На російсько-українській війні загинув 42-річний українець Андрій Смелков, уродженець Черкаської області. Він 20 років прожив в Італії, а в кінці березня повернувся в Україну, щоби встати на її захист. В Італії в Андрія залишилися дружина та 16-річна донька.
Про це в соцмережі розповів Микола Канішевський, автор і ведучий програми на Телеканал ECO TV.
Андрій Вікторович Смелков був родом із села Поташ Тальнівського району Черкаської області. Понад 20 років тому поїхав до Італії, а 28 березня цього року приїхав у рідне село. Обійшов усіх родичів і подався добровольцем захищати Україну.
Поховали героя на батьківщині – в селі Поташ. Під час похорону односельці шепталися між собою: «Там в Італії у Андрія все так добре було, сидів би собі спокійно, а він, на тобі, на війну приїхав».
«Лідія Янківська мені розказувала, що зустріла Андрія в селі, поговорили. І він каже: приїхав Україну захищати. Як я міг інакше вчинити?», – поділився Микола Канішевський.
За його словами, такого величного похорону в селі Поташ ніколи не було. Прощатися з Андрієм приїхало багато людей – і з сусідніх сіл, і з райцентру Тального.
Під час прощання з Адрієм Смелковим у його рідному селі лунали гасла «Слава Україні! – Героям Слава!», «Слава нації – Смерть ворогам!», «Україна – понад усе!», а також пісня «Ой, у лузі червона калина».
Андрій Смелков був навідником однієї з військових частин, адже мав досвід служби у Силах Протиповітряної оборони. Це був свідомий та виважений крок, вчинок справжнього чоловіка, який не відсиджувався та не ховався за спинами інших. Про це інформує видання «Вісті Черкащини».
Андрій захищав країну разом зі своїм братом В’ячеславом. На жаль, 26 вересня ворожі міномети та танки у Павлівці на Донеччині забрали життя Андрія Смелкова. Провели його в останню путь 4 жовтня.
«Ні на хвилину він не забував про рідну землю – Україну, про своє село і родину. Андрій усім серцем вірив у незалежну, вільну Україну і робив все можливе і неможливе, щоб зберегти мир на нашій землі. Гірко і боляче щось говорити, адже все, що ми скажемо – це просто слова. Він Герой, таким був, є і буде у наших серцях завжди. Велика подяка і низький уклін батькам за виховання сина-Героя», – сказав у прощальній промові міський голова Василь Сідько.
