Перша зустріч сезону 2026 стосуватиметься творчості Василя Барки – українського поета, прозаїка, перекладача, педагога і літературознавця.

Йдеться про літературний твір Василя Барки під назвою «Жовтий князь». Це роман про Голодомор в Україні 1932–1933 років, який розповідає реальну історію тих подій.

Презентуватиме роман поетеса Марина Корона. Італійською мовою фрагменти роману читатиме Чечілія Андеазі.

Ведучий Алессандро Акіллі – письменник, перекладач, доцент кафедри славістики, кафедра літератури, мов і культурної спадщини (Університет Кальярі).

Захід відбудеться за кураторства Фабріції Якчі – Ucraina Più – Milano APS.

Відомо, що пряма трансляція першої зустрічі буде доступна на сайті за цим посиланням, а ще на каналі You Tube та у Facebook на сторінці Casa della Cultura di Milano.

Також відомо, що впродовж року загалом заплановано чотири зустрічі. Сезон зустрічей, присвячених сучасній українській літературі в Мілані, триватиме до квітня включно.

Організаторами виступає асоціація Ucraina Più – Milano APS за підтримки Генерального консульства України в Мілані та Casa della Cultura di Milano.

Також читайте, що в Мілані на базі української асоціації UaMi відкрили Український Освітній Хаб.

Зустрічі відбуватимуться по суботах у Casa della Cultura di Milano під редакцією Фабріції Якчі. Вестиме їх поетеса Марина Корона. Про це інформує українська асоціація Ucraina Più – Milano APS.

Доповідачі:

• Алессандро Акіллі – письменник, перекладач, доцент кафедри славістики, кафедра літератури, мов і культурної спадщини (Університет Кальярі);
• Ярина Груша (письменниця, публіцист, перекладач, професор української мови та літератури УНІМІ та УНІБО).

Вірші поетів читатимуть: українською Наталія Ноняк, в італійському перекладі актор Джорджіо Маскіоккі.

Наразі заплановано загалом чотири такі зустрічі:

• Перша з них має назву «Поезія Тараса Шевченка та сучасна українська література» й відбудеться 15 лютого з 17:00 до 19:00.
• Друга зустріч запланована на 15 березня (17:00-19:00) – «Українська поезія 1920-1930-х років: Богдан-Ігор Антонич і Володимир Свідзінський».
• Третя зустріч відбудеться 12 квітня (17:00–19:00) і має назву «Вільна українська поезія пізньої радянської доби: Василь Стус і Микола Воробйов».
• І четверта зустріч під назвою «Поезія Сергія Жадана і сьогоднішня Україна» планується на 10 травня (17:00–19:00).

«Особисті зустрічі + прямі трансляції. За прямою трансляцією можна стежити на нашому веб-сайті, на каналі You Tube та на сторінці Casa della Cultura у Facebook», – йдеться на сторінці асоціації Ucraina Più – Milano APS.

Нагадаємо, що у Падуанському університеті стартує новий курс україністики.

Читайте також: У Римі урочисто відкрили виставку картин українського генія Івана Марчука.

«Курс передусім розроблений для початківців і публічно відкритий, тож заговорити українською зможуть усі охочі», – зазначили в Українському інституті.

Курс української для студентів Падуанського університету цьогоріч, як і минулого року, викладатиме докторка філософії, філологиня та мистецтвознавиця Ксенія Константиненко, яка живе в Італії багато років.

Лекції, які читатиме пані Ксенія, впродовж весняного семестру зможуть прослухати студенти магістерської програми «Європейські та американські мови й літератури».

Відомо, що викладання в Падуанському університеті цього курсу реалізується у співпраці з Українським інститутом, AISU – Італійською асоціацією українознавства та за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Нагадаємо, що в 2024 році Ксенія Константиненко зазначила: Україна має серйозно підтримувати курси української культури й мови в Італії.

Раніше ми розповідали, що у легендарному Падуанському університеті розпочнеться курс українознавства.

Також читайте: Українська стане офіційною мовою ЄС – Тарас Кремінь.

Видавництво «Vika» запустить італійський медіахолдинг «Linkiesta» у співпраці з культурною та правозахисною організацією «PEN Ukraine», подія запланована на 2025 рік.

Там видаватимуть переклади української класичної літератури італійською, а також переклади сучасної італійської прози українською. Про це інформують в українському PEN-клубі.

«Протягом наступних трьох років видавництво має намір видати переклади 11 класичних українських творів, зокрема Валер’яна Підмогильного, В. Домонтовича, Лесі Українки та дві поетичні антології. Окрім того, видавництво працюватиме з перекладами сучасної італійської прози українською – ці видання буде розповсюджено в рамках програми ПЕН «Незламні бібліотеки», – розповіли в «PEN Ukraine».

Відомо, що у справі запуску видавничого дому «Vika» в Італії значний внесок зробили відома українська публіцистка і перекладачка Ярина Груша та головний редактор «Linkiesta» Крістіан Рокка.

«Дорога Ярина Груша, дякую тобі за твої зусилля і дуже важливу справу, яку ти робиш. Дякую, «Linkiesta.it», – подякувала Мирослава Барчук, українська журналістка та телеведуча, віцепрезидентка «PEN Ukraine».

Своєю чергою, головний редактор «Linkiesta» Крістіан Рокка розповів, чому новий видавничий дім буде названо на честь Вікторії Амеліної.

«Вікторія Амеліна, її активна участь в літературному житті не тільки України, а й світу, надихнули нас назвати видавничий дім художньої літератури на її честь. «Vika» – це про українську класику, яка проростає у наше сьогодення, «Vika» – це про якісну європейську літературу, яка підживлює український ринок і вкотре доводить спорідненість наших літератур – української та європейської. «Vika» також про розповсюдження книжок у найвіддаленіші місця, які потребують нашої підтримки. На все це нас надихнула Вікторія Амеліна», – зазначив Крістіан Рокка.

Раніше ми повідомляли, що в Італії вийде журнал у пам’ять загиблої української письменниці Вікторії Амеліної.

Також читайте: Ярина Груша закликала українців перепрочитати українську класичну літературу.

Разом з іншими представниками цієї культурної та правозахисної організації Ярина розвозила книги в міські та селищні бібліотеки, брала участь у зустрічах з місцевими громадами 12 населених пунктів Полтавської області.

Про це стало відомо завдяки виконавчій директорці Українського ПЕН Тетяні Терен, яка широко висвітлювала інформацію про цю чотириденну поїздку.

«Читаю програму наших наступних чотирьох днів як поезію: Крячківка, Хорол, Козубівка, Нові Санжари, Полтава, Опішня, Зіньків, Гадяч, Решетилівка, Кобеляки, Горішні Плавні, Кременчук», – інформувала Тетяна Терен на початку поїздки ПЕН-бусом.

Вчора, 14 серпня, літературно-волонтерська поїздка Полтавщиною, учасницею якої була Ярина Груша, завершилася зустріччю з представниками громади міста Горішні Плавні та переданням місцевій бібліотеці нових книг англійською та українською мовами.

Як відбулась ця подія, можна дізнатися з відеозапису Андрія Куценка, адміністратора Facebook-сторінки «Мої Горішні Плавні».

«Ярина Груша доєдналася до нас з Італії. Це її перша волонтерська поїздка з командою ПЕН. Ярина вже багато років живе в Мілані, вона викладає українську літературу і українську культуру в Болонському і Міланському університетах. Ярина дуже активна в промоції України, українського слова там і, крім усього іншого», є перекладачкою. Зокрема, нещодавно вона переклала «Лісову пісню» Лесі Українки», – так представила Ярину Грушу присутнім Тетяна Терен.

Під час зустрічі з громадою міста Горішні Плавні Ярина Груша наголосила на тому, що українська література, зокрема класична, є дуже важливою як для самих українців, так і для світової спільноти.

«Працюючи з українською класикою, викладаючи лекції про українську літературу, розказуючи про неї іноземним студентам, я ще раз для себе зрозуміла, наскільки важлива наша класика для нас і наскільки наша класика представляє нас на світовій арені», – зазначила Ярина.

Також Ярина розповіла, що до 2022 року в Італії, на жаль, було дуже складно щось перекладати з української літератури, тому що це було непопулярно, цю літературу італійці не знали. Натомість російська література була дуже відомою, вона перекладалась в Італії завжди.

«Перебити ось цю популярність російської літератури було дуже важко. І після 2022 року, на жаль, що саме через війну, в Італії дізналися набагато більше про Україну, почали запитувати про Україну. Почали ставити запитання – а що ж це за країна, яка протистоїть російській агресії, хто ці люди, звідки вони прийшли? І народжується запит на переклад української літератури – як класичної, так і сучасної», – зауважила Ярина Груша.

Жителі Горішніх Плавнів мали змогу прослухати уривок з «Лісової пісні» Лесі Українки італійською мовою в авторському перекладі та виконанні Ярини Груші. Йдеться про останній монолог Мавки – той самий, що починається зі слів «О, не журися за тіло!».

«Цей монолог дуже життєствердний, адже Мавка, яка через певну кількість перипетій, майже втративши своє тіло, стала голосом, який буде говорити до майбутніх поколінь», – прокоментувала перекладачка уривок з «Лісової пісні».

Присутніх на зустрічі, а також усіх українців загалом Ярина закликала перепрочитати українську класичну літературу, яка розповідає українцям про минуле та допомагає зрозуміти своє теперішнє і спроєктувати  майбутнє.

Додамо, що під час зустрічі в Горішніх Плавнях учасники літературно-волонтерської поїздки читали вірші українських поетів, які загинули, починаючи з 2022 року.

За словами Тетяни Терен, таких поетів уже понад 40 – тих, у кого росія забрала життя. Серед них і Вікторія Амеліна, перша та єдина збірка якої під назвою «Свідчення» з’явилася вже після її смерті. Один з цих віршів і прочитала Ярина Груша.

Ярина повідомила, що Вікторія Амеліна спочатку була відома як прозаїк, але з квітня 2022 року вона почала писати вірші. В ній почала народжуватися поетеса і зараз її голос продовжує звучати через написані нею твори. Ярина висловила впевненість, що зачитаний нею вірш «Історія для повернення» Вікторії Амеліної торкнеться кожного українця.

«Розповідаючи про українську літературу за кордоном, я з впевненістю можу сказати, що наша література є і була частиною великого європейського процесу. Це прекрасна самобутня література, про яку варто розповідати, тому що вона говорить про нас», – сказала Ярина Груша.

Раніше ми розповідали, що в Італії видали книжку про Мавку, яку переклала Ярина Груша.

Також читайте: У День вишиванки в Міланському університеті закінчився курс української мови та літератури.

⠀

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі!» (Т. Шевченко)

Тарас Шевченко – одна з найвеличніших постатей в історії України. Він відіграв ключову роль у створенні та розвитку української літературної мови. Пророк, мислитель, геній, символ нашої країни. Чи задумувались над тим, якою була б (та чи була б взагалі) зараз Україна, якби свого часу Бог «забув» подарувати нам Шевченка?

«Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю», – так висловлювався про Кобзаря відомий український письменник Остап Вишня. Тож одне з завдань сучасних українців полягає в сумлінному вивченні, плеканні та цінуванні своєї історії, мови, культури, своїх видатних діячів, оскільки дерево здатне рости й розвиватися лише тоді, коли його коріння має достатню поживу. І цією поживою для справжнього українського дерева є пам’ять і повага до своїх митців, своїх Героїв та наслідування їх.

З цим завданням прекрасно справляється українська поетеса, прозаїк, перекладачка, драматург, публіцистка, шевченкознавиця, громадська діячка, волонтерка Антонія Цвід, літературна зустріч з якою відбулась 31 травня в Римі.

Захід пройшов в українському ресторані «Taverna Shynok» за сприяння організації «Ucraina Unità APS Roma» та її президентки Галини Пришляківської. На благодійному вечорі Антонія Цвід презентувала книги «Таємниці Тараса Шевченка» та «Поетичний зошит воєнного часу». Модератором заходу виступила українська поетка в Римі Світлана Нікітенко.

На початку виступу Антонія Цвід одразу нагадала всім присутнім про основну місію свого туру – збір коштів на ліки для поранених українських військових і закликала всіх охочих долучитися благодійними внесками до цієї важливої справи.

Авторка зачитала свій вірш-присвяту українським захисникам «Йде воїн» з циклу «Кривава рута» та оголосила хвилину мовчання за тими українцями, які, на жаль, загинули від рук московських окупантів на цій кровопролитній війні.   

«Немає зараз нічого тяжчого, ніж те, що переживають наші хлопці, які зараз на війні», – зазначила пані Антонія.

На запитання Світлани Нікітенко про те, що підштовхнуло звернутися до опису та розслідування невідомих досі життєвих та творчих фактів життя Тараса Шевченка, письменниця, серед іншого, відповіла, що Шевченко в її житті – це не випадковість. Його творчістю вона цікавилася вже з раннього дитинства.

Проте коли вже стало зрозуміло, що почалися різні інсинуації та диверсії проти української нації, зокрема, перекручування фактів біографії Кобзаря, Антонія Цвід вирішила взятися за цю складну дослідницьку роботу, яка полягала в з’ясуванні того, ким був насправді духовний батько України Тарас Шевченко.

«Я багато років провела в архівах. Почала читати спогади. Нам у школі дають таке, що просто викликає відразу до Шевченка. Але, коли ти занурюєшся в ці архіви, то вже бачиш не того діда з вусами, шапкою та у кожусі, а бачиш прекрасного Шевченка, який у молодому віці написав «Кобзаря» й просто диву даєшся – невже це справжній Шевченко? Невже так можна кохати?», – поділилася враженнями пані Антонія.

Авторка також розповіла про ті невідомі досі факти життя нашого Кобзаря, які їй відкрилися під час дослідження: про його чудове почуття гумору, про його освіченість, відмінний смак у манерах, одязі, про друзів поета, його коханих жінок і навіть про ймовірного сина Федора від нареченої, яка мешкала в Седневі.

«Дивлюся на світлини й думаю – ось вони, прямі нащадки Тарасові. Замовчувати цей факт лише через моральні застороги? Нехтувати прямою гілкою родоводу нашого Пророка лишень тому, що Тарас Григорович не встиг одружитися через раптовий арешт? Певна, що ні, адже істина – понад усе!…», – зазначила дослідниця на сторінках своєї книги «Таємниці Тараса Шевченка».

На літературному вечорі Антонія Цвід зачитала свою міні-поему «Дума про Тарасове щастя», написану за останніми версіями біографів Тараса Шевченка та таємними родинними реліквіями, відкритими нею самою. Завдяки цьому присутні змогли пересвідчитися у складній життєвій драмі Шевченка, нездійсненних його мріях у власному коханні. В поемі, зокрема, зустрічаємо такі рядки:

«Твоя таємна наречена

ніким не впізнана пішла.

І до самісінької смерти

коханню вірність зберегла…

Фатальна місія від неба

тобі дісталась на землі.

Лишень Вкраїна-наречена

навік судилася тобі».

Ми поцікавилися у Антонії Цвід, чи снився їй Тарас Григорович під час дослідження та написання нею цієї книги?

«Важко сказати. Можливо, якось і снився, але вже не згадаю, бо стільки всього пережито. Але, коли я пишу, то його ніби чую. Іноді буває, що він мені немов диктує…», – відповіла поетеса.

Антонія Цвід також відома своєю любовною лірикою. Літературознавці та критики навіть називають її засновницею сучасної філософсько-інтимної лірики. Тому родзинкою вечора стали її вірші про особливу пристрасть у коханні, які вона продекламувала у захопливому стилі. Вони були зустрінуті бурхливими оплесками присутніх. Адже навіть сам Шевченко у своїй поемі «Катерина» заповідав:

«Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями,

Бо москалі – чужі люде, роблять лихо з вами».

На заході кілька віршів Антонії Цвід прозвучали італійською мовою у виконанні Франко Ауконе, переклад яких зробила Ольга Вдовиченко.

Як зазначала сама поетеса, цією зустріччю вона відзначила річницю свого Благодійного туру Європою – від Парижу до Риму, старт якому дав 14-й з’їзд Європейського конгресу українців у Берліні.

На знак подяки за участь у літературному вечорі представники організації  «Ucraina Unità APS Roma» вручили пані Антонії пам’ятні подарунки. 

Після завершення вечора присутні мали змогу придбати книги Антонії Цвід, отримати автографи, поспілкуватися у дружньому колі, сфотографуватися з нею на пам’ять, а ще зробити благодійні внески на підтримку лікування українських військових.

Пам’ятаймо, що зараз Україна переживає важкі часи боротьби та відстоювання власної незалежності у війні з ненаситним агресором – московією. Тож будьмо гідними кожен на своєму місці, допомагаймо та підтримуймо Україну у цей складний період, почавши з самого себе. А дороговказом у цьому нам, знову ж таки, служать слова великого борця за волю України Тараса Шевченка:

«Борітеся – поборете!

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!»

Додамо, що в рамках Благодійного туру Європою в Антонії Цвід заплановано ще два літературні заходи в Римі, після чого вона відвідає Польщу.

Відомо, що Антонія Цвід є авторкою понад двох десятків поетичних та прозових книг. Її вірші увійшли до багатьох вітчизняних та закордонних антологій, виданих у Франції, Італії, Німеччині, Греції, Великій Британії, Болгарії, Молдавії, Македонії, Словаччині, Польщі та інших країнах. Володарка «Золотого диплому» (Німеччина, 2023), Гран-прі Міжнародного конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» (2019), ювілейної медалі та інших відзнак Національної спілки письменників України. Лавреатка Німецько-французької літературної премії ім. А. де Сент-Екзюпері (2020), міжнародних літературних премій імені Г.Сковороди «Сад божественних пісень», ім. М.Гоголя «Тріумф», ім. Олександра Олеся, К. Мандрик-Куйбіди, премій «Літературний Олімп», «Благовіст» тощо. Лавреатка Народної премії ім. Тараса Шевченка в номінації «Література» за книгу «Таємниці Тараса Шевченка». Членкиня НСПУ з 1987 року та Світового поетичного об’єднання «Poetas del Mundo». Учасниця закордонних літературних симпозіумів у Європі. Про Антонію Цвід, твори якої перекладені багатьма мовами світу, створено низку телефільмів і телепрограм.

Раніше ми повідомляли, що українців в Римі запрошують на благодійну зустріч з українською романісткою.

Також читайте: У Римі урочисто відкрили «Українську книжкову поличку».

Як відомо, українська мова є однією з наймилозвучніших мов світу. Наприклад, в ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу, де найбільшу кількість займають саме українські народні пісні (близько 15,5 тисяч). Недарма, українську мову часто називають «солов’їною». Після вторгнення росії в Україну, усвідомлення важливості підтримки, розвитку і популяризації української мови та української книги для багатьох українців набуло особливого значення.

За різними оцінками, з лютого 2022 року по сьогодні Італія прийняла близько 190 тис. громадян України, які тікали від війни. За цей час багато українських дітей вже пішли до школи, дехто вже й вивчив італійську мову, хтось створив нові сім’ї. Але переважна більшість українців після завершення воєнних дій все ж, планує повернутися до України, оскільки в народі кажуть «всюди добре, а вдома – найкраще».

З метою об’єднання і допомоги один одному, заради пам’яті свого «коріння», підтримки та розвитку української мови та культури, українцями в Італії створюються різноманітні українські асоціації, школи, церкви, заклади харчування з українською кухнею, газети, гуртки, проводяться різноманітні благодійні фестивалі, творчі заходи, спортивні змагання, з’являються можливості для читання українських книг.

Черговою такою можливістю для українських громадян в Італії стало відкриття «Української книжкової полички» в Римі, що відбулося в понеділок 20 травня.

У заході взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Італійській Республіці Ярослав Мельник з дружиною, другий секретар Посольства з питань культури Олена Холявицька, директорка бібліотеки імені Антоніо Бальдіні Амалія Марія Амендола, заступниця директорки Антонелла Луцці Конті, офіційний представник Генеральної дирекції бібліотек та авторських прав Міністерства культури Італії Валерія Нікотра, представники італійських та українських наукових кіл та української громади.

У своєму вітальному слові Ярослав Мельник зазначив, що в рамках цієї ініціативи Посольство України в Італійській Республіці передало до бібліотеки Антоніо Бальдіні близько 400 книг українською мовою різних жанрів. Це твори класичної та сучасної художньої літератури, історична, наукова та публіцистична література, видання про кулінарні традиції, культурну та мистецьку спадщину тощо.

«Впевнені, що наявність українських видань у бібліотеці стане приємною нагодою для всіх, хто бажає познайомитися з українською літературою, культурою та традиціями», – підкреслив Посол.

У Посольстві повідомили, що проєкт «Українська книжкова поличка» ініціювала Перша леді України Олена Зеленська спільно з Міністерством закордонних справ, Міністерством культури та інформаційної політики, а також Державною установою «Український інститут книги» та посольствами України. Вже відкрито 200 книжкових полиць у 47 країнах, які налічують 50 тисяч українських видань.

В Італії цей проєкт реалізовано під патронатом Першої леді України Олени Зеленської та за підтримки МЗС України, МКІП України, Українського інституту книги, Київської школи економіки.

Головна мета цієї ініціативи – популяризація української літератури, культури та мови в Італії та надання можливості численним громадянам України, які прибули до Італії, мати доступ до видань своєю мовою.

Українська поличка в Римі представлена також книгами українських авторів в перекладі на італійську та англійську мови, дитячою літературою тощо.

Серед авторів – переважно українські класики та сучасники: Тарас Шевченко, Леся Українка, Григорій Сковорода, Іван Франко, Ольга Кобилянська, Михайло Коцюбинський, Іван Котляревський, Пантелеймон Куліш, Василь Стефаник, Василь Стус, Ліна Костенко, Зірка Мензатюк, Дзвінка Матіяш, Юрій Андрухович, Андрій Курков, Оксана Забужко, Сергій Жадан та багато інших, а також твори відомих іноземних авторів в перекладі на українську мову. Передбачається поповнення фонду бібліотеки на регулярній основі.

На запитання нашого видання «Чи планується відкриття схожих поличок і в інших містах Італії ?» в Посольстві відповіли, що Посольство України в Італії передало українські книги до бібліотек українських шкіл «Престиж» в Римі, «Пресвята родина» в Помпеї, «Золотоуст» в Казерті, «Радість» в Болоньї, «Щедрик» в Ріміні, «Сонячник» в Барі.

Це стало можливим завдяки іншим проєктам – започаткованим Українським інститутом книги «Книжки без кордонів» та Держкомтелерадіо «Українським дітям – українську книгу!», які реалізовуються спільно з Офісом Президента України, МКІП України та МЗС України.

Українські книжки також можна знайти в Бібліотеці Облате у Флоренції, в українській школі «Рідне слово» при асоціації «Кфіщь» в Тренто, в українській школі ім. Соломії Крушельницької в Мілані, в міській бібліотеці «Salaborsa» в Болоньї, в українській асоціації «LA RONDINE APS» в Местре, в бібліотеці української асоціації «Ucraina Più – Milano», в міській бібліотеці міста Ачіреале на Сицилії.

У Посольстві розповіли, що проєкт «Українська книжкова поличка» був запланований ще до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, а під час війни потреба в ньому лише зросла.

«Призначення бібліотек і книг – зберігати та передавати знання, культуру та історію. «Українська книжкова поличка» також збереже зв’язок українців Італії зі своєю країною. Ми віримо, що український літературний спадок надовго оселиться в римській бібліотеці, щоб розповідати та свідчити про Україну, а також підтримувати та надалі розвивати міцні та тривалі зв’язки між нашими народами», – зазначили в Посольстві.

Про важливість і доступність українського слова для українців за кордоном та важливості проєкту «Українська книжкова поличка» у своїх виступах неодноразово наголошувала і Перша леді України Олена Зеленська.

«Наші вимушені переселенці за кордоном, у десятках країн Європи, зможуть взяти книжку рідною мовою собі чи дитині, і відчути, що Батьківщина – близько. На відстані книги», – зазначила Олена Зеленська.

То ж тепер кожен свідомий українець, який тимчасово або постійно проживає в Італії, має чудову нагоду відвідати бібліотеку Антоніо Бальдіні в Римі, почитати українську книгу, збагатити свій кругозір, дізнатися більше про багатовікову українську історію та хоча б на деякий час відчути себе вдома, в рідній Україні.

Водночас це ще й можливість для італійців та громадян інших країн, які вивчають українську мову та цікавляться Україною, ширше пізнати нашу чудову країну.

Завершимо розповідь про цей важливий захід словами видатного українського письменника Максима Рильського: «Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови…»

Раніше ми розповідали про вечір української поезії в Римі з Іриною Шуваловою.

Також читайте інтерв’ю з українською поетесою Оксаною Стоміною: Маріуполь – моє місце сили.

Нагадаємо, що в Пʼяченці презентують книгу італійського дослідника про українську ідентичність.

На своїй сторінці в соцмережі пані Ярина поділилася, що цьогоріч курс української мови та літератури в Міланському університеті видався дуже інтенсивним. Він був сконцентрований в одному семестрі та виявився з багатьма питаннями й багатьма відповідями. Саме сьогодні триває складання іспиту.

На іспит з нагоди Дня вишиванки викладачка з України Ярина Груша вдяглася у вишиванку. Вона поділилася, що живучи в Мілані, має не одну, а дві вишиванки.

«Це моя друга вишиванка, перша, біла, подарована батьками на двадцятиріччя, ось цю другу я придбала сама минулого літа в Києві», – розповіла пані Ярина.

Також додала, що в аудиторії у вишиванці вона була не сама.

«Вишиванки одягли також мої студенти з України. Міланський університет щороку дарує мені талановитих студентів, які повертаються й на наступні семестри прослухати нові лекції», – зазначила Ярина Груша.

Раніше ми розповідали, що в Італії видали книжку про Мавку, яку переклала українка Ярина Груша.

Ще про Ярину Грушу: В Італії видали «Лісову пісню» Лесі Українки італійською мовою.

Сьогодні, 19 березня, їй виповнилося 93 роки!

«Світове українство вітає Вас з днем народження, пані Ліно! Многая і благая літа!», – йдеться у привітанні.

Як інформує СКУ, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Ліна Костенко активно підтримує українців і пише нові книжки. І дійсно, її поезія дає наснагу продовжувати боротьбу та чинити потужний спротив.

«Усі 30 років незалежності України я знала, що Росія нападе», – заявляє Ліна Костенко.

Творчість цієї видатної української поетки є важливою для українців з усього світу – переконані в СКУ і розповіли про важливість її поезії👇

📘 Ліна Костенко – одна з найвідоміших жінок сучасної України. Її поезія та проза – це віддзеркалення великої частини української історії та культури; епохи «шістдесятників», людей, які, ризикуючи життям, чинили спротив радянській імперії після Другої світової війни.

📘 Поетеса народилася у містечку Ржищеві, біля Києва, в родині вчителів. Її дитинство припало на 1930-ті, коли при владі був Йосип Сталін. Репресивна машина радянського режиму не оминула цю родину. Батько Костенко провів кілька років у таборах.

📘 Одного разу письменниця поділилася пророчою історією, яку розповіли її батьки. Якось в родину Костенко представник радянської служби безпеки і спитав, чи є в домі зброя. Відповідь була ствердною: батько вказав на сплячу дитину в колисці.

📘 Ліна Костенко та її слово – дійсно стали зброєю. Потужною зброєю, яка наблизить Незалежність України.

📘 Поетеса написала твори, які назавжди увійшли в історію українського слова – віршований роман «Маруся Чурай», збiрки поезії «Вiтрила», «Проміння землі», «Сад нетанучих скульптур».

📘 Ліна Костенко активно підтримує трансформації й демократичні процеси вже в незалежній Україні. Вона стала одним з моральних авторитетів нації, яку безмежно шанують та до якої всі прислухаються.

Початок заходу о 18.00, адреса ресторану: Roma, via Latina 48.

«Дорогі шанувальники української літератури! Маємо за честь запросити вас на творче побачення з відомою українською письменницею Лорою Підгірною. Вхід вільний. Приходьте, буде цікаво!», – йдеться Facebook на сторінці ресторану «Княжий двір» у Римі.

Під час цього літературного заходу Лора Підгірна представлятиме свій новий роман під назвою «І велети падають». У ньому йдеться про історію життя, боротьби, пригод та кохання українського «Джеймса Бонда» – контррозвідника державного центру УНР в екзилі Марка Шведа.

«Поговоримо про неймовірних українських супергероїв, які творили 100 років тому Українську Державність і забуті, майже знищені та перекручені сторінки історії України. Можна буде придбати роман з підписом авторки», – пообіцяла в соцмережі сама Лора Підгірна.

За словами авторки, сюжет роману «І велети падають» засновано на  реальних подіях та розсекречених документах архіву Служби зовнішньої розвідки України. Пані Лора коротко анонсувала його зміст:

Дія п’ятої частини саги «Шведіана» відбувається у 1941 році. Європу поглинула Друга Світова війна. Українські патріоти намагаються скористатися політичною ситуацією аби здобути для України незалежність і здатність протистояти совєцькій владі. Агенти МІ-6 Марко Швед (українець за походженням, агент українських спецслужб ДЦ УНР в екзилі) та Ян Флемінг отримують важливе завдання – допомогти колегам по той бік Атлантики завадити планам нацистів, котрі почуваються у Нью-Йорку, як вдома. Доля розвідника знову зводить Марка зі старими знайомими – двома Вальтерами: Шелленберґом та Кривицьким. А ще дає шанс розпочати новий раунд таємної боротьби за Україну. Привиди минулого знову оживають. Але Марко на все готовий, аби розкрити таємницю загибелі дружини й доньки та зберегти віднайдене після гіркої втрати нове кохання.

Раніше ми повідомляли, що українці в Римі зібрали тисячу євро на реабілітацію українських воїнів.

Нагадаємо, як в ресторані «Княжий двір» українці Рима долучилися до флешмобу «Батько наш Бандера».