Традиція «винних вікон» сягає XVI століття, коли бубонна чума, зародившись в Азії, пробилася до Італії.

Тоді виноробні заводи, гелатерії та бари в Тоскані винайшли спосіб подавати напої та частування клієнтам, зберігаючи безпечну соціальну відстань під час італійської чуми 1629–1631 років. Для цього використовували винні вікна або buchette del vino.

Тодішні торговці передавали через вікно склянку вина, але оплату безпосередньо в руки не брали. Натомість вони передавали клієнту металевий піддон, куди треба було покласти монети, які потім дезінфікувалися оцтом. Про це розповіли в Асоціації винних вікон Італії.

«Винні вікна поступово занепадали і багато їх, зроблених із дерева, були назавжди загублені під час повені 1966 року», – зауважила президентка Асоціації винних вікон Італії Маттео Фалья.

Після чуми винні вікна століттями залишалися невикористаними, аж поки не грянула пандемія COVID-19.

Цьогоріч, коли ж почався вихід з карантину, у винних вікнах почали пропонувати «безконтактне» вино. У такий спосіб продавці хочуть зменшити ризик зараження COVID-19.

Експерти Асоціації винних вікон Італії нарахували у Тоскані понад 150 винних вікон. Приблизно стільки ж – в історичному центрі Флоренції.

Не дивно, що коли Італія бореться з пандемією коронавірусу, деякі підприємства відкрили власні винні вікна і знову подають через них напої в абсолютній безпеці. До речі, у таких вікнах подають не лише вино, а також молоко, каву, бутерброди, морозиво тощо.

Отже, через те, що Італія дуже сильно постраждала від COVID-19, втративши понад 35 тисяч людей, ми стали свідками відродження давньої традиції, яка в середньовіччі допомогла країні подолати страшну пандемію.