З цією метою Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв A1.2, яка стосується саме тих українців, які були змушені шукати захисту за кордоном.

«Категорія A1.2 дає можливість подати заяву про компенсацію особам, які з 24 лютого 2022 року були змушені залишити своє житло або місце постійного проживання в Україні та переміститися за її межі, або які не можуть повернутися до України через міжнародно-протиправні дії Російської Федерації чи з метою уникнення їхніх негативних наслідків», – пояснили в Реєстрі збитків для України.

Довідково: Реєстр збитків для України (Register of Damage for Ukraine, RD4U) – це міжнародна електронна система обліку заяв та доказів (фото, документи) про шкоду, завдану росією з 24 лютого 2022 року (житло, здоров’я, бізнес). Реєстр був створений у 2023 році в Гаазі під егідою Ради Європи як перший етап майбутнього компенсаційного механізму.

Отже, заяви у категорії A1.2 стосуються саме факту вимушеного переміщення за межі України. Матеріальні та інші наслідки такого переміщення (зокрема втрата роботи, житла, доходів або інші економічні втрати, а також депортація дітей чи дорослих) подаються в інших відповідних категоріях Реєстру.

Відомо, що для подання заяви необхідно надати інформацію та докази (за наявності), які підтверджують факт вимушеного виїзду або неможливість повернення, включно з даними про перетин державного кордону.

Особи, яким було надано тимчасовий захист або притулок в іншій державі у зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації, автоматично вважатимуться вимушено переміщеними за межі України для цілей цієї категорії.

Запуск категорії A1.2 є черговим кроком у відкритті нових категорій заяв та подальшій фіксації шкоди, завданої агресією російської федерації. Наразі відкрито 14 інших категорій, що охоплюють різні види шкоди – від тяжких особистих втрат, таких як загибель або зникнення безвісти близьких, до пошкодження або знищення житла та іншого майна.

Заяву можна подати незалежно від того, де перебуває особа – в Україні чи за її межами. Це право не обмежується місцем проживання або перебування заявника.

Заяви, що відповідають установленим вимогам, будуть внесені до Реєстру та в подальшому передані на розгляд майбутньої Компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір належної компенсації. У грудні 2025 року 35 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію про створення Міжнародної Компенсаційної комісії під егідою Ради Європи.

Подати заяви можна в Дії, скориставшись новою категорією A1.2 «Вимушене переміщення за межі України». Це можуть зробити повнолітні громадяни України. Батьки можуть зробити це від імені дитини.

Як зазначається в Дії, підписання потрібен Дія.Підпис або КЕП. Якщо ви вже подавали заяву про внутрішнє переміщення в категорії A1.1, це не заважає подати заяву і в категорії A1.2.

«Подавайте заяву в Дії, кожен зафіксований факт – це доказ, який бачить світ», – йдеться у повідомленні.

Як подати заяву:

1. Авторизуйтесь на порталі Дія
2. Оберіть категорію A1.2 «Вимушене переміщення за межі України»
3. Заповніть інформацію про обставини виїзду
4. Додайте підтвердження за наявності
5. Підпишіть заяву Дія.Підписом або КЕП

«Під час заповнення надайте інформацію про події, що змусили вас виїхати, про перетин кордону або щодо неможливості повернення, інформацію про прихисток, а також інше громадянство за наявності. Додайте все, що допоможе повніше зафіксувати вашу історію», – пояснюють в Дії.

Більше інформації про міжнародний Реєстр збитків та категорії заяв можна знайти на сайті Реєстру за цим посиланням.

Відомо, що послугу в Дії реалізують Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство юстиції України. Розвиток сервісу здійснюється в межах проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev, та швейцарсько-української Програми EGAP. Партнер проєкту UK DIGIT та виконавець програми EGAP – Фонд Східна Європа.

Додамо, що КЕП – це кваліфікований електронний підпис. За інформацією Державної міграційної служби України, КЕП є найнадійнішим видом електронного підпису. Він має таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис на папері.

«КЕП підтверджує цілісність документа та ідентифікує особу, яка його підписала, використовуючи криптографічне перетворення та особистий ключ, що зберігається на захищеному носії», – йдеться у повідомленні ДМС України.

Також читайте: «Українці за кордоном – не тимчасова статистика, а мільйони людських історій» – Омбудсман України.

«Загалом за роки війни в Україну вже повернулися понад 1,1 млн осіб. Попри це, експерти наголошують: масового повернення не відбувається. Більше того, готовність українців повертатися поступово зменшується», – йдеться у повідомленні.  

Також зазначається, що українці повертаються, але не масово. І це чітко видно з динаміки соціологічних опитувань — кількість тих, хто планує повернення, постійно зменшується, це витікає з досліджень демографів.

Серед українців, які частіше повертаються до України, це окремі люди, а не цілі родини. Також зростає частка людей старше 60 років та осіб з інвалідністю. Водночас сімей з дітьми серед тих, хто повертається, стає менше.

Відомо, що частина людей повертається після завершення соціальної підтримки за кордоном або через психологічне відчуття дому. Інші – навпаки, здійснюють повторні спроби виїзду, але не завжди залишаються.

На рішення українців безпосередньо впливають умови перебування в конкретній країні, зокрема формат соціальної підтримки, можливість працевлаштування та інтеграції.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова громадської організації «Офіс міграційної політики», пояснив, що деякі країни одразу дозволяють отримувати допомогу по безробіттю, виплати на дітей, надають безкоштовне житло.

«Саме різниця в підходах формує різні міграційні траєкторії українців: частина адаптується і залишається, частина – повертається, не знайшовши для себе стабільності», – зауважив Василь Воскобойник.

Крім цього, ключовим фактором повернення чим неповернення українців на Батьківщину залишається фактор безпеки. Адже попри економічні та соціальні аргументи, головною причиною неповернення залишається війна.

Активні бойові дії, обстріли та небезпека у прифронтових регіонах змушують людей або відкладати рішення про повернення, або знову виїжджати.

«Очікувати нової хвилі масового повернення наступного року не варто – основна причина виїзду нікуди не зникла», – наголошують експерти.

За прогнозами експертів, для України це означає, що стабільне, але невелике повернення українців не компенсує демографічних і трудових втрат, яких зазнає країна.

У Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування переконані, що без системної політики повернення, реінтеграції та створення умов для життя і роботи Україна ризикує надовго закріпити дефіцит людського капіталу.

«Повернення відбувається. Але воно – індивідуальне, обережне і дуже залежне від зовнішніх умов», – констатують експерти.

Також читайте: Нацбанк України прогнозує початок повернення біженців з 2027 року – Офіс міграційної політики.

Раніше повідомлялося, що Уряд України виділив 150 млн грн на повернення українських біженців з-за кордону.

До теми: В Україні стартував проєкт щодо повернення українців з Європи додому.

Експерти наголошують, що швидкість повернення громадян напряму залежатиме від ситуації безпеки, темпів економічного відновлення та умов життя українців в європейських країнах.

Що впливає на повернення українських біженців

Зазначається, що початок поступового повернення українських мігрантів очікується ще до кінця прогнозного горизонту, однак швидкість зворотної міграції залежатиме від безпекових ризиків. 

Збереження високих безпекових ризиків, зокрема обстріли рф усієї території України та теракти проти цивільного населення, зумовлювали помірний відплив мігрантів за кордон.

Продовження термінів перебування в ЄС та/або перехід на сталі режими перебування з великою ймовірністю стримуватиме активне повернення мігрантів на прогнозному горизонті. Враховуючи повільну нормалізацію економічних умов, оцінки міграційних потоків у наступних роках погіршені.

Прогноз НБУ

Водночас припущення на 2025 рік залишаються незмінними: очікується чистий відплив близько 0,2 млн осіб за кордон. Передбачається, що у 2026 році відплив мігрантів триватиме схожими з цьогорічними темпами (близько 0,2 млн осіб), тоді як квітневий прогноз передбачав повернення 0,2 млн осіб.

Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі — 0,5 млн осіб). Загальна кількість мігрантів зменшена відповідно до оновленої методології ООН.

Скільки українців виїхали за кордон

З 3 жовтня по 14 листопада 2025 року Україну залишили майже стільки ж громадян, скільки за попередні дев’ять місяців. Натомість у ДПСУ заявили, що за останній період пасажиропотік, навпаки, суттєво знизився, а в окремі місяці спостерігалася навіть перевага в’їзду в Україну.

ДОВІДКОВО:

Офіс міграційної політики (ОМП) – це об’єднання експертів з міграційної політики, демографії, права, економіки та комунікацій. Діє з початку 2025 року. Раніше його експерти працювали в рамках Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування опікується питаннями роботи українців за кордоном. Співпраця триває й до цього часу.

ОМП займається формуванням нової міграційної політики України з метою збереження та розвитку людського капіталу. Офіс діє як платформа для міжсекторної співпраці з метою формування стійкої політики у сфері міграції та ринку праці. Голова ОМП – Василь Воскобойник.

До теми: Міграція українців за кордон є найбільшим викликом для держави – Воскобойник.

Також читайте: Війна в Україні відкрила нову хвилю міграції українців до Італії.

Раніше повідомлялося, що в Україні стартував проєкт щодо повернення українців з Європи додому.

Захід присвячений обговоренню актуальних питань, пов’язаних із вимушеним переміщенням українських громадян, спричиненим російською агресією, а також пошуку ефективних механізмів їх соціальної адаптації, інтеграції й відновлення. Про це інформує Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (СФУЖО).

Конференція розпочнеться о 11:00 (за київським часом) за адресою: Via Svezia  2, 30027  San Dona di Piave (VE).

Захід відбуватиметься у двох форматах – онлайн і офлайн. Робочі мови: українська, італійська, англійська.

«До участі запрошуються представники державних і громадських організацій, міністерств і відомств, науковці та практики, представники релігійних спільнот, волонтери, студенти», – йдеться у повідомленні.

Щоб взяти участь у цьому міжнародному заході, слід обов’язково зареєструватися за цим посиланням.

Відомо, що організаторами конференції «Збереження та відновлення психічного здоров’я і соціального благополуччя громадян України в період інтеграції та реінтеграції» в Італії виступили асоціація соціальних промоцій «Ластівка» (Італія) / «La Rondine APS» (ex Ucraina Più) та молодіжна громадська організація «Центр соціальної реабілітації «Альтернатива» (Україна) у партнерстві зі Світовою федерацією українських жіночих організацій, Комісією СФУЖО з протидії насильству та NAU – Network Associazioni per Ucraina / Мережею асоціацій для України.

Раніше ми повідомляли, що в Італії стартував третій тур української поетеси Оксани Стоміної.

Також читайте: Українців Падуї запрошують до музично-театральної студії.

«Міністерство освіти і науки затвердило зміни до Типової освітньої програми, яка передбачає вивчення українознавчого компонента для дітей, що проживають за кордоном і відвідують місцеві школи», – йдеться у повідомленні.

Відомо, що зміни до Типової освітньої програми для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти країни перебування та України, були внесені на підставі наказу МОН №1119 від 7 серпня 2025 року.

«Зміни, внесені до програми, нададуть учням і ученицям можливість, окрім обов’язкових предметів українознавчого компонента, обирати додаткові дисципліни відповідно до власних освітніх потреб — наприклад, для підготовки до НМТ. Це можуть бути математика, фізика, англійська мова або інші предмети», – пояснили в МОН України.

Також відомо, що Типова освітня програма містить:

• перелік предметів й інтегрованих курсів навчального плану типових освітніх програм України, вивчення яких не передбачено навчальними планами закордонних закладів освіти;
• рекомендований розподіл кількості навчальних годин на тиждень для вивчення предметів навчального плану;
• вимоги до осіб, які можуть здобувати освіту відповідно до цієї програми;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу;
• опис інструментарію оцінювання.

Українознавчий компонент — це скорочена освітня програма для українських школярів, які тимчасово перебувають за кордоном. Вона дає змогу зменшити навчальне навантаження до 5-8 годин на тиждень, продовжити навчатися дистанційно, зберігаючи зв’язок з українською системою освіти.

Дізнатися більше про цю програму, а також подати заявку можна на сайті МОН України за цим посиланням.

До теми: До уваги батьків українських школярів, які навчаються за кордоном.

Також читайте: Україна визнаватиме результати навчання дітей за кордоном.

Водночас уже з 2027 року очікується, що ця тенденція зміниться – міграційний потік має звернутися у зворотному напрямку, тобто українці повертатимуться додому. В НБУ вважають, що це має свідчити про поступове відновлення довіри до економічної стабільності.

Серед причин виїзду громадян з України називаються збереження високих безпекових ризиків, зокрема російські обстріли усієї території України, а також теракти проти цивільного населення. Крім цього, відзначається зростання та адаптація українців до життя за кордоном.

В НБУ очікують, що чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 100 тисяч, у попередньому прогнозі – 500 тисяч осіб).

У звіті НБУ зазначається, що продовження термінів перебування в Євросоюзі та/або перехід на сталі режими перебування з великою ймовірністю стримуватиме активне повернення мігрантів.

До теми: Хто не повернеться після війни та чому – демографиня Лібанова.

Також читайте: Уряд України виділив 150 млн грн на повернення українських біженців з-за кордону.

«Рівень життя там був, є і довго буде вищий, ніж в Україні. Ну скажімо, якщо йдеться про Німеччину, про Австрію, про Голландію, про Данію – там він вищий, якість життя краща. А тут ми нічого зробити не можемо», – зазначила Лібанова в інтерв’ю LIGA.net.

За словами демографині, серед причин, чому люди не повернуться в Україну одна з найважливіших – це лікування важкохворих за кордоном.

«Онкохворі отримують за страховкою практично весь комплекс послуг безкоштовно: ліки, прилади, якась допомога. Я не кажу зараз про якість медичної допомоги, про доступність – там вона безкоштовна. У нас за більшість цих послуг доведеться платити», – сказала Лібанова.

Також вона називає не менш важливим фактором те, чи вся родина виїхала за кордон.

«Якщо виїхала вся родина – дуже мало шансів, що вони повернуться. А якщо тут залишилися батьки або близькі родичі якісь, або чоловік – шансів значно більше», – вважає демографиня.

Ще однією причиною повернення чи неповернення українських біженців з-за кордону Лібанова називає наявність власності в Україні.

Водночас попри складні умови, директорка Інституту демографії та соцдосліджень переконана, що Україна має докладати зусиль, аби ті, хто виїхав, не відчували себе відірваними.

«Ми зобов’язані вплинути на те, щоб люди не відчували себе відторгнутими від України. Говорять про патріотизм. Я б уживала не слово «патріотизм», а «українськість». Щоб вони відчували свою українськість», – зазначила Лібанова.

Додамо, що в червні 2025 року член Президії Національної академії наук України, академік-секретар відділення економіки НАН України, директорка Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України академік НАН України Елла Лібанова отримала відзнаку міністра оборони України «За сприяння обороні».

Такою відзнакою нагороджують працівників Збройних Сил України й інших осіб за значний особистий внесок у розвиток Збройних Сил України та плідну співпрацю з Міністерством оборони України, розповіли в Інституті демографії та соцдосліджень.

У роботі цього форуму брав участь голова представництва Національного Конгресу українських асоціацій Італії (НКУАІ) в Україні Вадим Сидяченко. Він розповів, що форум включав три тематичні сесії:

1. Виступи урядовців, представників ЄС та міжнародних партнерів.
2. Досвід українців, які вже повернулися.
3. Виїзне засідання тимчасової спеціальної комісії ВРУ у Хмельницькому.

Голова представництва НКУАІ виступив на першій сесії форуму, в якій взяли участь перший заступник голови комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції ТОТ Максим Ткаченко, заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, заступниця міністра Національної єдності України Ілона Гавронська та інші.

Пан Сидяченко розповів, що взяв активну участь під час розгляду ключових питань: як підтримати наших громадян за межами країни, які умови необхідні для їхнього повернення додому, як забезпечити ефективну реінтеграцію? І головне – як зупинити нові хвилі вимушеної міграції?

Також Вадим Сидяченко представив структуру та діяльність НКУАІ, особливо зосередившись на ініціативах зі встановлення партнерських зв’язків між регіонами України та Італії.

«Учасники форуму з великим інтересом ознайомились з презентацією про функціональну структуру і досвід роботи Конгресу та про діяльність щодо встановлення партнерських зв’язків між містами та регіонами України й Італії, яку інтенсивно проводять усі асоціації Конгресу», – пояснив пан Сидяченко.

«Наша мета максимально інтегрувати міста і селища України з італійськими громадами, щоб українці на місцях у кожній області України відчули свою причетність до європейської спільноти», – зазначив Голова представництва НКУАІ в Україні.

У самому Національному Конгресі УАІ також акцентували на стратегічних напрямах своєї діяльності:

• підтримка українців за кордоном;
• розвиток партнерських зв’язків – укріплення співпраці між містами та регіонами України та Італії, інтеграція українських громад у європейський контекст;
• освіта та професійний розвиток.

«Національний Конгрес УАІ працює над довгостроковими рішеннями, які сприятимуть зміцненню людського капіталу України та підтримці співвітчизників у будь-якій точці світу», – наголосили в НКУАІ.

Додамо, що відеозапис парламентського форуму-діалогу «Українці за кордоном: виклики, підтримка та повернення» можна переглянути за цим посиланням.

Також читайте: Про що йшлося на бізнес-форумі української діаспори, який пройшов у Києві – НКУАІ.

Нагадаємо, що Верховна Рада прийняла законопроєкт про запровадження інституту множинного громадянства в Україні.

.

На цьому на початку червня 2025 року акцентувала Єврокомісія, а також запропонувала підхід, який прокладе шлях для плавного та добре скоординованого переходу від цього статусу. Це задовольнить потреби тих, хто проживає в Євросоюзі, враховуючи водночас потреби України у сфері можливостей та відбудови.

«Багато переміщених українців, які користуються тимчасовим захистом, перебувають у Європейському Союзі вже кілька років. Вони інтегрувалися в країни, що їх приймають, вивчивши мову, знайшовши роботу та вступивши до навчальних закладів. Тому їм слід дозволити перейти на інші правові статуси, які краще відображають їхню фактичну ситуацію», – інформують у Єврокомісії.

Згідно з Рекомендаціями Єврокомісії, держави ЄС, наприклад, мають сприяти та полегшувати доступ до національних правових статусів для тих українців, які займаються трудовою діяльністю, самозайнятістю, професійною підготовкою або освітою чи дослідженнями.

«Комісія також рекомендує державам-членам сприяти переходу на статуси легальної міграції, що регулюються законодавством ЄС. Хоча особа не може одночасно користуватися статусом тимчасового захисту та статусом легальної міграції ЄС, вона повинна мати можливість подати заявку на ці статуси та здійснити перехід, якщо відповідає умовам», – уточнили в Єврокомісії.

Також у Рекомендаціях Єврокомісії запропонована можливість ознайомчих візитів. Тобто українці, які перебувають під тимчасовим захистом і розглядають можливість повернення додому, повинні мати можливість приймати обґрунтовані рішення. Це також сприятиме сталому розвитку їхнього повернення.

«Для плавного переходу від тимчасового захисту держави-члени повинні запровадити більш структурований підхід до сприяння самостійно фінансованим ознайомчим візитам. Ці візити дозволять перевірити стан сім’ї чи майна, оцінити рівень руйнувань у громадах та загалом загальні умови в рідній країні», – пояснюють в Єврокомісії.

Крім цього, зазначають, що держави-члени мають встановити параметри, умови та вимоги до таких візитів (частота, тривалість, процес повідомлення). Це необхідно для підвищення ефективності таких візитів і запобігання зловживанням.

«Будь-які такі вимоги повинні бути прозоро доведені до відома, наприклад, через контактні пункти», – йдеться у Рекомендаціях.

Нагадаємо, що країни-члени ЄС домовилися продовжити тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.

Раніше повідомлялося, що Євросоюз продовжить для українців тимчасовий захист до 2027 року.

Також читайте: Італія продовжить тимчасовий захист українців до 4 березня 2026 року.

Це рішення буде довготривалим для українських біженців, бо крім продовження тимчасового захисту, держави-члени Євросоюзу обговорюють рекомендацію щодо підготовки до скоординованого переходу від тимчасового захисту (стратегія виходу з тимчасового захисту).

«Рекомендація стосуватиметься таких питань, як перехід до інших правових статусів (статусів проживання), прокладання шляху до поступового повернення до України та активізація надання інформації про доступні варіанти», – розповіли в Європейській Раді.

Відомо, що раніше країни-члени ЄС домовилися про дію тимчасового захисту біженців з України до 4 березня 2026 року. Тепер його буде продовжено до 4 березня 2027 року.

«З березня 2022 року ЄС надав безпеку та притулок понад 4 мільйонам біженців з України на основі директиви про тимчасовий захист», – нагадали в Раді ЄС.

Також зазначили, що система тимчасового захисту зменшує навантаження на національні системи надання притулку, оскільки особам, які підпадають під цей вид захисту, не потрібно подавати заяву про надання притулку індивідуально.

За інформацією Європейської Ради, продовження до березня 2027 року є сигналом для переміщених осіб з України, що їм не потрібно подавати заяву про надання притулку.

«Продовження не змінює умов рішення від березня 2022 року щодо категорій осіб, на яких поширюється тимчасовий захист, або прав, якими вони користуються», – уточнили в Європейській Раді.

«Якщо обставини в Україні зміняться, що дозволить поступове повернення та сталу реінтеграцію, Комісія може внести до Ради пропозицію щодо призупинення тимчасового захисту раніше за передбачену дату його закінчення», – йдеться на офіційному сайті Ради ЄС.

Довідково:

Тимчасовий захист забезпечує негайний та колективний захист великій групі переміщених осіб, які прибувають до ЄС і не мають можливості повернутися до своєї країни походження. Люди, які користуються тимчасовим захистом, користуються й однаковими правами по всьому ЄС. Ці права включають:

• проживання;
• доступ до ринку праці та житла;
• медична допомога;
• допомога соціального забезпечення;
• доступ до освіти для дітей.

Закон ЄС про тимчасовий захист встановлює мінімальні стандарти захисту. Фактичний рівень допомоги може відрізнятися залежно від держави-члена.

До теми: Євросоюз продовжить для українців тимчасовий захист до 2027 року.

Також читайте: Італія продовжить тимчасовий захист українців до 4 березня 2026 року – віцеспікерка ВР.