Ця інформація буде корисна тим, хто після 24 лютого 2022 року був змушений виїхати з України або не зміг повернутися додому через російську агресію. З’явилася можливість подати заяву про компенсацію за фактом вимушеного переміщення за кордон.
З цією метою Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв A1.2, яка стосується саме тих українців, які були змушені шукати захисту за кордоном.
«Категорія A1.2 дає можливість подати заяву про компенсацію особам, які з 24 лютого 2022 року були змушені залишити своє житло або місце постійного проживання в Україні та переміститися за її межі, або які не можуть повернутися до України через міжнародно-протиправні дії Російської Федерації чи з метою уникнення їхніх негативних наслідків», – пояснили в Реєстрі збитків для України.
Довідково: Реєстр збитків для України (Register of Damage for Ukraine, RD4U) – це міжнародна електронна система обліку заяв та доказів (фото, документи) про шкоду, завдану росією з 24 лютого 2022 року (житло, здоров’я, бізнес). Реєстр був створений у 2023 році в Гаазі під егідою Ради Європи як перший етап майбутнього компенсаційного механізму.
Отже, заяви у категорії A1.2 стосуються саме факту вимушеного переміщення за межі України. Матеріальні та інші наслідки такого переміщення (зокрема втрата роботи, житла, доходів або інші економічні втрати, а також депортація дітей чи дорослих) подаються в інших відповідних категоріях Реєстру.
Відомо, що для подання заяви необхідно надати інформацію та докази (за наявності), які підтверджують факт вимушеного виїзду або неможливість повернення, включно з даними про перетин державного кордону.
Особи, яким було надано тимчасовий захист або притулок в іншій державі у зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації, автоматично вважатимуться вимушено переміщеними за межі України для цілей цієї категорії.
Запуск категорії A1.2 є черговим кроком у відкритті нових категорій заяв та подальшій фіксації шкоди, завданої агресією російської федерації. Наразі відкрито 14 інших категорій, що охоплюють різні види шкоди – від тяжких особистих втрат, таких як загибель або зникнення безвісти близьких, до пошкодження або знищення житла та іншого майна.
Заяву можна подати незалежно від того, де перебуває особа – в Україні чи за її межами. Це право не обмежується місцем проживання або перебування заявника.
Заяви, що відповідають установленим вимогам, будуть внесені до Реєстру та в подальшому передані на розгляд майбутньої Компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір належної компенсації. У грудні 2025 року 35 держав та Європейський Союз підписали Конвенцію про створення Міжнародної Компенсаційної комісії під егідою Ради Європи.
Подати заяви можна в Дії, скориставшись новою категорією A1.2 «Вимушене переміщення за межі України». Це можуть зробити повнолітні громадяни України. Батьки можуть зробити це від імені дитини.
Як зазначається в Дії, підписання потрібен Дія.Підпис або КЕП. Якщо ви вже подавали заяву про внутрішнє переміщення в категорії A1.1, це не заважає подати заяву і в категорії A1.2.
«Подавайте заяву в Дії, кожен зафіксований факт – це доказ, який бачить світ», – йдеться у повідомленні.
Як подати заяву:
- Авторизуйтесь на порталі Дія
- Оберіть категорію A1.2 «Вимушене переміщення за межі України»
- Заповніть інформацію про обставини виїзду
- Додайте підтвердження за наявності
- Підпишіть заяву Дія.Підписом або КЕП
«Під час заповнення надайте інформацію про події, що змусили вас виїхати, про перетин кордону або щодо неможливості повернення, інформацію про прихисток, а також інше громадянство за наявності. Додайте все, що допоможе повніше зафіксувати вашу історію», – пояснюють в Дії.
Більше інформації про міжнародний Реєстр збитків та категорії заяв можна знайти на сайті Реєстру за цим посиланням.
Відомо, що послугу в Дії реалізують Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство юстиції України. Розвиток сервісу здійснюється в межах проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev, та швейцарсько-української Програми EGAP. Партнер проєкту UK DIGIT та виконавець програми EGAP – Фонд Східна Європа.
Додамо, що КЕП – це кваліфікований електронний підпис. За інформацією Державної міграційної служби України, КЕП є найнадійнішим видом електронного підпису. Він має таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис на папері.
«КЕП підтверджує цілісність документа та ідентифікує особу, яка його підписала, використовуючи криптографічне перетворення та особистий ключ, що зберігається на захищеному носії», – йдеться у повідомленні ДМС України.
Також читайте: «Українці за кордоном – не тимчасова статистика, а мільйони людських історій» – Омбудсман України.
