«Документ має допомогти освітнім осередкам зрозуміти процедуру верифікації, а педагогам – отримати готові орієнтири та навчальні матеріали для роботи з українськими дітьми за кордоном», – пояснили у МОН.

«Для нас важливо, щоб українські діти, незалежно від країни проживання, зберігали зв’язок з Україною, українською мовою, культурою та історією. Саме тому ми створюємо зрозумілу й прозору процедуру верифікації освітніх осередків, а також пропонуємо вчителям готові навчальні матеріали, адаптовані до умов навчання за кордоном. Водночас важливо не перевантажувати дітей, які паралельно навчаються у школах країн перебування», – зазначила заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова.

Отже, як українському освітньому осередку за кордоном пройти верифікацію

📌 Верифікація є добровільною. Її можуть проходити закордонні освітні осередки, які надають неформальну освіту українським дітям.

📌 Документи подає уповноважена особа — громадянин або громадянка України — через автоматизований комплекс АІКОМ (Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту) за цим посиланням.

📌 Після розгляду документів комісія може взяти осередок на облік:

• з визнанням результатів навчання – якщо осередок відповідає встановленим вимогам і може викладати українознавчий компонент;
• без визнання результатів навчання – якщо осередок проводить культурні, освітні, виховні або гурткові заняття, спрямовані на підтримку української мови, культури та ідентичності.

Перелік верифікованих осередків оприлюднюватимуть і регулярно оновлюватимуть на платформі АІКОМ. https://aikom.iea.gov.ua/

Осередки, які пройшли верифікацію, мають щороку до 20 вересня оновлювати інформацію про діяльність в АІКОМ.

Які предмети входять до українознавчого компонента

Відомо, що для роботи з українськими дітьми за кордоном МОН спільно з Державною установою «Український інститут розвитку освіти» та громадською організацією «Вчися» розробило адаптовані навчальні матеріали. Вони відповідають Типовій освітній програмі, затвердженій наказом МОН № 1119.

Для учнів 1–4 класів передбачено інтегрований курс, що охоплює:

• українську мову;
• літературне читання;
• громадянську та історичну складові курсу «Я досліджую світ».

Для учнів 5–11 класів передбачено вивчення:

• української мови;
• української літератури;
• історії України;
• громадянської освіти.

Готові конспекти уроків, презентації та завдання розміщено на платформі «Всеукраїнська школа онлайн».

Учителі можуть використовувати матеріали повністю або адаптувати їх відповідно до віку, рівня підготовки та потреб дітей.

Як організувати навчання без перевантаження

У рекомендаціях окрему увагу надано тому, як підтримати дитину та не створювати для неї надмірного навчального навантаження. Педагогам рекомендують використовувати формувальне оцінювання. Його мета – не лише перевірити знання, а насамперед підтримати дитину, показати її поступ і допомогти зрозуміти наступні кроки в навчанні.

Під час дистанційного навчання рекомендовано поєднувати синхронні та асинхронні заняття, а також уникати тривалого перебування дітей перед екраном.

Для оцінювання можна використовувати:

• учнівські портфоліо;
• творчі проєкти;
• рефлексивні есе;
• практичні та дослідницькі завдання;
• конструктивний зворотний зв’язок.

Зворотний зв’язок рекомендовано будувати за принципом: підтримка дитини, визначення зони подальшого розвитку та конкретний наступний крок.

Для дітей з особливими освітніми потребами навчальні матеріали можна адаптувати або модифікувати. Також рекомендовано застосовувати принципи універсального дизайну в навчанні та травмочутливий підхід.

Повний текст Методичних рекомендацій, роз’яснення щодо визнання результатів навчання, а також пам’ятки для батьків і педагогів доступні на офіційному сайті МОН у розділі «Освіта українських дітей за кордоном» за цим посиланням.

Раніше ми повідомляли, що перші чотири суботні й недільні українські школи в Італії пройшли верифікацію МОН України.