«У непрості часи, позначені змінами, болем і внутрішніми переживаннями, знайти когось, хто уважно вислухає і підтримає без осуду, може означати дуже багато», – йдеться у повідомленні.

Відомо, що програма «Простір емоційної підтримки» для українців реалізовуватиметься в форматі «наживо»:

• у Сан Дона ді П’яве – кожну першу середу місяця з 16:30 до 19:30;
• у Кастельфранко Венето – кожен понеділок з 16:30 до 19:30.

Попередній запис / запитання (WhatsApp): +39 347 4354937 – Наталія Муравйова.

З’ясувалося, що «Простір емоційної підтримки» – це простір без оцінок, це лише підтримка, розуміння та конфіденційність. А ще це можливість виговоритися, розкласти ситуації по поличках і знайти ясність. Це м’яка робота з адаптацією, кордонами, самоцінністю та комунікацією.

«Якщо тобі важко. Якщо ти втомилась/втомився бути «сильною/сильним. Якщо всередині накопичилось більше, ніж можна тримати наодинці – ти не одна/один і цей Простір для тебе», – пояснюють українцям організатори.

Також уточнюють, за яких умов варто звернутися за емоційною підтримкою:

• якщо відчуваєте хронічний стрес, роздратованість або втому
• якщо переживаєте конфлікти або непорозуміння в сім’ї чи на роботі
• якщо переїхали до Італії і відчуваєте самотність чи розгубленість
• відчуваєте тривогу, страх перед майбутнім, труднощі адаптації
• втратили близьку людину чи дім на Батьківщині і нема з ким цим поділитися
• хвилюєтесь за родичів або друзів, що залишилися в Україні

«Тут можна видихнути, бути почутим і отримати підтримку», – обіцяють організатори Простору емоційної підтримки українців.

Додамо, що організаторами цієї ініціативи виступають українська асоціація La Rondine APS спільно з фахівцями Accademia di Counseling та Наталія Муравйова.

Слідкувати за новинами цієї програми та інших ініціатив можна на сторінці асоціації La Rondine APS:

• в Instagram https://www.instagram.com/larondine_ucraina/
• у Facebook https://www.facebook.com/groups/1421276558125619/

Також читайте: У Кампі Бізенціо збиратимуть кошти для українського міста-побратима.

Раніше ми повідомляли, що студентський хор зі Львова виступить в Італії на підтримку українців.

Захід присвячений обговоренню актуальних питань, пов’язаних із вимушеним переміщенням українських громадян, спричиненим російською агресією, а також пошуку ефективних механізмів їх соціальної адаптації, інтеграції й відновлення. Про це інформує Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (СФУЖО).

Конференція розпочнеться о 11:00 (за київським часом) за адресою: Via Svezia  2, 30027  San Dona di Piave (VE).

Захід відбуватиметься у двох форматах – онлайн і офлайн. Робочі мови: українська, італійська, англійська.

«До участі запрошуються представники державних і громадських організацій, міністерств і відомств, науковці та практики, представники релігійних спільнот, волонтери, студенти», – йдеться у повідомленні.

Щоб взяти участь у цьому міжнародному заході, слід обов’язково зареєструватися за цим посиланням.

Відомо, що організаторами конференції «Збереження та відновлення психічного здоров’я і соціального благополуччя громадян України в період інтеграції та реінтеграції» в Італії виступили асоціація соціальних промоцій «Ластівка» (Італія) / «La Rondine APS» (ex Ucraina Più) та молодіжна громадська організація «Центр соціальної реабілітації «Альтернатива» (Україна) у партнерстві зі Світовою федерацією українських жіночих організацій, Комісією СФУЖО з протидії насильству та NAU – Network Associazioni per Ucraina / Мережею асоціацій для України.

Раніше ми повідомляли, що в Італії стартував третій тур української поетеси Оксани Стоміної.

Також читайте: Українців Падуї запрошують до музично-театральної студії.

«Долучіться до атмосфери українських традицій, музики та щирого спілкування!», – закликає асоціація La Rondine APS.

Відомо, що на учасників цього Благодійного заходу чекає смачний обід, а також:

• українська народна музика та пісні від Марини Червінської;
• виступ зіркового дуету Альфонсо Олівера та Лідії Ігнатенко;
• виступ квартету пантоміми Dekru;
• ігри та розваги для дітей;
• фотозона та ярмарок українських сувенірів.

Благодійний обід влаштують 19 жовтня за адресою: Via del Concilio 1, San Donà di Piave у парафії Santa Maria Assunta (Mussetta – San Donà di Piave). Початок о 12:30. Вартість: 25 євро.

Також відомо, що є обов’язковим попереднє бронювання за телефоном: 342 662 5633 (завдаток 10 євро).

«Завдаток просимо перерахувати на: IBAN: IT83I0501812000000017136268. Отримувач: Associazione La Rondine APS. Призначення платежу: pranzo di beneficenza», – пояснили організатори Благодійного обіду.

Також читайте: Мер італійського міста вручив подяку асоціації українців

«Про неї розповідатимуть і номери програми. Частина із Ваших пожертв, які Ви забажаєте зробити під час концерту, буде направлена на допомогу українським дітям, що кожного дня перебувають під страшними обстрілами», – зазначають в асоціації.

Відомо, що концерт «Хай буде весна!» відбудеться 31 травня, в суботу, о 16:00 у муніципальній залі, яку в безкоштовне користування надала муніципальна адміністрація міста Понте Сан Ніколо.

«Від станції Падова до муніципальної зали Понте Сан Ніколо є два маршрути міських автобусів: №14 і №16», – пояснили організатори події.

На глядачів концерту очікує надзвичайно цікава, насичена і дуже гарна культурна програма. Насамперед це будуть пісенні та хореографічні виступи учнів суботньої школи «Барвінок», а також нові роботи танцювального ансамблю «Перевесло». Але це не все.

«Виступлять наші дорогі гості і друзі: відома українська співачка Ілларія з прекрасним авторським репертуаром, а також українські студенти, що навчаються у консерваторії м. Падуї, лірична співачка Дарина Бондарець та Роман Дзяпко, який порадує нас грою на саксофоні», – обіцяють організатори події.

Проте і це ще не все! Під час концерту відбудеться показ колекції стародавнього українського одягу з різних областей України із приватної колекції Іванни Ососкало та виставка дитячих картин художнього гуртка «Кольорові мрії».

«Це своєрідний звіт нашої роботи за останній час і, заодно, свято пісні, музики і танцю», – зауважують в Associazione «Ucraina Insieme»- «Pereveslo» gruppo folkloristico.

«Сердечно усіх запрошуємо та будемо вдячні, якщо поділитесь цією інформацією з вашими друзями італійцями чи представниками інших народів. Це добра нагода представити нашу культурну спадщину», – йдеться у Facebook на сторінці події.

Нагадаємо, що українці Італії підтримали благодійний «Пробіг під каштанами» у День Києва.

Також читайте: СКУ закликає діаспору долучитися до кампанії «Stand With Ukrainian Children».

Відомо, що цей захід планують влаштувати у мерії Портогруаро з 10:00 до 12:00. Його учасниками мають стати представники української та російської діаспор в Італії, принаймні про таке йдеться в афіші.

«Через три роки після російського вторгнення ми демонструємо нашу повну, постійну та незмінну підтримку України», – зазначають організатори.

Також відомо, що для представників української громади надано безкоштовний трансфер з міста Сан Дона ді Піяве. Про це повідомляє українська асоціація La Rondine APS.

«Збір о 8:45 в місті Сан Дона ді Піаве біля стадіону  на via Pralungo, публічна парковка. Виїзд о 9:00. зворотний виїзд по закінченні заходу. За додатковою інформацією і бронюванням місць звертайтесь за телефоном 3282826225», – інформують в асоціації La Rondine APS.

Нагадаємо, що українці в Мілані влаштують марш з нагоди третьої річниці війни росії проти України.

До теми: Українців Італії закликають до єднання та участі в Ході Незламності у Флоренції.

Раніше ми повідомляли, що українці в Італії долучаються до глобальної акції “Stand With Ukraine“.

Також читайте: НКУАІ направив в ООН петицію про захист прав українців, які перебувають у російському полоні.

Це була група українців з міст-супутників Південноукраїнської атомної електростанції. До Італії вони приїжджали, щоб гідно представити Україну серед інших країн-учасниць міжнародного фольклорного фестивалю.

Як розповіли в Управлінні соціальних об’єктів Південноукраїнського енергокомплексу, українська група співала разом тепер уже всесвітньо відому пісню «Червона калина».

Загалом, окрім України, на фестивалі в Італії були представлені Словаччина, Іспанія, Грузія, Індія, Хорватія, Болгарія, Північна Македонія, Литва, Шрі-Ланка, Колумбія. Всі вони змагалися за Кубок світу з фольклору в різних номінаціях.

«Насичена програма. Цікаві презентації. Рівень конкурсантів просто вражав. Значне фестивальне свято було ще більш значущим завдяки параду учасників», – зазначили в УСО Південноукраїнського енергокомплексу.

Особливий національний колорит та красу української культури народний ансамбль української пісні «Берегиня» Палацу культури «Енергетик» філії ВП «Південноукраїнська АЕС» з міста Южноукраїнська, що на Миколаївщині.

Учасники творчого колективу «Берегиня», яким керує Катерина Друховець, вибороли на фестивалі І місце та Кубок світу з фольклору за виконання української народної захопливої пісні «Ой, хмелю ж мій, хмелю».

Солістка колективу «Берегині» Олена Спека також посіла І місце й отримала диплом та Кубок світу з фольклору в номінації «Фольклор-вокал».

Додамо, що Кубок світу з фольклору – Єзоло 2024, Італія – це змагальний захід, що входить до системи фольклорних чемпіонатів Європейської асоціації фольклорних фестивалів – EAFF у ранзі Міжнародного чемпіонату.

Система чемпіонатів з фольклору включає місцеві, національні, регіональні, міжнародні та континентальні чемпіонати з фольклорного мистецтва. Найвищим рейтингом у системі чемпіонатів є Чемпіонат світу – World Championship of folklore «World Folk». Ієрархічна структура системи чемпіонатів дає учасникам можливість ранжуватися та переходити на наступний етап чемпіонатів із різним рейтингом.

Система чемпіонату – це сучасний майданчик для просування та збереження культурної спадщини, що поєднує у собі посилений конкурентний старт та високий рівень виступів учасників.

Всі фото УСО Південноукраїнського енергокомплексу

До теми: Україну на міжнародному фестивалі в Італії гідно представили шестеро майстринь.

Раніше ми розповідали, що одеські грумерки гідно представили Україну на професійній виставці в Італії.

Нагадаємо, що в Італії гідно представили Україну юні танцівниці з Тернополя.

Також читайте: В Італії діти з Луцька та Дніпра гідно презентували українську культуру.

«Наші думки з жертвами, їхніми родинами та друзями», – йдеться на урядовому сайті.

За повідомленням ВВС, внаслідок аварії автобуса в Местре загинуло дев’ятеро українців. Також відомо про п’ятнадцять поранених, п’ятеро з яких у важкому стані, в тому числі українці.

До 6 жовтня по всьому Венето триватиме жалоба на вшанування пам’яті про 21 загиблого, які були виявлені внаслідок ДТП з автобусом, що сталася ввечері 3 жовтня у Местре (регіон Венето). Про це розповів губернатор Венето Лука Зайя.

Відомо, що у Венеції та Местре сьогодні зранку й до п’ятниці, 6 жовтня для громадян доступні «книги співчуття» через автобусну аварію, в якій загинула 21 людина. Мер Венеції Луїджі Бруньяро зазначив, що ці книги потрібні, щоб громадяни могли висловити свої співчуття з приводу страшної трагедії, яка вразила усіх.

Ще відомо, що до кінця жалоби на всіх муніципальних будівлях прапор Венеції буде приспущений або «почорнілий» разом з італійським і європейським прапорами.

У Генеральному консульстві України в Мілані нагадують номер телефону гарячої лінії +39 348 7254038 для дзвінків, пов’язаних з автобусною ДТП в Местре.

«Розділяємо біль сімей загиблих. Ми поруч і готові надати будь-яку допомогу сім’ям загиблих або постраждалих громадян України. Дякуємо італійській владі за швидке втручання, за професіоналізм та сердечну співпрацю», – йдеться на сторінці Генконсульства.

До теми: В автобусі були українці, серед них є загиблі та поранені – ДТП у Местре.

Про це сьогодні повідомило Генеральне консульство України в Мілані з посиланням на інформацію Антикризового центру Служби цивільного захисту Італії.

«Станом на ранок 4 жовтня 2023 року підтверджено, що серед загиблих 4 – громадяни України, 4 інших громадян України поранено», – йдеться у повідомленні українських дипломатів.

В Генконсульстві висловили щирі співчуття рідним та близьким загиблих і поранених через цю жахливу автобусну трагедію. Також зазначили, що префектура Венеції створила пункт тимчасового розміщення для родичів постраждалих в лікарні all’Angelo di Mestre, де надаватиметься професійна допомога психологів.

«Для звернення рідних та близьких померлих чи постраждалих в Генеральному консульстві України працює телефон гарячої лінії (+39) 3487 254 038», – розповіли у диппредставництві.

За інформацією Polizia di Stato, автобус упав з естакади Libertà, й опинився внизу на вулиці Віа Піла. Від удару автобус загорівся. У Національній пожежній службі Італії повідомили, що рятувальники працювали на місці трагедії з 19:45.

Губернатор Венето Лука Зайя інформує, що в Nell’androne del nosocomio також діє пункт приймання родичів і близьких. Для них працює служба перекладу німецькою, українською, іспанською та французькою мовами. Цим людям допомагає команда фахівців у складі семи психологів та трьох психіатрів.

За словами губернатора Венето, внаслідок ДТП щонайменше 21 загиблих (серед яких однорічна дитина та підліток) і 15 поранених, яких транспортували до лікарень Местре, Мірано, Падова та Тревізо.

«Висловлюю співчуття всього регіону Венето всім сім’ям, які в ці години переживають важкий траур або страждання через стан своїх поранених близьких. Я попросив усю нашу систему охорони здоров’я залучити всі можливі ресурси для максимальної допомоги», – зауважив Лука Зайя.

Раніше ми повідомляли, що 25 серпня в Італії автобус з українцями потрапив у ДТП.

Відомо, що подяку за роботу на благо міста та української громади представницям «La Rondine APS» вручав особисто мер Сан-Дона-ді-П’яве Ендрю Сересер. Цим у соцмережі поділилися самі члени асоціації.

«Дякуємо за цей знак солідарності з Україною та підтвердження, що наша з вами робота є потрібною, почесною й оціненою. Україна була, є і буде», – йдеться в Facebook на сторінці «La Rondine APS».

Зазначимо, що волонтери цієї асоціації, як і українці в багатьох італійських містах, збирають і пакують гуманітарні вантажі для відправлення до України. Керує цією діяльністю разом із іншими голова асоціації Тамара Позднякова.

«28 лютого перша вантажівка виїхала з Сан-Дона-ді-П’яве. За рік ми відправили 30 вантажівок, кожна з яких перевозила 15-18 тонн допомоги завдяки громадам Сан-Дона-ді-П’яве, Портогруаро, Тревізо та Скорце, де ми присутні», – розповіла пані Тамара італійським ЗМІ в березні 2023 року.

Крім цього, «La Rondine APS» організовує роботу двох українських суботніх шкіл в містах Тревізо та Сан Дона ді П’яве. Асоціація співпрацює з міністерством освіти Італії, а також міністерством освіти України, яке раз на рік надсилає з Києва викладацьку комісію для складання іспитів.

«Ми вже 19 років у Сан-Дона-ді-П’яве. Спочатку як «Україна плюс», а тепер, змінивши статус і назву, асоціація «La Rondine». Наша мета представляти та популяризувати українську культуру та традиції в Італії», – пояснила Тамара Позднякова.

Додамо, що «La Rondine APS» – по суті є добровільною організацією для українців в Італії. Впродовж багатьох років вона веде активну культурну, освітню та гуманітарну діяльність. Зокрема, організовує мітинги в підтримку України, а також різноманітні заходи для української громади.

Серед них багато соціальних: бізнес-курси для українських жінок, майстер-класи та навчальні курси для дітей та дорослих, екскурсії, концерти тощо.

Наприклад, найближчими днями «La Rondine APS» планує організувати профорієнтаційну зустріч, учасником якої стане Михайло Максимов – голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Ще відомо, що в кінці квітня планується екскурсія до Градо, а також до Аквілеї, де розташована базиліка, що є одним із перших християнських храмів на півночі Італії.

До теми 👉 Тамара Позднякова з Італії: «Роби Україну там, де ти є».

Нагадаємо, що в Неаполі нагороду «Mela d’Oro 2023» вручили українській громаді.

Раніше ми повідомляли, що в Італії українці вручили нагороду за соціальний і моральний вплив.

Через російське повномасштабне вторгнення в Україну пані Ірина мусила, як і мільйони інших українців, шукати прихистку за кордоном. Наразі живе у невеликому місті Кіоджа поблизу Венеції, проте думками – на Київщині, в рідному Мощуні.

Там залишився рідний дім, пошкоджений ворожими снарядами та розграблений російськими зайдами.

Сьогодні Ірині Гертнер виповнилося 40 років. Такий ювілей і за інших часів є своєрідним маркером для першого підсумування прожитих років, а за умов війни, що пройшлася буревієм по всіх життєвих планах і мріях, і поготів.

Ми запропонували пані Ірині в день 40-річчя поділитися власними життєвими підсумками, в тому числі досвідом життя в Італії.

Ірина Гертнер: – Досить неочікувано було отримати пропозицію підбити підсумки: року, останніх подій та усіх 40-ка років життя. Внутрішні відчуття в мене завжди відрізнялись від паспортних даних, і якщо в Україні це було трохи дивно, то в Італії – я у цьому сенсі «свій серед своїх», «одна з тієї 40-річної молоді». Хіба що тут у сорок жінки лише визначаються, виходять заміж або ні, будують кар’єру або вчаться, народжують дитину, ну максимум двох або ні.

Наявність у мене трьох різновікових дітей: від 4-х до 17-ти років, викликає в італійок шок, а в італійців захват. Я цілком комфортно почуваюся у своєму материнстві. Українки моєї генерації набагато більше за стилем виховання схожі на європейок, аніж на росіянок. Наприклад, ми – толерантні мами з безумовною любов’ю, сприйняттям і сприянням власним дітям, дещо гіперопікою, глибоким залученням у життя дітей. Це дуже співпадає з італійським материнством. Мені максимально комфортно у своїй ролі тут, і я отримую безліч компліментів щодо свого зовнішнього вигляду поруч зі своїми хлопцями.

–  Які ваші враження від зовнішності та стилю життя італійських жінок?

Ірина Гертнер: – Я дечому вчуся в італійок. Вони дуже впевнені у собі і своїй красі, до 45 років мало хто взагалі замислюється над процесами старіння, і лише потім можуть починати щось із цим робити, але частіше – нічого. Це щасливі жінки, впевнені у своєму майбутньому, завдяки законодавчій базі сімейного права. Вони живуть в задоволення, вдягаються комфортно, але не без елегантності, за бажання професійно реалізуються, відкриті до спілкування, сповнені життям, нікуди не поспішають, не бояться бути розкутими, веселими, шумними, яскравими, оскільки про недвозначні натяки не може бути й мови. Вони із задоволенням смачно їдять та п’ють добре вино. Обирають для себе якісні речі, хороші парфуми. Я із захватом переймаю звички ставитися до себе і свого тіла із повагою та надзвичайною любов’ю, і вплітаю їх у власне натуропатичне ставлення до здоров’я та вроди. А також вчу цьому своїх учениць з йоги.

– До речі, про йогу. Знаємо, що ви є авторкою власної методики YOGA Femina. Скільки часу взагалі займаєтесь цією діяльністю і чи практикуєте йогу в Італії?

Ірина Гертнер: – Насправді йога – моя найулюбленіша робота, я в традиції майже 20 років, і понад п’ять років – сертифікована трилінгварна викладачка. У Києві я заснувала власну школу з авторською методикою. В Італії я впевнено крокую до своєї професійної реалізації, вчу італійську мову і пишу нові освітні програми з йоги для жінок. А ще я зрозуміла, що мої учениці у різних точках світу – це не просто «клієнти», це справжня величезна родина, коло підтримки й сили, яке постійно зростає і веде рахунки на сотні. Після шоку евакуації я не мала сил викладати, в мене майже зник голос на два місяці, але саме мої дівчата просто змусили мене повернутися до викладання. Я вдячна за ці повідомлення та дзвінки, і надзвичайно ціную їхню роль у своєму житті.

– А як же поезія? Чи пишеться вдалині від Батьківщини?

Ірина Гертнер: – Вірші – це улюблене мистецтво для самовираження, найзручніший інструмент проявлятися в соціумі, проте не робота. Навіть комерційно успішні видання книжок поезії, на жаль, у сьогоднішніх умовах, є теж лише приємним бонусом і способом фандрейзингу на потреби ЗСУ.

Так склалася доля, що ми виїхали до Італії в березні 2022 року, виїхали разом, вп’ятьох. Мощун, село під Києвом, у якому ми проживали останні два роки у власному прекрасному будинку, потрапило під ворожі обстріли вже 24 лютого під час захоплення Гостомельського аеропорту, а згодом впродовж місяця було щитом столиці. Зі звільнення Мощуна через місяць офіційно розпочалася деокупація Київської області, але 80% житла у селі було зруйновано. На жаль, сильних пошкоджень і руйнувань зазнав і наш будинок, потім він був розграбований, все це унеможливило наше швидке повернення. Був зруйнований і клуб, директоркою якого я працювала до війни.

Впродовж місяця після виїзду я координувала евакуацію жителів Мощуна силами ТРО та військових, і тому обійшлося без таких масових жертв серед цивільного населення, як у Бучі чи Ірпені. Критична ситуація та наше непопулярне рішення щодо виїзду за кордон дозволили виявити справжніх друзів серед тих, хто такими називався, відчути підтримку і плече рідних, а також знайти нових друзів серед зовсім незнайомих людей у колись чужій країні.

– Як складається життя в Італії?

Ірина Гертнер: – Ми почали вилаштовувати наше життя в умовах тимчасового захисту гостинної Італії. Звісно, впродовж цього року ми стикалися із різного роду складнощами, які зрештою достатньо успішно долали й продовжуємо долати. Найбільшою проблемою стала неможливість чоловікові працювати за освітою, оскільки він в Україні був відомим у своїх колах дизайнером інтер’єрів, архітектором, проєктувальником та виробником меблів. На жаль, в Італії більшість з його знань та навичок потребують підтвердження і навіть щорічного ліцензування. Тим часом він вчить мову та працює конструктором на виробництві.

Діти вчаться у різних навчальних закладах відповідно до віку. Вони вже непогано говорять італійською і встигли знайти перших друзів. Старший та середній сини опановують шосту та п’яту мову відповідно та визначаються з подальшим напрямком навчання.

– В яких умовах живе ваша сім’я зараз?

Ірина Гертнер: – На сьогодні ми живемо у гостьовій квартирі від соціального кооперативу «REM» у місті Chioggia Кіоджа, на березі моря. Ми дуже вдячні цьому кооперативу за підтримку та допомогу в адаптації до італійського соціуму. День за днем ми все більше стаємо на ноги. Дивимось вперед все менше з острахом і все більше з надією.

Я щодня відчуваю у серці вдячність італійцям за шанс врятувати моїх дітей. Родини Кавілья і Каддео, Альпіні Тревізо та жіночки з «Ла Рондіне», чудовий «REM» і багато-багато інших зробили свій внесок у те, щоб ми не розчарувалися у рішенні приїхати саме сюди. Бо Італія – геть не найлегший варіант для еміграції.

– А в Італії у який спосіб допомагаєте Україні боротися з ворогом?

Ірина Гертнер: – Використовуємо будь-яку найменшу можливість бути корисними українській перемозі: беремо активну участь у проукраїнських заходах, виступаємо з усіх доступних платформ та ЗМІ. Я долучаюся до творчих проєктів і поетичних заходів. Активно донатимо на ЗСУ, беремо участь у гуманітарній допомозі, як загальній, так і адресній – родинам зруйнованого Мощуна. Використовуємо м’які, але ефективні методи привернення уваги європейців до війни в Україні, в тому числі власним прикладом, знайомствами, розмовами, поясненнями. І, за можливості, намагаємося знижувати тягар навантаження нашої родини на бюджет Італії.

– З чим підійшли до власного 40-річчя?

Ірина Гертнер: – Щодо висновків, вони наступні. Без перебільшення, напад РФ зламав наші життя. Ми втратили не лише омріяний будинок, звичні умови життя, роботи, бізнес, можливості зустрічатись з друзями та рідними, любий серцю Київ, і все, що створювало нашу щасливу буденність. Ми втратили звичні сенси і вектори, сталу самооцінку. Але нам пощастило не втратити віру та любов, ми не розгубилися, і зрештою, це не зламало нас самих. Три дні в холодному підвалі під обстрілами «градів», виїзд у машині під звуки канонад позбавили мене більшості комплексів, страхів та зайвого. Залишилось просте. Бажання просто жити, бачити своїх дітей здоровими та не голодними. Відчувати себе коханою і кохати. І ніколи більше не чути звуків пострілів і вибухів довкола. І звісно, бути потрібною.

– Що побажали собі в день ювілею?

Ірина Гертнер: – Першочергове побажання собі, українцям та світові – це українська перемога. Але я не романтик і чекати її з дня на день – це важкий марафон на виснаження. Ми маємо навчитися жити так, як обрали, там, де склалося. Жити! Ну, звісно ми втомилися від кочового способу життя. Хочеться дати дітям трохи стабільності, впевненості, вималювати азимути і рухатись ними. Хочеться дати батькам трохи спокою і підтримати їхнє підірване здоров’я. Так, мої мрії більше схожі на задачі.

– Все ж таки поділитеся своїми мріями?

Ірина Гертнер: – Нездійсненні мрії – про довоєнну Україну, живих уже полеглих героїв та зцілених вже закатованих дітей, про гарантії безпеки для кожної сім’ї в Україні – мріяти безглуздо. Це вже наша матриця, у якій нам жити далі. Тому я мріятиму і молитимусь про толерантність та взаємоповагу українського суспільства, мир в серцях героїв і простих українців, які заплатили за цю війну найвищу ціну, про злагоду в сім’ях, про совісне демократичне проєвропейське керівництво України – вже сьогодні, а також після перемоги.

Мріятиму про Україну, яка надихатиме не на щемливі вірші чи сльозні пісні під бандуру, а на тріумфальну поезію. Мріятиму про світле натхнення для творчості. Мріятиму про світ, який навчиться вилаштовувати свою архітектуру без перемелювань життів у жорнах історії. Мріятиму про те, щоб пам’ять народу працювала на його мудрість і сталий розвиток, щоб така гірка пігулка війни вилікувала електоральну більшість від інфантилізму та захопленням популістизмом, імперіалістичними ідеями сусідів тощо. Я мріятиму про ту самостійну та сильну Україну, на вівтар незалежності якої покладено так вже так багато.

Додамо, що сьогодні, в день ювілею, Ірину Гертнер накрила ціла лавина привітань – і не лише з України, а й з Італії та інших усюд. Ми радо приєднуємося до всіх щирих побажань. Ось лише декілька з них👇

Марина: З Днем народження, Іро! Твоя присутність у моєму житті – один із найкращих дарунків всесвіту, за який я безмежно вдячна. Ти ділишся не лише знаннями й практичним досвідом, а й стверджуєш краще у мені!

Дар’я: Іро, неймовірно дякую, що ти є у нас! Любові, здоров’я, твоя доброта повернеться тобі стократно!

Наталі: З Днем народження!… Нехай збувається, все те, про що мовчиш, але пошепки молишся!

Інна: Ви даруєте силу та стійкість іншим, нехай це буде і навзаєм! Обіймаю вас через відстань і кордони теплом свого серця!

Наталія: Дякую за вашу доброту, увагу та підтримку! Міцного вам здоров‘я, благополуччя у родині і здійснення всіх мрій! Стійкості, терпіння! Мирного неба!

Сама ж ювілярка зичить усім друзям, а також шанувальникам її таланту, щоб скоріше запанував мир і щоб всі люблячі серця були якщо не разом, то на відстані витягнутого крила літака.