Не заробітчани, а трудові мігранти – Воскобойник

В українському суспільстві, на жаль, і досі ще культивується зневажливе ставлення до трудових мігрантів. Багато хто вважає, що це люди, які не можуть в Україні знайти високооплачувану роботу, в них нічого не вдається в себе на Батьківщині й тому вони збирають речі та їдуть за кордон, де готові за копійки виконувати найбруднішу роботу. Але насправді все навпаки.

Трудові мігранти – це активні громадяни, які не сидять вдома і не чекають, поки їм хтось створить чергові 500 тисяч робочих місць, або черговий мільйон робочих місць, а їдуть шукати заробітків за кордон. Про таке днями заявив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Василь Воскобойник

«Це люди, які беруть долю в свої руки, які їдуть за кордон, які заробляють там важкою працею, але заробляють набагато більше, аніж заробляли б тут, в Україні. Вони допомагають своїм дітям, сплачують навчання, вони допомагають своїм батькам», – зазначив Воскобойник.

Він закликав усіх українців не ображати людей, які їдуть працювати за кордон, а ставитися до них із повагою – називати їх не заробітчанами, а трудовими мігрантами.

«Я вважаю, що це не заробітчани, а трудові мігранти, які в дійсності з часом, все ж таки повернуться остаточно в Україну. Вони будуть тією м’якою силою, яка змінить нашу країну на краще», – сказав Василь Воскобойник.

Спираючись на дані Державної служби статистики України, він розповів, що в березні цього року майже 43% українців отримували заробітну платню в розмірі 7 тис. грн – це ще до вирахування податків.

«Іншими словами, на руки громадяни отримували приблизно $200-220», – пояснив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

А в Італії, приміром, за інформацією Migrant.Biz.ua, місячна заробітна платня іммігрантів є більшою в три, а то й чотири рази:

  • прибиральниці, різноробочі, санітари – до 600 євро;
  • допомога по господарству – 600-800 євро (з проживанням у будинку);
  • догляд за літніми людьми чи дітьми – 1000-1500 євро;
  • у сільському господарстві (сезонна робота) – 700-800 євро;
  • туризм – до 1000 євро;
  • бухгалтери – до 1500 євро;
  • автомобілебудування, фінансовий сектор – 3500 євро;
  • легка промисловість – 2500 євро;
  • медперсонал у державних лікарнях – 1000 євро, у приватних – до 3000 євро;
  • програмісти – до 3500 євро;
  • спеціалісти з будівництва – від 1400 до 2500 євро;
  • робочі спеціальності (сантехнік, електрик, зварювальник) – до 2000 євро.

У контексті пандемії COVID-19 президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування зауважив, що в Італії, де раніше працювали українці, обмежувальні карантинні заходи все ж таки стримують потік трудових мігрантів.

«Потрібно дивитися на те, як буде розвиватися загальна ситуація з розповсюдженням COVID-19. Якщо ситуація буде потроху налагоджуватися, це призведе до того, що потреба в українських трудових мігрантах буде тільки збільшуватися. Це свідчить, що в Європі, так само як і в Україні, вирує демографічна криза. Їм фізично не вистачає робочих рук», – пояснив Василь Воскобойник.

Не заробітчани, а трудові мігранти – Воскобойник.
Фото: Галина Терещук

Ми молоді та креативні! Живучи в Італії, кожного дня намагаємось відкривати для себе щось нове! Нові горизонти, нові перспективи! А якщо не получається відкрити, то ми їх створюємо! Люблю чудовий вислів “color your life!”. Тож, давайте робити це разом! Головною метою afisha.it є об’єднати українців по всій Італії, забувши слова «заробітки» та «заробітчани», насолоджуватись можливістю жити в новій країні, вчитись нового і в жодному разі не забувати рідного. Ми хочемо створити платформу для обговорення буденного життя, ваших думок, планів та мрій, разом пізнавати Італію та у вашій компанії інтегруватись до нової реальності.