзар і воїн ЗСУ виступив на міжнародному фестивалі в Італії.

Нагадаємо, як мер Венеції вручив нагороду українському військовослужбовцю.

«Серед рекордсменів є чимало дітей, які встановили свій перший рекорд на Говерлі. І чим менша дитина, тим більшу частину маршруту її несуть на руках», – зауважила пані Вєтрова.

Але це – не про Регіну. Її рекорд був зафіксований 26 липня 2025 року. До нього дівчинка готувалася як до польоту в космос. Відомо, що тренерка Оксана Хандога посилила їй щоденні тренування, більше навантаження зробили на м’язи ніг, робили забіги на різні дистанції.

«І в результаті, юна рекордсменка подолала маршрут сходження на Говерлу першою з групи, і вже на вершині чекала на маму та тренерку», – розповіла керівниця Національного реєстру рекордів України.

За словами Лани Вєтрової, в процесі підготовки до сходження на Говерлу харчування Регіні Абрамовій не коригували, бо воно в неї і так, як в олімпійської чемпіонки: м’ясо, каші, горіхи. Дитина ще жодного разу в житті не їла фастфудівську їжу, різні булочки, круасани чи тістечка, не п’є солодкі газовані напої і соки з пакетів…

«Іноді їй мама дозволяє морозиво, але тільки якісне», – додала Лана Вєтрова.

Відомо, що 5-річна Регіна займається спортивною гімнастикою у Комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі №1 міста Львова. За рік тренувань вона виконала аж три спортивні розряди.

«Юна рекордсменка вихованка Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №1. Окрім гімнастики, дівчинка бере участь у численних бігових змаганнях і вже має понад 20 стартів. Щиро вітаємо Регіну, її батьків і тренерів із неймовірним досягненням! Львівщина пишається вами», – привітали у Львівській ОДА.

Довідково: Говерла — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України. Її висота становить 2 061 м над рівнем моря, а за віком вона приблизно 25 млн років.

Раніше ми розповідали про ще один рекорд України: Фраза легендарного морпіха про російський корабель стала рекордною.

Нагадаємо, як в Україні на Різдво встановили рекордний Тризуб із дідухів.

Також читайте: У нескореному Харкові на Великдень намалювали рекордну писанку.

Зустріч з Яриною Грушею влаштують за допомогою програми Zoom Workplace, долучитися можна буде за цим посиланням.

В Італійському інституті культури в Києві, який є організатором, оголосили, що захід розпочнеться о 13:00 (за київським часом).

«Народжена в Україні, Ярина живе в Італії з 2015 року та викладає українську мову та літературу в Міланському університеті. Вона відома своїми перекладами українських класиків і сучасних авторів. Серед її робіт – переклад Лесі Українки «Лісова пісня» (Mondadori, 2024) та книги «Донбас – це Україна» (Linkiesta Books, 2023), яка розкриває правдиву історію регіонів Донецька і Луганська та міфи, створені Радянським Союзом», – розповіли організатори.

«Книга: будувати мости за допомогою перекладу» –  такою буде тема зустрічі з Яніною Грушею 18 жовтня. Вона розповість про роботу сучасних українських перекладачів, які не лише перекладають тексти, але й пояснюють українську реальність.

А ще учасники зустрічі з пані Яриною дізнаються, чому до 2022 року було майже неможливо запропонувати італійським видавцям українську літературу, і скільки проєктів вдалося реалізувати після 2022 року.

«Також обговоримо важливість перекладу класичної та сучасної української літератури для світової аудиторії», – уточнили в Італійському інституті культури.

Додамо, що повну програму заходів з нагоди XXIV Тижня італійської мови у світі, яку підготував Італійський інститут культури в Києві у співпраці з українськими університетами, де викладається італійська мова, можна побачити за цим посиланням.

До теми: В Італії видали «Лісову пісню» Лесі Українки італійською мовою.

Раніше ми повідомляли, що в Італії видали дитячу книжку про Мавку, яку переклала українка.

Нагадаємо, що Ярина Груша закликала українців перепрочитати українську класичну літературу.

Учасниками фестивалю стали представники 22 країн світу, Анна Петренко (вона ж Анна Делларт) представляла Україну і мала виступати 29 вересня з цирковим номером на сцені Театру Сальєрі. Натомість вийшла, загорнута в синьо-жовтий прапор, потім розгорнула його в себе за спиною і стояла так кілька хвилин, тримаючи в руках листівки з надписом «Нікулін підтримує вторгнення в Україну». Про це повідомили у виданні «Corriere del Veneto».

У такий спосіб Анна, хоч і розуміла загрозу дискваліфікації, свідомо виступила з протестом проти участі у журі росіянина Максима Нікуліна (сина відомого совєтського артиста цирку та кіно Юрія Нікуліна). Він є чиновником і підтримує політику путіна та допомагає російській окупаційній армії.

Протестний виступ української артистки був перерваний художнім керівником фестивалю Антоніо Джаролою, який публічно дистанціювався від цього протесту. Він терміново вийшов у глядацьку залу під час того, як Анна почала роздавати глядачам листівки, і оголосив, що не знав про її наміри та вибачився перед публікою, пояснивши, що ця політична акція не була з ним узгоджена. Після цього Анну Петренко дискваліфікували з циркового конкурсу.

Про те, що змусило українську артистку вдатися до протесту, вона сама пояснила у своєму Іnstagram.

«Вперше за час проведення фестивалю крісло журі було представлене представнику росії, Максиму Нікуліну – директору московського державного цирку. Державного цирку – отже чиновника, представника країни агресора. Під час війни, приймати нагороду з рук агресора українському артисту організатори, зважаючи на все, вважають – нормальним. І цілком етичним. Я не змогла», – написала Анна Петренко.

Також Анна розповіла, що під керівництвом Максима Нікуліна у московському державному цирку існують пільги для учасників бойових дій в Україні та їхніх дітей, а пропагандистські бригади артистів виступають для військових. Крім цього, Нікулін у численних інтерв’ю відкрито заявляє, що допомагає військовим і підтримує владу в цьому питанні.

«Щодня по Україні прилітають бомби в мирні будинки! Як людину з таким іміджем можна було запросити до журі, де виступають артисти з України?», – обурилася українська циркова артистка.

Своєю чергою художній керівник фестивалю у коментарі для «Corriere del Veneto» заявив, що запросив російських діячів, «як це зробили інші культурні та мистецькі організації».

На думку Антоніо Джароли, українка могла відмовитися від участі, а натомість «здійняла галас у місці, де політичні прапори не мають жодної цінності».

«У нас в афіші одинадцять українців і троє росіян, щоб повторити концепцію заходу як символу співіснування та єднання, за цирковою традицією. А щодо присутності судді, я можу визнати, що перед тим, як його запросити, я просив ще двох відомих діячів циркового сектору з України, які, однак, відмовилися», – сказав Антоніо Джарола.

30 вересня відбувся фінал фестивалю «International Salieri Circus Award», на якому української циркової артистки вже не було. Проте Анна Петренко не жалкує про свій протестний виступ. Вона акцентувала на тому, що мистецтво – не аполітичне, і вона теж.

«Все, що я роблю тут, це намагаюся представити свою прекрасну країну та її культуру, поки ми боремося за нашу незалежність, свободу та демократію у світі», – наголосила українська циркова артистка.

Анна зазначила, що своїм перфомансом висловила невдоволення і назвала рішення організаторів спробою реабілітації іміджу росії, агресора у війні проти України.

«Мені дуже сподобалася Італія, і я дуже полюбила людей, з якими познайомилася та працювала. Вибачаюся перед глядачами, які вчора не побачили мого виступу. Коли я їхала на фестиваль, я не знала, що вперше з моменту заснування фестивалю до складу журі буде запрошено представника країни-агресора, росії. Надсилаю любов і обійми всім, хто мене підтримав, і бажаю мирного неба над головою», – написала у своєму Іnstagram-акаунті Анна Петренко.

Раніше ми повідомляли, що Українка відмовилась ділити сцену “Sanremo Junior” з представником росії.

Нагадаємо, що 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабну війну проти України.

До теми: Українці в Римі протестували проти «руского балу».

Також читайте: російська пропаганда проникла на Венеційський кінофестиваль – українці протестують.

ЕКА, яку часто називають «українською душею Флоренції», впродовж багатьох років втілює музичний проєкт, головним героєм якого є бандура – український народний музичний інструмент.

Музичний альбом ЕКИ містить п’ять пісень українською та англійською мовами. Всі вони присвячені Україні. Підготовка до цієї події зайняла у музикантки п’ять років творчої праці й успішно завершилася випуском 20-хвилинного альбому.

Свій мистецький результат ЕКА презентувала 8 серпня, про що вона сама оголосила в соцмережі.

«Було проведено дуже багато роботи, ви послухаєте за 20 хвилин, а я його готувала п’ять років. Придумати мелодію, слова та аранжування не вистачить. Потрібно після цього зробити дуже багато роботи, яку я вам поступово розкажу (прим. ред.: на своїй офіційній сторінці), а поки що насолоджуйтесь музикою. І чекаю на ваші відгуки», – написала ЕКА.

Музичний альбом ЕКИ під назвою «My name is Ukraine» / «Моє ім’я Україна» доступний на музичних онлайн-платформах за цим посиланням.

«Будь ласка, поширюйте серед друзів, знайомих – так ви допоможете просувати якісну українську музику», – закликала ЕКА українців.

Серед п’яти пісень, які містяться в музичному альбомі ЕКИ, є одна під назвою «Івана Купала». Музикантка розповіла, що написала її років п’ять тому, але треба було додати різні деталі та інші музичні інструменти. Зрештою все склалося чудово й 8 серпня, окрім презентації самого альбому, ЕКА презентувала ще й відеокліп своєї купальської пісні.

«Це особливий та рідкісний день з дуже потужною енергією, де поєднуються матеріальний та духовний світи, тому саме в цей день я вирішила випустити і цей відеокліп і весь музичний альбом на удачу», – пояснила ЕКА.

«Відео, яке ми зняли всього за пів дня, але скільки було зроблено праці для його реалізації, організації знають тільки учасники! Цей шедевр, на мій погляд, так і є, передає справжню українську душу, глибину та красу наших старовинних традицій, поєднання людей і природи, любові, музики і танців та старовинних звичаїв», – пояснила ЕКА.

Щиро вітаємо Катерину з реалізацією цього чудового проєкту й початком нового професійного рівня в її музичній кар’єрі!

До теми: Катерина – українська душа Флоренції.

Нагадаємо, що раніше в Італії ЕКА отримала престижну мистецьку нагороду в галузі сучасного мистецтва «Celebrity Awards 2021».

Повідомивши про свою нагороду, пані Ярина розповіла про те, коли потрапила до Італії та труднощі, з якими стикнулася на початку свого шляху.

«Я починала в Італії у 19 років, працюючи день і ніч в сімʼї, яка вважала, що я покоївка, тому їсти маю лише їхні недоїдки. У 19 років мені було дуже важко. Не за власним бажанням, а сімейні обставини змусили. Свої 20 років я святкувала в гаражі, де була моя кімната, котру виділили мені мої «синьйори», прасуючи, плакала. Пройшла нелегкий шлях, тому знаю, як важко одній, чужій, бездокументній, бідній», – поділилася Ярина Пилюх.

А ще зауважила, що на початку липня отримала найвищу відзнаку «Стипендіат Пола Гарріса» або PHF, встановлену міжнародною організацією «Ротарі» в 1957 році на згадку про свого засновника Пола Гарріса за його виняткову відданість та внесок у поширення цінностей і принципів «Ротарі» щодо допомоги людям.

«Я тішуся, що ми, українці, маємо такі ресурси, котрі виносять на якийсь інший фантастичний рівень життя, починаючи навіть з мінус десять, лише завдяки нашій праці, вірі, впертості та гордості! Інколи немає іншого вибору, як вибір найкращої версії себе та допомоги іншим людям повірити у їхні можливості, це стає пріоритетом», – зазначила Ярина Пилюх.

За словами пані Ярини, на вечорі, що відбувся у червні в Circolo Canottieri Irno, були запрошені гості, добре обізнані з темою України та розуміють свою роль і місце у нелегкій боротьбі з ворогом. Вони створюють конкретні проєкти, доносячи правдиву інформацію про ситуацію в Україні – це зараз на вагу золота.

«Були обговорені теми щодо допомоги (конкретної) військовим, адже Уго напряму працює з підрозділами, а також допомоги діткам та відбудови декількох шкіл у прикордонній частині України. Ряд інших проєктів поки залишу за кадром», – поділилась пані Ярина.

Додамо, що цьогоріч також у червні Ярина Пилюх стала одним з експертів першої майстерні підприємництва – нового проєкту української асоціації «Ucraina Più – Milano».

Цей проєкт орієнтований на українців, які мають намір відкрити або вже мають ФОП (P.IVA) і спрямований на взаємодію та допомогу один одному в досягненні успіху в Італії.

«Щодо заходу котрий відбувався в Мілані, я була запрошена для того, щоб розʼяснити такі важливі питання як правильно побудувати свою справу в Італії. Для себе я зрозуміла, що маю робити таку просвітницьку роботу щодо цієї теми. Адже люди, котрі живуть понад 20 років в Італії, були зовсім іншою категорією, вони не мали можливість спілкуватися та працювати у сфері підприємницької діяльності», – пояснила Ярина Пилюх.

До теми: Історії успіху в Італії – Назар Радчук.

Також читайте: Історії успіху в Італії – Олександр Салтанчук.

Натомість згадаємо про концерт, що відбувся за підсумками другого дня саміту G7.

Йдеться про концерт геніального італійського тенора Андреа Бочеллі перед найвидатнішими політиками світу. Він виступав разом з відомою скрипалькою Анастасією Петришак, яка народилась в Україні, виросла в Італії й наразі живе у Швейцарії.

«Який особливий це був концерт на саміті G7 в Апулії, що поширював послання миру та фундаментальних цінностей через нашу музику», – написала Анастасія на своїй сторінці в соцмережі.

Анастасія Петришак – талановита скрипалька родом з українського міста Івано-Франківськ. З 11 років жила і навчалася в Італії, зокрема у маестро Сальваторе Аккардо, який став її наставником, упродовж восьми років у Міжнародній академії вдосконалення скрипалів «Вальтер Штауффер» у Кремоні (Ломбардія). Має великий досвід гри на скрипках Паганіні та Страдіварі.

«Для мене честь грати для глав держав на G7. Це було рідкісним привілеєм спілкуватися з президентом Байденом, президентом Макроном і прем’єр-міністром Сунаком серед інших. Поділитися своїм посланням миру універсальною мовою музики для мене надзвичайно важливо. Музика має силу об’єднати нас усіх», – зазначила музикантка.

Зі всесвітньо відомим оперним співаком Андреа Бочеллі Анастасія Петришак співпрацює вже 14 років. За словами скрипальки, видатний італійський тенор завжди довіряє їй. Тож вона сердечно вдячна за глибокий музичний зв’язок із маестро Бочеллі, за взаємообмін з ним чудовими враженнями впродовж багатьох років.

«Наша синергія на сцені була чарівною; знаючи один одного стільки років і регулярно граючи разом, ми могли сприймати кожен подих і очікувати музичні ідеї один від одного, граючи з однаковим наміром і режисурою», – розповіла Анастасія Петришак.

Пропонуємо насолодитися грою неймовірної Анастасії Петришак, яка завжди пам’ятає, звідки вона родом. У відео скрипалька виконує Карпатську рапсодію «в стилі Ф. Ліста» Мирослава Скорика. Фортепіано: Лоренцо Мео.

Нагадаємо, що у 2021 році в Києві виступ італійського тенора Бочеллі та Анастасії Петришак зібрав понад мільйон гривень.