Наша розповідь про Юлію Муць – вінничанку, яка закінчила італійський університет і працює у Флоренції адвокатом. Спершу юридичну освіту в галузі комерційного права здобула в Україні, навчаючись у Вінницькому інституті регіональної економіки та Харківському національному університеті міністерства внутрішніх справ. А вже в Італії отримала спеціалізацію з банківського та міжнародного комерційного права, а також міжнародного податкового права.
Нині Юлія – успішний адвокат із різних юридичних дисциплін, зареєстрований у Колегії адвокатів Флоренції. Окрім самостійної правової діяльності, співпрацює з іншими колегами та юридичними фірмами. Серед її клієнтів – люди, які потребують допомоги з питань цивільного, імміграційного, комерційного права. Також Юлія вирішує проблеми з нерухомістю та судовими спорами. А ще займається легалізацією та перекладом офіційних документів для надання їм юридичної сили. Бо окрім української та російської, вільно володіє італійською й англійською мовами.
Енергійна, ініціативна і завзята Юлія Муць ще й успішно займається громадською діяльністю. Зокрема, вона – засновниця й член правління Асоціації фахівців та бізнесменів для економічного та соціального співробітництва (APICES), що базується у Римі. Також є президенткою Асоціації Україна-Флоренція «Лілея», яка поширює серед італійців інформацію про справжню історію та культуру України.
Юліє, скільки вже часу працюєш в Італії адвокатом?
– Після закінчення університету у Флоренції, а це був 2011 рік, пішла одразу на адвокатську практику і в 2013 році вже мала ліцензію займатися такою діяльністю. А як самостійний адвокат, працюю п’ять років.
А як вийшло, що ти стала адвокатом не в Україні?
– Коли я жила в Україні й навчалася в університеті, навіть не могла уявити собі, що навчатимусь в іншій країні, вивчатиму ще якусь іншу мову (тоді я вже добре розмовляла англійською). Адже завжди хотіла працювати в Україні. Одначе коли в мене почалася практика в одному з адвокатських офісів, я побачила всю ту корупцію – це було просто страшно. Весь час переслідувала думка, що я вчила роками право і закони, а насправді виявилося – все вирішують гроші. Тому й постало питання про іншу країну.
Чому містом навчання і роботи обрала саме Флоренцію?
– На початку 2000-х років про Італію в Україні було відомо не дуже багато. Однак ще тоді я почула, що у Флоренції є хороший університет і в 2004 році вирішила вступати туди. На той час в Україні були лише перші практики отримання візи на навчання. Тому оформлення було дуже тривалим – близько року. Після 7-річного навчання практику проходила теж у Флоренції – за весь цей час мала змогу переконатися, що це гарне місто. Тож і працювати залишилася тут.
Як опановувала італійську і чи складно було це зробити?
– Коли я приїхала сюди у 2004 році на іспити в університет, мови не знала практично зовсім. Думала, що нас спочатку навчатимуть мови, а потім уже екзаменуватимуть. Але в реальності було зовсім не так. Вступний іспит був італійською – що і як я розповідала, тепер вже й не згадаю. Було дуже тяжко, але я вступила. Далі було ще складніше, бо мала одночасно і на лекційні пари ходити, і вивчати італійську. Усі підручники були італійською, тому практично від самого початку навчання почала самостійно їх перекладати. Так вчила мову – постійно читала книжки, дивилася телевізор, слухала лекції в університеті. Через сильне навантаження було дуже тяжко, хотілося все полишити. Але тут спрацювала моя власна впертість і мову я вивчила самостійно.
Про що ти мрієш зараз?
– Мої друзі в Україні кажуть, що я завжди мріяла стати адвокатом. І ця мрія збулася, за що я дуже вдячна долі, своїй родині й усім, хто мене підтримував і допомагав. Було дуже тяжко, але цю мрію вдалося здійснити. Тепер маю ще багато мрій і одна з них – більше подорожувати й насолоджуватися життям. Бо коли навчалася – на це не було ні часу, ні грошей. Наразі економічно маю змогу, але з вільним часом – проблема поки що залишилася. Через роботу не завжди виходить кудись поїхати і відпочити. Клієнтів чимало і робота забирає весь час – працюю навіть вечорами й у вихідні. Але свою мрію про подорожі буду потроху реалізовувати – це я знаю точно.
Ти є засновницею «Асоціації фахівців та бізнесменів для економічного та соціального співробітництва» (APICES), яка базується у Римі. Що спонукало до створення цієї організації?
– Свого часу я підвищувала свою кваліфікацію, вивчаючи міжнародне комерційне право в університеті La Sapienza у Римі. Там познайомилася з чудовими колегами й однодумцями, а після закінчення навчання, десь у 2013 році, виникла ідея створити міжнародну асоціацію. Заснувала її разом із кількома друзями-однокурсниками, а також професором, який читав лекції у нас на курсі.
APICES має на меті розповсюджувати добрі практики з просування комерції на міжнародний ринок, створювати нові канали для співпраці, інвестицій, а також навчання. Ми влаштовуємо бізнес-зустрічі та реалізовуємо проекти по бізнесу. Також організовуємо конференції та інші публічні заходи, куди запрошуємо політиків, бізнесменів, чиновників із міністерств – щоб поділитися своїм досвідом.
Ти в APICES відповідаєш за зв’язки з країнами колишнього Радянського Союзу. У чому полягають вони і чим конкретно займаєшся?
– Через те, що я знаю українську і російську мови, то й відповідаю за цей напрямок роботи Асоціації. Зокрема, можу відзначити успішні переговори з Україною стосовно кількох інвестиційних проєктів. Також допомагала вирішувати деякі питання щодо співпраці з Казахстаном.
Також ти є членом міжнародної організації «Ukraine Lobby and Business Club». Чим плануєш там займатися?
– «Ukraine Lobby and Business Club» – це спілка успішних українців і друзів України. Вона створена заради лобіювання інтересів українців, створення бізнес контактів, та бізнес-еліти та поліпшення іміджу України у світі. З керівником цієї організації Михайлом Вовчиком я знайома давно і ми мали дуже багато ідей і проєктів, щоб певним чином організувати нашу молодь, наших фахівців та бізнесменів. Нарешті час прийшов і я готова ділитися своїми знаннями та досвідом. Якщо є успішні люди, які хочуть зростати професійно, долучайтесь!
А поділися ще, чим займається Асоціація «Україна-Флоренція «Лілея», яку ти очолюєш?
– Вона об’єднує українських молодих активних жінок, які живуть в Італії. Стосовно цієї Асоціації ми маємо багато реалізованих проєктів, якими пишаємось. Зокрема, допомагаємо нашим молодим підприємцям, які хочуть відкрити свій бізнес в Італії.
Ще для прикладу можна згадати про ініціативу подарувати бібліотеку, що містить понад 1000 українських книг, для зали при українській церкві у Флоренції. Також подарували близько півсотні книг для італійської бібліотеки «Le Oblate» теж у Флоренції. Серед них – переклади на італійську таких письменників, як М. Коцюбинський і Г. Сковорода. Є навіть перекладені твори С. Жадана, якого ми мали гостем у нас у Флоренції! Реалізувати цей проект з бібліотекою нам допомогло Посольство України в Італії.
Ось така вона яскрава й багатогранна – Юлія Муць. Вважає себе звичайною людиною і досягла всього самостійно – завдяки власному розуму та впертості.
– Так, за це я вдячна сама собі. Думаю, що людина якщо захоче щось зробити, вона все ж таки це зробить. Можу дати пораду – вчіться, люди! Знання ніколи нікому не завадили і не завадять. Намагайтеся рухатися вперед і не оглядатися назад – майте ціль і прагніть її досягти. Ціль і мрії – найголовніше.
