Вікторія Вдовиченко, співдиректорка програми Центру геополітики Кембридзького університету та директорка програми досліджень безпеки в Центрі оборонних стратегій, не має особливих надій щодо саміту на Алясці між Сполученими Штатами та Росією, який відбудеться наступної п’ятниці. Є пункти, які не можна обговорювати на шкоду Україні, починаючи з територіального суверенітету та здатності Києва продовжувати захищатися зараз і в майбутньому. Про це Вікторія Вдовиченко розповіла в інтерв’ю італійській газеті Il Dubbio.
– Професоре Вдовиченко, чи могла зустріч Трампа та Путіна стати початком переломного моменту чи приниженням для України, яку навіть не запросили на саміт на Алясці?
Вікторія Вдовиченко: На жаль, у випадку Росії чутки, що просочуються з міжнародної преси щодо її переговорних позицій напередодні зустрічі на Алясці, не дають підстав для оптимізму. Справжні питання, які слід розглянути, полягають у тому, які гарантії безпеки можна було б підписати, і хто має гарантувати, щоб ці гарантії знову не перетворилися на Будапештський меморандум II (угода, за якою Україна зобов’язалася передати ядерну зброю на своїй території після розпаду Радянського Союзу). Гарантії передбачають зобов’язання, яких повинні дотримуватися всі сторони. Додам, що, на мою думку, є й інші питання, що становлять нездоланну межу.
– Який?
Вікторія Вдовиченко: Наприклад, відхилення будь-якого запиту на нейтралітет України. Україна не вступить до НАТО найближчим часом, але нейтралітет також поховає перспективу створення військового альянсу в трикутнику Лондон-Варшава-Київ. Це фундаментальний пункт, який європейські лідери, включаючи прем’єр-міністра Джорджію Мелоні, поклали в основу спільної декларації, підписаної в неділю. Серед найважливіших пунктів – необхідність міцних та надійних гарантій безпеки, які дозволять Україні ефективно захищати свій суверенітет та територіальну цілісність. Україна має свободу обирати свою долю. Переговори можуть відбуватися лише в контексті припинення вогню або зменшення бойових дій. Крім того, шлях до миру в Україні не може бути визначений без Києва. Ми залишаємося відданими принципу, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою. Я вважаю, що переговори повинні починатися з цих дуже чітких пунктів.
– Ви боїтеся, що будуть прийняті рішення, які Зеленському просто доведеться схвалити?
Вікторія Вдовиченко: Я так не думаю, хоча газета «Таймс» і використовувала термін «кінець гри». Два місяці тому президент США Дональд Трамп вперше публічно негативно висловився про Путіна. Ця зміна курсу, разом із планами зустрітися з лідером Кремля, зараз, мабуть, є найбільшою загадкою навколо того, що насправді відбувається в Білому домі. Я думаю, що аналітики та спостерігачі в усьому світі зараз ставлять під сумнів поведінку Трампа. Це не просто «зміна» настрою чи зміна Трампом своєї думки, як деякі кажуть, «тричі на день». Важливими є тригери, які спонукають президента наймогутнішої країни світу робити заяви та діяти відповідно, принаймні поки що. Саме тому канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що завтра він скликав переговори з іншими європейськими лідерами, щоб обговорити зустріч між Трампом, лідером Кремля та Путіним. За словами Мерца, переговори будуть зосереджені на варіантах «тиску на Росію, можливих мирних переговорах, територіальних претензіях та гарантіях безпеки». Я також звертаю увагу на контекст, у якому було організовано саміт на Алясці. Речниця Білого дому Кароліна Лівітт заявила, що ініціатива саміту надійшла до Москви. Несподівано радник Путіна Юрій Ушаков виправив її, сказавши, що «це була американська пропозиція». Володимир Путін незвично заявив, що обидві сторони, Сполучені Штати та Росія, «зацікавлені в зустрічі» і що вже не має значення, хто першим запропонував саміт. Цей контекст свідчить про сильне бажання Кремля зустрітися з Трампом, його побоювання, що переговори можуть провалитися, і його спробу донести до російської громадськості, що Трампу ця зустріч потрібна більше, ніж Москві.
– Чи міг би Київ погодитися на передачу Донбасу та Криму Росії?
Вікторія Вдовиченко: Ніколи. Водночас викликає занепокоєння те, як легко використовуються, не кажучи вже про маніпуляції, такі терміни, як «територіальні поступки», «обмін територіями» та «визнання окупованих територій». Хотіла б зазначити, що обмін територіями відбувається, коли дві країни оформлюють, згідно з міжнародним правом та через відповідні внутрішньодержавні правові процедури, угоду про обмін частинами своїх суверенних територій. Обмін тимчасово окупованої території України на додаткову частину території України неможливий.
– Які ризики можуть становити переговори між Вашингтоном і Москвою без участі Європи?
Вікторія Вдовиченко: Я вважаю, що повністю виключити Європу з цих переговорів неможливо. Віцепрезидент США Дж. Д. Венс відвідав Велику Британію минулими вихідними та, окрім міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Ламмі, також зустрівся з Андрієм Єрмаком і міністром оборони України.
Також читайте: Президент США марить Нобелівською премією миру, як воєнний злочинець путін — Україною (Або, що не так з ультиматумами Трампа).
