Йдеться про персональну виставку заслуженої діячки мистецтв України, відомої художниці, дизайнерки та колекціонерки Світлани Дуденко.

Урочисте відкриття персональної виставки Світлани Дуденко відбулося 1 жовтня. Ця чудова подія поєднала в собі презентацію живописних і графічних картин художниці та презентацію її колекції української порцеляни другої половини XX століття.

У відкритті виставки взяли участь депутат Федеріко Молліконе, голова Комісії з питань культури Палати депутатів Італії, а також посли 17 країн та представники посольств дев’ятьох країн.

Виставка організована під патронатом і за підтримки Посольства України при Святому Престолі та Суверенному Мальтійському Ордені.

Виставкові експозиції розміщені в одному з найвідоміших у Римі палаців епохи Відродження – Папському Палаці Канцелярії / Palazzo della Cancelleria. Організатори виставки Ірина Скаб та Олександр Попов, куратор – мистецтвознавець та письменник Джузеппе Уссані д’Ескобар.

Відомо, що автором ідеї цієї виставки став Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі Андрій Юраш. Він розповів, що це перша поза Україною виставка української порцеляни з приватної колекції Світлани Дуденко, а також її власних неймовірних, сповнених глибокого філософізму картин.

«Будьте впевнені, що ви не проґавите цей чудовий і справді унікальний шанс зустрітися з українським традиційним і сучасним мистецтвом!», – зазначив пан Андрій Юраш.

Виставку можна відвідати до 15 жовтня, вхід вільний. З понеділка по суботу виставка працює з 10:00 до 13:00, а також з 15:00 до 18:00 (у неділю – вихідний). Адреса: Palazzo della Cancelleria Piazza della Cancelleria 1-00186 Roma.

«Виставка представляє роботи визначної української художниці Світлани Дуденко, яка співпрацювала з відомим представником українського авангарду Борисом Косарєвим, розвиваючи свій власний оригінальний виразний та інтенсивний стиль», – інформують у Посольстві України при Святому Престолі та Суверенному Мальтійському Ордені.

Італійський критик і куратор виставки Джузеппе Уссані д’Ескобар у своєму виступі під час урочистого відкриття акцентував, що вона зосереджена на одній жінці – Світлані Дуденко, експерта та колекціонера порцеляни, а також художниці, яка представляє свою Батьківщину – Україну.

«Вихід (екзодус) – це слово, яке несе в собі сильний, інтенсивний і навіть жорсткий зміст: перед нами жінка, позбавлена своєї Землі, яка, завдяки титанічній мужності, продовжує передавати світові високозначущі та духовні послання через своє мистецтво та колекціонування витонченої порцеляни, що розповідає про життєву та захопливу історію України, яка ідентифікується зі своїми багатими традиціями оповідей та почуттів, що доходять до нас через образи», – зазначив мистецтвознавець.

Куратор виставки побачив духовну схожість між Дуденко та Сонею Терк Делоне (Одеса, 1885 – Париж, 1979) і додав, що послідовність «Трьох місяців» Дуденко інстинктивно і негайно викликає у нього асоціації з орфічним відчуттям Делоне, яка, до речі, також була українкою.

«Цей Орфізм живився безперервною метаморфозою і духовним рухом форми, яка постійно створювалася і відтворювалася завдяки ореолам світла і взаємодії кольорів, відтінки яких ставали рідкісними проявами душі, яскравим баченням і містичним одкровенням, що навіть можна пов’язати з теософським досвідом пізнання матеріалу, який перетворюється на чисте світло, нетлінне і непідкупне», – зауважив Джузеппе Уссані д’Ескобар.

Звернувши увагу на роботу Світлани Дуденко «Слава Україні» (2023), куратор виставки додав, що ця картина є піснею надії, яка прагне і закликає до повернення гармонії у досконалості кола.

«Це кола, що перетинаються у танці, який рухається нескінченно в пошуках симфонії планет і зірок, що безперервно вібрують над нами у безмежності Космосу», – наголосив італійський мистецтвознавець.

На виставці можна побачити українські порцелянові статуетки повоєнного періоду, які Світлана Дуденко збирала з великою пристрастю та старанно досліджувала. Дослідженню українського фарфору вона присвятила багато важливих публікацій.

У статті, що представлена в каталозі виставки, експерт з порцеляни Людмила Карпінська-Романюк зазначає: «Крихка, витончена, рафінована порцеляна, здавалося б, не надто підходила для відображення реалій життя. Проте спортсмени, діти, які грають, і дбайливі батьки, безтурботні пляжниці, танцюристки, зібрані разом, створюють дивовижну картину життя. Це дзеркало культури й побуту, класичних канонів мистецтва даного періоду. Саме тоді фігурки з порцеляни – живі скульптурні картинки «дійсності» – стали національною формою українського мистецтва».

Надзвичайний і Повноважний Посол України при Святому Престолі Андрій Юраш у своїй промові на відкритті виставки зазначив, що виставлена цьогоріч українська порцеляна з колекції Світлани Дуденко є символічною подією. Адже саме у 2024 році Україна офіційно святкуватиме 240-річчя від часу заснування першої порцелянової мануфактури в Україні у Корці у маєтку Юзефа Чарторийського.

«Інколи навіть немає меж здивуванню, як радянська ідеологічна машина могла допускати у сфері своїх безконкурентних впливів як естетику свідомої «українськості», так і естетику пізнього арт-дека та інших модерністичних віянь, які були близькими як для українських скульпторів і художників, так і для їхніх закордонних колег», – сказав Андрій Юраш.

Зрештою Посол Андрій Юраш підкреслив, що перемогти у війні з росією Україна зможе також через просування української ідентичності, що означає комунікувати та поширювати знання про культуру великої Нації.

«Українське Посольство при Святому Престолі та Суверенному Мальтійському Ордені, яке було ініціатором проведення цієї виставки порцеляни з колекції Світлани Дуденко, так само буде раде долучитися і до наступних подібних ініціатив, розуміючи, що всі такі кроки – це наш спільний реальний вклад і у Перемогу над ворогом, який немилосердно шматує Батьківщину, і в наше таке очікуване наближення входження в Європейську сім’ю, з якою у нас, без жодних сумнівів, спільна історія, спільна традиція і спільний культурний код. І українська порцеляна – ще одне незаперечне і дуже яскраве підтвердження цього», – наголосив Андрій Юраш.

Всі фото надані Посольством при Святому Престолі та Суверенному Мальтійському Ордені. Більше світлин за цим посиланням.

Нагадаємо, що у Венеції триває фотовиставка про те, як росія «виступає за мир» в Україні.

Раніше ми повідомляли, що у Мілані влаштували виставку українського сучасного мистецтва «Мистецтво перемагає війну».

Микола Струс є унікальним художником. Він малює свої твори на шкірі з використанням неординарної техніки, яку вдосконалював упродовж п’яти років. Про це розповіла міжкультурна посередниця з Риму Любов Ступко.

Своїм враженням від відкриття виставки поділилася українка Мирослава Горбенко, яка живе у Римі. Вона зазначила, що був момент, коли трохи бракувало світла через те, що в Римі іноді вимикається світло, але не бракувало атмосфери хвилюючої зустрічі з майстерністю пана Миколи Струса.

«У його творах живе надзвичайно цікаве, барвисте бачення світу і людини. Це треба побачити. Завітайте на виставку», – написала Мирослава Горбенко на своїй сторінці в Facebook.

Картини львівського художника Миколи Струса можна буде побачити в Римі до 7 серпня. Виставку можна відвідати за адресою via Santamaura, 23 – Osteria Delle Commari Roma.

Виставка благодійна, бо зібрані кошти будуть передані на потреби Збройних Сил України.

Єдина картина Миколи Струса, яку не можна купити – полотно із зображеннням Ілони, дочки художника. Про це повідомила в Facebook Zenoviya Romanchukevych.

Раніше ми інформували, що в Римі завершилася виставка «Захоплений дім» про 50 історій війни в Україні.

До теми:  В Італії відбулася виставка української графіки та ілюстрації.

Про таке нашому виданню повідомила Юлія Муць, італійський адвокат і президент Associazione Ucraina – Firenze «Lilea» Onlus.

«Минулої неділі мала за честь бути представником нашого талановитого художника з України Романа Опалинського та отримати для нього міжнародну премію Леонардо да Вінчі. Сподіваємося, що незабаром зможемо насолоджуватися його роботами в нас у Флоренції», – розповіла Юлія Муць.

Церемонія нагородження відбулася 6 лютого в палаці Боргезе (Флоренція) в присутності колекціонерів, журналістів, політиків і поважних поціновувачів мистецтва.

«Надзвичайно приємно представляти українських митців в Італії та познайомитись із талановитими художниками з усього світу», – поділилася враженнями Юлія Муць.

За словами пані Юлії, цьогорічну премію Леонардо да Вінчі вручили 15 митцям. Саме їхні роботи були відібрані зі 175 картин сучасних художників із різних країн світу.

Пишаємось, що серед обраних – неймовірне творіння українця Романа Опалинського під назвою «Плоди». Робота має вигляд панно і складається з восьми окремих частин.

«Плоди – це і ваші справи, які ви залишите по собі, і все, що ви створили на цій Землі. Це і ваші діти та все, що ви в них вклали, і посаджене вами дерево, і збудований вами будинок, і ваші сусіди, і ваші учні, і подана рука старенькій бабусі, яка виходить з автобуса. Це все те, що людина розуміє під добрими справами», – пояснив Роман Опалинський.

Також він додав, що наразі ця картина знаходиться в колекції однієї сім’ї у Сполучених Штатах Америки.

Запрошення до Флоренції на урочисте нагородження міжнародною премією Леонардо да Вінчі художник назвав приємною новиною, хоча сам і не мав можливості приїхати на церемонію вручення нагороди.

«На жаль, через різні обмеження і перешкоди не зміг приїхати. Але в скрутних моментах допомагають друзі. Щиро дякую пані Юлії Муць, італійському адвокату та президенту Associazione Ucraina – Firenze «Lilea» Onlus, яка отримала мою премію і дуже скоро передасть в Україну! Щиро дякую Dott. Francesco Saverio Russo та всій редакції журналу «Art International Contemporary Magazine» за високо оцінену мою творчість!», – написав Роман Опалинський на своїй сторінці в Facebook.

Зауважимо, що це не перша нагорода українського художника в Італії. Раніше він отримав ІІ премію на міжнародній виставці «Art Biennale Chianciano» в музеї прикладного мистецтва міста К’янчіано-Терме, міжнародну премію Давида Мікеланджело в галузі сучасного мистецтва в Римі та інші.

ДОВІДКОВО: Член Національної спілки художників України Роман Опалинський має звання «Заслужений художник України» та «Заслужений діяч культури Польщі». Працює в галузі станкового живопису та декоративно-ужиткового мистецтва. Створює роботи в техніці левкасу та авторській техніці, яка поєднує художнє оброблення дерева, скла, металу з живописом.

Джерелами творчих інспірацій Романа Опалинського є переосмислені через власний світогляд візантійський іконопис, українське народне малярство та народні міфи і легенди.

Знайомтесь – художниці Інна Мосієнко і Тетяна Шуляк. Обидві живуть у місті Кременчуці, що на Полтавщині, й обидві закохані у живопис. А ще в Італію – про таке, зокрема, свідчать їхні художні роботи, які стали результатом подорожей у 2019 році по містах Лігурійського та Апулійського узбереж цієї країни.

Талановиті художниці подорожують різними країнами, та найулюбленішим місцем для мандрівок вважають Італію.

– Ми були там і по одинці, і разом. І кожного разу вона не перестає дивувати нас. Такої концентрації старожитностей і чудових краєвидів не побачиш, мабуть, ніде, – розповідає Тетяна.

– Іноді ідеї виникають з дитинства – як це було, наприклад, із поїздкою до Бергамо. Колись давно дивилася фільм «Труфальдіно із Бергамо», тому дуже хотілося побачити, що це місто, – додає Інна.

Наразі художниці з Кременчука побували не лише у Бергамо, а й на озері Комо, у Римі, Флоренції, Вероні, Мілані, Монополі, Генуї, Бордігері, Трані, Альберобелло та багатьох інших.

– Після поїздок я літаю, не торкаючись землі, кілька тижнів. Вражень вистачає на кілька місяців, а потім спрага до подорожей знову дає про себе знати, – ділиться Інна.

– Перша наша тривала подорож відбулася 2015 року. Ми не лише милувалися краєвидами, але й плавали, відпочивали. Рапалло, Санта-Марія-Лігуре, Портофіно, Аренцано, Альбісола, Санремо, Бордігера та Вентімілья – коли я зараз переглядаю фото з цієї подорожі, мені здається, що це сон і що це було не зі мною, – говорить Тетяна.

Під час першої мандрівки Італією Тетяна й Інна отримали багато яскравих вражень, але тоді вони ще не перетворилися на мистецькі твори. Ідея написати роботи за враженнями від італійських подорожей прийшла пізніше – після літньої поїздки до Апулії, де художниці влаштували для себе пленер.

Гуляючи вуличками Монополі, Трані, Поліньяно-а-Маре та інших італійських міст і містечок, художниці робили замальовки. А коли повернулися додому в Україну, поставили собі за мету влаштувати виставку картин, створених за враженнями від Італії. Навіть придумали назву майбутньої виставки – «Bella Italia», тим самим намагаючись передати любов до цієї чудової країни.

А тепер, власне, про самі картини, написані кременчуцькими художницями після подорожей Італією.

Живописні роботи Інни Мосієнко

Інна Мосієнко – член Національної Спілки художників України з 2008 року. Трудиться заступником директора з навчальної роботи у Кременчуцькій дитячій художній школі, викладає там живопис, малюнок і композицію. Живописом займається 22 роки, працює у техніці олійного живопису, графіки, батіка, акварельної графіки. Також пише олійною пастеллю.

В Італії була вже понад десять разів, але мріє поїхати ще у Тоскану й писати наживо етюди чудової італійської природи та архітектури. У її творчому доробку про цю країну понад 40 робіт – акварельні композиції, графіка, архітектурні пейзажі в техніці олійної пастелі на кольоровому картоні.

Живописні роботи Тетяни Шуляк

Тетяна Шуляк живописом займається понад 30 років, працює в техніці олійного живопису. Член Національної Спілки художників України з 2002 року. Трудиться викладачем малюнка, живопису та історії мистецтв у Кременчуцькій дитячій художній школі. Відома як майстер натюрморту, також працює в жанрі абстракціонізму.

Картини про Італію – її перший досвід у пейзажному живописі. У цій країні Інна була шість разів і не збирається на цьому зупинятися. Мріє побачити ті куточки Італії, де ще не подорожувала, зокрема, Тоскану.

Свою мрію про виставку «Bella Italia» талановиті кременчуцькі художниці Інна Мосієнко і Тетяна Шуляк здійснили. Цьогоріч у січні дебютували з нею  в українському місті Горішні Плавні. Там виставили близько сорока робіт, написаних влітку і восени 2019 року спеціально для виставки – кожна художниця приблизно по двадцять робіт. Можливо, у майбутньому виставку «Bella Italia» з роботами Інни Мосієнко і Тетяни Шуляк побачать поціновувачі художнього мистецтва й у самій Італії.