12 лютого український скелетоніст Владислав Гераскевич мав вийти на старт ХХV зимових Олімпійських ігор у спеціальному «шоломі пам’яті» — як знак шани до загиблих українських спортсменів. Натомість за кілька годин до старту Міжнародний олімпійський комітет дискваліфікував його саме через цей шолом із портретами атлетів, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Це рішення викликало широкий резонанс — як у спортивному середовищі, так і за його межами.

Символ пам’яті
Для участі в ХХV зимових Олімпійських іграх команда Гераскевича розробила і створила «шолом пам’яті». У ньому спортсмен планував виходити на офіційні старти, щоб вшанувати пам’ять українських спортсменів, які загинули через війну.
За офіційними даними, внаслідок повномасштабної агресії росії:
- загинули понад 650 українських спортсменів і тренерів;
- сотні українських спортсменів більше ніколи не зможуть брати участь у міжнародних змаганнях;
- знищено понад 800 спортивних об’єктів, серед яких понад 20 олімпійських, паралімпійських і дефлімпійських навчальних центрів.

Ідея «шолома пам’яті» народилася як особистий жест. У ньому не було гасел чи закликів — лише обличчя тих, хто вже ніколи не вийде на старт. Тому він мав стати промовистим нагадуванням про ці втрати на головній спортивній арені світу.
Хронологія протистояння
9 лютого 2026 року Владислав Гераскевич вийшов на офіційне тренування у спеціальному шоломі. Після цього International Bobsleigh and Skeleton Federation (IBSF) повідомила про ситуацію Міжнародний олімпійський комітет (МОК). Подальші події розгорталися стрімко:
- 9 лютого — представники МОК зустрілися з тренером спортсмена Михайлом Гераскевичем та делегацією НОК України. Було заявлено, що шолом не відповідає вимогам Правила 50 Олімпійської хартії (щодо заборони політичних заяв на змаганнях).
- 10 лютого — Національний олімпійський комітет України звернувся до МОК із проханням дозволити виступ у «шоломі пам’яті». У відповідь МОК залишив заборону чинною, запропонувавши альтернативу — чорну стрічку.
- 11 лютого — під час зустрічі в Кортіні-д’Ампеццо МОК знову підтвердив заборону, запропонувавши демонструвати шолом до і після заїздів. Гераскевич відмовився від компромісу, наголосивши, що планує стартувати саме у «шоломі пам’яті».
- 12 лютого — після зустрічі з президенткою МОК Кірсті Ковентрі було остаточно підтверджено заборону. Перед стартом спортсмена дискваліфікували.

Пресконференція в Мілані
12 лютого ввечері в Генеральному консульстві України в Мілані відбулася пресконференція за участі Владислава Гераскевича, його батька і тренера Михайла Гераскевича, міністра молоді та спорту України Матвія Бідного та президента НОК України Вадима Гутцайта.

Десятки журналістів із різних країн отримали можливість поставити питання спортсмену після рішення про дискваліфікацію. Гераскевич підтвердив свою позицію: для нього це було питання пам’яті, гідності та права говорити про втрати своєї країни.
Відеозапис пресконференції можна переглянути за цим посиланням.

Орден Свободи — за позицію
Цього ж дня, 12 лютого, Указом Президента України №119/2026 Владислава Гераскевича було нагороджено орденом Свободи — за самовіддане служіння українському народові, громадянську мужність і патріотизм у відстоюванні ідеалів свободи та демократичних цінностей. Ця відзнака стала визнанням не лише спортивного шляху, а й громадянської позиції спортсмена.

«Це відзнака не лише за спортивний шлях. Це — за позицію. За сміливість бути голосом України. За вірність пам’яті та принципам, навіть коли ціна висока. Владе, ми пишаємося тобою. Україна з тобою», – зауважили в НОК України.
Спорт і пам’ять
Історія Владислава Гераскевича на ХХV зимових Олімпійських іграх є прикладом того, як спорт перетинається з реальністю війни. Для одних це питання дотримання регламентів і «нейтральності» спортивних арен. Для інших — моральний обов’язок нагадувати світові про загиблих і зруйноване життя.
«Шолом пам’яті» поки що так і не з’явився на старті Олімпіади. Але сама історія навколо нього стала гучнішою за будь-який символ — як свідчення того, що пам’ять і принципи інколи мають вищу ціну, ніж спортивний результат.
Додамо, що Після дискваліфікації Владислав Гераскевич і його команда офіційно подали апеляцію до Спортивного арбітражного суду (CAS) з вимогою скасувати рішення МОК і дозволити йому стартувати або принаймні провести контрольований заїзд. Hearingss заплановано в Мілані вже сьогодні, 13 лютого.
Це означає, що Гераскевич не відмовився від боротьби за свою позицію: він юридично оскаржує дискваліфікацію, посилаючись на те, що не порушив правил, і просить вищу спортивну інстанцію переглянути рішення МОК. До того ж після рішення МОК українські спортсмени та посадовці заявляли, що планують продовжити боротьбу за права спортсменів і пам’ять загиблих, зокрема через офіційні звернення до міжнародних органів.
Також додамо, що Владислав Гераскевич добре відомий активною підтримкою України під час війни. Зокрема, на Іграх-2022 у Пекіні він виступив із плакатом «No War in Ukraine», а у 2026 році публічно підтримав міжнародні протести проти участі російських спортсменів у змаганнях, закликаючи атлетів «не боятися висловлювати свою позицію».
