«Курс передусім розроблений для початківців і публічно відкритий, тож заговорити українською зможуть усі охочі», – зазначили в Українському інституті.

Курс української для студентів Падуанського університету цьогоріч, як і минулого року, викладатиме докторка філософії, філологиня та мистецтвознавиця Ксенія Константиненко, яка живе в Італії багато років.

Лекції, які читатиме пані Ксенія, впродовж весняного семестру зможуть прослухати студенти магістерської програми «Європейські та американські мови й літератури».

Відомо, що викладання в Падуанському університеті цього курсу реалізується у співпраці з Українським інститутом, AISU – Італійською асоціацією українознавства та за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Нагадаємо, що в 2024 році Ксенія Константиненко зазначила: Україна має серйозно підтримувати курси української культури й мови в Італії.

Раніше ми розповідали, що у легендарному Падуанському університеті розпочнеться курс українознавства.

Також читайте: Українська стане офіційною мовою ЄС – Тарас Кремінь.

У рамках індустрійної секції кінофестивалю днями відбулося вручення нагород переможцям копродукційного форуму «When East Meets West» / «Коли Схід зустрічається із Заходом». Перед цим було презентовано декілька українських кіноробіт, зокрема «Медовий місяць» Жанни Озірної та «За кадром» Марини Степанської.

Про таке інформує Український інститут, який виступив партнером цього форуму. 

Нагороду CICLIC WEMW (5000 євро) від французького фонду Ciclic Centre-Val de Loire отримав український фільм «За кадром» Марини Степанської, а продюсерка стрічки та голова Наглядової ради Українського інституту Юлія Сінкевич отримала стипендію EAVE Producers Workshop.

До традиційної фокус-програми фестивалю «Wild Roses», присвяченої українським режисеркам, увійшло сім повнометражних і три короткометражні фільми:

1. «Назовні», реж. Ольга Журба 
2. «Клондайк», реж. Марина Ер Горбач 
3. «Цей дощ ніколи не скінчиться», реж. Аліна Горлова (учасник програми промоції українського кіно за кордоном proMOTION 2020) 
4. «Коли падають дерева», реж. Марися Нікітюк, яка особисто представила стрічку 
5. «Стоп-Земля», реж. Катерина Горностай (учасник програми промоції українського кіно за кордоном proMOTION 2020) 
6. «Домашні ігри», реж. Аліса Коваленко 
7. «Привоз», реж. Єва Нейман 
8. «Кров» Валерії Сочивець  
9. «Я не хотіла робити фільм про війну» Надії Парфан 
10. «Сьома зміна» Наталії Ільчук

У конкурсі повнометражних фільмів був представлений фільм Максима Наконечного «Бачення метелика», а в конкурсі документальних – стрічки «Крихка пам’ять» Ігоря Іванька та «Синдром Гамлета» Ельвіри Нєвєри і Пьотра Росоловського.

Поза конкурсом показали документальний фільм «Маріуполіс 2» Мантаса Кведаравічюса та короткометражну стрічку «Літургія протитанкових перешкод» Дмитра Сухолиткого-Собчука.

В секції «This is IT» був представлений фільм «Малевич» режисерки Дар’ї Онищенко.

Крім цього, 22 січня відбулася зустріч з глядачами «Україна: від Майдану до сьогодні», учасницями якої стали журналістки Сесілія Сала та Анна Зафесова, а також письменниця та лекторка Ярина Груша Поссамай.

«Зустріч привернула увагу до історії, політики та людей країни, про яку ми, на жаль, чуємо місяцями, але, мабуть, насправді не знаємо. Подорож змінами в Україні, від революції Майдану 2013 року до сьогодні», – повідомили організатори фестивалю.

Медіатором зустрічі став Массімо Тріа, славіст і кінокритик, куратор секції «Дикі троянди: жінки-кінематографістки Європи», присвяченої українським режисеркам.

«Фільми можуть бути прочиненими дверима перед реальністю, яку ми не знаємо, перед тим, чого ми не бачимо, до чого ми не можемо торкнутися. Кіно може стати воротами в Україну, аби зрозуміти, що відбувається, та «стати людянішими», – зазначили організатори.

В Україні паски – це справжній гастрономічний символ Великодня. Тому недивно, що в залежності від регіону та вподобань кожної родини, існує безліч найрізноманітніших рецептів пасок.

«Найпоширенішою вважається пухка паска, спечена з білого пшеничного борошна та з додаванням родзинок, горішків, прянощів і цукатів», – йдеться у Facebook на офіційній сторінці «Українського інституту».

Це державна інституція, що представляє українську культуру на міжнародному рівні, розвиває культурні зв’язки між Україною та іншими країнами, а також формує позитивний імідж України за кордоном.

Напередодні світлого Великодня експерти цієї організації запропонували рецепт паски від шеф-кухаря та почесного члена» Асоціації шеф-кухарів України» В’ячеслава Попкова.

Йдеться про паску з в’яленою журавлиною та ліщиною – цей рецепт увійшов до презентаційного видання «UKRAINE. Food & History / Україна. Їжа та історія».

Інгредієнти для паски:

• борошно пшеничне просіяне – 1 кг
• молоко – 310 г
• яйця курячі – 6 шт.
• масло вершкове – 300 г
• цукор – 1,5-2 ст. л.
• дріжджі свіжі – 50 г
• сіль – 3–5 г
• родзинки – 150 г
• ліщина – 75 г
• журавлина в’ялена– 75 г
• ваніль – 3 г
• цедра лимонна – 1 шт.

Інгредієнти для глазурі:

• яєчні білки – 2 шт.
• пудра цукрова – 300 г
• фреш лимонний – 2 ст. л.

Процес приготування:

1. Замочити родзинки та в’ялену журавлину.
2. Дріжджі трохи розім’яти, додати 1 ст. л. цукру й поступово вливати тепле молоко, постійно помішуючи.
3. Потім всипати 150 г борошна, замісити опару (консистенція тіста, як на млинці).
4. Опару накрити рушником і поставити в тепле місце на 30 хв, доки вона не збільшиться в об’ємі в 2 рази, та додати сіль.
5. Відокремити жовтки від білків. Білки поставити в холодильник, жовтки збити з рештою цукру й ваніллю, обережно додати до опари і перемішати.
6. Після цього покласти цедру лимона та розтоплене, але не гаряче вершкове масло, перемішати.
7. Додати обсмажену та дрібно нарізану ліщину, потім — збиті білки, решту борошна, родзинки і журавлину.
8. Вимісити тісто й поставити його в тепле місце, доки воно знову не збільшиться в 2 рази.
9. Обім’яти його, викласти у форму та дати знову підійти, потім змазати курячим жовтком і випікати за температури 180–200  ̊С протягом 30–50 хв залежно від розміру форми.
10. Для глазурі білок і цукрову пудру збити з лимонним соком протягом 3-5 хв.

***Порада: Щоб родзинки і журавлина краще розійшлися по тісту, попередньо  їх потрібно просушити та обкачати в борошні.

А ще у виданні «UKRAINE. Food & History / Україна. Їжа та історія» можна знайти не лише рецепти пасок, а й традиційних для українських євреїв маци та хали, і для кримських татар – кобєте та кхалакхай. Більше інформації за цим посиланням.

«Наш сучасний світ традицій багатий, хоч і дещо інший. Ми прагнемо, щоб наші традиції зберігались та примножувались, ми знали про те, які були у минулому, та те які ми є сьогодні», – вважають учасники проєкту «Їжакультура».

Раніше ми розповідали про великодні диво-паски подружжя зі Львівщини.

До теми: Де в Римі краще замовити великодній набір для освячення.