Просторі луки та гаї, перетнуті алеями та стежками, де можна гуляти в тіні сосен, дубів, кипарисів, оливкових дерев, кінських каштанів і кедрів – все це про чудовий римський парк під назвою Вілла Глорі / Villa Glori.
Він розташований у районі Паріолі та займає площу 25 гектарів. Раніше певний час цей парк називався Меморіальним, а взагалі найдавніші відомості про нього датуються кінцем XVII століття.

Історія Вілли Глорі відрізняється від більшості історичних вілл Риму. На відміну від них цей парк був не приміською віллою, а скоріше сільським простором, призначеним для виноградників і полювання. Тож не дивно, що найстаріша тутешня будівля – це звичайний фермерський будинок.

Назва Вілла Глорі походить від імені Вінченцо Глорі, інженера-гідротехніка, який тривалий час служив Папській державі. Він і був власником вілли у середині ХІХ століття.
«Вілла Глорі – одна з історичних вілл Риму: спочатку сільськогосподарська земля, потім театр героїчного періоду Воскресіння, таборування у п’ятдесятих роках, літній табір для дітей, потім привітний центр для хворих на СНІД, а сьогодні ще й парк», – так схарактеризувала цю віллу влада Риму.
Також у муніципалітеті Риму розповіли, що в 1867 році Вілла Глорі стала місцем зіткнення між Папською гвардією та повстанцями Гарібальді за звільнення Риму. Під час повстання гарібальдієць Енріко Каїрлі разом зі своїм братом Джованні загинули під мигдалевим деревом. Відтоді дерево називають «мигдалем братів Каїрлі», а біля нього було встановлено мармуровий стовп з надгробком.

У парку розміщені численні дошки та пам’ятники загиблим у війні – від героїв Воскресіння до мучеників Насірських. Ось чому Віллу Глорі називали «Парк пам’яті». На вершині пагорба знаходиться Бельведер, де встановлено пам’ятник «Полеглим римлянам усіх війн».

«У 1923 році земля, яка вже належала Глорі, була перетворена на громадський парк для вшанування пам’яті загиблих у Великій війні, який називався (як і в багатьох інших містах) «Парк Пам’яті». Проєктування було доручено архітектору Раффаеле Де Віко, і в основному воно полягало у створенні центральної площі та мережі доріжок, а також висадженні понад 6 тисяч дерев і кущів. У 1924 році відбулося урочисте відкриття парку», – розповіли в «Roma Capitale».

Додамо, що спершу парк присвятили пам’яті загиблим у Першій світовій війні. Багато дерев у парку висадили римські студенти – на кожному з цих дерев була табличка з іменем одного з солдатів, які загинули у Першій світовій війні. Але потім парк «переприсвятили» на честь усіх римлян, полеглих за свою країну. Водночас встановили великий залізний хрест на площі Вілла Глорі. Про це повідомили в «Turismo Roma».

Відомо, що в 1929 році на вершині пагорба було збудовано три дерев’яні павільйони – так званий «Маркіафавський диспансер». Його назвали так на честь Етторе Маркіафава – видатного італійського лікаря, патолога та невролога, відомого своїми дослідженнями у сфері інфекційних хвороб, зокрема туберкульозу.
У цих павільйонах розміщувалися літні табори для бідних дітей, хворих на туберкульоз.

Продовжуючи традицію допомоги, у 1988 році старі будівлі Вілли Глорі були частково відремонтовані та передані Карітасу, який створив сімейний дім для людей, хворих на СНІД.
Наразі Віллу Глорі часто називають парком скульптур. А все це через ініціативу художниці Марії Домпе та кураторки Даніели Фонті, що вилилася у проєкт «Переступивши поріг».

Цей проєкт реалізували задля того, щоб вийти за межі мистецтва. Мета його – запросити публіку поміркувати над темами маргіналізації та суперечностей сучасного суспільства.

У 1997 році в рамках проєкту «Переступивши поріг» на Віллі Глорі облаштовували сучасну скульптурну доріжку. Було залучено дев’ять художників та архітектора Франко Пуріні, який відповідав за завершення загального плану.

У 2000 році парк скульптур Вілли Глорі був збагачений ще двома інсталяціями Паоло Каневарі та Джузеппе Унчіні. Відтоді скульптури стали невіддільною частиною Вілли Глорі.

До теми: Вілла Массенціо.
Раніше ми розповідали про Віллу Доріа Памфілі.
Також читайте про Віллу Боргезе.