«Загалом за роки війни в Україну вже повернулися понад 1,1 млн осіб. Попри це, експерти наголошують: масового повернення не відбувається. Більше того, готовність українців повертатися поступово зменшується», – йдеться у повідомленні.  

Також зазначається, що українці повертаються, але не масово. І це чітко видно з динаміки соціологічних опитувань — кількість тих, хто планує повернення, постійно зменшується, це витікає з досліджень демографів.

Серед українців, які частіше повертаються до України, це окремі люди, а не цілі родини. Також зростає частка людей старше 60 років та осіб з інвалідністю. Водночас сімей з дітьми серед тих, хто повертається, стає менше.

Відомо, що частина людей повертається після завершення соціальної підтримки за кордоном або через психологічне відчуття дому. Інші – навпаки, здійснюють повторні спроби виїзду, але не завжди залишаються.

На рішення українців безпосередньо впливають умови перебування в конкретній країні, зокрема формат соціальної підтримки, можливість працевлаштування та інтеграції.

Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова громадської організації «Офіс міграційної політики», пояснив, що деякі країни одразу дозволяють отримувати допомогу по безробіттю, виплати на дітей, надають безкоштовне житло.

«Саме різниця в підходах формує різні міграційні траєкторії українців: частина адаптується і залишається, частина – повертається, не знайшовши для себе стабільності», – зауважив Василь Воскобойник.

Крім цього, ключовим фактором повернення чим неповернення українців на Батьківщину залишається фактор безпеки. Адже попри економічні та соціальні аргументи, головною причиною неповернення залишається війна.

Активні бойові дії, обстріли та небезпека у прифронтових регіонах змушують людей або відкладати рішення про повернення, або знову виїжджати.

«Очікувати нової хвилі масового повернення наступного року не варто – основна причина виїзду нікуди не зникла», – наголошують експерти.

За прогнозами експертів, для України це означає, що стабільне, але невелике повернення українців не компенсує демографічних і трудових втрат, яких зазнає країна.

У Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування переконані, що без системної політики повернення, реінтеграції та створення умов для життя і роботи Україна ризикує надовго закріпити дефіцит людського капіталу.

«Повернення відбувається. Але воно – індивідуальне, обережне і дуже залежне від зовнішніх умов», – констатують експерти.

Також читайте: Нацбанк України прогнозує початок повернення біженців з 2027 року – Офіс міграційної політики.

Раніше повідомлялося, що Уряд України виділив 150 млн грн на повернення українських біженців з-за кордону.

До теми: В Україні стартував проєкт щодо повернення українців з Європи додому.

Експерти наголошують, що швидкість повернення громадян напряму залежатиме від ситуації безпеки, темпів економічного відновлення та умов життя українців в європейських країнах.

Що впливає на повернення українських біженців

Зазначається, що початок поступового повернення українських мігрантів очікується ще до кінця прогнозного горизонту, однак швидкість зворотної міграції залежатиме від безпекових ризиків. 

Збереження високих безпекових ризиків, зокрема обстріли рф усієї території України та теракти проти цивільного населення, зумовлювали помірний відплив мігрантів за кордон.

Продовження термінів перебування в ЄС та/або перехід на сталі режими перебування з великою ймовірністю стримуватиме активне повернення мігрантів на прогнозному горизонті. Враховуючи повільну нормалізацію економічних умов, оцінки міграційних потоків у наступних роках погіршені.

Прогноз НБУ

Водночас припущення на 2025 рік залишаються незмінними: очікується чистий відплив близько 0,2 млн осіб за кордон. Передбачається, що у 2026 році відплив мігрантів триватиме схожими з цьогорічними темпами (близько 0,2 млн осіб), тоді як квітневий прогноз передбачав повернення 0,2 млн осіб.

Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі — 0,5 млн осіб). Загальна кількість мігрантів зменшена відповідно до оновленої методології ООН.

Скільки українців виїхали за кордон

З 3 жовтня по 14 листопада 2025 року Україну залишили майже стільки ж громадян, скільки за попередні дев’ять місяців. Натомість у ДПСУ заявили, що за останній період пасажиропотік, навпаки, суттєво знизився, а в окремі місяці спостерігалася навіть перевага в’їзду в Україну.

ДОВІДКОВО:

Офіс міграційної політики (ОМП) – це об’єднання експертів з міграційної політики, демографії, права, економіки та комунікацій. Діє з початку 2025 року. Раніше його експерти працювали в рамках Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування опікується питаннями роботи українців за кордоном. Співпраця триває й до цього часу.

ОМП займається формуванням нової міграційної політики України з метою збереження та розвитку людського капіталу. Офіс діє як платформа для міжсекторної співпраці з метою формування стійкої політики у сфері міграції та ринку праці. Голова ОМП – Василь Воскобойник.

До теми: Міграція українців за кордон є найбільшим викликом для держави – Воскобойник.

Також читайте: Війна в Україні відкрила нову хвилю міграції українців до Італії.

Раніше повідомлялося, що в Україні стартував проєкт щодо повернення українців з Європи додому.

Про це заявляє президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. За його словами, питання трудових ресурсів стає питанням виживання України в найближчому майбутньому.

Пан Воскобойник прогнозує, що після закінчення російсько-української війни половина українців, які знайшли прихисток в Європі, не повернуться додому. Тому Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування ініціювала проєкт «Візія-2033»: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя».

Презентація проєкту «Візія-2033», покликаного надати експертну оцінку ситуації, що склалася з трудовими ресурсами в Україні, відбулася у вересні. Керівником проєкту є Василь Воскобойник.

Раніше трудова міграція в Україні охоплювала до 5 мільйонів українців, але наразі ця цифра вже неактуальна. Адже з початком широкомасштабної агресії рф, цей процес суттєво прискорився. І чим довше триватиме гаряча фаза війни, тим менше українців повертатимуться додому.

«Це загрожує довготривалою втратою працездатного населення, що призведе до серйозних проблем, коли прийде час відновлювати країну після війни», – зазначає Воскобойник.

Також керівник проєкту «Візія-2033» зауважує, що виїзд для чоловіків з України фактично закритий, серед виїхавших за кордон після початку повномасштабного вторгнення, 40% –  жінки, ще 40% – діти, а решта – люди літнього віку або чоловіки, які мали можливість виїхати з України.

«Давайте будемо реалістами – в найближчій перспективі повернення українців додому не відбудеться», – закликає Василь Воскобойник.

Він сумнівається, що жінки, в яких вже діти пішли до місцевих шкіл або вишів, повертатимуться до України, поки їхні діти не закінчать там навчання. А за той період  часу, поки це станеться, ці жінки вже побудують якусь власну маленьку кар’єру чи власний маленький бізнес.

«І ми, на моє переконання, втратимо кожного другого, хто зараз знаходиться у Європі», – впевнений президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

Воскобойник пояснює, що українці, які заїхали до Європи, не є біженцями юридично, тому що вони мають статус тимчасового захисту. І саме тому в європейських країнах вони мають доступ як до ринку праці, так і до соціального та медичного захисту.

«Це не біженство. І ті гроші, які виплачують зараз українцям, це фактично виплачують на рівні з тими виплатами, які отримують місцеві громадяни. Це фактично не пільги, а доступ до соціального захисту», – наголошує Василь Воскобойник.

На його думку, наші люди дивитимуться, чи є в них житло, чи в них є високооплачувана робота для забезпечення комфортного існування тощо.

У Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування акцентують на тому, що без робочих рук, без великої кількості наявних професіоналів та кваліфікованих кадрів в України нічого не вийде.

«Розв’язання цієї проблеми повинно йти по трьох напрямках – повертати українців з-за кордону додому, скорочення обсягів трудової міграції з України в закордонні країни та залучення іноземної робочої сили. Для розв’язання трьох питань був започаткований проєкт «Візія-2033», мета якого – збереження та розвиток трудових ресурсів України», – розповіли в асоціації.

До теми: Міграція українців за кордон є найбільшим викликом для держави – Воскобойник.

Читайте також: Чи всі українські біженці після війни повернуться з інших країн?

Частина з них, звісно, вже повернулась в Україну, частина чекає, доки в Україні завершаться бойові дії. Але чимало серед жінок та дітей залишаться за кордоном значно довше, аніж триватиме війна. Про це говорять у Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування (ВАКМП).

«Країни Європи розширили дію тимчасового прихистку до березня 2024 року. Тож сподіватись на те, що люди повернуться, не варто. Принаймні до закінчення війни та відновлення економіки, і, відповідно, заробітних плат», – вважає Василь Воскобойник, президент ВАКМП.

Що ж стосується успішних українських бізнесменів-мігрантів, чи повернуться вони з іноземних країв? Експерти з міжнародного працевлаштування днями висловились і з цього питання.

«Проблема полягає в тому, що фокус уваги українських бізнесменів-мігрантів буде більше прикутий до європейських ринків. Адже там їхні заробітки стануть набагато більшими, ніж у розореній війною бідній Україні. А бізнес завжди спрямований туди, де є можливість заробити більше», – впевнені експерти.

Зокрема, йдеться про тих українців, які зможуть пристосуватися до іноземної ділової активності, перетворяться на інвесторів і вкладатимуть гроші в Україну. Але, на жаль, вони вже не бачитимуть її як основну країну своєї діяльності.

«Інша історія з малими підприємцями, які в разі досягнення бізнесового успіху за кордоном не повернуться додому, а залишаться жити в успішніших і розвинутіших країнах. Звісно, вони турбуватимуться за українські справи й надаватимуть допомогу, але я певен, що втратимо цих людей назавжди», – зазначив Василь Воскобойник.

Попри все це, він вважає за добре те, що українці демонструють високі навички у пристосуванні до інших бізнес-середовищ. Це означає, що український народ має великий потенціал, який після закінчення війни потрібно буде реалізовувати.

«Маючи «агентів впливу» в усіх розвинутих країнах світу, зокрема у Європі, Україна почне швидко відновлюватися та багатіти. Особливо якщо наша влада нарешті зрозуміє, що малий і середній бізнес потрібно розвивати», – зауважують експерти.

При цьому додають, що це призведе до формування нового прошарку успішних бізнесменів, які зможуть зробити Україну квітучою та сучасною державою. Ото тоді закордонні українські підприємці подивляться на цю нову Україну й почнуть повертатися додому зі своїх тривалих «бізнес-подорожей».

До теми: Зупинити втрату ідентичності українців за кордоном – стратегічне питання для України.

Він закликав зупинити втрату ідентичності в української діаспори за кордоном, назвавши це стратегічним питанням, до якого Україні слід ставитися серйозно.

«Одного заклику президента повертатися додому буде замало. Цю проблему можна розділити на світоглядну та технічну частини», – зазначив Воскобойник.

Світоглядний аспект проблеми

За словами Василя Воскобойника, коли українці потрапляють за кордон, вони не цінують свою приналежність до України й прагнуть, щоб їхні власні діти швидше стали схожими на типових представників країни перебування. Тобто там діти українців, скоріш за все, вже не будуть знати української мови, а саму Україну вважатимуть міфологічною землею своїх предків.

Щоби завадити цьому, Воскобойник наголосив на необхідності налагодження міцних культурних і ділових зв’язків із українцями за кордоном. Однак, аби так було насправді, члени української діаспори мають довіряти представникам української влади.

Натомість, влада України повинна не давати порожніх і нездійснених обіцянок, а має працювати на розвиток та підтримку українських громад за кордоном.

«Тільки після встановлення атмосфери довіри можна буде казати про повернення українців додому, про інвестиції успішних українців з інших країн в українську економіку та їхню роль представників нашої держави в інших суспільствах», – зауважив Василь Воскобойник.

Технічний аспект проблеми

На думку президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, Україні необхідно ухвалити закон про подвійне громадянство. Це потрібно для того, щоб українець не позбавлявся свого українського паспорту, коли їде за кордон на постійне місце перебування.

«Крім цього, потрібно розробити чіткий та зрозумілий механізм захисту українців за кордоном. І тут не потрібно вигадувати велосипед. Достатньо подивитися на приклади роботи зі співвітчизниками в Україні американського, британського чи німецького посольств», – сказав Воскобойник.

Також він констатував, що ця робота в Україні, на жаль, системно не ведеться й українці продовжують поступово зникати з мапи світу.

Нагадаємо, що недавно Василь Воскобойник назвав міграцію українців за кордон найбільшим викликом для України.

Раніше Василь Воскобойник закликав усіх українців не ображати людей, які їдуть працювати за кордон, і називати їх не заробітчанами, а трудовими мігрантами.

До теми: «Роби Україну там, де ти є», – Тамара Позднякова з Італії.

Він нагадав, що згідно з Біблією, пророк Мойсей вивів євреїв з єгипетського полону до Палестини та водив їх пустелею сорок років, аби вмерли ті, хто пам’ятав принижене становище в Єгипті.

«Український вихід відбувається зворотним чином – наші громадяни активно виходять з батьківщини», – зауважив Василь Воскобойник.

За його словами, «пророки», які кличуть українців іти за кордон, це стабільність і заможність. А «живуть» ці пророки в країнах Західного світу – в Європі та Сполучених Штатах Америки.

Найгіршим пан Воскобойник вважає те, що активна частина українського суспільства не бачить майбутнього в себе вдома. Тому значна частина батьків мріє, щоб їхні діти виїхали за кордон та влаштовували своє життя в успішніших країнах.

Наслідком цього є стрімке зменшення чисельності населення України.

«Залишаються на місці старі люди та неактивна частина населення з корумпованою верхівкою влади зверху. Народжуваність продовжує падати а найкращі та найперспективніші їдуть за кордон, де швидко розчиняються, перетворюючись у другому поколінні на «поляків», «італійців», «німців», «британців», «канадців» тощо», – наголосив Василь Воскобойник.

Такий поступовий вихід населення президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування назвав найбільшим викликом для існування України, на який в українських еліт поки що немає відповіді. 

Нагадаємо, що Василь Воскобойник закликав усіх українців не ображати людей, які їдуть працювати за кордон, і називати їх не заробітчанами, а трудовими мігрантами.

До теми: За кодоном працює від трьох до п’яти мільйонів українців.

Раніше ми повідомляли, що Василь Воскобойник виступив проти подвійного оподаткування грошей трудових мігрантів.

«Потрібно розуміти, що в Україні вже сформувався прошарок населення, приблизно 13-16% від усього населення України – це люди, які постійно залучені до трудової міграції», – зазначив Василь Воскобойник.

За його словами, українці шукають для себе роботу за кордоном попри карантинні обмеження, введені через пандемію COVID-19.

У Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування констатують, що нині в Європі бракує робочих рук. Тож Василь Воскобойник спрогнозував, що попит на українських заробітчан у найближчі роки значно зросте.

«Якщо проаналізувати 2020 рік, коли було багато обмежень щодо виїзду українців за кордон, проте, трудова міграція українців майже не скоротилася», – сказав Воскобойник.

Всупереч пандемії COVID-19, яка суттєво вплинула на процес трудової міграції, основні чинники стимуляції міграції не змінилися. Йдеться про те, що падіння європейської економіки стало несуттєвим і вже зараз спостерігається її стрімке зростання.

«Це означає, що робочі місця в країнах ЄС відновляться вже в цьому році якщо і не в повному обсязі, то в достатньому, зважаючи на загальну кількість українських трудових мігрантів близько 3 млн, які звикли працювати в Європі», – пояснив Воскобойник.

Другою причиною керівник Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування назвав падіння української економіки. Воно перевищує темпи в європейських країнах. Також суттєво збільшилося безробіття, бо український уряд фактично залишив підприємців без допомоги. Багато хто з них просто втратили бізнес.

«Майбутнє української трудової міграції напряму залежить від політичного та економічного курсу нашої держави у найближчі 5-10 років. Вже всі давно знають, що для економічного розвитку потрібно не вводити додаткові податки, а навпаки – зробити всі умови для бізнесу, в тому числі податкові знижки. Тоді бізнес, в тому числі міжнародний, прийде в Україну і створить робочі місця», – зауважив Воскобойник.

Він вважає, що малому бізнесу потрібно дати можливість розвиватися, бо це – самозайняті люди, які не вимагають допомоги від держави. Також необхідно, щоб правоохоронна і судова система захищала бізнес від наїздів чиновників та контролюючих організацій.

«Поки що прогноз невтішний – українці будуть продовжувати їздити на роботу за кордон, бо їм потрібно годувати себе і свої родини сьогодні, і вони не вірять нашим політичним елітам», – сказав Василь Воскобойник.

Трудові мігранти – це активні громадяни, які не сидять вдома і не чекають, поки їм хтось створить чергові 500 тисяч робочих місць, або черговий мільйон робочих місць, а їдуть шукати заробітків за кордон. Про таке днями заявив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

«Це люди, які беруть долю в свої руки, які їдуть за кордон, які заробляють там важкою працею, але заробляють набагато більше, аніж заробляли б тут, в Україні. Вони допомагають своїм дітям, сплачують навчання, вони допомагають своїм батькам», – зазначив Воскобойник.

Він закликав усіх українців не ображати людей, які їдуть працювати за кордон, а ставитися до них із повагою – називати їх не заробітчанами, а трудовими мігрантами.

«Я вважаю, що це не заробітчани, а трудові мігранти, які в дійсності з часом, все ж таки повернуться остаточно в Україну. Вони будуть тією м’якою силою, яка змінить нашу країну на краще», – сказав Василь Воскобойник.

Спираючись на дані Державної служби статистики України, він розповів, що в березні цього року майже 43% українців отримували заробітну платню в розмірі 7 тис. грн – це ще до вирахування податків.

«Іншими словами, на руки громадяни отримували приблизно $200-220», – пояснив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

А в Італії, приміром, за інформацією Migrant.Biz.ua, місячна заробітна платня іммігрантів є більшою в три, а то й чотири рази:

• прибиральниці, різноробочі, санітари – до 600 євро;
• допомога по господарству – 600-800 євро (з проживанням у будинку);
• догляд за літніми людьми чи дітьми – 1000-1500 євро;
• у сільському господарстві (сезонна робота) – 700-800 євро;
• туризм – до 1000 євро;
• бухгалтери – до 1500 євро;
• автомобілебудування, фінансовий сектор – 3500 євро;
• легка промисловість – 2500 євро;
• медперсонал у державних лікарнях – 1000 євро, у приватних – до 3000 євро;
• програмісти – до 3500 євро;
• спеціалісти з будівництва – від 1400 до 2500 євро;
• робочі спеціальності (сантехнік, електрик, зварювальник) – до 2000 євро.

У контексті пандемії COVID-19 президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування зауважив, що в Італії, де раніше працювали українці, обмежувальні карантинні заходи все ж таки стримують потік трудових мігрантів.

«Потрібно дивитися на те, як буде розвиватися загальна ситуація з розповсюдженням COVID-19. Якщо ситуація буде потроху налагоджуватися, це призведе до того, що потреба в українських трудових мігрантах буде тільки збільшуватися. Це свідчить, що в Європі, так само як і в Україні, вирує демографічна криза. Їм фізично не вистачає робочих рук», – пояснив Василь Воскобойник.

Про таке розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

За його словами, трудова міграція триває, бо українська держава не може створити умови, коли наші громадяни зможуть спокійно заробляти гідні кошти, достатні для життя у себе вдома. Саме тому багато хто з наших співвітчизників змушений залишати свої родини та їхати на заробітки за кордон.

Водночас від представників української влади лунають пропозиції про оподаткування коштів трудових мігрантів, зароблених ними за кордоном. І це – попри те, що вони вже один раз сплатили податки в країні, де працювали.

«Я виступаю проти того, аби з грошей, які заробляють українці за кордоном, знімалися хоч якісь податки. Ні! Ви з початку (ті, хто хочуть ввести таку систему)наведіть лад в Україні), зробіть все, щоб людям було нецікаво кудись їхати, а потім починайте замислюватись над тим, з кого ви хочете взяти податки», – зауважив Василь Воскобойник.

У Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування прогнозують, що друга хвиля пандемії COVID-19, яку очікують восени, не зупинить українців від поїздок на роботу за кордон.

Людям потрібні гроші, щоб годувати свої родини, тому економічні наслідки карантину суттєво не зменшили обсягів української трудової міграції.

«Маємо демографічну катастрофу всередині країни – на 100 померлих тільки 42 новонароджених. Крім того, багато громадян розчарувалися, бо очікували швидких змін в Україні. Тому разом із сім’ями виїжджають жити в інші країни», – констатував Василь Воскобойник.

Її фахівці наполягають на необхідності законодавчо заборонити компаніям-посередникам брати гроші зі здобувачів роботи, а також установити великі суми штрафів за порушення цієї норми.

«Нехай посередники отримують гроші за свою роботу від роботодавців, які замовляють їхні послуги. До речі, саме така схема працевлаштування діє у більшості розвинутих країн світу, і саме безкоштовність працевлаштування зупинить хвилю шахрайства, що зростає разом із кількістю трудових мігрантів, що їдуть за кордон», – зазначають у Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

Між тим, стало відомо, що найближчим часом у Верховній Раді України буде винесено на розгляд у другому читанні законопроєкт №2365 «Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон».

Про це розповіла голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та прав ветеранів Галина Третьякова під час своєї підсумкової прес-конференції, присвяченої підсумкам роботи за рік.

На цьому заході був присутній голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. Саме він і поставив Третьяковій запитання про плани роботи Верховної Ради щодо захисту трудових мігрантів та боротьбу із шахрайством при працевлаштуванні українців за кордоном.

«Ми будемо й далі приймати цей законопроєкт, опрацьовуватимемо його. Всі правки, які надійшли, ми будемо працювати», –  запевнила Третьякова.

Вона розповіла, що вже створена робоча група щодо підготовки цього законопроєкту, яка і будемо виносити на друге читання.

«Мені здається, що там немає якихось критичних точок, зал зреагував дуже позитивно на цей законопроєкт», – зауважила Галина Третьякова.

Також вона додала, що проєкт цього закону направлений на те, щоб українці не були ошукані злочинцями.

«Цей законопроєкт направлений на те, щоб оплату такої роботи посередника здійснював той роботодавець, який хоче залучити українця до трудової діяльності», – пояснила Третьякова.

Натомість українці у соцмережах вже відреагували на виступ Галини Третьякової. Ось лише два з таких коментарів 👇

Світлана Лєбєдєва: – Так, і в Україні досить “шахраїв”! Який від них захист? Нічого не вийде… Коли перестануть красти державні кошти у свої кишені і коли реально цей бюджет буде виконуватися… Тоді, можливо, щось і зміниться…

Сергій Кривошеєв: – На жаль, цим законом і штрафами не залякати шахраїв, які сидять в Європі й дають оголошення в соцмережах і майданчиках OLX, залишаючи просто свій вайбер для зв’язку. Поліція їх просто не дістане в іншій країні. Або потрібно закон прописати так, щоб цих громадян теж можна було покарати. Закон потрібно допрацьовувати!