Нехай цей день принесе всім розраду та надію. Нехай кожен вогник у соборах Італії стане молитвою за українських захисників і за рідну Україну!

Великдень вдалині від Батьківщини – це завжди про особливий щем. Але ми навчилися поєднувати «Buona Pasqua» з нашим традиційним «Христос Воскрес». Тримаймося разом, бо в єдності наша сила!

Бажаємо всім міцної віри, родинного затишку та Божої опіки для кожного українця, де б він не був.

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

До теми: Великоднє привітання Апостольського Адміністратора Владики Григорія Комара.

Дорогі брати і сестри, Христос воскрес!

Цією радісною звісткою про перемогу Господа над гріхом і смертю прагну поділилися з усіма вами, вірними нашого Апостольського Екзархату, та всіма людьми доброї волі.

У цей світлий пасхальний ранок разом із жінками-мироносицями та апостолами ми приходимо до порожнього гробу, щоб почути ангельську благовість: «Його нема тут. Він воскрес!» Ця пасхальна звістка, яка лунає вже дві тисячі років, є найбільшою і найрадіснішою новиною для всього людства. Вона є тим світлом, яке не гасне навіть у найтемніші часи, приносячи нову надію і незбагнену радість, до якої сьогодні закликає та велично оспівує свята Церква у пасхальному каноні: «Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє, нехай святкує увесь світ видимий і невидимий. Христос бо воскрес — радість вічна».

Тож радіймо, дорогі брати і сестри, бо через Голгофську жертву Христа і Його славне Воскресіння знову відкрито для нас небо. З безмірної милості своєї Господь дарує нам вічне життя.

Однак, так нелегко радіти повною радістю Пасхи у світі, де є війна, несправедливість, біль втрати. Нелегко говорити «радійте», коли багато наших співвітчизників переживають смуток через втрату рідних і близьких, коли багато українців були змушені покинути рідну домівку. Цей біль близький і нам, українцям в Італії, які щодня носять у серці страждання своєї Батьківщини.

Але саме в цю нашу болючу реальність приходить нині воскреслий Христос і каже: «Мир вам!» — мир, який сильніший за страх, війну і всяке зло. Тому сьогодні ми з вірою і надією благаємо: «Воскреслий Господи, даруй справжній мир Україні і всьому світові. Даруй мир нашим серцям, нашим родинам, нашому народові. Зупини зло і укріпи нас у правді, вірі та любові. Наверни нас на Твою дорогу спасіння, пробуди в нас співчуття і живу любов, щоб ми не лише словами, але й ділами свідчили у світі про Твоє Воскресіння».

«Воскресіння день! Просвітімся торжеством і одні одних обнімімо та скажімо: Браття! І тим, що ненавидять нас простімо усе з воскресінням». Обнімімо нині нашою любов’ю і молитвою страждаючих та самотніх, відкинутих і забутих, полонених та поранених, вдів і сиріт, наших українських захисників, які боронять нашу свободу і нашу Батьківщину.

Нехай пасхальна радість наповнює наші серця. Нехай Воскреслий Господь провадить і укріплює нас, щоб вільний український народ єдиним серцем й устами заспівав пісню перемоги: «Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував!»

† Григорій

За інформацією Roma Capitale / мерії Рима, програма святкових заходів включає в себе:

• Виставки та екскурсії: відвідувачі можуть побачити як постійні колекції, так і тимчасові експозиції.
• Освітні заходи: йдеться про тематичні майстер-класи та дидактичні заняття для дітей і дорослих.
• Спеціальні маршрути: приміром, квести для дітей у музеї Casal de’ Pazzi або міфологічні розповіді в Капітолійських музеях.

Усі події відбуватимуться у Муніципальних музеях Рима, зокрема в Капітолійських музеях, Музеї Ара Пакіс, ринку Траяна та інших. Детальна програма доступна за цим посиланням, а також за цим посиланням.

Увага: в неділю, 5 квітня, вхід до багатьох муніципальних музеїв буде безкоштовним для всіх (традиційно, бо це перша неділя місяця). Також власники Roma MIC Card мають право на безкоштовний або пільговий вхід до більшості цих об’єктів упродовж всього року.

Для уточнення графіку роботи конкретних локацій, а також щоб забронювати чи придбати квитки до муніципальних музеїв та на виставки за допомогою кредитної картки, телефонуйте за номером: 060608. Це  офіційний контакт-центр мерії Рима (оператори доступні щодня з 09:00 до 19:00).

Офіційні сайти тут:

• Portale dei Musei in Comune Roma / Портал муніципальних музеїв Рима.
• Sovraintendenza Capitolina ai Beni Culturali / Капітолійське управління культурною спадщиною.

Нагадаємо, що лише три дня, з 4 по 6 квітня, у Римі триватиме милування сакурами в Ботанічному саду.

«Писанкарство є важливим елементом національної ідентичності й збереження традицій. У 2024 році писанку як українську традицію й мистецтво оздоблення включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО», – нагадали в НБУ.

Монета «Великодня радість. Писанка» має номінал 10 гривень, виготовлена у формі овоїда зі срібла 999 проби, категорія якості карбування –  «спеціальний анциркулейтед», маса дорогоцінного металу в чистоті – 31,1 г, тираж – до 15 000 штук. Гурт монети – секторальне рифлення. Елементи оздоблення: локальна позолота, емаль. Дизайн монети створила художниця Олександра Кучинська.

В НБУ дали повний опис цієї монети:

✅ На аверсі монети в центрі композиції розміщено стилізоване дерево життя, яке є символом всесвіту, зображеним у формі дуба – образу сили, захисту, довголіття, чоловічої мужності та вірності. Дерево умовно поділено на три яруси (світи), кожен з яких містить 12 писанок, що відображають 12-річний цикл, із символами, притаманними кожному світу.

У верхній частині дерева, що відображає небесний світ, зображені: 1) берегиня – жінка-богиня, охоронниця всього сущого, над якою розташована 2) стилізована квітка як символ людської душі; 3) сонце – джерело життя і шанований із давніх часів небесний вогонь; 4) зірка (ружа) – символізує сонце, життя, розвиток і благополуччя; 5) бджола – знак родючості та працьовитості; 6) птах – уособлення вічності, безсмертної душі та духів предків.

Стовбур дерева є зображенням земного світу, в якому розміщені образи: 1) оленя – тварини, що приносить світло, асоціюючись із землеробством і знаннями; 2) коня – символу сили, руху та чоловічої природи; 3) барана – уособлення творчої енергії.

Нижня частина дерева, коріння, представляє підземний світ і воду, тут відтворено такі символи: 1) сигма (S), що зображує підземного змія як охоронця домашнього вогнища; 2) оберіг, який поєднує знаки хреста, ромба, сварги, рогів барана й крапок; риба – символ родючості, життя і християнства; 3) хвилі, які уособлюють безперервний рух води, життя й світу в цілому.

Навколо дерева – рамка з трикутників, що символізує триєдність всесвіту: небо, земля і вода, а також відображає концепцію божественної трійці, гармонію і завершеність через рівнобічний трикутник.

У верхній частині монети зазначено напис УКРАЇНА, нижче – номінал 10 (ліворуч) та графічний символ гривні ₴ (праворуч), малий Державний Герб України, рік карбування монети 2025, логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України, а також позначення металу та його проби – Ag 999, маси в чистоті – 31,1.

✅ На реверсі монети зображено традиційну писанку Одеської області, відому як «Сорокопуть» або «Козачі левади».

Писанка на реверсі оздоблена складними орнаментами, кожен з яких має глибокий зміст:

• Сварга – один із найдавніших символів сонця, щастя, добра, побажання благополуччя та захисту від лиха.
• Прямий і косий хрести уособлюють тривимірний всесвіт, що об’єднує різні рівні буття. Драбинки символізують духовне зростання, шлях до Бога та прагнення до вищого життя.
• Сонце на писанці уособлює джерело життя – небесний вогонь, який завжди шанували як символ тепла і світла.
• Розташовані на білому тлі дві сварги, накладаючись одна на одну під кутом, створюють ефект постійного руху та енергії. Це враження підсилюється серединним колом, яке символізує космос і нескінченність.
• Поєднання зеленого й чорного кольорів, окреслених жовтим контуром, додає орнаменту особливої напруги та сили, що надихає і заряджає енергією.

«Пам’ятна монета є законним платіжним засобом на території України, приймається всіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій», – інформують в нацбанку України.

Відомо, що реалізація пам’ятної монети Національним банком України, банками-дистриб’юторами, банками України іншим юридичним і фізичним особам розпочалася з 17 квітня 2025 року та здійснюватиметься в міру її відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.

До теми: НБУ випустив банкноти з гаслом «Слава Україні! Героям слава!»

Також читайте: В Україні у День захисту дітей ввели в обіг монету «Народжений в Україні».

Відомо, що пасхальний ярмарок відбудеться після літургії, яка розпочнеться о 10:00, та освячення верби.

Вже від 11:30  на пасхальному ярмарку можна буде придбати писанки, пасхальні сувеніри, кошики, вишиванки, різноманітну українську народну атрибутику тощо.

Додамо, що прокатедральний собор Святої Софії в Римі розташований за адресою: via di Boccea, 478. Контактний тел. +39 06 624 0203.

Нагадаємо, що в Українському Домі у Римі запрошують на виставку писанок.

Раніше ми повідомляли, що Фольклорна група «Древо» влаштує благодійні Великодні гуляння в Базіано.

Також читайте: Школа писанкарства в Римі провела на виїзді майстер-клас у Неаполі.

Захід організовує місцева фольклорна група «Древо» під патронатом Генерального консульства України в Мілані та за підтримки асоціації «Ucraina più – Milano APS». Спонсором виступає магазин «Mix markt Lombardia».

Як інформує фольклорна група «Древо», у програмі заходу – український великодній танець, виставка традиційних великодніх виробів, гра на свищиках, розваги для дітей, солодкий стіл. І це ще не все👇

Для учасників свята організують ще й мальовничі фотозони, дегустацію типової української їжі та напоїв, виставку сучасної та старовинної вишивки, базарчик з українською символікою, виробами ручної роботи (в т.ч. вишиванками) тощо. А наприкінці заходу очікується приємний сюрприз.

«Чекаємо вас на чудовий день з друзями та завести нові знайомства. Це буде дивовижна та незабутня вечірка!», – обіцяють в українській фольклорній групі «Древо».

Свято відбудеться за адресою: Associazione Comunità del CastellazzoVia Castellazzo, 16, 20060 Basiano MI, Італія. Початок о 15:00, щоб стати учасником, потрібно пройти онлайн-реєстрацію за цим посиланням.

Важливо: Великодні гуляння в Базіано – це благодійний захід. Організатори повідомили, що зібрані кошти спрямують на допомогу та підтримку народу України.

Зазначимо, що в січні під час благодійного заходу «Андріївські вечорниці» українці з фольклорної групи «Древо» зібрали на потреби ЗСУ близько 1500 євро.

Додамо, що українська фольклорна група «Древо» організовує різні культурні події та майстер-класи, відроджуючи таким чином давні українські традиції на теренах регіону Ломбардія в Італії.

«Будемо безмежно вдячні, якщо ви підтримаєте наші старання своєю присутністю чи поширенням інформації про нас. Адже ми віримо, що культурна спадщина це потужний інструмент, який нам передали наші пращури аби ми, прийдешні покоління могли зберегти свою національну самоідентичність», – йдеться у зверненні фольклорної групи «Древо».

Нагадаємо, що у Римі триває курс українського писанкарства – долучитися може кожний.

Раніше пи повідомляли, що в Італії стартує проєкт «Писанка Єдності» – запрошують всіх охочих.

Ініціаторкою рекорду стала сама пані Галина. Про це розповіли у пресслужбі міжнародного проєкту «Книга світових рекордів» («Book of World Records»).

«Дякую всім, хто прийшов на свято встановлення рекорду, це означає, що мешканці та гості люблять місто Жовкву, поважають його людей. В гарному місті народжуються гарні ідеї», – йдеться в соцмережі на сторінці Галини Прикутої.

Майстриня розповіла, що найбільше великоднє яйце має особливості – на ній розміщено близько 580 маленьких писанок. З них 100 штук вишила сама пані Галина, а решту вишивали близько 200 людей – дорослі і діти.

Зокрема, фотографка зі Львова Галина Фісюк зазначила, що майстрині активно допомагали вихованці та працівники Центру дитячої та юнацької творчості, залучивши школярів трьох громад – Львівської, Жовківської та Добросинсько-Магеріської.

Для фіксації рекорду до Жовкви прибули представники «Книги світових рекордів» Вікторія Точек та Костянтин Костирко. Вони привітали рекордсменку й зауважили, що наразі такі ініціативи всебічно описують та представляють українську культуру на високому рівні серед інших країн світу.

«Культурна спадщина України багата своєю колоритністю, тому її потрібно підтримувати подібними заходами», – зауважили представники «Книги світових рекордів».

Під час встановлення рекорду було зафіксовано такі результати: великоднє яйце має 2,5 метра висоти з підставкою, без підставки – 1,5 метра,  діаметр – 2 метри.

У Жовківській міській раді також подякували Галині Прикутій, відзначивши її щиру любов до України. На заході про це говорив мер міста Олег Вольський.

«Дякую, вам пані Галино, що знаходите час для творчості і популяризації української вишивки. Коли ви приходили до нас, бачив як горять ваші очі, а це означає, що робите все з любов‘ю – найперше до України», – наголосив мер Жовкви.

Нагадаємо, що в 2023 році на Великдень у нескореному Харкові намалювали рекордну писанку.

Раніше ми повідомляли, що в Україні на Різдво встановили рекордний Тризуб із дідухів.

До теми: В Україні до Великодня встановили національний рекорд.

Причини того, чому так відбувається, пояснив директор Літургійного відділу Апостольського Екзархату для українців-католиків візантійського обряду в Італії о. Михайло Паляк, зробивши історичний аналіз календарних відмінностей і різних пасхалій.

«Саме з цим пов’язана разюча різниця у датах святкування цьогорічної Пасхи – в Італії ми святкуватимемо 31 березня, тоді як в Україні Пасху святкуватимуть 5 травня», – зауважив отець.

Для того, щоб зрозуміти, чому існує така різниця між цими двома способами літочислення, юліанським та григоріанським календарями, о. Михайло Паляк запропонував поглянути в історію. Він розповів, що християни перших трьох століть не мали спільної дати святкування Пасхи. А це своєю чергою було пов’язано з тим, що Євангеліє нічого не говорить нам про точну дату Воскресіння Ісуса Христа. Вони тільки зазначають що це сталось у перший день тижня, тобто у неділю.

«Щоби вирішити суперечку навколо точної дати святкування Пасхи у IV столітті єпископи із цілого тодішнього світу зібралися на першому Вселенському соборі, який ввійшов в історію також під назвою «Перший Нікейський собор. Отож християни повинні святкувати Пасху у першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Саме на цьому соборі і були визначені правила і критерії, згідно з якими і потрібно визначати дату Пасхи», – пояснив о. Михайло.

За його словами, за дату весняного рівнодення було прийнято 21 березня, проте згодом виявилося, що юліанський календар, яким користувалися у той час, виявився неточним. Тобто він не відповідав реальному астрономічному календарю.

Таким чином реальне весняне рівнодення відбувалося не 21 березня, а згідно з юліанським неточним календарем 11 березня. Це не відповідало астрономічному рівноденню, тому оскільки весняне рівнодення є вихідною точкою у даті розрахування Пасхи, ця дата розрахування почала залежати від цих неточних обчислень і дат.

«Щоб вирішити цю проблему, папа Григорій XIII у XVI столітті провів календарну реформу і запровадив так званий григоріанський календар. Через гострі конфесійні дискусії та суперечки цей календар так і ніколи не був повністю прийнятий православними церквами в Україні», – зауважив директор Літургійного відділу.

Він також нагадав, що більшість українців є православними і для того, щоби не створювати додатковий поділ у нашому суспільстві та в родинах Українська греко-католицька церква залишається солідарною із православною церквою і тому продовжує використовувати юліанське старе обчислення Пасхи.

«Натомість тут, в Італії в Західній Європі, ми повністю перейшли на новий григоріанський календар і це пов’язано з тим що перш за все ми є солідарним з італійцями. З іншого боку, це дозволяє нам мати вихідні дні, адже Італія передбачає на великі свята вихідні дні. Так,  зокрема, Світлий Понеділок, який у нашій візантійсько-українській традиції шанується як свято, є для нас в Італії вихідним», – зазначив отець Михайло.

Також додав, що не можна забувати і про те, що в Італії вже є народжене нове покоління українців, для яких ця країна стала рідною землею. Згодом, коли вони підростуть, почнуть засновувати свої власні сім’ї і для того, щоб вони могли зберегти нашу прекрасну візантійсько-українську традицію, є цілком необхідно щоби дати святкування всіх свят відповідали тим датам, які є актуальними тут – в Італії у Західній Європі.

Крім цього, о. Михайло наголосив, що не слід забувати й про те, що питання щодо дати Пасхи має визначити не тільки католицька, але також і православні церкви. Тому церковники очікують на діалог – на певне порозуміння між католицькою і православними церквами, яке має призвести святкування Пасхи Господньої «одним серцем і одними устами в одній якійсь точно визначеній даті».

«А наразі ми лишаємося святкувати згідно з григоріанським календарем, залишаючись солідарними із цілим католицьким світом. Варто також зазначити, що коли ми святкуємо Пасху в інший день, це аж ніяк не порушує її богословський зміст і не забирає її торжественності. Тому що Пасха – це найбільше християнське свято і, святкуючи Господню Пасху незалежно від дати, в яку ми це робимо, ми слухаємо голос церкви і зустрічаємо нашого Воскреслого Спасителя, який задля нас помер і воскрес», – сказав о. Михайло Паляк.

Нижче розміщуємо Великоднє привітання Апостольського Екзарха Преосвященного Владики Діонісія Ляховича.

Нагадаємо, що з 1 вересня 2021 року в Італії всі громади УГКЦ перейшли на григоріанський календар.

Також ми повідомляли, що ПЦУ вирішила перейти на новий календар вже з 1 вересня 2023 року.

Організатором цього рекорду стали працівники управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради.

«Намальована писанка – найбільша в Україні. Її загальна площа становить 356 кв. м, до реалізації проєкту було залучено 750 осіб», – інформують організатори.

Керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова розповіла, що рекордна харківська писанка має дуже символічне зображення – могутній дуб із зеленою відновленою кроною у вигляді карти Харкова і нескореним національним корінням.

«Салтівка – найбільший район Харкова, він і найбільше постраждав від війни. Нині сюди повертається життя. І рекорди. Найбільша салтівська писанка, зображена фарбою на асфальті, названа «Нескорені», має розміри 23.4 м на 17 м», – повідомила Лана Вєтрова.

Під час оголошення рекорду був присутній міський голова Ігор Терехов. Він зазначив, що рекордна салтівська писанка є прямим свідченням того, що Харків відроджується.

«Попри те, що Салтівка – один із найбільш постраждалих районів Харкова, сюди повернулося багато людей, і тут вже панує життя. Ця писанка – символ добра і нашої перемоги», – зауважив Ігор Терехов.

Очільниця Нацреєстру рекордів України поділилася, що в Харкові її вразили три речі. По-перше, як містяни вітали мера – «як свого найбільшого кумира». Також пані Вєтрова була здивована, що Харків зараз виглядає ідеально чистим – це попри те, що місто зазнало шалених обстрілів рашистськими снарядами.

«І третє, звісно, сама рекордна писанка, до створення якої на різних етапах роботи було залучено майже 750 харків’ян», – написала в соцмережі Лана Вєтрова.

Світлини: Управління освіти адміністрації Салтівського району Харківської міської ради.

Недавно ми повідомляли, що в Україні до Великодня встановили ще один національний рекорд.

Нагадаємо, що українці в Римі оголосили міжнародний конкурс дитячого малюнку.

«Розміри мапи – 11,4 на 7 метрів. Одразу після рекорду 5900 освячених пасочок були відправлені нашим воїнам на фронт. А разом з ними – частинка тепла і турботи», – інформує Вєтрова.

Пані Лана також додала, що організаторами рекорду стали «Гончаренко Центр» (центр освіти і культури) в місті Подільську та благодійний фонд «Загін Паляниця».

«Вражаючий рекорд, бездоганна організація, чудова ідея, неймовірні люди! Мабуть, ці складові і є основою такого резонансного в Україні досягнення», – зауважила Лана Вєтрова.

У Подільському «Гончаренко Центрі» розповіли, що 5900 пасок, з яких створили «рекордну» мапу України, учасниці волонтерського спецзагону «Паляниця» випікали майже цілодобово впродовж п’яти днів.

Для цього використали одну тонну борошна, дві тисячі яєць, 80 кілограмів вершкового масла, двісті літрів молока та 150 кілограмів цукру. Наймолодшій волонтерці всього 5 років, а найстаршій – 69 років.

«Тепер Подільськ можна офіційно вважати великодньою столицею України. Два дні волонтери конструювали на головній площі міста спеціальний стіл площею 77 квадратних метрів, на якому і розмістився їстівний рекорд. Жодні опади та дощі не злякали команду», – йдеться у Facebook на сторінці «Гончаренко Центр» Подільськ.

Відомо, що всі «рекордні» паски після реєстрації національного рекорду одразу відправили до військових на передову, щоби встигнути до Великодня.

«Ми бачили посмішки наших бійців та чули слова вдячності за таку увагу. Такі відгуки надихають! Працюємо далі, підтримуємо ЗСУ! Дякуємо всім-всім-всім, хто долучився до цього рекорду. Ви фантастичні! Разом ми сила, разом переможемо!», – зазначили організатори.

Нагадаємо, що в Києві змайстрували рекордну кількість окопних свічок.

Раніше ми повідомляли, що в Україні визначили наймолодшу волонтерку.

До теми: В Україні презентували 24 вишитих книги і зареєстрували рекорд.