Велике бачиться завжди у порівнянні. Справжні українці Нової Епохи – це люди зрілого мислення, які зосереджені насамперед на створенні, а не руйнуванні. Вони впевнені, що зарадити ситуації у майже цілковитій темряві можна тільки шляхом збільшення Світла. Ці люди знають, що навіть після найтемнішої ночі приходить Світанок. Справжня нова українська поезія – це поезія світанку, чуттєвості, живості та глибини.
До такої нової генерації українських літераторів можна сміливо віднести Ірину Шувалову, яка днями розпочала свій тур Італією з поетичними читаннями в кількох містах.
Про унікальну творчість цієї талановитої поетеси дуже влучно висловилась кандидат філологічних наук, поетеса, авторка поетичних збірок, переможниця і фіналістка низки поетичних конкурсів Світлана Богдан.
«Здається, такого, як Шувалова, в українській літературі не робив іще ніхто», – зазначила пані Світлана Богдан в інтерв’ю для видання «Український тиждень».
Окрім авторського стилю Ірини Шувалової, а він дійсно є доволі незвичним, оскільки у віршах практично відсутні розділові знаки, вражає справжність її поезії та загадковість водночас. Тож, українці, які проживають в Італії, так само як італійці й інші європейці, мали чудову нагоду познайомитися з магією українського поетичного слова цієї поетеси на вечорі української поезії та музики «Ріки незмінно течуть додому».
Подія відбулась 7 травня в Римі за активної підтримки Посольства України в Італії. Прийняв та організував літературно-музичний захід Австрійський культурний форум Риму у співпраці з Європейською бібліотекою.
На цьому вечорі Ірина Шувалова представляла добірку своїх віршів українською мовою, а італійською їх читали Флавія Ферраньї та Массімо Гаррітано.
Італійський переклад здійснили Піна Пікколо, Алессандро Ачіллі, Маттео Аннек’яріко, Анастасія Бичкова, Росселла Карія, Анна Манжулло, П’єрлуїджі Паван. Захід проходив у діалозі з Оленою Пономаревою, професоркою українознавства Університету Сапієнца.
Свій виступ Ірина Шувалова розпочала віршем «Культурний шар», в якому зустрічаються такі слова:
«… до настання цієї епохи
ми були як діти…
… в тому минулому житті
навіть не знали
скільки сталевих сантиметрів болю
можна безперешкодно занурити
у наші м’які рожеві тіла»
На запитання Олени Пономаревої, що означає «писати тепер» і що таке «поезія війни», авторка серед іншого зазначила, що поезія в умовах війни є багатофункціональною.
«Війна не стається з нами. Вона стається з тими, хто не чекає війни. Поезія – це той вимір мови, де може вирости її нова гілка. Мова поезії – універсальний інструмент, це не розкіш, а щоденна необхідність. Поезія – це молитва, це і прокльон. Всі ці функції може виконувати ця нова мова поезії в умовах війни», – пояснила Ірина Шувалова.
Поетеса розповіла, що її брат та колишній чоловік зараз служать у війську. Вірш «Доброволець», який вона зачитала, присвячений саме їм. Загалом Ірина Шувалова зачитала понад десять своїх віршів – саме їх і можна назвати мовою поезії в умовах війни, яку зараз веде Україна з московським окупантом.
На нашу думку, в тій ситуації, в якій зараз опинилася Україна, стояти осторонь – означає програти. Діяти одному – означає програти. Навіть найчистіші ріки можуть пересихати, якщо вони течуть поодинці. Тільки об’єднавши ці ріки у велике море взаємопідтримки українців і всіх вільних країн цього світу, ми здатні відстояти своє право на життя, на свій власний дім і право бути господарями на своїй землі.
Дякуємо представникам всіх італійських організацій, які підтримують подібні заходи, це є дуже важливим для поширення правди про війну московії проти України, а також про українських Героїв, які стоять живим щитом на захисті не лише нашої країни, а й вільної Європи.
Про спільні зусилля задля досягнення перемоги вела мову й Олена Пономарева під час заходу.
«Тільки разом ми зможемо перемогти», – зауважила пані Олена.
Впродовж поетичного вечора лунали не лише вірші, а й жива музика. Ірина Шувалова читала свої твори під чарівні мелодії українських композиторів у виконанні піаністки Жанни Станкович та скрипальки Оксани Тютюник. Вони подарували можливість насолодитися поезією в супроводі музичних творів Данила Крижанівського, Миколи Лисенка, Мирослава Скорика та Жанни Станкович.
Важливо залишатися зі своїми, співпереживати їм і відчувати від них підтримку, зрештою, так само як і самому надавати її. Цьому співзвучний і один із віршів Ірини Шувалової, який так і називається «Свої».
Завершився вечір фуршетом, який підготували організатори для всіх присутніх. А ще всі охочі мали змогу придбати книги авторки, отримати її автографи та зробити спільні фотографії на пам’ять.
Відомо, що українська поетеса, перекладачка та дослідниця Ірина Шувалова родом із Києва, проте жила також в Сполучених Штатах Америки, Греції, Великобританії та Китаї. З 2023 року вона розпочала дослідницьку роботу при Університеті Осло в Норвегії. Здобула ступінь магістра порівняльного літературознавства в Дартмутському коледжі у США (2014) та звання докторки наук у галузі славістики в Кембриджському університеті у Великобританії (2020), де викладала українську мову. Її докторську дисертацію було присвячено динамічним ідентичностям спільнот, які зазнали впливу війни на Донбасі, розглянутим через призму воєнних пісень.
Шувалова є авторкою п’яти поетичних книг, зокрема «Ран», «Ос», «Аз» та двомовної книги «Pray to the Empty Wells» («Молися порожнім колодязям»), що вийшла 2019 року в американському видавництві «Lost Horse Press». Її збірка «Каміньсадліс» (2020) відзначена літературною премією «Літакцент» як поетична книга року. Найближчим часом вийде друком наступна книга під назвою «Кінечні пісні».
Вірші Ірини Шувалової друкувались в українських та закордонних виданнях, зокрема «Literary Hub», «Modern Poetry in Translation», «Words Without Borders» та багатьох інших.
Ірина Шувалова також є лавреаткою багатьох нагород, в тому числі першої премії Літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» у номінації «Поезія» (2010) та премії Стівена Спендера / Йосипа Бродського (Stephen Spender / Joseph Brodsky Prize) 2012 року. Наразі її поезії вже перекладено двадцятьма дев’ятьма мовами.
Додамо, що цим заходом Ірина Шувалова розпочала свій невеличкий тур Італією, який пройде в кількох містах. З 10 травня у Венеції до неї приєднається ще одна відома українська поетеса, перекладачка та журналістка Ія Ківа.
Також читайте інтерв’ю з українською поетесою Оксаною Стоміною: Маріуполь – моє місце сили.
