«Free Markiv» – днями соцмережі знову сколихнула хвиля цієї вже добре відомої міжнародної акції. Адже недавно, 16 серпня, українському військовослужбовцю Віталію Марківу виповнився 31 рік.
На жаль, цей день народження, як і три попередні, він зустрів за ґратами італійської в’язниці за бездоказовими звинуваченнями в умисному вбивстві італійського фотографа Андреа Роккеллі та його перекладача-росіянина ввечері 24 травня 2014 року на околиці Слов’янська, окупованого тоді бойовиками.
Італійська поліція заарештувала Віталія Марківа 30 червня 2017 року в аеропорту Болоньї, коли він із дружиною прибув відвідати свою матір, яка вже довго живе і працює в Італії.
Розслідування «справи Марківа» італійська прокуратура завершила у травні 2018 року. Суд присяжних міста Павії 12 липня 2019 року провів остаточне засідання і оголосив рішення (без мотивувальної частини), визнавши Віталія винним та призначивши покарання у вигляді 24 років позбавлення волі з обов’язковою виплатою компенсації родині загиблого. Марківа помістили до виправної колонії «Опера» в Мілані (північна область Ломбардія), де відбувають покарання за особливо тяжкі злочини.
Сам Віталій Марків заперечує власну причетність до загибелі на Донбасі двох іноземних громадян, тому разом зі своїми адвокатами оскаржив рішення суду першої інстанції. Раніше ми повідомляли, що засідання апеляційного суду присяжних Мілана розпочнеться 29 вересня. Наступне засідання призначене на 1 жовтня.
На те, що суд другої інстанції в Мілані «виправить помилки» павійських присяжних, сподіваються й організатори акції «Справедливість для Віталія Марківа!», що відбулася місяць тому в Римі під стінами італійського парламенту. Її учасники закликали міланських суддів проаналізувати аргументи захисту українського бійця Марківа і визнати його непричетним до трагічного випадку біля Слов’янська 24 травня 2014 року.
Голова «Християнського товариства українців в Італії» Олесь Городецький, один із організаторів цієї акції, днями зазначив, що Віталій Марків є жертвою медіа-політичної помсти, яка не має ніякого відношення до правосуддя.
«Зараз його четвертий день народження у в’язниці. «Caso Markiv» – це гротескна несправедливість, вчинена «в ім’я італійського народу», який знищив 4 років життя невинного юнака. В твій день народження, дорогий Віталію, бажаю тобі багато духу сили приїхати з великою гідністю до визволення! Сила і мужність! Наближається час свободи», – привітав нацгвардійця Олесь Городецький.
Нагадаємо, що Віталій Марків є чинним українським військовослужбовцем, старшим сержантом, заступником командира взводу батальйону оперативного призначення імені генерала Сергія Кульчицького з військової частини 3066 Національної гвардії України.
У Північному оперативно-територіальному об’єднанні Національної гвардії України уточнили, що нацгвардійця Віталія Марківа затримали в Болоньї 30 червня 2017 року за підозрою у причетності до вбивства Роккеллі та його російського перекладача.
«Кримінальне провадження проти Марківа італійські правоохоронці відкрили на основі свідчень французького журналіста, що нібито підтверджують причетність Марківа до вбивства Роккеллі. Розгляд оскарження вироку очікували минулої весни, але через пандемічну кризу його відклали на осінь. Засідання суду в другій інстанції будуть відбуватися в апеляційному суді присяжних Мілана», – зазначили днями у Північному оперативно-територіальному об’єднанні Нацгвардії України.
Аби підтримати свого побратима, якому 16 серпня минув 31 рік, військовослужбовці Нацгвардії України записали відеопривітання. До нього спочатку долучилися колеги Віталія з батальйону імені генерала Кульчицького, а потім ініціативу підхопили гвардійці з усіх регіонів. Бійці пригадали все, що давно хотіли сказати Віталію та передали свої побажання.
Привітання з днем народження Віталій Марків отримав не лише від побратимів-вояків, а й від інших співвітчизників – як в Україні, так і в Італії. Українці влаштували справжній вітальний флешмоб у соцмережах.
З-поміж інших вітань виділяється привітання Остапа Барановського. Він розмістив у Facebook світлину 1991 року, на якій Віталій Марків зображений у ранньому дитинстві – на плечах свого татка Михайла.
«У нашому невеликому містечку ми знались, дружили, були сусідами, однокласниками і приятелями. Сім’ю Марківих знали взагалі усі. Це яскраві і енергійні люди. Віталія я пам’ятаю тільки маленьким хлопчиком, як він дуже енергійно шпарить на своєму двоколісному ровері по тротуарі навпроти мого вікна. Саме через цю небувалу енергію я запам’ятав і виділив його серед багатьох сусідських дітей», – розповів Остап Барановський.
Він зазначив, що Віталій наразі повний сил, але бетонні бокси в’язниці обмежують цю енергію і найгіркіша річ – це втрата віри у справедливість. І якщо кожен з українців не скаже слова на його захист, це буде втрата віри і в нас.
«Багато з вас роблять це активно з часу затримання Віталія, але потрібно більше. Ми маємо це артикулювати постійно, завжди на усіх рівнях, навіть коли всі втомляться вже від цієї теми», – йдеться у дописі Барановського.
Також він закликав усіх українців в Італії – кожного у своїй окремо взятій ситуації контакту з впливовими і невпливовими, простими роботодавцями, приятелями, друзями-італійцями, доносити правду про цю кричущу справу – справу несправедливо засудженого Віталія Марківа.
«Я зичу наснаги і сили Віталієві, аби перейти цей важкий період. Мамі Оксані Максимчук – терпіння і віри в те, що Віталій вийде, не дивлячись на страшний проти нього вердикт», – побажав Остап Барановський.
Мати нацгвардійця, Оксана Максимчук, уже 20 років живе і працює в Італії – у містечку Толентіно (область Марке). Упродовж 10 років разом з нею, а ще з вітчимом-італійцем та своєю сестрою жив там і Віталій. Закінчив італійський технічний коледж, отримав громадянство Італії, працював діджеєм.
За словами матері, у грудні 2013 року син поїхав в Україну, сказавши, що їде провідати рідню. Насправді ж Віталій подався на Євромайдан і долучився до руху «Самооборона Майдану», а наступного року пішов добровольцем до Національної гвардії України, у лавах якої пізніше вже підписав контракт. Брав участь у боях під Слов’янськом навесні 2014 року, коли він був окупованим.
Оксана Максимчук зі своєю родиною дуже переймається долею сина і вдячна всім українцям, які приїжджали з різних куточків Італії, аби підтримати його на численних судових засіданнях. Така підтримка є надзвичайно важливою, зазначила жінка.
«Від імені Віталія і всієї нашої родини щиро вдячні УСІМ, хто привітав нашого сина з днем народженням. Ваша підтримка є надзвичайно важливою у цей період. Низький уклін ВАМ! Тільки разом ми СИЛА!», – написала на своїй сторінці у Facebook Оксана Максимчук, мати Віталія Марківа.
Українці вірять у справедливість і не припиняють боротьбу, щоб свій наступний день народження Віталій Марків провів уже не за ґратами, а на волі – зі своєю родиною та побратимами.
