Про це днями повідомила пресслужба Кабінету Міністрів України.

Згідно з постановою українського уряду «Про здійснення державних зовнішніх запозичень у 2022 році шляхом залучення кредиту від Уряду Італійської Республіки в особі Міністра економіки та фінансів Італійської Республіки», ці 200 млн євро спрямують до держбюджету України на фінансування заробітних плат педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

«Відсотки за користування кредитом не нараховуються», – зауважили в пресслужбі КМУ.

Додамо, що через масштабну війну росії проти України мільйони українців змушені залишити свої домівки, а тисячі закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів. Станом на кінець 2021-2022 навчального року в Україні дистанційно навчалося понад 3,7 мільйона учнів.

Раніше ми повідомляли, що італійський бізнес братиме участь у відбудові України.

Нагадаємо, що українці зможуть обміняти в банках Італії готівкову гривню на євро.

До теми: Голова Нацбанку України подякував Банку Італії.

«Зарплата медсестри в цій країні коливається від півтори до двох тисяч євро, тобто вона щонайменше у разів шість вища, ніж в Україні», – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що в Італії медсестра на свою зарплату може спокійно жити, виховувати дітей, їздити на машині та планувати відпустку, а не виживати. Натомість в Україні наразі таке неможливо.

Загалом робота медичних працівників відзначається величезною відповідальністю, в тому числі і кримінальною. Тому робота медсестри має відповідно оплачуватися, щоб людина працювала, маючи можливість не лише добре виконувати свій професійний обов’язок, а й продовжувати вчитися.

«Українські трудові руки в Італії цінують і вже готові зустрічати їх з відкритими обіймами», – констатують у Всеукраїнській асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

Між тим, робочих рук не вистачає у більшості розвинутих країн. Зокрема, в 2021 році труднощі при найманні нових працівників мали більшість компаній світу. Дві третини роботодавців зіткнулися з кризою робочої сили – їх торкнулася проблема браку кандидатів.

Про це інформує «Укррудпром» з посиланням на нове дослідження міжнародної кадрової корпорації ManPowerGroup.

«15 країн з Європи та Північної Америки повідомили про найбільшу кількість вакантних робочих місць з 1962 року – вперше з початку проведення щорічних опитувань. ManPowerGroup оцінює поточну ситуацію на ринку праці як наймасштабнішу кризу за останні 15 років», – йдеться у виданні.

Недавно ми повідомляли, що в Італії не вистачає водіїв вантажівок.

Окрім цього повідомляється, що 444,4 тисяч українців отримали статус безробітного в період з 12 березня по 31 серпня. Тобто йдеться про період карантину, введеного через пандемію COVID-19. Фінансову допомогу з безробіття отримували 400 тисяч безробітних людей.

«Виплати дозволили зберегти робочі місця для 367 тисяч громадян, з них 179,9 тисяч – ФОПи», – повідомили у Державній службі зайнятості.

«Безробіття залишається гострою проблемою у світлі карантину, хоча робота з працевлаштування не припиняється», – також зазначили у Державній службі зайнятості.

Там зауважили, що в останні місяці зростання кількості зареєстрованих безробітних зупинилося. У період коронавірусного карантину працевлаштовано 260 тисяч людей, а загалом від початку 2020 року – 409 тисяч.

У розрізі сфер діяльності найбільше українців (від усіх працевлаштованих) знайшли нові робочі місця:

• у сільському господарстві – 45%;
• у переробній промисловості – 14%;
• у сфері торгівлі – 13%.

Про те, що ринок праці в Україні у важкому стані, повідомляє і видання центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур’єр».

«Згідно з офіційною інформацією, в нашій країні може бути до 2 мільйонів безробітних, серед яких приховані й 400 тисяч тих, хто втратив роботу саме в період карантину», – йдеться у повідомленні видання.

Соціологічні опитування збільшують показник загального безробіття до 4,4 мільйона людей. А ще ж треба врахувати сотні тисяч тих, хто повернувся з-за кордону, втративши там роботу.

У Міністерстві закордонних справ України оцінювали трудову міграцію і дійшли висновку, що вона дорівнює 7,5 мільйона осіб. З них 3 мільйони мають статус трудових мігрантів за кордоном, а решта, на думку дипломатів, їздила туди за короткостроковими контрактами.

Частина цих людей після оголошеного карантину повернулася в Україну, однак в МЗС не можуть назвати точної кількості таких мігрантів. Лише припускають, що їх може бути від кількох сотень тисяч до 2 мільйонів.

«Звісно, все це завдало удару по ринку трудових ресурсів у самій Україні, спонукало до збільшення прихованого і реального безробіття», – зазначають в «Урядовому кур’єрі».

Між тим, 25 серпня Верховна Рада підтримала збільшення розміру мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень з 1 вересня цього року – на 277 гривень. До цього моменту «мінімалка» була 4723 гривні.

У фракції «Слуга народу» вважаю, що мінімальну зарплату необхідно збільшувати, оскільки нині Україна «не наздоганяє за цим показником інші європейські країни».

На противагу цьому твердженню президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник заявив, що «мінімалка» в Україні ніяк не корелюється з «мінімалкою» західних сусідів.

«Навіть якщо в Україні мінімальна зарплата підвищиться до 6,5 тисяч гривень, це буде в три рази менше, ніж в цей момент у Польщі. Підняття мінімальної заробітної плати – це не підняття якихось соціальних стандартів, а намагання зібрати якомога більше податків з нашого сектору економіки, з наших підприємців», – заявив Василь Воскобойник.

Тим часом директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин називає рішення підвищення мінімальної заробітної плати скоріше популістичним, яке збігається з початком виборчої кампанії.

На думку Юрчишина, таке незначне підвищення мінімальної зарплати не матиме впливу на поліпшення добробуту людей.

«По-перше, це популізм. Рішення, яке спрямоване на те, щоб показати, що влада дбає про добробут людей. Однак, це підвищення не є елементом економічного розвитку та єдиної соціальної політики, коли підвищують усі соціальні виплати, у тому числі й пенсію. По-друге, це незначне зростання, яке не матиме суттєвого впливу на розвиток економіки, підвищення купівельної спроможності. Також це рішення не враховує поточну ситуацію в країні, кризу через коронавірус», – зауважив Василь Юрчишин.